Справа № 761/30526/25
Провадження № 1-кс/761/20155/2025
22 липня 2025 року місто Київ
Слідчий суддя Шевченківського районного суду міста Києва ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
підозрюваного ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду клопотання слідчого в ОВС 1 відділу 1 управління досудового розслідування Головного слідчого управління Служби безпеки України ОСОБА_7 , погоджене прокурором відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 ,
про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Кощіївка Фастівського району Київської області, громадянина України, із вищою освітою, адвоката, одруженого, маючого неповнолітню дитину, 2010 року народження, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1, ч. 2 ст. 369-2 КК України, у кримінальному провадженні, внесеному 04.10.2024 до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 22024000000000909,
установив:
21.07.2025 слідчий в ОВС 1 відділу 1 управління досудового розслідування Головного слідчого управління Служби безпеки України ОСОБА_7 звернулася до слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва із клопотанням (вх. № 75965) погоджене прокурором відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 , про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1, ч. 2 ст. 369-2 КК України, у кримінальному провадженні, внесеному 04.10.2024 до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 22024000000000909.
Обґрунтовуючи клопотання, слідчий ОСОБА_7 зазначила про таке.
Слідчими Головного слідчого управління Служби безпеки України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22024000000000909, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 04.10.2024, за підозрою ОСОБА_6 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1, ч. 2 ст. 369-2 КК України та за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 358 КК України.
За версією органу досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_6 здійснює адвокатську діяльність з 25.12.1997 на підставі свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю № 1321/10, виданого Київською обласною кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури згідно з рішенням від 25.12.1997 № 45, та обліковується в Раді адвокатів Київської області до цього часу.
Так, громадянин України ОСОБА_6 , перебуваючи у місті Києві, у не встановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 21.11.2024, знаючи про запровадження на всій території України правового режиму воєнного стану, усвідомлюючи, що він є громадянином України, але, не маючи патріотичних переконань, у ситуації, що склалася, та з особистих інтересів і вигоди, оцінивши обстановку в умовах особливого стану, знаючи, що діяльність ТЦК та СП зі здійснення мобілізаційних заходів викликала широкий резонанс у суспільстві, у тому числі серед осіб, які мають намір ухилитися від мобілізації або не виявляють бажання бути призваними на військову службу, умисно вирішив перешкодити законній діяльності ЗСУ та інших військових формувань під час здійснення ними призову на військову службу в особливий період.
Крім того, громадянин України ОСОБА_6 , перебуваючи у місті Києві у не встановлений досудовим розслідування час, але не пізніше 21.11.2024, знаючи про запровадження на всій території України правового режиму воєнного стану, усвідомлюючи, що він є громадянином України, але, не маючи патріотичних переконань, у ситуації, що склалася, та з особистих інтересів і вигоди, оцінивши обстановку в умовах особливого стану, знаючи, що діяльність ТЦК та СП зі здійснення мобілізаційних заходів викликала широкий резонанс у суспільстві, у тому числі серед осіб, які мають намір ухилитися від мобілізації або не виявляють бажання бути призваними на військову службу, умисно вирішив вчинити корупційне кримінальне правопорушення шляхом одержання неправомірної вигоди для себе та третьої особи за вплив на прийняття рішення такою особою, уповноваженою на виконання функцій держави, з корисливих мотивів та з метою особистого незаконного збагачення.
Отримані на цьому етапі досудового розслідування відомості, на думку слідчого, задокументовані у відповідний процесуальний спосіб, передбачений КПК України і вказують на причетність ОСОБА_6 до вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1, ч. 2 ст. 369-2 КК України. Під час застосування відносно ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які станом на сьогодні не змінились та продовжують існувати.
При цьому, на думку слідчого, більш м'які запобіжні заходи не можуть бути застосовані, оскільки не забезпечать належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_6 .
Зважаючи на те, що завершити розслідування до зазначеного строку не видається можливим, у зв'язку з тим, що у кримінальному провадженні необхідно виконати ряд слідчих (процесуальних) дії, які мають значення для забезпечення повного та неупередженого розслідування, а строк тримання під вартою підозрюваного завершується, слідчий звернулась до суду з цим клопотанням.
