Красилівський районний суд Хмельницької області
Справа № 677/1611/21
25.07.2025 м.Красилів
Красилівський районний суд Хмельницької області
у складі: головуючого - судді Вознюка Р.В.,
за участі секретаря судового засідання Федченко Л.В.,
справа № 677/1611/21,
учасники справи:
позивач - товариство з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс»,
відповідачі - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
предмет позову - звернення стягнення на предмет іпотеки,
представник позивача - адвокат Кеню Денис Васильович,
представник відповідача ОСОБА_3 - адвокат Поворозник Петро Юрійович,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в режимі відеоконференції справу в порядку загального позовного провадження, справу,
І. Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача
Акціонерне товариство «Райффайзен Банк» (надалі - АТ «Райффайзен Банк»), яке є правонаступником Відкритого акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» (надалі - ВАТ «Райффайзен Банк Аваль»), та правонаступником якого є товариство з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» (надалі по тексту - ТОВ «Цикл Фінанс», позивач), у жовтні 2021 року звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки.
Позов мотивовано тим, що 13.02.2007 між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_4 укладено кредитний договір № 014/5361/82/598, згідно з яким, з урахуванням укладених додаткових угод, він отримав кредит у сумі 28000 дол. США строком до 12.05.2021.
На забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором №014/5361/82/598 між Банком (іпотекодержатель) та ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 (іпотекодавець) 14.02.2007 укладено договір іпотеки, зареєстрований в реєстрі за № 552, що діє зі змінами, внесеними Додатковим договором від 21.03.2008 та Додатковим договором до договору іпотеки від 30.06.2010.
Предметом іпотеки за договором іпотеки є квартира АДРЕСА_1 , яка належить іпотекодавцям на праві власності.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер.
Станом на 12.02.2021 заборгованість ОСОБА_4 перед АТ «Райффайзен Банк» за Кредитним договором №014/5361/82/598 від 13.02.2007 становить: 11 109,20 дол. США, та складається із: заборгованості за кредитом - 11 070 дол. 98 центів; заборгованості за відсотками - 38 дол. 22 центи.
На підставі пункту договору іпотеки та статті 33 Закону України «Про іпотеку» позивач просив звернути стягнення на предмет іпотеки, шляхом продажу його на прилюдних торгах в межах процедури виконавчого провадження за ціною, не нижчою за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності або незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.
Відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відзив на позов не подали.
Відповідач ОСОБА_3 09.12.2021 подав до суду відзив на позов, у якому не погодився із визначеною позивачем ціною позову в сумі 18907 грн, вказавши на те, що згідно з позовною заявою заборгованість становить 11109,20 доларів США; зазначив, що позивач приховав той факт, що померлий ОСОБА_4 , та майно, яке передане в заставу, були застраховані, і кредитор ВАТ «Райффайзен Бан Аваль» є вигодонабувачем. Приховування такого факту є зловживанням правом на стягнення подвійної заборгованості та отримання неконтрольованих прибутків від страхової компанії. Про смерть позичальника ОСОБА_3 кредитору було відомо 23.09.2014 - ОСОБА_3 разом із ОСОБА_1 повідомили про це, та надали копію свідоцтва про смерть позичальника, керуючому Красилівським відділенням ВАТ «Райффайзенбанк Аваль». З моменту смерті позичальника та по 28.04.2021 будь-яких дій позивач щодо стягнення заборгованості з частки прийнятого/неприйнятого у спадщину майна не вчиняв. Вважав, що позивач пропустив строк, визначений ст. 1281 ЦК України.
Представник позивача АТ «Райффайзен Банк» Пасечник Ю.А. 18.02.2022 подав відповідь на відзив, у якій вказав, що наведені відповідачем заперечення та доводи не спростовують обставин, які викладені у позовній заяві. Зазначив, що ціна позову у даній справі визначена в розмірі 189047 грн, відповідно до п. 1.3 Договору іпотеки (погоджена сторонами визначена заставна вартість майна на момент на момент укладення іпотечного договору). Посилаючись на постанову Верховного Суду по справі № 307/23/18 від 02.10.2019, зазначив, що за вимогами про звернення стягнення на предмет іпотеки судовий збір обчислюється, виходячи з вартості заставного майна, а не з розміру боргового зобов'язання. У розрахунку заборгованості значиться залишок поточної заборгованості станом на ІНФОРМАЦІЯ_1 (дату смерті позичальника), у зв'язку із смертю нарахування відсотків зупинено ІНФОРМАЦІЯ_2 , а нараховані відсотки після смерті скасовано. Прострочена заборгованість виникла 15.01.2018. Представник банку звертався до Красилівської державної нотаріальної контори з запитами щодо спадкоємців ОСОБА_4 та отримав 13.08.2021 лист нотаріуса про те, що свідоцтво про право на спадщину на спірну квартиру не видавалися.
