65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"25" липня 2025 р.м. Одеса Справа № 910/739/25
Господарський суд Одеської області у складі судді Мостепаненко Ю.І., розглянувши без повідомлення учасників справи у порядку письмового провадження
справу № 910/739/25
за позовом Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 )
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Фабрика смаку" (65039, м. Одеса, вул. Середньофонтанська, буд. 19-Б, оф. 263, код ЄДРПОУ 39785646)
про стягнення 91 728 грн.,
22.01.2025 Військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України звернулась до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фабрика смаку", в якій просила суд стягнути з відповідача 91 728,00 грн., з яких: 30 576,00 грн - пеня, 61 152,00 грн - штраф, а також суму судових витрат.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов укладеного між сторонами договору поставки №296/ВОЗ-2024 від 28.10.2024 в частині своєчасної поставки товару.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.01.2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/739/24 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.02.2025 задоволено клопотання ТОВ "Фабрика смаку" про передачу справи № 910/739/25 за підсудністю до Господарського суду Одеської області; справу № 910/739/25 за позовом Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України до ТОВ "Фабрика смаку" передано за територіальною підсудністю до Господарського суду Одеської області на підставі ст. 31 Господарського процесуального кодексу України.
28.02.2025 матеріали справи надійшли до Господарського суду Одеської області.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судових справ між суддями від 28.02.2025 справу № 910/739/25 розподілено судді Мостепаненко Ю.І.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 04.03.2025 (суддя Мостепаненко Ю.І.) справу № 910/739/25 прийнято до свого провадження; розгляд справи визначено здійснювати спочатку за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у порядку письмового провадження.
Вказаною ухвалою суду було запропоновано сторонам надати у відповідні строки заяви по суті спору, а також роз'яснено сторонам про можливість звернення до суду з клопотанням про призначення проведення розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін у строки, визначені ч. 7 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
Ухвала Господарського суду Одеської області про прийняття справи № 910/739/25 до свого провадження від 04.03.2025 була надіслана позивачу до його електронного кабінету та доставлена 05.03.2025 року о 23:05, що підтверджується наявною у матеріалах справи довідкою про доставку електронного листа 910/739/25/12419/25 від 06.03.2025.
Ухвала Господарського суду Одеської області про прийняття справи № 910/739/25 до свого провадження від 04.03.2025 була надіслана відповідачу до його електронного кабінету та доставлена 05.03.2025 року о 23:05, що підтверджується наявною у матеріалах справи довідкою про доставку електронного листа 910/739/25/12420/25 від 06.03.2025.
Згідно з ч. ч. 5, 7 ст. 252 ГПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь - якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.
Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін від учасників справи до суду не надходило.
Відповідно до п., п. 3 та 4 ст. 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи, і на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
04.04.2025 року до суду від відповідача надійшло клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій (вх. №10929/25), згідно якого останній просить суд зменшити розмір штрафу за порушення ТОВ "Фабрика смаку" строків поставки товару, визначеного Договором № 296/ВОЗ-2024 від 28.10.2024, в два рази, а саме з 61 152, 00 грн. до 30 576, 00 грн., у зв'язку з чим, стягнути з ТОВ "Фабрика смаку" на користь Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України пеню в розмірі 30 576, 00 грн. та штраф в розмірі 30 576, 00 грн.
В обґрунтування зазначеного клопотання відповідач посилається на те, що ТОВ "Фабрика смаку" у визначений в заявці строк, поставив позивачу всі 5 партій товару. Водночас, відносно партії товару, яка була поставлена відповідачем 18.11.2024, у позивача виникли питання щодо якості товару. Разом з тим, після повторного лабораторного дослідження, діючи сумлінно та добросовісно, без жодного невиправданого затягування, у найкоротший строк після отримання експертного висновку за результатами повторного лабораторного дослідження, замінив неякісну партію товару шляхом поставки нової партії товару.
Поряд із цим, з посиланням на ч. 1, 2 ст. 233 ГПК України, як на підставу зменшення розміру штрафних санкцій, звертає увагу, що позивач у позовній заяві підтвердив, що договір виконано з боку відповідача у повному обсязі.
Таким чином, на переконання відповідача, якщо і враховувати прострочення поставки товару, то воно може визнаватися як незначне, що виключає для позивача завдання майнових втрат та понесення негативних наслідків, а тому пред'явлення позивачем позову у відповідній частині необхідно розглядати виключно як спосіб збагачення позивача за рахунок відповідача.
