24 липня 2025 року Справа № 280/2519/25 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Новікової І.В., в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу позовною заявою ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
04 квітня 2025 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі-позивач) до Військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач), в якому позивач просить суд:
визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 , що полягала у неврахуванні у виданих за період з жовтня 2024 року по березень 2025 року бойових розпорядженнях та поданих рапортах про виплату додаткової винагороди посад у складі командування та штабу підпорядкованої військової частини НОМЕР_2 першого ешелону оборони, за якими особам, що їх обіймали, належало право на отримання додаткової винагороди з розрахунку 50000 (п'ятдесят тисяч) гривень, що визначений постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» та наказом Міністерства оборони України від 07 червня 2018 року №260 «Про затвердження Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам»;
визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 , що полягала у не нарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 додаткової винагороди за періоди відрядження до підпорядкованої військової частини НОМЕР_2 з жовтня 2024 року по березень 2025 року (без врахування періоду відпустки) з розрахунку 50000 (п'ятдесят тисяч) гривень;
визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 , що полягала у не нарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 додаткової винагороди з розрахунку 50000 (п'ятдесят тисяч) гривень за 04.01.2025;
зобов'язати військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату (доплату) ОСОБА_1 додаткової винагороди з розрахунку 50 000 (п'ятдесят тисяч) гривень з розрахунку на місяць пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань у складі командування та штабу підпорядкованої військової частини НОМЕР_2 за періоди відрядження до військової частини НОМЕР_2 - з 05.10.2024 по 18.12.2024 та з 04.01.2025 по 15.03.2025, з урахуванням раніше виплачених сум.
Ухвалою суду від 07.04.2025 відкрито спрощене (письмове) позовне провадження у справі.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що проходив військову службу у ВЧ НОМЕР_1 з 29.04.2022 по 19.03.2025. Зазначає, що з жовтня 2024 року він був відряджений до ВЧ НОМЕР_2 та приступив до виконання обов'язків помічника командира батальйону з правової роботи, тобто позивач вказує на те, що виконує бойові (спеціальні) завдання у складі командування військової частини, що веде воєнні (бойові) дії на лінії бойового зіткнення на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до батальйону включно. Наведене у розумінні абзацу 2 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 надає йому право на отримання збільшеної до 50000 грн. додаткової винагороди за вказаний період пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань. Однак, за спірний період нарахування та виплата позивачу додаткової винагороди, встановленої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168, здійснюється у розмірі 30000,00 грн. пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань, замість 50000,00 грн. На думку позивача, не здійснивши відповідну виплату, відповідач, допустив протиправну бездіяльність в частині нарахування та виплати позивачу грошового забезпечення у належному розмірі, що зумовило необхідність звернення до суду із вказаним позовом. З огляду на таке, просить суд задовольнити позовні вимоги.
Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив. В обґрунтування заперечень зазначено, що крім визначених Постановою Кабінету Міністрів України №168 та Наказом МОУ №260 умов порядку виплати додаткової винагороди, за підписом Директора Департаменту соціального забезпечення Міністерства оборони України Тетяни ТОКАРЧУК існує лист-роз'яснення від №290/13/2643 від 14.11.2023. Відповідно до пункту 2 зазначеного листа, додаткова винагорода в розмірі 50000 грн виплачується військовослужбовцям при одночасному дотриманні наступних умов: А) залучення військовослужбовців до складу ОВУ, а військовослужбовців, які обіймають (тимчасово виконують) посади, визначені штатом у складі командування і штабу військової частини (зведеного підрозділу) - до оперативного (бойового) управління підпорядкованими підрозділами на командному пункті військової частини; Б) здійснення ОВУ (командним пунктом військової частини) оперативного (бойового) управління військовими частинами та підрозділами, що ведуть воєнні (бойові) дії на лінії бойового зіткнення на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону або наступу (контрнаступу, контратаки) до батальйону включно; В) виконання військовослужбовцями бойових (спеціальних) завдань у складі ОВУ (на командному пункті військової частини). Відповідач зазначає, що враховуючи лист-роз'яснення Директора Департаменту соціального забезпечення Міністерства оборони України Тетяни ТОКАРЧУК №290/13/2643 від 14.11.2023, відсутні підстави для виплати ОСОБА_2 додаткової винагороди в розмірі 50000 грн пропорційно дням виконання бойових (спеціальних завдань). Просить відмовити в задоволенні позовних вимог.
На підставі приписів ч.4 ст.229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, їх достатність і взаємний зв'язок у сукупності, встановив наступне.
З матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1 у період з 29.04.2022 по 19.03.2025 проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 .
Відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 03.10.2024 №286 визначено вважати таким, що вибув у відрядження у с. Таврійське Запорізької області до військової частини НОМЕР_2 з 05.10.2024 до окремого розпорядження з метою надання юридичної допомоги майора юстиції ОСОБА_3 , старшого офіцера юридичної служби. Підстава: посвідчення про відрядження №930 від 03.10.2024.
Згідно з витягом з наказу командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 05.10.2024 №292 майора ОСОБА_3 , старшого офіцера юридичної служби військової частини НОМЕР_1 , наказано вважати таким, що прибув у службове відрядження та приступив до тимчасового виконання обов'язків за вакантною посадою помічник командира батальйону з правової роботи з 05.10.2024.
Також, судом встановлено, що у період з 05.10.2024 по 18.12.2024 та з 04.01.2025 по 15.03.2025 позивачу додаткова винагорода, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», виплачувалась у розмірі 30000,00 грн.
Позивач, вважаючи, що має право на отримання додаткової винагороди у розмірі до 50000,00 грн., звернувся з даним позовом до суду.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з приписів ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до частини 1 стаття 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» №2011-XII від 20 грудня 1991 року (далі - Закон №2011-XII), держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Частиною 2 статті 9 Закону №2011-XII передбачено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Згідно частини 4 статті 9 Закону №2011-XII, грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану» у зв'язку з військовою агресією російської федерації в Україні введений воєнний стан з 24 лютого 2022 року, який неодноразово продовжувався та триває до теперішнього часу.
28 лютого 2022 року Кабінетом Міністрів України на виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 року №64 «Про введення воєнного стану в Україні» та №69 «Про загальну мобілізацію», статті 9-2 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та абзаців другого - восьмого пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 28 червня 2023 року №3161-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо окремих питань, пов'язаних із проходженням військової служби під час дії воєнного стану» Кабінет Міністрів України прийнято постанову №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» (далі - Постанова КМУ №168).
Абзац третій пункту 1 постанови КМУ №168, вказує, що особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, які виконують бойові (спеціальні) завдання у складі органу військового управління, штабу угруповання військ (сил) або штабу тактичної групи до пункту управління оперативно-стратегічного угруповання військ включно (у тому числі поза районами ведення бойових (воєнних) дій), який здійснює оперативне (бойове) управління військовими частинами та підрозділами, що ведуть воєнні (бойові) дії на лінії бойового зіткнення на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки), розмір додаткової винагороди може бути збільшений відповідно до умов та розмірів, визначених Міністерством внутрішніх справ, але не більше ніж до 50000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу виконання таких завдань.
Пунктом 2-1 вказаної постанови установлено, що міністерства та державні органи за погодженням з Міністерством фінансів та Міністерством економіки визначають: порядок, умови і розміри виплати додаткової винагороди особам, зазначеним у пункті 1 цієї постанови;
особливості виплати додаткової винагороди та винагороди за особливості проходження служби (навчання) під час воєнного стану (особливого періоду) особам, зазначеним у пункті 1-1 цієї постанови, та додаткової винагороди особам, зазначеним у пункті 1-2 цієї постанови, у тому числі в частині встановлення переліку бойових (спеціальних) завдань та заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, для здійснення такої виплати, з урахуванням завдань, покладених на Збройні Сили, Службу безпеки, Службу зовнішньої розвідки, Головне управління розвідки Міністерства оборони, Національну гвардію, Державну прикордонну службу, Управління державної охорони, Державну службу спеціального зв'язку та захисту інформації, Державну спеціальну службу транспорту;
порядок і умови виплати одноразової грошової допомоги.
Позивач посилаючись на виконання протягом періоду з жовтня 2024 року по березень 2025 року бойових (спеціальних) завдань у складі командування та штабу військової частини (зведеного підрозділу) (у тому числі поза районами ведення бойових (воєнних) дій), який здійснює оперативне (бойове) управління військовими частинами та підрозділами, що ведуть воєнні (бойові) дії на лінії бойового зіткнення на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до батальйону включно (у розрахунку на місяць пропорційно часу участі в таких діях та заходах).
Відповідно до статті 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 12 травня 2015 року №389-VIII (далі - Закон №389-VIII), воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, та передбачає надання відповідним органам влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відведення загрози, відсічі збройній агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Як зазначалось раніше, на виконання указів Президента України “Про ведення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №64/2022 та № 69/2022 “Про загальну мобілізацію» Кабінет Міністрів України 28 лютого 2022 року видав постанову №168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану».
