Україна
Донецький окружний адміністративний суд
24 липня 2025 року Справа№200/4171/25
Донецький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Крилової М.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
09 червня 2025 року до Донецького окружного адміністративного суду, через підсистему ЄСІТС «Електронний Суд», надійшов позов адвоката Сєргєєвої Р.А. яка діє в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про:
- визнання протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, скасування Рішення про відмову у призначенні пенсії за віком № 056550005968 від 07.05.2025 року по зверненню 30.04.2025 року, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»;
- зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повторно розглянути заяву від 30.04.2025 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»;
- зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області зарахувати до страхового стажу, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , період роботи в колгоспі з 18.04.1984 року по 13.09.1999 рік. на підставі запису в трудовій книжки колгоспника НОМЕР_1 від 21 квітня 1983 року.
В обгрунтування позовних вимог позивач вказала, що 30.04.2025 року, через Веб-портал, звернулась із заявою та пакетом документів до Пенсійного фонду України про призначення їй пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Рішенням відповідача № 056550005968 від 07.05.2025 року позивачу було відмовлено у призначенні пенсії у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу, при цьому, до страхового стажу не було зараховано період роботи позивача в колгоспі згідно трудової книжки НОМЕР_1 від 21.04.1983 року з 18.04.1984 року по 13.09.1999 рік (15 років 5 місяців), оскільки в трудовій книжці дописана дата на звільнення та відсутня інформація про встановлений та фактично відпрацьований мінімум трудової участі у громадському господарстві.
Вважає рішення відповідача протиправним та таким, що порушує її право на належне пенсійне страхування.
Ухвалою суду від 12 червня 2025 року відкрито провадження у справі, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні), витребувано копії та докази.
26 червня 2025 року до суду надійшов відзив на адміністративний позов, зі змісту якого відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог. В обгрунтування своєї позиції зазначив, що ОСОБА_1 звернулася із заявою від 30.04.2025 про призначення пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону України від 09.07.2003 року № 1058-ІV “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Вказує, що страховий стаж ОСОБА_1 на дату звернення становить 06 років 04 місяці 20 днів, що є недостатнім для призначення пенсії за віком. До страхового стажу не враховано періоди роботи згідно трудової книжки колгоспника від 21.04.1984 серії НОМЕР_1 : - з 18.04.1984 по 13.09.1999, оскільки в трудовій книжці дописана дата на звільнення та відсутня інформація про встановлений та фактично відпрацьований мінімум трудової участі у громадському господарстві. До страхового стажу не враховано періоди роботи згідно копії трудової книжки колгоспника НОМЕР_1 з 18.04.1984 по 01.03.1988, оскільки документи про стаж надаються лише в оригіналах.
За наведених обставин, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області прийнято рішення про відмову від 07.05.2025 № 056550005968 ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону № 1058 у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу.
У період з 04 липня 2025 року по 18 липня 2025 (включно) суддя Крилова М.М. перебувала у щорічній відпустці, справа розглядається у перший день після виходу судді з відпустки.
Згідно з нормами статті 258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, судом встановлено наступне.
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянка України, що підтверджується паспортом серії НОМЕР_2 .
30 квітня 2025 року позивач, через веб-портал ПФУ, звернулась до Пенсійного фонду із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Заява позивача від 30 квітня 2025 року про призначення пенсії була розглянута Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області за принципом екстериторіальності
Рішенням Головного управління ПФУ в Донецькій області № 056550005968 від 07.05.2025 року ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону № 1058 8 у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу 32 роки. Вік заявниці - 59 років 11 місяців. Страховий стаж особи становить - ь 6 років 4 місяці 20 днів.
За доданими документами до страхового стажу не враховано період роботи в колгоспі згідно трудової книжки НОМЕР_1 від 21.04.1984 з 18.04.1984 по 13.09.1999, оскільки в трудовій книжці дописана дата на звільнення та відсутня інформація про встановлений та фактично відпрацьований мінімум трудової участі у громадському господарстві. Згідно копії трудової книжки колгоспника НОМЕР_1 з 18.04.1984 по 01.03.1988, оскільки документи про стаж надаються лише в оригіналах.
Не погодившись з рішенням відповідача, щодо відмови у призначенні пенсії за віком, позивач звернулась до суду за захистом своїх прав.
