Справа № 645/4865/25
Провадження № 1-кп/645/471/25
23 липня 2025 року м. Харків
Немишлянський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судових засідань - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного провадження кримінальне провадження № 12025226220000293 від 01 липня 2025 року по обвинуваченню:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харків, українця, громадянина України, офіційно не працевлаштованого, з середньою освітою, зареєстрованого та фактично мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого: 19.05.2025 Немишлянським районним судом м. Харкова за ч. 1 ст. 125 КК України, визначено покарання у вигляді штрафу 850 гривень, -
у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України,-
ОСОБА_3 , 29.06.2025 приблизно о 17:00 год. знаходився біля зупинки громадського транспорту, яка розташована за адресою: м. Харків, вул. Амосова 42, із раніше знайомою особою - ОСОБА_4 , для подальшого сумісного вживання алкогольних напоїв.
В цей же день, близько 17:30, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2, ОСОБА_4 отримав телефонний дзвінок від жінки ОСОБА_3 - ОСОБА_5 . В цей момент у ОСОБА_3 на ґрунті ревнощів, раптово виник неправомірний намір, спрямований на умисне спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_4 .
Далі, реалізуючи свій неправомірний намір, спрямований на умисне спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_4 , усвідомлюючи протиправність своїх дій та бажаючи діяти саме таким чином, ОСОБА_3 , знаходячись позаду ОСОБА_4 , наніс удар кулаком у бік потилиці останнього, відреагувавши на це ОСОБА_4 розвернувся для того, щоб з'ясувати мету нанесення удару. Після чого, ОСОБА_3 спочатку наніс один удар кулаком правої руки у бік лівого ока ОСОБА_4 , після чого наніс один удар кулаком лівої руки у бік правого ока, після чого ОСОБА_4 пішов у бік ОСОБА_3 , останній тікаючи, схопив фрагмент цеглини та з відстані приблизно 2-3 метри кинув його правою рукою у бік лівої частини щелепи ОСОБА_4 .. Після чого, ОСОБА_3 схопив ще один фрагмент цеглини та з відстані близько 2-3 метрів кинув у бік лівого стегна ОСОБА_4 , після чого ОСОБА_3 кинув ще один фрагмент цеглини з відстані приблизно 2-3 метри у бік правого плеча потерпілого ОСОБА_4 .
Так, своїми умисними протиправними діями ОСОБА_3 умисно спричинив потерпілому ОСОБА_4 згідно висновку судово-медичної експертизи №09/574-0/2025 від 07.07.2025 тілесні ушкодження у вигляді: двох синців та одного садна на обличчі, двох синців на правому плечі та одного синця на лівому стегні. Всі тілесні ушкодження, та кожне окремо, у ОСОБА_4 є такими, що викликали незначні скороминущі наслідки, тривалістю не більше 6-ти днів, і за цією ознакою відповідно до п.п. 2.3.2.б, 2.3.5. «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом МОЗ України від 17 січня 1995 року № 6, є легкими тілесними ушкодженнями.
Обвинувальний акт відносно ОСОБА_3 надійшов до суду з клопотанням прокурора про його розгляд у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
Обвинувачений ОСОБА_3 , подав заяву, складену у присутності адвоката ОСОБА_6 , згідно якої він беззаперечно визнає свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, згоден із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, згоден на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні та без його участі; ознайомлений з обмеженнями права на апеляційне оскарження.
Потерпілий ОСОБА_4 також подав заяву, в якій він зазначив, що не заперечує проти розгляду обвинувального акту у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні та щодо обмеженням прав на апеляційне оскарження. Цивільний позов не заявлено.
Враховуючи викладене, суд вважає за можливе розглянути справу про вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, що узгоджується з приписами частини 2 статті 381 КПК України.
Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України не здійснюється.
Відповідно до ч.2 ст. 382 КПК України вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному цим Кодексом, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.
Суд кваліфікує дії ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 125 КК України, як умисне легке тілесне ушкодження.
Суд вважає, що встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження, та докази на підтвердження встановлених судом обставин, долучені до обвинувального акту, доводять вину ОСОБА_3 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України.
Вивченням особи обвинуваченого встановлено, що він раніше судимий, на диспансерному (профілактичному) обліку лікарів психіатра та нарколога не перебуває, офіційно не працевлаштований, відомості про перебування обвинуваченого у зареєстрованому шлюбі та наявність на утриманні неповнолітніх дітей, матеріали справи не містять.
Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого, відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.
Відповідно до ст. 65 КК України, пункту 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання" з послідуючими її змінами, суд призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку має дотримуватись вимог кримінального закону й зобов'язаний враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Призначене покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого і попередження нових злочинів.
Судом, враховуються вимоги ч. 2 ст. 61 Конституції України про те, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.
Вирішуючи питання про призначення обвинуваченому покарання у відповідності до вимог ст. 65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке віднесено законом до проступків, особу винного, обставини, визнані судом такими, що пом'якшують покарання, відсутність обтяжуючих покарання обставин.
Суд вважає необхідним та достатнім для виправлення ОСОБА_3 та запобігання вчиненню ним нових кримінальних правопорушень призначити обвинуваченому покарання у вигляді громадських робіт, протипоказання до виконання яких матеріали справи не містять, враховуючи те, що обвинувачений свою вину у вчиненому визнав, розкаявся, вчинене обвинуваченим кримінальне правопорушення є кримінальним проступком.
Таке покарання на думку суду буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень. Так, санкція КК України передбачає покарання у вигляді штрафу, але оскільки обвинувачений не працевлаштований, суд не призначає йому вказаний вид покарання.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 був засуджений вироком Немишлянського районного суду м. Харкова від 19.05.2025 року за ч. 1 ст. 125 КК України до штрафу в розмірі 850 гривень. Відомостей щодо виконання даного вироку матеріали справи не містять.
Згідно ч. 1 ст. 71 КК України - якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив нове кримінальне правопорушення, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком.
Згідно ч. 3 ст. 72 КК України - основні покарання у виді штрафу та позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю при призначенні їх за сукупністю кримінальних правопорушень і за сукупністю вироків складанню з іншими видами покарань не підлягають і виконуються самостійно. Таким чином вирок суду від 19.05.2025 року має виконуватись самостійно.
Цивільний позов не заявлений.
Запобіжний захід відносно обвинуваченого не обирався.
Судові витрати та речові докази відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 107, 373, 374 382 КПК України, суд,-
ОСОБА_3 , визнати винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України та призначити йому покарання у вигляді 180 (сто вісімдесят) годин громадських робіт.
Вирок Немишлянського районного суду м. Харкова від 19.05.2025 року відносно ОСОБА_3 , засудженого за ч. 1 ст. 125 КК України до покарання у вигляді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень, виконувати самостійно.
Відповідно до ч. 4 ст.382 КПК України копію вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.
На вирок учасниками кримінального провадження до Харківського апеляційного суду через Немишлянський районний суд м. Харкова протягом тридцяти днів з дня отримання копії вироку, ухваленого за результатами спрощеного провадження, може бути подана апеляційна скарга з урахуванням особливостей, передбачених ст.394 КПК України.
Вирок суду, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 КПК України, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини. Якщо вирок було ухвалено без виклику особи, яка його оскаржує, в порядку, передбаченому ст. 382 КПК України, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Головуючий суддя - ОСОБА_1