27.06.2025 року до суду від позивача надійшли заперечення проти зменшення розміру штрафних санкцій (вх. №20464/25), згідно яких останній просить суд залишити без розгляду клопотання ТОВ "Фабрика смаку" про зменшення розміру штрафних санкцій; у разі взяття до розгляду клопотання ТОВ "Фабрика смаку" про зменшення розміру штрафних санкцій відмовити у його задоволенні.
В обґрунтування своїх заперечень позивач посилається на те, що відповідно до частини другої статті 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. При цьому, ухвалою Господарського суду Одеської області від 04.03.2025 відкрито провадження у справі № 910/3739/25 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.
Щодо суті поданого відповідачем клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій вказує, що аргумент відповідача про відсутність збитків у позивача внаслідок прострочення відповідачем свого зобов'язання є безпідставним.
Розглянувши заяву Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про залишення без розгляду клопотання ТОВ "Фабрика смаку" про зменшення розміру штрафних санкцій, яке викладено у запереченнях проти зменшення розміру штрафних санкцій (вх. №20464/25), суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 - 3 ст. 252 ГПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.
Розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.
Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі. Підготовче засідання при розгляді справи у порядку спрощеного провадження не проводиться.
Отже, усі дії з підготовки справи до розгляду у спрощеному позовному провадженні суд має вчинити до початку першого засідання у справі або протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі, якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження судове засідання не проводиться.
Так, з клопотанням про зменшення розміру штрафних санкцій (вх. №10929/25) разом з доданими до нього документами відповідач звернувся 04.04.2025, тобто вже після закінчення підготовки справи до розгляду.
Разом з тим, суд зауважує, що наразі Господарським процесуальним кодексом України не передбачено будь-яких обмежень щодо звернення з клопотанням про зменшення розміру штрафних санкцій на стадії розгляду справи по суті.
Навпаки, за усталеною судовою практикою, клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій, які були подані на стадії розгляду справи по суті, розглядаються судами.
Так, у справі № 921/481/22, яка переглядалась Верховним Судом у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду (постанова від 19 січня 2024 року), господарський суд Київської області ухвалою від 24.02.2023 закрив підготовче провадження у справі та призначив справу до судового розгляду по суті. 06.04.2023 до Господарського суду Київської області від відповідача надійшло клопотання про зменшення неустойки. 07 квітня 2023 господарським судом Київської області було ухвалено рішення, в якому серед іншого було задоволено клопотання відповідача про зменшення пені та штрафу.
При цьому, об'єднаною палатою Касаційного господарського суду за результатами розгляду касаційної скарги, підставами якої, зокрема, було неправильно застосування судами попередніх інстанцій до спірних правовідносин положень статті 551 ЦК України та статті 233 ГК України, не було встановлено жодних порушень матеріального чи процесуального права.
З огляду на викладене, суд не вбачає підстав для залишення без розгляду клопотання ТОВ "Фабрика смаку" про зменшення розміру штрафних санкцій.
Разом з тим, суд звертає увагу, що згідно ч. 3, 4 ст. 80 ГПК України відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.
Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї (ч. 8 ст. 80 ГПК України).
Своїм правом на подання відзиву відповідач не скористався.
Таким чином, враховуючи, що додані відповідачем до клопотання докази були подані до суду вже після закінчення підготовки справи до розгляду, тобто коли справа розглядається вже по суті, а також без клопотання про поновлення строку для їх подання, додані до клопотання (вх. №10929/25) докази судом не приймаються до розгляду.
Згідно положень ст. 248 ГПК України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Згідно практики Європейського суду з прав людини щодо тлумачення поняття розумний строк вбачається, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ і було б неприродно встановлювати один і той самий строк для всіх випадків. Таким чином, у кожній справі виникає проблема оцінки розумності строку, яка залежить від певних обставин (рішення у справі Броуган та інші проти Сполученого Королівства).
Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі Смірнова проти України).
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.
Європейський суд з прав людини щодо критеріїв оцінки розумності строку розгляду справи визначився, що строк розгляду має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку розумності строку розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.
Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід вважати строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального та процесуального законів.
Конвенція на відміну від національного законодавства України не запроваджує чітких строків розгляду справи, проте посилання на строк містить ст. 6 Конвенції, яка постулює дефініцію розумного строку розгляду справи.
