65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
про розгляд заяви про скасування заходів забезпечення позову
"25" липня 2025 р.м. Одеса Справа № 916/2756/25
Господарський суд Одеської області у складі:
судді Малярчук І.А.,
за участю секретаря судового засідання: Бурмехи В.С.,
прокурора: Ейсмонт С.О. - за посвідченням від 01.01.24 № 078858,
позивач: Басюк Т.В. - самопредставництво,
позивач: Стапінський В.О. - самопредставництво,
відповідач: Романюха Д.М. - за ордером від 17.07.2025 серія АЕ № 1406624,
розглянувши заяву ПП "Паво груп" від 18.07.2025 за вх. № 2-1141/25, доповнену додатковими поясненнями від 23.07.2025 за вх. №23271/25, від 25.07.2025 за вх.№ 23522/25 про скасування заходів забезпечення позову та заяву від 18.07.2025 за вх. №22778/25 про заперечення на відкриття провадження по справі №916/2756/25 за позовом Першого заступника керівника Чорноморської окружної прокуратури (68000, Одеська обл., м. Чорноморськ, вул. Віталія Шума, 9/102Н, код ЄДРПОУ 03528552) в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях (65048, м. Одеса, вул. Велика Арнаутська, 15, код ЄДРПОУ 43015722) до Приватного підприємства "Паво груп" (03150 м. Київ, вул. Велика Васильківська, б. 72, БЦ Олімпійський, парадне 2, поверх 9, офіс 153, код ЄДРПОУ 01286056), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Державного підприємства «Морський торговельний порт «Чорноморськ» (68001, Одеська обл., м. Чорноморськ, вул. Праці, 6, код ЄДРПОУ 0112567) про стягнення 806 775,16грн та про зобов'язання звільнення частини складського майданчика для контейнерів вантажного терміналу № 5 (інв. № 12707),
14.07.2025 за вх.№2829/25 до Господарського суду Одеської області надійшов позов Першого заступника керівника Чорноморської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях до Приватного підприємства "Паво груп" про стягнення 806 775,16грн заборгованості за користування майном, яке належить до державної власності та зобов'язання звільнення частини складського майданчика для контейнерів вантажного терміналу № 5 (інв. № 12707).
Ухвалою суду від 16.07.2025 задоволено частково заяву Виконуючого обов'язки керівника Чорноморської окружної прокуратури від 14.07.2025 за вх.№2-1103/25 про забезпечення позову у справі №916/2756/25; накладено арешт на грошові кошти, що належать Приватному підприємству «Паво груп» (код ЄДРПОУ 01286056) як в національній валюті (гривня), так і в іноземній валюті, що містяться на відкритих рахунках у банківських або інших фінансово-кредитних установах у межах суми 806 775, 16 грн; накладено арешт на нерухоме майно, яке належить приватному підприємству «Паво груп» (код ЄДРПОУ 01286056) в межах різниці між сумою ціни позову та арештованих грошових коштів у разі їх недостатності.
18.07.2025 за вх. №22778/25 від ПП "Паво груп" до суду надійшла заява про заперечення на відкриття провадження по справі №916/2756/25, в якій останній виклав клопотання про відмову Першому заступнику керівника Чорноморської окружної прокуратури Корнієнко Євгенію Валерійовичу у відкритті судового провадження по справі №916/2756/25 та повернення позовної заяви 14.07.2025 за вх.№2829/25.
Ухвалою суду від 18.07.2025 відкрито провадження у справі №916/2756/24; залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Державне підприємство «Морський торговельний порт «Чорноморськ» (68001, Одеська обл., м. Чорноморськ, вул. Праці, 6, код ЄДРПОУ 01125672); постановлено розглядати справу №916/2756/24 в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання суду на 20.08.2025 о 11:10.
18.07.2025 за вх.№2-1141/25 до Господарського суду Одеської області від ПП "Паво груп" надійшло клопотання про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом ухвалою від 16.07.2025 року у справі № 916/2756/25, яке ухвалою суду від 18.07.2025 призначено до розгляду у судовому засіданні на 23.07.2025 о 12:10.
