23 липня 2025 року
м. Київ
справа № 130/3633/23
провадження № 61-11930св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М. (суддя-доповідач), Сакари Н. Ю., Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ;
відповідачі: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ;
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, - фермерське господарство «Золотий лев»
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційні скарги ОСОБА_3 та її представника - адвоката Московко Олександра Олександровича на постанову Вінницького апеляційного суду від 08 серпня 2024 року у складі колегії суддів: Шемети Т. М., Ковальчука О. В., Панасюка О. С.,
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до судуз позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, - фермерське господарство «Золотий лев» (далі - ФГ «Золотий лев»), про переведення прав покупця.
Позовна заява ОСОБА_1 мотивована тим, що 05 січня 2012 року між ФГ «Золотий лев» та ОСОБА_2 було укладено договір оренди земельної ділянки № 3, за умовами якого ОСОБА_2 передала в оренду належну їй на праві власності земельну ділянку площею 3,16 га, кадастровий номер 0521083000:06:001:0013, розташовану на території Коростівецької сільської ради. 25 травня 2012 року цей договір зареєстровано у відділі Держкомзему у Жмеринському районі, про що державним реєстратором Малаховською А. А. в Державному реєстрі земель вчинено запис № 052100004005970. Термін оренди 25 років.
18 вересня 2021 року ОСОБА_2 продала земельну ділянку ОСОБА_3 , після чого продану земельну ділянку було поділено на дві земельні ділянки площею 1,5845 га, кадастровий номер 0521083000:06:001:0146, та площею 1,5837 га, кадастровий номер 0521083000:06:001:0145.
Вважаючи свої права порушеними, ФГ «Золотий лев» зверталося до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - державний реєстратор Бабчинської сільської ради Вінницької області Косарєв М. В., про скасування рішень державного реєстратора та переведення прав покупця.
Рішенням Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 20 квітня 2023 року у справі № 130/380/22 позов ФГ «Золотий лев» задоволено частково. Скасовано рішення державного реєстратора Бабчинецької сільської ради Вінницької області Косарєва М. В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 59720198 від 09 серпня 2021 року о 08:54:17, на підставі якого у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно здійснено запис за номером 43382076 про інше речове право (право оренди земельної ділянки) за ФГ «Золотий лев» на земельну ділянку кадастровий номер 0521083000:06:001:0013, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 2428317205210, площею 3,1682 га. Скасовано рішення державного реєстратора Бабчинецької сільської ради Вінницької області Косарєва М. В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 59720198 від 09 серпня 2021 року про державну реєстрацію іншого речового права за номером 43382076 від 05 серпня 2021 року щодо припинення права оренди ФГ «Золотий лев» на земельну ділянку площею 3,1682 га, кадастровий номер 0521083000:06:001:0013. У задоволенні позовних вимог про переведення на ФГ «Золотий лев» прав та обов'язків покупця відмовлено.
В зазначеній справі суд встановив порушення переважного права ФГ «Золотий лев» на купівлю земельної ділянки, однак відмовив у задоволенні цієї вимоги з посиланням на те, що позов не може бути задоволено за умовою, що має настати, та вказав про безпідставність доводів позивача про неможливість передачі переважного права іншій особі.
19 вересня 2022 року між ОСОБА_1 та ФГ «Золотий лев» було укладено договір про передачу переважного права купівлі-продажу земельної ділянки, однак договір не зареєстровано через відсутність в державному реєстрі речових прав відомостей про земельну ділянку кадастровий номер 0521083000:06:001:0013.
Враховуючи викладене, ОСОБА_1 просила перевести на неї права та обов'язки покупця за договором купівлі-продажу від 18 вересня 2021 року, засвідченого приватним нотаріусом Жмеринського району нотаріального округу Вінницької області Лавреновим Р. І., на земельну ділянку площею 1,5845 га, кадастровий номер 0521083000:06:001:0146, та земельну ділянку площею 1,5837 га, кадастровий номер 05211083000:06:001:0145, що утворилися в результаті поділу земельної ділянки площею 3,1682 га, кадастровий номер 0521083000:06:001:0013.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 11 квітня 2024 року в позові ОСОБА_1 відмовлено. Повернуто ОСОБА_1 36 077 грн, які знаходяться на депозитному рахунку Державної Казначейської служби України м. Київ згідно з квитанцією АТ КБ «ПриватБанк» № О.О.3431577429.1 від 22 січня 2024 року. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 2 000 грн витрат на правову допомогу. У іншій частині - щодо стягнення 2 700 грн витрат на правову допомогу відмовлено.
