Справа № 2-10477/10Головуючий у 1-й інстанції Ромазан В.В.
Провадження № 22-ц/817/750/25 Доповідач - Храпак Н.М.
Категорія -
21 липня 2025 року м. Тернопіль
Тернопільський апеляційний суд в складі:
Головуючої - Храпак Н.М.
Суддів - Гірський Б. О., Костів О. З.,
з участю секретаря - Панькевич Т.І.
та сторін: представника заявника - адвокат Нужда Ф.Т., представника Тернопільського відділу ДВС Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції - Бехтхольд К.Р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 2-10477/10, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , інтереси якого представляє ОСОБА_2 , на ухвалу Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 21 травня 2025 року, постановлену суддею Ромазаном В.В., повний текст якої складено 26.05.2025, у справі за скаргою ОСОБА_1 , заінтересовані особи Тернопільський відділ державної виконавчої служби Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, ОСОБА_3 на дії (бездіяльність) головного державного виконавця Тернопільського відділу державної виконавчої служби Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції,-
ВСТАНОВИВ: в лютому 2025 року адвокат Нужда Ф.Т. в інтересах ОСОБА_1 , заінтересовані особи Тернопільський відділ державної виконавчої служби Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, ОСОБА_3 звернувся із скаргою на дії (бездіяльність) головного державного виконавця Тернопільського відділу державної виконавчої служби Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, у якій просить визнати протиправною бездіяльність головного державного виконавця Тернопільського відділу державної виконавчої служби Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Токаренка В.С., яка полягає у невжитті заходів до закінчення виконавчого провадження №53720389, відкритого 07.04.2017, зняття арешту, накладеного на майно (кошти) боржника постановою головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби у м.Тернополі від 09.08.2023, виключення відомостей про ОСОБА_1 , як боржника з Єдиного реєстру боржників; повернення ОСОБА_1 стягнених після 09.08.2023 коштів у розмірі 11242,66 грн; зобов'язати головного державного виконавця Тернопільського відділу державної виконавчої служби Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Токаренка В.С. закінчити виконавче провадження №53720389, відкрите 07.04.2017, зняти арешт, накладений постановою головного державного виконавця Тернопільського відділу державної виконавчої служби Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Токаренка В.С. на майно (кошти) ОСОБА_1 , як боржника, від 09.08.2023; виключити відомості про ОСОБА_1 , як боржника з Єдиного реєстру боржників; повернути ОСОБА_1 всі стягненні після 09.08.2023 кошти в розмірі 11242,66 грн; скасувати постанову головного державного виконавця Тернопільського відділу державної виконавчої служби Токаренка В.С. від 09.08.2023 про накладення арешту на грошові кошти ОСОБА_1 .
В обґрунтування заявлених вимог заявник вказує на те, що ОСОБА_1 12.02.2024 звернувся до начальника відділу державної виконавчої служби у м.Тернополі Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції із заявою про закінчення виконавчого провадження №53720389, відкритого 07.04.2017 року на підставі виконавчого листа №2-10477/10 від 15.09.2024, поданого ПАТ «Комерційний банк «Надра», де він є боржником, зняття арешту, накладеного на майно (кошти) боржника. Проте 22.03.2024 скаржнику повідомлено, що підстав для закінчення вказаного виконавчого провадження не має.
Скаржник вважає, що виконавче провадження №53720389 повинне бути закінчене, а кошти стягненні на користь ПАТ КБ «Надра» в процесі виконання виконавчого листа із боржника повернуті останньому. Так, як правлінням НБ України 04.06.2015 винесено постанову №356 про відкликання банківської ліцензії на ліквідацію ПАТ КБ «Надра».
Крім цього, із відповіді Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, наданої на адвокатський запит представника скаржника вбачається, що з метою завершення процедури ліквідації та припинення ПАТ КБ «Надра» як юридичної особи, виконавча дирекція Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 14.09.2020 своїм рішенням №1676 затвердила ліквідаційний баланс банку станом на 09.09.2020 та Звіт про виконання ліквідаційної процедури ПАТ КБ «Надра», а тому, вважає, що ліквідаційну процедуру завершено.