Також, відповідачем були подані додаткові пояснення від 23.07.2025 за вх.№ 23271/25 та від 25.07.2025 за вх.№ 23522/25, в обґрунтування заявлених заяв, відповідач посилається на наступні доводи.
По-перше, відповідач вважає, що суд не вирішивши питання про відкриття провадження у справі № 916/2756/25, постановив ухвалу про забезпечення позову від 16.07.2025, незважаючи на той факт, що відповідно до ч. 1 ст. 140 ГПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження, приймаючи до уваги, що позов був поданий Чорноморською окружною прокуратурою в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях, хоча зобов'язаний був з'ясувати наявність підстав для представництва інтересів держави в цій справі органом прокуратури, який має повноваження представляти інтереси держави в судах замість уповноваженого державного органу в виключних випадках, визначених законом. При цьому, наявність обставин необхідності представництва інтересів держави замість уповноваженого державного органу мають бути обґрунтовані прокурором з належними доказами, і названі обставини мають бути визнані судом поважними і достатніми для відкриття позовного провадження за заявою органу прокуратури. Отже, до встановлення судом у справі № 916/2756/25 обставин необхідності представництва органом прокуратури інтересів держави замість уповноваженого державного органу, суд не може визначитись з необхідністю застосування заходів забезпечення позову в зв'язку з тим, що суд не вирішив питання чи буде позов розглядатися в подальшому взагалі. На думку відповідача, єдиним процесуальним документом, який встановлює законність представництва органом прокуратури інтересів держави замість уповноваженого державного органу є ухвала суду про відкриття провадження у справі № 916/2756/25. Таким чином, за позицією заявника, суд мав вирішити питання про застосування заходів забезпечення Позову одночасно з відкриттям провадження у справі № 916/2756/25, а не раніше. Тим самим, відповідач вважає, що судом порушений порядок відкриття провадження у справі та розгляду заяви про забезпечення позову, встановлені статтями 138, 140, 176 ГПК України.
По-друге, відповідач зазначає про те, що у рішенні від 16.10.2024 по справі № 916/209/24 та у рішеннs від 21.05.2024 по справі №916/134/24 Господарським судом Одеської області позов Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях до ПП "Паво груп" про стягнення заборгованості по орендній платі, пені та виселення було задоволено частково, а тому наведені вище обставини свідчать про відсутність підстав для представництва Чорноморською окружною прокуратурою інтересів Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях при поданні позову у справі № 916/2756/25, у зв'язку з тим, що вказаний державний орган кваліфіковано та належним чином представляє та захищає інтереси держави в судових органах з питання стягнення орендної плати та неустойки (пені) за договором оренди від 22.05.2017 № 209840911582.
По-третє, Чорноморською окружною прокуратурою до позовної заяви додано копію Наказу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях від 04.12.2023 № 1176 «Щодо прийняття рішення про припинення договору оренди від 22.05.2017 № 209840911582», згідно якого договір оренди нерухомого державного майна від 22.05.2017 № 209840911582 припинив чинність з 27.11.2023. Також, у копії документу - «Стан надходження орендної плати по договору оренди від 22.05.17 № 209840911582 (додаткова угода від 10.06.21 № 1) cкладеним РВ ФДМУ по Одеській та Миколаївській області станом на 01.04.2025» зазначено, що орендна плата у сумі 6 329,76 грн та неустойка у сумі 800 445,04 грн нараховані Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях за період з 15.01.2024 по 15.03.2025. Таким чином, спираючись на наведені вище докази, Регіональне відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях нарахувало орендну плату та неустойку по договору оренди від 22.05.2017 № 209840911582 (додаткова угода від 10.06.21 № 1), який на початок періоду (15.01.2024) нарахування спірних сум орендної плати у розмірі 6 329,76 грн та неустойки у розмірі 800 445,04 грн для Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях припинив чинність з 27.11.2023. Відтак, відповідач вважає, що прийняття судом ухвали про забезпечення позову від 16.07.2025 є передчасним, у зв'язку з тим, що задоволення вимог позивача щодо вжиття заходів забезпечення позову, є з боку суду фактичним неправомірним визнанням розміру заявлених позовних вимог щодо стягнення з Відповідача спірних сум орендної плати у розмірі 6 329,76 грн та неустойки у розмірі 800 445,04 грн, при тому, що провадження у справі № 916/2756/25 відповідною ухвалою суду не відкрито і дійсний розмір вказаних позовних вимог судом не встановлений.
