25 липня 2025 року № 320/6931/21
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дудіна С.О., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Київській області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Національної поліції в Київській області, у якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Київській області від 30.04.2021 №116 о/с про звільнення зі служби в поліції ОСОБА_1 ;
- поновити ОСОБА_1 на рівнозначній посаді в Обухівському ВП ГУНП в Київській області;
- стягнути з Головного управління Національної поліції в Київській області на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 16.06.2021 відкрито провадження в адміністративній справі, вирішено здійснити розгляд справи за правилами загального позовного провадження, розпочато підготовку справи до судового розгляду та призначено підготовче засідання.
20.06.2025 на адресу суду від позивача надійшла заява про зміну предмету позову, у якій позивач просить суд:
- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Київській області від 31.03.2021 №159 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 ";
- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Київській області від 30.04.2021 №116 о/с про звільнення зі служби в поліції ОСОБА_1 ;
- поновити ОСОБА_1 на рівнозначній посаді в Обухівському ВП ГУНП в Київській області;
- стягнути з Головного управління Національної поліції в Київській області на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу.
Отже, позов доповнено вимогою про визнання протиправним та скасування наказу Головного управління Національної поліції в Київській області від 31.03.2021 №159 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 ".
Розглянувши вказану заяву, суд зазначає таке.
Відповідно до частини першої статті 47 Кодексу адміністративного судочинства України крім прав та обов'язків, визначених у статті 44 цього Кодексу, позивач має право на будь-якій стадії судового процесу відмовитися від позову. Позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п'ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
За таких обставин, враховуючи, що справа перебуває на розгляді на стадії підготовчого провадження, приймаючи до уваги відповідність поданої позивачем заяви процесуальним вимогам КАС України, суд вважає за необхідне прийняти до розгляду заяву про зміну предмету позову.
Суд зазначає, до заяви про зміну предмету позову позивач долучив заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду.
Присутній у судовому засіданні 03.07.2025 представник відповідача подав заперечення на заяву про зміну предмету позову та заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду.
Розглянувши матеріали справи, суд зазначає таке.
Відповідно до частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частиною другою статті 122 КАС України передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно з частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до частини п'ятої статті 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Згідно з пунктом 17 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.
Предметом оскарження у справі є наказ Головного управління Національної поліції в Київській області від 31.03.2021 №159 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 ". Отже, правовідносини у справі пов'язані зі звільненням позивача з публічної служби, внаслідок чого строк звернення до суду з відповідною позовною вимогою становить один місяць.
Суд зазначає, що строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.
Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС певних процесуальних дій.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 №17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.
Для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. При цьому позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних Касаційного адміністративного суду у постанові від 31.03.2021 у справі №240/12017/19 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 95946021) зазначив, що при вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття "дізнався" та "повинен був дізнатись".
Так, під поняттям "дізнався" необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.
Суд зазначає, що обумовлений строк звернення до адміністративного суду обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Водночас порушення прав, свобод чи інтересів особи - це фактичний наслідок протиправного рішення, дії чи бездіяльності конкретного органу, особи (або осіб) щодо неї.
Для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. У той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
У цьому аспекті "день, коли особа дізналася про порушення свого права" - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів. Доказами того, що особа знала про порушення своїх прав, є, зокрема, умови, за яких вона мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав.
Якщо цей день встановити точно неможливо, строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів).
Поняття "повинен був дізнатися" необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.
Отже, законодавець виходить не тільки з факту безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й об'єктивної можливості цієї особи знати про такі факти.
Також порівняльний аналіз словоформ "дізналася" і "повинна була дізнатися" дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов'язку особи знати про стан своїх прав. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
Суд зазначає, що звернувшись до суду із заявою про зміну предмету позову про оскарження наказу Головного управління Національної поліції в Київській області від 31.03.2021 №159 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 ", позивач пропустив строк звернення до суду.
У заяві про поновлення строку позивач зазначив, що відповідач не надав йому спірний наказ для ознайомлення, а про існування цього наказу йому стало відомо лише після ознайомлення 17.06.2025 з матеріалами справи.
Позивач зауважив, що наказ від 31.03.2021 №159 був ним виявлений серед додатків до відзиву Головного управління Національної поліції в Київській області на позовну заяву, проте всі подані відповідачем заяви по суті справи та клопотання не містять перелік документів, які були подані відповідачем, та опис вкладення як доказ направлення позивачу. У свою чергу, позивач стверджує, що такий наказ не був доданий до відзиву на позовну заяву, який був направлений йому відповідачем.
Відповідач у запереченнях на вказану заяву зазначив, що неознайомлення позивача з наказом від 31.03.2021 №159 зумовлена його неприбуттям на службу.
Відповідач також зауважив, що копія спірного наказу була долучена відповідачем до відзиву на позовну заяву.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що копія наказу Головного управління Національної поліції в Київській області від 31.03.2021 №159 була направлена позивачеві рекомендованою кореспонденцією разом із супровідним листом від 07.04.2021 №223/109/23/01-2021 за адресою: вул. Садова, 9а, м. Обухів, Київська область, 08700. Ця сама адреса зазначена позивачем у позовній заяві в якості адреси реєстрації місця проживання.
