Березівський районний суд Одеської області
24.07.2025
Справа № 494/797/25
Провадження № 2/494/439/25
24 липня 2025 року м. Березівка
Березівський районний суд Одеської області у складі:
головуючого судді: Рябчун А. В.,
за участю: секретаря судового засідання - Авдєєвої С. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Раухівської селищної ради» Березівського району Одеської області про зобов'язання вчинити дії, відшкодування матеріальної та моральної шкоди,-
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2025 року до Березівського районного суду Одеської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до КП «Раухівської селищної ради» Березівського району Одеської області про зобов'язання вчинити дії, відшкодування матеріальної та моральної шкоди.
Згідно протоколу автоматичного розподілу судової справи між суддями від 15 квітня 2025 року визначено суддю Березівського районного суду Одеської області Рябчун А. В.
Позовна заява мотивована тим, що вона проживає за адресою: АДРЕСА_1 . Квартира за вказаною адресою належить їй на праві власності. Будинок за вказаною адресою обслуговується КП «Раухівської селищної ради» Березівського району Одеської області.
Позивачка вказує, що що у квітні 2024 року зверталася до КП «Раухівської селищної ради» Березівського району Одеської області із заявою щодо проведення ремонту даху за її адресою, оскільки її квартира пощкоджена шляхо залиття. Також вона неодноразово просила здійснити огляд даху для складення відповідного акту та вирішення питання щодо проведення ремонту даху.
Посилається, що її звернення залишені без реагування, письмової відповіді вона не отримала, усно керівник КП «Раухівської селищної ради» Березівського району Одеської області повідомила її про те, що вона може провести ремонт за власні кошти.
Також вона зверталася до поліції про вчинення кримінального правопорушення керівником КП «Раухівської селищної ради» Березівського району Одеської області.
Вважає, що у зв'язку з наявністю між нею та КП «Раухівської селищної ради» Березівського району Одеської області останнє має зобов'язання щодо утримання будинку, прибудинкової території за адресою: ст АДРЕСА_2 . При цьому вона сплачує необхідні платежі на утримання будинку.
Позивачка стверджує, що у зв'язку із пошкодженням її квартири внаслідок залиття через дощі, бездіяльністю КП «Раухівської селищної ради» Березівського району Одеської області їй завдано майнової шкоди у розмірі 100 000,00 грн та 150 000,00 грн моральної шкоди.
Щодо спричинення їй моральної шкоди вказує, що проживає в квартирі, пошкодженій грибком, сирій, з цвіллю через залиття. Вона часто хворіє, вказане шкодить її здоров'ю. крім того, вона витрачає власні кошти на проведення часткового ремонту квартири. Моральна шкода полягає у нервуванні, хвилюванні, втраті нормального спокою життя, погіршенню стану здоров'я.
Ураховуючи наведене, ОСОБА_1 просить суд:
-зобов'язати керівника КП «Раухівської селищної ради» Березівського району Одеської області провести ремонт даху за адресою: ст АДРЕСА_2 ;
-стягнути з КП «Раухівської селищної ради» Березівського району Одеської області на її користь кошти в розмірі 100 000,00 грн - майнову шкоду на придбання матеріалів, необхідних для проведення ремонту квартири;
-- стягнути з КП «Раухівської селищної ради» Березівського району Одеської області на її користь кошти в розмірі 150 000,00 грн - моральну шкоду
Процесуальні дії суду
Ухвалою Березівського районного суду Одеської області від 16 квітня 2025 року залишено без руху та надано строк на усунення недоліків позовної заяви.
14 травня 2025 року на адресу суду надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою Березівського районного суду Одеської області від 15 травня 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження.
В судовому засіданні, призначеному на 04 червня 2025 року, оголошена перерва до 11 червня 2025 року.
Відповідно до довідкового листа від 11 червня 2025 року розгляд справи, призначений на 11 червня 2025 року, відкладено на 17 червня 2025 року у зв'язку із зайнятістю судді у розгляді справи № 494/1263/25 за клопотанням слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Ухвалою Березівського районного суду Одеської області від 17 червня 2025 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 08 липня 2025 року.
Відповідно до довідкового листа від 08 липня 2025 року сторони по справі в судове засідання не з'явилися, слухання справи відкладено на 24 липня 2025 року.
В судові засідання, призначені на 04 червня 2025 року, 11 червня 2025 року, 17 червня 2025 року, 08 липня 2025 року, 24 липня 2025 року позивач не з'явилася, натомість 25 травня 2025 року подала заяву про проведення судового засідання за її відсутності, на задоволенні позовних вимог наполягає.
