28 липня 2025 року ЛуцькСправа № 140/3853/25
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
судді Стецика Н.В.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі також - ОСОБА_1 , позивач) звернулася до Волинського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (далі також - ГУ ПФУ у Волинській області, відповідач-1), Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (далі також - ГУ ПФУ в Житомирській області, відповідач-2) про визнання протиправним та скасування рішення ГУ ПФУ в Житомирській області від 05.03.2025 №032450008768; зобов'язання ГУ ПФУ у Волинській області призначити пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з дня звернення до ГУ ПФУ у Волинській області.
В обгрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначила, що після досягнення 55 річного віку вона звернулася до Іваничівського відділу обслуговування громадян (сервісний центр №3) ГУ ПФУ у Волинській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах на підставі ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
За принципом екстериторіальності її заяву було розглянуто ГУ ПФУ в Житомирській області, рішенням якого №032450008768 від 05.03.2025 їй відмовлено у призначенні пенсії, до страхового стажу не зараховано період її роботи в колгоспі за 1983-1984 роки, оскільки вона працювала в 14 років, відсутня інформація чи була вона членом колгоспу та відсутні дані щодо встановленого та відпрацьованого мінімуму трудової діяльності.
Позивач вважає таке рішення ГУ ПФУ в Житомирській області протиправним.
Вказує, що вона впродовж 1983-1984 років з дозволу батьків під час літніх канікул на літній період працювала різноробочою колгоспу «Орищі» с. Орищі Іваничівського району, в тому числі працювала свинаркою. Період її роботи в даному колгоспі підтверджено архівною довідкою трудового архіву Іваничівської селищної ради №325/01-15 від 20.08.2024.
Відразу після роботи в колгоспі вона поступила на навчання в Нововолинську філію Луцького СПТУ №10, де навчалася з 01.09.1984 по 27.07.1986 та здобула кваліфікацію прядильниці 5-го розряду.
Відтак ОСОБА_1 вважає, що ГУ ПФУ в Житомирській області безпідставно не зарахував до її стажу, який дає право на пільгову пенсію, періоди її роботи у 1983-1984 роках в колгоспі «Орищі» та період навчання в СПТУ з 01.09.1984 по 27.07.1986 за професією прядильниця.
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 16.04.2025 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у даній справі, постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
30.04.2025 до суду надійшов відзив на позовну заяву від ГУ ПФУ в Житомирській області у якому представник даного відповідача заперечила позовні вимоги ОСОБА_1 . Вказала, що відповідно до наданої позивачем архівної довідки №325/01-15 від 20.08.2024 до страхового стажу не зараховано період її роботи в колгоспі за 1983-1984рр., оскільки на момент працевлаштування позивачці було 14 років. Крім того відсутня інформація про членство в колгоспі та дані щодо встановленого та відпрацьованого мінімуму трудової участі в громадському господарстві помісячно. Як наслідок, до пільгового стажу зараховано стаж роботи з 25.07.1986 по 19.03.1991, з 20.03.1991 по 07.07.2006, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пунктів 5 та 6 частини другої статті 114 Закону №1058 відповідно до рішення комісії при Головному управлінні Пенсійного фонду України у Волинській області №3/1326 від 18.02.2025.
Страховий стаж позивачки становить 21 рік 02 місяці 13 днів. Пільговий стаж згідно рішення комісії при Головному управлінні Пенсійного фонду України у Волинській області становить 18 років 01 місяць 07 днів.
А тому представник відповідача-2 вважає, що ГУ ПФУ в Житомирській області правомірно відмовлено ОСОБА_1 у призначенні пенсії відповідно до пунктів 5, 6 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
05.05.2025 ГУ ПФУ у Волинській області подало до суду відзив на позовну заяву, з якого вбачається, що такий проти позову заперечує та просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог, як безпідставних. Стверджує, що у зв'язку з відсутністю у позивачки необхідного пільгового стажу ГУ ПФУ в Житомирській області було прийнято правомірне рішення відмовити ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 5 та 6 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Інших заяв по суті справи на адресу суду не надходило.
