79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
"21" липня 2025 р. Справа №914/4127/21
Західний апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючий - суддя О.В. Зварич
судді Н.М. Кравчук
І.Ю. Панова,
секретар судового засідання Р.А. Пишна,
розглянув у судовому засіданні апеляційну скаргу Львівської обласної прокуратури б/н від 27.03.2025 року (вх.№ 01-05/920/25 від 28.03.2025 року)
на ухвалу Господарського суду Львівської області від 18.03.2025 року (суддя С.В.Іванчук)
за заявою Львівської обласної прокуратури про забезпечення позову
у справі № 914/4127/21
за позовом: Керівника Львівської обласної прокуратури в інтересах держави в особі
позивача-1: Кабінету Міністрів України
позивача-2: Національної академії наук України
позивача-3: Львівської обласної державної адміністрації
до відповідача-1: Карпатського відділення Інституту геофізики ім. С.І. Субботіна НАН України
до відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю «Едбуд-Львів» (надалі ТзОВ «Едбуд-Львів»)
за участю третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивачів: Міністерства культури та інформаційної політики України
за участю третьої особи -2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивачів: Національної академії наук України
про визнання недійсним договору та додаткових угод до цього договору,
за участю:
від прокуратури: Рогожнікова Н.Б. (посвідчення №068775 від 01.03.2023 року);
від відповідача-1: Сапужак О.Я. (самопредставництво юридичної особи);
інші учасники справи: не з'явились,
Історія розгляду справи
31.12.2021 року керівник Львівської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України, Національної академії наук України та Львівської обласної державної адміністрації звернувся до Господарського суду Львівської області з позовом до Карпатського відділення Інституту геофізики ім. С.І. Субботіна НАН України та ТзОВ «Едбуд-Львів» за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивачів: Міністерства культури та інформаційної політики України про визнання недійсним договору № 1 про ремонтно реставраційні роботи та будівництво по вул.Горбачевського, 19 та вул. Коцюбинського, 7 у м. Львові від 04.08.2026 року, укладеного між Карпатським відділенням інституту геофізики ім.С.І. Субботіна Національної академії наук України та ТОВ «Едбуд-Львів», а також додаткових угод до цього договору від 17.12.2018 і 29.12.2020 року.
Рішенням Господарського суду Львівської області від 04.07.2022 року у справі №914/4127/21 відмовлено у позові.
Прокурор подав апеляційну скаргу на вказане рішення суду.
Постановою Західного апеляційного господарського суду від 23.02.2023 року у справі №914/4127/21 залишено без задоволення апеляційну скаргу. Рішення Господарського суду Львівської області від 04.07.2022 року у справі №914/4127/21 про відмову в позові в частині позовних вимог Керівника Львівської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Національної академії наук України скасовано та прийнято в цій частині нове рішення, яким позов залишено без розгляду. В решті рішення Господарського суду Львівської області від 04.07.2022 у справі №914/4127/21 залишено без змін.
Не погоджуючись з постановою апеляційного та рішенням місцевого господарських судів, керівник Львівської обласної прокуратури звернувся до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просив їх скасувати в частині відмови в позові та прийняти нове рішення про задоволення позову в цій частині. В частині ж залишення позову прокурора без розгляду - просив також скасувати судові рішення та направити справу в цій частині для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 30.05.2023 року у справі №914/4127/21 частково задоволено касаційну скаргу прокурора. Постанову Західного апеляційного господарського суду від 23.02.2023 року в частині скасування рішення Господарського суду Львівської області від 04.07.2022 року у справі №914/4127/21 про відмову в позові в частині позовних вимог Керівника Львівської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Національної академії наук України та залишення позову без розгляду в цій частині залишено без змін. в іншій частині постанову Західного апеляційного господарського суду від 23.02.2023 року та рішення Господарського суду Львівської області від 04.07.2022 у справі №914/4127/21 скасовано. Справу направлено на новий розгляд до Господарського суду Львівської області.
