Справа № 274/815/25 Провадження № 2/0274/821/25 РІШЕННЯ
21.07.2025 м. Бердичів
Суддя Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області Большакова Т.Б. за участю секретаря судового засідання Павлюк-Жук А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КОЛЛЕКТ ЦЕНТР" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
І. Короткий зміст позовних вимог
Позивач звернувся до суду з указаним позовом, у якому просить стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КОЛЛЕКТ ЦЕНТР" заборгованість за договором № 4448663 від 07.07.2021 у розмірі 67721,61 грн, а також судові витрати: 2422,40 грн судового збору, 16000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Позов обґрунтовано тим, що 07.07.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «МІЛОАН» та ОСОБА_1 укладено Договір № 4448663.
Кредитним договором передбачено всі істотні умови, а саме: розмір кредиту, строки користування кредитом, строк дії договору, відсоткові ставки за користування кредитом, загальна вартість кредиту та всі інші платежі, пов'язані з виконанням цього договору. Підписанням договору відповідач підтвердив, що він ознайомлений з усіма його істотними умовами та йому була надана вся інформація, передбачена вимогами чинного законодавства.
Відповідач здійснив дії, спрямовані на укладання договору шляхом заповнення заяви про надання (отримання) кредиту на сайті, з введенням коду підтвердження, який є одноразовим ідентифікатором на підписання електронного договору, та зазначенням інформації щодо реквізитів банківської картки, на рахунок якої, в подальшому, Кредитодавцем було перераховано грошові кошти у розмірі, встановленому договором. Сторони узгодили розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волі відповідача для укладення такого Договору, на таких умовах шляхом підписання договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
Позикодавець зі своєї сторони належним чином виконав свої зобов'язання договором, надавши позичальнику кредитні кошти, в порядку, передбаченому умовами договору. Строк повернення грошових коштів за договором наступив, але відповідач не виконує свої зобов'язання, грошові кошти не повертає, проценти за користування коштами не сплачує.
29.10.2021 було укладено договір № 29-11-102, відповідно до якого ТОВ "МІЛОАН" відступило на користь ТОВ "ВЕРДИКТ КАПІТАЛ" права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 4448663.
10.01.2023 було укладено договір № 10-01/2023, відповідно до якого ТОВ "ВЕРДИКТ КАПІТАЛ" відступило на користь ТОВ "КОЛЛЕКТ ЦЕНТР" права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 44486663.
Таким чином, ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» наділено правом вимоги до відповідача за договором № 44486663.
На момент звернення позивача до суду з цим позовом, позичальник умови кредитного договору належним чином не виконала, грошові кошти для погашення кредиту, та процентів не надала.
Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом, що підлягає стягненню з позичальника станом на день формування позовної заяви відповідно до розрахунку заборгованості, становить 135551,16 грн, з яких: 15593,00 грн заборгованість за основним зобов'язанням (за тілом кредиту); 119958,16 грн заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги. Проте, враховуючи принцип розумності, співмірності і пропорційності позивач просить стягнути заборгованість у розмірі 67721,61 грн, з яких: 15593,00 грн заборгованість за основним зобов'язання (за тілом кредиту); 52128,61 грн заборгованість за нарахованими процентами.
Указані обставини стали підставою звернення до суду з цим позовом.
ІІ. Процедура та позиції сторін
Ухвалою суду від 07.02.2025 відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Ухвалою суду від 26.05.2025 клопотання представника позивача про витребування доказів задоволено, розгляд справи відкладено.
Учасники провадження в судове засідання не з'явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Представник позивача подав до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує.
Від відповідача заяв по суті справи до суду не надійшло, остання не скористалась своїм процесуальним правом та не направила до суду відзив на позовну заяву.
Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Згідно ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного пристрою не здійснювалося на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
ІІІ. Національне законодавство, що підлягає застосуванню.
Статтею 626 ЦПК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно ст. 628, 629 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства, а сам договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору, до яких закон відносить умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
За приписами ч. 2 ст. 638 ЦК України, договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Положення ч. 1 ст. 205 ЦК України визначають, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.
Відповідно до ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом (ч. 1). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами (ч. 3).
Аналізуючи викладене, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст. 205, 207 ЦК України).
Такі висновки викладені в постановах Верховного Суду від 09.09.2020 у справі № 732/670/19, від 23.03.2020 у справі № 404/502/18, від 07.10.2020 у справі № 127/33824/19.
Згідно з ч. 1 ст. 633 ЦК України, публічним є договір, у якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом ст. 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк бо інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно ст. 1055 ЦК України, кредитний договір укладається у письмовій формі.
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
Відповідно до ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Згідно з ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Відповідно до ч. 4 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч. 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Положення ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачають відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Відповідно до ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Так, відповідно до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
ІV. Фактичні обставини справи, встановлені судом, докази на їх підтвердження, оцінка та мотиви суду
Судом встановлено, що відповідно до договору про споживчий кредит № 4448663 від 07.07.2021, укладеного між ТОВ "Мілоан" та ОСОБА_1 , відповідач отримала кредит в розмірі 20000 грн (п.п. 1.2.), строком на 30 днів з 07.07.2021 (п.п. 1.3.). Термін (дата) повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом (дата платежу): 06.08.2021 (п.п. 1.4.). Строк дії договору складає період, що обчислюється з моменту його укладення і до моменту повного фактичного виконання сторонами своїх зобов'язань (п.п. 7.1.).