Сторони скористались своїм правом на подання до суду заяв по суті справи, в яких письмово виклали свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору, а тому суд вважає можливим розглянути справу за наявними у справі матеріалами.
Враховуючи вимоги статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судом розглянуто дану справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Дослідивши докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступне.
25.02.2025 ОСОБА_1 звернувся до Іваничівського відділу обслуговування громадян (сервісний центр №3) ГУ ПФУ у Волинській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах на підставі ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (а.с.56).
Після реєстрації заяви та формування електронної пенсійної справи працівниками ГУ ПФУ у Волинській області, заява позивача відповідно до принципу екстериторіальності була розглянута ГУ ПФУ в Житомирській області, рішенням якого від 05.03.2025 №032450008768 ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пенсії за віком з тих підстав, що відповідно до архівної довідки №325/01-15 від 20.08.2024 до страхового стажу не зараховано період її роботи в колгоспі за 1983-1984рр., оскільки на момент працевлаштування позивачці було 14 років. Крім того відсутня інформація про членство заявниці в колгоспі та дані щодо встановленого та відпрацьованого мінімуму трудової участі в громадському господарстві помісячно. До пільгового стажу зараховано стаж роботи з 25.07.1986 по 19.03.1991, з 20.03.1991 по 07.07.2006, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пунктів 5 та 6 частини другої статті 114 Закону №1058 відповідно до рішення комісії при Головному управлінні Пенсійного фонду України у Волинській області №3/1326 від 18.02.2025. Страховий стаж особи становить 21 рік 02 місяці 13 днів. Пільговий стаж згідно рішення комісії при Головному управлінні пенсійного фонду України у Волинській області становить 18 років 01 місяць 07 днів (а.с.10).
Незгода позивачки із відмовою у призначенні пенсії за віком, незарахування до страхового стажу періоду роботи в колгоспі у 1983-1984 роках та навчання в Луцькому СПТУ у період з 01.09.1984 по 01.07.1986, стала підставою для звернення ОСОБА_1 до суду із цим позовом.
При вирішенні спору суд керується такими нормативно-правовими актами.
Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
За приписом п. 6 ч. 1 ст. 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел передбачено Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон від 09.07.2003 №1058-IV).
Відповідно до ст. 8 Закону від 09.07.2003 № 1058-IV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.
Страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок (ч. 1 ст. 24 Закону від 09.07.2003 №1058-IV).
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом (ч. 2 ст. 24 Закону від 09.07.2003 №1058-IV).
Право на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 5 частини 2 ст. 114 Закону №1058-IV мають жінки, які працюють доярками (операторами машинного доїння), свинарками - операторами в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, після досягнення 55 років та наявності страхового стажу не менше 20 років, за умови виконання ними встановлених норм обслуговування.
В свою чергу, за нормами пункту 6 частини 2 статті 114 Закону№1058-IV право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки, які працюють робітницями текстильного виробництва, зайняті на верстатах і машинах, - за списком виробництв і професій, затвердженими у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, - після досягнення 55 років і за наявного стажу зазначеної роботи не менше 20 років.
Як вбачається з матеріалів справи, підставою для відмови ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком відповідно до статті 114 Закону№1058-IV стало відсутність у позивачки необхідного пільгового стажу.
Із оскаржуваного рішення ГУ ПФУ в Житомирській області від 05.03.2025 за №032450008768 вбачається, що пільговий стаж ОСОБА_1 становить 18 років 01 місяць 07 днів.
У позовній заяві позивачка ставить під сумнів правомірність дій ГУ ПФУ в Житомирській області щодо незарахування до її стажу періоди роботи у 1983-1984 роках в колгоспі «Орищі» та період навчання в СПТУ з 01.09.1984 по 27.07.1986 за професією прядильниця.
Надаючи оцінку таким висновкам ГУ ПФУ в Житомирській області, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 4 ст. 24 Закону №1058-IV, періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
За приписами абзацу першого частини першої статті 56 Закону України від 05.11.1991 №1788-XII «Про пенсійне забезпечення» (далі Закон №1788-XII) до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.