Крім цього, відповідач вважає, що прокурором не наведено підставних доводів щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності вимог щодо забезпечення позову, адекватності заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, як і не доведено обставин щодо ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в справі № 916/2756/25. Зважаючи на ті обставини цієї справи, що прокурор нарахував суми орендної плати та неустойки за період часу, коли прокурор вважав, що договір оренди від 22.05.2017 № 209840911582 припинив свою чинність. А також, відповідач звертає увагу суду на те, що він був позбавлений доступу до орендованого нерухомого майна, і, відповідно, не користувався цим орендованим майном в своїй господарській діяльності.
Поряд із цим, відповідач також стверджує, що прокурором у позові не наведено обґрунтований розрахунок сум, що стягуються, а саме не вказано на яку суму заборгованості нарахована ця неустойка (пеня) та у якому порядку (за якою формулою) здійснено її розрахунок, а тому неустойка у розмірі 800 445,04 грн не може вважатися для суду підтвердженою належними та допустимими доказами.
24.07.2025 за вх.№ 23439/25 до суду від Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях надійшли заперечення на заяву про скасування заходів забезпечення позову, в яких позивач посилається на ст. 138 ГПК України, якою визначено, що заява про забезпечення позову подається: до подання позовної заяви - за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом для відповідного позову, або до суду за місцезнаходженням предмета спору - якщо суд, до підсудності якого відноситься справа, визначити неможливо; одночасно з пред'явленням позову - до суду, до якого подається позовна заява, за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом; після відкриття провадження у справі - до суду, у провадженні якого перебуває справа. Таким чином процесуальним законодавством передбачено подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви та одночасно з поданням. Також, відповідно до ст. 140 ГПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи. Так, суд не розглядає питання про відкриття провадження у справі, а лише здійснює розгляд на дотримання вимог чинного законодавства поданої заяви про забезпечення позову та оцінює необхідність забезпечення. Ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи. При цьому, оскарження ухвали про скасування забезпечення позову або про заміну одного виду забезпечення іншим зупиняє виконання цієї ухвали.
Також, Регіональне відділення, звертає увагу суду на те, що наразі провадження у справі вже відкрито, підготовче провадження не розпочато, а мова про розгляд справи по суті взагалі не йде, тому твердження відповідача про те що у позові не наведений обґрунтований розрахунок сум, що стягуються за цим позовом, а саме не вказано на яку суму заборгованості нарахована ця неустойка (пеня) та у якому порядку (за якою формулою) здійснено її розрахунок у розмірі 800 445,04 грн не може прийматись судом до уваги, оскільки відповідачем не додано жодного доказу про повернення майна з оренди (акт повернення з оренди у матеріалах справи відсутній). Інформація про надходження до Державного бюджету України коштів від оренди державного майна надається Фонду державного майна України та його Регіональним відділенням, щоденно Державною казначейською службою Украйни в електронному вигляді відповідно до спільного наказу Фонду державного майна України та Державної казначейської служби України від 23.04.2012 № 561/116 «Про затвердження порядку надання Фонду державного майна України та йoго Регiональним відділенням Державною казначейською службою України та головним управлінням Державної казначейської служби України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі інформації щодо надходження коштів до Державного бюджету Украiни від оренди державного майна", зазначена інформація на сьогодні є єдиним офіційним джерелом, яким Рeгіoнальне відділення керується у роботі.