В судові засідання, призначені на 08 липня 2025 року, 24 липня 2025 року представник відповідача не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належно. При цьому від представника відповідача 24 липня 2025 року на адресу суду подано заяву про розгляд справи за відсутності представника відповідача, заперечує проти задоволення позовних вимог, просить відмовити у задоволенні позову.
За таких обставин, відповідно до частини 4 статті 223 ЦПК України суд вважає за можливе провести судове засідання у відсутності сторін у справі та ухвалити рішення на підставі доказів, які знаходяться в матеріалах справи.
Відповідно до правового висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 24 жовитня 2024 року у справі № 752/8103/13-ц (провадження № 61-6892св23), якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з'явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні (див. постанову Верховного Суду від 03 травня 2022 року у справі № 520/5386/15-ц).
З огляду на наявність достатніх матеріалів у справі, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності учасників справи.
Справа розглядається за відсутності учасників справи, тому відповідно до частини 2 статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Фактичні обставини, встановлені судом
Відповідно до договору про надання населенню послуг з водопостачання, водовідведення, прибирання, вивезення та утилізацію побутових відходів від 25 жовтня 2023 року, укладеного між ОСОБА_1 та КП «Раухівської селищної ради» Березівського району Одеської області, предметом договору є забезпечення виконавцемнадання своєчасних послуг з централізованого водопостачання та водовідведення, прибирання прибудинкової території, вивезення та утилізації побутових відходів, а спожива - своєчасно оплатити надані послуги за тарифами, встановленими відповідно до законодавства у порядку, строки і на умовах, передбачених договором.
15 березня 2024 року ОСОБА_1 зверталася до КП «Раухівської селищної ради» Березівського району Одеської області із заявою про проведення огляду пошкодженого покрівельного покриття для ліквідації причин протікання стелі за адресою: смт Раухівка, вул. Гвардійська, буд. 59.
27 березня 2024 року ОСОБА_1 зверталася до КП «Раухівської селищної ради» Березівського району Одеської області із заявою про вжиття термінових заходів по ремонту покрівлі за адресою: АДРЕСА_2 .
08 квітня 2024 року ОСОБА_1 зверталася до КП «Раухівської селищної ради» Березівського району Одеської області із заявою про огляд квартири АДРЕСА_3 .
15 квітня 2024 року ОСОБА_1 зверталася до Березівського РВП ГУМП в Одеській області із заявою про вчинення кримінального правопорушення за фактом бездіяльності виконання професійних обов'язків КП «Раухівської селищної ради» Березівського району Одеської області.
Судом було витребувано матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) № 12024166260000081 від 27.06.2024 року.
Відповідно до витягу з ЄРДР № 12024166260000081 від 27.06.2024 року на підставі ухвали Березівського районного суду Одеської області від 21.06.2024 року внесено відомості до ЄРДР за правовою кваліфікацією - ст. 356 КК України
23 липня 2024 року ОСОБА_1 зверталася до Березівського РВП ГУМП в Одеській області із заявою про визнання її потерпілою у кримінальному провадженні № 12024166260000081 від 27.06.2024 року.
Постановою дізнавача Березівського РВП ГУНП в Одеській області про відмову у визнанні потерпілою від 01.08.2024 року відмовлено ОСОБА_1 у визнанні потерпілою у кримінальному провадженні № 12024166260000081 від 27.06.2024 року.
Ухвалою слідчої судді Березівського районного суду Одеської області від 19.09.2024 року у справі № 494/1668/24 скаргу ОСОБА_1 на постанову дізнавача Березівського РВП ГУНП в Одеській області про відмову у визнанні потерпілою від 01.08.2024 року - задоволено.
Скасовано постанову дізнавача Березівського РВП ГУНП в Одеській області про відмову у визнанні потерпілою від 01.08.2024 року.
Постановою начальника сектору дізнання Березівського РВП ГУНП в Одеській області від 26.08.2024 року закрито кримінальне провадження № 12024166260000081 від 27.06.2024 року.
Ухвалою слідчої судді Березівського районного суду Одеської області від 18.02.2025 року у справі № 494/1668/24 скаргу ОСОБА_1 на постанову від 26.08.2024 року про закриття кримінального провадження № 12024166260000081 від 27.06.2024 року - задоволено.
Постанову начальника сектору дізнання Березівського РВП ГУНП в Одеській області від 26.08.2024 року закрито кримінальне провадження № 12024166260000081 від 27.06.2024 року - скасовано.
Застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд при прийнятті рішення
Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (частина 1 статті 4 ЦПК України).
За правилами частин 1, 3 статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Відповідно до статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Пунктом 7 частини першої статті 17 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» визначено, що громадяни у сфері благоустрою населених пунктів мають право звертатись до суду з позовом про відшкодування шкоди, заподіяної майну чи здоров'ю громадян унаслідок дій чи бездіяльності балансоутримувачів об'єктів благоустрою.
Згідно зі статтею 25 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» утримання та благоустрій прибудинкової території багатоквартирного житлового будинку, належних до нього будівель, споруд проводиться балансоутримувачем цього будинку або підприємством, установою, організацією, з якими балансоутримувачем укладено відповідний договір на утримання та благоустрій прибудинкової території.
Відповідно до частини 5 статті 24 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» посадові особи підприємств, установ, організацій несуть відповідальність за невиконання заходів з благоустрою, а також за дії чи бездіяльність, що призвели до завдання шкоди майну та/або здоров'ю громадян, на власних та закріплених за підприємствами, установами, організаціями територіях відповідно до закону.
Аналіз наведених норм, з урахуванням визначених цивільно-процесуальним законодавством принципів змагальності і диспозитивності цивільного судочинства, дає підстави для висновку, що законодавством не покладається на позивача обов'язок доказування вини відповідача у заподіянні шкоди. Разом з тим потерпілий має довести належними доказами факт завдання шкоди за участю відповідача, розмір завданої шкоди, протиправність поведінки заподіювача шкоди та причинно-наслідковий зв'язок між протиправною поведінкою та завданою шкодою.
Виходячи з визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності й диспозитивності цивільного судочинства, саме на відповідача покладено обов'язок доведення відсутності його вини у завданні шкоди позивачеві.
Відповідно до статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмету доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Наявність або відсутність обставин та фактів встановлюється на підставі доказів сторін, якими відповідно до частини 2 статті 76ЦПК України є письмові, речові і електронні докази, висновки експертів, показання свідків.
Положеннями статті 89 ЦПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Згідно із частиною 1 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Відповідачем в свою чергу жодних належних доказів на спростування позовних вимог не надано.
В письмових поясненнях представник відповідача зазначає, що позовні вимоги ОСОБА_1 є необгрунтованими та задоволенню не підлягають. Вказує, що КП «Раухівської селищної ради» Березівського району Одеської області було створено у квітні 2021 року, з часу створення спеціалістами підприємства проводиться обстеження всього наявного у них на балансі житлового фонду на предмет ремонту дахів багатоквартирних будинків в порядку черговості та обсягу робіт. В першу чергу проводиться ремонт дахів багатоквартирних будинків, де всі співвласники беруть активну участь власними коштами на закупівлю необхідних матеріалів для здійснення ремонтних робіт, які проводяться спеціалістами підприємства. При цьому у під'їзді, в якому проживає позивачка, наявна заборгованість зі сплати за отримані комунальні послуги від підприємства.
Вважає, що відсутні підстави для задоволення вимог про відшкодування моральної шкоди, оскільки така не доведена позивачем.
Аналіз наведених норм процесуального та матеріального права дає підставу вважати, що кожна сторона сама визначає стратегію свого захисту, зміст своїх вимог і заперечень, тягар доказування лежить на сторонах спору, а суд розглядає справу виключно у межах заявлених ними вимог та наданих доказів (Постанова Верховного Суду від 08 серпня 2019 року у справі №450/1686/17).
Верховний Суд також неодноразово наголошував на необхідності застосування категорій стандартів доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони.
Відповідно до частин третьої-четвертої статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц.
Встановлено, що між ОСОБА_1 та КП «Раухівської селищної ради» Березівського району Одеської області укладено договір про надання населенню послуг з водопостачання, водовідведення, прибирання, вивезення та утилізацію побутових відходів від 25 жовтня 2023 року. Відтак, будинок за адресою: АДРЕСА_2 знаходиться на балансі КП «Раухівської селищної ради» Березівського району Одеської області.
Суд враховує наявність кримінального провадження № 12024166260000081 від 27.06.2024 року, матеріали якого підтверджують обставини звернення позивачки до відповідача із заявами.
