23 липня 2025 року
м. Київ
справа № 753/21791/23
провадження № 61-9066св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Сакари Н. Ю.,
Шиповича В. В. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачі: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційні скарги ОСОБА_3 , в інтересах якої діє адвокат Баховський Михайло Михайлович, на рішення Дарницького районного суду м. Києва,
у складі судді Комаревцевої Л. В., від 05 лютого 2024 року, додаткове рішення Дарницького районного суду м. Києва від 13 лютого 2024 року, постанову Київського апеляційного суду, у складі колегії суддів: Невідомої Т. О., Верланова С. М., Нежури В. А., від 12 червня 2024 року та додаткову постанову Київського апеляційного суду від 26 червня 2024 року,
Короткий зміст позовних вимог
1. У листопаді 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про скасування рішення про державну реєстрацію права власності на майно та визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна (садового будинку).
2. Позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовані тим, що розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 29 вересня 1998 року № 2008 погоджено надання самоствореним об'єднанням громадян земельної ділянки площею біля 216 га в урочище Осокорки для індивідуального житлового будівництва. Це рішення стало підставою для створення Обслуговуючого кооперативу Садово-дачного кооперативу «Ентузіаст» (далі - СДК «Ентузіаст»), членом якого він є з часу заснування.
3. Водночас 07 лютого 2005 року, на цих же землях мікрорайону Осокорки м. Києва було створено інше об'єднання громадян - Обслуговуючий кооператив «Магнолія» (далі - ОК «Магнолія»), засновником якого стали більшість членів СДК «Ентузіаст», в тому числі і позивач.
4. В подальшому між кооперативами почалась конкуренція, оскільки кожен з них намагався отримати в оренду одні й ті ж самі земельні ділянки в урочищі Осокорки. За різними дорученнями Київської міської ради були розроблені проєкти землеустрою в Дарницькому районі м. Києва.
5. Рішенням Київської міської ради від 06 липня 2017 року № 759/2921 передано СДК «Ентузіаст» в оренду на десять років одинадцять земельних ділянок, загальною площею 14,8108 га, у мікрорайоні Осокорки Дарницького району м. Києва для ведення колективного садівництва.
6. Позивач стверджував, що є членом СДК «Ентузіаст», як користувач земельної ділянки АДРЕСА_1 з кадастровим номером 8000000000:96:471:0011.
7. 28 листопада 2019 року СДК «Ентузіаст» надав згоду ОСОБА_1 на приватизацію вказаної земельної ділянки.
8. Однак у жовтні 2023 року з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, позивачу стало відомо, що 11 березня 2020 року за ОСОБА_3 було зареєстровано право власності на садовий будинок за адресою: АДРЕСА_2 в ОК «Магнолія», тобто фактично за адресою належного йому будинку та земельної ділянки. Реєстрація права власності здійснена на підставі договору купівлі-продажу № 335
від 11 березня 2020 року, укладеного відповідачами.
9. В подальшому йому стало відомо, що право власності на вказаний садовий будинок вперше було зареєстровано за ОСОБА_2 на підставі довідки ОК «Магнолія» № 18 від 20 грудня 2016 року та технічного паспорту на садовий будинок від 19 січня 2017 року.
10. Посилаючись на викладене, ОСОБА_1 просив суд:
- скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер: 33908844, прийняте приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гнідюком О. Б. 17 лютого 2017 року, щодо реєстрації за ОСОБА_2 права власності на садовий будинок, загальною площею 47,7 кв. м, який розташований в АДРЕСА_2 ;
- визнати недійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна
від 11 березня 2020 року, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Рогачем В. В. та зареєстрований в реєстрі за
№ 335, укладеним між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 щодо відчуження вказаного садового будинку.
Короткий зміст оскаржуваних судових рішень
11. Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 05 лютого
2024 року позов ОСОБА_1 задоволено.
Скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер: 33908844, прийняте приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гнідюком О. Б. 17 лютого 2017 року, щодо реєстрації за ОСОБА_2 права власності на садовий будинок
АДРЕСА_3 .
