ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
22 липня 2025 року м. ОдесаСправа № 916/3234/24
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Богацької Н.С.
суддів: Ярош А.І., Принцевської Н.М.,
секретар судового засідання: Алієва К.О.,
за участю представників учасників справи:
від Банка - Українець О.П.,
від Товариства - не з'явився,
від ОСОБА_1 - Уланівський С.Є.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Господарського суду Одеської області від 27.03.2025, ухвалене суддею Деркач Т.Г., м. Одеса, повний текст рішення складено та підписано 31.03.2025
у справі № 916/3234/24
за позовом: Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк»
до відповідачів:
1. Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Гаван» Плюс»;
2. ОСОБА_1 ;
про: стягнення солідарно 11 923 061,72 грн,
У липні 2024 року Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк» (далі Банк) звернулося до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Гаван» Плюс» (далі ТОВ «Агрофірма «Гаван» Плюс») та ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1 ), в якому просило суд стягнути з відповідачів в солідарному порядку заборгованість за кредитним договором від 01.12.2020 № HEVKLON107359 (далі Кредитний договір), яка станом на 14.06.2024 становить 11923061,72 грн, з яких: 8745230,77 грн заборгованості за тілом кредиту та 3177830,95 грн заборгованості за процентами.
Позов мотивований неналежним виконанням Товариством прийнятих на себе зобов'язань за Кредитним договором в частині повного та своєчасного повернення кредиту, а також сплати процентів за користування ним, і оскільки за виконання цих зобов'язань поручився ОСОБА_1 , уклавши з Банком відповідний договір поруки від 01.12.2020 № HEVKLON107359/DP (далі договір поруки), Банк просив суд стягнути вказану заборгованість з відповідачів солідарно.
Рішенням Господарського суду Одеської області від 27.03.2025 у даній справі позов Банку задоволено повністю з підстав його обґрунтованості та доведеності.
Не погодившись з рішенням суду, ОСОБА_1 подав на нього апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати, ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
В обґрунтування доводів та вимог апеляційної скарги відповідач посилається на наступне:
1) Військова агресія Російської Федерації проти України, введення воєнного стану, тимчасова окупація, оточення (блокування), ведення бойових дій на території населених пунктів, розташованих на лівому березі р. Дніпро в Херсонській області - мали прямими наслідки для Товариства, у вигляді: призупинення діяльності з 01.03.2022; втрату рику збуту товару; відсутністю гуманітарних коридорів для безпечної доставки товарів з окупованої на підконтрольну територію України, забороною переміщення товарів з тимчасово окупованої території на підконтрольну територію та навпаки; втрату фізичного доступу до виробничих потужностей та активів підприємства через їх захоплення невстановленими особами держави окупанта.
Таким чином, у зв'язку з форс-мажорними обставинами, господарська діяльність Товариства, за рахунок якої отримувався прибуток, починаючи з 24.02.2022 унеможливлена, доступ до актів підприємства, за рахунок продажу яких можна буде погасити кредитну заборгованість, відсутній.
Про вказані обставини відомо позивачу. Однак, не зважаючи на відсутність вини Товариства та спробі вирішити питання щодо відстрочення виконання зобов'язань, позивач вирішив звернутися до суду з позовом про стягнення усієї заборгованості за кредитним договором, в тому числі і тієї, строк сплати якої ще не настав;
Вочевидь, що у даному випадку задля дотримання балансу учасників спору, необхідно дочекатись деокупації Херсонської області, провести інвентаризацію майна, що залишилось, в тому числі заставного, і за її результатами прийняти рішення щодо можливості відновлення господарської діяльності боржника або реалізації майна та погашення заборгованості за кредитом.
Звернення позивача до суду з позовом у даній справі про дострокове стягнення усієї заборгованості за кредитним договором є передчасним, вина позичальника у несвоєчасному виконання зобов'язань відсутня, що є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог;
Однакё суд першої інстанції не надав правової оцінки зазначеним обставинам, які мають істотне значення для розгляду справи, обмежившись лише посиланням, що форс-мажорні обставини є підставою лише для звільнення від відповідальності за невиконання зобов'язання;
2) Позивачем незаконно нараховувались проценти на прострочену заборгованість у період дії воєнного стану, Банку був зобов'язаний списати такі проценти, оскільки за своєю правовою природою вони є процентами за користування чужими грошовими коштами відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, а не процентами за користування позикою згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України, які можуть нараховуватися тільки за період правомірного користування кредитом.
Крім того, позивачем протиправно в односторонньому порядку збільшувалася базова процентна ставка. Загальна сума протиправно нарахованих позивачем процентів становить 140371,43 грн;
3) Суд не надав належної оцінки доводам відповідача про неукладеність договору поруки, оскільки всупереч домовленостям сторін, які зафіксовані у пункті 5.2. цього договору, його було підписано не кваліфікованими, а удосконаленими електронними підписами, які зберігаються на незахищених носіях.
Відповідно до вимог ст. 32 ГПК України за результатами автоматизованого розподілу справ між суддями, оформленого протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями, для розгляду справи визначено судову колегію у складі головуючого судді Богацької Н.С., Діброви Г.І., Принцевської Н.М.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 28.04.2025 витребувано у Господарського суду Одеської області матеріали даної справи, вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою відкладено до надходження матеріалів з суду першої інстанції.
