Справа №760/6665/25 Головуючий в 1 інст.: ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/824/3293/2025 Доповідач: ОСОБА_2
16 липня 2025 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду в складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали провадження за апеляційними скаргами підозрюваного ОСОБА_6 та його захисника ОСОБА_7 , на ухвалу слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 04 квітня 2025 року, щодо
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Нікополь Дніпропетровської області, громадянина України, з вищою освітою, працюючого юрисконсультом КП «Дніпро», розлученого та маючого має на утриманні неповнолітнього сина ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та мешкаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 384 КК України, -
за участю:
прокурора ОСОБА_9 ,
підозрюваного ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 ,
Ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 04 квітня 2025 року частково задоволено клопотання Детектива Другого підрозділу детективів Першого Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_10 , погоджене прокурором четвертого відділу управління процесуального керівництва, підтримання публічного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_9 про застосування запобіжного заходу у вигляді застави, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та застосовано до підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 20 (двадцять) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 60 560 (шістдесят тисяч п'ятсот шістдесят) грн. 00 коп.
Зобов'язано підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 не пізніше п'яти днів з дня застосування запобіжного заходу внести у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати слідчому, прокурору, суду документ з відміткою банку, який підтверджує внесення коштів на депозитний рахунок.
На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України покладено на підозрюваного ОСОБА_6 наступні обов'язки:
- прибувати до слідчих (детективів Національного антикорупційного бюро України), які здійснюють досудове розслідування, прокурорів, які здійснюють процесуальне керівництво у даному кримінальному провадженні, слідчого судді та суду за першою вимогою;
- не відлучатись за межі Дніпропетровської області, без дозволу слідчих, прокурорів, слідчого судді або суду;
- повідомляти слідчих, прокурорів, слідчого судді та суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади (Державної міграційної служби України) всі свої паспорти для виїзду за кордон, а також інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
Визначено строк дії обов'язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_6 даною ухвалою межах строку досудового розслідування строком на один місяць та вісім днів, тобто до 12.05.2025 включно.
Підозрюваному роз'яснено положення ч.ч. 8, 10 ст. 182 КПК України, згідно з якими у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з'явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч.7 ст.194 КПК України.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, підозрюваний ОСОБА_6 та його захисник ОСОБА_7 , подали апеляційні скарги.
Підозрюваний ОСОБА_6 в поданій апеляційній скарзі просить скасувати оскаржувану ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання, або застосувати запобіжний захід у вигляді особистого забов'язання.
Захисник ОСОБА_7 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 , в поданій апеляційній скарзі, просить скасувати оскаржувану ухвалу та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу у вигляді застави в розмірі 20 (двадцять) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 60 560 (шістдесят тисяч п'ятсот шістдесят) грн. 00 коп. щодо підозрюваного ОСОБА_6 .
На обґрунтування вимог апеляційної скарги, підозрюваний ОСОБА_6 зазначає, що оскаржувана ухвала слідчого судді є необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню.
Апелянт зазначає, що відбулося порушення строків розгляду клопотання, оскільки клопотання було подано 13.03.2025, а розглянуто лише 04.04.2025.
У справі відсутні докази на підтвердження ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. Зокрема, слідчий суддя дійшов висновку про необґрунтованість ризику переховування. Це свідчить про відсутність законних підстав для застосуваннясуворого запобіжного заходу.
Також апелянт зазначає, що визначений розмір застави суперечить вимогам ч. 4 ст. 182 КПК України, оскільки не враховано майновий та сімейний стан підозрюваного. ОСОБА_6 отримує заробітну плату в розмірі 13 000 грн на місяць, є внутрішньо переміщеною особою та утримує неповнолітню дитину. За таких обставин застава в сумі 60 560 грн є явно надмірною.
ОСОБА_6 має сталі соціальні зв'язки та дотримується належної процесуальної поведінки. Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 178 КПК України, при обранні запобіжного заходу слід ураховувати місце проживання, працевлаштування та наявність утриманців. Він постійно проживає у м. Дніпро, офіційно працює та належним чином з'являвся за викликами.
На обґрунтування вимог апеляційної скарги захисник ОСОБА_7 який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 , зазначає, що оскаржувана ухвала слідчого судді була прийнята з істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону.