Надаючи правову оцінку вказаним обставинам, суд зазначає наступне.
Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-ІV регулюються відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування
Статтею 113 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що держава створює умови для функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування і гарантує дотримання законодавства з метою захисту майнових та інших прав і законних інтересів осіб стосовно здійснення пенсійних виплат.
Відповідно до ст. 26 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років, зокрема в період з 1 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року - не менше 32 років.
Право на призначення пенсії обґрунтовується також Законом України «Про пенсійне забезпечення».
Згідно зі ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
За приписами ст. 48 Кодексу законів про працю України, положення якої кореспондуються зі ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п. 3 постанови Кабінету Міністрів України від 12.08.93 № 637 «Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній» за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Відповідно до п. 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 № 637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У такій довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованій території України або в районах проведення антитерористичної операції, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Суд зазначає, що вищевказаний Порядок, як вбачається з його назви та змісту, поширюється саме на випадки відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.
Відповідно до п. 1 Порядку основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
У трудовій книжці колгоспника серії НОМЕР_3 від 21.04.1983 року наявні періоди роботи позивача у колгоспі КСП «Україна» Костянтинівського району Донецької області з 18.04.1983 по 13.09.1999 (записи № 1-3).
Таким чином, записами в трудовій книжці серії НОМЕР_3 від 21.04.1983 року підтверджено роботу ОСОБА_1 у колгоспі з 18.04.1983 по 13.09.1999.
При цьому, відповідачем не враховано в трудовий стаж період роботи в колгоспі з 18.04.1983 по 13.09.1999 з підстав відсутності інформації про відпрацьовані вихододні та встановлений мінімум трудової участі в громадському господарстві відповідно до статті 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Разом з тим, позивачем були надані архівні довідки, а саме:
- архівна довідка Дружківської МВА від 12.09.2024 № 01/30-628 відповідно до якої ОСОБА_2 , у період 1983-1999 роки нараховувалась заробітна плата у колгоспі «Україна», при цьому вказано, що відповідно до акту «Про нестачу архівних справ» від 04.07.2005 № 1 значиться, що книги обліку розрахунків на оплату праці за 1984, 1992, 1994 роки на державне зберігання до архівного відділу виконавчого комітету Дружківської міської ради не надходили;
- архівна довідка Дружківської МВА від 12.09.2024 № 01/30-629 відповідно до якої ОСОБА_2 , у період 1983-1999 роки відпрацьовані людино-дні (людино-години).
Статтею 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.
При обчисленні стажу роботи в колгоспі за період після 1965 року, якщо член колгоспу не виконував без поважних причин встановленого мінімуму трудової участі в громадському господарстві, враховується час роботи за фактичною тривалістю.
Таким чином, стаж роботи в колгоспі враховується за фактичною тривалістю за двох умов, які мають існувати одночасно: невиконання встановленого мінімуму трудової участі в громадському господарстві та відсутність поважних підстав такого невиконання.
Відповідачем не доведено наявності обставин, передбачених статтею 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення», проте дані, зазначені в довідці Дружківської МВА від 12.09.2024 № 01/30-629 містять додатково відомості з 1983 по 1999 рік щодо трудової участі позивача в громадському господарстві.
Щодо не зарахування до страхового стажу період роботи в колгоспі з 18.04.1984 по 13.09.1999, оскільки в трудовій книжці дописана дата на звільнення.
На момент внесення працівником адміністрації відповідних записів про трудову діяльність ОСОБА_1 до Трудової книжки колгоспника НОМЕР_1 , 21 квітня 1983 року діяв Порядок ведення трудових книжок на підприємствах, установах, організаціях визначався Інструкцією, затвердженою постановою Державного Комітету СРСР з праці та соціальних питань від 20.06.1974 №162 (далі - Інструкція №162), що втратила чинність на підставі наказу Міністерства праці України, Міністерства юстиції України та Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 № 58.
Відповідно до абзацу першого пункту 1.1. Інструкції № 162 трудова книжка є основним документом про трудову діяльність робітників та службовців.
Усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагородження і заохочення вносяться адміністрацією підприємства після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого терміну, а при звільнені - в день звільнень повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження) (п.2.3 Інструкції № 162).
