Україна
Донецький окружний адміністративний суд
24 липня 2025 року Справа№200/3903/25
Донецький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Крилової М.М., розглянувши розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Крилової М.М., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
28 травня 2025 року до Донецького окружного адміністративного суду, через підсистему ЄСІТС «Електронний Суд», надійшов позов адвоката Верченко О.О., яка діє в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення від 02.04.2023 року (вірна 02.04.2025 року) № 056650008915 Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 24.03.2025 року;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, зарахувати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до пільгового стажу роботи, періоди за Списком робіт затвердженому Постановою КМУ від 31.03.1994 р. N 202 розділ 1, період роботи з 24.05.2002 по 01.09.2004, з 09.12.2004 по 04.04.2007, з 23.04.2007 по 04.07.2008, з 01.09.2008 по 01.10.2008;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, зарахувати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до пільгового стажу роботи на провідній професії прохідником відповідно до ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 02.10.2008 по 17.04.2009, з 18.05.2009 по 01.12.2014, з 02.12.2014 по 21.02.2016, з 07.04.2016 по 04.05.2016, з 13.07.2016 по 12.10.2016, з 17.05.2017 по 24.12.2021, з 22.05.2022 по 13.06.2022, з 20.09.2022 по 12.10.2022, з 27.10.2022 по 29.12.2023, з 11.04.2024 по 24.03.2025 із застосуванням кратності відповідно до Постанови КМУ № 81 від 22.02.1992, та Роз'яснень Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 року № 8;
- зобов'язати и Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, зарахувати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до пільгового стажу роботи, періоди роботи на провідних посадах передбачених ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 25.12.2021 по 23.02.2022, з 24.02.2022 по 21.05.2022, з 14.06.2022 по 19.09.2022, з 13.10.2022 по 26.10.2022, з 30.12.2023 по 10.04.2024 року із розрахунку 1 день військової служби за три у відповідності до ст. 8 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», пункту 2.3. розділу 2 Положення затвердженого Наказом Міністерства оборони України № 530 від 14.08.2014 року;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, призначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , пенсію відповідно до ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 24.03.2025 року.
В обгрунтування позовних вимог вказано, що позивач 24.03.2025 року звернувся із заявою про призначення пенсії відповідно до ч. 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Рішенням від 02.04.2023 року № 056650008915 Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, відмовлено ОСОБА_1 , в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до статті 115 Закону №1058 у зв'язку із недосягненням пенсійного віку.
Вважає рішення відповідача протиправним та таким, що порушує його конституційні права на належне пенсійне забезпечення.
Ухвалою суду від 02 червня 2025 року відкрито провадження у справі, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження, витребувано копії та докази
23 червня 2025 року на адресу суду надійшов відзив на адміністративний позов, зі змісту якого відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог.
В обгрунтування своєї позиції зазначив, що позивач звернувся через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України із заявою від 24.03.2025, щодо переходу на інший вид пенсії відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Головним управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області за принципом екстериторіальності розглянуто заяву Позивача та за результатами розгляду такої заяви прийнято рішення від 02.04.2025 №056650008915 про відмову у перерахунку пенсії. Вказує, що до матеріалів пенсійної справи Позивача було долучено копію трудової книжки, не завірену належним чином. Довідки про підтвердження пільгового стажу відсутні. Враховуючи зазначене, для розгляду питання про зарахування пільгового стажу відповідно до ч. 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» не було підстав.
Згідно з нормами статті 258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
У період з 04 липня 2025 року по 18 липня 2025 року (включно) суддя Крилова М.М. перебувала у щорічній відпустці, справа розглядається у перший день після виходу судді з відпустки.
Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, судом встановлено наступне.
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянин України, що підтверджується паспортом серії НОМЕР_1 , перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області та отримує пенсію по інвалідності.
24.03.2025 року ОСОБА_1 , через веб портал ПФУ, звернувся до органів Пенсійного фонду із заявою про перерахунок пенсії, а саме перехід з пенсії по інвалідності на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Судом встановлено, що звернення позивача опрацьовано за принципом екстериторіальності, що передбачено постановою правління Пенсійного фонду України від 16.12.2020 № 25-1 «Про затвердження змін до деяких постанов правління Пенсійного фонду України», зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.03.2021 № 339/35961 спеціалістом Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області.
Рішенням відповідача від 02.04.2023 року (відповідачем надано рішення від 02.04.2025) № 056650008915 відмовлено ОСОБА_1 у перерахунку пенсії відповідно до ст. 115 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у зв'язку з недосягненням 55 років.
Не погодившись з рішенням відповідача про відмову в призначенні пенсії позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.
Надаючи правову оцінку вказаним обставинам, суд зазначає наступне.