Таким чином, враховуючи перебування судді Мостепаненко Ю.І. на лікарняному з 01.05.2025. по 18.07.2025, а також зважаючи на введення в Україні воєнного стану згідно Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" № 64/2022 від 24.02.2022, суд застосовує принцип розумного строку тривалості провадження відповідно до зазначеної вище практики Європейського суду з прав людини.
У відповідності до ч. 4 ст. 240 ГПК України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення.
Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.
28.10.2024 між Військовою частиною НОМЕР_1 Національної гвардії України (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фабрика смаку" (Виконавець) було укладено договір № 296/ВOЗ-2024, відповідно до умов п. 1.1. якого Постачальник зобов'язується поставити Замовникові якісні товари, зазначені у специфікації, яка є невід'ємною частиною цього Договору (Додаток № 1), а Замовник - прийняти і оплатити такі товари.
Найменування та кількість товару зазначена в Додатку № 1 до цього Договору. Код ДК 021:2015: 15130000-8 М'ясопродукти (п. 1.2. Договору).
Згідно п. 2.1 Договору, якість товару, що поставляється Постачальником повинна відповідати вимогам чинних нормативно-правових актів та ДСТУ 4607:2006 «Консерви м'ясорослинні. Каші з м'ясом. Загальні технічні умови» та Технічному опису (Додаток No2 до Договору). Товар, який Постачальник зобов'язується передати Замовнику, має відповідати вимогам до його якості на момент його передачі Замовнику, а також протягом строку його придатності. Разом з товаром Постачальник повинен передати Замовнику документи, які визначені пунктом 6.5. Договору.
Відповідно до п. 4.1 Договору, ціна Договору складає 4 368 000 грн, у тому числі податок на додану вартість (ПДВ) 20 %: - 728 000 грн.
В пункті 5.1 Договору передбачено, що розрахунки за Товар, що поставляється без порушень строків або вимог щодо якості або тари або упаковки або маркування, Замовником проводяться шляхом оплати за фактично поставлену кількість Товару (партію Товару) з відстрочкою платежу до 30 календарних днів або до 10 календарних днів у випадку поставки продовольчого товару вітчизняного виробництва (згідно вимог постанови Кабінету Міністрів України від 19.06.2023 № 650 «Про регулювання цін на окремі види продовольчих товарів та забезпечення стабільної роботи виробників продовольства в умовах воєнного стану»), з дати прийняття товару на склад Замовника та/або на склади військових частин Національної гвардії України (товароодержувачів), факт чого засвідчується підписами уповноважених на це осіб Постачальника та Замовника (товароодержувача) на відповідній видатковій накладній.
У пункті 6.1. Договору сторони погодили, що дата та місце поставки товару зазначається у письмовій заявці Замовника, яка вручається під особистий підпис Постачальнику (представнику Постачальника). Не пізніше 5 (п'ятого) числа кожного місяця або в інші дні за викликом Замовника по телефону. Постачальник (представник Постачальника) прибуває до Замовника для отримання письмової заявки. У разі не прибуття вищезазначених осіб, вона надсилається Постачальнику рекомендованим листом або цінним листом з описом вкладеного, направленим на адресу Постачальника, зазначену в розділі 15 цього Договору. У разі надсилання заявки засобами поштового зв'язку вона вважається врученою Постачальнику з дня отримання Замовником фіскального чеку про сплату поштового відправлення. У заявці зазначається найменування товару, місце поставки товару, кількість товару та інша необхідна інформація для поставки товару. У випадку корегування інформації яка зазначена у заявці, Замовник має право здійснити таке корегування засобами телефонного зв'язку з обов'язковим письмовим підтвердженням в подальшому. В разі відсутності письмового підтвердження таке корегування вважається не дійсним.
Згідно п. 6.2 Договору, передача (приймання - здача) товару здійснюється в пункті відвантаження Замовника за адресою: м. Київ, та/або в пунктах відвантаження військових частин Національної гвардії України (товароодержувачі), розташованих у Київській, Одеській, Запорізькій, Дніпропетровській, Харківській, Львівській, Сумській, Полтавській, Вінницькій областях які будуть визначені заявкою Замовника згідно планів-графіків поставок Головного управління Національної гвардії України. Місця поставки можуть бути змінені з урахуванням потреби Національної гвардії України.