Із витягу із Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вбачається, що ПАТ «КБ «Надра» припинено внаслідок внесення рішення державним органом про його ліквідацію. Таким чином, із системного аналізу наведених обставин та норм законодавства вбачається, що виконання припиненою юридичною особою ПАТ КБ «Надра» його обов'язків чи вимог у виконавчому провадженні не можливе, як і їх правонаступництво, що за змістом п.3 ч.1 ст.39 Закону України «Про виконавче провадження» тягне за собою закінчення виконавчого провадження №53720389.
Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 21 травня 2025 року скаргу ОСОБА_1 , заінтересовані особи Тернопільський відділ державної виконавчої служби Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, ОСОБА_3 на дії (бездіяльність) головного державного виконавця Тернопільського відділу державної виконавчої служби Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, задоволено частково.
Визнано неправомірною бездіяльність державного виконавця Тернопільського відділу державної виконавчої служби Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції щодо встановлення уповноваженого представника стягувача ПАТ КБ «Надра» у виконавчому провадженні №53720389.
Зобов'язано державного виконавця Тернопільського відділу державної виконавчої служби Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції у провадженні якого перебуває виконавче провадження №53720389 вчинити невідкладні дії, пов'язані із встановленням уповноваженого представника стягувача у зазначеному виконавчому провадженні ПАТ «КБ «Надра».
У решті вимог скарги відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , інтереси якого представляє ОСОБА_2 , просить скасувати ухвалу Тернопільського міськрайонного суду від 21 травня 2025 року у справі №2-10477/10 і ухвалити нове судове рішення, яким скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність, дії та рішення головного державного виконавця Тернопільського відділу державної виконавчої служби Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Токаренка В.С. задовольнити та визнати протиправною бездіяльність головного державного виконавця Тернопільського відділу державної виконавчої служби Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Токаренка В.С., яка полягає у невжитті заходів до закінчення виконавчого провадження №53720389, відкритого 7 квітня 2017 року, зняття арешту, накладеного на майно (кошти) боржника постановою головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби у м.Тернополі від 9 серпня 2023 року, виключення відомостей про ОСОБА_1 , як боржника з Єдиного реєстру боржників; повернення ОСОБА_1 всіх стягнених після 9 серпня 2023 року коштів в розмірі 11 242, 66 грн; зобов'язати головного державного виконавця Тернопільського відділу державної виконавчої служби Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Токаренка В.С. закінчити виконавче провадження №53720389, відкрите 7 квітня 2017 року, зняти арешт, накладений постановою головного державного виконавця Тернопільського відділу державної виконавчої служби Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Токаренка В.С. на майно (кошти) ОСОБА_1 , як боржника, від 9 серпня 2023 року, виключити відомості про ОСОБА_1 , як боржника з Єдиного реєстру боржників; повернути ОСОБА_1 всі стягнені після 9 серпня 2023 року кошти в розмірі 11 242, 66 грн; скасувати постанову головного державного виконавця Тернопільського відділу державної виконавчої служби Токаренка В.С. від 9 серпня 2023 року про накладення арешту на грошові кошти ОСОБА_1 .
В обґрунтування доводів апеляційної скарги представник заявника зазначив, що головним державним виконавцем Тернопільського відділу державної виконавчої служби Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Токаренком В.С. здійснюється виконавче провадження № 53720389, відкрите 7 квітня 2017 року на підставі виконавчого листа №2 - 10477/10 від 15 вересня 2014 року, поданого ПАТ «КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «НАДРА» (боржник- ОСОБА_1 ).
Постановою державного виконавця від 16 червня 2021 року замінено стягувача на правонаступника - товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЛІТ-ФІНАНС»).
За наслідками перевірки законності заміни стягувача, проведеної на підставі заяви боржника, 19 січня 2022 року дана постанова скасована і на підставі постанови державного виконавця від 20.01.2022 року стягувачем знову визначено ПАТ «КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «НАДРА».
Проте постановою державного виконавця від 09.08.2023 накладений арешт на грошові кошти/електронні гроші, що містяться на відкритих рахунках/електронних гаманцях, а також на кошти/електронні гроші на рахунках/електронних гаманцях, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів та належать боржнику(постанова додається).
Зокрема, арешт державним виконавцем накладений на кошти ОСОБА_1 , що містяться та надходять на картковий рахунок НОМЕР_1 , відкритий в АТ «Укрсиббанк» який є цільовим та призначеним для зарахування пенсійних виплат, здійснюваних Пенсійним фондом України. Правління Національного банку України 4 червня 2015 року винесло постанову № 356 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «НАДРА».
