22 липня 2025 року місто Київ.
Справа №757/32218/24
Апеляційне провадження № 22-ц/824/11316/2025
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ
Головуючого судді: Желепи О.В.,
суддів: Поліщук Н.В, Соколової В.В.
за участю секретаря судового засідання Рябошапки М.О.
розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справуза апеляційною скаргою Слободянюка Андрія Ігоровича в інтересах ОСОБА_2 на ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 29 квітня 2025 року(постановлено у складі судді Комаревцевої Л.В.)
у справі позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , треті особи: Служба у справах дітей та сім'ї Печерської районної в м. Києві державної адміністрації, Служба у справах дітей та сім'ї Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною в її вихованні та визначення способів участі у вихованні дитини
05.03.2025 до суду заявлено клопотання представника відповідача ОСОБА_4 про призначення судової психологічної експертизи в цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , треті особи: Служба у справах дітей та сім'ї Печерської районної в м. Києві державної адміністрації, Служба у справах дітей та сім'ї Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною в її вихованні та визначення способів участі у вихованні дитини, з метою вирішення наступних питань:
1) які індивідуально-психологічні особливості має дитина, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ?
2) яке ставлення ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до кожного з батьків, ступінь та якість прив'язаності до кожного з них?
3) якими є основні індивідуально-особистісні характеристики ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , структура його потреб та соціальних цінностей, основні переконання як батька?
4) як випливають особливості виховної поведінки батька ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 на психологічний розвиток та психоемоційний стан ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ?
5) який характер дитячо-батьківських відносин ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ?
6) чи спостерігається вплив з боку дорослих на оцінку дитиною ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 сімейної ситуації?
7) чи є з психологічної точки зору у ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 обставини, що можуть перешкоджати спілкуванню з дитиною, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
8) як з урахуванням відповідей на попередні питання повинні відбуватись зустрічі дитини, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з батьком, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 29 квітня 2025 року клопотання про відповідача про призначення судової психологічної експертизи задоволено.
Не погоджуючись з такою ухвалою, представник позивача 5 травня 2025 року подав до Київського апеляційного суду апеляційну скаргу, якою просить скасувати оскаржувану ухвалу та повернути справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що висновки суду першої інстанції про призначення експертизи є передчасними, а судове рішення таким, що ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, яке неможливо вважати законним та обґрунтованим.
Звертає увагу, що у вказаній справі наявний висновок органу опіки та піклування про визначення способів участі гр. ОСОБА_2 у вихованні та спілкуванні з малолітньою дитиною - ОСОБА_5 , а тому немає необхідності для психологічної експертизи для встановлення необхідних для розгляду справи обставин.
Вважає, що у даній справі відсутня об'єктивна неможливість розгляду справи без спеціальних знань у сфері іншій, ніж право, а тому призначення судової психологічної експертизи є передчасним та необґрунтованим. Вважає оскаржувану ухвалу невмотивованою.
Вказує, що клопотання було подано уже на стадії розгляду справи по суті та після закінчення стадії підготовчого судового засідання, а питання про поновлення строку на вчинення після закриття підготовчого засідання цієї процесуальної дії представником відповідача не заявлялося та не розглядалося.
Вважає, що призначення такої експертизи призводить до затягування розгляду вказаної справи та порушує право позивача на розгляд справи упродовж розумного строку.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 12 травня 2025 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою.
27 травня 2025 року до Київського апеляційного суду надійшов відзив відповідача на апеляційну скаргу, яким просив оскаржувану ухвалу залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Вказує, що у справі про визначення способів участі у вихованні та спілкуванні з дитиною першочергово необхідним є врахування якнайкращих інтересів дитини. Оскільки останні роки батько не брав жодної участі у вихованні дитини та не проявляв інтересу по відношенню до сина, є необхідність у повному відновленні зв'язку батька з сином, що у свою чергу передбачає застосування виваженого підходу при визначенні способів їхнього спілкування для уникнення подальшого травмування дитини.
Звертає увагу, що суд відклав вирішення питання про доцільність призначення експертизи після надання сторонами пояснень та дослідження доказів і тільки після цього обґрунтовано призначив психологічну експертизу.
Вважає, що проведення такої експертизи є критичною необхідністю задля врахування психологічних потреб дитини при встановленні способів спілкування таким чином, аби забезпечити дотримання якнайкращих інтересів дитини та не допустити подальшого травмування психіки дитини.
Вказує що відповідача не було повідомлено про засідання органу опіки та піклування. Останнім також проігноровано прохання відповідача направити малолітнього сина для консультування з психологом з метою встановлення рівня емоційного зв'язку дитини із батьком та визначення способів його участі у житті дитини.
Звертає увагу, що висновок органу опіки та піклування не може мати переваги над іншими доказами та вважає висновок, наявний в матеріалах справи, необґрунтованим та таким, що не враховує інтереси дитини.
В судовому засіданні ОСОБА_3 та її представники ОСОБА_4 та ОСОБА_8 заперечували проти задоволення апеляційної скарги. ОСОБА_2 чи його представники у судове засідання не з'явились, про дату час та місце судового розгляду повідомлені належним чином. Адвокат Слободянюк А.І., якому ухвалою Київського апеляційного суду від 13 червня 2025 року дозволено брати участьу судовому засіданні 17 червня 2025 року та в усіх наступних судових засіданнях в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, до відеоконференції не приєднався.