Представник позивача адвокат Кеню Д.В. в судовому засіданні вимоги позову підтримав, з підстав, наведених у ньому.
Представник відповідача Поворозник П.Ю. в судовому засіданні вимоги позову не визнав, при цьому, фактичні обставини виникнення заборгованості за кредитним договором №014/5361/82/598 від 13.02.2007, та її розмір, не оспорює. Зазначив, що у разі задоволення позову, відповідачі, які є власниками спірної квартири, та проживають цій квартирі разом із членами своїх сімей, серед яких є двоє неповнолітніх дітей відповідача ОСОБА_2 , втратять право власності на квартиру, яка набута ними не за кредитні кошти (кошти позивача), та будуть виселені зі свого житла, що буде порушенням ст. 9 ЖК України. Відповідач ОСОБА_4 виконував умови договору, а після його смерті заборгованість погашалась відповідачами протягом 39 місяців, прострочена заборгованість по тілу кредиту виникла 15.01.2018, що не заперечується позивачем. Ця обставина вказує на добросовісність відповідачів у намаганні виконати умови договору. Окрім того, відсутні відомості, які б вказували, що ОСОБА_4 , який укладав з 2007 по 2014 роки договори добровільного особистого страхування та добровільного страхування майна, вигодонабувачем за якими є АТ «Райффайзен Банк», який помер від гострої серцево-судинної недостатності, що розвинулась, як ускладнення наявної при житті ішемічної хвороби серця, знав про наявність своєї хвороби, і проходив у зв'язку із нею лікування, а тому наполягає на тому, що страхувальник має нести відповідальність по погашенню заборгованості по кредиту.
ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи
Представник відповідача ОСОБА_3 адвокат Поворозник П.Ю. 14.02.2024 подав до суду заяву про витребування в АТ «Райффайзен Банк» письмових відомостей та документів щодо звернення до страховика - публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна» (надалі по тексту - ПАТ «СК «Універсальна») про отримання страхової виплати, відповідно до умов договору №1513/229/001293 добровільного страхування від нещасних випадків та захворювання (для позичальників роздрібного бізнесу ВАТ «Райффайзен Банк Аваль»), укладеного 14.03.2014 між ПАТ «СК «Універсальна» і ОСОБА_4 , справу просив розглянути у його відсутність.
Відповідач ОСОБА_3 01.05.2024 подав до суду клопотання, у якому просив долучити до матеріалів справи укладений між ПАТ «СК «Універсальна» та ОСОБА_4 договір №1513/229/001293 добровільного страхування від нещасних випадків та захворювання (для позичальників роздрібного бізнесу ВАТ «Райффайзен Банк Аваль») від 14.03.2014 та квитанцію від 20.03.2014 про сплату ОСОБА_4 страхового платежу в розмірі 747,98 грн.
Представник позивача ОСОБА_5 07.05.2024 подала до суду клопотання, у якому просила витребувати з Центра надання адміністративних послуг Красилівської міської ради інформацію про причини смерті ОСОБА_4 та з Красилівської ЦРЛ копію медичної картки померлого ОСОБА_4 , судове засідання просила відкласти.
Представник позивача ОСОБА_5 27.09.2024 подала до суду клопотання, у якому просила витребувати з КНП «Красилівський Центр первинної медико-санітарної допомоги» інформацію про причини смерті ОСОБА_4 , та копію медичної книги померлого ОСОБА_4 .
Відповідач ОСОБА_3 подав до суду заяву, у якій просив долучити до матеріалів справи доказ - копію лікарського свідоцтва про смерть № 2084 від 23.09.2024 ОСОБА_4 .
Відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилися, належним чином повідомлені про дату, час та місце його проведення.
ІІІ. Процесуальні дії у справі
19.10.2021 відкрито провадження у справі та призначено до судового розгляду в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання.
06.12.2021 ухвалою суду вирішувалось клопотання представника позивача про забезпечення участі у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
14.03.2022 суддею Красилівського районного суду Хмельницької області Гладій Л.М. прийнято до свого провадження цивільну справу, та призначено підготовче судове засідання.
16.08.2022 задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів.
02.06.2023 ухвалою суду визнано обов'язковою явку представника позивача АТ «Райффайзен Банк» у судове засідання для надання особистих пояснень.
08.08.2023 задоволено клопотання представника ТОВ «Цикл Фінанс» про залучення правонаступника позивача: до участі у справі № 677/1611/21 залучено правонаступника позивача АТ «Райффайзен Банк Аваль» - ТОВ «Цикл Фінанс».
