22 липня 2025 року місто Київ.
Справа № 757/15803/20-ц
Апеляційне провадження № 88-ц/824/39/2025
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ
Головуючого судді: Желепи О.В.,
суддів: Поліщук Н.В, Соколової В.В.
за участю секретаря судового засідання Рябошапки М.О.
розглянув у відкритому судовому засіданні в приміщенні Київського апеляційного суду заяву ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Київського апеляційного суду від 14 травня 2024 року
за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та апеляційної скарги ОСОБА_3 на рішення Печерського районного суду міста Києва від 19 вересня 2023 року
у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про стягнення коштів та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання недійсними договорів позики об'єднаній зі справою за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання договорів недійсними і фіктивними
ОСОБА_4 в квітні 2020р. звернувся до суду з позовом про стягнення коштів. В обґрунтування позову посилається , що 10.08.2008р. уклав з ОСОБА_3 договір позики на суму 250 310 грн., що є еквівалентом 10 000 дол.США, яку відповідач зобов'язувався повернути до 10.02.2020р. 19.02.2020р. було укладено попередній договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 . На виконання умов договору отримав відповідач кошти в розмірі 244431 грн., що є еквівалентом 10000дол.США та зобов'язувався укласти основний договір до 31.03.2020р. Однак з 20.03.2020р. перестав виходити на зв'язок та не з'являвся за місцем свого проживання. Умови договорів не виконав, тому просив стягнути борг в розмірі 494 741 грн., штраф в розмірі 250 310 грн. відповідно до п. 5.2 попереднього договору. Відповідач знаючи про наявність у нього зобов'язань та про існування судового спору (позову), оформлює право власності на спадкову частину квартири та відчужує належну йому частку квартири на користь своєї рідної сестри ОСОБА_5 21.05.2020 року. Того ж самого дня, 21.05.2020 року, у того ж нотаріуса Нечипоренко Тетяна здійснює відчуження вже усієї квартири (належної їй частки та 4/9, що належали ОСОБА_3 ) на користь свого чоловіка - ОСОБА_6 . Вказані вище договори Позивач вважає фраудаторними і заперечує їх дійсність, оскільки вони спрямовані на ухилення від виконання зобов'язань. Крім того Відповідач ОСОБА_3 був знятий з реєстрації лише в березні 2021 року, коли квартира не була його власністю, а була зареєстрована вже за ОСОБА_1 . Тому в вересні 2021р. звернувся до суду з позовом про визнання договорів недійсними.
Сумнівним є укладений договір іпотеки, оскільки він був укладений між батьком і донькою. Окрім того даний договір був укладений не в день отримання коштів 17.01.2021 року, а через 5 місяців, коли Позивач повідомив, що має намір оспорити ці договори. Сумнівним договір іпотеки є також тому, що сама позика укладена в простій письмові формі, що унеможливлює встановлення фактичної дати її укладення. При цьому є дивним той факт, що один договір сторони посвідчили нотаріально, а другий - ні. Окрім того Позивач має сумніви, що батько ОСОБА_1 мав вказані 70 000 доларів США аби позичити їх своїй доньці. Відсутнє в реєстрі і майно, яке б належало йому раніше і дозволило б пояснити походження такої суми. Тому просив визнати недійсним договір дарування 4/9 часток квартири АДРЕСА_1 , що був укладений між ОСОБА_3 і ОСОБА_5 21.05.2020 року і зареєстрований за №205. Визнати недійсним договір дарування квартири АДРЕСА_1 , що був укладений між ОСОБА_5 та ОСОБА_6 21.05.2020 року і зареєстрований за №206. Визнати недійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 , що був укладений між ОСОБА_6 та ОСОБА_1 17.01.2021 року №1. Визнати фіктивним договір іпотеки від 25.06.2021 року №3089, що був укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Відновити становище, яке існувало до порушення, шляхом повернення 4/9 часток у праві спільної часткової власності на квартиру АДРЕСА_1 ОСОБА_3 .