Визнано недійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна від 11 березня 2020 року, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , щодо відчуження садового будинку АДРЕСА_1 .
Стягнуто з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі по 1 342 грн з кожного.
12. Додатковим рішення Дарницького районного суду м. Києва
від 13 лютого 2024 року стягнуто з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу в розмірі по
17 500 грн з кожного.
13. Постановою Київського апеляційного суду від 12 червня 2024 рокуапеляційні скарги ОСОБА_3 залишено без задоволення. Рішення Дарницького районного суду м. Києва від 05 лютого 2024 року та додаткове рішення Дарницького районного суду м. Києва від 13 лютого 2024 року залишено без змін.
14. Додатковою постановою Київського апеляційного суду від 26 червня
2024 року стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000 грн.
15. Суди попередніх інстанцій, вирішуючи спір по суті, встановили, що ОСОБА_1 , як засновник та член СДК «Ентузіаст», має право на користування спірною ділянкою, на якій протиправно зареєстровано право власності на садовий будинок за відповідачем.
16. Крім того, реєстрація права власності на садовий будинок проведена на підставі документів, які не лише не дають змогу встановити законну підставу виникнення права власності, а й містять недостовірні відомості.
17. Суди також дійшли висновку, що обраний позивачем спосіб захисту порушених прав, шляхом скасування рішення про державну реєстрацію прав за ОСОБА_2 та визнання недійсним спірного правочину, є ефективним та дає об'єктивні підстави відновити становище, яке існувало до порушення його прав.
18. Враховувавши, що ОСОБА_2 не звертався до суду із заявою про застосування строку позовної давності, суди вказали на відсутність підстав для застосування наслідків спливу цього строку до позовної вимоги про скасування рішення про державну реєстрацію прав за ОСОБА_2 .
19. Вирішуючи питання розподілу судових витрат, понесених позивачем на правничу допомогу, суди вказали, що ці витрати підтверджені належними та допустимими доказами і є співмірними зі складністю справи, обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт.
Короткий зміст вимог касаційних скарг
20. У касаційних скаргах ОСОБА_3 , в інтересах якої діє адвокат Баховський М. М., просить скасувати рішення Дарницького районного суду
м. Києва від 05 лютого 2024 року, додаткове рішення Дарницького районного суду м. Києва від 13 лютого 2024 року, постанову Київського апеляційного суду від 12 червня 2024 року та додаткову постанову Київського апеляційного суду від 26 червня 2024 року, ухваливши нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.
Надходження касаційних скарг до суду касаційної інстанції
21. 24 червня 2024 року ОСОБА_3 , в інтересах якої діє адвокат
Баховський М. М., подала касаційну скаргу на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 05 лютого 2024 року, додаткове рішення Дарницького районного суду м. Києва від 13 лютого 2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 12 червня 2024 року.
22. 07 серпня 2024 року ОСОБА_3 , в інтересах якої діє адвокат Баховський М. М., подала касаційну скаргу на додаткову постанову Київського апеляційного суду від 26 червня 2024 року.
23. Ухвалами Верховного Суду від 29 серпня 2024 року та 09 вересня
2024 року відкрито касаційне провадження за вказаними касаційними скаргами, витребувано із суду першої інстанції матеріали справи
№ 753/21791/23, які у вересні 2024 року надійшли до Верховного Суду.