Пунктом 1-1 цієї постанови, в редакції постанови, чинній станом на дату виникнення спірних правовідносин передбачено, що військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту (далі - військовослужбовці), які беруть безпосередню участь у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення, на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, щомісяця виплачується додаткова винагорода у розмірі 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Військовослужбовцям, які виконують бойові (спеціальні) завдання у складі органу військового управління, штабу угруповання військ (сил) або штабу тактичної групи до пункту управління оперативно-стратегічного угруповання військ включно, а також у складі командування та штабу військової частини (зведеного підрозділу) (у тому числі поза районами ведення бойових (воєнних) дій), який здійснює оперативне (бойове) управління військовими частинами та підрозділами, що ведуть воєнні (бойові) дії на лінії бойового зіткнення на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки), виплачується додаткова винагорода у розмірі 50000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу виконання таких завдань відповідно до умов, визначених Міністерством оборони.
Відповідно до пункту 1-2 вказаної постанови виплата додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
Нарахування та сплата податків, зборів, внесків до відповідних бюджетів здійснюється у порядку, визначеному законодавством як для грошового забезпечення.
Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затверджений наказом Міністерства оборони України від 07 червня 2018 року №260 (далі - Порядок №260), визначає механізм та умови виплати грошового забезпечення, зокрема, військовослужбовцям Збройних Сил України.
Порядок № 260 доповнено розділом XXXIV «Виплата додаткової винагороди на період дії воєнного стану» згідно з наказом Міністерства оборони України від 25 січня 2023 року №44, який застосовується з 01 лютого 2023 року.
Згідно з пунктом 1 розділу XXXIV Порядку №260 управління (штаб) угруповання військ (сил) - тимчасово утворений рішенням Головнокомандувача Збройних Сил України орган військового управління, призначений для виконання функцій з управління військами (силами) в ході відсічі повномасштабної збройної агресії Російської Федерації проти України, у тому числі управління (штаб) оперативно-стратегічного, оперативного, оперативно-тактичного угруповання військ (сил), тактичної групи.
За змістом пункту 2 розділу XXXIV Порядку №260 на період дії воєнного стану військовослужбовцям додаткова винагорода згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» виплачується в таких розмірах:
- 100 000 гривень - тим, які беруть безпосередню участь у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення, на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби та курсантам), та виконують бойові (спеціальні) завдання (у розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах): під час ведення бойових (спеціальних) дій на лінії бойового зіткнення з противником на глибину виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, у тому числі зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до батальйону включно (у тому числі тим, що визначені в абзаці чотирнадцятому цього пункту); у районах ведення воєнних (бойових) дій з виявлення повітряних цілей противника; із здійснення польотів в повітряному просторі областей України, на територіях яких ведуться воєнні (бойові) дії; з вогневого ураження противника у складі підрозділу (засобу) ракетних військ і артилерії, підрозділу (засобу) протиповітряної оборони; на території противника (у тому числі на території між позиціями військ противника та своїх військ, тимчасово окупованих (захоплених) противником територіях); з вогневого ураження повітряних, морських цілей противника; з виводу повітряних суден з під удару противника з виконанням зльоту; кораблями, катерами, суднами в морській, річковій акваторії (поза межами внутрішніх акваторій портів, пунктів базування, місць тимчасового базування); у районах ведення воєнних (бойових) дій медичному персоналу медичних частин та підрозділів (медичних підрозділів підсилення); з відбиття збройного нападу (вогневого ураження противника) на об'єкти, що охороняються, звільнення таких об'єктів у разі їх захоплення або насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою; у районах ведення воєнних (бойових) дій з розмінування (виявлення, знешкодження та знищення) вибухонебезпечних предметів у місцях виконання завдань за призначенням згідно з бойовими розпорядженнями;
- 50 000 гривень - військовослужбовцям, які виконують бойові (спеціальні) завдання у складі органу військового управління, штабу угруповання військ (сил) або штабу тактичної групи до пункту управління оперативно-стратегічного угруповання військ включно, а також у складі командування та штабу військової частини (зведеного підрозділу) (у тому числі поза районами ведення бойових (воєнних) дій), який здійснює оперативне (бойове) управління військовими частинами та підрозділами, що ведуть воєнні (бойові) дії на лінії бойового зіткнення на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до батальйону включно (у розрахунку на місяць пропорційно часу участі в таких діях та заходах).