Рішення місцевого суду мотивоване тим, щопозивачка не набула переважного права покупця через неможливість проведення державної реєстрації такого права як того вимагає частина п'ята статті 130-1 Земельного кодексу України (далі - ЗК України), у зв'язку з відсутністю в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відомостей про земельну ділянку.
Представник ОСОБА_3 - адвокат Федоренко П. П. подав заяву про стягнення судових витрат на правову допомогу та просив стягнути з позивачки на користь відповідачки ОСОБА_3 4 700 грн. До заяви додано договір про надання правової (правничої) допомоги № 17 від 20 березня 2024 року, додаткову угоду до договору, акт наданих послуг, ордер, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю та платіжну інструкцію від 19 березня 2024 року на суму 4 700 грн.
Проаналізувавши детальний опис наданих адвокатом відповідачу послуг, час, витрачений на їх надання, перевіривши відповідність заявленої до стягнення суми наданому обсягу адвокатських послуг, враховуючи складність справи, наявність сталої судової практики в такій категорії справ, суд вважав за необхідне стягнути з позивача на користь відповідача ОСОБА_3 понесені витрати на правничу допомогу в даній справі в розмірі 2 000 грн.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Вінницького апеляційного суду від 08 серпня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Рішення Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 11 квітня 2024 року скасовано та ухвалено нове. Позов ОСОБА_1 задоволено. Переведено з ОСОБА_3 на ОСОБА_1 права та обов'язки покупця за договором купівлі-продажу земельної ділянки від 18 вересня 2021 року, посвідченим приватним нотаріусом Жмеринського районного нотаріального округу Вінницької області Лавреновим Р. І. за № 926, щодо земельної ділянки площею 3,16 га, кадастровий номер 0521083000:06:001:0013, розташованої на території Коростівецької сільської ради Жмеринського району Вінницької області, яка була поділена на дві земельні ділянки: площею 1,5845 га, кадастровий номер 0521083000:06:001:0146, та площею 1,5837 га, кадастровий номер 0521083000:06:001:0145. Передано ОСОБА_3 грошові кошти в розмірі 36 077 грн, що внесені ОСОБА_1 та знаходяться на депозитному рахунку ТУ ДСА у Вінницькій області (квитанція від 22 січня 2024 року № 9330-8571-7974-9749). Стягнуто з ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 по 4 975 грн з кожної понесених нею судових витрат.
Судове рішення апеляційного суду мотивоване тим, що передача переважного права купівлі земельної ділянки від ФГ «Золотий лев» до ОСОБА_1 відбулася на підставі письмового договору від 19 вересня 2022 року № 2, який не був зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно у зв'язку з поділом первісної земельної ділянки на дві земельні ділянки.
Після укладення 18 вересня 2021 року договору купівлі-продажу земельної ділянки між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , із земельної ділянки з кадастровим номером 0521083000:06:001:0013 за заявою власника ( ОСОБА_3 ) 14 грудня 2021 року шляхом поділу були утворені дві земельні ділянки та присвоєні нові кадастрові номери, а земельна ділянка кадастровий номер 0521083000:06:001:0013 набула статусу архівної в результаті її поділу на земельні ділянки з кадастровим номером 0521083000:06:001:0146 площею 1,5845 га та з кадастровим номером 0521083000:06:001:0145 площею 1,5837 га.
Поділ чи об'єднання земельних ділянок не припиняє дії обмежень, обтяжень, встановлених на земельні ділянки, крім випадків, коли обмеження (обтяження) поширювалося лише на частину земельної ділянки, яка в результаті поділу земельної ділянки не увійшла до сформованої нової земельної ділянки.
Переважне право орендаря придбати земельну ділянку у власника і є таким обтяженням права власника земельної ділянки вільно розпоряджатися нею.
Перехід права власності на земельну ділянку, зміна її цільового призначення не припиняє встановлених обмежень, обтяжень та не позбавляє можливості особи, чиє право порушене, звернутися до суду за захистом такого права. Така позиція є сталою в судовій практиці та викладена зокрема в постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 квітня 2023 року по справі №357/8277/19.
Відтак відсутність державної реєстрації договору про відступлення переважного права покупця через поділ земельної ділянки з кадастровим номером 0521083000:06:001:0013 та утворення в результаті цього двох земельних ділянок не може стати перешкодою для захисту порушеного права позивачки на переважне придбання земельної ділянки.