Статтею 62 Закону №1788-XII встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Зазначеній нормі Закону №1788-XII відповідає пункт 1 Порядку підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 (далі - Порядок №637, зі змінами, внесеними згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 27.09.2022 №1058).
Так, відповідно до пункту 1 Порядку №637 основним документом, що підтверджує стаж роботи за період до впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - персоніфікований облік), є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній стаж роботи встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Як установлено частиною п'ятою статті 45 Закону №1058-IV, документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії. Цей строк може бути продовжено за рішенням керівника територіального органу Пенсійного фонду України на строк проведення додаткової перевірки достовірності відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умов їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством, для визначення права на пенсію, але не більше ніж на 15 днів.
З аналізу наведених норм слід дійти висновку, що основним документом, який підтверджує трудовий стаж (за період до впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування), є трудова книжка. При цьому лише у разі відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній органи Пенсійного фонду мають право встановлювати трудовий стаж на підставі інших первинних документів. У разі сумніву органу, що призначає пенсію, у належності та обґрунтованості поданих заявником документів, в нього є право перевірити надані заявником документи шляхом звернення до установ, підприємств, організацій, де працював заявник, із відповідними запитами.
Долучена до позову копія трудової книжки ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 не містить даних про працю позивачки в колгоспі у 1983-1984 роках.
Для підтвердження стажу роботи в колгоспі «Орищі» у спірний період (1983-1984 роки) позивачем надано копію архівної довідки №325/01-15 від 20.08.2024 із тексту якої вбачається, що в документах з особового складу колгоспу «Орищі» с. Орищі Іваничівського району є дані про стаж роботи п. ОСОБА_1 (1969 р.н.) за 1983-1984, 1991-2006 роки, в тому числі: у 1983 році позивачка відпрацювала 88 людиноднів за рік, у 1984 році - 90 людиноднів за рік (а.с.15).
Суд враховує, що згідно зі статтею 188 Кодексу законів про працю Української РСР від10.12.1971№322-VIII (у редакції станом на день набрання ним чинності з 01.06.1972) не допускається прийняття на роботу осіб молодше шістнадцяти років. У виняткових випадках, за погодженням з фабричним, заводським, місцевим комітетом професійної спілки, можуть прийматись на роботу особи, які досягли п'ятнадцяти років.
Пунктом 1 статті 15 Закону СРСР від 15.07.1964 «Про пенсії і допомогу членам колгоспів» передбачалось зарахування до стажу роботи при призначенні пенсій роботи в якості члена колгоспу.
Також підпунктами «а», «б», «в» пункту 109 Положення про порядок призначення і виплати державних пенсій, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 03.08.1972 №590, було передбачено, що крім роботи у якості робітника або службовця до загального стажу роботи зараховувався також: а) будь-яка робота, на якій працівник, не будучи робітником або службовцем, підлягав державному соціальному страхуванню; б) робота в якості голови або заступника голови колгоспу, якщо цей працівник був направлений (рекомендований) з числа робітників і службовців в колгосп відповідно до рішень радянських чи партійних органів; в) робота члена колгоспу в машинно-тракторній або спеціалізованій (лугомеліоративній, лісозахисній тощо) станції в якості механізатора за час до встановлення штатних посад механізаторів, якщо згодом колгоспник був зарахований до штату машинно-тракторної або спеціалізованої станції. При цьому робочим, які зараховані в штат в якості постійних робочих, а до цього працювали в машинно-тракторній або спеціалізованій станції також на постійній роботі, ця робота зараховується до стажу з включенням міжсезонних перерв.
Відповідно до Типового уставу колгоспу, прийнятого Третім Всерадянським з'їздом колгоспників і затвердженим постановою ЦК КПРС і Радою Міністрів СРСР від 28.11.1969 №910 членами колгоспу могли бути громадяни, які досягли 16-річного віку та виявили бажання своєю працею приймати участь у громадському господарстві колгоспу.
У спірний період 1983-1984 роки ОСОБА_1 було від 14 до 15 років.
