Справа № 761/375/25
Провадження № 2/761/4461/2025
23 травня 2025 року Шевченківський районний суд м.Києва у складі:
головуючого: судді - Притули Н.Г.,
при секретарі: Лишняк А.О.,
розглянувши у м.Києві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
встановив:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» (далі - ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ») через систему «Електронний суд» подало зазначений позов в якому просить: стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором №6423404 від 02.09.2022 року в сумі 59 250,00 грн.
Вимоги позову обґрунтовані тим, що 02 вересня 2022 року між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «МІЛОАН» (далі - ТОВ «МІЛОАН») укладений кредитний договір №6423404, згідно з умовами якого відповідач отримав кредит у розмірі 15 000,00 грн, зі сплатою процентів за користування кредитом, інших платежів та можливих штрафних санкцій, що передбачені кредитним договором. Відповідно до графіку сплати кредитних коштів, повернення кредиту та комісії і процентів мало бути внесено відповідачем до 16 грудня 2022 року.
Згідно з п. 7.1. кредитного договору договір набуває чинності з моменту його укладення в електронній формі, а права та обов'язки сторін, що ним обумовлені, з моменту переказу кредитних коштів на картковий рахунок позичальника і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.
Укладаючи Кредитний договір відповідач та ТОВ «МІЛОАН» вчинили дії визначені ст. 11 та ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію». Відповідач підписав Кредитний договір шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
Як зазначає позивач, ТОВ «МІЛОАН» свої зобов'язання за кредитним договором виконало у повному обсязі, а саме надало відповідачу грошові кошти у обсязі та у строк, визначеними умовами кредитного договору. Відповідач, у свою чергу, не виконав умов кредитного договору, грошові кошти не повернув.
27 лютого 2023 року між ТОВ «МІЛОАН» та ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» укладений договір відступлення прав вимоги № 91-МЛ, відповідно до умов якого відбулося відступлення права вимоги і за кредитним договором від 02 вересня 2022 року №6423404, який укладений між ТОВ «МІЛОАН» та відповідачем.
Розрахунок заборгованості за кредитним договором 02 вересня 2022 року №6423404 передано позивачу від первинного кредитора згідно з договором відступлення прав вимоги від 27 лютого 2023 року № 91-МЛ.
Відповідно до Витягу з Реєстру боржників до Договору відступлення прав вимоги від 27 лютого 2023 року № 91-МЛ сума заборгованості відповідача становить 59 250,00 грн, з них: прострочена заборгованість за сумою кредиту становить - 15 000,00 грн, прострочена заборгованість за сумою відсотків становить - 42 750,00 грн, прострочена заборгованість за комісією становить - 1 500,00 грн.
Відповідачу направлялась письмова претензія про погашення кредитної заборгованості від 14 жовтня 2024 року вих. № 22357692/303.
Оскільки відповідач не повернув кошти за кредитним договором ні первісному кредитору, ні новому, ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» звернулося до суду з метою захисту своїх прав.
07.04.2025 року до суду надійшов відзив відповідача на заявлені вимоги в яких він просить відмовити в задоволенні заявлених вимог з тих підстав, що позивач не довів належними та допустимими доказами переходу до нього права вимоги за кредитним договором №6423404 від 02.09.2022 року. Також у відзиві зазначає відповідач, що з 01.03.2022 року він є військовослужбовцем, а тому у відповідності до положень п.15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» має бути звільнений від сплати процентів за користування кредитом. Також у відзиві зазначено, що не може бути стягнута комісія, оскільки положення про неї є нікчемними.
23.04.2025 року до суду надійшла відповідь на відзив в якій представник позивача наполягає на задоволенні заявлених вимог з підстав викладених в позовній заяві. Також представник зазначила, що діюче законодавство не передбачає скасування нарахування відсотків на час дії в Україні воєнного стану. Представник зазначила, що до матеріалів позову надано витяг з реєстру боржників, оскільки в реєстрі боржників містяться персональні дані та наполягає на тому, що дійсно за вказаним договором факторингу до позивача перейшло право вимоги за кредитним договором, укладеним з відповідачем.
02.05.2025 року до суду надійшли заперечення на відповідь на відзив в яких представник відповідача наполягає на відмові в задоволенні заявлених вимог з підстав, викладених у відзиві. Крім того, представник зазначив, що оскільки не надано повного реєстру боржників підписаного первісним кредитором та позивачем, він має сумніви у справжності такого витягу, який виготовлений лише за підписом представника позивача.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, звернувся до суду із заявою про слухання справи в його відсутність, просив задовольнити заявлені вимоги.
Відповідач та його представник в судове засідання не з'явились, звернулись із заявою про слухання справи в їх відсутність та просили відмовити в задоволенні заявлених вимог.
На підставі положень статті 223 ЦПК України суд ухвалив про подальший розгляд справи за відсутності сторін.
Суд дослідивши та оцінивши письмові докази у справі у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому їх дослідженні, врахувавши процесуальні заяви сторін, встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.
