Номер провадження: 22-ц/813/224/25
Справа № 495/3396/21
Головуючий у першій інстанції Анісімова Н. Д.
Доповідач Погорєлова С. О.
15.07.2025 року м. Одеса
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Одеського апеляційного суду у складі:
головуючого судді: Погорєлової С.О.
суддів: Сєвєрової Є.С., Таварткіладзе О.М.
за участю секретаря: Зєйналової А.Ф.к.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу КТ «Vas International Plus» Товариство з обмеженою відповідальністю в особі керуючого процесом неплатоспроможності ОСОБА_1 у справі за позовом ОСОБА_2 до «Societatea Comerciala S.R.L.» Vas International Plus» про стягнення грошових коштів, на рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області, постановлене під головуванням судді Анісімової Н.Д. 06 липня 2021 року у м. Білгород-Дністровський Одеської області, -
встановила:
У травні 2021 року ОСОБА_2 звернувся до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області із позовною заявою до «Societatea Comerciala S.R.L.» Vas International Plus» про стягнення грошових коштів, в якій просив стягнути з відповідача основну заборгованість, 3% річних та інфляційні збитки з простроченої суми за договором про надання послуг № 15/02/16 від 15.02.2016 року.
Позовні вимоги обгрунтовані тим, що між ОСОБА_2 та «Societatea Comerciala S.R.L.» Vas International Plus» укладено договір про надання послуг № 15/02/16 від 15.02.2016 року, згідно положень якого «Societatea Comerciala S.R.L.» Vas International Plus» поручає, а ОСОБА_2 зобов'язується надати послуги з пошуку та підбору юридичної та/або фізичної особи, зацікавленої в отриманні послуг з переплавляння вантажів на плавзасобах (клієнта).
Згідно акту прийому-передачі наданих послуг № 10 від 08.09.2016 року «Societatea Comerciala S.R.L.» Vas International Plus» прийняло, а ОСОБА_2 надав наступні послуги: 1) ОСОБА_2 знайдено клієнта «Navity Ltd»; 2) між «Societatea Comerciala S.R.L.» Vas International Plus» та клієнтом укладено угоду на підписання договору, загальна сума якого склала 140000 (сто сорок тисяч) доларів США; 3) винагорода Позивача за Договором складає 10000 доларів США.
Відповідно до акту прийому-передачі наданих послуг № 12 від 28.10.2016 року Відповідач прийняв, а Позивач надав наступні послуги: 1) ОСОБА_2 знайдено клієнтів «Eximtrans SRL», «Adecvare Grup SRL» та «Invox-X SRL»; 2) між «Societatea Comerciala S.R.L.» Vas International Plus» та клієнтами укладено угоду на підписання договорів, загальна сума яких склала 760000 (сімсот шістдесят тисяч) доларів США; 3) винагорода Позивача за Договором складає 5% від загальної суми договорів, укладеного між Відповідачем та клієнтами, тобто 38000 доларів США.
10.02.2021 року ОСОБА_2 на адресу «Societatea Comerciala S.R.L.» Vas International Plus» направив лист-претензію, в якому вимагав на протязі 10 днів сплатити заборгованість у розмірі 48000 доларів США, однак, вказані вимоги відповідачем виконані не були, що змусило позивача звернутися до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області з даною позовною заявою.
Рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 06.07.2021 року позов ОСОБА_2 було задоволено частково.
Стягнуто з «Societatea Comerciala S.R.L.» Vas International Plus» на користь ОСОБА_2 заборгованість за договором про надання послуг № 15/02/16 від 15.02.2016 року у розмірі 48000 доларів США (1334000 гривень - станом на 05.05.2021 року за офіційним курсом НБУ) та 3% річних з простроченої суми у розмірі 6480 (шість тисяч чотириста вісімдесят) доларів США (168480 гривень - станом на 01.11.2016 року за офіційним курсом НБУ).
В задоволені решти позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі КТ «Vas International Plus» в особі керуючого процесом неплатоспроможності ОСОБА_3 просить рішення суду першої інстанції скасувати та постановити нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що суд першої інстанції, не повідомивши відповідача належним чином про час і місце розгляду заяви, фактично позбавив його прав на участь в судовому засіданні, наданні доказів та заперечень проти поданої позовної заяви. Так, 05.03.2021 року були зареєстровані зміни до установчих актів підприємства, звільнено ОСОБА_4 з посади адміністратора підприємства та призначено на посаду ОСОБА_5 також з 10.02.2021 року було порушено процедуру неплатоспроможності ТОВ та призначено керуючого процесом неплатоспроможності ОСОБА_6 з перелічених уповноважених осіб товариства з адвокатом Садовським В.Є. договір про надання правничої допомоги не укладав, а відтак, останній не мав повноважень представляти інтереси відповідача та визнавати заявлені позовні вимоги.