Із відповіді Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на адвокатський запит представника позивача вбачається, що з метою завершення процедури ліквідації та припинення ПАТ "КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «НАДРА», як юридичної особи, виконавча дирекція Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 14.09.2020 року своїм рішенням №1676 затвердила ліквідаційний баланс Банку станом на 01.09.2020 року та Звіт про виконання ліквідаційної процедури ПАТ "КБ "Надра", а отже, на думку заявника, відповідно до ч.3 ст.53 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" ліквідаційна процедура вважається завершеною.
З урахуванням приписів статті 52-1 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" ПАТ "КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «НАДРА" здав, а архів Національного банку України прийняв на зберігання всі документи банку за 1992-2020 роки, про що було складено відповідні акти. Всі активи ПАТ «КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «НАДРА» реалізовані в процедурі реалізації, спрямовані на задоволення вимог кредиторів, а накопичувальні рахунки у Національному банку України закриті.
Відтак, у Фонді гарантування вкладів фізичних осіб відсутні первинні документи ПАТ "КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «НАДРА", як і у самого стягувача.
Із витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадський формувань вбачається, що ПАТ "КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «НАДРА» припинено внаслідок внесення рішення державним органом про його ліквідацію, дані про правонаступників банківської установи відсутні.
Із системного аналізу наведених обставин та норм законодавства вбачається що виконання припиненою юридичною особою - ПАТ "КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «НАДРА» - його обов'язків чи вимог у виконавчому провадженні неможливе, як і їхнє правонаступництво, що за змістом п.3 ч.1 ст.39 Закону України «Про виконавче провадження тягне за собою закінчення виконавчого провадження № 53720389 та зняття арешту, накладеного на майно (кошти) боржника.
Суд відкинув доводи скаржника про зобов'язання державного виконавця винести постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі п.3 ч.1 статті 39 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки відомості про ліквідацію ПАТ КБ «Надра» в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відсутні.
При цьому, суд не взяв до уваги, що згідно з ч. 1 ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження», арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.
Із даної правової норми вбачається, що при відсутності факту реального виконання рішення суду, зокрема, як при описаних вище обставинах (припинення юридичної особи-стягувача, завершення процесу її ліквідації, закриття рахунків банку, відсутність правонаступників, акумуляція стягнених з ОСОБА_1 коштів на рахунку виконавчої служби без подальшого їхнього спрямування), зникає необхідність у потребі такого заходу звернення стягнення на кошти та майно боржника, як і у веденні самого виконавчого провадження. Наявність протягом тривалого часу не скасованого арешту на майно особи, за умови відсутності виконавчого провадження та майнових претензій з боку стягувача, є невиправданим втручанням у право особи на мирне володіння своїм майном, тобто порушенням ст. 321 Цивільного кодексу України.
Також вказують, що судом визнано неправомірною бездіяльність державного виконавця Тернопільського відділу державної виконавчої служби Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції щодо встановлення уповноваженого представника стягувача ПАТ КБ «Надра» у виконавчому провадженні №53720389. При цьому, заявник не просив суд прийняти таке рішення, як і зобов'язати державного виконавця вчинити невідкладні дії, пов'язані із встановленням уповноваженого представника стягувача у зазначеному виконавчому провадженні ПАТ «КБ «Надра», питання такої бездіяльності в судовому засіданні не розглядались. Таким чином, при ухваленні оскаржуваного судового рішення суд допустив невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.
Представник Тернопільського відділу ДВС Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції - Бехтхольд К.Р. подала відзив на апеляційну скаргу ОСОБА_1 , у якому просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_1 про скасування ухвали Тернопільського міськрайонного суду від 21.05.2025 року у справі №2-10477/10 на бездіяльність, дії та рішення головного державного виконавця Тернопільського відділу державної виконавчої служби Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Токаренка В.С. в повному обсязі.
У відзиві на апеляційну скаргу зазначено, що на адресу Тернопільського відділу державної виконавчої служби Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції 12.02.2024 надійшла заява представника ОСОБА_1 яка адресована начальнику Відділу державної виконавчої служби у м. Тернополі Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про закінчення виконавчого провадження No53720389 згідно ст. 39, 40 ЗУ «Про виконавче провадження».