Суд встановив, що ОСОБА_1 02 вересня 2022 року на сайті miloan.ua заповнив Анкету-заявку на кредит №6423404 у розмірі 15 000 грн, яка погоджена ТОВ «МІЛОАН».
02 вересня 2022 року між ОСОБА_1 та ТОВ «МІЛОАН» укладений Договір про споживчий кредит №6423404, відповідно до умов якого кредитодавець зобов'язувався надати позичальнику кредит у розмірі 15 000 грн, загальним строком на 105 днів, з 02 вересня 2022 року, а позичальник зобов'язувався повернути кредит, сплатити комісії та проценти за користування кредитом за пільговий та поточний період.
Відповідно до п. 1.5. кредитного договору орієнтовна загальна вартість кредиту за весь строк кредитування складає 29 250,00 грн.
Кредитні кошти надаються позичальнику безготівково на рахунок з використанням карти НОМЕР_2 (п. 2.1 Кредитного договору).
Пунктом 6.1. кредитного договору визначено, що договір укладається в електронній формі в особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-комунікаційній системі Товариства та доступний, зокрема через сайт Товариства та/або відповідний мобільний додаток чи інші засоби.
Відповідно до п. 6.3. кредитного договору приймаючи пропозицію Товариства про укладання цього кредитного договору позичальник також погоджується з усіма додатками та невід'ємними частинами (у тому числі Правилами, Паспортом споживчого кредиту та Графіком платежів) Договору в цілому.
Як вбачається з п. 6.4. кредитного договору, укладення кредитодавцем цього договору з позичальником у електронній формі юридично є еквівалентним отриманню кредитодавцем ідентичного за змістом кредитного договору, який підписаний власноручним підписом позичальником, у зв'язку з чим створює для сторін такі ж правові зобов'язання та наслідки.
З огляду на п. 7.1. кредитного договору, договір набуває чинності з моменту його укладення в електронній формі, а права та обов'язки сторін, що ним обумовлені - з моменту переказу кредитних коштів на картковий рахунок позичальника і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.
Кредитодавець має право відступати, передавати та будь-яким іншим чином відчужувати, а також передавати в заставу свої права за цим договором на користь третіх осіб, без згоди позичальника (п. 3.2.6. кредитного договору).
Невід'ємною частиною Договору про споживчий кредит від 02 вересня 2022 року №6423404 є Графік платежів за цим договором (Додаток № 1) та Паспорт споживчого кредиту (Додаток № 2).
Як вбачається із довідки ТОВ «МІЛОАН», ОСОБА_1 отримав одноразовий ідентифікатор J42787 для підписання кредитного договору в електронному вигляді.
Відповідно до платіжного доручення від 02 вересня 2022 року № 81780185 ТОВ «МІЛОАН» перерахувало ОСОБА_1 15 000,00 грн на карту НОМЕР_2 , призначення платежу: кошти згідно з договором №6423404.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач не заперечує факту отримання вказаної суми кредиту.
ТОВ «МІЛОАН» надало відомості про щоденне нарахування та погашення заборгованості за кредитним договором від 02 вересня 2022 року №6423404 за період з 02 вересня до 16 грудня 2022 року.
Згідно з випискою з особового рахунку за кредитним договором від 02 вересня 2022 року №6423404, яка підписана представником ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ», станом на 23.10.2024 року заборгованість за кредитним договором у розмірі 59 250,00 грн відповідачем не погашена.
Відповідач не надав суду доказів сплати заборгованості за кредитом (або тіла кредиту, оскільки він не заперечує його отримання в сумі вказаній в договорі).
27 лютого 2023 року між ТОВ «МІЛОАН» та ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» укладений договір відступлення прав вимоги № 91-МЛ.
Як зазначає представник позивача, відповідно до умов зазначеного договору відбулося відступлення права вимоги, зокрема і за кредитним договором від 02 вересня 2022 року №6423404, який укладений між ТОВ «МІЛОАН» та відповідачем.
Відповідно до Витягу з Реєстру боржників до Договору відступлення прав вимоги від 27 лютого 2023 року № 91-МЛ, сума заборгованості відповідача становить 59 250,00 грн, з них: прострочена заборгованість за сумою кредиту становить - 15 000,00 грн, прострочена заборгованість за сумою відсотків за становить - 42 750,00 грн, прострочена заборгованість за комісією становить - 1 500,00 грн.
Згідно з платіжною інструкцією від 27 лютого 2023 року №70284 ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» перерахувало кошти за Договором відступлення прав вимоги від 27 лютого 2023 року № 91-МЛ на рахунок ТОВ «МІЛОАН» у розмірі 330 002,24 грн.
До позовної заяви представник позивача надав копію претензії, яку, як зазначив позивач, ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» направляло ОСОБА_1 про погашення кредитної заборгованості від 14 жовтня 2024 року вих. № 22357/692/303.
Водночас матеріали справи не містять належних та допустимих доказів направлення такої претензії та отримання/неотримання її відповідачем.