23.08.2023 ухвалою суду вирішене клопотання представника позивача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
08.12.2023 суддею Красилівського районного суду Хмельницької області Вознюком Р.В. прийнято справу № 677/1060/22 до свого провадження, призначено підготовче судове засідання.
14.02.2024 ухвалою суду задоволено клопотання представника відповідача ОСОБА_3 адвоката Поворозника П.Ю. про витребування доказів.
07.05.2024 ухвалою суду задоволено клопотання відповідача ОСОБА_3 про долучення матеріалів справи копії договору №1513/229/001293 добровільного страхування від нещасних випадків та захворювання (для позичальників роздрібного бізнесу ВАТ «Райффайзен Банк Аваль»), укладеного між ПАТ «СК «Універсальна» та ОСОБА_4 від 14.03.2014; квитанції від 20.03.2014 про сплату страхового платежу в розмірі 747,98 грн; задоволено клопотання представника позивача ОСОБА_5 про витребування доказів.
23.10.2024 задоволено клопотання представника позивача ОСОБА_5 про витребування доказів.
15.03.2024, 26.03.2024, 09.07.2024, 27.11.2024, 04.03.2025, 16.04.2025, 18.06.2025 ухвалами суду вирішувались клопотання представника позивача ТОВ «Цикл Фінанс» Кеню Д.В. про забезпечення його участі у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
31.03.2025 ухвалою суду задоволено заяви представника позивача та відповідача ОСОБА_3 про долучення до справи доказів, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.
22.07.2025 протокольною ухвалою суду оголошено про перехід до стадії ухвалення судового рішення та повідомлено, що рішення буде ухвалено та проголошено о 09 год. 40 хв. 25.07.2025.
IV. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин
13.02.2007 між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_4 укладено кредитний договір № 014/5361/82/598, згідно з яким він отримав кредит у сумі 16000 дол. США строком до 12.02.2017 (том 1, а.с. 15-16).
Згідно з п. 2.1 кредитного договору, кредитні кошти призначені для використання на споживчі цілі.
21.03.2008 між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_4 укладено додаткову угоду № 1 до кредитного договору № 014/5361/82/598 від 13.02.2007, згідно з якою кредит ліміту збільшено до 28000 дол. США (том 1, а.с. 17).
05.05.2009 між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_4 укладено додаткову угоду № 2 до кредитного договору №014/5361/82/598 від 13.02.2007, відповідно до якої сторонами погоджено зміну Графіку погашення кредиту, а також тимчасово, на період з 05.05.2009 до 05.05.2010 зменшено розмір щомісячного платежу до розміру 270 доларів США. Графік погашення кредиту та інших платежів за кредитним договором, а також розрахунок сукупної вартості кредиту викладено в новій редакції в додатках № 1, та № 2до цієї додаткової угоди (том 1, а.с. 18-21).
Як вбачається з Додатку № 2 додаткової угоди № 2 до кредитного договору №014/5361/82/598, сукупна вартість кредиту станом на 05.05.2009 становила 22824,26 доларів США.
30.06.2010 між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_4 укладено додаткову угоду № 3 до кредитного договору № 014/5361/82/598, згідно з якою збільшено строк кредиту на 51 календарний місяць - до 12.05.2021, змінено графік погашення кредиту, збільшено строк позовної давності до 70 років. Станом на дату укладення вказаної додаткової угоди фактична заборгованість складала 22499,84 дол. США. Графік погашення платежів сторонами викладено у новій редакції (том 1, а.с. 22-26).
Таким чином, з укладенням кредитного договору, у позичальника виник обов'язок повернути банку кредит та відсотки за кредитним договором у строки та в розмірах, які визначені графіком погашення кредитної заборгованості, з урахуванням укладених додаткових угод.
На забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором №014/5361/82/598 між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» (іпотекодержатель) та ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 (іпотекодавці) 14.02.2007 укладено договір іпотеки, який посвідчений приватним нотаріусом Красилівського районного нотаріального округу Грибчиком А.М., зареєстрований в реєстрі за № 552 (том 1, а.с.27-29).
Предметом договору іпотеки виступило нерухоме майно - квартира АДРЕСА_2 кімнати площею 2,6 кв.м., туалету площею 1,2 кв.м., коридору площею 12,6 кв.м., балкону площею 2,6 кв.м., що знаходиться за адресою м. Красилів Хмельницької обл., вул. Калініна, 2, яка належить іпотекодавцям на праві власності, що знаходиться за адресою АДРЕСА_3 , яка належить іпотекодавцям на праві власності на підставі свідоцтва на право власності на житло, виданого 22.12.2000 комісією по приватизації при Красилівській райдержадміністрації Хмельницької області згідно розпорядження № 219 від 27.11.1992 та зареєстрованого в електронному реєстрі прав власності на нерухоме майно за № 1768195 та Витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно, який видано Красилівським районним БТІ Хмельницької області 01.02.2007 за № 13419511 (а.с. 32-35).