Комісія за надання кредиту становить 2000,00 грн, яка нараховується за ставкою 10,00 відсотків від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту. (п.п. 1.5.1.) Проценти за користування кредитом: 7500,00 грн, які нараховуються за ставкою 1,25 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом протягом пільгового періоду. (п.п. 1.5.2.).
Загальні витрати позичальника за кредитом, що включають загальну суму зборів, платежів та інших витрат позичальника, пов'язаних з отриманням, обслуговуванням та повернення кредиту, включаючи проценти за користування кредитом та комісії (без врахування суми (тіла) кредиту) складають 9500,00 грн в грошовому виразі та 11,215 відсотків річних у процентному значенні (орієнтовна реальна річна процентна ставка) і включає в себе складові, визначені у п.п. 1.5.1-1.5.2 договору. Орієнтовна загальна вартість кредиту для позичальника, що складається з суми загального розміру кредиту та загальних витрат позичальника за кредитом складає 29500,00 грн. (п.п.1.5.).
Стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5,00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом (п.п. 1.6.).
Згідно довідки про ідентифікацію, виданою ТОВ "Мілоан", відповідач, з якою було укладено договір № 4448663 від 07.07.2021, ідентифікована ТОВ "Мілоан". Акцепт договору позичальником (підписання аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора) V85529.
29.10.2021 було укладено договір № 29-11-102, відповідно до якого ТОВ "МІЛОАН" відступило на користь ТОВ "ВЕРДИКТ КАПІТАЛ" права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 4448663.
10.01.2023 було укладено договір № 10-01/2023, відповідно до якого ТОВ "ВЕРДИКТ КАПІТАЛ" відступило на користь ТОВ "КОЛЛЕКТ ЦЕНТР" права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 44486663.
Позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідачки заборгованості в сумі у розмірі 67721,61 грн, з яких: 15593,00 грн заборгованість за основним зобов'язання (за тілом кредиту); 52128,61 грн.
Отримання відповідачем кредитних коштів у розмір 20000,00 грн, підтверджується випискою з банківського рахунку ОСОБА_1 , яка надійшла на запит суду від АТ КБ "ПРИВАТБАНК" 23.06.2025.
У даній справі відповідачем не доведено належного повернення кредитних коштів у розмірі та на умовах, визначених вказаним договором, як і презумпція правомірності його не спростована.
Перевіривши розрахунок позивача, суд встановив, що відповідач не здійснювала погашення заборгованості по кредиту та не повернула кредит протягом строку, обумовленого сторонами при укладенні договору, тим самим допустила істотне порушення виконання своїх кредитно-договірних зобов'язань, тому суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача в частині стягнення заборгованості за основною сумою боргу (тілом кредиту) в сумі 15593,00 грн, які підлягають задоволенню.
Разом з тим, суд не погоджується із розміром заявленої заборгованості за нарахованими процентами, з огляду на таке.
При здійсненні кредитних нарахувань, включених до кредитної заборгованості, кредитор повинен суворо дотримуватися умов, встановлених договором, у тому числі в частині формулювання назв таких нарахувань, проведенні їх розрахунку, що забезпечує прозорість і однозначність вимог.
Згідно умов укладеного кредитного договору, сторони домовились, що договір є строковим: за умовами п.п. 1.4 договору, відповідач повинна була повернути кредит, сплатити комісії за надання кредиту та проценти за користування кредитом (дата платежу) у строк до 06.08.2021. Кредит було надано на 30 днів (п.п. 1.3 договору), проценти за користування кредитом: 7500,00 грн, які нараховуються за ставкою 1,25 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом (п.п. 1.5.2 договору).
Для продовження строку кредитування позичальник мав вчинити дії передбачені розділом 6 Правил, у т.ч. сплатити комісію за управління та обслуговування кредиту та певну частку заборгованості по кредит (п.п. 2.3.1.1 Кредитного договору).
Таким чином, суд приходить до висновку, що за погодженням сторін, строк дії кредитного договору визначено до 06.08.2021, оскільки в матеріалах справи відсутні докази, що відповідачка вчинила дії, передбачені розділом 6 Правил, у т.ч. сплатила комісію за управління та обслуговування кредиту та певну частку заборгованості по кредиту.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12 зазначено, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом та пеню припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Відтак, у межах 30-денного строку кредитування до закінчення дії кредитного договору, а саме до 06.08.2021, відповідачка зобов'язана була повернути кредиторові кредит у розмірі 20000,00 грн, комісію в сумі 2000,00 грн і сплатити проценти за користування кредитом за ставкою 1,25 % за кожен день на загальну суму 7500,00 грн. Оскільки строк дії кредитного договору закінчився 06.08.2021, тому починаючи з цієї дати нарахування кредитором відсотків за користування кредитними коштами поза межами строку кредитування є безпідставним.