Апелянт вказує на те, що суд обґрунтовує ризик перешкоджання слідству наявністю розмови ОСОБА_6 з особою на ім'я ОСОБА_11 , де обговорювалась можливість зміни показань. Водночас, доказів впливу на свідків не надано. З 26.11.2023 ОСОБА_6 не вчиняв жодних дій щодо тиску. Якщо ОСОБА_12 , то має право не свідчити, що виключає вплив.
Підозрюваний має позитивну репутацію, офіційно працевлаштований, не судимий, утримує неповнолітню дитину, проживає у Дніпрі як ВПО, хворіє на хронічні недуги. Суд не встановив вагомих ризиків повторного правопорушення чи суспільної небезпеки.
З клопотання вбачається, що з 2021 року ОСОБА_6 сумлінно з'являвся за викликами до суду та правоохоронних органів. Двічі він не прибув через поважні причини (власну хворобу та хворобу дитини), про що повідомив заздалегідь. Це свідчить про його відповідальне ставлення до процесу.
Також апелянт зазначає, що суд попри презумпцію невинуватості, передчасно оцінює дії ОСОБА_6 як доведений факт злочину, що суперечить нормам кримінального процесу, адже наразі йому лише повідомлено про підозру, а доказів вини не надано.
Застава є непомірно великою у зв?язку з тим, що ОСОБА_6 має щомісячний дохід 13 000 грн, проживає в орендованому житлі та утримує неповнолітню дитину. Прокурор не довів наявність у підозрюваного відповідних коштів, а суд не перевірив його платоспроможність, що робить рішення неможливим для виконання.
Заслухавши доповідь судді, доводи захисника та підозрюваного, які підтримали апеляційні скарги та просили їх задовольнити, з наведених в них підстав, позицію прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційних скарг підозрюваного та його захисника, вивчивши матеріали судового провадження і перевіривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підозрюваного ОСОБА_6 та його захисника ОСОБА_7 , не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Як убачається з матеріалів судового провадження, що Детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування, а прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури - процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні № 42023000000000816 від 16.05.2023 за підозрою ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 384 КК України.
Детективами Національного антикорупційного бюро України здійснювалось досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52021000000000080 від 09.02.2021 за підозрою ОСОБА_13 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
Це провадження було розпочато на підставі заяви ОСОБА_6 від 03.02.2021, в якій він вказав, що під час розмови 27.01.2021 з суддею Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області ОСОБА_13 про цивільну справу, в якій він представляв інтереси відповідачки, суддя повідомила, що «для відмови судом у задоволенні позовних вимог та постановлення рішення суду на користь відповідача необхідно передати їй неправомірну вигоду у виді грошових коштів».
У цій же заяві ОСОБА_6 , який на той час був адвокатом, зазначив, що обізнаний зі статтями КК України про відповідальність за надання неправдивих відомостей та передбачене за це покарання.
Під час досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52021000000000080 ОСОБА_6 неодноразово допитувався як свідок, в ході чого зазначав, що між ним та ОСОБА_14 18.01.2021 було укладено договір про надання правової допомоги; у подальшому суддя ОСОБА_13 , дізнавшись про участь ОСОБА_6 у справі, висловила йому прохання надати неправомірну вигоду у розмірі 2 - 3 тисячі доларів США за прийняття рішення у справі на користь відповідачки ОСОБА_15 , а пізніше суддя збільшила розмір неправомірної вигоди на 500 доларів США за скасування забезпечення позову.
За результатами досудового розслідування обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_13 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, 14.02.2022 направлено до Вищого антикорупційного суду для розгляду.
Обставини участі ОСОБА_6 як свідка під час судового розгляду кримінального провадження № 52021000000000080.
За результатами авторозподілу справі присвоєно судовий номер №991/1007/22 (далі - справа).
Під час розгляду справи 28.07.2022, перебуваючи в приміщенні Вищого антикорупційного суду за адресою: м. Київ, проспект Перемоги, 41 (проспект Берестейський, 41), у період часу з 08 год 10 хв до 08 год 12 хв ОСОБА_6 приведено до присяги як свідка та попереджено про кримінальну відповідальність за відмову від дачі показів, за дачу завідомо неправдивих показань. Також ОСОБА_6 отримав пам'ятку про права та обов'язки свідка, передбачені КПК України, додаткових пояснень не потребував.
Того ж дня, у період часу з 08 год 12 хв до 10 год 11 хв, ОСОБА_6 допитано в судовому засіданні як свідка.