Інформація про договір іпотеки від 14.02.2007 № 552, внесена: до Державного реєстру іпотек, що підтверджується витягом № 1123153 від 14.02.2007 (том 1, а.с. 36), до Реєстру прав власності на нерухоме майно, що підтверджується інформаційною довідкою № 148510306 від 02.08.2021 (том 1, а.с. 55-57).
Відповідно до умов п. 3.1.4 Договору іпотеки, у випадку невиконання іпотекодавцями зобов'язань за цим або позичальником за Кредитним договором, звернути стягнення на Предмет іпотеки, реалізувати його відповідно до п. 6 цього Договору, та за рахунок вирученої від реалізації предмета іпотеки суми переважно перед іншими кредиторами задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних на утримання заставленого майна, а також витрат, пов'язаних з реалізацією предмета іпотеки.
Згідно з п.5.2 Договору іпотеки Іпотекодержатель набуває право звернути стягнення на Предмет іпотеки незалежно від настання строку виконання основного зобов'язання у випадках: якщо у момент настання строку виконання зобов'язань за Кредитним договором вони не будуть виконані, а саме: при повному або частковому неповерненні у встановлений Кредитним договором строк суми кредиту; або при несплаті або частковій несплаті у встановлені Кредитним договором строки сум процентів; або при несплаті або частковій несплаті у встановлені Кредитним договором строки сум неустойки (пені, штрафних санкцій); при смерті іпотекодавців, а також в разі порушення провадження у справі про відновлення платоспроможності іпотекодавців або визнання банкрутом.
Згідно з п.5.4. Договору іпотеки звернення стягнення на Предмет іпотеки здійснюється за рішенням суду, у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса, згідно з договором про задоволення вимог Іпотекодержателя.
Відповідно до умов договору іпотеки сторони визначили, що заставна вартість предмета іпотеки становить 189074 грн (пункт 1.з договору іпотеки).
21.03.2008 між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 укладено Додатковий договір до договору іпотеки від 14.02.2007 за № 552, згідно з яким пункт 1.1 договору іпотеки викладено в редакції, відповідно до збільшеного розміру кредиту 28000 дол. США (том 1, а.с. 30).
30.06.2010 між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 укладено Додатковий договір до договору іпотеки від 14.02.2007 за № 552, згідно з яким сторонами викладено пункт 1.1. Розділу 1 «Предмет договору» в іншій редакції - з урахуванням укладених додаткових угод № 1, № 2 та № 3 кредитного договору №014/5361/82/598 від 13.02.2007, а також викладено п. 5.5. Розділу 5 «Порядок звернення стягнення на предмет іпотеки» в іншій редакції (том 1, а.с. 31) .
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер (том 1, а.с. 38).
Станом на 12.02.2021 заборгованість ОСОБА_4 перед АТ «Райффайзен Банк» за Кредитним договором №014/5361/82/598 від 13.02.2007 становить: 11109,20 дол. США, та складається з: заборгованості за кредитом - 11070 дол. 98 центів; заборгованості за відсотками - 38 дол. 22 центи.
Розмір заборгованості, розрахунок якої позивачем проведений, станом на дату смерті позичальника ОСОБА_4 - ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідачами не оспорюється.
Згідно з копією спадкової справи № 580/2014 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 АТ «Райффайзен Банк Аваль» звернулося до державного нотаріуса Красилівської державної нотаріальної контори з претензією кредитора від 09.12.2014 до спадкоємців померлого ОСОБА_4 , яку зареєстровано в нотаріальній конторі 11.12.2014 (том 1, а.с.159-197).
Правонаступниками ОСОБА_3 є ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , які звернулись до нотаріуса з заявими про прийняття спадщини ОСОБА_4
16.02.2017 ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , видані свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті на спадкове майно ОСОБА_3 - житловий будинок АДРЕСА_4 , про що державним нотаріусом Красилівської державної нотаріальної контори 16.02.2017 листом № 462/02-14 повідомлено ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» (том 1, а.с. 197).
28.04.2023 між акціонерним товариством «Оксі Банк» (далі по тексту - АТ «Оксі Банк») і АТ «Райффайзен Банк» укладено договір відступлення права вимоги № 114/2-60, відповідно до умов якого АТ «Оксі Банк» набуло право вимоги за кредитним договором від № 014/5361/82/598 від 13.02.2007 (том 2, а.с. 42-46).
Цього ж дня - 28.04.2023, між АТ «Оксі Банк» та ТОВ «Цикл Фінанс» укладено договір відступлення права вимоги № 114/2-60-1, на підставі якого було відступлено право вимоги за кредитним договором від № 014/5361/82/598 від 13.02.2007 (том 2, а.с. 32-36, а.с. 111-132).
