28 липня 2025 р. Справа № 120/5653/25
Вінницький окружний адміністративний суд у складі судді Сала Павла Ігоровича, розглянувши у м. Вінниці в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом керівника Гайсинської окружної прокуратури до Джулинської сільської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
25.04.2025 до суду надійшла позовна заява керівника Гайсинської окружної прокуратури в інтересах держави до Джулинської сільської ради про визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо невиготовлення облікової документації на об'єкт культурної спадщини місцевого значення пам'ятку архітектури: "Садиба Розіна", ХІХ ст., розташована в с. Теофілівка Гайсинського району Вінницької області, та подання пропозицій органу охорони культурної спадщини вищого рівня Управління містобудування та архітектури Вінницької обласної військової адміністрації про занесення вказаного об'єкту до Державного реєстру нерухомих пам'яток України.
Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідно до інформації Управління містобудування та архітектури Вінницької обласної військової адміністрації від 25.03.2025 № 07-15-337, на території Джулинської сільської ради розташований об'єкт культурної спадщини місцевого значення пам'ятка архітектури та містобудування: "Садиба Розіна", ХІХ ст., розташована в с. Теофілівка, Гайсинського району, Вінницької області (координати: 46°36'42.1"N 30°18'05.4"E).
Вказаний об'єкт культурної спадщини прийнятий під охорону держави рішенням виконавчого комітету Вінницької обласної Ради народних депутатів від 14.02.1991 № 43 (охоронний номер 52-М).
Опрацюванням інформації Джулинської сільської ради на запит окружної прокуратури № 175/02.2-09/03.25 від 10.03.2025 встановлено, що сільською радою не вживались заходи щодо складання облікової документації на вказаний об'єкт культурної спадщини.
Крім цього, Джулинська сільська рада повідомила, що органом місцевого самоврядування пропозиції до органу охорони культурної спадщини вищого рівня Управління містобудування та архітектури Вінницької обласної військової адміністрації про занесення даного об'єкта культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України не подавались.
Вищевикладені обставини зумовили прокурора звернутись з цим позовом до суду.
Ухвалою суду від 30.04.2025 відкрито провадження в адміністративній справі за позовом прокурора та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні). Крім того, цією ж ухвалою залучено до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Управління містобудування та архітектури Вінницької обласної військової адміністрації.
Згідно з ч. 1 ст. 18 КАС України у судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система.
Відповідно до ч. 7 ст. 18 КАС України особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
З матеріалів справи видно, що копію ухвали від 30.04.2025 доставлено відповідачу до його електронного кабінету 30.04.25 о 20:19 год, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа, яка міститься в матеріалах справи.
Втім, як у встановлений судом строк, так і станом на дату ухвалення рішення відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву на позовну заяву.
Водночас суд враховує, що у постанові від 23.11.2022 у справі № 500/8027/21 Верховний Суд дійшов висновку про те, що довідка про доставку в електронному вигляді рішення суду є належним доказом отримання стороною такого рішення.
Крім того, копію ухвали від 30.04.2025 доставлено третій особі до її електронного кабінету 30.04.25 о 20:19 год, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа, яка міститься в матеріалах справи.
Отже, в силу положень ст.ст. 124, 162, 165 КАС України третя особа вважається такою, що належним чином повідомлена про розгляд цієї справи, однак своїм правом на подання пояснень не скористалась.
Враховуючи вищенаведене та керуючись ч. 6 ст. 162 КАС України суд вирішує справу за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Вивчивши матеріали справи, оцінивши наведені прокурором доводи на підтримку своїх вимог, суд встановив такі обставини справи.
Моніторингом Державного реєстру нерухомих пам'яток України, який знаходиться у відкритому доступі за посиланням https://mcip.gov.ua/kulturna-spadshchyna/derzhavnyy-reiestr-nerukhomykh-pam iatok-ukrainy/ Гайсинською окружною прокуратурою встановлено, що в Державному реєстрі нерухомих пам'яток України немає жодної пам'ятки культурної спадщини національного чи місцевого значення, що знаходяться на території Джулинської сільської ради.