Під час допиту він надав викривальні показання щодо висловлення йому як адвокату прохання надати неправомірну вигоду та подальшого її отримання суддею Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області ОСОБА_13 за ухвалення рішення у цивільній справі № 175/3623/19 на користь відповідачки ОСОБА_15 .
Так, ОСОБА_6 вказав, що в січні 2021 року йому зателефонувала ОСОБА_15 та розповіла про обставини цивільної справи, в якій вона була відповідачкою, після чого між ними було укладено договір. Прийшовши через деякий час до суду, ОСОБА_6 отримав від судді ОСОБА_13 завуальоване прохання надати неправомірну вигоду в розмірі 2 - 3 тисяч доларів США за судове рішення у справі на користь ОСОБА_15 , при цьому свідок уточнив, що вислів ОСОБА_13 «2 часа» - це завуальована форма надання грошових коштів і що «вона сама повідомила скільки потрібно» коштів. Повідомивши про пропозицію свого клієнта, ОСОБА_6 звернувся до органів СБУ з заявою щодо прохання судді ОСОБА_13 надати неправомірну вигоду. Згодом суддя ОСОБА_13 повідомила, що за скасування забезпечення позову необхідно надати ще 500 доларів США. Під час зустрічей ОСОБА_6 та судді ОСОБА_13 остання давала поради як ОСОБА_6 поводити себе під час судових засідань, що казати після закінчення судового розгляду справи, пояснювала як скласти дебати, вказувала на необхідність зазначати «про відсутність певних медичних досліджень у позивача» тощо. При цьому ОСОБА_6 під час допиту показав, що він не пропонував ОСОБА_13 неправомірну вигоду.
У подальшому, 21.09.2022, у приміщенні Вищого антикорупційного суду за адресою: м. Київ, проспект Перемоги, 41 (проспект Берестейський, 41) з 09 години 22 хвилини було продовжено допит свідка ОСОБА_6 .
Під час допиту він повідомив, що між співробітниками правоохоронних органів та ОСОБА_6 погодження вчинення певних дій, планування розмов з ОСОБА_13 не здійснювалося, його розмови з ОСОБА_13 були природніми. В ході допиту ОСОБА_6 стверджував, що у кримінальному провадженні стосовно ОСОБА_13 працівниками правоохоронних органів не здійснювався вплив на нього, який міг сприяти його зверненню до правоохоронних органів із заявою про злочин. Одночасно ОСОБА_6 повідомив, що з власної ініціативи вітав суддю ОСОБА_13 зі святами.
24.05.2022 до Дисциплінарної палати КДКА Дніпропетровської області надійшла скарга ОСОБА_13 щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності адвоката ОСОБА_6 . Рішенням дисциплінарної палати КДКА Дніпропетровської області № ДПП-4 від 11.08.2022 стосовно адвоката ОСОБА_6 порушено дисциплінарну справу. Будучи належним чином повідомленим, адвокат ОСОБА_6 на засідання дисциплінарної палати КДКА Дніпропетровської області, що були призначені на 14.07.2022, 11.08.2022, 08.09.2022, 06.10.2022 не з'явився, про поважність причини неявки не повідомив.
06.10.2022 рішенням №4/ДПР-22 КДКА Дніпропетровської області притягнуто до дисциплінарної відповідальності адвоката ОСОБА_6 та застосовано до нього дисциплінарне стягнення у вигляді позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю.
Після надання в ході досудового розслідування, а також 28.07.2022 та 21.09.2022 під час судового розгляду численних показань, а також після позбавлення його права на зайняття адвокатською діяльністю у ОСОБА_6 виник умисел на надання як свідком суду у справі за обвинуваченням ОСОБА_13 за ч. 3 ст. 368 КК України завідомо неправдивих показань з метою отримання за це грошових коштів та відновлення доступу до адвокатської діяльності.
Так, 10.05.2023 ОСОБА_6 підписав заяву, завірену приватним нотаріусом ОСОБА_16 , зміст якої суперечив наведеним раніше показанням.
У заяві вказувалося про таке.