01.05.2025 матеріали надійшли до суду апеляційної інстанції.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 06.05.2025 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Одеської області від 27.03.2025 у справі № 916/3234/24 відкрито апеляційне провадження, встановлено іншим учасникам цієї справи строк до 23.05.2025 для подання відзиву на апеляційну скаргу, роз'яснено учасникам справи про їх право у цей же строк подати до суду будь-які заяви чи клопотання з процесуальних питань, призначено дану справу до розгляду на 10.06.2025 о 13:15 год.
26.05.2025 від Банка надійшов відзив на апеляційну скаргу та заява (вх. № 2233/25) про участь його представника в усіх судових засіданнях у справі № 916/3234/24 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, яка ухвалою суду 28.05.2025 задоволена.
У відзиві на апеляційну скаргу Банк заперечував проти її задоволення, зазначаючи про її безпідставність та необґрунтованість, зокрема, що:
1) Настання форс-мажорних обставин стосується виключно настання відповідальності та не звільняють позичальника від обов'язку повернення отриманих в кредит грошових коштів.
Умови кредитного договору не містить посилань щодо погодження сторонами форс-мажорних обставин та звільнення від виконання зобов'язань;
Позивачем не заявлено до стягнення жодних штрафних санкцій;
2) Що стосується посилання щодо незаконне нарахування процентів на прострочену заборгованість, Банк зауважує, що згідно наданого розрахунку заборгованості, у даному випадку процентна ставка на поточну та прострочену заборгованість однакова.
Крім того, прострочені проценти, не є процентами у розумінні ст. 625 ЦК України.
Більш того, Банк припинив нараховувати відсотки, у порядку встановленому Кредитним договором, після 09.06.2024, про яку вказано у письмовій вимозі щодо достроково повернення кредиту та сплати відсотків;
Щодо підвищення процентної ставки, Банк зазначає, що за умовами кредитного договору вона змінювальна, а не фіксована, і сторонами погоджено щоквартальний перегляд такої зміни через коливання Індексу, а не від волі Банку щодо перегляду такої процентної ставки в односторонньому порядку;
Крім того, Банк звертає увагу, що з моменту укладання кредитного договору, ні Позичальник, ні Поручитель не висловлювали жодних заперечень проти розміру процентної ставки;
3) Посилання скаржника на неукладеність договору поруки є безпідставним.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 10.06.2025 відкладено розгляд справи № 916/3234/24 на 22.07.2025 о 14:00 год.
17.07.2025 від ОСОБА_1 також надійшла заява (вх. № 3038/25) про участь його представника у судовому засіданні 22.07.2025 о 14:00 год. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
У зв'язку з перебуванням судді-учасника колегії Діброви Г.І. у відпустці, за розпорядженням керівника апарату суду призначено повторний автоматизований розподіл судової справи.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями для розгляду даної справи сформовано колегію суддів у складі: головуючого судді Богацької Н.С., суддів Ярош А.І., Принцевської Н.М.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 21.07.2025 справу № 916/3234/24 прийнято до свого провадження колегією суддів у складі головуючого судді Богацької Н.С., суддів: Ярош А.І., Принцевської Н.М.
Одночасно задоволено заяву ОСОБА_1 (вх. № 3038/25 від 17.07.2025) та надано можливість його представнику взяти участь у судовому засіданні 22.07.2025 о 14:00 год. в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів та системи відеоконференцзв'язку «EasyCon».
В судове засідання 22.07.2025 в режимі відеоконференції з'явилися представники Банка та ОСОБА_1.
Представник ТОВ «Агрофірма «Гаван» Плюс» в судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки не повідомив, у зв'язку з чим колегія суддів, керуючись ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України, дійшла висновку про можливість розгляду справи за його відсутності.
В судовому засіданні представник відповідача просив задовольнити апеляційну скаргу, скасувати рішення Господарського суду Одеської області від 27.03.2025 у справі № 916/3234/24, ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову Банку.
Представник Банку заперечував проти доводів та вимог апеляційної скарги, просив залишити її без задоволення, оскаржуване рішення місцевого господарського суду - без змін.
Дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, фактичні обставини справи, оцінивши докази на їх підтвердження в межах доводів апеляційної скарги, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі перегляду справи, правових норм, які підлягають застосуванню, та матеріалів справи, судова колегія зазначає наступне.
Як вбачається з матеріалів цієї справи та встановлено судом, 01.12.2020 між Банком та ТОВ «Агрофірма «Гаван» Плюс» (Позичальник) укладено Кредитний договір № HEVKLON107359 (далі Кредитний договір), у розділі А «Істотні умови кредитування» погоджені наступні умови:
- п. А.1. Вид кредиту - невідновлювальна кредитна лінія; п. А.2. Ліміт цього договору 11 677 407 грн на придбання сільськогосподарської техніки «кругові системи FP 380 виробництва фірми Valmont (TM Valley)» у кількості 8 (вісім) одиниць;
- п. А.3. Термін повернення кредиту до 01.09.2025;
Відповідно до п.А.5. Кредитного договору зобов'язання Позичальника забезпечуються:
- Договором поруки від 01.12.2020 № HEVKLON107359/DP;
- Договором застави обладнання від 01.12.2020 № HEVKLON107359/DZ.