Згідно із статтею 46 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх в разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Призначення, виплата та перерахунок призначеної пенсії регулюється Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-IV (далі - Закон № 1058).
Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-IV розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.
Статтею 8 Закону № 1058 закріплено право громадян на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.
Відповідно до статті 1 Закону № 1058, застрахована особа - фізична особа, яка відповідно до цього Закону підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачуються чи сплачувалися у встановленому законом порядку страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та до накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування;
Страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески;
Страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування;
Страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до закону сплачують єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та/або є платниками відповідно до цього Закону.
Відповідно до статті 24 Закону № 1058-IV, страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
До страхового стажу для обчислення розміру пенсії за віком, з якого обчислюється розмір пенсії по інвалідності або у зв'язку з втратою годувальника, крім наявного страхового стажу, зараховується також на загальних підставах відповідно період з дня встановлення інвалідності до досягнення застрахованою особою віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону, та період з дня смерті годувальника до дати, коли годувальник досяг би віку, передбаченогочастиною першоюстатті 26 цього Закону.
Період, протягом якого особа, яка підлягала загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню на випадок безробіття, отримувала допомогу по безробіттю (крім одноразової її виплати для організації безробітним підприємницької діяльності), допомогу по частковому безробіттю, допомогу по частковому безробіттю на період карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та матеріальну допомогу у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації, включається до страхового стажу.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
У разі якщо за період з 1 липня 2000 року по 31 грудня 2016 року в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування відсутні відомості, необхідні для обчислення страхового стажу військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), поліцейським, особам рядового і начальницького складу відповідно до цього Закону, страховий стаж обчислюється на підставі довідки про проходження військової служби та про сплачені суми страхових внесків.
Страховий стаж обчислюється в місяцях. Неповний місяць роботи, якщо застрахована особа підлягала загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню або брала добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови, що сума сплачених за цей місяць страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, є не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.
Якщо сума сплачених за відповідний місяць страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, є меншою, ніж мінімальний страховий внесок, цей період зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови здійснення в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду, відповідної доплати до суми страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, таким чином, щоб загальна сума сплачених коштів за відповідний місяць була не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж враховується в одинарному розмірі, крім випадків, передбачених цим Законом.
За кожний повний рік стажу роботи (врахованого в одинарному розмірі) на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, зайнятість на яких давала та дає право на пенсію на пільгових умовах, до страхового стажу додатково зараховується по одному року.
Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений законодавством, що діяло раніше, за період з 1 січня 2004 року застосовується виключно в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років.
За частиною 2 статті 27 Закону № 1058-IV, за бажанням застрахованої особи частина розміру пенсії за віком за період страхового стажу, набутого до дня набрання чинності цим Законом, може бути визначена відповідно до раніше діючого законодавства, а частина розміру пенсії за період страхового стажу, набутого після набрання чинності цим Законом, - відповідно до цього Закону.
При цьому частина розміру пенсії за віком, обчислена за раніше діючим законодавством, не може перевищувати максимальних розмірів пенсій, визначених законом для відповідних категорій пенсіонерів, та не може бути нижчою, ніж розмір трудової пенсії за віком з урахуванням цільової грошової допомоги на прожиття, що діяли на день набрання чинності цим Законом.
Розмір пенсії за віком, обчислений за раніше діючим законодавством, підвищується з дня набрання чинності цим Законом до дня її призначення в порядку, передбаченому частинами1та2 статті 42 цього Закону.
Статтею 114 Закону №1058 врегульовано питання пенсій за віком на пільгових умовах та за вислугу років для окремих категорій працівників.
Згідно з частиною 1 статті 114 Закону № 1058-IV право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 114 Закону № 1058-IV на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Відповідно до частини 3 статті 114 Закону № 1058-IV, працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років.
За наявності стажу на підземних роботах менше 10 років у чоловіків і менше 7 років 6 місяців у жінок та страхового стажу, встановленого абзацами першим і п'ятнадцятим - двадцять третім пункту 1 частини другої цієї статті, за кожний повний рік зазначених робіт пенсійний вік, встановленийабзацом першимстатті 26 цього Закону, зменшується на один рік. При цьому пенсійний вік для жінок не може бути нижчим за вік, встановленийабзацом першимпункту 1 частини другої цієї статті.
За частиною 1 статті 14 Закону № 1788-XII з урахуванням рішення Конституційного Суду№ 1-р/2020 від 23.01.2020, працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на цих роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 20 років. Такий же порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничо-рятувальних частин) на шахтах по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або знаходяться в стадії ліквідації, але не більше 2 років.