22 січня 2024 року позивач ОСОБА_1 внесла грошові кошти в розмірі 36 077 грн на депозитний рахунок, що відповідає ціні, за якою земельна ділянка була продана ОСОБА_3 . Оскільки позивачка звернулася до суду за захистом свого порушеного майнового права у належний спосіб з доведенням належними та обґрунтованими доказами свого переважного права покупця у договорі купівлі-продажу від 18 вересня 2021 року, внесла на депозитний рахунок ТУ ДСА у Вінницькій області грошову суму, яку за договором сплатила покупцеві, тому заявлений нею позов підлягає задоволенню.
На підтвердження розміру судових витрат у суді першої інстанції, адвокат Путілін Є. В. надав: копію ордеру на надання правничої (правової) допомоги ОСОБА_1 серії АВ № 1106679; копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 513; заяву про стягнення судових витрат від 08 квітня 2024 року, з якої вбачається, що на підставі договору про надання правничої допомоги позивачем по справі було сплачено 7 266 грн на оплату гонорару адвоката; квитанцію до прибуткового касового ордера на суму 7 266 грн; договір про надання правничої допомоги від 14 грудня 2023 року; детальний опис робіт № ПЄ-00001 від 04 квітня 2024 року, за яким вартість 6 годин роботи складає 7 266 грн.
Адвокат Путілін Є. В. направив заяву про стягнення судових витрат з усіма додатками іншим учасникам справи, однак від відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 заперечень щодо розміру витрат на правничу допомогу не надходило.
Відтак апеляційний суд, з огляду на умови угоди про надання правової допомоги у суді першої інстанції адвокатом Путіліним Є. В. позивачу ОСОБА_1 , враховуючи складання і підписання адвокатом всіх процесуальних документів від імені та в інтересах позивача, дійшов висновку, що в даній конкретній справі витрати на правову допомогу в сумі 7 266 грн є реальними, підтверджені належними доказами, тому ці витрати слід стягнути в рівних частинах з відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
Короткий зміст вимог касаційних скарг
23 серпня 2024 року ОСОБА_3 , а 26 серпня 2024 року її представник - адвокат Московко О. О. подали до Верховного Суду касаційні скарги на постанову Вінницького апеляційного суду від 08 серпня 2024 року, в яких, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просять скасувати оскаржуване судове рішеннята залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Касаційні скаргиподані на підставі пунктів 1, 4 частини другої статті 389, пункту 4 частини третьої статті 411 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) та обґрунтовані тим, що суд апеляційної інстанції не врахував правових висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених в постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 квітня 2023 року у справі № 357/8277/19, у постанові Верховного Суду від 04 жовтня 2023 року у справі № 526/2910/21, від 16 жовтня 2023 року у справі № 526/2909/21, від 17 квітня 2024 року у справі № 526/3042/21, а також - встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів.
Надходження касаційних скарг до суду касаційної інстанції
Ухвалою ВерховногоСуду у складіколегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 29 серпня 2024 року відкрито касаційне провадження в цій справі та витребувано її матеріали із Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області.
11 вересня 2024 року справа № 130/3633/23 надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 09 липня 2025 року справу призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Аргументи учасників справи
Доводи осіб, які подали касаційні скарги
Касаційні скарги ОСОБА_3 та її представника - адвоката Московко О. О. мотивовані тим, що висновки апеляційного суду про порушення ОСОБА_2 вимог статті 130-1 ЗК України в частині не повідомлення орендаря, є безпідставними і неправомірними, оскільки відповідно до договору купівлі-продажу земельної ділянки, ділянка з кадастровим номером 0521083000:06:001:0013 була вільною від іншого речового права (права оренди), тому у ОСОБА_2 не виник обов'язок щодо повідомлення орендаря про намір продажу.
Вказаний договір купівлі-продажу земельної ділянки посвідчений приватним нотаріусом 18 вересня 2021 року, а провадження у справі № 130/380/22 було відкрито ухвалою Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 22 лютого 2022 року, тобто через п'ять місяців після укладення та посвідчення договору купівлі-продажу. Рішення суду в зазначеній справі було ухвалене 20 квітня 2023 року, а законної сили набрало лише 05 вересня 2023 року, тобто, майже через два роки після вчинення правочину. Зазначені факти беззаперечно підтверджують те, що на момент укладення та посвідчення договору купівлі-продажу земельної ділянки з кадастровим номером 0521083000:06:001:0013, дана земельна ділянка була вільна від іншого речового права (права оренди) за ФГ «Золотий лев», та про те, що ОСОБА_2 , не знала і не могла знати, ні про існування майбутнього спору, а тим більше і про рішення, яке буде ухвалене судом у справі № 130/380/22.