Згідно протоколу автоматизованого визначення слідчого судді від 21.07.2025 для розгляду клопотання визначено слідчого суддю ОСОБА_1 .
Прокурор ОСОБА_3 клопотання слідчого підтримав, зазначивши, що за наявності обґрунтованої підозри, ризики, передбачені п.п. 1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, продовжують існувати та підтверджуються зібраними матеріалами під час досудового розслідування, просив задовольнити клопотання та продовжити підозрюваному ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави, оскільки у органу досудового розслідування ще є необхідні процесуальні дії, які потрібно провести. Застосування менш суворого запобіжного заходу, на цей час, вважає не можливим, оскільки такий не зможе забезпечити належний рівень гарантії належної процесуальної поведінки останнього.
Захисники ОСОБА_5 та ОСОБА_4 заперечували проти клопотання слідчого, зазначивши про відсутність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, при цьому зазначили, що ОСОБА_6 , якому 62 роки, має постійне місцепроживання, є важкою хворою людиною, адвокатом, одружений, на утриманні має неповнолітню дитину, яка має вади зі здоров'ям, позитивно характеризується. На думку адвокатів, застосування до ОСОБА_6 виключно запобіжного заходу без визначення розміру застави, порушує право останнього на альтернативний запобіжний захід, при цьому слідчий не обґрунтувала, чому жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та запобігти ризикам, а тому просили відмовити у задоволенні клопотання слідчого та застосувати запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту або визначити заставу.
Підозрюваний ОСОБА_6 підтримав думку своїх захисників та заперечував проти клопотання слідчого.
Вислухавши думку учасників судового провадження, дослідивши додані до клопотання матеріали, слідчий суддя дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення клопотання слідчого з огляду на таке.
Як вбачається з наданих слідчому судді матеріалів, слідчими Головного слідчого управління Служби безпеки України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22024000000000909 від 04.10.2024.
Нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва у зазначеному кримінальному провадженні здійснюється, зокрема прокурорами відділу Офісу Генерального прокурора.
30.05.2025 ОСОБА_6 затримано в порядку ст.ст. 208, 615 КПК України, за підозрою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1, ч. 2 ст. 369-2 КК України.
У той же день, ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1, ч. 2 ст. 369-2 КК України, а саме:
- у перешкоджанні законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період, вчиненому за попередньою змовою групою осіб;
- в одержанні неправомірної вигоди для себе та третіх осіб за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави.
30.05.2025 ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва у справі № 761/22212/25 застосовано до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 27.07.2025 без визначення розміру застави.
Постановою першого заступника Генерального прокурора ОСОБА_8 від 18.07.2025 продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 22024000000000909 від 04.10.2024, до 3 (трьох) місяців, тобто до 30.08.2025.
Згідно з положеннями ч.ч. 1, 3, 5 ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою має право подати прокурор, слідчий за погодженням з прокурором не пізніше ніж за п'ять днів до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити: 1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; 2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Слідчий суддя зобов'язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Розглядаючи клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для прийняття законного і обґрунтованого рішення, слідчий суддя відповідно до ст. 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, крім наявності зазначених обставин, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Як вбачається з матеріалів, наданих слідчому судді, доказів, які пов'язують підозрюваного ОСОБА_6 до кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1, ч. 2 ст. 369-2 КК України, достатньо аби виправдати подальше розслідування та продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Зокрема причетність ОСОБА_6 до вчинення інкримінованих йому кримінальних правопорушень на цьому етапі досудового розслідування підтверджується: листами від оперативного підрозділу ДВКР СБ України щодо виконання доручення; протоколами допиту свідків; протоколами за результатами проведення НС(Р)Д; протоколами обшуку; іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.
Сукупність наданих доказів дають підстави вважати, що причетність ОСОБА_6 до вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1, ч. 2 ст. 369-2 КК України, є обґрунтованою, що дає підстави для продовження до нього строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з метою здійснення подальшого розслідування.