Представник відповідача ОСОБА_3 подав зустрічний позов, просить визнати недійсними договір позики від 10.08.2019р., попередній договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 , посилаючись на те що договори не підписувались ОСОБА_3 , грошові кошти ним не отримувались.
Ухвалою суду від 21.03.2023р. (суддя Ільєва Т.Г.) об'єднано цивільну справу № 757/50077/21-ц за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання договорів недійсними і фіктивними, з цивільною справою № 757/15803/20-ц за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про стягнення коштів. Присвоївши об'єднаній справі № 757/15803/20-ц.
Рішенням Печерського районного суду міста Києва від 19 вересня 2023 року позов ОСОБА_4 про стягнення коштів задоволено частково.
В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання не дійсними договорів відмовлено.
Позов ОСОБА_4 до ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання договорів недійсними і фіктивними задоволено частково.
Постановою Київського апеляційного суду від 14 травня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 - задоволено частково.
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - залишено без задоволення.
Рішення Печерського районного суду міста Києва від 19 вересня 2023 року в частині вирішення позовних вимог ОСОБА_4 про визнання недійсним договору дарування 4/9 часток квартири АДРЕСА_1 , що був укладений між ОСОБА_5 та ОСОБА_6 21.05.2020 року і зареєстрований за №206, в частині визнання недійсним договору купівлі-продажу 4/9 часток квартири АДРЕСА_1 , що був укладений між ОСОБА_6 та ОСОБА_1 17.01.2021 року, зареєстрований за №1, в частині визнання недійсним договору іпотеки 4/9 частини квартири АДРЕСА_1 укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 25.06.2021 року №3089, - скасовано з ухваленням нового рішення, яким відмовлено в задоволенні цих вимог.
Рішення Печерського районного суду міста Києва від 19 вересня 2023 року в частинні повернення сторін в первісний стан шляхом скасування рішення ПН КМНО Мінерт О.А., індексний номер: 52325368 від 21.05.2020 року 14:52:48, щодо державної реєстрації права власності на 4/9 часток квартири АДРЕСА_1 , на підставі договору дарування від 21.05.2020, №205 за ОСОБА_5 , скасування рішення ПН КМНО Мінерт О.А., індексний номер: 52327602 від 21.05.2020 року 16:12:45, щодо державної реєстрації права власності на 4/9 частини квартири АДРЕСА_1 , на підставі договору дарування від 21.05.2020, №205 за ОСОБА_6 , скасування рішення ПН КМНО Рафалович-Полегойко В.Ф., індексний номер:56185229 від 17.01.2021 року 15:15:09, щодо державної реєстрації права власності на 4/9 частини квартири АДРЕСА_1 , на підставі договору купівлі-продажу від 17.01.2021, №1 за ОСОБА_1 , скасування рішення ПН КМНО Верповськї О.В., індексний номер:58966655 від 25.06.2021 року 18:27:23, щодо державної реєстрації договору іпотеки № 3089 на 4/9 частини квартири АДРЕСА_1 , - скасовано, з ухваленням в цій частині позовних вимог нового рішення про часткове задоволення позову.
Відновлено становище, яке існувало до порушення, шляхом повернення права власності на 4/9 частини квартири АДРЕСА_1 ОСОБА_3 .
Рішення Печерського районного суду міста Києва від 19 вересня 2023 року в частині розподілу судових витрат змінено.
Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 судовий збір за подачу позовної заяви про стягнення коштів 4 947 грн 41 коп.
Стягнуто з ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 судовий збір в розмірі 363 грн 20 коп з кожного за подачу позовної заяви про визнання договорів недійсними та повернення сторін в первісний стан.
В іншій частині рішення залишено без змін.
Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 6 810 грн
27 березня 2025 року ОСОБА_1 засобами поштового зв'язку подала до Київського апеляційного суду заяву про перегляд постанови Київського апеляційного суду від 14 травня 2024 року в частині відновлення становища, яке існувало до порушення, шляхом повернення права власності на 4/9 частини квартири АДРЕСА_1 ОСОБА_3 за нововиявленими обставинами.