10.05.2023 між АТ «Оксі Банк» та АТ «Райффайзен Банк» укладено нотаріально посвідчений договір про відступлення прав за договорами іпотеки/застави, який зареєстровано в реєстрі за № 142 (том 2, а.с. 57-60).
Цього ж дня - 10.05.2023, між ТОВ «Цикл Фінанс» і АТ «Оксі Банк» укладено нотаріально посвідчений договір про відступлення прав за договорами іпотеки/застави, який зареєстрований в реєстрі за №143. На підставі цього договору відступлено право іпотекодержателя за договором іпотеки від 14.02.2007 року, який укладений між АТ «Райффайзен Банк» і ОСОБА_4 для забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором від 14.02.2007 №№ 014/5361/82/598 (том 2, а.с. 53-56, а.с. 135-178).
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
В силу статей 525 і 526 ЦК України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов позики та Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог, відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставиться. Одностороння відмова від зобов'язання або зміна його умов не допускається.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Припис абз. 2 ч. 1 ст. 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише в межах погодженого сторонами строку дії договору.
Згідно з ч.1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
В силу ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону України «Про іпотеку», у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.
V. Оцінка суду
За змістом статей 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання, або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
В силу ч. 1 статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до статті 1281 ЦК України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), спадкоємці зобов'язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги; кредиторові спадкодавця належить протягом шести місяців від дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, пред'явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, незалежно від настання строку вимоги; якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про відкриття спадщини, він має право пред'явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, протягом одного року від настання строку вимоги; кредитор спадкодавця, який не пред'явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені частинами другою і третьою цієї статті, позбавляється права вимоги.
Кредитор АТ «Райффайзен Банк» звернувся до нотаріуса з претензією кредитора до спадкоємців померлого позичальника ОСОБА_4 в межах строків, визначених статтею 1281 ЦК України.
При цьому, відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 27.03.2019 у справі № 520/17304/15-ц у Цивільному кодексі України відсутня така підстава для припинення іпотеки як сплив позовної давності за вимогами кредитора за основним зобов'язанням. У цій справі Велика Палата Верховного Суду відхилила довід позивачки про відсутність у кредитора права на звернення стягнення на предмет іпотеки у зв'язку з пропуском позовної давності.
Згідно із пунктом 1 частини 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Відступлення права вимоги не є окремим видом договору, це правочин, який опосередковує перехід права. Відступлення права вимоги може відбуватися, зокрема, внаслідок укладення договору: (а) купівлі-продажу чи міни (частина третя статті 656 ЦК України); (б) дарування (частина друга статті 718 ЦК України); (в) факторингу (глава 73 ЦК України).
Згідно зі статями 514, 516 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків.
Таким чином, враховуючи, що позичальник ОСОБА_4 не виконав своїх зобов'язань за кредитним договором № 014/5361/82/598 від 13.02.2007, суд доходить висновку, що правонаступник кредитора АТ «Райффайзен Банк» - ТОВ «Цикл Фінанс» має право на стягнення заборгованості за кредитним договором № 014/5361/82/598 від 13.02.2007, яка станом на 12.02.2021 становить: 11109,20 дол. США, та складається з заборгованості за кредитом - 11070, 98 дол. США, заборгованості за відсотками - 38,22 дол. США.
Згідно з положеннями статті 1 Закону України «Про іпотеку» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), частини першої статті 572 ЦК України та частини першої статті 575 ЦК України іпотека - це вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.
У разі порушення боржником основного зобов'язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно зареєстровані після державної реєстрації іпотеки (ч. 6 ст. 3 Закону України «Про іпотеку»).
За наведених умов, забезпечення виконання зобов'язання іпотекою гарантує право кредитора одержати задоволення своїх вимог за рахунок заставленого майна, зокрема, в позасудовому порядку переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до частин першої, другої статті 23 Закону України «Про іпотеку» у разі переходу права власності (права господарського відання, спеціального майнового права) на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, у тому числі в порядку спадкування чи правонаступництва, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна навіть у випадку, якщо до відома набувача не доведена інформація про обтяження майна іпотекою. Особа, до якої перейшло право власності (право господарського відання, спеціальне майнове право) на предмет іпотеки, набуває статус іпотекодавця і має всі його права та несе всі його обов'язки за іпотечним договором в обсязі та на умовах, що існували до набуття такою особою права власності на предмет іпотеки.
Іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору (ч. 5 ст. 3 Закону України «Про іпотеку»).
Згідно із частиною першою статті 7 Закону України «Про іпотеку», за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або у частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.
У статті 33 Закону України «Про іпотеку» передбачені підстави для звернення стягнення на предмет іпотеки.