Відповідно до п. 6.3 Договору, поставка товару здійснюється Постачальником власними силами та засобами.
Згідно п. 6.4 Договору, при передачі товару постачальник повинен направити до Замовника (товароодержувача) уповноваженого представника, який має право підпису на необхідних документах та який зобов'язаний передати всю необхідну товарно-супровідну документацію на товар, а Замовник (товароодержувач) зобов'язаний прийняти товар і підписати всі необхідні документи, що підтверджують передачу Товару. Присутність Постачальника (уповноваженого представника) під час приймання товару Замовником (товароодержувачем) є обов'язковою.
Відповідно до п. 6.7 Договору право власності на товар переходить від постачальника до замовника (товароодержувача) після прийняття товару на склад замовника (товароодержувача) факт чого засвідчується підписами уповноважених на це осіб Постачальника та Замовника (товароодержувача) на відповідній видатковій накладній. Датою прийняття товару Замовником (товароодержувачем) вважається дата, вказана уповноваженою особою Замовника (товароодержувача) на видатковій накладній.
Положеннями п. 8.1 Договору передбачено, що за невиконання або неналежне виконання своїх обов'язків за Договором Сторони несуть відповідальність передбачену відповідно до Цивільного та Господарського кодексів України, а також інших чинних нормативно-правових актів України та цим Договором.
Постачальник приймає на себе всі ризики, пов'язані з поставкою товару за цим Договором, до моменту підписання накладної уповноваженими на це представниками сторін (п. 8.2 Договору).
Відповідно до п. 8.3 Договору, за порушення строку поставки товару, зазначеного у письмовій заявці Замовника, Постачальник сплачує Замовнику пеню у розмірі 0,1% вартості товару, з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення. За прострочення поставки понад 30 календарних днів додатково стягується штраф у розмірі 7% вартості непоставленого товару. У випадку порушення строку поставки понад 30 календарних днів Замовник має право в односторонньому порядку відмовитись від цього Договору в повному обсязі.
Згідно п. 8.4 Договору, у разі поставки неякісного (некомплектного товару або поставки товару з порушенням вимог щодо безпечності або придатності або порушенням розділу 2 цього Договору) Постачальник сплачує Замовнику штраф у розмірі 20% вартості цього товару. Факт поставки недоброякісного товару підтверджується актом приймального контролю, складеним Замовником (товароодержувачем) та/або протоколами випробувань та/або експертними висновками, виданими уповноваженою лабораторією. Зазначений товар не зараховується Постачальнику у виконання поставки і підлягає заміні в строк 5 (п'яти) робочих днів з дня отримання Постачальником вказаного акту. У разі заміни товаром з порушенням вимог щодо безпечності або придатності або з порушенням вимог розділу 2 цього Договору Постачальник сплачує Замовнику штраф у розмірі 20% вартості такого товару за кожен такий випадок, зафіксований Замовником (товароодержувачем). Факт заміни товаром з порушенням вимог щодо безпечності або придатності або з порушенням вимог розділу 2 цього Договору підтверджується актом приймального контролю, складеним (товароодержувачем). Сплата штрафу не звільняє Постачальника від виконання зобов'язань за Замовником цим Договором.
Сторони домовилися, що строк позовної давності три роки застосовується для вимог про стягнення з Постачальника штрафних санкцій (неустойка, штраф, пеня) (п. 8.8. Договору).
В пункті 8.9. Договору, сторони узгодили, що за прострочення виконання Постачальником зобов'язань за Договором, нарахування штрафних санкцій (неустойка, штраф, пеня) припиняється через рік від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Згідно п. 8.10. Договору, сплата Постачальником визначених цим Договором штрафних санкцій (неустойка, штраф, пеня) не звільняє його від обов'язку відшкодовувати за вимогою Замовника збитки, завдані порушенням Договору (реальні збитки, упущена вигода) у повному обсязі. Сплата штрафних санкцій, а також відшкодування збитків не звільняє Постачальника від виконання зобов'язань в натурі.