ОСОБА_1 посилається на те, що нововиявленою обставиною є нотаріально посвічений договір від 12 липня 2024 року, який укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , про який ОСОБА_1 довідалась 6 березня 2025 року.
Вказаним договором ОСОБА_4 та ОСОБА_3 засвідчили та визнали, рішення Печерського районного суду міста Києва від 19 вересня 2023 року № 757/15803/20-ц та постанову Київського апеляційного суду від 14 травня 2024 року № 22-ц/824/1453/2024. На виконання Судових рішень ОСОБА_3 передав, а ОСОБА_4 прийняв 20 000 (двадцять тисяч) доларів США. Шляхом підписання цієї угоди ОСОБА_4 свідчить, що отримав від ОСОБА_3 20 000 доларів США і вважає усі зобов'язання між сторонами припиненими, а Судові рішення виконаними в повному обсязі. Окрім того сторони свідчать, що до моменту підписання цієї угоди отримали один від одного стягнуті судові витрати.
Зазначеним договором ОСОБА_4 свідчить, що не має претензій до ОСОБА_1 і ОСОБА_2 відносно відновлення становища, яке існувало до порушення, шляхом повернення права власності на 4/9 частини квартири АДРЕСА_1 ОСОБА_3 , будь яких вимог/претензій на майно, а саме, квартиру АДРЕСА_1 . ОСОБА_4 свідчить, що не вчинятиме жодних дій для перереєстрації права власності на 4/9 часток квартири АДРЕСА_1 на ім'я ОСОБА_3 , оскільки судові рішення фактично та повно виконано і відсутня необхідність звертати стягнення на майно боржника.
Вказує, що ОСОБА_1 , як добросовісний набувач спірної квартири та особа прав якої стосується вищевказаний договір, не була залучена до участі в укладанні цього Договору, їй не було відомо про укладання цього договору та вона не брала участі у підписанні такого договору. Добросовісний набувач не може відповідати у зв'язку із порушеннями інших осіб, допущеними в рамках процедур, спеціально призначених для запобігання шахрайства при вчиненні правочинів з нерухомим майном.
Відтак, ОСОБА_1 , з метою захисту своїх прав добросовісного набувача, вважає, що постанова Київського апеляційного суду від 14.05.2024 року у цивільній справі № 757/15803/20-ц в частині відновлення становища, яке існувало до порушення, шляхом повернення права власності на 4/9 частини квартири АДРЕСА_1 ОСОБА_3 - повинна бути скасована та в цій частині ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні позову.
У судове засідання учасники справи не з'явились, про час, дату, та місце судового розгляду були повідомленні належним чином, причин неявки суду не повідомили. ОСОБА_3 подав до суду заяву, якою просив розглядати заяву без його участі.
Заслухавши суддю-доповідача, вивчивши та дослідивши матеріали справи в їх сукупності, перевіривши доводи заяви, колегія суддів доходить висновку, що заява не підлягає задоволенню з наступних підстав.
За змістом ч. 1 ст. 423 ЦПК України рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 423 ЦПК України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.
Необхідними умовами нововиявлених обставин, визначених пунктом 1 частини другої статті 423 ЦПК України, є те, що вони існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов'язки осіб, які беруть участь у справі.
Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Суд має право скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.
Обставини, які відповідно до пункту 1 частини другої статті 423 ЦПК України є підставою для перегляду судового рішення, це юридичні факти, які існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, повинні бути істотними, тобто такими, що могли вплинути на висновки суду при ухваленні судового рішення і були встановлені після набрання ним законної сили.
Судам необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджується нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами.
Процесуальні недоліки розгляду справи (зокрема, неповне встановлення фактичних обставин справи, порушення порядку дослідження доказів, описки чи помилки у тексті судового рішення) не вважаються нововиявленими обставинами, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами.
Разом з тим, процедура скасування остаточного судового рішення за нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні і що цей доказ є вирішальним (рішення ЄСПЛ у справі «PRAVEDNAYA v. RUSSIA № 69529/01, § 27, 28, від 18 листопада 2004 року).