Перелік цих органів військового управління (управлінь (штабів) угруповань військ (сил)) затверджується Головнокомандувачем Збройних Сил України або начальником Генерального штабу Збройних Сил України.
Райони ведення воєнних (бойових) дій, склад діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави, розгорнутих пунктів управління Генерального штабу Збройних Сил України та склад резерву Головнокомандувача Збройних Сил України Сил оборони держави визначаються відповідними рішеннями Головнокомандувача Збройних Сил України (пункт 3 розділу XXXIV Порядку № 260).
Відповідно до пункту 4 розділу XXXIV Порядку №260 підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях, виконанні бойового (спеціального) завдання або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії (далі - бойові дії або заходи) у період здійснення зазначених дій або заходів здійснюється на підставі таких документів:
- бойовий наказ (бойове розпорядження);
- журнал бойових дій (вахтовий, навігаційно-вахтовий, навігаційний журнал) або журнал ведення оперативної обстановки або бойове донесення або постова відомість (під час охорони об'єкта, на який було здійснено збройний напад);
- рапорт (донесення) командира підрозділу (групи), корабля (судна), катера про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях або заходах, у виконанні бойових (спеціальних) завдань.
Про підтвердження безпосередньої участі відряджених до військових частин (установ, організацій) військовослужбовців (далі - відряджені військовослужбовці) у бойових діях або заходах, командири військової частини (установи, організації), до яких для виконання завдань відряджений військовослужбовець, повідомляють органи військового управління, військові частини (установи, організації) за місцем штатної служби військовослужбовців (пункт 5 розділу XXXIV Порядку №260).
Перелік органів військового управління (штабів угруповання військ (сил)), включених до складу діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави, що мають право підтверджувати безпосередню участь у бойових діях або заходах відряджених до цих органів військовослужбовців, затверджується Головнокомандувачем Збройних Сил України або начальником Генерального штабу Збройних Сил України (абзац перший пункту 6 розділу XXXIV Порядку №260).
Керівниками пунктів управління, управлінь (штабів) угруповань військ (сил), командирами військових частин (у тому числі резерву, установ, організацій), до яких відряджені військовослужбовці, щомісячно до 5 числа повідомляються органи військового управління, військові частини (установи, організації) за місцем штатної служби цих військовослужбовців про дні безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або заходах, а також виконання завдання у складі управління (штабу) угруповання військ (сил) (затверджених Головнокомандувачем Збройних Сил України або начальником Генерального штабу Збройних Сил України), угруповань військ (сил), резерву, пунктів управління за минулий місяць (абзац перший пункту 7 розділу XXXIV Порядку №260).
Виплата додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів: командирів (начальників) військових частин - особовому складу військової частини; керівника органу військового управління - командирам (начальникам) військових частин (пункту 8 розділу XXXIV Порядку №260).
Аналіз наведених норм права дає підстави дійти висновку про те, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям, які виконують бойові (спеціальні) завдання у складі органу військового управління, штабу угруповання військ (сил) або штабу тактичної групи до пункту управління оперативно-стратегічного угруповання військ включно, а також у складі командування та штабу військової частини (зведеного підрозділу) (у тому числі поза районами ведення бойових (воєнних) дій), що ведуть воєнні (бойові) дії на лінії бойового зіткнення на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до батальйону включно, виплачується додаткова винагорода згідно з Постановою №168 у розмірі до 50000,00 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Проте, безпосередня участь військовослужбовця у бойових діях, виконанні бойового (спеціального) завдання або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії у період здійснення зазначених дій або заходів повинна бути підтверджена, зокрема, такими документами: бойовим наказом (бойовим розпорядженням); журналом бойових дій; рапортом командира підрозділу (групи) про участь військовослужбовця у бойових діях або заходах, у виконанні бойових (спеціальних) завдань.
Додатком 1 до вищезазначених витягів з наказів, з бойових розпоряджень та рапортів підтверджено факт прийняття позивачем безпосередньої участі у бойових діях, виконанні ним бойових завдань на лінії бойового зіткнення в межах району ведення воєнних (бойових) дій у період з жовтня 2024 року по березень 2025 року.
Окрім того, факт прийняття позивачем безпосередньої участі у бойових діях, виконанні ним бойових завдань на лінії бойового зіткнення в межах району ведення воєнних (бойових) дій у вищезазначений період відповідачем у відзиві не спростовується.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до витягів з наказів командира військової частини НОМЕР_1 «Про виплату додаткової винагороди» позивачу у спірний період нараховувалась та виплачувалась додаткова винагорода, яка встановлена постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 у розмірі 30000,00 грн. в розрахунку на місяць пропорційно часу проходження служби.