24. Ухвалою Верховного Суду від 16 липня 2025 року справу призначено до розгляду у складі колегії із п'яти суддів в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Доводи особи, яка подала касаційні скарги
25. Підставою касаційного оскарження судових рішень заявниця зазначає неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування норм права без урахування висновків, викладених у постановах Верховного Суду України
від 20 серпня 2013 року у справі № 3-15гс13, від 29 жовтня 2014 року у справі № 6-152цс14, від 11 травня 2016 року у справі № 3-421гс16, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі
№ 826/1216/16, від 04 липня 2018 року у справі № 653/1096/16-ц,
від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16, від 12 березня 2019 року
у справі № 911/3594/17, від 29 травня 2019 року у справі № 367/2022/15-ц, від11 вересня 2019 року у справі № 487/10132/14-ц, від 25 лютого 2020 року
у справі № 922/510/19, від 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373/16-ц, від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21, від 18 січня 2023 року
у справі № 488/2807/17, від 20 червня 2023 року у справі № 362/2707/19,
у постановах Верховного Суду від 15 травня 2018 року у справі
№ 911/3210/17, від 22 травня 2019 року у справі № 234/3341/15-ц,
від 15 липня 2020 року у справі № 359/1342/18-ц, від 30 липня 2020 року
у справі № 752/13695/18, від 20 серпня 2020 року у справі № 916/2464/19,
від 07 жовтня 2020 року у справі № 912/1581/19, від 17 лютого 2021 року
у справі № 463/1444/18 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
26. Вказує, що позивачем обрано неправильний спосіб захисту своїх порушених прав.
27. Наголошує, що власник майна, як добрий господар, має знати та дбати про свою власність і зобов'язаний нести витрати на її утримання. Незнання про порушення, через байдужість до своїх прав, не може бути підставою для поновлення пропущеного строку для звернення до суду. У цій справі реєстрація права власності ОСОБА_2 відбулась у лютому 2017 року, укладення оспорюваного договору купівлі-продажу у березні 2020 року, а позивач звернувся до суду у листопаді 2023 року, що свідчить про пропуск строку позовної давності.
28. Стверджує, що позивач не є користувачем спірної земельної ділянки, тоді як відповідачі користувались земельною ділянкою як власники садового будинку, який розміщений на цій ділянці. Право власності на будинок правомірно зареєстровано на підставі довідки ОК «Магнолія», витягу з рішення ОК «Магнолія», членської книжки ОК «Магнолія». Правомірність такої реєстрації також підтверджено показами свідка ОСОБА_4 , який був головою кооперативу.
29. Судами не враховано, що рішення про реєстрацію права власності в
ОК «Магнолія» на підставі, в тому числі довідок кооперативу, перевірялось у справі № 826/3370/15. Також проігноровано рішення Міністерства юстиції України, яким відмовлено у задоволенні скарги СДК «Ентузіаст» про скасування реєстрації права власності, зокрема і ОСОБА_2 .
30. Зауважує, що судами взято до уваги неактуальні списки членів
ОК «Магнолія».
31. Вважає витрати на правничу допомогу позивача неспівмірними зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів справи, кількістю підготовлених процесуальних документів та засідань, тривалістю розгляду справи. Крім того судами було проігноровано факт відсутності доказів оплати цих витрат.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційні скарги
32. У вересні 2024 року ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Кузьмін Д. Л., подав відзив на касаційні скарги, в якому, посилаючись на законність та обґрунтованість оскаржених судових рішень, просить закрити касаційне провадження або залишити касаційні скарги без задоволення.
33. Зауважує, що ОСОБА_2 без будь-яких законних підстав зареєстрував своє право власності на садовий будинок в ОК «Магнолія», а згодом відчужив будинок ОСОБА_3 .
34. Стверджує, що позивач був одночасно членом ОК «Магнолія» та
СДК «Ентузіаст», проте лише останній кооператив набув законне право на масив земельних ділянок у мікрорайоні Осокорки м. Києва, в тому числі і на ділянку, якою користувався позивач з 1990 років як член СДК «Ентузіаст».
35. Натомість ОСОБА_2 не має жодного відношення ні до земельної ділянки, ні до садового будинку та вказаних кооперативів.
36. Наполягає, що саме ОСОБА_1 був і залишається фактичним користувачем ділянки та садового будинку, безперервно користується садовим будинком та не отримував будь-яких претензій від відповідачів, а про порушення свого права дізнався лише у жовтні 2023 року з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Реєстрація права власності на садовий будинок відбулась із приналежністю до ОК «Магнолія», а не СДК «Ентузіаст» чи просто поштовою адресою будинку.