У вересні 2020 року до ОСОБА_6 звернулися працівники Управління СБУ у Дніпропетровській області з пропозицією виступити посередником в наданні неправомірної вигоди судді Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області ОСОБА_13 з метою подальшого виявлення та розкриття корупційного злочину. З осені 2020 року ОСОБА_6 намагався побудувати довірливі відносини з суддею ОСОБА_13 . В подальшому, за сприяння працівників УСБУ в Дніпропетровській області, було укладено договір про надання адвокатських послуг між ОСОБА_6 та ОСОБА_15 . Метою зазначеного представництво було створення умов для вчинення суддею ОСОБА_13 корупційного злочину. Саме під диктовку працівників СБУ ОСОБА_6 було написано заяву про вчинення кримінального правопорушення. Працівниками УСБУ в Дніпропетровській області надавалися інструкції з приводу того як адвокату будувати діалоги з суддею аби остання висловила прохання надати їй неправомірну вигоду. Реалізуючи намічений правоохоронним органом план, 27.01.2021 ОСОБА_6 перебуваючи в службовому кабінеті ОСОБА_13 , під час неформальної бесіди з нею, натякнув на можливість надати неправомірну вигоду за відмову в позові по справі, де він представляє відповідачку. На його натяк суддя зазначила, що якщо вона відмовить у позові, то це буде не менше «2-3 годин».
Після згаданої розмови, на прохання працівників УСБУ в Дніпропетровській області, ОСОБА_6 під диктовку працівника цього органу було написано заяву про вимагання суддею ОСОБА_13 неправомірної вигоди, після чого було порушено кримінальне провадження.
В подальшому ОСОБА_6 не раз натякав на готовність передати ОСОБА_13 неправомірну вигоду, однак вона не проявляла зацікавленості.
07.06.2021 ОСОБА_6 було залучено до контролю за вчиненням злочину у вигляді спеціального слідчого експерименту. Прибувши до приміщення Дніпровського районного суду Дніпропетровської області, ОСОБА_6 було повідомлено, що судове засідання не відбудеться у зв'язку з неявкою представника позивача. Маючи на меті будь-що потрапити до службового кабінету судді, ОСОБА_6 влаштував сварку з секретарем, після чого суддя впустила його. Адвокат вимагав рішення, при цьому суддя нічого від нього не просила. Оскільки ОСОБА_6 не міг піти ні з чим, він поклав конверт з грошима на стіл судді ОСОБА_13 .
Вказана заява надійшла до Вищого антикорупційного суду та зареєстрована 15.05.2023, а 16.05.2023 ОСОБА_6 направив до суду клопотання, у якому повідомив, що надіслав до суду оригінал нотаріальної завіреної заяви по обставинах справи, по якій бажає надати пояснення особисто.
У судовому засіданні 16.05.2023 суд ухвалив рішення про повторний допит свідка ОСОБА_6 з огляду на викладені у його заяві від 10.05.2023 обставини.
У наступному судовому засіданні 07.06.2023 ОСОБА_6 для встановлення особи надав свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю, яке на час допиту було припинено, у зв'язку з чим судове засідання було відкладено на 21.08.2023.
Водночас 14.08.2023 ОСОБА_6 направив до Національного агентства з питань запобігання корупції заяву щодо захисту його прав як викривача з проханням вжити заходів реагування спрямованих на відновлення порушених трудових прав викривача.
Зокрема, у заяві він зазначив, що в порушення вимог антикорупційного законодавства рішенням КДКА Дніпропетровської області від 06.10.2022 його притягнуто до дисциплінарної відповідальності та припинено адвокатську діяльність шляхом анулювання адвокатського свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, а підставою для такого рішення стало повідомлення ОСОБА_6 про намір судді ОСОБА_13 одержати неправомірну вигоду.
Далі, 18.08.2023, відбулась зустріч ОСОБА_6 з невстановленою особою на ім'я « ОСОБА_17 », в ході якої ОСОБА_6 повідомив останнього, про тиск на нього з боку знайомих з ОСОБА_13 адвокатів, втрату клієнтів та позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю.
ОСОБА_6 також зауважив, що через його знайомого « ОСОБА_18 » йому було запропоновано повернення свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю та надання грошових коштів в обмін на відмову від наданих раніше показань. Так, « ОСОБА_19 » сказав йому прибути до конкретного нотаріуса. Прибувши туди, ОСОБА_6 було надано вже готовий примірник заяви. Ознайомившись, ОСОБА_6 був не згодний з її змістом, але після телефонної розмови з « ОСОБА_20 », він її підписав. Після цього підписану заяву забрали присутні у нотаріуса особи, які і відправили її поштою до суду. За 2 - 3 дні до судового засідання відбулася зустріч « ОСОБА_21 » та свідка ОСОБА_6 під час якої останньому повідомили, що він має виступити в суді, також надано перелік питань з відповідями, де зокрема було зазначено номер поштового відділення, з якого ОСОБА_6 нібито особисто відправляв заяву.
