ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
28.07.2025Справа № 910/6098/25
Суддя Господарського суду міста Києва Нечай О.В., розглянувши без виклику сторін (без проведення судового засідання) у спрощеному позовному провадженні матеріали справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кристалл-99" (Україна, 84205, Донецька обл., м. Дружківка, вул. Соборна, буд. 20; ідентифікаційний код: 30415453)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Комфорт Хоум" (Україна, 03028, м. Київ, просп. Науки, буд. 3; ідентифікаційний код: 39182454)
про стягнення 298 445,33 грн
Товариство з обмеженою відповідальністю "Кристалл-99" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Комфорт Хоум" (далі - відповідач) про стягнення 298445,33 грн, з яких 290665,06 грн заборгованості, 4813,89 грн пені, 2034,66 грн інфляційних втрат та 931,72 грн 3% річних.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань за Договором поставки № 270125 від 27.01.2025.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.05.2025 було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/6098/25, постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання).
04.06.2025 відповідачем сформовано в системі "Електронний суд" відзив на позовну заяву, який 04.06.2025 зареєстровано в автоматизованій системі "Діловодство спеціалізованого суду".
Відповідно до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.
Частиною восьмою статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
27.01.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Кристалл-99" (далі - постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Комфорт Хоум" (далі - покупець) було укладено Договір поставки №270125 (далі - Договір).
Відповідно до п. 1.1 Договору продавець зобов'язується протягом строку дії договору передати покупцеві вироби з гофрокартону (далі - Товар), а покупець зобов'язується прийняти товар і оплатити його відповідно до умов, передбачених договором.
Згідно з п. 4.1 Договору ціна, асортимент та інші характеристики товару, що постачається, відображаються у видатковій накладній на відповідну партію товару, дані якої мають відповідати погодженій сторонами специфікації.
Відповідно до п. 5.1 Договору оплата проводиться покупцем в залежності від виконання постачальником своїх зобов'язань в наступному порядку:
5.1.1. При наданні постачальником покупцю протягом 5 календарних днів з поставки товару податкової накладної, яка пройшла реєстрацію в ЄРПН та отримала статус документа "Зареєстрована в ЄРПН", покупець оплачує вартість поставленого товару на умовах відтермінування платежу протягом 30 (тридцять) днів з дати, зазначеної у підписаній сторонами видатковій (товарній) накладній.
5.1.2 При наданні постачальником покупцю понад 5 календарних днів з поставки товару податкової накладної, яка пройшла реєстрацію в ЄРПН та отримала статус документа "Зареєстрована в ЄРПН", покупець оплачує вартість поставленого товару на умовах відтермінування платежу протягом 30 (тридцять) днів з дати реєстрації податкової накладної в ЄРПН.
На виконання умов Договору, позивачем було поставлено відповідачеві товар вартістю 290665,06 грн, що підтверджується наявною в матеріалах справи видатковою накладною №РН-0000125 від 06.03.2025 та товарно-транспортною накладною №121 від 06.03.2025.
На підставі видаткової накладної позивачем було зареєстровано податкову накладну №10 від 06.03.2025 на суму 290 665,06 грн, дата реєстрації в ЄРПН - 07.03.2025.
З огляду на те, що відповідач не виконав свої грошові зобов'язання за Договором, позивач звернувся до суду з цим позовом та просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість у розмірі 290665,06 грн, пеню в розмірі 4813,89 грн, інфляційні втрати в розмірі 2034,66 грн та 3% річних у розмірі 931,72 грн.
Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про наступне.
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
У відповідності до положень статей 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно з частиною першою статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Укладений сторонами Договір, з огляду на встановлений статтею 204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину, є належною підставою, у розумінні статті 11 Цивільного кодексу України, для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав та обов'язків та за своєю правовою природою є договором поставки, який підпадає під правове регулювання Глави 54 Цивільного кодексу України.
Відповідно до частин 1, 2 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Статтею 655 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно зі статтею 663 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
Суд встановив факт поставки позивачем товару за Договором вартістю 290665,06 грн, що підтверджується наявною в матеріалах справи видатковою накладною №РН-0000125 від 06.03.2025.
