Справа № 761/10174/25
Провадження № 2/761/5776/2025
(заочне)
23 травня 2025 року Шевченківський районний суд міста Києва у складі:
головуючої судді: Притули Н.Г.,
за участю секретаря судових засідань: Лишняк А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Акціонерного товариства «Ідея Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
У березні 2025 року Акціонерне товариство «Ідея Банк» звернулося до Шевченківського районного суду міста Києва із позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 53 119,87 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 01.09.2023 між позивачем та ОСОБА_1 укладено Угоду про відкриття кредитної лінії, обслуговування кредитної картки № С-001-207613-23-980.
Згідно з кредитним договором відповідач отримав кредит шляхом встановлення відновлювальної кредитної лінії по відкритому поточному рахунку, процентна ставка за користування коштами становить 70,8 % річних. Максимальний ліміт кредитної лінії встановлюється у розмірі 200 000,00 грн. Розмір кредитної лінії на дату укладення Угоди становить 30 000,00 грн.
Як зазначає позивач, він в повному обсязі виконав умови Угоди та надав відповідачу можливість скористатись грошовими коштами, однак відповідач власні зобов'язання в частині повернення грошових коштів не виконав та не повернув кредит та відсотки за його користування.
Сума боргу відповідача за кредитним договором станом на 07.02.2025 становить 53 119,87 грн, з яких прострочений борг - 29 996,27 грн та прострочені проценти 23 123,60 грн.
А тому оскільки відповідач не повернув заборгованість за кредитом, для захисту порушеного права позивач звернувся до суду з цим позовом.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, при зверненні до суду з позовом просив провести судове засідання у його відсутність та задовольнити заявлені вимоги.
Відповідач в судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про час та місце слухання справи, про поважні причини неявки в судове засідання суд не повідомив, відзив на заявлені вимоги до суду не направив.
Відповідно до ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин та не подав відзив, а позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Представник позивача не заперечував проти заочного розгляду справи, як зазначено в заяві, тому суд на підставі положення статей 223 та 280 ЦПК України ухвалив про заочний розгляд справи у відсутність сторін.
Дослідивши та оцінивши письмові докази по справі у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судом, 01.09.2023 між Акціонерним товариством «Ідея Банк» та ОСОБА_1 укладено Угоду про відкриття кредитної лінії, обслуговування кредитної картки № С-001-207613-23-980. Договір між сторонами укладено в електронній формі.
Позовні вимоги позивачем заявлено щодо невиконання відповідачем зобов'язань за вказаною угодою.
За умовами п. 3 Угоди, банк надає клієнту кредит на споживчі цілі у вигляді відновлюваної кредитної лінії до рахунку та здійснює платежі клієнта з рахунку за рахунок кредиту на суму, що перевищує залишок власних коштів клієнта на рахунку, на умовах повернення, строковості та платності, а саме: максимальний розмір кредитної лінії становить 200 000,00 грн. зі строком дії 12 місяців з автоматичною пролонгацією. Розмір кредитної лінії у дату укладання угоди становить 30 000,00 грн та може бути змінений в межах максимального розміру за ініціативою банку або клієнта. Процентна ставка за користування кредитом становить 70,8 % річних.
Відповідно до виписки по рахунку у період з 01.09.2023 по 01.12.2023 відповідач користувався наданими позивачем коштами; 01.09.2023 на рахунку відповідача було встановлено кредитний ліміт в сумі 30 000,00 грн
З виписки по рахунку відповідача вбачається, що прострочений кредит становить 29 996,27 грн та кінцева заборгованість по комісіях та процентах 23 123,60 грн. Таким чином станом на 07.02.2025 заборгованість за кредитним договором становить 53 119,87 грн, з яких прострочений борг - 29 996,27 грн та прострочені проценти 23 123,60 грн.
Частиною першою статті 509 ЦК України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно з частиною першою статті 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).
Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною першою статті 1049 ЦК України встановлено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.
Згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, та сплати процентів.
Згідно з частиною першою статті 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України . У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
У постанові Верховного Суду від 30.11.2022 у справі № 334/3056/15 зроблено висновок, що у справах про стягнення кредитної заборгованості кредитор повинен довести виконання ним своїх обов'язків за кредитним договором, а саме надання грошових коштів (кредиту) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник - повернення грошових коштів у розмірі та на умовах, визначених договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити, якщо інше не передбачено окремими законодавчими актами України: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Отже, доказом надання кредитодавцем позичальнику кредитних коштів є саме первинні документи, вимоги до яких встановлені Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».
Аналогічні за змістом висновки викладені у постанові Верховного Суду від 11.09.2019 у справі № 755/2284/16-ц.
Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій. Тобто виписки за картковими рахунками можуть бути належними доказами щодо заборгованості за кредитним договором. Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов укладеного з відповідачем кредитного договору, позивачем надавалися відповідачу в кредит грошові кошти.
З виписки по рахунку вбачається, відповідач свої зобов'язання щодо повернення кредитних коштів у встановлений договором строк належним чином не виконав, з огляду на що у нього утворилася заборгованість, яка складає 53 119,87 грн за тілом кредиту та процентами.
Відповідач в судове засідання не з'явився, не надав доказів на її спростування.
Згідно з приписами ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 525, 526, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та у встановлені договором строки. Одностороння відмова від зобов'язань або одностороння зміна умов договору не допускається.
Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
З огляду на зазначене, оскільки відповідач не спростував належними засобами доказування наявності заборгованості перед позивачем в розмірі 53 119,87 грн., тому позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитним договором в розмірі 53 119,87 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір.
Керуючись ст. 2, 7, 10, 12, 19, 81, 83, 141, 258-260, 263-265, 273-279, 352, 354, 355 ЦПК України, суд
Позов Акціонерного товариства «Ідея Банк» (ЄДРПОУ: 19390819, адреса: м. Львів, вул. Валова, 11) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Ідея Банк» заборгованість за Угодою про відкриття кредитної лінії, обслуговування кредитної картки № С-001-207613-23-980 від 01.09.2023 року у загальному розмірі 53 119 (п'ятдесят три тисячі сто дев'ятнадцять) гривень 87 копійок та витрати зі сплати судового збору в розмірі 3 028,00 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту рішення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя: Н.Г. Притула