Крім того, КТ «Vas International Plus» в особі керуючого процесом неплатоспроможності ОСОБА_3 посилається на те, що договір про надання послуг № 15/02/16 від 15.02.2016 року та акти прийому-передачі є фіктивними, складеними попередньою датою. У реальності КТ «Vas International Plus» не підписувало жодних договорів з «Eximtrans SRL», «Adecvare Grup SRL» та «Invox-X SRL». Відтак, позовні вимоги є недоведеними та у задоволенні позовних вимог має бути відмовлено.
Сторони про розгляд справи на 15.07.2025 року були сповіщені належним чином, у судове засідання не з'явились.
15.07.2025 року на адресу Одеського апеляційного суду від представника ОСОБА_2 надійшло клопотання про відкладення слухання справи на іншу дату.
Колегія суддів зазначає, що згідно зі ст. 372 ЦПК України, суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
На підставі викладеного, враховуючи передбачені діючим процесуальним законодавством строки розгляду справи, баланс інтересів учасників справи у якнайшвидшому розгляді справи, освідомленість учасників справи про її розгляд, створення апеляційним судом під час розгляду даної справи умов для реалізації її учасниками принципу змагальності сторін, достатньої наявності у справі матеріалів для її розгляду, колегія суддів вважає можливим розглянути справу за відсутності її учасників, які своєчасно і належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга КТ «Vas International Plus» ТОВ в особі керуючого процесом неплатоспроможності ОСОБА_3 підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.
Згідно п. 3 ч. 3 ст. 376 ЦПК України, порушення норм процесуального права є обов'язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції, якщо справу розглянуто судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час та місце судового засідання суду, якщо такий учасник обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою.
Кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру (ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).
Європейський суд з прав людини зауважує, що процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також про те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (DIYA 97 v. UKRAINE, №19164/04, § 47, ЄСПЛ, від 21.10.2010 року).
Гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами є однією із основних засад (принципів) цивільного судочинства (п. 3) ч. 3 ст. 2 ЦПК України).
Ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом (ч. 1 ст. 8 ЦПК України).
Про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє учасників справи (ч. 2 ст. 211 ЦПК України).
Судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур'єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи. Стороні чи її представникові за їхньою згодою можуть бути видані судові повістки для вручення відповідним учасникам судового процесу. Судова повістка може бути вручена безпосередньо в суді, а у разі відкладення розгляду справи про дату, час і місце наступного засідання може бути повідомлено під розписку. У разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається: 1) юридичним особам та фізичним особам - підприємцям - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань; 2) фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку (ч. 6, 7 ст. 128 ЦПК України).
Європейський суд з прав людини вказав, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом (GUREPKA v. UKRAINE (No. 2), № 38789/04, § 23, ЄСПЛ, від 08.04.2010 року).
Європейський суд з прав людини зауважив, що право на публічний розгляд, передбачене пунктом 1 статті 6 Конвенції, має на увазі право на «усне слухання». Право на публічний судовий розгляд становить фундаментальний принцип. Право на публічний розгляд було б позбавлене смислу, якщо сторона в справі не була повідомлена про слухання таким чином, щоб мати можливість приймати участь в ньому, якщо вона вирішила здійснити своє право на явку до суду, встановлене національним законом. В інтересах здійснення правосуддя сторона спору повинна бути викликана в суд таким чином, щоб знати не тільки про дату і місце проведення засідання, але й мати достатньо часу, щоб встигнути підготуватися до справи (TRUDOV v. RUSSIA, № 43330/09, § 25, 27, ЄСПЛ, від 13.12.2011 року).
Колегія суддів зазначає, що аналіз постанов Верховного Суду підтверджує, що застосування п. 3 ч. 3 ст. 376 ЦПК України є однаковим, передбачуваним та послідовним.
Так, про це свідчить численна кількість постанов суду касаційної інстанції, в яких зазначається, що п. 3 ч. 3 ст. 376 ЦПК України передбачено обов'язкову підставу для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення (постанови Верховного Суду від 09.02.2022 року у справі № 344/11947/20 (провадження № 61-17632св21), від 18.04.2022 року у справі № 522/18010/18 (провадження № 61-13667сво21) та ін.).