37. Обраний спосіб захисту порушених прав вважає належним.
38. Вказує, що розмір судових витрат на правничу допомогу підтверджено актом наданих послуг. Ці витрати підлягають стягненню незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною або тільки має бути сплачено.
Інші процесуальні звернення, що подані до Верховного Суду
39. У листопаді 2024 року ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Кузьмін Д. Л., подав заяву про стягнення судових витрат на правничу допомогу, понесених під час касаційного розгляду, у розмірі 10 000 грн.
40. У січні 2025 року ОСОБА_3 , в інтересах якої діє адвокат Баховський М. М., подала заяву, в якій просить врахувати висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 04 грудня 2024 року у справі
№ 753/5812/23.
41. У січні 2025 року ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат
Кузьмін Д. Л., подав додаткові пояснення у справі, в яких просить врахувати висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 27 листопада
2024 року у справі № 753/10684/23, від 08 січня 2025 року у справі
№ 753/6021/22.
Обставини справи, встановлені судами
42. 29 вересня 1998 року розпорядженням Київської міської державної адміністрації № 2008 вирішено питання щодо статусу самозахоплених земельних ділянок, які входять в межі забудови другої черги житлового масиву Осокорки.
43. Рішенням Київської міської ради від 06 липня 2017 року № 759/2921 «Про передачу обслуговуючому кооперативу «Садово-дачний кооператив «Ентузіаст» земельних ділянок у мікрорайоні Осокорки Дарницького району
м. Києва для ведення колективного садівництва» затверджено проект землеустрою СДК «Ентузіаст» (кадастрова справа № А-7971) та передано в оренду на 10 років земельні ділянки у мікрорайоні Осокорки Дарницького району м. Києва для ведення колективного садівництва, зокрема, і ділянку з кадастровим номером 8000000000:96:471:0101.
44. ОСОБА_5 надав довідку СДК «Ентузіаст» від 20 жовтня 2019 року про користування із 1989 року земельною ділянкою АДРЕСА_1 з кадастровим номером 8000000000:96:471:0011, копії технічного паспорту на будинок та копію членської книжки, листа погодження СДК «Ентузіаст» позивачу на приватизацію спірної земельної ділянки, яка утворена в результаті поділу земельної ділянки, площею 1,5150 га, кадастровий номер 8000000000:96:471:0011, що перебуває в оренді СДК «Ентузіаст» на підставі договору оренди земельної ділянки, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Дем'яненко Т. М. 11 квітня
2018 року, реєстровий номер 402.
45. Згідно з довідкою № 18 від 20 грудня 2016 року, виданої ОСОБА_2 , він є членом кооперативу ОК «Магнолія» згідно з рішенням загальних зборів від 30 жовтня 2004 року та власником садового будинку
АДРЕСА_1 . Сума пайового внеску за садовий будинок не передбачена статутом.
46. Згідно з додатком № 3 до протоколу № 3 загальних зборів ОК «Магнолія» від 26 травня 2018 року доповнено реєстр членів ОК «Магнолія» засновниками, зокрема ОСОБА_2 .
47. 28 жовтня 2021 року, у відповідь на адвокатський запит, Дарницька районна адміністрація повідомила, що державна реєстрація змін щодо кількості членів кооперативу ОК «Магнолія» була проведена в 2018 році на підставі протоколу № 3 від 26 травня 2018 року та нової редакції статуту.
48. Для проведення державної реєстрації юридичної особи ОК «Магнолія» надала наступні документи: реєстраційна картка на проведення державної реєстрації; два примірники установчих документів; копія квитанції виданої банком; копія рішення засновників (учасників) або уповноваженого ними органі про створення юридичної особи.
49. З копії статуту ОК «Магнолія», зареєстрованого 07 лютого 2005 року вбачається, що засновниками кооперативу є всі члени кооперативу, їх кількість визначена згідно з додатком до статуту № 1 в розмірі 145.
50. ОСОБА_2 у цьому списку відсутній.
