ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
(додаткова)
22 липня 2025 року м. ОдесаСправа № 916/273/25
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Богацької Н.С.
суддів: Савицького Я.Ф., Принцевської Н.М.
секретар судового засідання: Алієва К.О.,
за участю представників учасників справи:
від ТОВ «Пирятинський Делікатес» - Шапор Л.П.,
від ТОВ «Порт Інжинірінг» - не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Порт Інжинірінг» про ухвалення додаткового рішення (вх. № 2815/25 від 04.07.2025)
за результатом розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Пирятинський Делікатес»
на рішення Господарського суду Одеської області від 17.04.2025, ухвалене суддею Петровим В.С., м. Одеса, повний текст рішення складено та підписано 25.04.2025
у справі № 916/273/25
за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Пирятинський Делікатес»
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Порт Інжинірінг»
про: стягнення 421 292,71 грн,
та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Порт Інжинірінг»
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Пирятинський Делікатес»
про: стягнення 1 242 002,78 грн,
У січні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Пирятинський Делікатес» (далі ТОВ «Пирятинський Делікатес») звернулося до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Порт Інжинірінг» (далі ТОВ «Порт Інжинірінг»), в якому просило суд стягнути з останнього 421292,71 грн.
Позов мотивований тим, що відповідач не повернув позивачу суму переплати, не покритої наданими послугами за укладеним між сторонами 31.05.2023 договором транспортно-експедиторського обслуговування № 33-05/23 (далі договір).
ТОВ «Порт Інжинірінг» подало до Господарського суду Одеської області зустрічний позов до ТОВ «Пирятинський Делікатес», в якому просило суд стягнути з останнього 1 242 002,78 грн (шляхом зарахування із вимогою за первісним позовом та безпосереднього стягнення іншої частини).
Зустрічний позов мотивований тим, що ТОВ «Пирятинський Делікатес» не компенсувало ТОВ «Порт Інжинірінг» витрати за роботи, виконані за заявкою від 07.10.2023, а саме: за розвантаження третього трюму і переміщення вантажу у перший і п'ятий трюми судна.
Рішенням Господарського суду Одеської області від 17.04.2025 у даній справі первісний та зустрічний позови задоволено, проведено зустрічне зарахування грошових сум та судових витрат, що підлягають стягненню за первісним і зустрічним позовами, як наслідок, стягнуто з ТОВ «Пирятинський Делікатес» на користь ТОВ «Порт Інжиніринг» заборгованість у загальному розмірі 820710,07 грн.
Не погодившись з рішенням суду в частині задоволення зустрічного позову, ТОВ «Пирятинський Делікатес» подало на нього апеляційну скаргу, в якій просило його скасувати в цій частині та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні зустрічного позову відмовити.
Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 01.07.2025 апеляційну скаргу ТОВ «Пирятинський Делікатес» залишено без задоволення, рішення місцевого господарського суду - без змін.
04.07.2025 від ТОВ «Порт Інжинірінг» надійшла заява про ухвалення додаткового рішення (вх. № 2815/25), в якому просить стягнути з ТОВ «Пирятинський Делікатес» на його користь 120 000 грн витрат на професійну правничу допомогу, пов'язану з розглядом справи в суді апеляційної інстанції.
07.07.2025 від ТОВ «Пирятинський Делікатес» надійшли заперечення на заяву, в яких зазначено, зокрема, наступне:
- заявником не наведено жодних поважних причин, що унеможливлювали подання до суду доказів понесення судових витрат до закінчення судових дебатів у суді апеляційної інстанції;
- аналіз заявлених представником заявника витрат свідчить про їх невідповідність жодному з установлених критеріїв, а саме: щодо складності справи та виконаних робіт, а також щодо часу витраченого адвокатом та обсягу наданих послуг;
- крім того, враховуючи незмінність представника - адвоката Бондаренко К.В., яка здійснювала представництво у суді першої інстанції, та її обізнаність зі справою, розумний строк для підготовки процесуальних документів не може об'єктивно становити 18,5 годин.
