Справа № 367/4979/19
Провадження №2-ві/367/16/25
Іменем України
23 липня 2025 року місто Ірпінь
Ірпінський міський суд Київської області у складі:
головуючого судді Білогруд О.О.,
за участі секретаря Трофимчук С.М.,
розглянувши заяву адвоката Новіцької Іванни Леонідівни, представника позивача ОСОБА_1 про відвід судді Ірпінського міського суду Київської області - головуючого судді у справі № 367/4979/19 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення боргу,
установив:
у провадженні судді Ірпінського міського суду Київської області Карабази Н.Ф. перебуває цивільна справа № 367/4979/19 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення боргу. Чергове судове засідання у справі призначено на 21.08.2025.
23.09.2024 через підсистему «Електронний суд» від представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Новіцької І.Л. надійшла заява (вх. №46131 від 23.09.2024) про відвід головуючого у вказаній цивільній справи судді Карабази Н.Ф.
Ухвалою від 07.07.2025 заяву про відвід передано на розгляд іншому судді Ірпінського міського суду Київської області, визначеного в порядку, передбаченому частиною першою статті 33 ЦПК України.
Заяву про відвід обґрунтовано тим, що у провадженні Ірпінського міського суду вказана справа перебуває з 2019 року. Ухвалою від 11.10.2021 її було прийнято до свого провадження суддею Карабазою Н.Ф. З того часу судові засідання призначались, однак розгляд постійно відкладався або справи знімалися з розгляду з необґрунтованих причин. Крім того, ухвалою від 28.11.2023 явку позивача було визнано обов'язковою, не зважаючи на заяву, що міститься в матеріалах справи про розгляд справи без участі позивача. В той же час, представник позивача, адвокат Новіцька І.Л. з'являлась відповідно до отриманих повісток на кожне засідання, точніше очікувала виклику в холі суду від 1,-2,5 годин. Цей факт підтверджує журнал обліку відвідувачів Ірпінського міського суду Київської області, відповідь від Служби судової охорони Територіального управління ССО у м. Києві та Київській області; копія заяви до канцелярії суду з проханням фіксації своєї явки до суду за викликом. Проте, суддею кожне засідання було перенесено з різних причин, після декількох годин очікувань в холі суду позивач та його представник лише повідомлялись секретарем судді про те що: «судове засідання буде перенесено/справу знято з розгляду, чекайте нову дату у смс-повідомленнях». Таке фіктивне не фіксування явки представника позивача у судові засідання та необґрунтовані відкладення/зняття з розгляду справи №367/4979/19 з інших підстав розцінюється як упереджене ставлення судді Карабази Н.Ф. до захисника, що є недопустимим при розгляді справи суддею. Вважає, що відбувається затягування справи, так як розгляд було повернуто з стадії розгляду по суті до підготовчого судового засідання без жодних на те підстав, жодні клопотання представника позивача задоволені не були, що змусило позивача звертатися до Київського апеляційного суду за захистом своїх прав. Представник позивача зауважила, що, на її думку, такі дії з боку судді Карабази Н.Ф. є порушенням конституційного права на доступ до правосуддя та розгляду справи у «розумний строк», убачається безпідставне затягування або невжиття суддею заходів щодо розгляду справи протягом строку, встановленого законом, зволікання з виготовленням вмотивованого судового рішення та порушення засад рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. З метою недопущення сумнівів у сторін у справі чи інших осіб щодо неупередженості суду та забезпечення довіри до судової влади України, виключення суб'єктивних підстав для сумніву позивача та його представника в неупередженості суду, зважаючи на наявність беззаперечних доказів упередженості судді, покликаючись на положення ЦПК України, Закону України «Про судоустрій і статус суддів», правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного суду від 04.02.2020 у справі №908/137/18, представник позивача просить заяву про відвід судді задовольнити, відвести суддю Карабазу Н.Ф. від розгляду цивільної справи № 367/4979/19 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення боргу, цивільну справу № 367/4979/19 передати на повторний автоматизований розподіл для визначення нового складу суду.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.07.2025 заяву про відвід судді передано судді Ірпінського міського суду Київської області Білогруд О.О.
Відповідно до частини восьмої статті 40 ЦПК України, суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід судді може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід судді, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід судді.
Суд не убачає підстав для розгляду заяви про відвід у судовому засіданні з викликом учасників справи. У зв'язку з цим, на підставі частини другої статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши заяву про відвід судді, матеріали цивільної справи, суд дійшов таких висновків.
Цивільне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), Закону України «Про міжнародне приватне право», законів України, що визначають особливості розгляду окремих категорій справ, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (частина перша статті 3 ЦПК України).
Вичерпний перелік підстав для відводу складу суду передбачений статтею 36 ЦПК України. Так, відповідно до статті 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 ЦПК України. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя. Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Відповідно до статті 39 ЦПК України, з підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 ЦПК України, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов'язані заявити самовідвід. З підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 ЦПК України, судді, секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу може бути заявлено відвід учасниками справи. Відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів із дня, коли заявник дізнався про таку підставу. Встановлення обставин, вказаних у пунктах 1-4 частини першої статті 36 ЦПК України, статті 37 звільняє заявника від обов'язку надання інших доказів упередженості судді для цілей відводу. Якщо відвід заявляється повторно з підстав, розглянутих раніше, суд, який розглядає справу, залишає таку заяву без розгляду.