Проте, відповідно до інформації Управління містобудування та архітектури Вінницької обласної військової адміністрації від 25.03.2025 № 07-15-337, на території Джулинської сільської ради розташований об'єкт культурної спадщини місцевого значення архітектури та містобудування: пам'ятка "Садиба Розіна", ХІХ ст., розташована в с. Теофілівка, Гайсинського району, Вінницької області (координати: 46°36'42.1"N 30°18'05.4"?).
Вказаний об'єкт культурної спадщини прийнятий під охорону держави рішенням виконавчого комітету Вінницької обласної Ради народних депутатів від 14.02.1991 № 43 (охоронний номер 52-М).
Опрацюванням інформації Джулинської сільської ради на запит окружної прокуратури № 175/02.2-09/03.25 від 10.03.2025 встановлено, що сільською радою не вживались заходи щодо складання облікової документації на вказаний об'єкт культурної спадщини.
Крім цього, Джулинська сільська рада повідомила, що органом місцевого самоврядування пропозиції до органу охорони культурної спадщини вищого рівня ? Управління містобудування та архітектури Вінницької обласної військової адміністрації про занесення даного об'єкта культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України не подавались.
Вищевикладені обставини зумовили прокурора звернутись з цим позовом до суду.
Щодо наявності підстав для представництва прокурором державних інтересів, то суд зазначає таке.
Прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб'єкта владних повноважень, який всупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно. Аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17 та від 23.10.2018 у справі № 906/240/18.
З огляду на позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18, звертаючись до суду з позовом, прокурор має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.
Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк. Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.
Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу.
Таким чином, при зверненні з позовом прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого не звернення, він обов'язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з'ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.
Суд також враховує, що бездіяльність компетентного органу не обов'язково повинна носити умисний характер достатньо самого факту наявності бездіяльності, яка може також виявлятися у пасивній поведінці, неможливості реалізувати відповідні повноваження з незалежних від органу причин, тощо.
Як зазначає прокурор у позовній заяві, у даному випадку відсутній державний орган, який уповноважений здійснювати представництво інтересів держави у спірних правовідносинах. Відтак звернення прокурора до суду з цим позовом здійснюється з метою захисту інтересів держави в сфері охорони культурної спадщини.
Оцінивши наведені у позовній заяві доводи прокурора на підтримку підстав звернення до адміністративного суду, суд доходить висновку, що керівник Гайсинської окружної прокуратури, реалізуючи свої представницькі повноваження, в достатньому обсязі обґрунтував в чому саме полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту та передбачені законом підстави для звернення до суду з цією позовною заявою.
Отже, прокурор правомірно та за наявності відповідних підстав звернувся до адміністративного суду з позовом задля забезпечення представництва в суді законних інтересів держави.
Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд керується такими мотивами.
Згідно зі ст. ст. 3-6 Закону України "Про охорону культурної спадщини", державне управління у сфері охорони культурної спадщини покладається на Кабінет Міністрів України, спеціально уповноважені органи охорони культурної спадщини. До спеціально уповноважених органів охорони культурної спадщини (далі ? органи охорони культурної спадщини) належать, зокрема, виконавчий орган сільської, селищної, міської ради.
Частиною 2 статті 6 Закону України "Про охорону культурної спадщини" передбачено, що до повноважень виконавчого органу сільської, селищної, міської ради відповідно до їх компетенції у сфері охорони культурної спадщини належить:
1) забезпечення виконання цього Закону, інших нормативно-правових актів про охорону культурної спадщини на відповідній території;
2) подання пропозицій органу охорони культурної спадщини вищого рівня про занесення об'єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України, внесення змін до нього та про занесення відповідної території до Списку історичних населених місць України;
3) забезпечення юридичним і фізичним особам доступу до інформації, що міститься у витягах з Державного реєстру нерухомих пам'яток України, а також надання інформації щодо програм та проектів будь-яких змін у зонах охорони пам'яток та в історичних ареалах населених місць.