Апеляційний суд не звернув увагу на те, що договір про передачу переважного права купівлі земельної ділянки від 19 вересня 2022 року № 2 не пройшов державну реєстрацію, тому такий правочин не був вчинений, у зв'язку з чим був відсутній суб'єкт переважного права купівлі земельної ділянки сільськогосподарського призначення. При цьому в матеріалах справи відсутні будь-які докази, що ФГ «Золотий лев» отримало відмову в державній реєстрації зазначеного договору та оскаржувало таку відмову в порядку, передбаченому статтею 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У жовтні 2024 року представник ОСОБА_1 - адвокат Путілін Є. В. подав до Верховного Суду відзив на касаційну скаргуОСОБА_3 , в якому просить залишити її без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін, зазначивши про його законність і обґрунтованість та безпідставність доводів скарги.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯД 382383, виданого 10 серпня 2002 року Жмеринською районною державною адміністрацією, земельна ділянка площею 3,1682 га з кадастровим номером 0521083000:06:001:0013 належала на праві власності ОСОБА_2 (т.1 а.с.22).
За договором оренди земельної ділянки № 3 від 05 січня 2012 року ОСОБА_2 передала ФГ «Золотий лев» в оренду в строкове платне володіння та користування належну їй на праві власності земельну ділянку кадастровий номер 0521083000060010013, яка знаходиться на території Коростівецької сільської ради Жмеринського району Вінницької області. 25 травня 2012 року цей договір зареєстровано у відділі Держкомзему у Жмеринському районі, про що державним реєстратором Малаховською А. А. в Державному реєстрі земель вчинено запис № 052100004005970. Термін оренди 25 років (т.1 а.с.11-13).
В січні 2012 року ОСОБА_2 та ФГ «Золотий лев» склали і підписали акт приймання-передачі земельної ділянки в оренду та акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) (т.1 а.с.14).
В подальшому, за договором купівлі-продажу земельної ділянки від 18 вересня 2021 року ОСОБА_2 продала, а ОСОБА_3 придбала у власність належну продавцю земельну ділянку площею 3,1682 га, цільове призначення ділянки 01.01 - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Коростівецької сільської ради Жмеринського району.
В розділі 2 «обтяження та обмеження земельної ділянки» цього договору зазначено, що приватним нотаріусом Жмеринського районного нотаріального округу Лавреновим Р. І. перевірено та встановлено, що обтяження прав власності та інших речових прав на відчужувану земельну ділянку за даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна, відсутні (т.1 а.с.15-19).
Згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, сформованого 09 серпня 2021 року, право власності на земельну ділянку площею 3,1682 га, кадастровий номер 0521083000:06:001:0013, зареєстровано за ОСОБА_2 05 серпня 2021 року на підставі державного акту про право власності на земельну ділянку, серія та номер ЯД 382383, виданого 10 серпня 2002 року Жмеринською районною державною адміністрацією (т.1 а.с.20).
На адвокатський запит листом Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області від 22 грудня 2021 року було повідомлено, що за заявами власників земельних ділянок від 14 грудня 2021 року, на підставі технічних документацій із землеустрою, щодо поділу та об'єднання земельних ділянок при їх державній реєстрації в Національній кадастровій системі, шляхом поділу раніше сформованої земельної ділянки, зокрема площею 3,1682 га кадастровий номер 0521083000:06:001:0013, були утворені земельні ділянки та присвоєні наступні кадастрові номери, а саме земельна ділянка кадастровий номер 0521083000:06:001:0013 набула статусу архівної в результаті її поділу на земельні ділянки з кадастровим номером 0521083000:06:001:0146 площею 1,5845 га та з кадастровим номером 0521083000:06:001:0145 площею 1,5837 га (т.1 а.с.21).
Рішенням Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 20 квітня 2023 року у справі № 130/380/22 позов ФГ «Золотий лев» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - державний реєстратор Бабчинської сільської ради Вінницької області Косарєв М. В., про скасування рішень державного реєстратора та переведення прав покупця задоволено частково. Скасовано рішення державного реєстратора Бабчинецької сільської ради Вінницької області Косарєва М. В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 59720198 від 09 серпня 2021 року о 08:54:17, на підставі якого у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно здійснено запис за номером 43382076 про інше речове право (право оренди земельної ділянки) за ФГ «Золотий лев» на земельну ділянку кадастровий номер 0521083000:06:001:0013, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 2428317205210, площею 3,1682 га. Скасовано рішення Державного реєстратора Бабчинецької сільської ради Вінницької області Косарєва М. В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 59720198 від 09 серпня 2021 року про державну реєстрацію іншого речового права за номером 43382076 від 05 серпня 2021 року щодо припинення права оренди ФГ «Золотий лев» на земельну ділянку площею 3,1682 га, кадастровий номер 0521083000:06:001:0013. У задоволенні позовних вимог про переведення на ФГ «Золотий лев» прав та обов'язків покупця відмовлено (т.1 а.с.23-29).
Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 05 вересня 2023 року заяву ФГ «Золотий лев» про відмову від апеляційної скарги задоволено. Прийнято відмову ФГ «Золотий лев» від апеляційної скарги на рішення Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 20 квітня 2023 року. Апеляційне провадження за апеляційною скаргою ФГ «Золотий лев» на рішення Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 20 квітня 2023 року закрито. Повернуто ФГ «Золотий лев» судовий збір в розмірі 3 721,50 грн, сплачений за подання апеляційної скарги (т.1 а.с.30-31).
19 вересня 2022 року ФГ «Золотий лев» уклало із ОСОБА_1 договір № 2 про передачу переважного права купівлі земельної ділянки за договором оренди № 3 від 05 січня 2012 року, зареєстрованого відділом Держкомзему у Жмеринському районі 25 травня 2012 року, згідно з яким орендар передає покупцю переважне право на купівлю земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 3,1682 га, кадастровий номер 0521083000:06:001:0013, яка набула статусу архівної та поділена на дві земельні ділянки, а покупець приймає на себе переважне право покупця, що належало орендарю (т.1 а.с.33-34).
Листом від 30 вересня 2022 року № 15/01-16 приватний нотаріус Вінницького міського нотаріального округу Вінницької області Ярова Я. М. повідомила голову ФГ «Золотий лев» Журжа В. П. про те, що його заява про реєстрацію обтяження (передачі переважного права на придбання земельної ділянки, кадастровий номер якої 0521083000:06:001:0013) в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно не може бути прийнята у зв'язку з відсутністю в Державному земельному кадастрі відомостей про цю земельну ділянку (т.1 а.с.35).
Відповідно до квитанції від 22 січня 2024 року № 9330-8571-7974-9749 ОСОБА_1 внесла 36 077 грн на депозитний рахунок суду (т.1 а.с.58).
В ході розгляду справи в суді першої інстанції сторони не заперечували проти належного виконання орендарем його обов'язків по сплаті орендної плати, однак апеляційний суд вважав, що суд першої інстанції не вжив заходів щодо об'єктивного та неупередженого розгляду справи та з'ясування істини у справі, у зв'язку з чим, за клопотанням представника ОСОБА_1 - адвоката Путіліна Є. В. прийняв нові докази у справі, а саме:
- розрахунок проплат та податків за оренду паїв за 2019-2023 роки від 02 серпня 2024 року (т.1 а.с.204-205);
- розрахункові відомості орендної плати за земельні паї 2019-2023 роки, з яких вбачається, що за реєстраційним номером облікової картки платника податків НОМЕР_1 ОСОБА_4 отримала: за 2019 рік - 8 150 грн, за 2020 рік - 8 200 грн, за 2021 рік - 9 300 грн, за 2022 рік - 9 685,79 грн, за 2023 рік - 11 100 грн орендної плати (т.1 а.с.206-210);
- копію податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку ФГ «Золотий лев» за звітній період 4 кварталу 2019 року, з якого вбачається, що за реєстраційним номером облікової картки платника податків НОМЕР_1 ( ОСОБА_2 ) сума утриманого податку становить 1 665,96 грн (т.1 а.с.211);
- копію квитанції № 2, платник податків НОМЕР_2 ФГ «Золотий лев», документ НОМЕР_3 фінансової звітності малого підприємства за 2019 рік (т.1 а.с.212);
- копію податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку ФГ «Золотий лев» за період 4 квартал 2020 року, з якого вбачається, що за реєстраційним номером облікової картки платника податків НОМЕР_1 ( ОСОБА_2 ) сума утриманого податку становить 1 665,96 грн (т.1 а.с.213);
- копію квитанції № 2, платник податків НОМЕР_2 ФГ «Золотий лев», документ НОМЕР_4 податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (Форма № 1 ДФ), за період 4 квартал 2020 року (т.1 а.с.214);
- копію відомості про суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору за звітній (податковий) період 2021 року податковий агент ФГ «Золотий лев», податковий номер 37489432, з якого вбачається, що за реєстраційним номером облікової картки платника податків НОМЕР_1 ( ОСОБА_2 ) сума військового збору перераховано 166,66 грн (т.1 а.с.215);
- копію квитанції № 2 платник податків НОМЕР_2 ФГ «Золотий лев» документ J0500107 податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску за 4 квартал 2021 року (т.1 а.с.216);
- копію відомості про суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору, звітний (податковий) період 2022, податковий агент ФГ «Золотий лев», податковий номер 37489432, з якого вбачається, що за реєстраційним номером облікової картки платника податків НОМЕР_1 ( ОСОБА_2 ) перераховано 180,48 грн (т.1 а.с.217);
- копію квитанції № 2 платник податку 37489432 ФГ «Золотий лев», документ НОМЕР_5 , податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску за 4 квартал 2022 року (т.1 а.с.218).