Вищевказана накладна відповідає вимогам статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", будь-які істотні недоліки у ній відсутні
Факт поставки товару також визнається відповідачем.
Відповідно до ч. 1 ст. 691 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу.
За приписами частин 1, 2 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
З урахуванням погодженого сторонами в Договорі порядку розрахунків, плата за товар вноситься протягом 30 днів з дати, зазначеної у підписаній сторонами видатковій (товарній) накладній, з огляду на реєстрацію позивачем відповідної податкової накладної в ЄРПН у п'ятиденний строк.
При цьому суд враховує, що відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
З метою отримання податкової накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та податкову накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді. Такі податкова накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими покупцем.
Таким чином, починаючи з 07.03.2025 податкова накладна №10 від 06.03.2025 на суму 290665,06 грн була зареєстрована в ЄРПН та доступна відповідачу, як покупцеві товару за Договором.
Зважаючи на викладене, строк оплати товару за Договором є таким, що настав.
Відповідно до частин 1, 2 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Зазначене також кореспондується з нормами статей 525, 526 Цивільного кодексу України.
Статтею 599 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
З огляду на викладене, оскільки відсутність оплати поставленого за Договором товару підтверджується матеріалами справи, позовна вимога про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 290 665,06 грн визнається судом обґрунтованою.
Щодо заявлених вимог про стягнення з відповідача пені в розмірі 4813,89 грн, інфляційних втрат в розмірі 2034,66 грн та 3% річних у розмірі 931,72 грн суд зазначає таке.
У разі порушення зобов'язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, не виконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
За змістом статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
За приписами частин 1, 2 статті 551 Цивільного кодексу України предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Згідно зі статтями 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Згідно з п. 8.2 Договору у випадку несвоєчасного виконання покупцем грошових зобов'язань за договором покупець сплачує на вимогу постачальника пеню в розмірі облікової ставки НБУ від несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Позивачем, з огляду на встановлений судом строк оплати товару, правомірно заявлено до стягнення пеню, нараховану за період прострочення з 06.04.2025 по 14.05.2025.
Оскільки невиконання відповідачем своїх зобов'язань за Договором в частині своєчасної оплати поставленого товару вартістю 290665,06 грн підтверджується матеріалами справи, обставин, які є підставою для звільнення відповідача від відповідальності не наведено, позовна вимога про стягнення пені визнається судом обґрунтованою.
Наданий позивачем розрахунок пені є арифметично вірним, у зв'язку з чим позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню в заявленому розмірі.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Надані позивачем розрахунки інфляційних втрат та 3% річних є арифметично вірними, відтак позовні вимоги про їх стягнення підлягають задоволенню в повному обсязі.
Частинами 3, 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Приписами статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно з частинами 1, 2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
З огляду на вищевикладене, дослідивши всі обставини справи, перевіривши їх наявними доказами, судом встановлено обґрунтованість заявленого позову, відтак до стягнення з відповідача на користь позивача підлягають заборгованість у розмірі 290665,06 грн, пеня в розмірі 4813,89 грн, інфляційні втрати в розмірі 2034,66 грн та 3% річних у розмірі 931,72 грн.
Судові витрати позивача по сплаті судового збору, відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача, оскільки позов підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 129, 233, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Комфорт Хоум" (Україна, 03028, м. Київ, просп. Науки, буд. 3; ідентифікаційний код: 39182454) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Кристалл-99" (Україна, 84205, Донецька обл., м. Дружківка, вул. Соборна, буд. 20; ідентифікаційний код: 30415453) заборгованість у розмірі 290665 (двісті дев'яносто тисяч шістсот шістдесят п'ять) грн 06 коп., пеню в розмірі 4813 (чотири тисячі вісімсот тринадцять) грн 89 коп., інфляційні втрати в розмірі 2034 (дві тисячі тридцять чотири) грн 66 коп., 3% річних у розмірі 931 (дев'ятсот тридцять одна) грн 72 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 4476 (чотири тисячі чотириста сімдесят шість) грн 68 коп.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 28.07.2025.
Суддя О.В. Нечай