У ході розмови ОСОБА_6 підтвердив, що в суді під присягою надавав одні показання, а в нотаріально завіреній заяві виклав зовсім протилежні.
Крім того, 25.08.2023 об 11 годині 16 хвилин відбулася зустріч між ОСОБА_6 та особами на ім'я « ОСОБА_17 » та « ОСОБА_22 », під час якої обговорювалися можливі шляхи повернення ОСОБА_6 свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю та надання йому грошових коштів за зміну показань у справі за обвинуваченням ОСОБА_13 .
Так, на початку зустрічі після пропозиції « ОСОБА_22 » ОСОБА_6 «давайте відійдемо», останній промив, що «ну зараз послухаємо їх…, у цих теж зв'язки хороші… нехай розповість зараз…».
У подальшому до ОСОБА_6 та « ОСОБА_22 » підійшов « ОСОБА_17 », після чого ОСОБА_22 зауважив «ось людина, ОСОБА_23 , знайдіть компроміс».
ОСОБА_17 розпочав розмову з того, що «я хочу почути Ваші побажання, Ваші хотєлки » та запропонував ОСОБА_6 «давайте домовлятися, давайте всі заробимо…, тому пропозиція проста - відмотуємо назад та пливемо разом заробляти гроші…».
Далі, особа на ім'я ОСОБА_17 зауважив ОСОБА_6 , що «я б тобі одразу сказав строки та бюджет, якщо ми тобі даємо точне розуміння, що ми тобі все повернемо, ми знаходимо компроміс?.. я можу фінансово, ти дізнаєшся скільки в якій області коштує…».
У подальшому ОСОБА_17 , переконуючи ОСОБА_6 про безперспективність захисту його прав як викривача з боку НАЗК, повідомив, що «я намагатимусь відмотати все назад, можливо, ти в іншій області отримаєш, у нас суд 11 числа, часу залишається мало, наша сторона позбавилась роботи, життя та всього іншого, при гірших розкладах ми закриємо питання в математичному форматі, квиток на повернення коштує 100 рублів, ми дамо тобі квиток та чекаємо 2 роки, щоб ти був забезпечений квитком, тобі виділяють грошову компенсацію на купівлю квитка, квиток тобі ті не куплять…».
Таким чином, 25.08.2023 в ході вказаної розмови особа на ім'я « ОСОБА_17 », яка асоціювала себе зі стороною ОСОБА_13 , запропонувала свідку ОСОБА_6 грошові кошти за зміну ним своїх показань у справі у відповідній справі.
У подальшому, 11.09.2023, ОСОБА_6 звернувся з заявою про кримінальне правопорушення до Національного антикорупційного бюро України, відповідно до якої ОСОБА_13 та невстановлені особи чинять тиск на ОСОБА_6 з метою примусити його змінити показання у справі за обвинуваченням ОСОБА_13 .
У ході розмови ОСОБА_6 з особою на ім'я « ОСОБА_11 » 26.11.2023 останній переконував ОСОБА_6 погодитись на пропозицію змінити показання та отримати за це від зацікавлених осіб грошові кошти у сумі 50 тисяч доларів США, а також сприяння у працевлаштуванні та поновленні доступу до адвокатської діяльності.
Так, на своє запитання «які преференції?» ОСОБА_6 особа на ім'я « ОСОБА_11 » повідомляє: «50 тисяч доларів та робота в Харкові», «потім можливо вийде з відновленням», «тобі за те, що ти зробиш дадуть 50 тисяч доларів, дадуть роботу, ти будеш заробляти гроші, у тебе буде жировий запас грошовий».
Наступний допит ОСОБА_6 як свідка у межах кримінального провадження № 52021000000000080 відбувся 20.12.2023 у період часу з 10 год 49 хв до 11 год 35 хв в судовому засіданні Вищого антикорупційного суду за адресою: м. Київ, проспект Перемоги, 41 (проспект Берестейський, 41), при чому ОСОБА_6 надавав показання в режимі відеоконференцзв'язку з Заводського районного суду м. Дніпродзержинська.