Пунктом 4.1 Інструкції № 162 передбачено, що при звільненні робітника чи службовця всі записи про роботу, нагородження та заохочення, внесені в трудову книжку за час роботи на даному підприємстві, засвідчуються підписом керівника підприємства або спеціально уповноваженої ним особи і печаткою підприємства або печаткою відділу кадрів.
Наказом Міністерства праці України за №58 від 29.07.1993 затверджено Інструкцію про порядок ведення трудових книжок працівників (далі - Інструкція).
Згідно з пунктом 1.1 Інструкції трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації (далі - підприємство) усіх форм власності або у фізичної особи понад п'ять днів, у тому числі осіб, які є співвласниками (власниками) підприємств, селянських (фермерських) господарств, сезонних і тимчасових працівників, а також позаштатних працівників за умови, якщо вони підлягають державному соціальному страхуванню.
Пунктом 2.11 Інструкції передбачено, що відомості про працівника записуються на першій сторінці (титульному аркуші) трудової книжки. Прізвище, ім'я та по батькові (повністю, без скорочення або заміни імені та по батькові ініціалами) і дата народження вказуються на підставі паспорту або свідоцтва про народження.
Відповідно до п. 2.12 Інструкції після зазначення дати заповнення трудової книжки працівник своїм підписом завіряє правильність внесених відомостей. Першу сторінку (титульний аркуш) трудової книжки підписує особа, відповідальна за видачу трудових книжок, і після цього ставиться печатка підприємства (або печатка відділу кадрів), на якому вперше заповнювалася трудова книжка.
Таким чином, працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення трудової книжки з вини підприємства-роботодавця.
Крім того, суд зауважує, що певні недоліки чи неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини підприємства-роботодавця не можуть бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком.
Верховний Суд у постановах від 28.02.2018 року у справі №428/7863/17, від 24.05.2018 року у справі № 490/12392/16-а, від 04.09.2018 року у справі №423/1881/17, від 29.03.2019 року у справі №548/2056/16-а неодноразово висловлював позицію про те, що певні недоліки щодо заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для неврахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії.
Частиною третьою статті 44 Закону № 1058-ІV передбачено, що органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію.
З зазначених підстав суд дійшов висновку про неправомірність не зарахування відповідачем до страхового стажу позивача періодів роботи, зазначених в її трудовій книжці серії НОМЕР_1 від 21 квітня 1983 рокуу колгоспі КСП «Україна» з 18.04.1984 по 13.09.1999.
Отже, позовні вимоги підлягають задоволенню шляхом:
- визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області № 056550005968 від 07.05.2025 року про відмову в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком;
- зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком від 30.04.2025 року, зарахувавши до її страхового стажу періоди роботи у колгоспі КСП «Україна» з 18.04.1984 по 13.09.1999 на підставі запису в трудовій книжки колгоспника НОМЕР_1 від 21 квітня 1983 року.
При прийнятті рішення суд виходить з положень, закріплених в п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень, де вказано, що обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Враховуючи наведене вище, позов підлягає частковому задоволенню.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд зазначає наступне.
Нормами частини 1,3,8 статті 139 КАС встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрат, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1211,20 грн.
Судом встановлено, що позовна заява подана до суду через систему «Електронний Суд», а отже, відповідно до положень Закону України «Про судовий збір» застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
З огляду на викладене вище, суд дійшов висновку, що з відповідача треба стягнути належну суму судового збору у розмірі 968,96 грн.
Керуючись статтями 2, 5-10, 20, 22, 25, 72-76, 90, 132, 139, 143, 159, 193, 205, 241-246, 250, 251, 255, 291, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області № 056550005968 від 07.05.2025 року про відмову в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (місцезнаходження: Донецька область, м. Слов'янськ, пл.. Соборна, буд. 3; код ЄДРПОУ 13486010) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_4 ) про призначення пенсії за віком від 30.04.2025 року, зарахувавши до її страхового стажу періоди роботи у колгоспі КСП «Україна» з 18.04.1984 по 13.09.1999 на підставі запису в трудовій книжки колгоспника НОМЕР_1 від 21 квітня 1983 року.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (місцезнаходження: Донецька область, м. Слов'янськ, пл.. Соборна, буд. 3; код ЄДРПОУ 13486010) на користь ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_4 ) судовий збір у розмірі 968,96 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).
Суддя М.М. Крилова