Як нововиявлені можуть розглядатися обставини, що обґрунтовують вимоги або заперечення сторін чи мають інше істотне значення для правильного вирішення справи, які існували на час ухвалення рішення або постановлення ухвали, але про них не знали і не могли знати заявник і суд.
Таким чином, за змістом наведеної норми закону, перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами є процесом, що визначається юридичною природою цих обставин, до яких відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, що мають істотне значення для правильного вирішення спору, що існували на час розгляду справи і не могли бути відомі заявникові.
Відповідно до частини четвертої статті 423 ЦПК України не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; докази, які не оцінювались судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.
Не вважаються нововиявленими нові обставини, які виявлені після ухвалення судом рішення, а також зміна правової позиції суду в інших подібних справах.
Не можуть вважатися нововиявленими ті обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи іншими особами, які беруть участь у справі.
Обставини, що виникли чи змінилися після ухвалення судом рішення, а також обставини, на які посилався учасник судового процесу у своїх поясненнях, касаційній скарзі або які могли бути встановлені в разі виконання судом вимог процесуального закону, теж не можуть визнаватися нововиявленими.
Одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який, inter alia, вимагає, щоби, коли суди остаточно вирішили питання, їхнє рішення не ставилось під сумнів. Цей принцип передбачає повагу до остаточності судових рішень та наполягає на тому, щоб жодна сторона не могла вимагати перегляду остаточного й обов'язкового судового рішення просто задля нового розгляду та постановлення нового рішення у справі. Відступи від цього принципу є виправданими лише тоді, коли вони обумовлюються обставинами суттєвого та неспростовного характеру (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ від 09 червня 2011 року у справі «Желтяков проти України» («Zheltyakov v. Ukraine», заява № 4994/04, § 42-43)).
Згідно з частиною другою статті 77 ЦПК України доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі та щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виник спір, а тому підставою для скасування судового рішення є не всі невідомі на час розгляду справи обставини, а лише ті, які входять до предмета доказування у справі (стаття 229 ЦПК України).
Зважаючи на те, що нотаріально-посвідченого договору від 12 липня 2024 року, який укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , як доказу, станом на час вирішення справи апеляційним судом не існувало, вказаний договір є новим доказом , який підтверджує обставини, що настали після вирішення спору, та такий договір був спрямований на виконання ухваленого судами рішення, колегія суддів приходить до висновку, що відсутні підстави для перегляду ухваленого апеляційним судом рішення за ново-виявленими обставинами.
Факт погашення боржником боргу після ухвалення рішення в даній справі, не може бути підставою для скасування цього рішення в частині повернення боржнику, належного йому майна .
Отже, враховуючи наведені вище норми процесуального права, доводи заяви про перегляд постанови суду за нововиявленими обставинами, колегія суддів доходить висновку, що заявником не наведено нововиявлених обставин, які б давали підстави скасувати чи змінити судове рішення, а доводи заявника, на які вона посилається, як на нововиявлені обставини, не відносяться до таких у розумінні ст. 423 ЦПК України, а тому підстави для перегляду і скасування постанови апеляційного суду за нововиявленими обставинами відсутні.
Пунктом 1 частини 3 та частиною 4 статті 429 ЦПК України передбачено, що за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, суд може відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі.
У разі відмови у задоволенні заяви про перегляд рішення, ухвали, постанови за нововиявленими або виключними обставинами суд постановляє ухвалу.
Таким чином, у зв'язку з відсутністю належних правових підстав для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами, у задоволенні заяви слід відмовити, а постанову Київського апеляційного суду від 15 січня 2020 року залишити в силі.
Керуючись статтями 3 423, 429 ЦПК України, Київський апеляційний суд, -
Відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Київського апеляційного суду від 14 травня 2024 року.
Постанову Київського апеляційного суду від 14 травня 2024 рокузалишити в силі.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її постановлення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її підписання.
Головуючий О.В. Желепа
Судді Н.В. Поліщук
В.В. Соколова