Тлумачення ч. 1 ст. 8, ч. 2 ст. 211, п. 3) ч. 3 ст. 376 ЦПК України дозволяє зробити висновок, що:
- обов'язок суду повідомити учасників справи про місце, дату і час судового засідання є реалізацією однією із основних засад (принципів) цивільного судочинства - відкритості судового процесу;
- невиконання (неналежне виконання) судом цього обов'язку призводить до порушення не лише права учасника справи бути повідомленим про місце, дату і час судового засідання, але й основних засад (принципів) цивільного судочинства;
- розгляд справи в суді першої інстанції за відсутності учасника справи, якого не було повідомлено про місце, дату і час судового засідання, є обов'язковою та безумовною підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення судом апеляційної інстанції, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою.
Колегія суддів зазначає, що матеріали справи не містять доказів направлення та вручення жодної судової повістки відповідачу КТ «Vas International Plus» ТОВ про розгляд справи за зареєстрованим місцем знаходження юридичної особи, у відповідності до вимог ст. 128 ЦПК України.
Також колегія суддів приймає до уваги, що Протоколом збору учасників KT «Vas International Plus» ТOB 05.03.2021 року було внесено зміни до установчих актів про звільнення адміністратора товариства ОСОБА_4 , і призначення на посаду керуючого KT «Vas International Plus» TOB Міліченко Владислава.
26.03.2021 року, згідно рішення ДП «Агентство Державних Послуг», департаментом реєстрації і ліцензування правових одиниць, який є органом державної реєстрації, було внесено зміни від 05.03.2021 року до установчих актів, які було реєстровано в Державному реєстрі юридичних осіб KT «Vas International Plus» TOB про звільнення ОСОБА_4 з посади адміністратора KT «Vas International Plus» TOB і значення на посаду ОСОБА_7 , таким чином, починаючи з 26.03.2021 року, ці зміни набули чинності.
Відповідно, починаючи з дати внесення змін до Державного реєстру юридичних осіб 26.03.2021 року, законне право керування та представництва товариства «Vas International Plus» ТС 3 належало адміністратору товариства ОСОБА_7 .
Крім того, 10.02.2021 року, у процесі процедури неплатоспроможності стосовно KT «Vas International Plus» TOB, на підставі ухвали Суду Кишинів, офіс Чентру №2і-70/20, було призначено тимчасового керуючого KT «Vas International Plus» TOB з метою спостереження, в особі авторизованого керуючого Бостан Миколи.
Матеріали справи не містять доказів, що вказані особи, які мали повноваження діяти від імені KT «Vas International Plus» ТОВ, уповноважили адвоката Садовського В.Є. на представництво інтересів ТОВ в суді при розгляді даної справи, шляхом укладення відповідного договору про надання правничої допомоги.
Станом на день подачі заяви про вступ захисника відповідача, адвоката Садовського В.Є. у справу - 18.05.2021 року, керівником ТОВ був ОСОБА_5 , тимчасовим керуючим KT «Vas International Plus» TOB виступав ОСОБА_3 , а відтак, Договір про надання правничої допомоги від 20.01.2021 року, укладений між ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , який з 05.03.2021 року звільнений з посади, не можна вважати таким, що підтверджує право захисника представляти інтереси KT «Vas International Plus» TOB в суді при розгляді даної справи.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає обґрунтованими доводи апеляційної скарги, що відповідач не був належним чином повідомлений про розгляд справи.
Таким чином, апеляційний суд приходить до висновку, що судом першої інстанції ухвалено рішення з порушенням норм процесуального права, а саме розглянуто справу за відсутності відповідача KT «Vas International Plus» TOB, щодо якого відсутні відомості про належне його повідомлення.
За вказаних обставин, колегія суддів приходить до висновку про наявність правових підстав для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення на підставі положень п. 3 ч. 3 ст. 376 ЦПК України.
Вирішуючи спір, апеляційний суд виходить з наступного.
У ч. 1 ст. 2 ЦПК України вказано, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно зі ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
За ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках.
Статтею 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Порушенням вважається такий стан суб'єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб'єктивне право особи зменшилося або зникло як таке; порушення права пов'язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.
Позивач, тобто особа, яка подала позов, самостійно визначає порушене, невизнане чи оспорюване право або охоронюваний законом інтерес, які потребують судового захисту. Обґрунтованість підстав звернення до суду оцінюються судом у кожній конкретній справі за результатами розгляду позову.