При наявності стажу на підземних роботах менше 10 років у чоловіків і менше 7 років 6 місяців у жінок за кожний повний рік цих робіт пенсійний вік, передбачений статтею 12 цього Закону, знижується на 1 рік.
За частиною 5 статті 114 Закону № 1058-IV, у разі призначення пенсій на пільгових умовах відповідно до частин 2 і 3 цієї статті проводиться взаємне зарахування періодів роботи, передбачених цією статтею, за умови що роботи, які зараховуються, дають право на пенсію на аналогічних або більш пільгових умовах.
Відповідно до частини 6 статті 114 Закону № 1058-IV, контроль за правильністю застосування списків на пільгове пенсійне забезпечення і якістю проведення атестації робочих місць на підприємствах та в організаціях, підготовка пропозицій щодо вдосконалення таких списків покладаються на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю.
Відповідно до п.2 Порядку застосування Списків N 1 і N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказ Міністерства праці та соціальної політики України 18.11.2005 № 383 (далі Порядок № 383), під повним робочим днем слід уважати виконання робіт в умовах, передбачених Списками, не менше 80 відсотків робочого часу, установленого для працівників даного виробництва, професії чи посади, з урахуванням підготовчих, допоміжних, поточних ремонтних робіт, пов'язаних з виконанням своїх трудових обов'язків
Пунктом 3 Порядку № 383 передбачено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.
Комплексний аналіз норми дає підстави дійти висновку, що необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах за п.1 ч.2 статті 114 Закону №1058 є досягнення особою відповідного віку, перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у Списку № 1, з урахуванням проведеної атестації робочих місць за час виконання роботи після 21 серпня 1992 року, а також документальне підтвердження зайнятості працівника повний робочий день за відповідною професією.
Так, згідно зі статтею 62 Закону № 1788-ХІІ, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 10 Порядку № 383 встановлено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 N 637.
Згідно п.1 Порядку № 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Відповідно до п.3 Порядку № 637 встановлено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Пунктом 20 Порядку № 637 визначено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток N 5).
У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованій території України або в районах проведення антитерористичної операції, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Аналіз зазначених нормативно-правових актів свідчить про те, що надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.
Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постановах від 20 лютого 2018 року у справі № 234/13910/17 та від 7 березня 2018 року у справі №233/2084/17, від 16 травня 2019 року в справі № 161/17658/16-а, від 27 лютого 2020 року в справі № 577/2688/17, від 31 березня 2020 року в справі № 446/656/17, від 21 травня 2020 року в справі № 550/927/17, від 10 грудня 2020 року в справі № 195/840/17.
Позивач просить суд зобов'язти відповідача зарахувати до пільгового стажу роботи, періоди за Списком робіт затвердженому Постановою КМУ від 31.03.1994 р. N 202 розділ 1, період роботи з 24.05.2002 по 01.09.2004, з 09.12.2004 по 04.04.2007, з 23.04.2007 по 04.07.2008, з 01.09.2008 по 01.10.2008. до пільгового стажу роботи на провідній професії прохідником відповідно до ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 02.10.2008 по 17.04.2009, з 18.05.2009 по 01.12.2014, з 02.12.2014 по 21.02.2016, з 07.04.2016 по 04.05.2016, з 13.07.2016 по 12.10.2016, з 17.05.2017 по 24.12.2021, з 22.05.2022 по 13.06.2022, з 20.09.2022 по 12.10.2022, з 27.10.2022 по 29.12.2023, з 11.04.2024 по 24.03.2025 із застосуванням кратності відповідно до Постанови КМУ № 81 від 22.02.1992, та Роз'яснень Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 року № 8. до пільгового стажу роботи, періоди роботи на провідних посадах передбачених ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 25.12.2021 по 23.02.2022, з 24.02.2022 по 21.05.2022, з 14.06.2022 по 19.09.2022, з 13.10.2022 по 26.10.2022, з 30.12.2023 по 10.04.2024 року із розрахунку 1 день військової служби за три у відповідності до ст. 8 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», пункту 2.3. розділу 2 Положення затвердженого Наказом Міністерства оборони України № 530 від 14.08.2014 року та призначити ОСОБА_1 пенсію відповідно до ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 24.03.2025 року.
Зі спірного рішення відповідача не можливо встановити, які саме періоди не були зараховану позивачу до пільгового стажу. При цьому, відповідачем взагалі не вирішувалось питання про перехід з пенсії по інвалідності на на пенсію за віком відповідно до ч. 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
З протоколоу розрахунку стажу, наданим позивачем разом з позовною заявою, вбачається, що позивачу не було зараховано до пільгового стажу за Списком № 1 жодного періоду роботи.