Між сторонами виник спір щодо належного виконання відповідачем взятих на себе кредитних зобов'язань.
Відповідно до положень ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
У відповідності до ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 ЦК України).
Відповідно до положень ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною 1 ст. 1055 ЦК України визначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
У статті 3 Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
За змістом частин 3, 4, 6 статті 11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Відповідно до частини 12 статті 11 Закону електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Статтею 12 Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України визначено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок:1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги);2) правонаступництва;3) виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем);4) виконання обов'язку боржника третьою особою.
Відповідно до положень ст. ст. 1077, 1078 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Відповідно до ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є принцип змагальності сторін, в силу якого сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. При цьому кожна сторона в силу статті 81 ЦПК України повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Частиною 2 статті 13 ЦПК України встановлено, що збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
У контексті положень одного із основоположних принципів цивільного судочинства - принципу змагальності сторін вирішальним фактором є те, що суд не повинен нічого доказувати за своєю ініціативою, оскільки це - обов'язок сторін, які користуються рівними правами щодо надання доказів, їх дослідження та доведення перед судом переконливості цих доказів. Якщо сторона не подала достатньо доказів для підтвердження певної обставини, то суд робить висновок про її недоведеність.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 3 ЦК України, однією із засад цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність.
В Україні визнається і діє принцип верховенства права (частина 1 статті 8 Конституції України). Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України, забезпечуючи при цьому верховенство права. Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Одним з елементів верховенства права є дотримання прав людини, зокрема права сторони спору на представлення її позиції та права на справедливий судовий розгляд.
Згідно з п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий розгляд його справи судом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Частинами 1-4 ст. 12 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ст. 83 ЦПК України, позивач повинен подати докази разом з поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити доказ, який не може бути подано, причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.
Звертаючись до суду з позовом ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» на підтвердження вимог надало суду копії договору про споживчий кредит №6423404 від 02 вересня 2022 року, графіку платежів за договором від 02 вересня 2022 року, паспорта споживчого кредиту від 02 вересня 2022 року, а також копію анкети-заяви на кредит №6423404 від 02 вересня 2022 року, копію платіжного доручення ТОВ «МІЛОАН» № 81780185 від 02 вересня 2022 року на суму 15 000,00 грн.
У відповідності до вимог ст. 512, 514, 517 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.
Боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.
Представник позивача вважала доведеним перехід права вимоги від ТОВ «Міолан», однак матеріали справи не містять належних та допустимих доказів переуступки прав вимоги від первісного кредитора до позивача.
В якості доказів зазначених обставин позивач надав суду копію договору переуступки права вимоги № 91-МЛ від 27 лютого 2023 року, укладеного між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» та Витяг з реєстру боржників до договору відступлення прав вимоги № 91-МЛ від 27 лютого 2023 року, який не підписано та не завірено печатками другої сторони даного правочину. Фактично доданий витяг є документом, що надрукований позивачем та підписаний його керівником, що не є ідентичним копії оригінального документа.
Письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього (частини перша та друга статті 95 ЦПК України).
Таким чином, належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються, за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором.
Зазначена позиція викладена в Постанові Верховного Суду від 21 липня 2021 року у справі № 334/6972/17.
Фактично наданий суду витяг не є витягом з оригінального реєстру боржників, оскільки являє собою аркуш паперу, на якому позивачем надрукована певна інформація, яка на його думку відповідає інформації, наявній в реєстрі боржників, що є додатком до договору факторингу. Іншими словами, зазначений документ є лише твердженням позивача, яке підлягає доведенню на загальних підставах.
При цьому, поданий в такий спосіб позивачем витяг, не є ідентичним поданню стороною письмового доказу в розумінні ст. 95 ЦПК України, та не є копією, як оригіналу документу (реєстру) так і витягу з нього.
Оскільки оригінальний реєстр боржників, є документом, що підписується всіма учасниками правочину, витяг з нього, як його частина, що стосується конкретного боржника, також має бути підписана як «Фактором» так і «Клієнтом».
Відсутність підпису «Фактора» на витягу з реєстру боржників не дає суду підстав вважати доведеним факт передачі права вимоги таким фактором «Клієнту», тільки тому, що останній стверджує про таку передачу.
Отже, матеріали справи не містять належних та допустимих доказів передачі права вимоги від первісного кредитора до позивача за договором №6423404 від 02 вересня 2022 року, що в свою чергу свідчить про відсутність підстав до задоволення позову про стягнення з відповідача заборгованості за вказаним договором на користь позивача.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» є недоведеними, у зв'язку з чим у задоволенні позовних вимог слід відмовити.
Відповідно до статті 141 ЦПК України судові витрати у разі відмови в позові покладаються на позивача.
Керуючись ст. ст. 2-13, 76-81, 89, 141, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354, 355 ЦПК України, суд,-
вирішив:
В позові Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - відмовити.
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: Н.Г.Притула