Апеляційний суд вважав, що вищенаведені докази достеменно доводять, що ФГ «Золотий лев» належно виконувало умови договору оренди та сплачувало орендну плату, податки та військовий збір, відтак з огляду на приписи частини першої статті 130-1 ЗК України, воно мало переважне право купівлі земельної ділянки сільськогосподарського призначення.
Відповідачі не заперечували належного виконання орендарем умов укладеного з ОСОБА_2 договору, натомість заперечували наявність у ФГ «Золотий лев» переважного права купівлі земельної ділянки, посилаючись на заборону юридичним особам набувати у власність земельну ділянку сільськогосподарського призначення, а також на те, що земельна ділянка була поділена на дві та перестала існувати як об'єкт цивільного права.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
За змістом пункту 1 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити у касаційному порядку: рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.
Відповідно до пунктів 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Згідно з пунктом 1 частини третьої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається заявник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 389 цього Кодексу.
Касаційні скарги ОСОБА_3 та її представника - адвоката Московко О. О. підлягають задоволенню.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до частин першої, другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з частинами першою-п'ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до частини першої статті 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Згідно з частиною першою статті 367, частиною першою статті 368 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою 1 розділу V ЦПК України.
Зазначеним вимогам закону оскаржуване судове рішення апеляційного суду не відповідає.
Відповідно до вимог статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є, зокрема справедливий розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно з частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (частина перша статті 5 ЦПК України).
Статтею 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Отже, стаття 15 ЦК України визначає об'єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов'язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.
Способи захисту цивільних прав і інтересів визначені у статті 16 ЦК України, і наведений в ній перелік не є вичерпним. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.
Для застосування того чи іншого способу захисту необхідно встановити, які ж права (інтереси) позивача порушені, не визнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду.
Вирішуючи спір по суті, суд повинен встановити наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист якого подано позов, тобто встановити, чи є особа, за позовом якої (або в інтересах якої) порушено провадження у справі належним позивачем. Відсутність права на позов в матеріальному розумінні тягне за собою прийняття рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин, оскільки лише наявність права обумовлює виникнення в інших осіб відповідного обов'язку перед особою, якій таке право належить і яка може вимагати виконання такого обов'язку (вчинити певні дії або утриматись від їх вчинення) від зобов'язаних осіб. Тобто лише встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з'ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і, відповідно, приймає рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.
Порушенням вважається такий стан суб'єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб'єктивне право особи зменшилося або зникло як таке; порушення права пов'язане з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково. При цьому позивач, тобто особа, яка подала позов, самостійно визначається з порушеним, невизнаним чи оспорюваним правом або охоронюваним законом інтересом, які потребують судового захисту. Обґрунтованість підстав звернення до суду оцінюється судом у кожній конкретній справі за результатами розгляду позову.
Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (частина перша статті 202 ЦК України).
Частиною першою статті 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з частиною першою статті 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (частина перша статті 628 ЦК України).
Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (частина перша статті 638 ЦК України).
За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (стаття 655 ЦК України).
Статтею 657 ЦК України передбачено, що договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню, крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває в податковій заставі.
Згідно зі статтею 182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Державна реєстрація прав на нерухомість є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов'язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом. Відмова у державній реєстрації права на нерухомість, ухилення від реєстрації, відмова від надання інформації про реєстрацію можуть бути оскаржені до суду. Порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній встановлюються законом.
Статтями 125, 126 ЗК України передбачено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
Пунктом 1 частини першої статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно
Відповідно до частини першої статті 5 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об'єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: житлові будинки, будівлі, споруди, а також їх окремі частини, квартири, житлові та нежитлові приміщення, меліоративні мережі, складові частини меліоративної мережі.
Звертаючись до суду з позовом у справі, що переглядається, ОСОБА_1 просила перевести на неї права та обов'язки покупця за договором купівлі-продажу від 18 вересня 2021 року, засвідченого приватним нотаріусом Жмеринського району нотаріального округу Вінницької області Лавреновим Р. І., на земельну ділянку площею 1,5845 га, кадастровий номер 0521083000:06:001:0146, та земельну ділянку площею 1,5837 га, кадастровий номер 05211083000:06:001:0145, що утворилися в результаті поділу земельної ділянки площею 3,1682 га, кадастровий номер 0521083000:06:001:0013, з підстав, передбачених статтею 130-1 ЗК України, посилаючись на те, що за договором № 2 від 19 вересня 2022 року ФГ «Золотий лев» передало їй переважне право на купівлю зазначеної земельної ділянки.