За умовами п. А.6. Кредитного договору за користування кредитом позичальник сплачує проценти у розмірі 13,14 % річних від суми залишку непогашеної заборгованості.
Пунктом А.8. Кредитного договору визначено, що датою сплати процентів є 01-е число кожного поточного місяця, починаючи з дати підписання договору, якщо інше не передбачене п. 7.3. Кредитного договору. У випадку несплати процентів вони вважаються простроченими (крім випадків розірвання договору згідно з п. 2.3.2).
Згідно з випискою за рахунком 20636052221028 02.12.2020 кредитні кошти на підставі рахунку № 110800 від 01.12.2020 в сумі 11677407 грн було перераховано ТОВ «АГРОТЕХСОЮЗ» (продавцю сільськогосподарської техніки).
Кредитний договір вважається укладеним з моменту його підписання шляхом накладення кваліфікованого електронного підпису усіма його сторонами (п. 6.1 Кредитного договору).
До матеріалів справи додано протокол створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису, в якому зазначено відомості щодо підписантів Кредитного договору.
21.12.2020 АТ КБ «Приватбанк» та ТОВ «Агрофірма «Гаван» Плюс» уклали Договір про внесення змін до Кредитного договору (далі Договір про внесення змін), відповідно до підпункту «а» пункту 1 якого сторони узгодили, що протягом строку кредиту, зазначеного в пункті А.3. Кредитного договору, за умови належного виконання позичальником положень Порядку надання фінансової державної підтримки суб'єктам мікропідприємництва та малого підприємництва та умов Договору про внесення змін Позичальник має право на отримання фінансової державної підтримки.
Відповідно до п. 2.1. Договору про внесення змін за користування кредитом на умовах та в порядку визначених Договором про внесення змін, позичальник сплачує банку базову процентну ставку. Базова процентна ставка за кредитом змінювана та становить, на дату укладення Договору про внесення змін розмір 13,14 % річних. Розмір базової процентної ставки визначений за формулою: Індекс UIRD (3 місяці) +5%, де Індекс UIRD - український індекс ставок за депозитами фізичних осіб, що розраховується на основі номінальних ставок ринку депозитів фізичних осіб, які оголошуються банками України на строк 3 місяці. На дату укладання Договору про внесення змін значення індексу береться на дату, що передує даті підписання Договору про внесення змін, або остання, що опублікована на офіційному сайті Міністерства Фінансів України.
Дані про величину індексу UIRD є загальнодоступними в мережі Інтернет на офіційному сайті Міністерства Фінансів України.
Банк щокварталу, з урахуванням зміни зазначеного індексу, переглядає розмір базової процентної ставки. При перегляді розміру базової процентної ставки банк використовує розмір індексу UIRD, що офіційно визначений на 14 число останнього місяця календарного кварталу або розміру, що є останнім до цієї дати та опублікованим на сайті Міністерства Фінансів України, надалі дата перегляду розміру базової процентної ставки. Датою зміни розміру базової процентної ставки за користуванням кредитом є 1-ше число першого місяця календарного кварталу, що слідує за кварталом, в якому банк визначив розмір індексу UIRD для розрахунку базової процентної ставки на наступний календарний квартал. Про зміну розміру базової процентної ставки банк за 15 календарних днів повідомляє позичальника/поручителя/заставодавця та інших зобов'язаних за договором осіб, на свій вибір шляхом: відправлення СМС - повідомлення на мобільний телефон клієнта; відправлення повідомлення за допомогою мобільного додатка «Viber», ОТР-паролю; поштового листа; телеграми, повідомлення електронною поштою; повідомлення в банкоматах і терміналах самообслуговування; друку інформації на чеках в POS-терміналах; IVR- обзвону; комунікації у ПК Приват24, в т.ч. його мобільній версії, комунікації в чаті з персональним менеджером Sender, а також за допомогою інших мобільних додатків банка та інших засобів комунікації.
Відповідно до п. 2.2. Договору про внесення змін у випадку прострочення понад 15 днів позичальником своїх зобов'язань з погашення кредиту і /або процентів в розмірі, зазначеному в пунктах 2.3., 2.7. Договору про внесення змін, Позичальник сплачує Банку проценти за користування кредитом в порядку та розмірі:
- в період прострочення з 1-го до 15-го включно - в розмірі базової процентної ставки, що діяла на період прострочення;
- в період з 16 числа місяця, в якому виникла прострочена заборгованість до дати її погашення - в розмірі, визначеному формулою: розмір базової процентної ставки з урахуванням її зміни згідно з пунктом 2.1. Договору про внесення змін + 5% річних;
- в період з дати погашення заборгованості до кінця місяця, в якому існувала заборгованість - в розмірі базової процентної ставки, що діяла на дату сплати.
Згідно з пунктами 1 та 2.3 Договору про внесення змін протягом строку Кредиту, зазначеного в п. А.3 Кредитного договору, за умови належного виконання Позичальником положень Порядку, Програми фінансової державної підтримки суб'єктів мікропідприємництва та малого підприємництва та умов цього Договору про внесення змін, Позичальник має право на отримання фінансової державної підтримки. Позичальник за умови належного виконання положень Порядку та умов Договору за перший квартал користування кредитом сплачує Банку компенсаційні проценти в розмірі 9 % річних.