51. У додатку до статуту, що прийнятий загальними зборами ОК «Магнолія» 10 квітня 2005 року та в подальшому зареєстрований в установленому законом порядку, відповідач ОСОБА_2 також відсутній.
52. 26 травня 2018 року загальними зборами затверджена та зареєстрована в установленому законом порядку нова редакція статуту ОК «Магнолія».
53. Згідно зі списками членів кооперативу ОК «Магнолія» ОСОБА_1 є членом цього кооперативу.
54. Відповідно до додатку № 1 до статуту ОК «Магнолія» від 07 лютого
2005 року, затвердженого протоколом № 1 загальних зборів ОК «Магнолія» від 30 жовтня 2004 року, ОСОБА_1 значиться в списку засновників-членів кооперативу «Магнолія» під порядковим номером 103.
55. З листа Департаменту земельних ресурсів КМДА № 0570202/3-12881
від 25 жовтня 2022 року вбачається, що за наявною в Департаменті інформацією розроблені у 2004-2005 роках проєкти землеустрою про передачу СДК «Ентузіаст» та про передачу ОК «Магнолія» земельних ділянок в мікрорайоні Осокорки Дарницького району м. Києва, стосувались однієї і тієї ж території. Проєкт землеустрою стосовно відведення земельних ділянок
ОК «Магнолія» у Дарницькому районі м. Києва листом від 22 січня 2013 року № 057022-987 повернуто через державного адміністратора дозвільного центру на доопрацювання. Повторно на розгляд вказаний проєкт землеустрою до Департаменту не надходив.
56. Згідно з листом-погодженням від 28 листопада 2019 року
СДК «Ентузіаст» надано згоду ОСОБА_1 на приватизацію земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:96:471:0011, місце розташування: АДРЕСА_2 , що утворена в результаті поділу кварталу з кадастровим номером 8000000000:96:471:0101, загальною площею 1,5150 га.
57. Матеріалами реєстраційної справи об'єкта нерухомого майна
№ 1175653880000 свідчать про те, що 17 лютого 2017 року за ОСОБА_2 вперше зареєстровано право власності на садовий будинок за адресою:
АДРЕСА_2 , на підставі довідки ОК «Магнолія» № 18
від 20 грудня 2016 року та технічного паспорту на садовий будинок
від 19 січня 2017 року.
58. 11 березня 2020 року за договором купівлі-продажу ОСОБА_2 відчужив садовий будинок ОСОБА_3 .
Під час укладення вказаного договору купівлі-продажу в інтересах
ОСОБА_2 , на підставі довіреності діяв ОСОБА_6 , який є чоловіком ОСОБА_3 та головою правління ОК «Магнолія».
Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права
59. Згідно із частинами першою-другою статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
60. Відповідно до частин першої-другої, п'ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
61. Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
62. Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
63. Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від виду та змісту правовідносин, які виникли між сторонами, від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (подібні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня
2018 року у справі № 338/180/17, від 11 вересня 2018 року у справі
№ 905/1926/16, від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц,
від 11 вересня 2019 року у справі № 487/10132/14-ц, від 06 квітня 2021 року у справі № 925/642/19 та інших).
64. Згідно з частиною першою статті 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
65. Власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном (стаття 317 ЦК України).
66. Статтею 319 ЦК України визначено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
67. Відповідно до статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
68. Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном (частина перша статті 391 ЦК України).
69. Відповідно до частини першої статті 395 ЦК України речовими правами на чуже майно є: 1) право володіння; 2) право користування (сервітут);
3) право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис); 4) право забудови земельної ділянки (суперфіцій).
70. Згідно з статтею 396 ЦК України особа, яка має речове право на чуже майно, має право на захист цього права, у тому числі і від власника майна, відповідно до положень глави 29 цього Кодексу
71. Відповідно до частини другої статті 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.