Суд зазначає, що відповідно до матеріалів справи підтверджується виконання позивачем бойових завдань на лінії бойового зіткнення в межах району ведення воєнних (бойових) дій у період з 01.10.2024 по 31.10.2024, з 01.11.2024 по 30.11.2024, з 01.12.2024 по 18.12.2024, з 04.01.2025 по 31.01.2025, з 01.02.2025 по 03.02.2025, з 05.02.2025 по 28.02.2025, з 01.03.2025 по 15.03.2025.
Відтак, узагальнюючи встановлені обставини та надану їм оцінку, суд приходить до висновку про наявність підстав для виплати позивачу збільшеної до 50000,00 грн. додаткової винагороди у період з 01.10.2024 по 31.10.2024, з 01.11.2024 по 30.11.2024, з 01.12.2024 по 18.12.2024, з 04.01.2025 по 31.01.2025, з 01.02.2025 по 03.02.2025, з 05.02.2025 по 28.02.2025, з 01.03.2025 по 15.03.2025.
При цьому, суд критично оцінює посилання відповідача на лист-роз'яснення Директора Департаменту соціального забезпечення Міністерства оборони України Тетяни Токарчук від №290/13/2643 від 14.11.2023, як на підставу для нарахування та виплати позивачу додаткової винагороди у зменшеному розмірі, оскільки листи міністерств, інших центральних органів виконавчої влади не є нормативно-правовими актами і не можуть встановлювати нові правові норми, а мають лише інформаційний, рекомендаційний, роз'яснювальний характер та за своює суттю є службовою кореспонденцією.
Також, суд звертає увагу відповідача на те, що підстави для нарахування та виплати військовослужбовцям додаткової винагороди визначені Постановою №168 та Порядком №260, які є обов'язковими для виконання, в тому числі для відповідача.
З урахуванням викладеного, суд вважає належним способом захисту порушених прав є визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди з розрахунку 50 000 (п'ятдесят тисяч) гривень з розрахунку на місяць пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань у складі командування та штабу військової частини НОМЕР_2 за періоди з 01.10.2024 по 31.10.2024, з 01.11.2024 по 30.11.2024, з 01.12.2024 по 18.12.2024, з 04.01.2025 по 31.01.2025, з 01.02.2025 по 03.02.2025, з 05.02.2025 по 28.02.2025, з 01.03.2025 по 15.03.2025 та зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу додаткової винагороди з розрахунку 50 000 (п'ятдесят тисяч) гривень з розрахунку на місяць пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань у складі командування та штабу військової частини НОМЕР_2 за періоди з 01.10.2024 по 31.10.2024, з 01.11.2024 по 30.11.2024, з 01.12.2024 по 18.12.2024, з 04.01.2025 по 31.01.2025, з 01.02.2025 по 03.02.2025, з 05.02.2025 по 28.02.2025, з 01.03.2025 по 15.03.2025, з урахуванням раніше проведених виплат.
В іншій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають, оскільки фактично дублюють одна одну та стосуються одного і того самого кола питання.
Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Частиною 2 статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .
Враховуючи вищезазначене, та керуючись ст.ст.2, 9, 139, 241-243, 254-262 КАС України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_3 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди з розрахунку 50000 (п'ятдесят тисяч) гривень з розрахунку на місяць пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань у складі командування та штабу військової частини НОМЕР_2 за періоди з 01.10.2024 по 31.10.2024, з 01.11.2024 по 30.11.2024, з 01.12.2024 по 18.12.2024, з 04.01.2025 по 31.01.2025, з 01.02.2025 по 03.02.2025, з 05.02.2025 по 28.02.2025, з 01.03.2025 по 15.03.2025.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду з розрахунку 50000 (п'ятдесят тисяч) гривень з розрахунку на місяць пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань у складі командування та штабу військової частини НОМЕР_2 за періоди з 01.10.2024 по 31.10.2024, з 01.11.2024 по 30.11.2024, з 01.12.2024 по 18.12.2024, з 04.01.2025 по 31.01.2025, з 01.02.2025 по 03.02.2025, з 05.02.2025 по 28.02.2025, з 01.03.2025 по 15.03.2025, з урахуванням раніше проведених виплат.
В задоволенні решти вимог - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя І.В. Новікова