У випадку порушення позичальником строку повернення кредиту, зазначеного в пункті А.3. Кредитного договору, позичальник зобов'язується сплатити банку заборгованість за кредитом, а також проценти від суми неповернутого в строк кредиту, які відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України встановлюються за домовленістю сторін у розмірі, визначеному за формулою: розмір базової процентної ставки, з урахуванням її зміни згідно з пунктом 2.1. Договору про внесення змін + 5% річних (пункт 2.10. Договору про внесення змін).
Зобов'язання за вказаним Кредитним договором забезпечено договором поруки від 01.12.2020 року № HEVKLON107359/DP, що укладений між позивачем (Кредитор) та ОСОБА_1 (Поручитель) (далі договір поруки), предметом якого є надання поруки відповідача 2 за виконання зобов'язань відповідача 1, які випливають з Кредитного договору (п. 1.1. Договору поруки).
Відповідно до п.1.2. Договору поруки Поручитель відповідає перед Кредитором за виконання зобов'язань за Кредитним договором в тому ж розмірі, що і Боржник, включаючи сплату кредиту, процентів, нарахованих за користування кредитом, винагород, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків. Згідно цього пункту Поручитель відповідає перед Кредитором всіма власними коштами та майном, яке належить йому на праві власності. У випадку припинення Боржника, та/або заміни боржника в зобов'язанні/зобов'язаннях за Кредитним договором на будь-яку іншу особу та переходу зобов'язання/зобов'язань Боржника до будь-якої (будь-яких) іншої (інших) особи (осіб), внаслідок правонаступництва та/або переведення боргу на будь-яку інші особу (нового боржника), порука зберігає свою чинність в початковому обсязі до моменту повного виконання зобов'язань за Кредитним договором, Поручитель приймає на себе зобов'язання та згодний відповідати за виконання Кредитного договору за Боржника, а також за будь-якого іншого боржника (нового боржника) при настанні вказаних в даному пункті обставин, в зв'язку з чим, Поручитель надає поруку перед Кредитором за виконання новим боржником зобов'язань за Кредитним договором у розмірі і порядку, визначеному умовами Кредитного договору. При цьому, будь-які додаткові узгодження з Поручителем не потрібні.
Згідно з п. 1.5. Договору поруки у випадку невиконання Боржником зобов'язань за Кредитним договором, Боржник та Поручитель відповідають перед Кредитором як солідарні боржники.
Поручитель відповідає перед кредитором за виконання зобов'язань за кредитним договором в тому ж розмірі, що і боржник, включаючи сплату кредиту, процентів, нарахованих за користування кредитом, винагород, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків. Поручитель відповідає перед Кредитором всіма власними коштами та майном, яке належить йому на праві власності (пункт 1.2. Договору поруки).
Відповідно до пункту 1.5. Договору поруки у випадку невиконання боржником зобов'язань за кредитним договором, боржник та поручитель відповідають перед Кредитором як солідарні боржники.
У випадку невиконання боржником якого-небудь зобов'язання, передбаченого пунктом 1.1. Договору поруки, Кредитор має право направити Поручителю вимогу із зазначенням невиконаного зобов'язання. Ненаправлення кредитором вказаної вимоги не є перешкодою та не позбавляє права Кредитора звернутися до суду з вимогою виконати взяті на себе поручителем зобов'язання або вимагати від поручителя виконання взятих на себе зобов'язань іншими способами. Поручитель відповідає перед Кредитором як солідарний боржник у випадку невиконання боржником зобов'язань за Кредитним договором, незалежно від факту направлення чи ненаправлення Кредитором Поручителю передбаченої пунктом вимоги (підпункт 2.1.2. Договору поруки).
Відповідно до умов п. 2.3.2. Кредитного договору при настанні будь-якої з наступних подій - порушенні Позичальником будь-якого із зобов'язань, передбачених умовами цього Договору. Банк, на свій розсуд, має право: а) змінити умови цього Договору - зажадати від Позичальника дострокове повернення кредиту, сплати процентів за його користування, виконання інших зобов'язань за цим Договором у повному обсязі шляхом відправлення повідомлення. При цьому згідно зі ст. 212, 611, 651 ЦКУ за зобов'язаннями, терміни виконання яких не наступили, терміни вважаються такими, що наступили, у зазначену у повідомленні дату. У цю дату Позичальник зобов'язується повернути Банку суму кредиту у повному обсязі, проценти за фактичний строк його користування, повністю виконати інші зобов'язання за цим Договором.
Згідно з п. А.13. Кредитного договору та п. 4.2 Договору поруки будь-які повідомлення, запити та кореспонденція за цим Договором або у зв'язку з ним повинні бути в письмовій формі, можуть передаватися по електронній пошті, за умови, що оригінали юридично важливої кореспонденції і документації повинні передаватися визнаної в Україні кур'єрською службою або вручатися особисто. Будь-яке таке повідомлення повинно бути адресовано одержувачу на його адресу, що вказана нижче, або за іншою адресою, який може час від часу повідомляти в письмовій формі одержувачем відправнику як адреса одержувача. Для доказу вручення повідомлення або документа буде достатнім довести, що повідомлення електронною поштою було відправлено на адресу електронної пошти відповідної сторони. Адреса, згадана для обміну повідомленнями, така: Адреса Кредитора: вул. Набережна Перемоги, 50, м. Дніпро, 49094, Україна, електронна пошта: help@pb.ua; адреса Позичальника: 74834, Херсонська обл., Каховський р-н, с. Богданівка, вул. Спеціалістів, буд. 25, електронна пошта: ІНФОРМАЦІЯ_1 адреса Поручителя: АДРЕСА_1 , електронна пошта: agro-gavan@ukr.net.