72. Відповідно до сталої та сформованої судової практики Верховного Суду державна реєстрація прав не є підставою набуття права власності, а є лише засвідченням державою вже набутого особою права власності, що унеможливлює ототожнення факту набуття права власності з фактом його державної реєстрації. При дослідженні судом обставин існування в особи права власності, необхідним є перш за все встановлення підстави, на якій особа набула таке право, оскільки сама по собі державна реєстрація прав не є підставою виникнення права власності, такої підстави закон не передбачає (див., зокрема, постанову Верховного Суду від 24 січня 2020 року у справі
№ 910/10987/18).
73. Пунктом 42 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127 (далі - Порядок № 1127), в редакції, чинній на момент реєстрації права власності на садовий будинок за ОСОБА_2 , передбачено, що для державної реєстрації права власності на індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них, що закінчені будівництвом до 05 серпня 1992 року, подаються: 1) технічний паспорт на об'єкт нерухомого майна;
2) документ, що підтверджує присвоєння об'єкту нерухомого майна адреси.
74. Документ, що підтверджує присвоєння об'єкту нерухомого майна адреси, не вимагається у разі, коли державна реєстрація права власності проводиться на індивідуальний (садибний) житловий будинок, садовий, дачний будинок, збудований на земельній ділянці, право власності на яку зареєстровано в Державному реєстрі прав. У такому разі заявник в поданій заяві обов'язково зазначає відомості про кадастровий номер відповідної земельної ділянки.
75. Відповідно до частини шостої статті 120 ЗК України в редакції, чинній на момент укладення оспорюваного договору купівлі-продажу, істотною умовою договору, який передбачає набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, є кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв'язку з набуттям права власності на ці об'єкти, крім об'єктів державної власності, що підлягають продажу шляхом приватизації.
76. Укладення договору, який передбачає набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що пов'язане з переходом права на частину земельної ділянки, здійснюється після виділення цієї частини в окрему земельну ділянку та присвоєння їй окремого кадастрового номера.
77. Встановивши обставини справи, суди попередніх інстанцій обґрунтовано вважали, що реєстрація права власності на садовий будинок за ОСОБА_2 проведена з порушенням вимог Порядку № 1127 і Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», оскільки довідка кооперативу та технічний паспорт, які надані державному реєстратору, не є достатніми для здійснення відповідної державної реєстрації права власності, оскільки не підтверджують сукупність юридичних фактів, за наявності яких у ОСОБА_2 могло виникнути право власності на спірний будинок.
78. За відомостями наданого державному реєстратору технічного паспорту, садовий будинок збудовано у 1988 році, а відтак, для здійснення відповідних реєстраційних дій заявнику необхідно було надати, зокрема, документ, що підтверджує присвоєння об'єкту нерухомого майна адреси або відомості про кадастровий номер земельної ділянки, на якій споруджено відповідний об'єкт (пункт 42 Порядку № 1127 у редакції, чинній на момент здійснення реєстраційних дій).
79. Судами правильно враховано, що ОК «Магнолія» зареєстровано як юридичну особу у лютому 2005 року, тобто після дати побудови спірного садового зазначеної у технічному паспорті, тому будівництво садового будинку не може пов'язуватися із результатами діяльності вказаного кооперативу.
80. Крім того, суди обґрунтовано звернули увагу, що відповідно до досліджених копій документів із реєстраційної справи ОК «Магнолія», які у лютому 2005 року стали підставою для реєстрації юридичної особи, відсутня інформація про членство в цьому кооперативі ОСОБА_2 , як на момент здійснення оспорюваної реєстраційної дії, так і на момент розгляду справи судами.
81. Натомість позивач є користувачем земельної ділянки
АДРЕСА_1 з кадастровим номером 8000000000:96:471:0011, як член СДК «Ентузіаст», а також був членом ОК «Магнолія» з моменту його заснування.
82. СДК «Ентузіаст» на підставі рішення Київської міської ради від 06 липня 2017 року № 759/2921 передано в оренду, зокрема і земельну ділянку в мікрорайоні Осокорки Дарницького району у м. Києві, якою користувався позивач, як член СДК «Ентузіаст».