Таким чином, у спірний період позивачка, на переконання суду, не могла бути прийнята у члени колгоспу, а отже доводи позивачки про необхідність зарахування вказаного періоду до її страхового та пільгового стажу є безпідставними.
Що стосується твердження ОСОБА_1 про незарахування до стажу, який дає право на пільгову пенсію періоду її навчання в СПТУ з 01.09.1984 по 27.07.1986, суд враховує наступне.
Відповідно до довідки Комунального закладу професійної освіти «Нововолинський центр професійної освіти» Волинської обласної ради №165/2025 від 07.04.2025 (а.с.21) та відомостей атестату №1351 (а.с.22) ОСОБА_2 навчалася на денній формі навчання у Нововолинському філіалі Луцького СПТУ №10 за професією прядильниця з 01.09.1984 (наказ №10-К від 01.09.1984) та завершила повний курс навчання 24.07.1986 (наказ №7-к від 24.07.1986) і отримала кваліфікацію прядильниця 5 (п'ятого) розряду (а.с.21).
Після завершення навчання, а саме 25.07.1986 ОСОБА_1 прийнята на посаду прядильниці 5-го розряду в прядильний цех №2 Нововолинської бавовнопрядильної фабрики, що підтверджується записом №1 трудової книжки позивачки (а.с.7).
Як випливає із рішення комісії при ГУ ПФУ у Волинській області про результати розгляду заяви про підтвердження стажу роботи (а.с.12-14) та оскаржуваного рішення ГУ ПФУ в Житомирській області від 05.03.2025 №032450008768 до стажу роботи позивачки, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пунктів 5 та 6 частини другої статті 114 Закону №1058-ІV зараховано виключно періоди роботи з 25.07.1986 по 19.03.1991 та з 20.03.1991 по 07.07.2006, що становить 18 років 02 місяці 13 днів. Період навчання не включено до стажу роботи позивачки, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Разом з тим, суд звертає увагу відповідачів, що згідно частини 1 статті 38 Закону України «Про професійну (професійно-технічну) освіту» час навчання у закладі професійної (професійно-технічної) освіти зараховується до трудового стажу здобувача освіти, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців.
Пунктом 109 Положення про порядок призначення і виплати державних пенсій, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 03.08.1972 №950 передбачено, що при призначенні на пільгових умовах пенсій робітницям текстильного виробництва період навчання в училищах і школах системи державних трудових резервів і системи професійно-технічної освіти (в ремісничих, залізничних училищах, гірничопромислових школах і училищах, школах фабрично-заводського навчання, училищах механізації сільського господарства, технічних училищах, професійно-технічних училищах і т.д.) і в інших училищах, школах і на курсах по підготовці кадрів, з підвищення кваліфікації та перекваліфікації - прирівнюється до роботи, яка слідувала після його закінчення.
Час навчання у закладі професійної (професійно-технічної) освіти зараховується до трудового стажу здобувача освіти, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців.
Як наслідок, період навчання ОСОБА_1 у Нововолинському філіалі Луцького СПТУ №10 за професією прядильниця з 01.09.1984 по 24.07.1986 підлягає зарахуванню до страхового та пільгового стажу роботи для призначення пенсії відповідно до ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування».
Зазначені обставини та досліджені судом документи в сукупності дають підстави для обґрунтованого висновку про протиправність оскарженого рішення ГУ ПФУ в Житомирській області в частині не зарахування до спеціального та пільгового стажу роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» періоду навчання ОСОБА_1 у Нововолинському філіалі Луцького СПТУ №10 за професією прядильниця з 01.09.1984 по 24.07.1986.
Суд зазначає, що у позовній заяві ОСОБА_1 не заявлено вимоги щодо зарахування періодів навчання у Нововолинському філіалі Луцького СПТУ №10 за професією прядильниця з 01.09.1984 по 24.07.1986, проте, суд, з урахуванням ч. 2 ст. 9 КАС України, вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та зобов'язати ГУ ПФУ в Житомирській області зарахувати вказаний період навчання позивачки до її пільгового стажу, оскільки це необхідно для ефективного захисту прав останньої у межах спірних правовідносин.