Адміністративний суд під час перевірки правомірності рішення суб'єкта владних повноважень, повинен надати правову оцінку тим обставинам, які стали підставою для його прийняття та наведені безпосередньо у цьому рішенні, а не тим, які в подальшому були виявлені суб'єктом владних повноважень для доведення правомірності («виправдання») свого рішення.
Аналогічна правова позиція міститься у п. 75 постанови Верховного Суду від 17.12.2018 по справі №509/4156/15-а (адміністративне провадження №К/9901/7504/18).
У трудовій книжці позивача серії НОМЕР_2 від 03.12.1998, щодо спірних періодів містяться наступні записи:
24.05.2002 - переведений учнем гірника підземного з повним робочим днем в шахті на час практики у у ВАТ «Вугільна компанія «шахта «Красноармійська-Західна №1» (запис № 9);
04.09.2002 - переведений гірником підземним 2 розряду з повним робочим днем в шахті (запис № 10);
01.09.2004 - звільнений за власним бажанням (запис № 12);
09.12.2004 - прийнятий гірником підземним 3 розряду з повним робочим днем в шахті в ДП «Вугільна компанія «Краснолиманська» (б/н);
08.11.2005 - переведений гірничомонтажником підземним з повним робочим днем в шахті на період практики (б/н);
07.04.2006 - переведений гірничомонтажником 5 розряду з повним робочим днем в шахті (б/н);
04.04.2007 - звільнений за власним бажанням (б/н);
23.04.2007 - прийнятий гірничомонтажником 4 розряду підземним з повним робочим днем в шахті у ВАТ «Вугільна компанія «шахта «Красноармійська-Західна №1» (б/н);
04.07.2008 - звільнений за власним бажанням (б/н);
01.09.2008 - прийнятий гірником підземним з р. з повним робочим днем в шахті у ВП «Шахта 1-3 «Новогродівська» «(б/н);
02.10.2008 - переведений підземним учнем прохідника з повним робочим днем під землею (б/н);
05.12.2008 - переведений підземни прохідником 5 р. з повним робочим днем в шахті (б/н);
17.04.2009 - звільнений за власним бажанням (б/н);
18.05.2009 - прийнятий прохідником 5 р. з повним робочим днем під землею у ТОВ «Шахтобудівельна компанія «Донецькшахтопрохідка» (б/н);
01.12.2014 - звільнений за переводом (б/н);
02.12.2014 - прийнятий за переводом прохідником 5 розряду з повним робочим днем в шахті у ПАТ «Шахтоуправління «Покровське» (б/н);
21.02.2016 звільнений за власним бажанням (б/н);
07.04.2016 - прийнятий прохідником 5 розряду з повним робочим днем під землею у ТОВ «Донбасвуглепрохідка» (б/н);
04.05.2016 - звільнений за власним бажанням (б/н);
13.07.2016 - прийнятий прохідником 5 розряду на ділянку будівництва вертикальних стволів Департаменту будівельних та гірничих робіт (б/н);
12.10.2016 - звільнений за власним бажанням (б/н);
17.05.2017 - прийнятий прохідником 5 розряду з повним робочим днем на підземних роботах (б/н).
Записи про звільнення трудова книжка не містить.
Щодо періодів роботи з 24.05.2002 по 01.09.2004, з 09.12.2004 по 04.04.2007, з 23.04.2007 по 04.07.2008, з 01.09.2008 по 01.10.2008.
Суд зазначає, що професія позивача «учень гірника підземного, «гірник підземний» та «гірничомонтажник підземним» передбачені Списком затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 31 березня 1994 № 202, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятності протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин), пов'язаних з видубутком вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, терміном не менше 25 років.
При цьому, суд зазначає, що відповідно до відомостей з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, копію витягу з якого позивачем надано до суду, останній у спірні періоди виконував роботи, які дають право на пільги у пенсійному забезпеченні (код ЗП3013А1).
Наказом Мінфіну від 14.04.2015 р. № 435 (зі змінами) затверджено довідник кодів підстав для обліку Пенсійним фондом України стажу окремим категоріям осіб відповідно до законодавства.
Згідно зазначеного довідника код підстави ЗП3013А1 - це працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 24 червня 2016 року № 461, і за результатами атестації робочих місць.
Враховуючи наведене, періоди роботи позивача з 24.05.2002 по 01.09.2004, з 09.12.2004 по 04.04.2007, з 23.04.2007 по 04.07.2008, з 01.09.2008 по 01.10.2008 повинні бути зараховано до пільгового стажу за ст. 14 пост 202 підземні.
Щодо періодів роботи з 02.10.2008 по17.04.2009, з 18.05.2009 по 01.12.2014, з 02.12.2014 по 21.02.2016, з 07.04.2016 по 04.05.2016, з 17.05.2017 по 24.10.2021 (з 25.10.2021 військова служба).