Головуючим суддею було роз'яснено перебування свідка ОСОБА_6 під присягою, незмінність раніше роз'яснених йому прав та обов'язків, а також попереджено про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих показань та відмову свідка від давання показань.
Після цього свідок ОСОБА_6 повідомив, що не підтримує раніше надані суду показання у справі, а підтримує викладене ним у нотаріально завіреній заяві, поданій суду у травні.
При цьому свідок ОСОБА_6 , діючи умисно, усвідомлюючи неправдивість своїх показань, надав суду завідомо неправдиві показання, повідомивши, зокрема, що:
- ініціатором написання заяви від 10.05.2023 нібито він був сам;
- він начебто довгий час перебував під тиском працівників СБУ і коли вплив на нього припинився вирішив написати заяву про провокацію відносно судді ОСОБА_13 , нібито вчинену за вказівкою працівників СБУ;
- для надання офіційного характеру своїй заяві ОСОБА_6 звернувся для нотаріального посвідчення до нібито найближчого територіально нотаріуса, якою було надруковано текст відповідної заяви начебто під диктовку ОСОБА_6 , саме до цього нотаріуса йому ніхто не радив звертатися;
- заяву від 10.05.2023 він нібито особисто направив поштою до суду;
- з осені 2022 року з приводу справи за обвинуваченням ОСОБА_13 він ні з ким не спілкувався;
- позбавлення його права на зайняття адвокатською діяльністю за результатами розгляду скарги ОСОБА_13 до КДКА в Дніпропетровській області не вплинуло на написання ним заяви від 10.05.2023;
- заперечував прохання з боку ОСОБА_13 надати їй неправомірну вигоду та подальше збільшення ОСОБА_13 її розміру, заперечував повідомлення ОСОБА_13 розміру неправомірної вигоди;
- суддя ОСОБА_13 лише натякала ОСОБА_6 з приводу справи, надавала непрямі консультації, казала, що прийме рішення згідно з законом, порад як поводити себе у справі за позовом до ОСОБА_15 суддя йому не надавала.
Під час допиту 20.12.2023 ОСОБА_6 користувався своєю заявою від 10.05.2023 допоки судом йому не зроблено відповідне зауваження.
У подальшому, 10.05.2024, в судовому засіданні за адресою: м. Київ, проспект Перемоги, 41 (проспект Берестейський, 41) у період часу з 09 год 17 хв до 09 год 58 хв, продовжуючи перебувати під присягою, свідок ОСОБА_6 , діючи умисно та з корисливих мотивів, продовжив надавати суду завідомо неправдиві показання.
Так, він показав, що:
- допомогу у вигляді повернення чи отримання адвокатського свідоцтва за зміну показань, він ні з ким не обговорював;
- з приводу тиску на нього з боку сторони ОСОБА_13 до правоохоронних органів не звертався;
- будь-які послуги, вигоди за зміну показань на користь ОСОБА_13 йому ніхто не пропонував.
ОСОБА_6 також надав показання, що звертаючись до НАЗК із заявою про отримання гарантій як викривача, не розумів значення цього статусу та які гарантії він передбачає.
Продовжуючи надавати неправдиві показання стосовно провокації судді ОСОБА_13 , ОСОБА_6 зазначив, що довгий час начебто перебував під тиском працівників СБУ, за вказівкою останніх вітав суддю ОСОБА_13 зі святами, що протирічить навіть заяві від 10.05.2023, в якій ОСОБА_6 зазначив, що сам вирішив побудувати неформальні стосунки з суддею, був наполегливий у привітаннях.
У цьому ж судовому засіданні ОСОБА_6 вже показав, що вислів судді ОСОБА_13 про «2-3 години» він розумів як бажання судді отримати неправомірну вигоду у розмірі 2 - 3 тис доларів США.
Під час досудового розслідування одержані вагомі докази, що дають обґрунтовані підстави для підозри ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення. Складене та вручене ОСОБА_6 повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення.
13.03.2025 детектив Другого підрозділу детективів Першого Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_10 , за погодженням прокурора четвертого відділу управління процесуального керівництва, підтримання публічного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_9 , звернулась до слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді застави щодо підозрюваного ОСОБА_6 .
Необхідність застосування запобіжного заходу у вигляді застави обґрунтована тим, що детективом Національного бюро Другого підрозділу детективів Першого Головного підрозділу детективів ОСОБА_10 12.03.2025 складено повідомлення про підозру ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 384 КК України, яке цього ж дня йому вручено відповідно до вимог ст. 278 КПК України.