Рішенням Господарського суду Львівської області від 12.09.2023 року у справі №914/4127/21 відмовлено у позові. Позовні вимоги Керівника Львівської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Національної академії наук України залишено без розгляду.
Прокурор подав апеляційну скаргу на вказане рішення суду.
Постановою Західного апеляційного господарського суду від 15.01.2024 року у справі №914/4127/21 залишено без задоволення апеляційну скаргу. Змінено рішення Господарського суду Львівської області від 12.09.2023 року у справі №914/4127/21.
Виключено з резолютивної частини рішення Господарського суду Львівської області від 12 вересня 2023 року у справі №914/4127/21 пункт 2 про залишення без розгляду позовних вимог Керівника Львівської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Національної академії наук України.
В решті рішення Господарського суду Львівської області від 12 вересня 2023 року у справі №914/4127/21 залишено без змін.
Прокурор подав касаційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду, ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов повністю.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 21.05.2024 року у справі №914/4127/21 частково задоволено касаційну скаргу прокурора.
Рішення Господарського суду Львівської області від 12.09.2023 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 15.01.2024 у справі № 914/4127/21 скасовано, справу № 914/4127/21 передано на новий розгляд до Господарського суду Львівської області.
Ухвалою Господарського суду Львівської області від 03.12.2024 року у справі №914/4127/21 залучено Національну академію наук України до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивачів.
Короткий зміст заяви про забезпечення позову
10.03.2025 року прокурор звернувся до суду першої інстанції із заявою б/н від 10.03.2025 року (вх.№965/25 від 10.03.2025 року) про забезпечення позову.
Заява мотивована тим, що у процесі розгляду даної справи було встановлено, що 05.06.2024р. Департаментом архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації за результатами візуального обстеження об'єкта за адресою м. Львів, вул. Горбачевського, буд.19 («Вілла сімї Юрашів») на виконання вимог ч. 1 ст. 30 Закону України «Про охорону культурної спадщини» директору Карпатського відділення Інституту геофізики ім. С.І. Субботіна НАН України О.Сапужаку винесено припис про усунення порушень вимог п. 14 ч. 2 ст. 5 Закону України «Про охорону культурної спадщини», яким вимагалось негайно зупинити виконання робіт на пам'ятці архітектури місцевого значення «Вілла сімї Юрашів», поч. XX ст. (ох.№ 4276-Лв) по вул. Горбачевського, буд. 19 у м. Львові, яка знаходиться в межах історичного ареалу м. Львова, включеного до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, роботи на якій виконуються без погодження з відповідним органом охорони культурної спадщини - Міністерством культури та інформаційної політики України.
Прокурор зазначає, що згідно відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно розділ про будинок № 7 по вул. Коцюбинського у м. Львові 22.11.2024р. закрито на підставі знищення об'єкта речових прав за заявою НАН України. НАН України спільно з Інститутом вживаються заходи щодо списання нерухомого майна, яке є предметом спірного договору у даній справі.
Прокурор стверджує, що у даному випадку існує необхідність вжиття заходів забезпечення позову, оскільки вищевказані дії відповідачів свідчать про знищення нерухомого майна, яке є предметом договору, що оспорюється у даній справі та у разі задоволення судом позовної заяви такі дії можуть призвести до утруднення у подальшому виконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів.
Прокурор наголошує, що будинок по вул. Горбачевського, 19 у м. Львові є пам'яткою культури місцевого значення, відповідно до рішення виконавчого комітету Львівської обласної ради народних депутатів від 17.07.1990 № 227 та наказом Міністерства від 18.01.2021 № 14 занесений до Державного реєстру нерухомих пам'яток України, охоронний № 4276 Лв. В зонах охорони пам'яток, історичних ареалів населених місць, занесених до Списку історичних населених місць України, встановлено особливий режим регулювання забудови. Зокрема, у таких зонах забороняється проведення будівельних робіт без попереднього отримання дозволу в органах охорони культурної спадщини.
