28 липня 2025 року
м. Київ
справа № 370/1389/23
провадження № 61-9250ск25
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Коломієць Г. В. розглянув касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Череміна Дениса Вадимовича на рішення Макарівського районного суду Київської області
від 09 грудня 2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 18 червня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , треті особи: Макарівська селищна рада Бучанського району Київської області, Бучанська районна державна адміністрація Київської області, Головне управління Держгеокадастру у місті Києві та Київській області, про скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку та витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння,
У червні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вищевказаним позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , треті особи: Макарівська селищна рада Бучанського району Київської області (далі - Макарівська селищна рада), Бучанська районна державна адміністрація Київської області (далі - Бучанська РДА), Головне управління Держгеокадастру у місті Києві та Київській області (далі - ГУ Держгеокадастру у місті Києві та Київській області), в якому просив суд:
- скасувати державну реєстрацію права власності земельної ділянки з кадастровим номером 3222782602:02:001:0121 належить на праві власності ОСОБА_2 , державний акт серії ЯД № 980031 зареєстрований 06 грудня 2007 року;
- скасувати державну реєстрацію права власності земельної ділянки з кадастровим номером 3222782602:02:001:0217 належить на праві власності ОСОБА_2 , державний акт серії ЯГ № 316609 зареєстрований 07 грудня 2007 року;
- скасувати державну реєстрацію права власності земельної ділянки з кадастровим номером 3222782602:02:001:0146 належить на праві власності ОСОБА_3 , договору купівлі-продажу від 30 березня 2011 року, № 436, державний акт серія
ЯЖ № 326749 зареєстрований 13 червня 2008 року;
- скасувати державну реєстрацію права власності земельної ділянки з кадастровим номером 3222782602:02:001:0120 належить на праві власності ОСОБА_4 , договору купівлі-продажу від 30 березня 2011 року, № 430, державний акт серія ЯЖ № 326750 зареєстрований 13 червня 2008 року;
- скасувати державну реєстрацію права власності земельної ділянки з кадастровим номером 3222782602:02:001:0145 належить на праві власності ОСОБА_5 , договору купівлі-продажу від 23 липня 2007 року, № 4045, державний акт серія
ЯЖ № 326748 зареєстрований 13 червня 2008 року;
- скасувати державну реєстрацію права власності земельної ділянки з кадастровим номером 3222782602:02:001:0145 належить на праві власності ОСОБА_2 , договору купівлі-продажу від 29 листопада 2006 року, № 13 814, державний акт серія ЯЕ № 3996751 зареєстрований 06 грудня 2007 року;
- усунути перешкоди у здійсненні ОСОБА_1 права користування та розпорядження земельною ділянкою шляхом її витребування (повернення)
у власність ОСОБА_1 із володіння ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 .
Рішенням Макарівського районного суду Київської області від 09 грудня 2024 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 18 червня
2025 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ; треті особи: Макарівська селищна рада, Бучанська РДА, ГУ Держгеокадастру у місті Києві та Київській області, про скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку та витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння відмовлено.
14 липня 2025 року представник ОСОБА_1 - адвокат Черемін Д. В. засобами поштового зв'язку звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Макарівського районного суду Київської області від 09 грудня 2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 18 червня 2025 року (надійшла до суду 21 липня 2025 року), в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права, просив суд скасувати оскаржувані судові рішення, передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Подана касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження з огляду на наступне.
Частиною другою статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті,
є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного
у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції
в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
У пункті 5 частини другої статті 392 ЦПК України передбачено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
Касаційна скарга представника ОСОБА_1 - адвоката Череміна Д. В. не відповідає зазначеним вище вимогам закону.
Так, у касаційній скарзі представник заявника узагальнено посилається на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права та цитує статтю 389 ЦПК України, проте не зазначає конкретні обов'язкові підстави касаційного оскарження, визначені частиною другою статті 389 ЦПК України, що унеможливлює відкриття касаційного провадження.
За таких обставин, відповідно до вимог частини другої, четвертої статті 392 ЦПК України, заявнику необхідно надати суду уточнену редакцію касаційної скарги
з посиланням на підставу (підстави) касаційного оскарження, передбачену (передбачені) частиною другою статті 389 ЦПК України та надіслати копії уточненої редакції касаційної скарги і доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи.
Також, у порушення пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги доданий документ, що підтверджує сплату судового збору у розмірі 2 147,20 грн, однак це не підтверджує сплату судового збору у повному розмірі.
Порядок сплати та розмір судового збору визначено Законом України від 08 липня 2011 року «Про судовий збір», який набрав чинності 01 листопада 2011 року. При цьому з 15 грудня 2017 року набули чинності зміни до вказаного Закону України щодо сплати судового збору на підставі Закону України від 03 жовтня 2017 року
№ 2147-VIII.
Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Підпунктом 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що за подання до суду касаційної скарги на рішення суду; заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду, яка подана: юридичною особою 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви
і скарги від розміру оспорюваної суми; фізичною особою або фізичною особою - підприємцем 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги від розміру оспорюваної суми, але не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за позовними заявами майнового характеру, а у справах, в яких предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав (крім права власності на майно), відшкодування шкоди здоров'ю (крім моральної шкоди), - не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до підпункту 2 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою-підприємцем ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом у 2023 році та заявляв 7 позовних вимог немайнового характеру.
Станом на 01 січня 2023 року прожитковий мінімум для працездатних осіб був встановлений у розмірі 2 684,00 грн (0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 1 073,60 грн).
При цьому суд звертає увагу заявника на те, що відповідно до вимог Закону України «Про судовий збір» розрахунок розміру судового збору за подання касаційної скарги слід здійснювати, виходячи зі ставки, яка підлягала сплаті при поданні позовної заяви, а не з тієї суми, яка фактично була сплачена позивачем.
Частиною четвертою статті 6 Закону України «Про судовий збір» передбачено, якщо скаргу (заяву) подано про перегляд судового рішення в частині позовних вимог (сум, що підлягають стягненню за судовим рішенням), судовий збір за подання скарги (заяви) вираховується та сплачується лише щодо перегляду судового рішення
в частині таких позовних вимог (оспорюваних сум).
ОСОБА_1 оскаржує рішення суду першої та апеляційної інстанції у повному обсязі.
Отже, заявнику необхідно доплатити судовий збір у розмірі 12 883,20 грн:
1) Судовий збір за 7 позовних вимог немайнового характеру - 7 515,20 грн (1 073,60*7=7 515,20);
2) Судовий збір за подачу касаційної скарги - 15 030,40 грн (7 515,20*200%=15 030,40);
3) Сплачено судового збору - 2 147,20 грн;
4) Доплата судового збору - 12 883,20 грн (15 030,40-2 147,20=12 883,20).
Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102, код ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), МФО: 899998, номер рахунку отримувача (стандарт ІВАN): UA288999980313151207000026007, ККДБ: 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055»).
Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату.
Відповідно до вимог частин другої, третьої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Ураховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення їх недоліків.
Керуючись статтями 185, 389, 392, 393 ЦПК України, Верховний Суд
Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Череміна Дениса Вадимовича на рішення Макарівського районного суду Київської області
від 09 грудня 2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 18 червня 2025 року залишити без руху та надати строк для виконання вимог ухвали, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали настануть наслідки, передбачені законом.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Г. В. Коломієць