Обґрунтованість повідомленої підозри підтверджується зібраними доказами у кримінальному провадженні. Вказані докази є вагомими та дають обґрунтовані підстави для підозри ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованому йому кримінального правопорушення.
Також детектив зазначила, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні нетяжкого кримінального правопорушення, за який законом передбачено покарання у вигляді виправних робіт на строк до двох років або обмеження волі на строк до п'яти років, або позбавлення волі на строк від двох до п'яти років.
Під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_6 може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Переховування від органів досудового розслідування та/або суду, обгрунтовується тим, що кримінальне правопорушення, яке інкримінується ОСОБА_6 , є нетяжким, санкція якого передбачає покарання у вигляді виправних робіт на строк до двох років або обмеження волі на строк до п'яти років, або позбавлення волі на строк від двох до п'яти років.
Маючи вищу юридичну освіту, будучи адвокатом у період з 2009 по 2022 роки, усвідомлюючи тяжкість покарання та невідворотність кримінальної відповідальності, ОСОБА_6 може використати наявні у нього засоби та можливості для переховування від правоохоронних органів і суду, як в межах України так і покинувши територію України з метою уникнення кримінальної відповідальності.
Крім того, ОСОБА_6 має паспорт громадянина України для виїзду за кордон, що розширює можливості особи залишити територію України з метою ухилення від кримінальної відповідальності.
Вищевикладене свідчить про те, що ОСОБА_6 , усвідомлюючи тяжкість та невідворотність покарання за вчинене ним кримінальне правопорушення, може планувати втечу з метою уникнення кримінальної відповідальності, переховування від органів досудового розслідування та суду.
Також зазначено, що на 15.05.2024, 16.05.2024, 17.05.2024 року детективом було здійснено виклик ОСОБА_6 для допиту в якості свідка. Однак на виклики ОСОБА_6 не з'явився, надав повідомлення про неможливість явки через хворобу сина, що орган досудового розслідування розцінює як неповажність причин неявки.
В ході розмови 26.11.2023 між ОСОБА_6 та особою на ім'я ОСОБА_11 зафіксовано домовленість про можливе переховування від органу досудового розслідування під час розгляду справи № 991/1007/22 за обвинуваченням ОСОБА_13 .
Крім того, при оцінці наявності вказаного ризику необхідно врахувати належність підозрюваному нерухомого майна.
Так, ОСОБА_6 належить 1/4 частки квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_3 ., реєстраційний номер: 21908062, загальною площею 47,0 кв.м.
Відповідно до «Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією», затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309, Нікопольська міська територіальна громада належить до територій активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси.
Належність ОСОБА_6 вищезгаданого об'єкту нерухомого майна в умовах воєнного стану та активних бойових дій на території, де діяльність правоохоронних органів є утрудненою, може надати фактичну можливість ухилитися від кримінальної відповідальності та переховуватись від органів досудового розслідування та суду.
Поряд з цим, сторона обвинувачення також не виключає можливості нелегального перетину кордону підозрюваним, з огляду на тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого він підозрюється. Не потребують доведення обставини, що в умовах, які існують в Україні, викликаних безпрецедентною військовою та нелюдською агресією Російської Федерації проти України, у підозрюваного збільшуються можливості для ухилення від органу досудового розслідування та суду, адже у держави наразі з об'єктивних причин відсутні можливості належним чином контролювати його поведінку та місцезнаходження, а також державний кордон у місцях активних бойових дій.
Перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином. Суспільна небезпечність вчиненого ОСОБА_6 кримінального правопорушення полягає в тому, що були штучно створені перешкоди нормальній діяльності суду, істотно ускладнено одержання ним достовірних доказів та істинних висновків при виконанні діяльності, пов'язаної із здійсненням правосуддя. Так, завідомо неправдивий характер показань припускає достовірне знання винним того, що ним повідомляються відомості, які не відповідають дійсності. Дії, які складають об'єктивну сторону кримінального правопорушення у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_6 свідчать про те, що ним вже вчинялися конкретні спроби перешкоджання кримінальному провадженню, а тому є всі підстави вважати, що його подальша процесуальна поведінка може негативно вплинути на всебічне й повне розслідування зокрема шляхом створення доказів власної невинуватості, а покладені на ОСОБА_6 процесуальні обов'язки підозрюваного можуть ним не виконуватися. Зокрема, під час досудового розслідування установлено, що в ході розмови 26.11.2023 між ОСОБА_6 та особою на ім'я ОСОБА_11 зафіксовано домовленість про можливу подальшу зміну показань.