Інший представник позивача - ОСОБА_7 подав заяву відкласти розгляд справи для ознайомлення останнім з матеріалами справи. Вказане клопотання, згідно звіту про реєстрацію вхідного документа, надійшло до підсистеми «Електронний суд» 22 липня 2025 року о 03 годині 15 хвилин, зареєстровано в АСДС о 10 годині 02 хвилині та передано офісу судді об 11 годині 28 хвилин. Тоді як розгляд справи було призначено на 22 липня 2025 року на 9 годину 30 хвилин.
Беручи до уваги викладене та зважаючи на положення ч. 2 ст. 372 ЦПК України, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в судовому засіданні за відсутності позивача та його представника.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, представників відповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість судового рішення в межах апеляційного оскарження, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Ухвала суду першої інстанції, з висновком якої погоджується і апеляційний суд, мотивована тим, що для з'ясування обставин, які мають значення для вирішення справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, отже наявні підстави для призначення експертизи та зупинення провадження у справі на час її проведення.
Судом першої інстанції враховано, що сімейні відносини можна віднести до таких, в яких з найбільшою очевидністю проявляється потреба у використанні спеціальних психологічних знань та є такими, що ґрунтуються на великій кількості соціально-оцінних норм, де необхідними компонентами змісту виступають психологічні елементи.
Положеннями ч. 1 ст. 12 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом (п. 4 ч. 5 ст. 12 ЦПК України).
Відповідно до положень статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина 1 статті 81 ЦПК України).
Аналізуючи вищевказані норми процесуального права слід зазначити, що судова експертиза як один із засобів доказування, сприяє всебічному, повному й об'єктивному дослідженню обставин справ, постановленню законних і обґрунтованих судових рішень.
Судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об'єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду (стаття 1 Закону України «Про судову експертизу»).
Відповідно до статті 103 ЦПК України, суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.
Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом, а учасники справи можуть запропонувати суду питання, роз'яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта (частини 4, 5 статті 103 ЦПК України).
Частиною 1 ст. 104 ЦПК України визначено, що про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.
Отже, висновок судової експертизи в цій цивільній справі є одним із належних та допустимих доказів щодо вирішення позовних вимог і вона призначення для з'ясування тих обставин, які входять до предмета доказування та мають значення для справи.
Поставлені судом на вирішення експертизи питання дадуть можливість з'ясувати психологічний стан дитини і стосуються взаємовідносин дитини з кожним із батьків, їх впливу на малолітнього сина, що в подальшому допоможе визначити такий режим спілкування дитини з батьком, що буде слугувати якнайкращим інтересам дитини.
Враховуючи, що підставою та предметом позовних вимог у даній справі є визначення способів участі батька дитини у вихованні сина з метою встановлення дійсних обставин у справі, зокрема встановлення психологічної сумісності дитини з кожним із батьків; визначення можливостей батьків забезпечити найбільш сприятливе для розвитку дитини виховання, колегія суддів вважає призначення судової психологічної експертизи є доцільним.
При цьому, апеляційний суд враховує, що така експертиз судом була призначена після заслуховування позиції сторін з урахуванням конкретних обставин цієї справи, і суддя вважав доцільним отримати і думку психолога з метою встановлення для дитини найкращого способу участі батька у його вихованні.
Призначення експертизи зумовлено тим, що відповідно до ст. 263 ЦПК України, рішення по суті спору повинно бути законним та обґрунтованим, ухваленим на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, тому колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо необхідності призначення у справі експертизи для встановлення обставин, якими обґрунтовано позовні вимоги.
З огляду на викладене колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги про наявність правових підстав для скасування ухвали суду про призначення у справі судової психологічної експертизи.
У зв'язку з призначенням експертизи у суду були підстави для зупинення провадження у справі.
Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 252 і пункту 9 частини 1 статті 253 ЦПК України суд може зупинити провадження у справі у випадку призначення судом експертизи на час її проведення.
Щодо посилання позивача на те, що у матеріалах справи наявний висновок органу опіки та піклування, що є достатнім доказом для всебічного розгляду та вирішення спору, колегія суддів зазначає , що такий висновок, має оцінюватись в сукупності з іншими доказами і не має наперед більшої юридичної сили ніж інші докази у справі.
Доводи апеляційної скарги про те, що клопотання було заявлено після завершення підготовчого засідання не відповідають матеріалам справи. Таке клопотання було заявлено з дотриманням вимог ЦПК України, проте суд вважав за необхідним відкласти його вирішення до з'ясування та надання сторонами пояснень у справі.
Інші доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про порушення судом норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення питання щодо призначення експертизи. При цьому, обставин, які є обов'язковими підставами для скасування судового рішення, апеляційним судом не встановлено.
Враховуючи викладене вище, колегія суддів вважає, що ухвала суду постановлена з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для її скасування в межах доводів апеляційної скарги не вбачається.
Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 382, 384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу Слободянюка Андрія Ігоровича в інтересах ОСОБА_2 - залишити без задоволення.
Ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 29 квітня 2025 року- залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та відповідно до пункту 2 частини першої статті 389 ЦПК України оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий О.В. Желепа
Судді Н.В. Поліщук
В.В. Соколова