09.04.2024 позивач направив відповідачам на електронну пошту ІНФОРМАЦІЯ_1 Повідомлення-вимогу щодо сплати простроченої заборгованості.
09.05.2024 Позивач направив відповідачам на електронну пошту ІНФОРМАЦІЯ_1 Повідомлення-вимогу, в якій вимагав сплатити прострочену заборгованість та зазначав, що у випадку непогашення простроченої заборгованості у термін до 09.06.2024 - строк (01.09.2025), що узгоджений з п. А.3 кредитного договору № HEVKLON107359 від 01.12.2020, буде вважатися таким, що настав 09.06.2024.
Через несплату заборгованості відповідачами у встановлений у Повідомленні-вимозі термін, а саме: до 09.06.2024 року, строк повернення кредиту вважається таким, що настав 09.06.2024.
Станом на 14.06.2024 заборгованість за Кредитним договором, та яку позивач заявив у позові, становить 11923061,72 грн, у тому числі: тіло кредиту - 8745230,77 грн, проценти - 3177830,95 грн.
Під час вирішення спору, з метою мирного врегулювання ТОВ «Агрофірма «Гаван» Плюс» направляло на адресу Позивача лист від 24.11.2024 № 22/11/2024-1, однак спір врегулювати не вдалося.
Предметом позову у даній справі є вимоги Банку стягнути з ТОВ «Агрофірма «Гаван» Плюс» та ОСОБА_1 в солідарному порядку заборгованість за Кредитним договором у загальному розмірі 11923061,72 грн, з яких: 8745230,77 грн заборгованості за тілом кредиту та 3177830,95 грн за процентами.
Задовольняючи позов, місцевий господарський суд виходив з його обґрунтованості та доведеності.
Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1 ст. 269 ГПК України).
Враховуючи приписи вищевказаної норми, колегія суддів у даному випадку переглядає рішення Господарського суду Одеської області від 27.03.2025 у справі № 916/3234/24 лише в частині доводів скаржника - поручителя ОСОБА_1 .
Щодо непереборної сили.
Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (ч. 1 ст. 74 ГПК України).
Приписами ст. 617 ЦК України встановлено, що особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.
Частиною 2 ст. 218 ГК України визначено, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.
Згідно з ч. 1 ст. 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати України», ТПП України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб'єкта господарської діяльності.
Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо (ч. 2 ст. ст. 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати України»).
Статтею 3.3 Регламенту засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), затвердженого рішенням Президії ТПП від 18.12.2014 №44 (5) (далі Регламент), вказано, що сертифікат (в певних договорах, законодавчих і нормативних актах згадується також як висновок, довідка, підтвердження) про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) (далі сертифікат) - це документ, за затвердженими Президією ТПП України відповідними формами, який засвідчує настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), виданий ТПП України або регіональною торгово-промисловою палатою згідно з чинним законодавством, умовами договору (контракту, угоди тощо) та цим Регламентом.
Згідно з п. 6.2 Регламенту форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) засвідчуються за зверненням суб'єктів господарської діяльності та фізичних осіб по кожному окремому договору, окремим податковим та/чи іншим зобов'язанням/обов'язком, виконання яких настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання яких стало неможливим через наявність зазначених обставин.
За результатами розгляду заяви і наданих документів та прийняття рішення уповноваженою особою щодо можливості засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) за наявністю підстав, видає Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) (п. 6.10 Регламенту).
Проте, відповідний Сертифікат, виданий відповідно до Закону України «Про торгово-промислові палати України» та Регламенту, в матеріалах даної справи відсутній.
Колегія суддів враховує, що листом від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1, розміщеному в мережі Інтернет, та адресованому «Всім кого це стосується», ТПП України на підставі ст. ст. 14, 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» від 02.12.97 №671/97-ВР, Статуту ТПП України, цим засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні». Враховуючи це, ТПП України підтверджує, що зазначені обставини з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об'єктивними обставинами для суб'єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов'язанням/обов'язком, виконання яких/-го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).
Разом з тим, вказаний загальний офіційний лист ТПП України не містить ідентифікуючих ознак конкретного договору, зокрема, укладеного між сторонами даної справи, виконання якого стало неможливим через наявність зазначених обставин. Лист, як вже зазначалось, фактично адресований «Всім кого це стосується».
Більш того, відповідно до ч. 4 ст. 79 Конвенції Організації Об'єднаних Націй про договори міжнародної купівлі-продажу товарів від 11.04.1980 встановлений принцип щодо повідомлення іншої сторони у разі порушення зобов'язання, відповідно до якої сторона, яка не виконує свого зобов'язання, повинна повідомити іншу сторону про перешкоду і про її вплив на її здатність здійснити виконання. Якщо це повідомлення не отримане іншою стороною протягом розумного строку після того, як про цю перешкоду стало чи повинно було стати відомо не виконуючій свого зобов'язання стороні, ця остання сторона несе відповідальність за збитки, які є результатом того, що таке повідомлення не було отримане.