- заявником необґрунтовано, а фактично завищено, суму вартості самих послуг.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 14.07.2025 розгляд заяви ТОВ «Порт Інжинірінг» про ухвалення додаткового рішення (вх. № 2815/25 від 04.07.2025) призначено на 22.07.2025 о 14:15 год. Одночасно надано можливість представникам ТОВ «Пирятинський Делікатес» та ТОВ «Порт Інжиніринг» взяти участь у судовому засіданні 22.07.2025 о 14:15 год. в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів та системи відеоконференцзв'язку «EasyCon».
В письмових поясненнях ТОВ «Порт Інжинірінг» заперечувало проти доводів та вимог ТОВ «Пирятинський Делікатес», викладених у запереченнях на заяву. Зокрема, зазначало, що: стаття 221 ГПК України підлягає застосуванню судом у випадку пропуску стороною встановленого строку на подання доказів, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, що у даному випадку не відбулося; у будь-якому випадку ТОВ «Порт Інжинірінг» зазначало у заяві, що ним було виконано усі вимоги ГПК України щодо заявлення про компенсацію витрат на правничу допомогу.
16.07.2025 від ТОВ «Порт Інжинірінг» надійшла заява про розгляд справи за відсутності його представника.
Будь-яких інших заяв чи клопотань від учасників справи не надходило.
В судове засідання 22.07.2025 з'явився представник ТОВ «Пирятинський Делікатес», який заперечував про задоволення заяви ТОВ «Порт Інжинірінг».
Представник ТОВ «Порт Інжинірінг» в судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, у зв'язку з чим колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за його відсутності.
Розглянувши заяву ТОВ «Порт Інжинірінг» про ухвалення додаткового рішення (вх. № 2815/25 від 04.07.2025), колегія суддів зазначає наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, 05.12.2024 між Адвокатським об'єднанням «Міжнародна юридична колегія» (Повірений) та ТОВ «Порт Інжиніринг» (Клієнт) укладено договір про надання правової допомоги, предметом якого є те, що Клієнт доручає, а Повірений приймає на себе зобов'язання надати Клієнту необхідну правову допомогу, а також представляти його інтереси перед фізичними та юридичними особами, в усіх органах, організаціях та установах, в т.ч. у всіх судових установах, з усіх питань, пов'язаних з представництвом інтересів Клієнта, а Клієнт зобов'язується виплатити Повіреному гонорар за надання юридичних послуг та всі витрати, які буде нести Повірений під час надання юридичних послуг Клієнту. Під необхідною юридичною допомогою та представництвом необхідно розуміти інформаційно-консультативну допомогу, роз'яснення норм чинного законодавства, а також повне і всебічне представництво прав та законних інтересів Клієнта. Повірений діє без обмежень у повноваженнях (п. С договору).
Пунктом D договору «Гонорар Повіреного» передбачено, що оплата здійснюється за взаємною домовленістю сторін, відповідно до Додаткових угод та/або на підтаві рахунків Повіреного. В додаткових угодах прописуються «Доручення Клієнта» і вони є частиною цього договору. Сума юридичних послуг разом з витратами, якщо такі є, оплачуються Клієнтом одним або кількома платежами на підставі рахунків Повіреного.
За умовами п. F договору рахунки Повіреного, виставлені відповідно до цього договору, обов'язкові і підлягають оплаті з моменту їх отримання Клієнтом. Після надання послуг Клієнту, сторони підписують Акт виконаних робіт. При необхідності, за запитом Клієнта, повірений надає звіт щодо виконаних робіт та/або щодо витраченого часу.
Пунктом К. договору визначено, що останній набуває чинності з моменту його підписання обома сторонами і діє до моменту закінчення виконання доручень Клієнта і здійснення взаєморозрахунків.
10.06.2025 між Адвокатським об'єднанням «Міжнародна юридична колегія» (Повірений) та ТОВ «Порт Інжиніринг» (Клієнт) укладено Додаткову угоду № 2 до договору про надання правової допомоги від 05.12.2024, предметом якої є те, що Клієнт доручає, а Повірений приймає на себе зобов'язання представляти інтереси Клієнта у Південно-західному апеляційному господарському суді в судовому процесі по справі № 916/273/25 за апеляційною скаргою ТОВ «Пирятинський Делікатес» на рішення Господарського суду Одеської області від 17.04.2025.