83. Спірна земелька ділянка з кадастровим номером 8000000000:96:471:0011 була сформована у вересні 2019 року за рахунок поділу земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:96:471:0101. Тобто, на момент реєстрації права власності за ОСОБА_2 на садовий будинок у лютому 2017 року земельна ділянка не була сформованою.
84. Водночас на момент укладення оспорюваного договору купівлі-продажу садового будинку земельна ділянка з кадастровим номером 8000000000:96:471:0011 вже була сформованою, а право оренди на неї - зареєстровано за СДК «Ентузіаст».
85. Проте в порушення вимог статті 120 ЗК України у договорі купівлі-продажу садового будинку від 11 березня 2023 року не зазначено кадастрового номеру земельної ділянки, на якій розташований будинок і яка перебуває в оренді СДК «Ентузіаст».
86. ОСОБА_6 (чоловік відповідачки), будучи головою правління
ОК «Магнолія» та діючи як представник ОСОБА_2 під час укладення договору купівлі-продажу, очевидно був обізнаним із вказаними обставинами та мав повідомити свою дружину - ОСОБА_3 , яка у свою чергу під час прийняття рішення про придбання садового будинку мала б зважати як на ці обставини, так і пов'язані з ними ризики.
87. Реєстрація нерухомого майна за відповідачами на спірній земельній ділянці, яка перебуває в оренді ОК «СДК «Ентузіаст» та в користуванні ОСОБА_1 , безпосередньо впливає на обсяг прав та обов'язків позивача, стосується його законних інтересів, як користувача земельної ділянки, на якій це майно розташоване.
88. З урахуванням встановлених обставин, Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що позивач обрав ефективний спосіб судового захисту своїх порушених прав та законних інтересів.
89. Наведене узгоджується з висновками Верховного Суду у постанові
від 08 січня 2025 року у справі № 753/6021/22.
90. Колегією суддів не встановлено порушення судами попередніх інстанцій норм права при вирішення питання застосування наслідків спливу позовної давності, з огляду на те, що:
- за інформацією СДК «Ентузіаст», якому надано спірну земельну ділянку в оренду, ОСОБА_1 користується цією ділянкою з 1989 року та є власником збудованого на ній у 1991 році садового будинку;
- земельна ділянка, на якій збудовано садовий будинок, була сформована у вересні 2019 року;
- у листопаді 2019 року позивач отримав лист-погодження
СДК «Ентузіаст» на приватизацію цієї земельної ділянки;
- із березня 2020 року до червня 2023 року з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19 було запроваджено карантин, під час дії якого строки позовної давності були продовжені на строк дії карантину (пункт 12 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України);
- із лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан і на час звернення позивача із розглядуваним позовом до суду перебіг позовної давності було зупинено (пункт 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України);
- у жовтні 2023 року з відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно позивачу стало відомо, що за адресою:
АДРЕСА_2 , тобто за адресою його земельної ділянки та садового будинку, було 11 березня 2020 року зареєстровано право власності на садовий будинок за ОСОБА_3 із приналежністю до ОК «Магнолія;
- у матеріалах справи відсутні відомості про те, що ОСОБА_1 до жовтня 2023 року був обізнаним щодо реєстрацію права власності на садовий будинок.
91. Вирішуючи питання розподілу судових витрат, понесених
ОСОБА_1 на правничу професійну допомогу під час розгляду справи в судах попередніх інстанціях, судами правильно враховано обсяг виконаних адвокатом робіт (наданих послуг) та визначено розмір судових витрат, які є неспівмірними зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судами.
92. Розмір стягнутих витрат відповідає критеріям реальності адвокатських витрат та розумності їхнього розміру.
93. Витрати на професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 137, частина восьма статті 141 ЦПК України).
94. Пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 141 ЦПК України передбачено, що інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача, у разі часткового задоволення - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
95. За цих обставин справи, висновки судів попередніх інстанцій не суперечать висновкам, викладеним у постановах Верховного Суду України
від 20 серпня 2013 року у справі № 3-15гс13, від 29 жовтня 2014 року у справі № 6-152цс14, від 11 травня 2016 року у справі № 3-421гс16, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі
№ 826/1216/16, від 04 липня 2018 року у справі № 653/1096/16-ц,
від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16, від 12 березня 2019 року
у справі № 911/3594/17, від 29 травня 2019 року у справі № 367/2022/15-ц, від11 вересня 2019 року у справі № 487/10132/14-ц, від 25 лютого 2020 року
у справі № 922/510/19, від 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373/16-ц, від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21, від 18 січня 2023 року
у справі № 488/2807/17, від 20 червня 2023 року у справі № 362/2707/19, у постановах Верховного Суду від 15 травня 2018 року у справі № 911/3210/17, від 22 травня 2019 року у справі № 234/3341/15-ц, від 15 липня 2020 року
у справі № 359/1342/18-ц, від 30 липня 2020 року у справі № 752/13695/18,
від 20 серпня 2020 року у справі № 916/2464/19, від 07 жовтня 2020 року у справі № 912/1581/19, від 17 лютого 2021 року у справі № 463/1444/18, на які посилається заявниця у касаційних скаргах.
96. Інші доводи касаційних скарг висновків судів попередніх інстанцій не спростовують, на законність оскаржуваних судових рішень не впливають та за своїм змістом переважно зводяться до необхідності переоцінки доказів Верховним Судом, що за приписами статті 400 ЦПК України знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.
97. Встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Якщо порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційним судом не встановлено, а оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанцій, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц).
98. Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (зокрема рішення у справі «Пономарьов проти України») повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію.
99. Оскаржені судові рішення є достатньо вмотивованими та містять висновки суду щодо питань, які мають значення для вирішення справи.
100. В межах доводів та вимог касаційних скарг, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, Верховним Судом не встановлено підстав для висновку, що суди попередніх інстанцій ухвалили оскаржені судові рішення із неправильним застосуванням норм матеріального права або із порушенням норм процесуального права.
101. Відповідно до першої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального прав. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.
102. Колегією суддів також не встановлено підстав для закриття касаційного провадження, як того просив ОСОБА_1 у відзиві на касаційні скарги.
103. У заяві про стягнення судових витрат ОСОБА_1 просив суд стягнути з ОСОБА_3 на свою користь судові витрати, понесені ним під час касаційного перегляду справи, у розмірі 10 000 грн.
104. На підтвердження вказаних витрат позивач надав суду, зокрема ордер про надання правничої допомоги серії АМ № 1101055, акт приймання-передачі наданих послуг від 25 листопада 2024 року, відповідно до якого адвокат Кузьмін Д. Л. здійсним аналіз касаційних скарг, надав консультаційні послуги, підготував та подав відзив на касаційні скарги, надав роз'яснення з правових питань в процесі касаційного розгляду. Загальна вартість послуг становить 10 000 грн.
105. Враховуючи характер та обсяг виконаної адвокатом роботи, співмірність витрат зі складністю справи, часом, який необхідний для виконання такої роботи адвокатом, відмову у задоволенні клопотання позивача про закриття касаційного провадження, Верховний Суд дійшов висновку про можливість компенсувати за рахунок ОСОБА_3 витрати
ОСОБА_1 на професійну правничу допомогу у зв'язку із касаційним переглядом справи в у розмірі 5 000 грн.
Керуючись статтями 400, 409, 410, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
1. Касаційну скаргу ОСОБА_3 , в інтересах якої діє адвокат Баховський Михайло Михайлович, залишити без задоволення.
2. Рішення Дарницького районного суду м. Києва від 05 лютого 2024 року, додаткове рішення Дарницького районного суду м. Києва від 13 лютого
2024 року, постанову Київського апеляційного суду від 12 червня 2024 року та на додаткову постанову Київського апеляційного суду від 26 червня 2024 року залишити без змін.
3. Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 5 000 грн на відшкодування судових витрат, понесених на професійну правничу допомогу під час касаційного провадження.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий Судді: Є. В. Синельников О. В. Білоконь О. М. Осіян Н. Ю. Сакара В. В. Шипович