Зокрема, частиною першою цієї статті передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.
Отже, чинним законодавством передбачено право іпотекодержателя задовольнити забезпечені іпотекою вимоги за рахунок предмета іпотеки у випадку невиконання або неналежного виконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання.
Відповідно до статей 12 і 33 Закону України «Про іпотеку» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) одним зі способів захисту прав та інтересів іпотекодержателя є звернення стягнення на предмет іпотеки.
Як вбачається з матеріалів справи, зобов'язання, забезпечене іпотекою, позичальником чи то іпотекодавцями не виконане.
Оскільки зобов'язання за кредитним договором позичальником не виконані, відповідачами, які є спадкоємцями позичальника ОСОБА_4 , та, одночасно, іпотекодавцями, заборгованість за кредитним договором не погашена, то, відповідно до частини другої статті 530 ЦК України, кредитор має право вимагати виконання зобов'язання в будь-який час.
Відповідно до умов договору іпотеки, предмет іпотеки забезпечує вимоги іпотекодержателя, що витікають з умов кредитного договору, а також усіх додаткових угод до нього, які можуть бути укладені до закінчення строку дії кредитного договору. У разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання, іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням, шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом.
Як вбачається з прохальної частини позовної заяви, представник позивача просив, зокрема, в рахунок погашення заборгованості позичальника за кредитним договором, звернути стягнення на предмет іпотеки, шляхом продажу предмета іпотеки на прилюдних торгах.
Особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред'явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Оцінюючи правомірність та ефективність обраного способу захисту, суд виходить із того, що договір, в першу чергу, є домовленістю сторін. Договір, як документ, є оформленням цієї домовленості. Під договором також розуміється правовідношення, що виникло на підставі цієї домовленості, змістом такого правового відношення є певні права та обов'язки сторін.
Умовами договору іпотеки від 14.02.2007 передбачено право іпотекодержателя звернути стягнення на предмет іпотеки саме шляхом продажу його на публічних торгах.
Частиною першою статті 41 Закону України «Про іпотеку» (в редакції, чинній на час укладення іпотечного договору) передбачено, що реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду або за виконавчим написом нотаріуса, проводиться, якщо інше не передбачено рішенням суду, шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України «Про виконавче провадження», з дотриманням вимог цього Закону.
Законом України від 16.07.2021 № 1701-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо усунення розбіжностей та осучаснення реалізації майна в іпотеці та виконавчому провадженні» у Законі України «Про іпотеку» ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 39, назву та ч. 1 ст. 41, ч. 1 ст. 42, ст. ст. 47-50 викладено в нових редакціях, а ст. ст. 43-46 виключено.
Так, згідно з частиною першою статті 41 Закону України «Про іпотеку» (в редакції, чинній на час звернення АТ «Райффайзен Банк» до суду з даним позовом) реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду або за виконавчим написом нотаріуса, проводиться, якщо інше не передбачено рішенням суду, шляхом продажу на електронних аукціонах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України «Про виконавче провадження», з дотриманням вимог цього Закону.
Водночас, внесення змін Законом України від 16.07.2021 № 1701-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо усунення розбіжностей та осучаснення реалізації майна в іпотеці та виконавчому провадженні» до Закону України «Про іпотеку», зокрема, в частині порядку (способу) реалізації предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду, не може бути підставою для відмови у задоволенні позову у цій конкретній справі, оскільки вимоги іпотекодержателя фактично спрямовані на погашення заборгованості у порядку, визначеному Законом України «Про іпотеку».
Банк заявив вимоги про звернення стягнення відповідно до умов іпотечного договору. Оскільки змінилося матеріально-правове регулювання спірних відносин, то застосування судом способу захисту, визначеного чинним Законом України «Про іпотеку», не є виходом за межі позовних вимог, з огляду на предмет та підстави заявленого позову.
У постанові Верховного Суду від 28.04.2022 у справі № 480/2365/16 викладено висновок про те, що некоректне, з точки зору лінгвістики, формулювання вимог позову не може бути перешкодою для захисту порушеного права особи, яка звернулася до суду, оскільки надміру формалізований підхід щодо дослівного розуміння вимог позову, як реалізованого способу захисту, суперечить завданням цивільного судочинства, якими є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Верховний Суд у постанові від 15.02.2023 у справі № 461/3526/22, зробив правовий висновок про те, що саме на суд покладено обов'язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін, виходячи із фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору. Самостійне застосування судом для ухвалення рішення саме тих норм матеріального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини, не призводить до зміни предмета позову та/або обраного позивачем способу захисту.