Відповідно до частин першої, другої статті 78 ЗК України право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками. Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них.
Частиною першою статті 9 Закону «України «Про оренду землі» передбачено, що орендар має переважне право на придбання у власність земельної ділянки у разі її продажу, за умови що він сплатить ціну, за якою продається така земельна ділянка. Якщо відповідно до закону орендар не може набувати у власність земельну ділянку сільськогосподарського призначення, він може в порядку, визначеному Земельним кодексом України, передати своє переважне право купівлі такої земельної ділянки іншій особі, яка відповідно до закону може набувати у власність таку земельну ділянку.
Відповідно до частини першої статті 130-1 ЗК України в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, переважне право купівлі земельних ділянок сільськогосподарського призначення мають такі суб'єкти: а) у першу чергу - особа, яка має спеціальний дозвіл на видобування корисних копалин загальнодержавного значення (металічні руди кольорових металів, металічні руди благородних металів, металічні руди рідкіснометалевих та рідкісноземельних металів, радіоактивних металів, електро- та радіотехнічна сировина), якщо відповідно до інформації, отриманої з Державного земельного кадастру, така земельна ділянка знаходиться в межах ділянки надр, наданої такій особі у користування, крім земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти нерухомого майна (будівлі, споруди), що перебувають у власності особи, яка використовує земельну ділянку на праві власності, оренди, емфітевзису, суперфіцію, а також крім земельних ділянок для садівництва; б) у другу чергу - орендар земельної ділянки.
Суб'єкт переважного права купівлі земельної ділянки сільськогосподарського призначення другої черги може реалізувати таке право у разі відсутності суб'єкта першої черги або відмови суб'єкта першої черги від реалізації такого права.
У разі якщо відповідно до закону особа, зазначена у пунктах «а» і «б» цієї частини, не може набувати у власність земельну ділянку сільськогосподарського призначення, вона може в порядку, визначеному частиною п'ятою цієї статті, передати своє переважне право купівлі такої земельної ділянки іншій особі, яка відповідно до закону може набувати у власність таку земельну ділянку.
Згідно з частинами четвертою, п'ятою статті 130-1 ЗК України в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, у разі продажу земельної ділянки сільськогосподарського призначення з порушенням переважного права її купівлі суб'єкт переважного права, який відповідно до цієї статті може реалізувати таке право, має право пред'явити до суду позов про переведення на нього прав та обов'язків покупця. Одночасно позивач зобов'язаний внести на депозитний рахунок суду грошову суму, яку за договором купівлі-продажу повинен сплатити покупець.
Переважне право купівлі земельної ділянки сільськогосподарського призначення може бути передано його суб'єктом іншій особі, яка відповідно до закону може набути у власність таку земельну ділянку.
Передача переважного права купівлі земельної ділянки сільськогосподарського призначення здійснюється за письмовим договором між суб'єктом переважного права та особою, якій передається таке право. Переважне право купівлі земельної ділянки сільськогосподарського призначення, передане іншій особі, підлягає державній реєстрації в порядку, передбаченому для державної реєстрації обтяжень речових прав на земельні ділянки.
Про передачу переважного права купівлі земельної ділянки сільськогосподарського призначення особа, яка передає переважне право, зобов'язана письмово повідомити власника земельної ділянки протягом трьох робочих днів з дня державної реєстрації переходу такого права. Повідомлення здійснюється цінним листом з описом вкладень та повідомленням про вручення або особисто під розписку.
У разі якщо після повідомлення нотаріусом суб'єкта переважного права купівлі земельної ділянки сільськогосподарського призначення про намір власника щодо її продажу суб'єкт переважного права передав таке право іншій особі, суб'єкт переважного права зобов'язаний повідомити особу, якій таке право передане, про такий намір.
Підпунктом «б» пункту 15 розділу X «Перехідні положення» ЗК України в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, до 01 січня 2024 року було встановлено заборону купівлі-продажу або відчуження в інший спосіб на користь юридичних осіб земельних ділянок, які перебувають у приватній власності і віднесені до земель для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, земельних ділянок, виділених в натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) для ведення особистого селянського господарства, а також земельних часток (паїв), крім переходу до банків права власності на земельні ділянки як предмет застави, передачі земельних ділянок у спадщину, обміну (міни) відповідно до частини другої статті 37-1 цього Кодексу земельної ділянки на іншу земельну ділянку з однаковою нормативною грошовою оцінкою або різниця між нормативними грошовими оцінками яких становить не більше 10 відсотків та відчуження земельних ділянок для суспільних потреб.