При цьому, відсутність (недоведеність) порушеного або оспорюваного права позивача є підставою для ухвалення рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин (постанова Верховного Суду від 29.06.2021 року в справі № 916/2040/20).
Способи захисту цивільних прав та інтересів визначені ч. 2 ст. 16 ЦК України.
Для застосування того чи іншого способу захисту необхідно встановити, які права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду.
Під час оцінки обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, та забезпечити поновлення порушеного права
Право чи інтерес мають бути захищені судом у належний спосіб, який є ефективним (постанова Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 року у справі № 338/180/17).
Вирішуючи спір, суд з'ясовує, чи існує у позивача право або законний інтерес; якщо так, то чи має місце його порушення, невизнання або оспорювання відповідачем; якщо так, то чи підлягає право або законний інтерес захисту і чи буде такий захист ефективний за допомогою того способу, який визначено відповідно до викладеної в позові вимоги. В іншому випадку у позові слід відмовити (постанова Верховного Суду від 14.06.2019 року у справі № 910/6642/18).
Гарантоване ст. 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб твердження позивача про порушення було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.
Отже, захисту підлягає наявне законне порушене право (інтерес) особи, яка є суб'єктом (носієм) порушених прав чи інтересів та звернулася за таким захистом до суду. Тому для того, щоб особі було надано судовий захист, суд встановлює, чи особа дійсно має порушене право (інтерес), і чи це право (інтерес) порушено відповідачем.
Як вбачається з матеріалів справи, позовні вимоги ОСОБА_2 обгрунтовані тим, що між позивачем та «Societatea Comerciala S.R.L.» Vas International Plus» укладено договір про надання послуг № 15/02/16 від 15.02.2016 року, згідно положень якого «Societatea Comerciala S.R.L.» Vas International Plus» поручає, а ОСОБА_2 зобов'язується надати послуги з пошуку та підбору юридичної та/або фізичної особи, зацікавленої в отриманні послуг з переплавляння вантажів на плавзасобах (клієнта). Згідно п. 2.3 договору, «Societatea Comerciala S.R.L.» Vas International Plus» зобов'язаний оплачувати наданні ОСОБА_2 послуги в порядку, строк та розмірі визначеному договором та додатками до нього.
Згідно доданого до позову акту прийому-передачі наданих послуг № 10 від 08.09.2016 року «Societatea Comerciala S.R.L.» Vas International Plus» прийняло, а ОСОБА_2 надав наступні послуги: 1) ОСОБА_2 знайдено клієнта «Navity Ltd»; 2) між «Societatea Comerciala S.R.L.» Vas International Plus» та клієнтом укладено угоду на підписання договору, загальна сума якого склала 140000 доларів США;3) винагорода Позивача за Договором складає 10000 доларів США.
Згідно акту прийому-передачі наданих послуг № 12 від 28.10.2016 року відповідач прийняв, а позивач надав наступні послуги: 1) ОСОБА_2 знайдено клієнтів «Eximtrans SRL», «Adecvare Grup SRL» та «Invox-X SRL»; 2) між «Societatea Comerciala S.R.L.» Vas International Plus» та клієнтами укладено угоду на підписання договорів, загальна сума яких склала 760000 (сімсот шістдесят тисяч) доларів США; 3) винагорода Позивача за Договором складає 5% від загальної суми договорів, укладеного між Відповідачем та клієнтами, тобто 38000 (тридцять вісім тисяч) доларів США.
10.02.2021 року ОСОБА_2 на адресу «Societatea Comerciala S.R.L.» Vas International Plus» направив лист-претензію, в якому вимагав на протязі 10 днів сплатити заборгованість у розмірі 48000 доларів США, яка залишилась без задоволення з боку відповідача.
Згідно із ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частиною 1 ст. 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ч. 1 ст. 901 ЦК України (у редакції, чинній на момент укладення договору) за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 903 ЦК України).
За ст. ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ст. 80 ЦПК України).
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ч. 1-3 ст. 89 ЦПК України).
Суд першої інстанції, задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_2 , виходив з того, що представник «Societatea Comerciala S.R.L.» Vas International Plus» подав заяву, у якій не заперечував факт укладення договору № 15/02/16 від 15.02.2016 року та утворену заборгованість у розмірі 48000 тисяч доларів США.