Відтак, позивач наполягає на тому, що з огляду на предмет позову, а саме вирішення спору щодо стягнення з Приватного підприємства «ПАВО ГРУП» на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях до Державного бюджету України кошти у сумі 806 775,16 грн та звільнення частини складського майданчика для контейнерів вантажного терміналу № 5 (інв. № 12707) загальною площею 120 кв. м, розташованого за адресою м. Чорноморськ, с. Бурлача Балка, вул. Північна, 4/1 шляхом виселення приватного підприємства «Паво груп» з вказаного приміщення на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях, є обґрунтованими посилання прокурора щодо можливості накладання арешту на грошові кошти Приватного підприємства «ПАВО ГРУП» у розмірі 800445,04 грн, що знаходяться на банківських рахунках товариства у межах ціни позову 806 775, 16 грн та накладення арешту на нерухоме майно, яке належить приватному підприємству «Паво груп», лише в межах різниці між сумою ціни позову та арештованих грошових коштів у разі їх недостатності. Невжиття зазначеного заходу забезпечення позову може істотно ускладнити ефективний захист або поновлення порушених майнових прав або інтересів держави, за захистом яких звернувся прокурор до суду, подавши позов у цій справі, оскільки у разі, якщо до закінчення розгляду справи у відповідача будуть відсутні кошти у розмірі 800445,04 грн, то захист або поновлення прав держави в межах одного цього судового провадження без нових звернень до суду стане неможливим.
24.07.2025 за вх.№ 23500/25 до суду від Чорноморської окружної прокуратури надійшли також заперечення на клопотання про скасування заходів забезпечення позову, в яких вказано на те, що метою вжиття заходів забезпечення позову є уникнення можливого порушення у майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при його виконанні у випадку задоволення позову. Згідно з правовим висновком Верховного Суду, який викладений у постанові від 23.03.2020 у справі № 910/7338/19, невжиття наведених позивачем у заяві про забезпечення позову заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду у справі (у разі задоволення позову), ефективний захист або поновлення порушених прав або інтересів позивача, оскільки у разі, якщо до закінчення розгляду цієї справи відповідач здійснить розпорядження своїм майном або частиною майна у будь-який спосіб, зокрема відчужить своє майно (частину майна) на користь інших осіб (у тому числі шляхом продажу, дарування, передачі в управління або оренду, поділу, виділу, внесення до статутного капіталу, передачі у володіння та користування третім особам, найм, передачі в іпотеку та/або заставу, будь-якого іншого обтяження), то позивач не зможе захистити або поновити свої права в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду, що істотно ускладнить чи взагалі унеможливить ефективний захист та поновлення його порушених чи оспорюваних прав або інтересів, за захистом яких він звернувся з позовом у цій справі. Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.
Так, прокурор вважає, що ухвалюючи рішення про задоволення заяви про забезпечення позову прокурора у справі № 916/2756/25, суд правомірно виходив з того, що обраний прокурором захід до забезпечення позову в частині накладення арешту на грошові кошти та майно, належні підприємству в межах суми позову, відповідає предмету позовних вимог і може забезпечити фактичне виконання судового рішення у разі задоволення позову. Ухвалюючи рішення суд дійшов правового висновку, що, за умови неможливості встановити обставину достатності чи недостатності грошових коштів, що належать відповідачу та знаходяться/обліковуються на всіх його рахунках в усіх банківських установах, з метою забезпечення позову про стягнення суми позову є необхідність вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту як на грошові кошти відповідача, так і на його майно в межах суми, яка була б достатньою для такого стягнення у випадку недостатності арештованих грошових коштів, тобто в межах різниці між сумами позову та арештованих грошових коштів (аналогічної позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 07.04.2025 у справі №915/1386/24). Окрім того, не суперечить усталеній судовій практиці накладення судом арешту на майно відповідача, оскільки, як виснувано у постанові Верховного Суду від 29.02.2024 у справі № 902/611/22, у разі наявності у відповідача нерухомого майна, але за неможливості встановлення достатності чи недостатності його вартості, накладення арешту на грошові кошти та рухоме майно відповідача забезпечить у майбутньому (у разі задоволення позову) задоволення суми позовних вимог у повному обсязі або її різниці у випадку недостатньої вартості арештованого нерухомого майна.