За таких обставин, суд доходить висновку, що позивач у даній справі, незважаючи на некоректне формулювання позовної вимоги, під час звернення до суду з позовом обрав правомірний та ефективний спосіб відновлення порушених прав, а тому вимоги позивача про звернення стягнення на предмет іпотеки є обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню, при цьому, самостійне застосування судом чинних положень ч. 1 ст. 41 Закону України «Про іпотеку» не буде виходом за межі позовних вимог.
Вказаний висновок суду узгоджується з правовим висновком, зробленим Верховним Судом у постанові від 29.11.2023 по справі № 185/9722/21.
Разом з тим, суд зауважує, що з 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан, який триває до цього дня.
Згідно з Законом України від 15.03.2022 № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану», розділ VI «Прикінцеві положення» Закону України «Про іпотеку» доповнено пунктом 5-2 такого змісту: «У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування щодо нерухомого майна (нерухомості), що належить фізичним особам та перебуває в іпотеці за споживчими кредитами, зупиняється дія статті 37 (у частині реалізації права іпотекодержателя на набуття права власності на предмет іпотеки), статті 38 (у частині реалізації права іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки), статті 40 (у частині виселення мешканців із житлових будинків та приміщень, переданих в іпотеку, щодо яких є судове рішення про звернення стягнення на такі об'єкти), статей 41, 47 (у частині реалізації предмета іпотеки на електронних торгах) цього Закону.
Положення абзацу першого цього пункту не поширюються на нерухоме майно (нерухомість), оформлене в іпотеку з метою забезпечення виконання зобов'язань за договорами, укладеними після дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану», або за договорами, до яких після дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» за погодженням сторін вносилися зміни в частині продовження строків виконання зобов'язань та/або зменшення розміру процентів, штрафних санкцій».
У зв'язку з наведеним, враховуючи, що кредитний договір № 014/5361/82/598 від 13.02.2007 укладено для використання кредитних коштів на споживчі цілі, суд дійшов висновку, що виконання рішення суду про звернення стягнення на предмет іпотеки необхідно зупинити на період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування.
Щодо посилань представника відповідача на відповідальність страхувальника ПАТ «СК «Універсальна» у даних правовідносинах, з підстав укладення ОСОБА_4 договорів добровільного особистого страхування та добровільного страхування майна, вигодонабувачем за якими є АТ «Райффайзен Банк», та наявність страхового випадку, суд зазначає про таке.
Згідно з долученими відповідачем ОСОБА_3 копією договору №1513/229/001293 добровільного страхування від нещасних випадків та захворювання (для позичальників роздрібного бізнесу ВАТ «Райффайзен Банк Аваль»), та копією договору №2215/229/001293 добровільного страхування майна фізичсних осіб (для позичальників роздрібного бізнесу АТ «Райффайзен Банк Аваль»), укладених 14.03.2014 між ПАТ «СК «Універсальна» та ОСОБА_4 , вигодонабувачем за вказаними договорами є АТ «Райффайзен Банк Аваль», серед страхових випадків значиться смерть страхувальника - ОСОБА_4 внаслідок нещасного випадку та захворювання (виникнення або загострення захворювання), що настали в період дії договору (том 1, а.с. 100-104).
Як вбачається з матеріалів справи, зокрема, з листа комунального некомерційного підприємства «Красилівський Центр первинної медико-санітарної допомоги» Красилівської міської ради Хмельницького району Хмельницької області № 1919 від 27.11.2024 (том 3, а.с. 66), копії акта проведення спеціального розслідування нещасного випадку від 07.10.2014 (том 3, а.с. 71), копії висновку експерта №88 від 23.09.2014 - 09.10.2014, копії висновку експерта №1828 від 02.10.2014 - 03.10.2014, копії лікарського свідоцтва про смерть №2084 від 23.09.2024 ОСОБА_4 (том 3, а.с.87-90), смерть позичальника ОСОБА_4 настала від гострої серцево-судиної (гострої коронарної) недостатності, яка розвинулась як ускладнення наявної при житті ішемічної хвороби серця.
Суд, в межах цієї справи, не вирішує питання, чи підпадає смерть ОСОБА_4 під страховий випадок, визначений договором №1513/229/001293 добровільного страхування від нещасних випадків та захворювання (для позичальників роздрібного бізнесу ВАТ «Райффайзен Банк Аваль»), оскільки таке питання не є релевантним предметом доказування у спорі щодо наявності підстав для звернення стягнення на предмет іпотеки, оскільки ніяким чином не впливає на існування простроченої заборгованості за кредитним договором № 014/5361/82/598 від 13.02.2007.
В ході судового розгляду не встановлено обставин, які б вказували на те, що задоволення позовних вимог призведе до порушення прав відповідачів, передбачених ст. 9 ЖК України, а тому, суд відхиляє вказані посилання представника відповідача, як безпідставні.