При цьому, станом на 12.05.2015 відповідно з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб встановлено що публічне акціонерне товариство «КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «НАДРА» в стані припинення, що спростовує твердження скаржника про те що із витягу з Єдиного Державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вбачається, що ПАТ «КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «НАДРА» припинено внаслідок внесення рішення державним органом про його ліквідацію.
Згідно Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення механізмів виведення банків з ринку та задоволення вимог кредиторів цих банків“ від 30.06.2021 №1588-IX визначено, що припинення банку як юридичної особи не є підставою та не призводить до закінчення чи припинення процесів, позовів чи проваджень, що були ініційовані відповідно до цієї частини Фондом, юридична особа щодо якої розпочато процедуру припинення (ліквідації) продовжує існувати до моменту внесення відповідного запису до Єдиного державного реєстру.
Згідно з ч.5 ст. 104 Цивільного кодексу України, юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення. Після такого запису юридична особа втрачає правоздатність і не може бути стороною правовідносин. Але до цього моменту вона зберігає правоздатність та може бути стороною у правовідносинах.
Тому підстав для закінчення виконавчого провадження № 53720389 відкритого 7 квітня 2017 року, зняття арешту, накладеного на майно (кошти) боржника постановою головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби м. Тернопіль від 9 серпня 2023 року, виключення відомостей про ОСОБА_1 , як боржника з Єдиного реєстру боржників, повернення ОСОБА_1 всіх стягнених після 9 серпня 2023 року коштів в розмірі 11242,66 грн не має.
Крім того, додатково повідомляють, що згідно відповіді Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 11.06.2025 року, відповідно до даних Єдиної інформаційної системи Фонду (ЄОІС), у ПАТ «КБ «НАДРА» наявний контрагент ОСОБА_3 , з яким укладено кредитний договір від 07.12.2007 № 37/2007-МКМ. За вказаним договором поручителем є ОСОБА_1 . Право вимоги за вищевказаним договором відступлене ТОВ «ФК «ДНІПРОФІНАНСГРУП» у складі лоту GL48N718070. 30/06/2025 державним виконавцем вчинено запит до ТОВ «ФК «ДНІПРОФІНАНСГРУП» щодо вжиття заходів по зміні сторони виконавчого провадження. Таким чином, наявність правонаступника (нового стягувача) підтверджена документально та не є підставою для закінчення виконавчого провадження. Крім того, положення чинного законодавства України однозначно підтверджують можливість заміни кредитора та збереження зобов'язань боржника.
У судовому засіданні представник заявника ОСОБА_1 - адвокат Нужда Ф.Т. апеляційну скаргу підтримав, з мотивів, викладених у ній, просив її задовольнити
Представник заінтересованої особи Тернопільського відділу ДВС Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції - Бехтхольд К.Р. у судовому засіданні заперечила проти апеляційної скарги, вважаючи її безпідставною, а ухвалу суду першої інстанції законною та обґрунтованою.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково.
Згідно з ч.1 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Як вказано в частині третій статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Частина друга статті 129 Конституції України визначає основні засади судочинства, однією з яких згідно з пунктом 3 цієї частини є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і в доведенні перед судом їх переконливості.
Постановляючи оскаржувану ухвалу та задовольняючи частково вимоги скарги ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив з того, що державним виконавцем при вирішенні питання щодо перерахування коштів стягувачу допущено бездіяльність, оскільки упродовж тривалого часу, кошти, які стягуються із боржника не перераховуються ПАТ КБ«Надра» або його правонаступнику, акумулюються на рахунках державної виконавчої служби, відтак суд вважав, що слід визнати неправомірною бездіяльність державного виконавця Тернопільськоговідділу державної виконавчої служби Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції щодо встановлення уповноваженого представника стягувача ПАТ КБ«Надра» у виконавчому провадженні №53720389, зобов'язавши державного виконавця зазначеного відділу у провадженні якого перебуває виконавче провадження №53720389 вчинити невідкладні дії, пов'язані із встановленням уповноваженого представника стягувача у зазначеному виконавчому провадженні ПАТ «КБ«Надра».
З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів в повному обсязі погодитися не може, з огляду на таке.
Згідно з частинами першою та другою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до положень статті 124 Конституції України судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України.
Згідно з пунктом 9 частини першої статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов'язковість рішень суду.
Одним із основних організаційно-правових механізмів реалізації права на виконання судового рішення є закріплення у процесуальному законодавстві положень щодо здійснення судового контролю за виконанням судових рішень в справах та відповідні норми, спрямовані на забезпечення виконання рішень суду.