Також, прокурор відмічає, що обраний вид забезпечення позову не призведе до невиправданого обмеження майнових прав відповідача, оскільки арештоване майно фактично перебуває у володінні власника, а обмежується лише можливість розпоряджатися ним. Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.03.2023 у справі № 905/448/22 та постановах Верховного Суду від 28.07.2023 у справі № 903/965/22, від 07.04.2023 у справі № 910/8671/22.
Так, твердження відповідача, що при винесені судом ухвали про забезпечення позову з порушенням процесуальних норм не відповідає дійсності та спростовується чинними нормами закону. Згідно з нормами ст. 26 БК України, контроль за дотриманням бюджетного законодавства спрямований на забезпечення ефективного і результативного управління бюджетними коштами та здійснюється на всіх стадіях бюджетного процесу його учасниками відповідно до цього Кодексу та іншого законодавства, а також забезпечує, зокрема, досягнення економії бюджетних коштів, їх цільового використання, ефективності і результативності в діяльності розпорядників бюджетних коштів шляхом прийняття обґрунтованих управлінських рішень (п. 3 ч. 1 цієї статті). В умовах воєнного стану, забезпечення належного фінансування територіальних органів ФДМУ, їх матеріальне забезпечення набуває першочергового значення для належного виконання даними органами своїх функцій, тоді як тривале порушення відповідачем обов'язку по поверненню нерухомого майна та сплати відповідних платежів до державного бюджету суперечить зазначеній меті. А тому, порушення у сплаті за користування майном, яке належить до державної власності, слугувало підставою звернення прокурора в межах своєї компетенції до суду на захист державних інтересів.
Разом з цим, прокурор вважає, що відповідач не навів обґрунтованих доводів та не надав суду належних та допустимих доказів, які б підтверджували причини несплати коштів за користування державним майном, а тому клопотання ПП «ПАВО ГРУП» про скасування заходів забезпечення позову прокурора не підлягає задоволенню.
У судовому засіданні 23.07.2025 судом було оголошено протокольну ухвалу про перерву у судовому засіданні до 25.07.2025 о 10:00.
У судовому засіданні 25.07.2025 сторони підтримали раніше викладені правові позиції.
Так, згідно ч.ч.1, 2 ст.145 ГПК України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи. Клопотання про скасування заходів забезпечення позову розглядається в судовому засіданні не пізніше п'яти днів з дня надходження його до суду.
Частиною 1 ст. 176 ГПК України передбачено, що за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження суд відкриває провадження у справі протягом п'яти днів з дня надходження позовної заяви або заяви про усунення недоліків, поданої в порядку, передбаченому статтею 174 цього Кодексу.
Згідно ч.ч.1, 2 ст.136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
За положеннями ч.ч.1, 2, 3, 4 ст.137 ГПК України позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; встановленням обов'язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; передачею речі, що є предметом спору, на зберігання іншій особі, яка не має інтересу в результаті вирішення спору; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об'єкти інтелектуальної власності; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини. Не може бути накладено арешт на предмети, що швидко псуються. Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (ч.1 ст.140 ГПК України).
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника по забезпеченню позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії. Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб'єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.
Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.
Також заходи забезпечення позову не є додатковим засобом відповідальності або стимулювання відповідача до виконання певних дій, а діють виключно як засіб забезпечення ефективного вирішення існуючого спору та реального виконання рішення суду.