Однак, колегія суддів вважає такий висновок суду необґрунтованим, враховуючи встановлені вище обставини справи, а саме те, що станом на подачу заяви про часткове визнання позовних вимог - 06.07.2021 року, у адвоката Садовського В.Є. були відсутні передбачені законом повноваження представляти інтереси КТ «Vas International Plus» ТОВ у суді, та, відповідно, відсутні і повноваження щодо визнання позовних вимог.
Також колегія суддів приймає до уваги, матеріали справи не містять достатніх та належних доказів того, що позивач ОСОБА_2 дійсно надавав відповідачу послуги з пошуку та підбору юридичної та/або фізичної особи, зацікавленої в отриманні послуг з переплавляння вантажів на плавзасобах (клієнта), якими могли бути податкові накладні з надання послуг зазначеним у позові клієнтам, приходні ордери, тощо, які б могли безсумнівно довести, що саме позивач здійснив дії, та які саме, з пошуку клієнтів, в результаті чого КТ «Vas International Plus» TOB почало співпрацювати з останніми.
Сам лише договір №15/02/16 від 15.02.2016 року, акти прийому-передачі послуг №10 від 08.09.2016 року, №12 від 28.10.2016 року та угоди про підписання договорів не доводять факт надання ОСОБА_2 посередницьких послуг КТ «Vas International Plus» TOB.
З наявних у матеріалах справи копій договорів, укладених між КТ «Vas International Plus» TOB та його контрагентами по господарським договорам - «Eximtrans SRL», «Adecvare Grup SRL» та «Invox-X SRL», вбачається існування господарських правовідносин між вказаними юридичними особами, однак, жоден зі вказаних документів не підтверджує участі у вказаних правовідносинах ОСОБА_2 .
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 02.02.2021 року у справі № 925/642/19 зазначено, що позивач, тобто особа, яка подала позов, самостійно визначається з порушеним, невизнаним чи оспорюваним правом або охоронюваним законом інтересом, які потребують судового захисту. Обґрунтованість підстав звернення до суду оцінюються судом у кожній конкретній справі за результатами розгляду позову.
Обов'язок доказування певних обставин лежить на стороні, яка посилається на них як на підставу своїх вимог та заперечень. Недоведеність обставин, на наявності яких наполягає позивач - є підставою для відмови у позові; а у разі, якщо на тому наполягає відповідач - для відхилення його заперечень проти позову.
У даному випадку, сторона позивача у повному обсязі мала можливість реалізувати надані законом процесуальні права щодо доведення обставин, якими обґрунтовувався позов, та подання доказів, оскільки право позивача на участь у розгляді справи, подання доказів та надання пояснень було у повній мірі реалізовано як на стадії розгляду справи судом першої інстанції, так і на стадії апеляційного перегляду судового рішення.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов'язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний (п. 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 року у справі № 129/1033/13-ц).
Цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням «балансу вірогідностей». Суд повинен вирішити, чи існує вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри.
Вирішуючи спір, суд апеляційної інстанції, враховуючи вказані норми матеріального права та надавши належну правову оцінку доводам сторін, а також наявним у матеріалах справи доказам у їх сукупності, доходить висновку про недоведеність позовних вимог ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів
При зазначених обставинах колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушив норми матеріального та процесуального права, у зв'язку із чим рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 06 липня 2021 року підлягає скасуванню із ухваленням нового судового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 .
Щодо судових витрат.
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються, у разі відмови у задоволенні позову - на позивача.
З урахуванням викладеного, з ОСОБА_2 на користь КТ «Vas International Plus» підлягають стягненню судові витрати за подачу апеляційної скарги в сумі 17025 грн.
Керуючись ст. ст. 367, 368, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. ст. 376, 381-384, 390 ЦПК України, колегія суддів, -
постановила:
Апеляційну скаргу КТ «Vas International Plus» Товариство з обмеженою відповідальністю в особі керуючого процесом неплатоспроможності ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 06 липня 2021 року - скасувати.
Ухвалити нове судове рішення.
У задоволенні позову ОСОБА_2 до «Societatea Comerciala S.R.L.» Vas International Plus» про стягнення грошових коштів - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь «Societatea Comerciala S.R.L.» Vas International Plus» (ІДНО 1005600049801) судові витрати в сумі 17025 гривень.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, та може бути оскаржена в касаційному порядку за правилами ст. 389 ЦПК України.
Повний текст судового рішення складений 23 липня 2025 року.
Головуючий С.О. Погорєлова
Судді Є.С. Сєвєрова
О.М. Таварткіладзе