Визначене статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право на суд було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне обов'язкове судове рішення не виконувалося на шкоду одній зі сторін.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Виконавче провадження здійснюється з дотриманням засад справедливості, неупередженості та об'єктивності (пункт 5 частини першої статті 2 Закону України «Про виконавче провадження»).
Частиною першою статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії
Сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи (стаття 447 ЦПК України).
Згідно з ч. 1 і ч. 2 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження», сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов'язок щодо виконання рішення.
Відповідно до положень п.3 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню у разі припинення юридичної особи - сторони виконавчого провадження, якщо виконання її обов'язків чи вимог у виконавчому провадженні не допускає правонаступництва, смерті, оголошення померлим або визнання безвісно відсутнім стягувача чи боржника.
Згідно ч. 1 ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження» у разі закінчення виконавчого провадження (крім закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, нестягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв'язку із закінченням виконавчого провадження. Виконавче провадження, щодо якого винесено постанову про його закінчення, не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.
У справі, що переглядається, судом встановлено, що на виконанні у Тернопільському відділі державної виконавчої служби Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції перебуває виконавче провадження № 53720389 з примусового виконання виконавчого листа №2-10477/10 від 15.09.2014, виданого Тернопільським міськрайонним судом про стягнення солідарно із ОСОБА_3 , ОСОБА_1 в користь ВАТ КБ “Надра» заборгованості за кредитним договором в сумі 312729,04 грн та судовий збір 2903,18 грн.
07.04.2017 державним виконавцем на підставі ст. 3,4,24,25,26,27 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 53720389, а також винесено постанову про арешт майна боржника.
06.03.2019 державним виконавцем винесено та направлено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника.
16.06.2021 головним державним виконавцем Тернопільського міського відділу ДВС Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції винесено постанову про заміну стягувача, а саме із ПАТ КБ «Надра» в особі відділення ПАТ КБ «Надра» Тернопільське регіональне управління на правонаступника ТзОВ «Фінансова компанія «Еліт Фінанс», яку в подальшому скасовано постановою про перевірку №3/01 від 17.01.2022.
07.07.2021 державним виконавцем винесено постанову про арешт коштів боржника, яку в подальшому скасовано постановою про скасування процесуального документу від 19.01.2022.
20.01.2022 головним державним виконавцем відділу Державної виконавчої служби у місті Тернополі Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) винесено постанову про заміну сторони виконавчого провадження, якою замінено стягувача Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» на комерційний банк «Надра» в особі відділення ПАТ КБ «Надра» Тернопільське регіональне управління.
09.08.2023 головним державним виконавцем відділу державної виконавчої служби у місті Тернополі Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції винесено постанову, якою накладено арешт на грошові кошти/електронні гроші, що містяться на відкритих рахунках/електронних гаманцях, а також на кошти/електронні гроші на рахунках/електронних гаманцях, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів, крім коштів/електронних грошей, що містяться на рахунках/електронних гаманцях, що мають спеціальний режим використання, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом та належать боржнику.
30.01.2024 головним державним виконавцем Тернопільського відділу Державної виконавчої служби Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції винесено постанову про визначення поточного рахунку фізичної особи-боржника у банку для здійснення видаткових операцій, якою визначено для боржника - фізичної особи ОСОБА_1 поточний рахунок, відкритий у АТ «Укрсиббанк» для здійснення видаткових операцій на суму в розмірі, що протягом одного календарного місцяця не перевищує двох розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом про Державний бюджет України на 01.01.поточного календарного року.
Згідно із випискою за картковим рахунком клієнта за період з 23.01.2024 по 09.04.2024 ОСОБА_1 , наданого АТ «Укрсиббанк», разом списано коштів 17567,97 грн.
Як вбачається із копії платіжної інструкції, наданої представником Тернопільського відділу державної виконавчої служби Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції №1038 від 23.01.2024, стягнуто за виконавчим документом у виконавчому провадженні №53720389 11242,66 грн., з яких 5000 грн зараховано на сплату виконавчого збору, що підтверджено платіжними інструкціями №17995 від 15.04.2024 та №3958 від 26.01.2024 на суму 3000 грн та 2000 грн відповідно.