Договір набирає чинності з дня його підписання сторонами і діє до завершення воєнного стану, оголошеного Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та продовженого Указами Президента України від 14.03.2022 № 133/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», від 18.04.2022 № 259/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», від 17.05.2022 № 341/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 12.08.2022 № 573/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», від 07.11.2022 № 757/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», від 06.02.2023 № 58/2023 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», від 01.05.2023 № 254/2023 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», від 26.07.2023 № 451/2023 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», від 05.02.2024 № 49/2024 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», від 06.05.2024 № 271/2024 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» та від 23.07.2024 № 469/2024 (п. 12.1 Договору). У разі продовження дії воєнного стану в Україні строк дії Договору автоматично продовжується на період, на який продовжено воєнний стан, але не довше ніж до 31.12.2024, а в частині виконання зобов'язань до їх повного виконання Сторонами (п. 12.1 Договору).
Дія договору про закупівлю може бути продовжена на строк, достатній для проведення спрощеної закупівлі на початку наступного року в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в початковому договорі про закупівлю, укладеному в попередньому році, якщо видатки на досягнення цієї цілі затверджено в установленому порядку (п. 12.2 Договору).
Згідно специфікації, яка є додатком № 1 до договору № 296/ВOЗ-2024 від 28.10.2024, найменування (асортимент) товару - Консерви м'ясорослинні «Каша гречана з яловичиною», у кількості 50 000 кг, за ціною 87,36 грн/кг з ПДВ, на загальну суму з ПДВ 4 368 000 грн, в т.ч. ПДВ (20%) - 728 000 грн.
На виконання умов договору № 296/ВOЗ-2024 від 28.10.2024, замовником, засобами поштового зв'язку 07.11.2024 було направлено постачальнику заявку № 78/1/10-4867 від 06.11.2024 про необхідність поставки товару - Консерви м'ясорослинні «Каша гречана з яловичиною»:
- в кількості 10 000 кг., місце постачання - в/ч НОМЕР_1 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , у строк до 18.11.2024;
- в кількості 10 000 кг, місце постачання - в/ч НОМЕР_3 , що знаходиться в АДРЕСА_3 , у строк до 20.11.2024;
- в кількості 10 000 кг., місце постачання - в/ч НОМЕР_4 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , у строк до 20.11.2024;
- в кількості 10 000 кг., місце постачання - в/ч НОМЕР_5 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 , у строк до 25.11.2024;
- в кількості 10 000 кг. місце постачання - в/ч НОМЕР_6 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_5 , у строк до 25.11.2024.
Відповідно інформації з сайту АТ Укрпошти по трекінгу за номером 0504088099204, зазначена заявка була отримана постачальником 11.11.2024.
В свою чергу, постачальник - ТОВ "Фабрика смаку за заявкою № 296/ВOЗ-2024 від 28.10.2024, здійснило поставку вищезазначеного товару:
- 24.12.2024 у кількості 10 000 кг., загальною вартістю 873 600 грн, за адресою: АДРЕСА_2 , згідно видаткової накладної відповідача № 342/3078 від 24.12.2024;
- 20.11.2024 у кількості 10 000 кг., загальною вартістю 873 600 грн, за адресою: м. Запоріжжя, згідно видаткової накладної відповідача № 307/3029 від 20.11.2024;
- 20.11.2024 у кількості 10 000 кг., загальною вартістю 873 600 грн, за адресою: АДРЕСА_3 , згідно видаткової накладної відповідача № 308/3033 від 20.11.2024;
- 25.11.2024 у кількості 10 000 кг., загальною вартістю 873 600 грн., за адресою: м. Одеса, вул. Люстдорфська дорога, 7, згідно видаткової накладної відповідача № 313/3014 від 25.11.2024;
- 25.11.2024 у кількості 10 000 кг., загальною вартістю 873 600 грн., за адресою: м. Одеса, вул. вул. Миколи Боровського, 2, згідно видаткової накладної відповідача № 314/3012 від 25.11.2024.
З метою досудового врегулювання спору, 30.12.2024 позивачем на адресу ТОВ "Фабрика смаку було направлено претензію №78/1/5-6013, відповідно до якої позивач, вимагав від відповідача сплатити пеню в розмірі 30 576 грн. та штраф в розмірі 61 152 грн., з огляду на те, що товар визначений у заявці №78/1/10-4867 був поставлений відповідачем з порушенням строку його поставки.
Згідно інформації з сайту АТ Укрпошти по трекінгу за номером 0408034314127, зазначена претензія була отримана відповідачем 08.01.2025.
Разом з тим, як зазначає позивач, вказана претензія залишилась без задоволення.
Порушення строків поставки товару і стало підставою для звернення позивача до Господарського суду Одеської області з даним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фабрика смаку" про стягнення 30 576,00 грн - пені, 61 152,00 грн - штрафу.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши наявні у справі докази у сукупності та давши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України.