Аналогічний підхід міститься в узагальнених нормах європейського звичаєвого права.
Так, у Принципах міжнародних комерційних договорів (Принципи УНІДРУА, UPICC в редакції 2016 року) у ч. 3 ст. 7.1.7 «Непереборна сила (форс-мажор)» вказано, що сторона, яка не виконала зобов'язання, має повідомити іншу сторону про виникнення перешкоди та її вплив на здатність виконувати зобов'язання. Якщо повідомлення не отримане іншою стороною протягом розумного строку після того, як сторона, яка не виконала, дізналася або могла дізнатися про перешкоду, вона несе відповідальність за збитки, які стали результатом неотримання повідомлення. У Принципах Європейського договірного права у ст. 8.108(3), присвяченій питанням форс-мажору, вказано, що невиконуюча зобов'язання сторона має впевнитися у тому, що повідомлення про перешкоду та її вплив на виконання отримане іншою стороною впродовж розумного строку після того, як невиконуюча сторона дізналася або повинна була дізнатися про ці перешкоди. Інша сторона має право на компенсацію збитків, завданих внаслідок неотримання такого повідомлення.
Таким чином, можна зробити висновок, що чинне законодавство та звичаї ділового обороту звільняють від відповідальності за порушення зобов'язання лише в тому випадку, коли сторона порушник завчасно, в розумний строк повідомила іншу сторону про обставини, що впливають на неможливість виконання зобов'язання.
Наведеними нормами чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов'язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх зобов'язань.
Водночас, відповідачі таких дій не вчинили і жодного разу не повідомляли позивача про неможливість виконання прийнятих на себе зобов'язань.
Більш того, предметом позову у даній справі в цій частині є стягнення заборгованості за тілом кредиту та процентами, а не стягнення штрафних санкцій за несвоєчасне виконання зобов'язань, в той час як наявність форс-мажорних обставин є підставою лише для не застосування до боржника заходів відповідальності, але не є підставою для звільнення від виконання ним основного зобов'язання.
У цій справі об'єктом виконання є саме грошові кошти і умови договору не містять жодних положень, з яких би вбачалося, що майновий стан, наявність або відсутність господарської діяльності підприємств будь-яким чином впливає на їх обов'язок виконати умови Кредитного договору шляхом повернення отриманих у кредит коштів та сплати процентів.
Водночас, відповідно до статей 526, 530, 610, ч. 1 ст. 612 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Згідно з ч. 1, 3 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.
Тому, із розумінням ставлячись до обставин, на які посилаються апелянт, у суду відсутні підстави для висновку про те, що зобов'язання позичальника за договорами щодо повернення кредиту та сплати процентів припинилися.
Крім того, продовження строку дії договору та строку виконання зобов'язань унаслідок форс-мажору чи інших обставин є можливим, якщо сторони прямо вказали це в умовах договору або уклали додаткову угоду про це вже після виникнення таких обставин (постанова Верховного Суду від 31.08.2022 у справі №910/15264/21).
Натомість, умови кредитного договору не містить жодних умов щодо погодження сторонами форс-мажорних обставин, звільнення від виконання зобов'язань або продовження строку виконання зобов'язань.
Щодо стягнення процентів.
Відповідно до ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на банківський рахунок позикодавця (ч. 3 ст. 1049 ЦК України).
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 ЦК України).
Статтею 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобов'язання, а ст. 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
За приписами ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Насамперед колегія суддів зазначає, що процентна ставка за Кредитним договором є змінювальна, а не фіксована, а також, що право Банку переглядати розмір базової процентної ставки та, у випадку встановлення прострочення позичальником своїх зобов'язань по погашенню кредиту (у тому числі щодо сплати процентів), змінювати процентну ставку - було узгоджено учасниками цієї справи.
Згідно розрахунку заборгованості, що міститься в матеріалам справи, наявні колонки «Нараховано процентiв на залишок поточної заборгованості за кредитом» та «Нараховано процентів на залишок простроченої заборгованості за кредитом». Також міститься інформація, щодо розміру процентної ставки на поточну та прострочену заборгованість.
Водночас, як вбачається із розрахунку заборгованості процентна ставка на поточну та прострочену заборгованість однакова.
Отже місцевий господарський суд дійшов цілком обґрунтованого висновку про те, що до спірних правовідносин і не було застосовано процентну ставку для нарахування процентів за прострочення сплати кредиту.
Крім того, як вже зазначалось, 21.12.2020 АТ КБ «Приватбанк» та ТОВ «Агрофірма «Гаван» Плюс» уклали Договір про внесення змін до Кредитного договору (далі Договір про внесення змін), відповідно до підпункту «а» пункту 1 якого сторони узгодили, що протягом строку кредиту, зазначеного в пункті А.3. Кредитного договору, за умови належного виконання позичальником положень Порядку надання фінансової державної підтримки суб'єктам мікропідприємництва та малого підприємництва та умов Договору про внесення змін Позичальник має право на отримання фінансової державної підтримки.
