24 липня 2025 року
м. Київ
Справа № 904/2787/24
Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Власова Ю. Л.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Комерційний центр "Лібертон"
на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 05 червня 2025 року (колегія суддів у складі: головуючий суддя Парусніков Ю. Б., судді: Верхогляд Т. А., Іванов О. Г.)
у справі № 904/2787/24
за позовом заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Дніпропетровської обласної державної адміністрації та Департаменту капітального будівництва Дніпропетровської обласної державної адміністрації
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Комерційний центр "Лібертон"
про визнання додаткової угоди недійсною та стягнення 2 995 805,75 грн,
07 липня 2025 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Комерційний центр "Лібертон" (далі - ТОВ "КЦ "Лібертон", скаржник) на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 05 червня 2025 року, ухвалену за результатами перегляду в апеляційному порядку рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 09 жовтня 2024 року у справі № 904/2787/24. Вказана касаційна скарга була подана 06 липня 2025 року до Верховного Суду через систему "Електронний суд".
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07 липня 2025 року для розгляду касаційної скарги ТОВ "КЦ "Лібертон" на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 05 червня 2025 року у справі № 904/2787/24 було визначено колегію суддів у складі: Власов Ю. Л. - головуючий, Булгакова І. В., Колос І. Б.
Перевіривши матеріали касаційної скарги ТОВ "КЦ "Лібертон", Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення касаційної скарги без руху з огляду на таке.
Відповідно до пункту 5 частини другої статті 290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України, Кодекс) у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга, з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).
Згідно з частиною другою статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.
Оскаржуючи судові рішення на підставі пункту 4 частини другої статті 287 ГПК України, скаржник повинен зазначити, яке саме процесуальне порушення, передбачене частинами першою і третьою статті 310 цього Кодексу, призвело до прийняття незаконного судового рішення, та вказати, яким чином це порушення впливає на встановлення обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.
У разі посилання на недослідження зібраних у справі доказів, скаржнику необхідно зазначити, які саме докази не було досліджено судами попередніх інстанцій. У разі якщо скаржник вважає, що суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, він повинен зазначити, яке саме клопотання було відхилено судом та як це впливає на оскаржуване судове рішення. У разі посилання на встановлення судами обставин, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів, скаржник повинен вказати, який із доказів, на його думку, є недопустимим, та обґрунтувати таке твердження, а також зазначити, які обставини встановлено на підставі цього доказу, чому вони є суттєвими або як вони вплинули на прийняття оскаржуваного рішення.
У касаційній скарзі ТОВ "КЦ "Лібертон" викладено обґрунтування того, в чому, на його думку, полягає неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права під час ухвалення оскаржуваного судового рішення. При цьому зі змісту касаційної скарги вбачається, що постанова Центрального апеляційного господарського суду від 05 червня 2025 року оскаржується на підставі пунктів 1, 4 частини другої статті 287 ГПК України.
Посилаючись у касаційній скарзі на пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України ТОВ "КЦ "Лібертон" не зазначає норми (норм) права, щодо застосування якої (яких) не враховано висновки Верховного Суду. При цьому, Верховний Суд звертає увагу скаржника, що посилання на висновки, викладені у постанові Вищого господарського суду України, не є підставою касаційного оскарження судових рішень відповідно до пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України. Водночас згідно з частиною четвертою статті 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Таким чином, у касаційній скарзі відсутнє належне обґрунтування підстав касаційного оскарження, передбачених пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України.
Посилаючись на наявність підстав для касаційного оскарження, передбачених пунктом 4 частини другої статті 287 ГПК України, що суд апеляційної інстанції не дослідив належним чином зібрані у справі докази та не встановив пов'язані з ними обставини, що входили до предмета доказування, ТОВ "КЦ "Лібертон" не зазначив які саме докази не дослідив суд апеляційної інстанції та яким чином наведене порушення унеможливило встановлення яких саме фактичних обставин.
Отже, касаційна скарга ТОВ "КЦ "Лібертон" оформлена з порушенням вимог статті 290 ГПК України, оскільки скаржник належним чином не обґрунтував передбаченої пунктами 1-4 частини другої статті 287 ГПК України підстав касаційного оскарження, що відповідно до частини другої статті 292 цього Кодексу є підставою для застосування норм статті 174 ГПК України і залишення касаційної скарги без руху.
Відповідно до частини другої статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на викладене касаційна скарга ТОВ "КЦ "Лібертон" підлягає залишенню без руху на підставі частини другої статті 292 ГПК України, із наданням скаржникові строку для усунення зазначених недоліків, шляхом подання доповнення до касаційної скарги з визначенням та належним обґрунтуванням підстав касаційного оскарження з урахуванням змісту цієї ухвали.
На підставі викладеного та керуючись статтями 174, 234, 235, 290, 292 ГПК України, Верховний Суд
1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Комерційний центр "Лібертон" на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 05 червня 2025 року у справі № 904/2787/24 залишити без руху.
2. Надати Товариству з обмеженою відповідальністю "Комерційний центр "Лібертон" строк для усунення недоліків, який становить не більше 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху. Повідомити скаржника про можливість подати до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду документи про усунення недоліків через систему "Електронний суд" або поштою за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6.
3. Роз'яснити Товариству з обмеженою відповідальністю "Комерційний центр "Лібертон", що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційну скаргу буде повернуто.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Ю. Л. Власов