Покликається на те, що положення статті 136 ГПК України пов'язують вжиття заходу забезпечення позову з ефективним захистом або поновленням порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся, реальним виконання судового рішення, а також із наявністю обставин, що достеменно свідчать про те, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду. Просить вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту та заборони суб'єктам владних повноважень, відповідачам, іншим фізичним та юридичним особам вчиняти будь-які дії (шляхом поділу, об'єднання, виділу часток, реєстрації права власності, відчуження на користь третіх осіб, проведення будівельних робіт) щодо об'єкта нерухомого майна, пам'ятки архітектури місцевого значення - «Вілли сім'ї Юрашів», яка знаходиться за адресою м. Львів, вул. Горбачевського, 19 загальною площею 768,9 кв.м (реєстраційний номер в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 103404146101).
Короткий зміст оскарженої ухвали суду першої інстанції
Ухвалою Господарського суду Львівської області від 18.03.2025 року у справі №914/4127/21 відмовлено у задоволенні заяви Львівської обласної прокуратури про забезпечення позову.
Суд зазначив, що заявник, звертаючись до суду із даною заявою, не навів та не надав доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується необхідність вжиття заходів забезпечення позову, про застосування яких просить заявник.
Також суд вказав, що заявником не надано доказів в підтвердження невиконання відповідачами припису Департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації від 05.06.2024р., не вказано якими доказами підтверджуються дані обставини, не надано доказів проведення відповідачами будівельних робіт чи вчинення реальних дій, спрямованих зокрема на знищення вказаного об'єкта нерухомого майна, зокрема після винесення припису, не обгрунтовано обставини, щодо можливого відчуження предмета договору на користь третіх осіб, чи щодо вчинення дій спрямованих на знищення або відчуження даного об'єкта.
Суд зазначив, що прокурором у заяві про вжиття заходів забезпечення позову не наведено фактичних обставин, які б свідчили про реальну ймовірність ускладнення чи унеможливлення ефективного захисту порушених прав позивачів, за захистом яких він звернувся до суду, у разі задоволення позову, а доводи заявника наведені в заяві зводяться лише до припущення щодо можливого знищення чи погіршення стану об'єкта нерухомого майна. Обставини, наведені в заяві про забезпечення позову не свідчать про наявність обставин, які б обґрунтовували загрозу істотного ускладнення чи унеможливлення ефективного захисту або щодо поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів держави в межах обраного прокурором способу захисту.
Місцевий господарський суд прийшов до висновку, що обрані заявником заходи забезпечення позову не узгоджуються, не є адекватними та співмірними з позовними вимогами, які заявлено прокурором, оскільки наявність/відсутність забезпечення позову у даній справі обраними заявником заходами не свідчить, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
Прокурор подав апеляційну скаргу, в якій не погоджується з ухвалою суду першої інстанції, вважає її незаконною, необґрунтованою та такою, що постановлена з порушенням норм процесуального права. Зокрема зазначає, що обраний вид забезпечення позову не призведе до невиправданого обмеження майнових прав відповідача, оскільки арештоване майно фактично перебуває у володінні власника, а обмежується лише можливість розпоряджатися ним. Стверджує, що можливість накладення арешту на майно є додатковою гарантією для позивача того, що рішення суду буде реально виконане та позивач отримає задоволення своїх вимог. Вважає, що забезпечення позову шляхом накладення арешту на спірне майно забезпечуватиме адекватність та розумність обраного позивачем заходу забезпечення позову, який створює належні умови для ефективного судового захисту. Просить скасувати ухвалу Господарського суду Львівської області від 18.03.2025 року у справі №914/4127/21 та ухвалити нове рішення, яким задовольнити заяву про забезпечення позову.
Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи
Позивач-1 подав пояснення на апеляційну скаргу, в якій підтримав доводи апеляційної скарги. Зокрема зазначив, що обраний вид забезпечення позову не призведе до невиправданого обмеження майнових прав відповідача, оскільки арештоване майно фактично перебуває у володінні власника, а обмежується лише можливість розпоряджатися ним. Просить скасувати ухвалу Господарського суду Львівської області від 18.03.2025 року у справі №914/4127/21 та ухвалити нове рішення, яким задовольнити заяву про забезпечення позову.