Водночас при вирішенні питання про доцільність продовження строку тримання підозрюваного під вартою, слідчий суддя повинен переконатися, що існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України та відсутність обставин, які є підставою для застосування більш м'яких запобіжних заходів.
Так, наявний ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки під час досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні інкримінованого йому, зокрема тяжкого злочину проти основ національної безпеки України, за який законом передбачене покарання у виді позбавлення волі строком від п'яти до восьми років.
У той же час, не може залишатися поза увагою слідчого судді те, що Указом Президента України № 64/2022 на території України, починаючи з 24.02.2022 введено воєнний стан. Відповідно до п. 8 роз'яснень, наданих Верховним Судом у листі від 03.03.2022 № 1/0/2-22 «Щодо окремих питань здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану», зазначено, що оцінюючи ризики, які обґрунтовують доцільність застосування запобіжних заходів загалом та тримання під вартою зокрема, суд керується всіма наявними матеріалами клопотання про застосування (продовження) запобіжного заходу. Водночас як відповідний ризик суди мають ураховувати запровадження воєнного стану та збройну агресію Російської Федерації.
Слідчий суддя також враховує, що в умовах збройної агресії Російської Федерації проти України велика кількість держав - партнерів України, запровадила особливі умови надання прихистку її громадянам, що дозволить протягом тривалого часу легально перебувати на їх території, у зв'язку з чим ОСОБА_6 може змінити місце свого проживання, у тому числі шляхом виїзду за межі території України.
Враховуючи вищевикладене, а також беручи до уваги обставини кримінального провадження, слідчий суддя, приходить до висновку про доведеність слідчим у клопотанні ризику можливості підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та суду, достатні стримуючі фактори, які б свідчили про протилежне, в матеріалах провадження відсутні.
При цьому, враховуючи стадію кримінального провадження (досудове розслідування), необхідність подальшого збирання доказів, враховуючи обізнаність підозрюваного про деякі речі та документи, що можуть мати доказове значення у кримінальному провадженні, а також про учасників кримінального провадження, враховуючи характер інкримінованих кримінальних правопорушень, останній, з метою уникнення кримінальної відповідальності, може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
При встановленні наявності продовження існування ризику впливу на свідків у кримінальному провадженні, слідчий суддя також враховує встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч.ч. 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК України).
Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч. 4 ст. 95 КПК України).
Тобто ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Слідчий суддя враховує, що покази свідків у зазначеному кримінальному провадженні мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження та можуть суттєво вплинути на становище ОСОБА_6 як підозрюваного, а тому наявні обґрунтовані підстави вважати, що останній наділений потенційною можливістю, в тому числі і дистанційно, через інших осіб, впливати на свідків у кримінальному провадженні з метою схилити їх не давати правдиві, послідовні показання під час судового розгляду та/або змінити свої показання, для уникнення або мінімізації кримінальної відповідальності.
Крім того, з урахуванням обставин, зважаючи на тяжкість вчинених ОСОБА_6 злочинів, факт вчинення в умовах воєнного стану, розуміючи невідворотність покарання, свідчить про наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, який виражається в тому, що підозрюваний може вчинити інше кримінальне правопорушення та продовжити вчиняти кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Доводи сторони захисту, що ризики, заявлені в клопотанні про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, нічим не доведені, слідчим суддею не приймаються до уваги, оскільки ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. При визначенні ризиків закон не вимагає неспростовних доказів того, що підозрюваний однозначно, поза всяким сумнівом, здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає обґрунтування, що він має реальну можливість їх здійснити під час вирішення питання про продовження строку запобіжного заходу або в майбутньому.
Зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, що відповідає правовим позиціям, викладеним в п. 35 рішення ЄСПЛ «Летельє проти Франції», слідчий суддя вважає про необхідність продовження на цій стадії досудового розслідування підозрюваному запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки застосування більш м'яких запобіжних заходів може виявитися недостатнім для забезпечення існуючих ризиків, що узгоджується з вимогами вказаних вище норм закону і правовими позиціями ЄСПЛ.