Відповідно до частини одинадцятої статті 40 ЦПК України суд за результатами вирішення заяви про відвід постановляє ухвалу.
Відповідно до статті 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість: 1) керує ходом судового процесу; 2) сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; 3) роз'яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов'язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; 4) сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; 5) запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов'язків.
Головуючий відповідно до завдання цивільного судочинства керує ходом судового засідання, забезпечує додержання послідовності і порядку вчинення процесуальних дій, здійснення учасниками судового процесу їх процесуальних прав і виконання ними обов'язків, спрямовує судовий розгляд на забезпечення повного, всебічного та об'єктивного з'ясування обставин справи, усуваючи із судового розгляду все, що не має істотного значення для вирішення справи (статті 214 ЦПК України).
Згідно з частиною сьомою статті 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», суддя зобов'язаний справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства; дотримуватися правил суддівської етики, у тому числі виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки у будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду, забезпечення впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів.
Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод кожному гарантовано право на справедливий розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характер або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного (рішення Європейського суду з прав людини від 24.02.1993 у справі «Фей проти Австрії»; рішення у справі «Ветштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland).
Для оцінки наявності об'єктивного критерію особистої упередженості слід з'ясувати, чи існують, окрім самої поведінки судді, певні факти, які можуть служити підставою для сумніву в його безсторонності (пункт 69 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Мироненко і Мартенко проти України» від 10.12.2009).
Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими. При чому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з'являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з'являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об'єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі (рішення ЄСПЛ від 09.11.2006 у справі «Білуха проти України» (Biluha v. Ukraine).
Практика Європейського суду з прав людини свідчить, що при об'єктивному підході до встановлення наявності упередженості суду (суддів) повинно бути визначено окремо від поведінки судді, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Коли це стосується органу, який засідає як суд присяжних, то визначається, окремо від персональної поведінки його членів, чи існують явні факти, що ставлять під сумнів неупередженість органу в цілому. Так само й у вирішенні питання щодо існування легітимних причин сумнівів у неупередженості конкретного судді (пункти 45-50 рішення у справі «Морель проти Франції»; пункт 23 рішення ЄСПЛ у справі «Пескадор Валеро проти Іспанії») або органу, що засідає у вигляді суду присяжних (пункт 40 рішення ЄСПЛ у справі «Лука проти Румунії»), позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є наявність обґрунтованості сумніву в неупередженості суду (пункт 30 рішення у справі «Пабла Кю проти Фінляндії»; пункт 96 рішення у справі «Мікалефф проти Мальти»,).
Таким чином для відведення судді необхідно обґрунтувати наявність обставин, які об'єктивно можуть вказувати на можливу упередженість. Обставини, які були покладені в основу заяви про відвід, повинні бути доведеними.
Відвід повинен бути вмотивованим, а заявник зобов'язаний надати докази упередженості судді у випадку наявності обставин, що викликають сумніви в неупередженості або об'єктивності судді. (стаття 39 ЦПК України),
Ретельно проаналізувавши аргументи заяви про відвід судді, суд дійшов висновку про те, що її обґрунтування зводиться виключно до незгоди із процесуальними рішеннями та діями судді під час розгляду вказаної цивільної справи.
Відповідно до частини четвертої статті 36 ЦПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
До того ж, згідно з усталеною судовою практикою, не може бути підставою для відводу судді заява, яка містить лише припущення про існування обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності такого судді, не підтверджених жодними належними і допустимими доказами (аналогічна правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду в ухвалі від 10.05.2018 у справі №800/592/17). Тому долучені до заяви представником позивача документи, які підтверджуюють прибуття його на всі призначені судові засідання, а також факти відкладення судових засідань, не підтверджують наявність обставин, які викликають сумнів в неупередженості та/або необ'єктивності судді під час розгляду справи.
Судом встановлено, що заявником не надано доказів, що суддя прямо чи побічно заінтересований у результаті справи та наявні обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Оскільки тривалість строків проведення підготовчого засідання у справі та інтенсивність проведення підготовчих засідань, не є підставою для відводу судді та не можуть оціночно визначатись як сумніви у його об'єктивності та упередженості при розгляді цивільної справи, тому підстави для відводу головуючого судді Карабази Н.Ф. від розгляду цивільної справи № 367/4979/19 відсутні, у задоволенні заяви представника позивача адвоката Новіцької І.Л. про відвід судді слід відмовити.
Керуючись статтями 36, 40, 352, 354 ЦПК України, суд
постановив:
у задоволенні заяви заяву адвоката Новіцької Іванни Леонідівни, представника ОСОБА_1 , про відвід судді Ірпінського міського суду Київської області - головуючого судді Карабази Н.Ф. у справі № 367/4979/19 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення боргу - відмовити.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - https://court.gov.ua/sud1013/ та в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням - http://reyestr.court.gov.ua.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя О.О. Білогруд