Звертаючись до суду з даною скаргою, ОСОБА_1 посилається на те, що ПАТ «КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «НАДРА» є таким, що припинився внаслідок затвердження рішенням № 1676 від 14.09.2020 виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб ліквідаційного балансу банку станом на 01.09.2020 та звіту про виконання ліквідаційної процедури ПАТ “КБ»Надра», а отже відповідно до ч.3 ст.53 Закону України “Про гарантування вкладів фізичних осіб» ліквідаційна процедура вважається завершеною. Крім того, із витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадський формувань вбачається, що ПАТ «КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «НАДРА» припинено внаслідок внесення рішення державним органом про його ліквідацію внесення рішення державним органом про його ліквідацію. Тому вважає, що виконання припиненою юридичною особою його обов'язків чи вимог у виконавчому провадженні неможливе, як і їхнє правонаступництво, що за змістом п.3 ч.1 ст.39 Закону України «Про виконавче провадження» тягне за собою закінчення виконавчого провадження № 53720389 та відповідно зняття арешту, накладеного на майно (кошти) боржника, повернення коштів та виключення відомостей про боржника з Єдиного реєстру боржників.
Колегія суддів вважає такі доводи заявника необґрунтованими, з огляду на таке.
Відповідно до положень частин першої, п'ятої статті 104 ЦК України, юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до державного реєстру запису про її припинення.
Відповідно до ст. 111 ЦК України, з дати внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запису про рішення засновників (учасників) юридичної особи, суду або уповноваженого ними органу щодо ліквідації юридичної особи ліквідаційна комісія (ліквідатор) зобов'язана вжити всіх необхідних заходів щодо стягнення дебіторської заборгованості юридичної особи, що ліквідується, та письмово повідомити кожного з боржників про припинення юридичної особи в установлені цим Кодексом строки.
Після вчинення дій, передбачених законом у період здійснення ліквідаційної процедури, державному реєстратору подаються документи, визначені, зокрема, Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», за результатом розгляду яких протягом 24 годин реєстратор приймає рішення щодо припинення юридичної особи.
За результатами такого розгляду до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вноситься запис про припинення юридичної особи, що вважається датою ліквідації юридичної особи.
Виходячи з викладеного, у разі ліквідації підприємства його права та обов'язки припиняються з моменту внесення відповідного запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Велика Палата Верховного Суду в постанові № 916/617/17 від 03.11.2020 року роз'яснила, що виконавче провадження підлягає закінченню у разі припинення юридичної особи - сторони виконавчого провадження, якщо виконання її обов'язків чи вимог у виконавчому провадженні не допускає правонаступництва, смерті, оголошення померлим або визнання безвісно відсутнім стягувача чи боржника. Постанова про закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених частиною першою цієї статті, виноситься в день настання відповідних обставин або в день, коли виконавцю стало відомо про такі обставини.
Закінчення виконавчого провадження без належних правових підстав грубо порушує права стягувача на неупереджене, ефективне, своєчасне і в повному обсязі виконання судового рішення.
У матеріалах справи відсутні докази про припинення ПАТ «Комерційний Банк «Надра», зокрема, з відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань видно, що ПАТ «Комерційний Банк «Надра» перебуває в стані припинення, номер запису 10741780121002619 від 15.06.2015. Отже, запис про припинення ПАТ «Комерційний Банк «Надра» відсутній.
Крім того, апеляційний суд враховує, що у відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 , представник Тернопільського відділу державної виконавчої служби Тернопільської області зазначив, що процедура ліквідації ПАТ КБ «Надра» знаходиться на завершальному етапі, відповідно до даних Єдиної операційно - інформаційної системи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у ПАТ «КБ «НАДРА» наявний контрагент ОСОБА_3 , з яким укладено кредитний договір від 07.12.2007 № 37/2007-МКМ, поручителем за вказаним кредитним договором виступає ОСОБА_1 . Право вимоги за кредитним договором від 07.12.2007 № 37/2007-МКМ відступлене ТОВ «ФК «ДНІПРОФІНАНСГРУП» у складі лоту GL48N718070.
На даний час державним виконавцем вчинено запит до ТОВ «ФК «ДНІПРОФІНАНСГРУП» з приводу вжиття заходів щодо заміни сторони виконавчого провадження, де боржником виступає ОСОБА_1 .