Отже, відповідач в обґрунтування доводів щодо скасування ухвали про забезпечення позову від 16.07.2025 посилається на те, що судом було порушено процедури постановлення ухвал про забезпечення позову та відкриття провадження по справі, адже, на думку відповідача, спочатку суд повинен був дослідити наявність обставин необхідності представництва інтересів держави прокурором замість уповноваженого державного органу в ухвалі про відкриття провадження по справі, а отже, до встановлення судом у справі № 916/2756/25 обставин необхідності представництва органом прокуратури інтересів держави замість уповноваженого державного органу, суд не може визначитись з необхідністю застосування заходів забезпечення позову в зв'язку з тим, що суд не вирішив питання чи буде позов розглядатися в подальшому взагалі.
Між тим, слід відмітити, що відповідно до ч.ч.3, 4, абз.2 ч.5 ст.53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача. Також, відповідно до ч. 1 ст. 140 та ч. 1 ст. 176 ГПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи, в той час як судом вирішується питання про відкриття провадження у справі протягом п'яти днів з дня надходження позовної заяви. Із заяви про забезпечення позову від 14.07.2025 за вх.№2-1103/25 вбачається обґрунтування прокурора підстав для звернення до суду із даним позовом та заявою про забезпечення позову, зокрема, прокурором було подано до суду докази листування з позивачем в порядку ст. 23 ЗУ “Про прокуратуру», належність яких судом буде досліджуватися та встановлюватися у підготовчому провадженні та розгляді справи по суті. Отже, судом не було порушено процесуальної процедури щодо винесення ухвали про забезпечення позову від 16.07.2025.
Також, предметом позову від 14.07.2025 за вх.№2829/25 по справі є нарахування до стягнення з відповідача неустойки на підставі ст. 785 ЦК України, у зв'язку із не звільненням ПП «Паво груп» об'єкта оренди, а також не сплати частини заборгованості по орендній платі у розмірі 6 329,76 грн, в той час як предметом позову у справах №916/134/25 та №916/209/24 було стягнення заборгованості по орендній платі, пені та виселення. При цьому, прокурором під час подання до суду позовної заяви від 14.07.2025 за вх.№2829/25 та заяви про забезпечення позову від 14.07.2025 за вх.№2-1103/25 було додано розрахунок заборгованості станом на 01.04.2025 в якості доказів нарахованої суми стягнення з відповідача у розмірі 806775,16грн, який містить посилання щодо наявності заборгованості по орендній платі у розмірі 6 329,76 грн та неустойки нарахованої за ст. 785 ГПК України у розмірі 800445,04 грн, отже прокурором дотримано вимог передбачених п.3 ч. 3 ст. 162 ГПК України. Разом з цим, слід відмітити, що при дослідженні наявності або відсутності підстав для забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті та не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову (аналогічний висновок викладено у постановах Верховного Суду від 17.12.2018 у справі № 914/970/18, від 10.11.2020 у справі № 910/1200/20). Таким чином, обґрунтованість наданого прокурором розрахунку заборгованості та неустойки загалом у розмірі 806775,16грн станом на 01.04.2025 та чинність спірного договору оренди від 22.05.2017 № 209840911582 будуть досліджуватись судом під час розгляду справи по суті.
Між тим, вирішуючи питання про забезпечення позову господарський суд зобов'язаний здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів і дослідити подані в обґрунтування заяви докази та встановити наявність зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги. Подібна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.07.2021 у справі № 914/2072/20. Звідси, умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, що має бути підтверджено доказами наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову. Виходячи з викладеного, суд доходить висновку, що надані відповідачем докази щодо сплати заборгованості по рішенню суду від 21.05.2024 по справі №916/134/24 на загальну суму 57 745,19грн, не можуть вважатися такими, що спростовуватимуть припущення, що невжиття таких заходів не зможуть істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Водночас, слід відмітити, що відповідачем не надано доказів виконання судових рішень у справах №№916/209/24, 916/292/24 та відповідно оплату присудженої заборгованості по орендній платі.