Відповідно до п. 2.1. Договору про внесення змін за користування кредитом на умовах та в порядку визначених Договором про внесення змін, позичальник сплачує банку базову процентну ставку. Базова процентна ставка за кредитом змінювана та становить, на дату укладення Договору про внесення змін розмір 13,14 % річних. Розмір базової процентної ставки визначений за формулою: Індекс UIRD (3 місяці) +5%, де Індекс UIRD - український індекс ставок за депозитами фізичних осіб, що розраховується на основі номінальних ставок ринку депозитів фізичних осіб, які оголошуються банками України на строк 3 місяці. На дату укладання Договору про внесення змін значення індексу береться на дату, що передує даті підписання Договору про внесення змін, або остання, що опублікована на офіційному сайті Міністерства Фінансів України.
Дані про величину індексу UIRD є загальнодоступними в мережі Інтернет на офіційному сайті Міністерства Фінансів України.
Банк щокварталу, з урахуванням зміни зазначеного індексу, переглядає розмір базової процентної ставки. При перегляді розміру базової процентної ставки банк використовує розмір індексу UIRD, що офіційно визначений на 14 число останнього місяця календарного кварталу або розміру, що є останнім до цієї дати та опублікованим на сайті Міністерства Фінансів України, надалі дата перегляду розміру базової процентної ставки. Датою зміни розміру базової процентної ставки за користуванням кредитом є 1-ше число першого місяця календарного кварталу, що слідує за кварталом, в якому банк визначив розмір індексу UIRD для розрахунку базової процентної ставки на наступний календарний квартал. Про зміну розміру базової процентної ставки банк за 15 календарних днів повідомляє позичальника/поручителя/заставодавця та інших зобов'язаних за договором осіб, на свій вибір шляхом: відправлення СМС - повідомлення на мобільний телефон клієнта; відправлення повідомлення за допомогою мобільного додатка «Viber», ОТР-паролю; поштового листа; телеграми, повідомлення електронною поштою; повідомлення в банкоматах і терміналах самообслуговування; друку інформації на чеках в POS-терміналах; IVR- обзвону; комунікації у ПК Приват24, в т.ч. його мобільній версії, комунікації в чаті з персональним менеджером Sender, а також за допомогою інших мобільних додатків банка та інших засобів комунікації.
Відповідно до п. 2.2. Договору про внесення змін у випадку прострочення понад 15 днів позичальником своїх зобов'язань з погашення кредиту і /або процентів в розмірі, зазначеному в пунктах 2.3., 2.7. Договору про внесення змін, Позичальник сплачує Банку проценти за користування кредитом в порядку та розмірі:
- в період прострочення з 1-го до 15-го включно - в розмірі базової процентної ставки, що діяла на період прострочення;
- в період з 16 числа місяця, в якому виникла прострочена заборгованість до дати її погашення - в розмірі, визначеному формулою: розмір базової процентної ставки з урахуванням її зміни згідно з пунктом 2.1. Договору про внесення змін + 5% річних;
- в період з дати погашення заборгованості до кінця місяця, в якому існувала заборгованість - в розмірі базової процентної ставки, що діяла на дату сплати.
Згідно з пунктами 1 та 2.3 Договору про внесення змін протягом строку Кредиту, зазначеного в п. А.3 Кредитного договору, за умови належного виконання Позичальником положень Порядку, Програми фінансової державної підтримки суб'єктів мікропідприємництва та малого підприємництва та умов цього Договору про внесення змін, Позичальник має право на отримання фінансової державної підтримки. Позичальник за умови належного виконання положень Порядку та умов Договору за перший квартал користування кредитом сплачує Банку компенсаційні проценти в розмірі 9 % річних.
У випадку порушення позичальником строку повернення кредиту, зазначеного в пункті А.3. Кредитного договору, позичальник зобов'язується сплатити банку заборгованість за кредитом, а також проценти від суми неповернутого в строк кредиту, які відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України встановлюються за домовленістю сторін у розмірі, визначеному за формулою: розмір базової процентної ставки, з урахуванням її зміни згідно з пунктом 2.1. Договору про внесення змін + 5% річних (пункт 2.10. Договору про внесення змін).
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів також погоджується з доводами Банку про те, що перегляд розміру процентної ставки не залежить від будь-якої ініціативи банку, а погоджений сторонами у договорі шляхом погодження порядку розрахунку в залежності від коливання Індексу UIRD, що розраховується на основі номінальних ставок ринку депозитів фізичних осіб, які оголошуються банками України на строк 3 місяці, відомості про який є загальнодоступними в мережі Інтернет на офіційному сайті Національного банку України, що дає можливість також Позичальнику знати поточну процентну ставку за договором.
З матеріалів цієї справи вбачається, що позивач припинив нараховувати відсотки, у порядку встановленому Кредитним договором, після 09.06.2024, тобто дати, про яку він вказав у Повідомленні-вимозі від 09.05.2024 щодо повернення достроково кредиту та сплати відсотків.
Враховуючи вищевикладену сукупності, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що Банком правильно застосовано механізм обрахунку процентів за користування кредитом.
При цьому, колегією суддів також враховується, що жодних повідомлень, претензій, зауважень з приводу зміни розміру базової процентної ставки від позичальника не надходило.
Факт прострочення позичальником своїх зобов'язань по погашенню кредиту (у тому числі щодо сплати процентів) не заперечується.