Суд зазначає, що професія позивача «прохідник» відноситься до провідної професії відповідно до ч. 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та ст 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Відповідно до відомостей з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, копію витягу з якого позивачем надано до суду, останній у спірні періоди виконував роботи, які дають право на пільги у пенсійному забезпеченні (код ЗПЗ014А2).
Згідно зазначеного довідника код підстави ЗПЗ014А2 - це працівники провідних професій: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, які безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників,- за Списком робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин), пов'язаних з видобутком вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, терміном не менше 25 років, затвердженим постановою Кабінету Міністрів від 31 березня 1994 року № 202.
Враховуючи наведене, періоди роботи позивача з 02.10.2008 по 17.04.2009, з 18.05.2009 по 01.12.2014, з 02.12.2014 по 21.02.2016, з 07.04.2016 по 04.05.2016, з 17.05.2017 по 24.10.2021 необхідно зарахувати до пільгового стажу на провідній професії.
Щодо періоду роботи з 13.07.2016 по 12.10.2016, суд зазначає, що записи трудової книжки, що посвідчують вказані спірні періоди підтверджують, що позивач працював за професією «прохідником 5 розряду на ділянку будівництва вертикальних стволів Депортаменту будівельних та гірничих робіт», проте не містять відомостей щодо роботи позивача в ці періоди протягом повного робочого дня під землею.
Враховуючи те, що записами трудової книжки не підтверджено факт роботи позивача протягом повного робочого дня під землею та не було надано пільгових довідок, які підтверджують такий факт, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог в цій частині.
Щодо зарахування до пільгового підземного стажу періодів військової служби позивача з 25.10.2021 по 24.12.2021, з 22.05.2022 по 13.06.2022, з 20.09.2022 по 12.10.2022, з 27.10.2022 по 29.12.2023, з 11.04.2024 по 24.03.2025.
Відповідно до військового квитка серії НОМЕР_3 07.12.1993 ОСОБА_1 року на підставі наказу командира в/ч НОМЕР_4 призваний на військову службу.
Наказом командира військової частини НОМЕР_5 (по стройовій частині) від 25.10.2021 року № 304 старшого сержанта запасу ОСОБА_1 з 25.10.2021 зараховано до списків особового складу частини та всіх видів забезпечення.
Відповідно до розрахунку стажу періоди роботи позивача з 25.10.2021 по 28.02.2023 зараховано до страхового стажу, періоди роботи 01.03.2023 по 29.12.2023, з 11.04.2024 по 24.03.2025 не зараховано до страхового та пільгового стажу.
Статтею 2 Закону України 25 березня 1992 року № 2232-XII «Про військовий обов'язок і військову службу» (далі - Закону № 2232-XII) визначено, що військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, пов'язаній із захистом Вітчизни. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Частиною 4 вказаної статті Закону передбачено види військової служби, до яких, зокрема, віднесено й військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період.
При цьому, основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей визначено Законом №2011-XII, який також встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.
Відповідно до статті 1-2 цього Закону військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами.
У зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.
Відповідно до статті 6 Закону України від 22 жовтня 1993 року №3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» до учасників бойових дій належать, зокрема військовослужбовці (резервісти, військовозобов'язані), які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення.
Абзацом другим пункту 1 статті 8 Закону №2011-XII визначено, що час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час проходження строкової військової служби та військової служби за призовом осіб офіцерського складу, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України від 06 грудня 1991 року №1932-XII «Про оборону України» (далі - Закон № 1932-XII), зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу в особливий період, що оголошується відповідно до Закону № 1932-XII, особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Час навчання в професійно-технічному навчальному закладі, час проходження строкової військової служби, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону № 1932-XII, які зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, не повинні перевищувати наявного стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах. Час проходження військовослужбовцями військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону № 1932-XII, зараховується до їх вислуги років, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби на пільгових умовах у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.
Враховуючи те, що на час призову на службу у Збройних Силах України позивач працював за професією «прохідник», яка відноситься до провідної професії відповідно до ч. 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та ст 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення», суд дійшов висновку, що відповідачем протиправно не зараховано період військової служби з 25.10.2021 по 24.12.2021, з 22.05.2022 по 13.06.2022, з 20.09.2022 по 12.10.2022, з 27.10.2022 по 29.12.2023, з 11.04.2024 по 24.03.2025 до пільгового стажу як провідні професії.