Відповідно до умов Договору про надання правової допомоги та цієї Додаткової угоди, Повірений надає Клієнту комплексну послугу з супроводження справи в Господарському суді Одеської області, яка серед іншого включає: аналіз апеляційної скарги, чинного законодавства та документів, що мають відношення до справи, з метою розробки правової позиції для захисту прав Клієнта; аналіз актуальної судової практики; формування стратегії та тактики захисту по справі; підготовка усіх необхідних процесуальних документів; участь у судових засіданнях; контроль судової справи у суді (пункт С. Додаткової угоди).
Пунктом D Додаткової угоди «Гонорар Повіреного» передбачено, що оплата здійснюється за взаємною домовленістю сторін на підставі рахунків Повіреного. Сторони дійшли згоди, що за надання послуг, передбачених пунктом C цієї Додаткової угоди, Клієнт зобов'язується сплатити Повіреному фіксований гонорар у розмірі 80000 грн, що має бути сплачений у відповідності до рахунків Повіреного, а також гонорар успіху у розмірі 40000 грн, у разі залишення апеляційної скарги без задоволення. Оплата усіх вище зазначених сум здійснюється протягом 10 (десяти) банківських днів з дати ухвалення рішення суду апеляційної інстанції.
Крім того, ТОВ «Порт Інжинірінг» додано до заяви звіт про надану професійну правничу допомогу у справі, в якому наведено детальний опис послуг разом із витраченим на їх надання часом, що були надані представником ТОВ «Порт Інжинірінг», адвокатом АО «Міжнародна юридична колегія» Бондаренко К.В., в рамках виконання умов договору про надання правової допомоги та рахунок на оплату № 2025К024 від 03.07.2025 на сплату юридичних послуг у розмірі 120000 грн.
Також в матеріалах цієї справи міститься відповідний ордер на надання правової допомоги ТОВ «Порт Інжинірінг» на підставі договору про надання правової допомоги від 05.12.2024 у Південно-західному апеляційному господарському суді адвокатом Бондаренко К.В., із зазначенням, що він (ордер) виданий Адвокатським об'єднанням «Міжнародна юридична колегія».
Відповідно до ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Частиною 3 ст. 123 ГПК України передбачено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з частинами 1-3 ст. 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.
Пунктом 1 ч. 4 ст. 129 ГПК України визначено, що інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Як вбачається з матеріалів цієї справи, на виконання ч. 1 ст. 124 ГПК України у відзиві на апеляційну скаргу ТОВ «Порт Інжинірінг» зазначило, що орієнтований попередній розрахунок вартості правничої допомоги складає 120000 грн.
Одночасно зазначено, що докази витрат на професійну правничу допомогу будуть подані протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду.
Окремо ТОВ «Порт Інжинірінг» наголошено, що робить про це відповідну заяву.
Із відповідною заявою представник ТОВ «Порт Інжинірінг» звернувся до суду 04.07.2025, тобто у межах строку, встановленого ч. 8 ст. 129 ГПК України.
До вказаної заяви додані докази її направлення іншому учаснику справи - ТОВ «Пирятинський Делікатес», а саме: квитанцію № 3907358 про доставку документів до зареєстрованого Електронного кабінету користувача ЄСІТС.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів зазначає, що ТОВ «Порт Інжинірінг» дотримано порядок повідомлення про понесення судових витрат, а також надано суду належні та допустимі докази на підтвердження їх понесення.
Щодо посилання ТОВ «Пирятинський Делікатес» на висновки Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду, викладені у постанові від 10.01.2024 у справі № 285/5547/21 та постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду №346/2744/21 від 22.04.2024, колегія суддів зазначає наступне.
Дійсно, в статті 221 ГПК України передбачено, що у разі, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п'ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.
З наведеного слідує, що як стаття 246 ЦПК України, так і статті 221 ГПК України підлягають застосуванню судом у випадку пропуску стороною встановленого відповідним Кодексом строку на подання доказів, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат.