Положеннями п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір, а в силу вимог ч. 1 ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
У відповідності до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Як вбачається з матеріалів справи, 28.10.2024 між Військовою частиною НОМЕР_1 Національної гвардії України (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фабрика смаку" (Виконавець) було укладено договір № 296/ВOЗ-2024, відповідно до умов п. 1.1. якого Постачальник зобов'язується поставити Замовникові якісні товари, зазначені у специфікації, яка є невід'ємною частиною цього Договору (Додаток № 1), а Замовник - прийняти і оплатити такі товари.
У відповідності до статті 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу. Аналогічні положення щодо договору поставки містяться і у ч.ч. 1, 2 ст. 712 Цивільного кодексу України.
Відповідно до специфікації, яка є додатком № 1 до договору № 296/ВOЗ-2024 від 28.10.2024, сторони погодили найменування (асортимент) товару, кількість та ціну товару, що постачається, а саме: Консерви м'ясорослинні «Каша гречана з яловичиною», у кількості 50 000 кг, за ціною 87,36 грн/кг з ПДВ, на загальну суму з ПДВ 4 368 000 грн, в т.ч. ПДВ (20%) - 728 000 грн.
Отже, між сторонами у справі виникли правовідносини на підставі договору, що за своєю правовою природою є договором поставки.
Судом встановлено, що на виконання умов договору № 296/ВOЗ-2024 від 28.10.2024, замовником, засобами поштового зв'язку 07.11.2024 було направлено постачальнику заявку № 78/1/10-4867 від 06.11.2024 про необхідність поставки товару - Консерви м'ясорослинні «Каша гречана з яловичиною»:
- в кількості 10 000 кг., місце постачання - в/ч НОМЕР_1 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , у строк до 18.11.2024;
- в кількості 10 000 кг, місце постачання - в/ч НОМЕР_3 , що знаходиться в АДРЕСА_3 , у строк до 20.11.2024;
- в кількості 10 000 кг., місце постачання - в/ч НОМЕР_4 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , у строк до 20.11.2024;
- в кількості 10 000 кг., місце постачання - в/ч НОМЕР_5 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 , у строк до 25.11.2024;
- в кількості 10 000 кг. місце постачання - в/ч НОМЕР_6 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_5 , у строк до 25.11.2024.
Зазначена заявка була отримана постачальником 11.11.2024, що підтверджується відомостями з сайту АТ Укрпошти по трекінгу за номером 0504088099204.
У пункті 6.1. Договору сторони погодили, що дата та місце поставки товару зазначається у письмовій заявці Замовника, яка вручається під особистий підпис Постачальнику (представнику Постачальника).
Відповідно до п. 6.7 Договору право власності на товар переходить від постачальника до замовника (товароодержувача) після прийняття товару на склад замовника (товароодержувача) факт чого засвідчується підписами уповноважених на це осіб Постачальника та Замовника (товароодержувача) на відповідній видатковій накладній. Датою прийняття товару Замовником (товароодержувачем) вважається дата, вказана уповноваженою особою Замовника (товароодержувача) на видатковій накладній.
Проте, товар - Консерви м'ясорослинні «Каша гречана з яловичиною», визначений заявкою № 78/1/10-4867 від 06.11.2024, поставлено ТОВ "Фабрика із частковим порушенням строків поставки, а саме: 10 000 кг товару, загальною вартістю 873 600 грн, що мали бути поставлені за адресою: АДРЕСА_2 до 18.11.2024, були поставлені 24.12.2024, тобто із порушення строку поставки на 35 днів, що підтверджується підписаною з обох сторін та скріпленою печатками останніх видатковою накладною № 342/3078 від 24.12.2024.
Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати свої зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Відповідно до ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язання встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
За змістом ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Відповідно до ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України, у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах, зокрема, за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.
Отже, можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов'язань передбачено частиною 2 статті 231 Господарського кодексу України. При цьому в інших випадках порушення виконання господарських зобов'язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі можливість одночасного стягнення пені та штрафу, що узгоджується зі свободою договору, встановленою статтею 627 ЦК України, тобто коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
За таких обставин, суд вважає, що одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 Цивільного кодексу України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 Господарського кодексу України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності.