Також, суд відхиляє посилання представника відповідача на те, що задоволення позову порушить право відповідачів та неповнолітніх дітей, які зареєстровані квартирі, яка є предметом іпотеки, на користування цією квартирою, оскільки предметом судового розгляду не є вимога про виселення вказаних осіб.
VI. Розподіл судових витрат між сторонами
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
За подання позовної заяви АТ «Райффайзен Банк» сплатило судовий збір у розмірі 2836,11 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 13258 від 16.09.2021 (том 1, а.с. 6), а тому з відповідачів на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі по 945, 37 грн з кожного (945, 37 грн : 3 = 945, 37 грн).
Окрім того, у позовній заяві про звернення стягнення на предмет іпотеки, поданій позивач визначив ціну позову в розмірі 189047 грн, відповідно до п. 1.3 Договору іпотеки (погоджена сторонами договору визначена заставна вартість майна на момент на момент укладення іпотечного договору). При цьому, представник позивача у відповіді на відзив зазначив, що за вимогами про звернення стягнення на предмет іпотеки судовий збір обчислюється, виходячи з вартості заставного майна, а не з розміру боргового зобов'язання.
Водночас, сума заборгованості за кредитним договором №014/5361/82/598 від 13.02.2007 станом на 12.02.2021 становить 11109,20 доларів США, що за офіційним курсом НБУ на дату розрахунку становить 312243,71 грн (том 1, а.с.10).
Позивач звернувся до суду з позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки - у рахунок погашення зазначеної вище суми кредитної заборгованості.
У постанові від 26.02.2019 в справі № 907/9/17 Велика Палата Верховного Суду зробила висновок про те, що «зміст заявленої вимоги про звернення стягнення на майно ґрунтується на наявності грошових вимог позивача до відповідача на підставі окремого договору, наслідком задоволення таких вимог та виконання судового рішення є припинення грошових вимог позивача. Отже, позовні вимоги про звернення стягнення на заставлене майно мають вартісну оцінку, носять майновий характер і розмір ставок судового збору за їх подання визначається за вимогами статті 4 Закону України «Про судовий збір», виходячи з розміру грошових вимог позивача, на задоволення яких спрямовано позов».
Згідно з пп.1, 2 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» (у редакції, чинній на день пред'явлення позову у 2021 році) за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою, ставка судового збору становила 1,5 відсотки ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
На підставі вищенаведеного, розмір судового збору за подання юридичною особою позову майнового характеру у вересні 2021 року становив не менше 2379 грн та не більше 832650 грн.
Враховуючи суму заборгованості за кредитним договором №014/5361/82/598 від 13.02.2007, в рахунок погашення якої позивач просив звернути стягнення на предмет іпотеки, судовий збір, який мав би бути сплачений у даній справі становить 4683,66 грн (312243,71 грн х 1,5 : 100). Таким чином, позивачем недоплачено судовий збір у розмірі 1847,55 грн (4683,66 грн - 2836,11 грн = 1847,55 грн).
Враховуючи наведене, з відповідачів на користь держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі по 615,85 грн (1847,55 грн : 3 = 615,85 грн).
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 81, 137, 141, 264-265 ЦПК України, ст.ст. 512, 514, 516, 525, 526, 530, 610, 611, 623, 625, 1048, 1049, 1050, 1056-1 ЦК України, Законом України «Про іпотеку», суд,
Позов задовольнити.
У рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 014/5361/82/598 від 13.02.2007, укладеним між відкритим акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_4 , в сумі 11 109,20 доларів США (заборгованість за тілом та відсотками), звернути стягнення на предмет іпотеки згідно з Договором іпотеки від 14.02.2007, укладеним між відкритим акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , а саме: на квартиру АДРЕСА_2 кімнати площею 2,6 кв. м., туалету площею 1,2 кв.м., коридору площею 12,6 кв. м., балкону площею 2,6 кв. м., що знаходиться за адресою: вул. Я. Мудрого, 2, м. Красилів Хмельницької області, шляхом продажу на електронних аукціонах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України «Про виконавче провадження», з дотриманням вимог цього Закону, за ціною, не нижчою за звичайні ціни на цей вид майна на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності або незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.
Зупинити виконання вказаного рішення суду у частині звернення стягнення на предмет іпотеки на електронних торгах на період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування.
Стягнути з відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь позивача товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» судовий збір в розмірі по 945,37 гривень з кожного.
Стягнути з відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь держави судовий збір в розмірі по 615,85 гривень з кожного.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Позивач - товариство з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс», місцезнаходження: 04112, м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, буд. 8, код ЄДРПОУ43453613.
Відповідач- ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_5 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 .
Відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_5 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 .
Відповідач - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_5 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 .
Суддя Р. В. Вознюк