Фіскальним чеком відділення поштового зв'язку №71 в м. Києві від 07.04.2021 підтверджується направлення позивачеві копії вищевказаного наказу. Отже, відповідачем виконані дії, направлені на доведення до відома позивача наказу про застосування дисциплінарного стягнення.
Крім того, суд звертає увагу на те, що копія наказу Головного управління Національної поліції в Київській області від 31.03.2021 №159 була долучена відповідачем до матеріалів справи разом з копіями матеріалів особової справи, які, у свою чергу, були додані як додаток до відзиву на позовну заяву.
Як вбачається з фіскального чеку від 19.07.2021, відзив на позовну заяву з додатками був направлений позивачу 19.07.2021.
У судовому засіданні 24.07.2025 судом було оглянуто фіскальний чек, який підтверджує направлення відзиву з додатком на адресу Київського окружного адміністративного суду, та встановлено, що вага відправлення є ідентичною вазі, яка вказана у фіскальному чеку від 19.07.2021 як доказі направлення відзиву на позовну заяву з додатком на адресу позивача. Наведене дозволяє зробити висновок про те, що відзив з додатком, наявний у матеріалах справи, є ідентичним відзиву з додатком, направленому позивачу відповідачем.
Таким чином, позивачу мало бути відомо про прийняття відповідачем наказу від 31.03.2021 №159 також після отримання від відповідача відзиву на позовну заяву з додатками.
При цьому, суд звертає увагу на те, що КАС України не встановлює обов'язку відповідача направляти відзив на позовну заяву з описом вкладення до цінного листа.
З огляду на вказане, суд вважає непереконливими посилання позивача на відсутність у відзиві на позовну заяву переліку документів, які були подані до вказаного документа, та опису вкладення до цінного листа.
Також суд зазначає, що у відповіді на відзив від 06.06.2022 представник позивача підтвердив, що 31.05.2022 він ознайомився з матеріалами справи та, зокрема, відзивом на позовну заяву. За таких обставин, з наказом Головного управління Національної поліції в Київській області від 31.03.2021 №159 позивач повинен був бути обізнаним щонайпізніше 31.05.2022, оскільки цей наказ є частиною особової справи позивача, яка, у свою чергу, була додатком до відзиву на позовну заяву.
Таким чином, суд вважає неповажними підстави пропуску строку звернення до суду, викладені позивачем у заяві про поновлення пропущеного строку звернення до суду з позовною вимогою про визнання протиправним та скасування наказу Головного управління Національної поліції в Київській області "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 " від 31.03.2021 №159.
Частинами першою та другою статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Частиною шостою статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Частинами тринадцятою-п'ятнадцятою статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків.
Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.
Таким чином, позивачу у порядку усунення недоліків позовної заяви необхідно надати суду заяву про поновлення строку звернення до суду з позовною вимогою про визнання протиправним та скасування наказу Головного управління Національної поліції в Київській області від 31.03.2021 №159 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 " та докази поважності причин пропуску строку.
Відповідно до пункту 3 частини другої статті 181 КАС України суд відкладає підготовче засідання в межах визначеного цим Кодексом строку підготовчого провадження в інших випадках, коли питання, визначені частиною другою статті 180 цього Кодексу, не можуть бути розглянуті у даному підготовчому засіданні.
З урахуванням наведено, у судовому засіданні було постановлено усну ухвалу, із занесенням до протоколу судового засідання, про залишення позовної заяви без руху, надання позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви та відкладення підготовчого засідання.
Частиною сьомою статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що ухвали, постановлені судом без оформлення окремого документа, зазначаються у протоколі судового засідання. Суд може оформити такі ухвали окремим документом після закінчення судового засідання.
На підставі цієї норми суд вважає за доцільне оформити ухвалу окремим документом після закінчення підготовчого засідання.
Керуючись статтями 47, 122, 161, 171, 205, 243 та 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Прийняти заяву позивача про зміну предмету позову.
2. Відмовити у задоволенні заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду з позовною вимогою про визнання протиправним та скасування наказу Головного управління Національної поліції в Київській області "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 " від 31.03.2021 №159.
3. Позовну заяву залишити без руху.
4. Встановити позивачу п'ятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви, який обчислюється з моменту отримання цієї ухвали, протягом якого позивачу слід надати заяву про поновлення строку звернення до суду з позовною вимогою про визнання протиправним та скасування наказу Головного управління Національної поліції в Київській області "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 " від 31.03.2021 №159, з наданням доказів поважності причин пропуску такого строку.
5. Відкласти судове засідання до 16.09.2025 до 10 год. 00 хв.
6. Копію ухвали суду надіслати (вручити, надати) учасникам справи (їх представникам), зокрема, шляхом направлення тексту ухвали електронною поштою, факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), телефонограмою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Дудін С.О.