Разом з тим, оскільки відповідний процесуальний строк пропущено не було, правові підстави для застосування судом статті 221 ГПК України та врахування висновків Верховного Суду у цивільних справах № 285/5547/21 та № 346/2744/21 були відсутні.
Саме така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 03.12.2024 у cправі № 924/1351/20 (924/378/24).
Щодо розміру витрат.
Колегією суддів враховується, що у даному випадку адвокатський гонорар визначений сторонами у фіксованому розмірі.
Адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката у залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв (постанова Верховного Суду від 07.09.2020 у справі № 910/4201/19).
Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку.
Водночас, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно ст. 15 ГПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
В силу статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Згідно з ч. 2 ст. 126 ГПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Згідно з ч. 4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України»).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 126 ГПК України).
Зважаючи на наведені положення чинного законодавства, у разі недотримання вимог ч. 4 ст. 126 ГПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.
При цьому, загальне правило розподілу судових витрат визначене ст. 129 ГПК України, яка є загальною та повинна застосовуватись у системно-логічному зв'язку із частинами 5-7, 9 ст. 129 ГПК України.
Отже, під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, зважаючи на приписи ч. 4 ст. 129 ГПК України, суд: має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у ч. 4 ст. 126 ГПК України (а саме співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони; з власної ініціативи, не розподіляти такі витрати повністю або частково та покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 ст. 129 ГПК України (а саме пов'язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення або заявлення неспівмірно нижчої суми судових витрат, порівняно із попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами).
Така позиція випливає з правових висновків, які послідовно викладені у низці постанов Верховного Суду, зокрема у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2022 у справі № 922/1964/21, у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, у постанові об'єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18, від 17.09.2020 у справі №904/3583/19, від 18.03.2021 №910/15621/19 тощо.
Отже, такі критерії як обґрунтованість, пропорційність, співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката суд має враховувати як відповідно до ч. 4 ст. 126 ГПК України, так і відповідно до ч. 5 ст. 129 цього Кодексу.
Витрати на правову допомогу, пов'язану з розглядом цієї справи в суді апеляційної інстанції, в розмірі 120000 грн, враховуючи незмінність представника, його правової позиції, а також те, що під час апеляційного перегляду було проведено лише одне судове засідання, на думку колегії суддів, не відповідають критерію щодо розумності їх розміру.
Виходячи із загальних засад цивільного законодавства: справедливості, добросовісності та розумності, колегія суддів зазначає, що розумним та справедливим у даному випадку є стягнення з ТОВ «Пирятинський Делікатес» на користь ТОВ «Порт Інжинірінг» 40000 грн витрат на правову допомогу, пов'язану з розглядом цієї справи в суді апеляційної інстанції.
В свою чергу, стягнення з ТОВ «Пирятинський Делікатес» на користь ТОВ «Порт Інжинірінг» витрат на правову допомогу, пов'язану з розглядом цієї справи в суді апеляційної інстанції, в розмірі 40000 грн відповідає критерію розумності, оскільки такі витрати є співмірними із виконаною адвокатом роботою, а їх відшкодування не матиме надмірний характер для ТОВ «Пирятинський Делікатес».
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав лише для частково задоволення заяви ТОВ «Порт Інжинірінг» (вх. № 2815/25 від 04.07.2025) та стягнення з ТОВ «Пирятинський Делікатес» на його користь 40000 грн витрат на правову допомогу, пов'язану з розглядом цієї справи в суді першої інстанції.
Керуючись статтями 123, 126, 129, 244, 281-283 ГПК України, суд
Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Порт Інжинірінг» (вх. № 2815/25 від 04.07.2025) задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Пирятинський Делікатес» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Порт Інжинірінг» 40 000 грн витрат на правову допомогу, пов'язану з розглядом цієї справи в суді апеляційної інстанції.
В іншій частині заяви відмовити.
Доручити Господарському суду Одеської області видати відповідний наказ із зазначенням необхідних реквізитів.
Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку у строк, який обчислюється відповідно до ст. 288 ГПК України.
Повна додаткова постанова складена 25.07.2025.
Головуючий суддя Н.С. Богацька
судді Я.Ф. Савицький
Н.М. Принцевська