Порядок визначення категорій пам'яток для занесення об'єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України регламентовано постановою Кабінету Міністрів України від 22.05.2019 № 452, якою затверджено Порядок визначення категорій пам'яток (далі ? Порядок).
Пунктом 1 Порядку передбачено, що згідно з цим Порядком визначаються категорії пам'яток для внесення об'єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України (далі ? Реєстр).
Попередню оцінку відповідності об'єкта культурної спадщини ознакам, визначеним цим Порядком, проводить розробник облікової документації, що складається відповідно до Порядку обліку об'єктів культурної спадщини, який затверджується Мінкультури (пункт 5 Порядку). Разом з цим, Порядок обліку об'єктів культурної спадщини регламентовано наказом Міністерства культури України від 11.03.2013 № 158 (із змінами, внесеними згідно з Наказами Міністерства культури № 158 від 01.03.2024).
Зокрема, система обліку об'єктів культурної спадщини включає комплекс заходів із виявлення нерухомих об'єктів культурної спадщини, складання облікової документації, взяття нерухомих об'єктів культурної спадщини на державний облік, занесення чи незанесення нерухомого об'єкта культурної спадщини до Реєстру, ведення Реєстру, порядок присвоєння охоронних номерів, включення до Реєстру об'єкта культурної спадщини, який взято на державний облік відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності Законом, внесення змін до Реєстру (зміна категорії пам'ятки та вилучення пам'ятки з Реєстру), моніторинг та інвентаризацію нерухомих об'єктів культурної спадщини, формування облікових справ, порядок переміщення (перенесення) пам'яток (п. 1.3. Порядку).
Виявлення нерухомих об'єктів культурної спадщини та складання на них відповідної облікової документації забезпечують уповноважені органи, а також районні державні адміністрації, виконавчі органи сільської, селищної, міської ради відповідно до їх компетенції у сфері охорони культурної спадщини, зокрема виконують функції Замовника та укладають з цією метою контракти на виявлення, дослідження нерухомих об'єктів культурної спадщини для їх взяття на облік та подальшої державної реєстрації (пункт 2.1. Порядку).
На виявлені об'єкти культурної спадщини складається облікова документація у складі облікової картки за формою, наведеною в додатку 2 до цього Порядку, до якої додаються коротка історична довідка та фотофіксація (пункт 3.1. Порядку).
Таким чином, занесенню об'єкта культурної спадщини місцевого значення до Державного реєстру нерухомих пам'яток України передує певна робота спеціально уповноважених органів охорони культурної спадщини, зокрема, виконавчого комітету Джулинської сільської ради, який повинен виготовити облікову документацію на кожен із об'єктів культурної спадщини та подати пропозиції органу охорони культурної спадщини вищого рівня ? Управління містобудування та архітектури Вінницької обласної військової адміністрації.
Фінансування робіт зі складання облікової документації, паспортизації, інвентаризації та моніторингу здійснюється за рахунок видатків, передбачених у державному та місцевих бюджетах, а також за рахунок інших джерел, не заборонених законодавством (пункт 1.5. Порядку).
Згідно з пунктом 8.2 Порядку нерухомі об'єкти культурної спадщини, включені до списків (переліків) пам'яток всесоюзного, республіканського чи місцевого значення, до вирішення питання про їх включення (невключення) до Реєстру вважаються пам'ятками культурної спадщини відповідно національного чи місцевого значення.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" виконавчі органи рад органи, які створюються радами для здійcнення виконавчих функцій, повноважень місцевого самоврядування у межах, визначених цим та іншими законами. Делеговані повноваження повноваження органів виконавчої влади, надані органам місцевого самоврядування законом.
За змістом ст. 5 Закону цього ж до системи місцевого самоврядування входять виконавчі органи рад.
Одночасно пунктом 10 пункту "б" статті 32 Закону визначено, що до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад делеговано повноваження у сфері освіти, охорони здоров'я, культури, фізичної культури і спорту.
Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.
Виконавчі органи рад ? органи, які відповідно до Конституції України та цього Закону створюються сільськими, селищними, міськими, районними в містах (у разі їх створення) радами для здійснення виконавчих функцій і повноважень місцевого самоврядування у межах, визначених цим та іншими законами (ст. 1 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні").