На переконання слідчого судді, таке обмеження права ОСОБА_6 на свободу не суперечить положенням ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, так як існують ознаки суспільного інтересу, які, не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають принцип поваги до особистої свободи.
При цьому, продовжуючи зазначений запобіжний захід, слідчим суддею враховано також вік підозрюваного, його стан здоров'я, місце проживання та інші обставини, що характеризують його особу, дані про його соціальні зв'язки та спосіб життя, однак такі відомості, не можуть свідчити про відсутність або зменшення відповідних ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. Характеризуючі дані підозрюваного ОСОБА_6 не переважають можливих ризиків неправомірної його поведінки.
Крім того, менш суворий запобіжний захід на цій стадії досудового розслідування може негативно відобразитися на здійсненні досудового розслідування (в тому числі шляхом неналежного виконання підозрюваним своїх процесуальних обов'язків) і руху кримінального провадження. Слідчий суддя враховує суспільний інтерес у швидкому, повному і об'єктивному досудовому розслідуванні цього кримінального провадження, чого можливо досягнути лише за умов нівелювання ризиків кримінального провадження.
Слідчий суддя враховує, що відповідно до ч. 6 ст. 176 КПК України під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-2, 258-258-5, 260, 261, 437-442 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті, а саме тримання під вартою.
З урахуванням вищевикладеного, враховуючи встановлені ризики, а також враховуючи положення ч. 6 ст. 176 КПК України, слідчий суддя не знаходить підстав для застосування іншого, більш м'якого запобіжного заходу.
Відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-1, 258-258-5, 260, 261, 437-442 Кримінального кодексу України.
При вирішенні питання про можливість визначення розміру застави, слідчий суддя враховує кваліфікацію злочинів, зміст підозри, повідомленої ОСОБА_6 , підстави і обставини, передбачені ст. ст. 177, 178 КПК України, наявність яких, на переконання слідчого судді, доведені. Тому, відповідно до положень ч. 4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя вважає за можливе при постановленні ухвали про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не визначати розмір застави, оскільки ОСОБА_6 підозрюється, зокрема у вчиненні злочину, передбаченому ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1 КК України, при цьому будь-який інший запобіжний захід не буде достатнім стримуючим фактором з метою забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного.
На обґрунтування обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення строку тримання під вартою ОСОБА_6 , слідчим у клопотанні зазначено про складність кримінального провадження, а також про необхідність провести огляди вилучених під час проведення обшуку речей і документів, провести повторні допити свідків, отримати висновок експерта, здійснити розсекречення усіх матеріальних носіїв інформації щодо проведених негласних слідчих (розшукових) дій, і зазначене, на думку слідчого судді, прямо вказує на об'єктивну неможливість завершити досудове розслідування в межах строку тримання під вартою ОСОБА_6 , визначеного раніше.
Слід зазначити, що слідчим суддею не встановлено обставин, що за станом здоров'я підозрюваний не може утримуватися в умовах слідчого ізолятору.
З урахуванням вимог ч.ч. 3, 5 ст. 115 КПК України, слідчий суддя вважає за необхідне визначити строк дії ухвали про тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_6 в межах строку досудового розслідування до 30.08.2025.
Керуючись статтями 2, 7, 8, 177, 178, 183, 193, 194, 196, 199, частиною другою статті 376 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя
постановив:
Клопотання слідчого в ОВС 1 відділу 1 управління досудового розслідування Головного слідчого управління Служби безпеки України ОСОБА_7 , погоджене прокурором відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 , про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.
Продовжити строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , без визначення розміру застави.
Строк дії ухвали про тримання підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під вартою визначити в межах строку досудового розслідування, тобто до 30.08.2025 року включно.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Київського апеляційного суду прокурором, підозрюваним, його захисниками протягом п'яти днів з дня її проголошення може бути подана апеляційна скарга.
Слідчий суддя ОСОБА_1