На підтвердження обставини неналежного стану квартири АДРЕСА_3 позивачкою надано суду фотографії. Проте із вказаних фотографій у суду відсутня можливість встановити, що вказані фотографії здійснено саме в квартирі АДРЕСА_3 . Крім того, у матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували вартість сприченених квартирі позивачки шкоди та не надано доказів, що неналежний стан квартири є наслідком залиття квартири внаслідок критичного стану даху будинку. Позивачем також не надано суду доказів на підтвердження того, що шкода квартирі завдана після того, як будинок за адресою: АДРЕСА_2 став на баланс КП «Раухівської селищної ради» Березівського району Одеської області.
Суд вважає недоведеною позивачем суму у розмірі 100 000,00 грн, яку просить стягнути позивач на її користь як майнову шкоду на придбання матеріалів, необхідних для проведення ремонту квартири, оскільки матеріали справи не містять жодного доказу, що підтверджував, що саме у такому розмірі завдано шкоди квартирі позивачки.
Посилання позовної заяви на спричинення шкоди у розмірі 100 000,00 грн без надання відповідних підтверджуючих доказів не є підставою для задоволення позову.
При цьому суд дійшов висновку про недоведеність позовних вимог в частині зобов'язання керівника КП «Раухівської селищної ради» Березівського району Одеської області провести ремонт даху за адресою: АДРЕСА_2 , оскільки матеріали справи не містять належних доказів про те, що дах за вказаною адресою потребує ремонту. Бездіяльність КП «Раухівської селищної ради» Березівського району Одеської області щодо складення відповідного акту обстеження не позбавляє можливості позивача отримати відповідні висновки від експертів-спеціалістів у певній сфері.
Щодо позовних вимог про відшкодування моральної шкоди
Відповідно до положень статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів (пункт 2 частини другої статті 23 ЦК України); приниженні честі, гідності, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи (пункт 4 частини другої статті 23 ЦК України).
Отже, моральна шкода полягає у стражданні або приниженні, яких людина зазнала внаслідок протиправних дій. Страждання і приниження - емоції людини, змістом яких є біль, мука, тривога, страх, занепокоєння, стрес, розчарування, відчуття несправедливості, тривала невизначеність, інші негативні переживання.
Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.
У абзаці 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» судам роз'яснено, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 01 вересня 2020 року в справі № 216/3521/16-ц (провадження № 14-714цс19) зроблено висновок, що, виходячи з положень статей 16 і 23 ЦК України та змісту права на відшкодування моральної шкоди в цілому, як способу захисту суб'єктивного цивільного права, компенсація моральної шкоди повинна відбуватися у будь-якому випадку її спричинення - право на відшкодування моральної (немайнової) шкоди виникає внаслідок порушення права особи незалежно від наявності спеціальних норм цивільного законодавства.
Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
З огляду на вищевикладене, закон пов'язує виникнення права на компенсацію моральної шкоди з випадками порушення прав особи.
Позивачем не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження факту спричинення майнової шкоди діями/бездіяльністю КП «Раухівської селищної ради» Березівського району Одеської області, які стали причиною пошкодження її квартири і що пошкодження її квартири є наслідком таких дій відповідача, що надалі завдало позивачеві моральної шкоди.
Недоведеність факту спричинення позивачеві шкоди без установлення усіх складових елементів, необхідних для цивільно-правової відповідальності свідчить про відсутність правових підстав для задоволення позову.
Крім цього, позивачем не надано суду належних доказів того, що їй було заподіяну моральну шкоду, яку вона оцінила у 150 000,00 грн, не аргументовано у чому проявилось погіршення стану здоров'я, психологічний стрес, що унеможливлює задоволення позову у цій частині.
Саме по собі зазначення у позовних вимогах про спричинення позивачеві моральної шкоди без надання відповідних доказів не є підставою вважати, що позивачеві завдана така шкода. Крім того, розмір заподіяної, на думку позивача, шкоди повинен бути належно обгрунтований позивачем.
Ураховуючи зазначене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до КП «Раухівської селищної ради» Березівського району Одеської області про зобов'язання вчинити дії, відшкодування матеріальної та моральної шкоди.
Керуючись статями 12, 13, 81, 89, 247, 261, 263-265 ЦПК України, суд,-
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Раухівської селищної ради» Березівського району Одеської області про зобов'язання вчинити дії, відшкодування матеріальної та моральної шкоди - відмовити.
Рішення може бути повністю або частково оскаржено в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Повне найменування (ім'я) учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_4 .
Відповідач: Комунального підприємства «Раухівської селищної ради» Березівського району Одеської області, ЄДРПУО 43969470, адреса: 67308, Одеська область, Березівський район, смт Раузівка, вул. Євгена Кравця, буд 21.
Суддя А. В. Рябчун