Щодо позовних вимог в частині зарахування до пільгового стажу роботи, періоди роботи на провідних посадах передбачених ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 25.12.2021 по 23.02.2022, з 24.02.2022 по 21.05.2022, з 14.06.2022 по 19.09.2022, з 13.10.2022 по 26.10.2022, з 30.12.2023 по 10.04.2024 року із розрахунку 1 день військової служби за три у відповідності до ст. 8 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», пункту 2.3. розділу 2 Положення затвердженого Наказом Міністерства оборони України № 530 від 14.08.2014 рок.
Статтею 57 Закону № 1788-ХІІ передбачено, що пільги по обчисленню стажу за час перебування у складі діючої армії, та встановлює, що час служби зараховується до стажу роботи на пільгових умовах, у порядку, встановленому для обчислення строків цієї служби при призначенні пенсії за вислугою років військовослужбовцям.
Згідно абзацу 7 підпункту 1 пункту 2.3 розділу II «Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і соціального забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та членів їх сімей» затвердженого наказом Міноборони України від 14.08.2014 року №530, час проходження служби, протягом якого особа брала участь в антитерористичній операції зараховується на пільгових умовах - один місяць служби за три.
Порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсії і грошової допомоги особам, які мають право на пенсію відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, крім військовослужбовців строкової служби і членів їх сімей та прирівняних до них осіб, визначається постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 №393(далі Порядок).
При цьому, слід звернути увагу на те, що до 19.02.2022 пунктом 3 Порядку було визначено стаж, який зараховувався до вислуги років при призначенні пенсії у пільговому обчисленні.
Проте, у зв'язку з прийняттям Кабінетом Міністрів України 16.02.2022 постанови № 119 Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 така редакція Порядку зазнала змін (набрання чинності 19.02.2022). Пунктом 3 Порядку визначено, що стаж, який зараховується на пільгових умовах до вислуги років для визначення розміру пенсії особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови.
Враховуючи дату звернення позивача із заявою про призначення пенсії (17.09.2024) до спірних правовідносин підлягає застосуванню постанова Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 в редакції, що діє з 19.02.2022.
Таким чином, на час звернення позивача із заявою про призначення пенсії редакція пп. «а» п. 3 Порядку № 393 зазнала змін, відповідно до яких зарахування на пільгових умовах до вислуги років спірного періоду, застосовується виключно для визначення розміру пенсії, а не для її призначення, як передбачала попередня редакція пп. «а» п. 3 Порядку № 393.
Суд звертає увагу, що порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсії і грошової допомоги особам, які мають право на пенсію відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, крім військовослужбовців строкової служби і членів їх сімей та прирівняних до них осіб, визначається постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 №393 має вищу юридичну силу ніж Наказ Міністерства оборони України № 530 від 14.08.2014 року «Про положення про організацію роботи з обчислення вислуги років», на який посилається позивач. Тому до спірних правовідносин має бути застосована саме постанова Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 №393.
Статтею 17 Закону № 2262-ХІІ визначено види служби та періоди часу, які зараховуються до вислуги років для призначення пенсії, статтею 17-1 Закону № 2262-ХІІ встановлено, що порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Отже,Законом № 2262-ХІІ передбачені пільгові умови для призначення пенсій за вислугу років, які встановлюються урядом, шляхом прийняття підзаконних нормативно-правових актів.
Законодавець чітко визначив, що для встановлення права на призначення пенсії вислуга років визначається виключно в календарному обчисленні без періодів служби на пільгових умовах. Пільгова вислуга років застосовується лише для визначення розміру пенсії. Тобто, після внесення вищезазначених змін в Постанову № 393, було усунуто існуючу на той час колізію в законодавстві щодо пенсійного забезпечення військовослужбовців.
Зазначений висновок відповідає позиції Верховного Суду, викладеній у постановах від 31.08.2023 у справі № 200/4951/22, від 07.09. 2023 у справі № 560/9478/22, від 15.09.2023 у справі № 380/10714/22.
Суд зауважує, що у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 № 755/10947/17 зазначено, що суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію Верховного Суду.
Отже, позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.
Щодо застосування до спірних правовідносин роз'яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 №8 суд враховує наступне.
Згідно із пунктом 5 постанови Верховної Ради України «Про порядок введення в дію Закону України "Про пенсійне забезпечення"» від 06 грудня 1991 року № 1931-ХІІ Міністерству соціального забезпечення України було надано право давати роз'яснення про порядок застосування Закону України "Про пенсійне забезпечення", обов'язкові для всіх підприємств, установ і організацій, розташованих на території України.
На виконання постанови Верховної Ради України «Про порядок введення в дію Закону України "Про пенсійне забезпечення"» від 06 грудня 1991 року № 1931-ХІІ Міністерством соціального забезпечення України видано роз'яснення від 20 січня 1992 року № 8 «Про порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсії незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбачених статтею 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення"».