В судовому засіданні прокурор підтримав доводи, зазначені в апеляційній скарзі.
Представник відповідача-1 заперечив проти доводів скаржника.
Інші учасники справи не забезпечили участі представників у судове засідання, про причини неявки не повідомили.
З'ясовуючи обставини про ознайомлення учасників справи з датою, часом та місцем розгляду справи №914/4127/21, суд встановив таке.
Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 14.07.2025 року призначено розгляд справи у судовому засіданні на 21.07.2025 року о 09 год. 30 хв.
14.07.2025 року вказана ухвала доставлена до електронних кабінетів учасників справи, що підтверджується довідками відповідального працівника суду.
Враховуючи те, що суд не визнавав обов'язковою явку в судове засідання учасників справи, участь у судовому засіданні є правом, а не обов'язком учасника справи, тому відповідно до частини 12 статті 270 Господарського процесуального кодексу України справу може бути розглянуто за відсутності тих учасників справи, які не забезпечили участі своїх представників.
Норми права та мотиви, якими керується суд апеляційної інстанції при ухваленні постанови та висновки суду за результатами розгляду апеляційної скарги
Відповідно до статті 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
За приписами пункту 1, 2, 4 частини 1 статті 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується, зокрема накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії та забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання.
Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів. При цьому сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою. Метою вжиття заходів забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання.
При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересів), про захист яких просить заявник, із вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачу вчиняти певні дії.
При цьому сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність забезпечення позову, що полягає у доказуванні обставин, з якими пов'язано вирішення питання про забезпечення позову.
Отже, в кожному конкретному випадку, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен встановити наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду у разі задоволення позову. При цьому обов'язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника.
При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд зобов'язаний здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів і дослідити подані на обґрунтування заяви докази, та встановити наявність зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги.
Законом не визначається перелік відповідних доказів, які повинна надати особа до суду під час звернення із заявою про забезпечення позову, а тому суди в кожному конкретному випадку повинні оцінювати їх на предмет достатності, належності, допустимості та достовірності.
Під час вирішення питання про забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті, та не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.
Вищезазначену правову позицію викладено, зокрема, у постановах Верховного Суду від 14.04.2025 у справі № 916/1804/24, від 11.07.2024 у справі № 925/1459/23, від 06.06.2024 у справі № 910/17599/23, від 21.03.2024 у справі № 910/15328/23, від 30.10.2023 у справі №922/1583/23, від 21.03.2024 у справі № 910/15328/23.
Заходи забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає оцінку співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності прав чи законних інтересів, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він просить накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії (постанови Верховного Суду від 05.03.2025 у справі №910/11409/24, від 14.04.2025 у справі № 916/1804/24, від 21.03.2024 у справі №910/15328/23, від 16.11.2023 у справі № 921/333/23, від 13.07.2022 у справі №904/4710/21).
Обранням належного, такого, що відповідає предмету спору, заходу забезпечення позову забезпечується дотримання принципу співмірності виду заходу забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, що не є учасниками цього судового процесу.
Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 14.04.2025 у справі № 916/1804/24, від 13.12.2023 у справі № 921/290/23, від 29.06.2023 у справі №925/1316/22, від 24.05.2023 у справі № 906/1162/22.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 24.04.2024 у справі №754/5683/22 виснувала про те, що як характер спору (майновий або немайновий), так і те, чи підлягає судове рішення у конкретній справі примусовому виконанню, не мають вирішального значення при дослідженні судом питання про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову.
Ключовим, за висновком Великої Палати Верховного Суду, є встановлення судом: 1) наявності спору між сторонами; 2) ризику незабезпечення ефективного захисту порушених прав позивача, який може проявлятися як через вплив на виконуваність рішення суду у конкретній справі, так і шляхом перешкоджання поновленню порушених чи оспорюваних прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду; 3) співмірності обраного позивачем виду забезпечення позову з пред'явленими позовними вимогами та 4) дійсної мети звернення особи до суду з заявою про забезпечення позову, зокрема, чи не є таке звернення спрямованим на зловживання учасником справи своїми правами.