Щодо підстав визначення належного органу Пенсійного фонду, який має здійснювати розгляд заяви позивачки про призначення пенсії на пільгових умовах та призначення пенсії, суд зазначає про таке.
Частиною 5 статті 45 Закону №1058-IV визначено, що документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган ПФУ та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.
Статтею 44 Закону №1058-IV врегульований порядок звернення за призначенням (перерахунком) пенсії.
Відповідно до ч. 1 ст. 44 Закону №1058-IV призначення (перерахунок) пенсії здійснюється за зверненням особи або автоматично (без звернення особи) у випадках, передбачених цим Законом.
Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії здійснюється шляхом подання заяви та інших документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсії, до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженої особи застрахованою особою особисто або через законного представника недієздатної особи, особи, дієздатність якої обмежена, малолітньої або неповнолітньої особи.
Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії визначається правлінням Пенсійного фонду за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.
Відповідно до п. 1.1 Постанови Правління Пенсійного фонду України «Про затвердження Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №22-1 від 25.11.2005 (далі - Порядок №22-1) заява про призначення, перерахунок пенсії, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший (Заява про призначення/перерахунок пенсії - додаток 1) подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України через структурний підрозділ, який здійснює прийом та обслуговування осіб (далі - сервісний центр).
Відповідно до пункту 4.1 розділу ІV Порядку № 22-1 заяви, що подаються особами відповідно до цього Порядку, реєструються в електронному журналі звернень органу, що призначає пенсію (п. 4.1 Порядку № 22-1).
Пунктом 4.2 Порядку № 22-1 передбачено, що при прийманні документів працівник сервісного центру, в тому числі: ідентифікує заявника (його представника); надає інформацію щодо умов та порядку призначення (перерахунку) пенсії; реєструє заяву, перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів, відповідність викладених у них відомостей про особу даним паспорта; сканує документи. На створені електронні копії накладає кваліфікований електронний підпис; видає особі або посадовій особі розписку із зазначенням дати прийняття заяви, переліку одержаних і відсутніх документів, строку подання додаткових документів для призначення пенсії та пам'ятку пенсіонеру (додаток 6). Скановані розписка та пам'ятка пенсіонеру зберігаються в електронній пенсійній справі.
Після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
Відповідно до п. 4.3 Порядку № 22-1 створення та обробка документів здійснюється із накладенням кваліфікованого електронного підпису працівників, відповідальних за здійснення операцій.
Рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов'язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи.
Пунктом 4.8 Порядку № 22-1 передбачено, що заява, відомості з відповідних інформаційних систем, скановані копії документів, на підставі яких призначено (перераховано) пенсію та проводиться її виплата; інша інформація, з урахуванням якої визначаються розмір призначеної пенсії та розмір пенсії до виплати, обробляються в складі електронної пенсійної справи, що формується та ведеться відповідно до вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги» та «Про захист персональних даних». Електронна пенсійна справа зберігається на базі централізованих інформаційних технологій.
Пунктом 4.10 Порядку № 22-1 після призначення пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії.
Таким чином, органи Пенсійного фонду України застосовують принцип екстериторіальності при опрацюванні заяв про призначення та перерахунки пенсій, що передбачено постановою правління Пенсійного фонду України від 16.12.2020 № 25-1 «Про затвердження Змін до деяких постанов правління Пенсійного фонду України», суть якого полягає в опрацюванні заяв про призначення пенсій територіальними органами Пенсійного фонду України в порядку черговості надходження таких заяв незалежно від того, де було прийнято заяву та де проживає особа.
В даному випадку заява позивачки розглянута за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області, за результатом якої прийнято рішення від 05.03.2025 №032450008768, яке оскаржується в межах цієї справи.
Головним управління Пенсійного фонду України у Волинській області не приймалось рішення по суті заяви позивачки, відтак відповідальним за опрацювання заяви позивачки та прийняття відповідного рішення є, в даному випадку, визначений у встановленому порядку територіальний орган Пенсійного фонду - Головне управління Пенсійного фонду в Житомирській області і саме його рішення оскаржується в судовому порядку, відтак на останнього має бути покладено й обов'язок відновлення порушених прав позивача.