Відповідно до роз'яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20 січня 1992 року № 8 «Про порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсію незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбачених статтею 14 Закону України Про пенсійне забезпечення» працівникам, зайнятим на підземних роботах та в металургії, які мають не менше 10 років стажу роботи, що дає право на пенсію незалежно від віку у відповідності зі статтею 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення», але не відпрацювавши повного стажу, передбаченого зазначеною статтею Закону, пенсія незалежно від віку може призначатися при наявності не менше 25 років стажу підземної та в металургії роботи із зарахуванням до нього: кожного повного року гірничим очисного забою, прохідником, забійником на відбійних молотках, машиністом гірничих виємочних машин, сталеваром, горновим, агломератником, вальцювальником гарячого прокату - за 1 рік роботи 3 місяці; кожного повного року роботи, передбаченої у відповідних розділах списку № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, які дають право на пільгове пенсійне забезпечення, - за 9 місяців.
Тобто відповідно до роз'яснення Міністерства соціального захисту населення України від 20 січня 1992 року № 8 основною умовою для взаємозаліку пільгового трудового стажу роботи є наявність 10-річного стажу роботи.
Крім цього, Кабінет Міністрів України 22.02.1992 прийняв Постанову № 81 «Про заходи щодо застосування Закону України «Про пенсійне забезпечення», у якій є Додаток, який містить перелік проектів нормативних актів щодо застосування Закону України «Про пенсійне забезпечення», який у свою чергу містить Документи, що затверджуються міністерствами. Серед цих документів є Роз'яснення від 20.01.1992 №8 «Про порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсії незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбачених ст.14 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Постанова КМУ №81 від 22.02.1992 є чинною.
У листі Міністерства соціальної політики України № 12281/0/2-18/21 від 26.06.2018 року зазначено, що пунктом 5 постанови Верховної Ради України від 06.12.1991 року № 1931-XII «Про порядок введення в дію Закону України «Про пенсійне забезпечення» Міністерству соціального забезпечення України було надано право давати роз'яснення про порядок застосування Закону України «Про пенсійне забезпечення»№ 1788, обов'язкові для всіх підприємств, установ і організацій, розташованих на території України. Згідно вказаного листа, у зв'язку з тим, що роз'яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 № 8 «Про порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсію незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбачених ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечений» втратило чинність і право та порядок призначення пенсій на пільгових умовах працівникам, зайнятим на підземних і відкритих гірничих роботах та в металургії визначаються відповідно до частини 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», немає підстав зараховувати позивачу до стажу кожного повного року роботи гірничим очисного забою - за 1 рік роботи 3 місяці.
У листі від 02 жовтня 2018 року № 19997/0/2-18 адресованому Пенсійному фонду України Міністерство соціальної політики України зазначило про доцільність застосування роз'яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20 січня 1992 року № 8 «Про порядок зарахування трудового стажу, що дає право на пенсію незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбачених статтею 14 Закону України Про пенсійне забезпечення».
Згідно з листом Міністерства соціальної політики України від 12 вересня 2018 року № 1209-27, до законодавчого врегулювання питання внесення змін до статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», органи Пенсійного фонду України при призначенні пенсії відповідно до частини третьої статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» враховують Роз'яснення № 8.
Суд зазначає, що статтею 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачена можливість взаємного зарахування періодів роботи як за Списком робіт і професій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31 березня 1994 року № 202, так і періодів роботи, передбаченої у відповідних розділах списку № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, які дають право на пільгове пенсійне забезпечення, а Роз'ясненням № 8 лише розтлумачено як правильно застосовувати цю норму.
Таким чином у даному випадку, підлягає застосуванню роз'яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20 січня 1992 року № 8 та Постанова КМУ № 81 від 22.02.1992 Про заходи щодо застосування Закону України Про пенсійне забезпечення.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 18 листопада 2024 року справа № 200/1009/24, від 09 квітня 2025 року у справі №200/6443/23.
Стосовно вимоги позивача про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області призначити пенсію, суд зазначає наступне.
Як видно з положень Рекомендації Комітету Європи №R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом 11.03.1980, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Згідно з пунктом 1.6 Методології проведення антикорупційної експертизи, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 23.06.2010 р. № 1380/5, дискреційні повноваження - сукупність прав та обов'язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта.
Таким чином, дискреція - це елемент управлінської діяльності, вона пов'язана з владними повноваженнями і їх носіями - органами державної влади та місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами. Дискрецію не можна ототожнювати тільки з формалізованими повноваженнями - вона характеризується відсутністю однозначного нормативного регулювання дій суб'єкта, він не може ухилятися від реалізації своєї компетенції, але й не має права виходити за її межі.