В п. 8.3 Договору сторони узгодили, що за порушення строку поставки товару, зазначеного у письмовій заявці Замовника, Постачальник сплачує Замовнику пеню у розмірі 0,1% вартості товару, з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення. За прострочення поставки понад 30 календарних днів додатково стягується штраф у розмірі 7% вартості непоставленого товару. У випадку порушення строку поставки понад 30 календарних днів Замовник має право в односторонньому порядку відмовитись від цього Договору в повному обсязі.
Суд, перевіривши наведені позивачем у позовній заяві розрахунки: пені за порушення відповідачем строків поставки, здійснений за період з 19.11.2024 по 23.12.2022, що становить 30 576 грн., штрафу за прострочення поставки товару понад 30 календарних днів у розмірі 61 152,00 грн, дійшов висновку, що такі розрахунки є арифметично правильними та обґрунтованими.
Щодо клопотання відповідача про зменшення розміру штрафних санкцій, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 233 Господарського кодексу України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Отже, вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, господарський суд об'єктивно оцінює, чи є даний випадок винятком, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.
При цьому, в чинному законодавстві України не міститься переліку виняткових випадків (обставин, які мають істотне значення), за наявності яких господарським судом може бути зменшено неустойку, тому вирішення цього питання покладається безпосередньо на суд, який розглядає відповідне питання з урахуванням всіх конкретних обставин справи в їх сукупності (подібний висновок міститься у п. 67 постанови касаційного господарського суду від 16.03.2021 року у справі № 922/266/20).
Верховний Суд у постанові від 04.04.2018 року у справі № 367/7401/14-ц дійшов висновку, що за вимогами чинного законодавства не передбачено вимог щодо обов'язкової наявності одночасно двох умов, а тому достатнім для зменшення неустойки може бути наявність однієї з них.
При цьому, зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 10.09.2019 року у справі № 904/4685/18, від 21.11.2019 року у справі №916/553/19, від 22.11.2019 року у справі № 922/937/19).
Водночас, слід зазначити, що чинним законодавством не врегульований розмір (відсоткове співвідношення) можливого зменшення штрафних санкцій. Відповідно, таке питання вирішується господарським судом згідно зі ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, тобто за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Оцінюючи можливість зменшення суми штрафу, суд враховує обставини, які свідчать про повне виконання відповідачем взятих на себе договірних зобов'язань щодо поставки товару, визначеного в заявці, що не заперечується позивачем та відсутність жодних претензій, зауважень, тощо з боку позивача щодо поставленого відповідачем товару.
Поряд із цим, суд враховує, що прострочення поставки товару мало місце лише однієї з п'яти партій та строк прострочення є незначним (складає 35 днів).
З урахуванням викладеного, враховуючи дискреційність наданих суду повноважень щодо зменшення розміру штрафних санкцій, приймаючи до уваги принцип збалансованості інтересів сторін, господарський суд вважає справедливим та таким, що цілком відповідає принципу верховенства права, зменшення розміру нарахованого позивачем штрафу до 50 000 грн.
Враховуючи вищевикладене, оцінивши докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд вважає за доцільне частково задовольнити позовні вимоги зі стягненням з відповідача на користь позивача 30 576,00 грн - пені, 50 000 грн - штрафу. В решті позовних вимог слід відмовити.
У пункті 4.3. постанови від 21.02.2013 № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI господарського процесуального кодексу України" пленум Вищого господарського суду України роз'яснив, що у разі, коли господарський суд зменшує розмір неустойки (штрафу, пені), витрати позивача, пов'язані зі сплатою судового збору, відшкодовуються за рахунок відповідача у сумі, сплаченій позивачем за позовною вимогою, яка підлягала б задоволенню, якби зазначений розмір судом не було зменшено.
З врахуванням викладеного, витрати позивача зі сплати судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, при цьому зменшення судом суми неустойки не вплинуло на розрахунок суми судового збору.
Керуючись ст. ст. 129, 232, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фабрика смаку" (65039, м. Одеса, вул. Середньофонтанська, буд. 19-Б, оф. 263, код ЄДРПОУ 39785646) на користь Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) 30 576 (тридцять тисяч п'ятсот сімдесят шість) грн. - пені, 50 000 (п'ятдесят тисяч) грн. - штрафу та 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп. витрат по сплаті судового збору.
Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено до Південно - західного апеляційного господарського суду в порядку ст. 256 ГПК України.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя Ю.І. Мостепаненко