Щодо договору поруки.
Згідно з ч. 1 ст. 553, ч. 1 ст. 554 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.
Колегія суддів зазначає, що скаржником не заперечується факт підписання (укладення) між Банком та ТОВ «Агрофірма «Гаван» Плюс» Кредитного договору, договору про внесення змін до нього, як і не заперечується сам факт підписання між ним і Банком договору поруки.
Фактично, доводи скаржника в цій частині зводяться виключно до того, що всупереч домовленостям сторін, які зафіксовані у пункті 5.2. договору, його (договір поруки) було підписано не кваліфікованими, а удосконаленими електронними підписами, які зберігаються на незахищених носіях, а тому, на думку скаржника, договір поруки вважається неукладеним.
Дійсно, діюче законодавство розрізняє такі види електронних підписів в електронному документообігу як «кваліфікований електронний підпис» та «удосконалений електронний підпис».
Разом з тим, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно із п. 27 ч. 1 Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» кваліфікований електронний підпис - удосконалений електронний підпис, що створюється з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису і базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису.
Відповідно до частини 6, 7 Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» кваліфікований електронний підпис має таку саму юридичну силу, як і власноручний підпис, та має презумпцію його відповідності власноручному підпису. Кваліфікована електронна печатка має презумпцію цілісності електронних даних і достовірності походження електронних даних, з якими вона пов'язана.
Частиною 5 ст. 18 Закону встановлено, що електронний підпис чи печатка не можуть бути визнані недійсними та позбавлені можливості розглядатися як доказ у судових справах виключно на тій підставі, що вони мають електронний вигляд або не відповідають вимогам до кваліфікованого електронного підпису чи печатки.
Колегія суддів звертається до правової позиції Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, викладеної у постанові № 640/21828/21 від 02.05.2024, щодо того, що застосування удосконаленого електронного підпису замість кваліфікованого є суто формальним, адже електронна банківська гарантія з накладеним електронним цифровим підписом надавалася учасником процедури закупівлі, а вказаний підпис дає змогу здійснити електронну ідентифікацію підписувача та виявити порушення цілісності електронних даних, з якими пов'язаний цей електронний підпис.
Також 17.01.2024 Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалив постанову у справі № 380/16208/22, предметом якої був висновок Держаудитслужби про результати моніторингу процедури закупівлі. В оскаржуваному висновку Держаудитслужба зазначила, що учасник процедури закупівлі, якого було визначено переможцем, у складі своєї тендерної пропозицій надав електронну банківську гарантію, підписану удосконаленим електронним підписом, хоча тендерна документація замовника вимагала накладення на таку гарантію саме кваліфікованого електронного підпису.
У вказаній постанові Касаційний адміністративний суд зазначив, що електронний підпис - це унікальний набір криптографічно зашифрованих електронних даних, які ідентифікують особу. Він може бути удосконаленим (УЕП) та кваліфікованим (КЕП). Відрізняються ці види підпису рівнем захисту.
Відповідно до Закону України «Про електронні довірчі послуги» кваліфікований електронний підпис - це удосконалений електронний підпис, який створюється з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису і базується на кваліфікованому сертифікаті відкритого ключа. Удосконалений електронний підпис - електронний підпис, створений за результатом криптографічного перетворення електронних даних, з якими пов'язаний цей електронний підпис, з використанням засобу удосконаленого електронного підпису та особистого ключа, однозначно пов'язаного з підписувачем, і який дає змогу здійснити електронну ідентифікацію підписувача та виявити порушення цілісності електронних даних, з якими пов'язаний цей електронний підпис.
Таким чином, КЕП - більш захищений, оскільки базується на кваліфікованому сертифікаті відкритого ключа і зберігається на захищеному носії. УЕП - менш захищений, оскільки зберігається на незахищеному носії, водночас дає змогу здійснити ідентифікацію підписувача та виявити порушення цілісності електронних даних, з якими пов'язаний цей підпис.
У листі-роз'ясненні Міністерства цифрової трансформації України від 16.02.2021 № 1/06-3-1587 наголошується на можливості до 31.12.2021 використовувати удосконалені електронні підписи та печатки, які базуються на кваліфікованих сертифікатах відкритих ключів, з дотриманням вимог, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 03.03.2020 № 193 «Про реалізацію експериментального проекту щодо забезпечення можливості використання удосконалених електронних підписів і печаток, які базуються на кваліфікованих сертифікатах відкритих ключів».
Враховуючи вищевикладене у сукупності, колегія суддів вважає, що лише підписання договору поруки не кваліфікованими, а удосконаленими електронними підписами, не може свідчити про неукладеність такого договору сторонами.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для стягнення з відповідачів заборгованості солідарно.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 та ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Згідно зі статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Колегія суддів зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент (рішення у справі «Серявін та інші проти України», пункт 58).
Керуючись статтями 129, 240, 269, 270, 275, 276, 281-284 ГПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, рішення Господарського суду Одеської області від 27.03.2025 у справі № 916/3234/24 - без змін.
Постанова, відповідно до вимог ст. 284 ГПК України, набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку у строк, який обчислюється відповідно до ст. 288 ГПК України.
Повна постанова складена 25.07.2025.
Головуючий суддя Н.С. Богацька
судді А.І. Ярош
Н.М. Принцевська