Вже після прийняття рішення про призначення пенсії електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії.
Завдання правосуддя полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше порушується принцип розподілу влади. Принцип розподілу влади не допускає надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - єдиним критерієм здійснення правосуддя є право. Тому завданням адміністративного суду є контроль за легітимністю прийняття рішень.
Виходячи зі змісту положень КАС України щодо компетенції адміністративного суду, останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.
Відповідно до ч. 2 ст. 1 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
Відповідно до п. 4.7 Порядку №22-1, право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.
Верховний Суд України у постанові від 16.09.2015 у справі №21-1465а15 зазначив, що у випадку задоволення позову, рішення суду має бути таким, яке б гарантувало дотримання і захист прав, свобод, інтересів позивача від порушень з боку відповідача, забезпечувало його виконання та унеможливлювало необхідність наступних звернень до суду. Спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії, чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникла б необхідність повторного звернення до суду.
Здійснивши системний аналіз норм чинного законодавства та наявних у матеріалах справи доказів, суд зазначає, що дії ГУ ПФУ в Житомирській області щодо відмови позивачці у зарахуванні до її спеціального та пільгового стажу, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» періоду навчання у Нововолинському філіалі Луцького СПТУ №10 є протиправними.
З огляду на викладене, суд приходить висновку, що належним способом захисту порушеного права позивачки є зобов'язання ГУ ПФУ в Житомирській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах та прийняти відповідне рішення з урахуванням правової позиції суду, викладеної у цьому рішенні та зарахованих пільгових періодів роботи ОСОБА_1 цим судовим рішенням.
Позовні вимоги позивача до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області не підлягають задоволенню.
Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).
На думку суду, позивач надав суду достатні документальні докази, якими підтверджується протиправність дій ГУ ПФУ в Житомирській області щодо відмови у призначенні пенсії на пільгових умовах, в той час, як даний відповідач не довів правомірність та обґрунтованість свого рішення з урахуванням вимог, встановлених частиною 2 статті 19 Конституції України та частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з системного аналізу положень законодавства України, суд робить висновок про наявність правових підстав для часткового задоволення позову.
Відповідно до ч. 1 ст. 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
На підставі ч. 3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати розподіляються пропорційно до задоволених вимог позивача.
Позивач при зверненні до суду поніс судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору за подання позову до суду в розмірі 1211,20 грн, що документально підтверджується квитанцією від 09.04.2025 (а.с.4).
Оскільки задоволено основну частину позовних вимог позивача, сплачений судовий збір за подання позову до суду в сумі 1211,20 грн потрібно стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду в Житомирській області.
Керуючись ст. статтями 2, 9, 77, 78, 90, 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області від 05.03.2025 №032450008768 в частині не зарахування до спеціального та пільгового стажу ОСОБА_1 , що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», періоду навчання ОСОБА_1 у Нововолинському філіалі Луцького СПТУ №10 за професією прядильниця з 01.09.1984 по 24.07.1986.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області зарахувати до спеціального та пільгового стажу ОСОБА_1 , що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», період навчання ОСОБА_1 у Нововолинському філіалі Луцького СПТУ №10 за професією прядильниця з 01.09.1984 по 24.07.1986.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах та прийняти відповідне рішення з урахуванням правової позиції суду, викладеної у цьому рішенні.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області судові витрати з оплати судового збору в сумі 1211,20 грн (одна тисяча двісті одинадцять гривень 00 копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено та підписано судом 28 липня 2025 року.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ).
Відповідач-1: Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області (43027, Волинська область, місто Луцьк, Київський Майдан, будинок, 6; код ЄДРПОУ 13358826).
Відповідач-2: Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області 10003, Україна, Житомирська область, місто Житомир, вулиця Ольжича, будинок 7; код ЄДРПОУ 13559341).
Суддя Н. В. Стецик