Правовий аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що у спірній ситуації саме на Джулинську сільську раду та її виконавчий комітет покладається обов'язок із виготовлення облікової документації на кожен з об'єктів культурної спадщини місцевого значення, що знаходяться на території Джулинської сільської ради та подання пропозицій органу охорони культурної спадщини вищого рівня Управління містобудування та архітектури Вінницької обласної військової адміністрації про занесення таких до Державного реєстру нерухомих пам'яток України.
Разом з тим, як встановлено судом під час розгляду справи та не спростовано відповідачем, Джулинською сільською радою не вживались заходи щодо складання облікової документації на відповідний об'єкт культурної спадщини.
Водночас, як повідомив сам відповідач, органом місцевого самоврядування не подавались пропозиції до органу охорони культурної спадщини вищого рівня ? Управління містобудування та архітектури Вінницької обласної військової адміністрації ? про занесення даного об'єкта культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України.
Зважаючи на те, що виконавчим комітетом Джулинської сільської ради не виготовленно облікову документацію на об'єкт культурної спадщини місцевого значення пам'ятка архітектури та містобудування: " ОСОБА_1 ", ХІХ ст., розташована в с. Теофілівка, Гайсинського району, Вінницької області (координати: 46°36'42.1"N 30°18'05.4"E) та не подано пропозиції органу охорони культурної спадщини вищого рівня ? Управління містобудування та архітектури Вінницької обласної військової адміністрації про занесення цього об'єкту культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України, вказане дає підстави вважати, що орган місцевого самоврядування всупереч вимогам чинного законодавства бездіє.
При цьому суд бере до уваги, що відповідач відзиву на позовну заяву не подав та позовних вимог прокурора не заперечив.
Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Перевіривши обґрунтованість вимог прокурора, оцінивши надані ним докази та враховуючи неподання відповідачем відзиву на позовну заяву, суд додоходить до виснвку про наявність підстав для задоволення адміністративного позову.
Відповідно до ч. 2 ст. 139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Оскільки під час розгляду справи не залучались свідки та не проводились експертизи, питання про розподіл судових витрат не вирішується.
Керуючись ст.ст. 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність виконавчого комітету Джулинської сільської ради щодо невиготовлення облікової документації на об'єкт культурної спадщини місцевого значення пам'ятка архітектури та містобудування: " ОСОБА_1 ", ХІХ ст., розташована в с. Теофілівка, Гайсинського району, Вінницької області (координати: 46°36'42.1"N 30°18'05.4"E) та неподання пропозицій органу охорони культурної спадщини вищого рівня ? Управління містобудування та архітектури Вінницької обласної військової адміністрації про занесення вказаного об'єкту культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України.
Зобов'язати Джулинську сільську раду та її виконавчийф комітет виготовити облікову документацію на об'єкт культурної спадщини місцевого значення пам'ятка архітектури та містобудування: "Садиба Розіна", ХІХ ст., розташована в с. Теофілівка, Гайсинського району, Вінницької області (координати: 46°36'42.1"N 30°18'05.4"E) та подати пропозиції органу охорони культурної спадщини вищого рівня, а саме Управління містобудування та архітектури Вінницької обласної військової адміністрації, про занесення вказаного об'єкту культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо справу розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Інформація про учасників справи:
1) позивач: керівник Гайсинської окружної прокуратури (код ЄДРПОУ 02909909, службова адреса: вул. Волонтерів, буд. 15А, м. Гайсин, Вінницька область, 23700);
2) відповідач: Джулинська сільська рада (код ЄДРПОУ 04329547, місцезнаходження: вул. Соборна, 1, с. Джулинка, Гайсинський район, Вінницька область, 24450);
3) третя особа: Управління містобудування та архітектури Вінницької обласної військової адміністрації (код ЄДРПОУ 43723537, місцезнаходження: вул. Соборна, 15а, м. Вінниця, 21050).
Повне рішення суду складено 28.07.2025.
Суддя Сало Павло Ігорович