У справі, яка переглядається, суди попередніх інстанцій встановили, що ФГ «Золотий лев» як особа, яка в силу підпункту «б» пункту 15 розділу Х «Перехідні положення» ЗК України не могла набути у власність земельну ділянку сільськогосподарського призначення, передала переважне право купівлі земельної ділянки площею 3,16 га, кадастровий номер 0521083000:06:001:0013, розташованої на території Коростівецької сільської ради Жмеринського району Вінницької області, яка була поділена на дві земельні ділянки: площею 1,5845 га, кадастровий номер 0521083000:06:001:0146, та площею 1,5837 га, кадастровий номер 0521083000:06:001:0145, на користь ОСОБА_1 , про що 19 вересня 2022 року було укладено відповідний договір.
Разом з тим, оскільки матеріали справи не містять доказів здійснення заходів щодо державної реєстрації передачі переважного права купівлі земельної ділянки від ФГ «Золотий лев» на користь ОСОБА_1 , у порядку, передбаченому для державної реєстрації обтяжень речових прав на земельні ділянки, та доказів направлення ФГ «Золотий лев» повідомлення про це власнику земельної ділянки протягом трьох робочих днів з дня державної реєстрації переходу такого права, то суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що у зв'язку з недотриманням вимог частини п'ятої статті 130-1 ЗК України позивачка не набула переважного права покупця за договором купівлі-продажу земельної ділянки від 18 вересня 2021 року, внаслідок чого дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні позову.
Зазначені висновки узгоджуються із висновками, викладеними у постановах Верховного Суду від 17 квітня 2024 року у справі № 526/3042/21 та від 19 березня 2025 року у справі № 149/641/23, на які послалися заявники в касаційних скаргах.
Розглядаючи спір, який виник між сторонами у справі, суд першої інстанції правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і дав їм належну оцінку згідно зі статтями 76-81, 89 ЦПК України, правильно встановив обставини справи, внаслідок чого ухвалив законне й обґрунтоване рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права.
Натомість, безпідставно не застосувавши до спірних правовідносин правові висновки Верховного Суду, викладені у вищезгаданих постановах, на які послалися заявники у касаційних скаргах, суд апеляційної інстанції зробив помилковий висновок про задоволення позову.
Крім того, скасовуючи рішення суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову та ухвалюючи нове судове рішення про переведення з ОСОБА_3 на ОСОБА_1 прав та обов'язків покупця за договором купівлі-продажу земельної ділянки від 18 вересня 2021 року, апеляційний суд не звернув увагу на те, щодоговір № 2 про передачу переважного права купівлі земельної ділянки між ФГ «Золотий лев» та ОСОБА_1 було укладено 19 вересня 2022 року, тобто більше ніж через пів року після звернення у лютому 2022 року ФГ «Золотий лев» до суду з позовом у справі № 130/380/22, а також більше ніж через рік після укладення між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 договору купівлі-продажу земельної ділянки від 18 вересня 2021 року.
Відповідно до статті 413 ЦПК України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.
Оскільки апеляційний суд не спростував належним чином обставин, встановлених місцевим судом, тобто фактично необґрунтовано переоцінив докази, які були оцінені судом першої інстанції з дотриманням вимог закону та з урахуванням обставин, на які посилалися сторони як на підставу своїх вимог і заперечень, то оскаржувана постанова апеляційного суду підлягає скасуванню з підстав, передбачених статтею 413 ЦПК України, із залишенням в силі рішення суду першої інстанції.
Щодо розподілу судових витрат
Згідно з частиною першою статі 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України постанова суду касаційної інстанції складається, зокрема з резолютивної частини із зазначенням у ній розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.
За подання касаційних скарг ОСОБА_3 сплатила судовий збір у розмірі 3 240 грн, який підлягає стягненню на її користь з ОСОБА_1 .
Керуючись статтями 141, 400, 409, 413, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
Касаційні скарги ОСОБА_3 та її представника - адвоката Московко Олександра Олександровича задовольнити.
Постанову Вінницького апеляційного суду від 08 серпня 2024 року скасувати, а рішення Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 11 квітня 2024 року залишити в силі.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 3 240 (три тисячі двісті сорок) грн судового збору за подання касаційної скарги.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Є. В. Синельников
Судді: О. В. Білоконь
О. М. Осіян
Н. Ю. Сакара
В. В. Шипович