Дискреційні повноваження - це законодавчо встановлена компетенція владних суб'єктів, яка визначає ступінь самостійності її реалізації з урахуванням принципу верховенства права; ці повноваження полягають у застосуванні суб'єктами адміністративного розсуду при здійсненні дій і прийнятті рішень. У більш звуженому розумінні дискреційні повноваження - це можливість діяти за власним розсудом, в межах закону, можливість застосувати норми закону та вчиняти конкретні дії (або дію) серед інших, кожні з яких окремо є відносно правильними (законними).
Аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного Суду України від 21.05.2013 року № 21-87а13.
Так, призначення та обрахунок пенсії є дискреційним повноваженням пенсійного органу. Суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймати замість нього рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб'єкта владних повноважень, оскільки такі дії виходять за межі визначених йому повноважень законодавцем.
У силу положень частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинствапри виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відповідно до частин 1, 2 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України, при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково. У разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії (пункту 4 частини 2 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України).
У випадку, визначеному пунктом 4 частини 2 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд. У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
З урахуванням наведеного, а також дискреції пенсійного органу в питаннях призначення пенсії, суд з метою ефективного захисту права позивача на пенсію за віком вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги шляхом:
визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області від 02.04.2025 року № 056650008915 про відмову ОСОБА_1 в перерахунку пенсії, перехід з пенсії по інвалідності на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до ч. 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»;
зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 24.03.2025 про перерахунок пенсії, перехід з пенсії по інвалідності на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до ч. 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» зарахувавши до пільгового стажу за ст. 14 пост 202 підземні періоди роботи з 24.05.2002 по 01.09.2004, з 09.12.2004 по 04.04.2007, з 23.04.2007 по 04.07.2008, з 01.09.2008 по 01.10.2008, до пільгового стажу на провідній професії періоди роботи з з 02.10.2008 по 17.04.2009, з 18.05.2009 по 01.12.2014, з 02.12.2014 по 21.02.2016, з 07.04.2016 по 04.05.2016, з 17.05.2017 по 24.10.202, з 25.10.2021 по 24.12.2021, з 22.05.2022 по 13.06.2022, з 20.09.2022 по 12.10.2022, з 27.10.2022 по 29.12.2023, з 11.04.2024 по 24.03.2025 та зарахувавши до пільгового стажу періоди роботи, що дають право на призначення пенсії відповідно до ч.3 ст.114 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, ст. 14 Закону України Про пенсійне забезпечення із застосуванням роз'яснень Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 №8 та Постанови КМУ № 81 від 22.02.1992 Про заходи щодо застосування Закону України Про пенсійне забезпечення.
При прийнятті рішення суд виходить з положень, закріплених в п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень, де вказано, що обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Враховуючи наведене вище, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Згідно з положеннями частини першої статті 139 КАС при задоволені позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрат, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно з частиною третьою статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених вимог
З огляду на те, що спірне рішення відповідача визнано протиправним та скасовано, суд дійшов висновку, що судовий збір у розмірі 968,96 грн підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача.
Керуючись ст.ст. 2, 5-14, 19-22, 72-78, 94, 132-143, 159-165, 241-247, 255, 295-297 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області від 02.04.2025 року № 056650008915 про відмову ОСОБА_1 в перерахунку пенсії, перехід з пенсії по інвалідності на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до ч. 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 24.03.2025 про перерахунок пенсії, перехід з пенсії по інвалідності на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до ч. 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» зарахувавши до пільгового стажу за ст. 14 пост 202 підземні періоди роботи з 24.05.2002 по 01.09.2004, з 09.12.2004 по 04.04.2007, з 23.04.2007 по 04.07.2008, з 01.09.2008 по 01.10.2008, до пільгового стажу на провідній професії періоди роботи з 02.10.2008 по 17.04.2009, з 18.05.2009 по 01.12.2014, з 02.12.2014 по 21.02.2016, з 07.04.2016 по 04.05.2016, з 17.05.2017 по 24.10.202, з 25.10.2021 по 24.12.2021, з 22.05.2022 по 13.06.2022, з 20.09.2022 по 12.10.2022, з 27.10.2022 по 29.12.2023, з 11.04.2024 по 24.03.2025 та зарахувавши до пільгового стажу періоди роботи, що дають право на призначення пенсії відповідно до ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» із застосуванням роз'яснень Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 №8 та Постанови КМУ № 81 від 22.02.1992 «Про заходи щодо застосування Закону України «Про пенсійне забезпечення».
В решті позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (місцезнаходження: Житомирська обл., м. Житомир, вулиця Ольжича, буд. 7; код ЄДРПОУ 13559341) на користь ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_6 ) судовий збір у розмірі 968,96 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).
Суддя М.М. Крилова