У постанові Верховного Суду від 02.10.2020 у справі № 911/19/19 зауважено, що при вирішенні даної категорії справ суд має з'ясувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується; у разі, якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то суд, з урахуванням конкретних обставин справи, самостійно визначає суми нарахувань, які підлягають стягненню, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання та максимального розміру стягуваних сум нарахувань.
Беручи до увагу строк кредитування, розмір відсотків, визначений в кредитному договорі (фіксована ставка 1,25 % за кожен день кредитування, строк кредитування 30 днів), суд дійшов висновку, що з відповідачки необхідно стягнути на користь позивача заборгованість по відсоткам за кредитним договором № 4448663 від 07.07.2021 у розмірі 7500,00 грн.
Разом з тим, суд не вбачає і правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за комісією в розмірі 2000,00 грн, оскільки така вимога не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства та досліджених доказах по справі.
Стягнення із відповідача комісії за надання кредиту, а саме за дії, які банк здійснює на власну користь (електронне інформування (нагадування) про здійснення щомісячних платежів по кредиту та процентах, надання інформації щодо стану заборгованості через дистанційні системи обслуговування, інформування позичальника про виникнення простроченої заборгованості консультування позичальника (як усне, так і письмове) щодо погашення заборгованості, своєчасності сплати платежів тощо), або за дії, які позичальник здійснює на користь банку, чи за дії, що їх вчиняє банк або позичальник з метою встановлення, зміни, припинення правовідносин, протирічить ст. 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність». Інакше кажучи, банк неповноважний стягувати з позичальника плату (комісію) за управління кредитом, адже такі дії не становлять банківську послугу, яку замовив позичальник (або супровідну до неї), а є наслідком реалізації прав та обов'язків банку за кредитним договором і відповідають економічним потребам лише самого банку.
Зазначене узгоджується з постановою Великої Палати Верховного Суду від 13.07.2022 по справі № 363/1834/17 та не суперечить постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2022 по справі № 496/3134/19. Зокрема, у справі № 496/3134/19 суд касаційної інстанції констатував, що «умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» 10.06.2017, щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до ч. ч. 1 та 2 ст. 11, ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування».
Верховним Судом в постанові від 07.06.2023 у справі № 686/14530/15 (провадження № 61-13299св22) зроблений висновок, що оскільки сплата позичальником винагороди за надання фінансового інструменту та винагороди за проведення додаткового моніторингу є платою за послуги, що супроводжують кредит в даному випадку, тому пункти договору, які передбачають сплату такої винагороди є нікчемними, у зв'язку з чим підстави для нарахування банком комісії на підставі нікчемних умов договору є безпідставними і вказані кошти не підлягають сплаті позичальником.
Таким чином, ураховуючи викладене, суд задовольняє позовні вимоги частково та стягує з відповідачки заборгованість за договором про споживчий кредит № 4448663 від 07.07.2021 у розмірі 23093,00 грн, з яких: 15593,00 грн заборгованість за основним зобов'язання (за тілом кредиту); 7500,00 грн заборгованість за нарахованими процентами.
V. Розподіл судових витрат
Відповідно до положень ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 1596,36 грн судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу позивач подав до суду: договір № 01-07/2024 про надання правової допомоги від 01.07.2024, прайс-лист, заявка на надання юридичної допомоги № 637 від 02.12.2024, витяг з акту № 3 про надання юридичної допомоги від 27.12.2024.
Розподіляючи понесені витрати на професійну правничу допомогу суд враховує, що позовні вимоги задоволено частково.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 4 ст. 137 ЦПК України).
Ураховуючи особливості предмета спору, суб'єктний склад правовідносин, малозначність справи, а також характер виконаної адвокатом роботи (адвокатом було складено позовну заяву, що, враховуючи типовість справи, не потребувало значної кількості часу, адвокат не приймав участі у судових засіданнях), зважаючи на розмір грошових коштів, на стягнення яких було заявлено позовні вимоги, заперечення відповідача, що викладені у відзиві на позовну заяву, а також засад розумності, справедливості та співмірності, суд вважає, що зазначені витрати на професійну правничу допомогу є завищеними, а тому приходить до висновку про зменшення розміру зазначених витрат та стягнення у відповідності до ч. 2 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача витрат на правничу допомогу у розмірі 2500,00 грн.
Керуючись ст. ст. 247, 258, 259, 263-265, 273, 352, 354 ЦПК України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "КОЛЛЕКТ ЦЕНТР" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КОЛЛЕКТ ЦЕНТР" заборгованість за договором про споживчий кредит № 4448663 від 07.07.2021 у розмірі 23093,00 грн, судовий збір у розмірі 1596,36 грн та 2500,00 грн витрат на правову допомогу.
У решті позову відмовити.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення - протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Відомості про учасників справи:
Позивач: Товариства з обмеженою відповідальністю "КОЛЛЕКТ ЦЕНТР", місцезнаходження: вул. Мечнікова, буд. 3, офіс 306, м. Київ, 01133, ЄДРПОУ 44276926.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Повний текст рішення виготовлено 28.07.2025.
Суддя Тетяна БОЛЬШАКОВА