Отже, дослідивши доводи сторін щодо забезпечення позову та скасування судом їх, з огляду на існуючі взаємовідносини сторін, розумність, обґрунтованість і адекватність вимог заявника по забезпеченню позову, наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів, судом не враховуються доводи відповідача щодо скасування заходів забезпечення позову, а відповідно і не підлягає задоволенню заява ПП "Паво груп" від 18.07.2025 за вх. № 2-1141/25, доповнена додатковими поясненнями від 23.07.2025 за вх. №23271/25 та від 25.07.2025 за вх.№ 23522/25 про скасування заходів забезпечення позову по справі №916/2756/25.
Що ж стосується поданої ПП "Паво груп" заяви від 18.07.2025 за вх. №22778/25 про заперечення на відкриття провадження по справі №916/2756/25, в якій останній просить суд відмовити Першому заступнику керівника Чорноморської окружної прокуратури Корнієнко Євгенію Валерійовичу у відкритті судового провадження по справі №916/2756/25 та повернути позовну заяву 14.07.2025 за вх.№2829/25, слід відмітити, що відповідно до ч. 5 ст. 174 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи також у разі, якщо: заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано; порушено правила об'єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 173 цього Кодексу); до постановлення ухвали про відкриття провадження у справі від позивача надійшла заява про врегулювання спору або заява про відкликання позовної заяви; відсутні підстави для звернення прокурора до суду в інтересах держави або для звернення до суду особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи; позивачем подано до цього самого суду інший позов (позови) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з однакових підстав і щодо такого позову (позовів) на час вирішення питання про відкриття провадження у справі, що розглядається, не постановлена ухвала про відкриття або відмову у відкритті провадження у справі, повернення позовної заяви або залишення позову без розгляду; до заяви не додано доказів вжиття заходів досудового врегулювання спору у випадку, коли такі заходи є обов'язковими згідно із законом. Згідно ч. 1 ст. 175 ГПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо: заява не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства; є таке, що набрало законної сили, рішення чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами; у провадженні цього чи іншого суду є справа із спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав; є рішення третейського суду, міжнародного комерційного арбітражу, прийняте в межах його компетенції в Україні щодо спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, за винятком випадків, коли суд відмовив у видачі виконавчого документа на примусове виконання такого рішення; є рішення суду іноземної держави або міжнародного комерційного арбітражу, визнане в Україні в установленому законом порядку, щодо спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав; настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено суб'єкта господарювання, які звернулися із позовною заявою або до яких пред'явлено позов, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва. Так, під час дослідження судом поданої прокурором позовної заяви від 18.07.2025 за вх. №22778/25 та вирішення питання про рух позовної заяви, судом не були встановлені обставини передбачені ч. 5 ст. 174 та ч. 1 ст. 175 ГПК України, а отже, судом не підлягає задоволенню заява ПП "Паво груп" від 18.07.2025 за вх. №22778/25 про заперечення на відкриття провадження по справі №916/2756/25
Керуючись ст.ст. 145, 174, 175, 232, 233, 234, 235 Господарського процесуального кодексу, суд
1. Відмовити ПП "Паво груп" у задоволенні заяви від 18.07.2025 за вх. №22778/25 про заперечення на відкриття провадження по справі №916/2756/25.
2. Відмовити у задоволенні заяви ПП "Паво груп" від 18.07.2025 за вх. № 2-1141/25, доповненої додатковими поясненнями від 23.07.2025 за вх. №23271/25 та від 25.07.2025 за вх.№ 23522/25 про скасування заходів забезпечення позову по справі №916/2756/25.
3. У відповідності до ч.2 ст.235 ГПК України ухвала набрала законної сили 23.07.2025 та згідно ч.2 ст.254, п.4 ч.1 ст.255 ГПК України підлягає оскарженню в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Південно-Західного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня її винесення.
4. Повну ухвалу складено 25.07.2025.
Суддя І.А. Малярчук