У справі № 914/4127/21 прокурор заявив позовну вимогу про визнання недійсним договору №1 від 04.08.2016 року про ремонтно-реставраційні роботи та будівництво по вул.Горбачевського, 19 та вул. Коцюбинського, 7 у м. Львові, укладеного між Карпатським відділенням Інституту геофізики ім. С.І. Субботіна НАН України та ТзОВ «Едбуд-Львів», а також додаткових угод до цього договору від 17.12.2018 року та 29.12.2020 року.
В заяві про забезпечення позову прокурор просить вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту та заборони суб'єктам владних повноважень, відповідачам, іншим фізичним та юридичним особам вчиняти будь-які дії (шляхом поділу, об'єднання, виділу часток, реєстрації права власності, відчуження на користь третіх осіб, проведення будівельних робіт) щодо об'єкта нерухомого майна, пам'ятки архітектури місцевого значення - «Вілли сім'ї Юрашів», яка знаходиться за адресою м.Львів, вул. Горбачевського, 19 загальною площею 768,9 кв.м (реєстраційний номер в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 103404146101).
Проте, вищевказані заходи забезпечення позову не є співмірними із заявленими позовними вимогами; відсутній взаємозв'язок між цими заходами забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, у питанні, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; вжиттям таких заходів не буде досягнуто збалансованості інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів.
Апеляційний господарський суд зазначає, що прокурор просить накласти арешт на майно та заборону вчиняти будь-які дії щодо майна, однак, позовні вимоги прокурора полягають саме у визнанні недійними правочинів (договору та додаткових угод) без застосування наслідків їх недійсності. У випадку задоволення позовних вимог прокурора судове рішення не потребуватиме примусового виконання.
Відтак, аналізуючи положення статей 136 та 137 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням правових позицій Верховного Суду, колегія суддів вважає, що заявлені у цьому спорі заходи забезпечення позову у вигляді накладення арешту на майно та заборони вчиняти будь-які дії, не є співмірними і такими, що відповідають обраному прокурором способу захисту прав, тому висновок суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення заяви про забезпечення позову у даній справі є правильним.
Оскаржувана ухвала суду є законною, обґрунтованою та такою, що постановлена з дотриманням норм процесуального права із з'ясуванням усіх обставин справи.
Таким чином, що доводи апелянта не знайшли свого підтвердження в ході розгляду апеляційної скарги. Ці доводи не спростовують висновків, покладених в основу ухвали Господарського суду Львівської області від 18.03.2025 року у справі №914/4127/21.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Підсумовуючи вищевказане, колегія суддів приходить до висновку про те, що суд першої інстанції постановив ухвалу у відповідності до з'ясованих обставин, що мають значення для справи та норм процесуального права. Така ухвала є законною та обґрунтованою, тому її необхідно залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.
Судові витрати
З огляду на те, що суд залишає апеляційну скаргу без задоволення, судові витрати, пов'язані з розглядом справи у суді апеляційної інстанції, залишаються за скаржником відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись, ст. ст. 86, 255, 269, 270, 271, 275, 276, 282 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд -
Апеляційну скаргу Львівської обласної прокуратури б/н від 27.03.2025 року (вх.№01-05/920/25 від 28.03.2025 року) залишити без задоволення, ухвалу Господарського суду Львівської області від 18.03.2025 року у справі №914/4127/21 - без змін.
Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покласти на скаржника.
Справу повернути в господарський суд Львівської області.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення.
Строки та порядок оскарження постанов (ухвал) апеляційного господарського суду визначені в § 1 глави 2 Розділу IV ГПК України.
Веб-адреса судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень: http//reyestr.court.gov.ua.
Головуючий суддя О.В. Зварич
Суддя Н.М. Кравчук
Суддя І.Ю. Панова