Виходячи з викладеного, надавши належної оцінки представленим у справі доказам, у їх сукупності; встановивши наявність відкритого виконавчого провадження 53720389 з примусового виконання виконавчого листа №2-10477/10 від 15.09.2014 про стягнення солідарно із ОСОБА_3 , ОСОБА_1 в користь ВАТ КБ “Надра» заборгованість за кредитним договором в сумі 312729,04 грн та судовий збір 2903,18 грн, у якому право вимоги за кредитним договором від 07.12.2007 № 37/2007-МКМ відступлене ТОВ «ФК «ДНІПРОФІНАНСГРУП» у складі лоту GL48N718070; встановивши, що ПАТ «Комерційний Банк «Надра» перебуває в стані припинення, проте відомості про його ліквідацію в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відсутні, суд першої інстанції дійшов законного та обґрунтованого висновку про відсутність підстав для закінчення виконавчого провадження на підставі п. 3 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження».
Разом із тим, судом першої інстанції в оскаржуваній ухвалі визнано неправомірною бездіяльність державного виконавця Тернопільського відділу державної виконавчої служби Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції щодо встановлення уповноваженого представника стягувача ПАТ КБ «Надра» у виконавчому провадженні №53720389 і зобов'язано державного виконавця у провадженні якого перебуває виконавче провадження № 53720389 вчинити невідкладні дії, пов'язані із встановленням уповноваженого представника стягувача у даному виконавчому провадженні.
Колегія суддів вважає, що в цій частині ухвала Тернопільського міськрайонного уду від 21.05.2025 підлягає скасуванню, оскільки основною засадою (принципом) цивільного судочинства є, зокрема, диспозитивність (пункт 5 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (частина перша, третя статті 13 ЦПК України).
Верховний Суд у постанові від 06 березня 2019 року у справі № 571/1306/16-ц (провадження № 61-29896св18) зазначив, що суд розглядає цивільні справи в межах заявлених позивачем вимог та зазначених і доведених ним обставин та не може вийти за межі позовних вимог. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 11 серпня 2022 року у справі № 522/21000/18.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 вказав, що такої вимоги як визнання неправомірною бездіяльність державного виконавця Тернопільського відділу державної виконавчої служби Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції щодо встановлення уповноваженого представника стягувача ПАТ КБ «Надра» у виконавчому провадженні № 53720389 не заявляв, проте суд з власної ініціативи вказану обставину визнав обґрунтованою.
І дійсно, як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 під час розгляду справи жодних клопотань про зміну або розширення заявлених вимог не було подано.
Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, вийшовши за межі заявлених вимог, порушив норми процесуального права, зокрема диспозитивність цивільного судочинства.
Статтею 374 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
Відповідно до статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу ОСОБА_1 , інтереси якого представляє ОСОБА_2 , слід задовольнити частково. Ухвалу Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 21 травня 2025 року, в частині визнання неправомірною бездіяльність державного виконавця Тернопільського відділу державної виконавчої служби Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції щодо встановлення уповноваженого представника стягувача ПАТ КБ «Надра» у виконавчому провадженні №53720389 та зобов'язання державного виконавця Тернопільського відділу державної виконавчої служби Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, у провадженні якого перебуває виконавче провадження №53720389 вчинити невідкладні дії, пов'язані із встановленням уповноваженого представника стягувача у зазначеному виконавчому провадженні ПАТ «КБ «Надра», скасувати.
В решті ухвалу Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 21 травня 2025 року - залишити без змін.
Керуючись ст. ст. 374, 376, 381-384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , інтереси якого представляє ОСОБА_2 , задовольнити частково.
Ухвалу Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 21 травня 2025 року, в частині визнання неправомірною бездіяльність державного виконавця Тернопільського відділу державної виконавчої служби Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції щодо встановлення уповноваженого представника стягувача ПАТ КБ «Надра» у виконавчому провадженні №53720389 та зобов'язання державного виконавця Тернопільського відділу державної виконавчої служби Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, у провадженні якого перебуває виконавче провадження №53720389 вчинити невідкладні дії, пов'язані із встановленням уповноваженого представника стягувача у зазначеному виконавчому провадженні ПАТ «КБ «Надра», скасувати.
В решті ухвалу Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 21 травня 2025 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повний текст судового рішення виготовлено 25 липня 2025 року.
Головуюча: Н. М. Храпак
Судді: Б.О. Гірський
О.З. Костів