Також детективом зазначено, обґрунтування неможливості запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів.
Більш м'якими запобіжними заходами, у порівнянні із заставою є особисте зобов'язання та особиста порука.
Запобіжний захід у виді особистого зобов'язання фактично є віддзеркаленням обов'язків, котрі і так покладаються на підозрюваного відповідно до приписів ст. 42 КПК України і у цьому випадку без додаткових важелів стримування від неправомірної поведінки не зможе запобігти наявним ризикам. Відсутність поручителів унеможливлює застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді особистої поруки. Отже, з урахуванням вищевикладених обставин неможливо запобігти ризикам, зазначеним у клопотанні, шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів.
Щодо обґрунтування розміру застави детективом зазначено, що досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_6 було запропоновано отримання грошових коштів у розмірі 50 тисяч доларів у разі погодження на пропозицію змінити показання, окрім цього йому сприяли б у працевлаштуванні, у т.ч. відновленні доступу до професії адвоката.
Одночасно з цим, відповідно до вимог ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити майновий стан підозрюваного.
Так, встановлено, що ОСОБА_6 отримав дохід за 2024 рік у розмірі 10 459 гривень, а за 2023 рік - 17 587 гривень. У власності ОСОБА_6 перебуває 1/4 частки двокімнатної квартири, загальною площею 47,0 кв. м.
Зазначені дані вказують на нормальний фінансовий стан підозрюваного, що може бути оцінено судом як з боку помірності розміру застави для підозрюваного, так і в частині визначення суми застави з метою забезпечення стримуючого ефекту.
Враховуючи тяжкість та обставини кримінального правопорушення, майновий та сімейний стан підозрюваного, дані про його особу та наявність ризиків, передбачених у статті 177 КПК України, є необхідним застосувати до ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 60 560 (шістдесят тисяч п'ятсот шістдесят) гривень, оскільки внесення застави саме в таких розмірах зможе забезпечити гарантії її належної процесуальної поведінки.
Отже, встановлені в ході досудового розслідування та відображені у цьому клопотанні обставини є достатніми та обґрунтованими, наявні ризики доведені, що дає підстави для застосування запобіжного заходу стосовно підозрюваного ОСОБА_6 у вигляді застави із покладенням судом відповідних обов'язків.
Крім того, при визначенні розміру застави та у випадку внесення її підозрюваним чи іншими особами, вбачається за необхідне покласти на ОСОБА_6 додаткові обов'язки, передбачені ст. 194 КПК України.
- прибувати до слідчих (детективів Національного антикорупційного бюро України), які здійснюють досудове розслідування, прокурорів, які здійснюють процесуальне керівництво у даному кримінальному провадженні, слідчого судді та суду за першою вимогою;
- не відлучатись за межі Дніпропетровської області, без дозволу слідчих, прокурорів, слідчого судді або суду;
- повідомляти слідчих, прокурорів, слідчого судді та суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади (Державної міграційної служби України) всі свої паспорти для виїзду за кордон, а також інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
- носити електронний засіб контролю.
При цьому, стороною обвинувачення ставилось питання перед слідчим суддею про покладення вказаних обов'язків на підозрюваного ОСОБА_6 строком на 2 місяці.
04.04.2025 ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва задоволено частково вказане клопотання детектив та застосовано до підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 20 (двадцять) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 60 560 (шістдесят тисяч п'ятсот шістдесят) грн. 00 коп.
Зобов'язано підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 не пізніше п'яти днів з дня застосування запобіжного заходу внести у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати слідчому, прокурору, суду документ з відміткою банку, який підтверджує внесення коштів на депозитний рахунок.
На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України покладено на підозрюваного ОСОБА_6 , обов'язки, які визначено даною ухвалою.
Визначено строк дії обов'язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_6 даною ухвалою межах строку досудового розслідування строком на один місяць та вісім днів, тобто до 12.05.2025 включно.
Як вбачається з ухвали слідчого судді, журналу судового засідання, всупереч твердженням апелянта, слідчий суддя на основі наданих матеріалів, які обґрунтовують клопотання, дослідив клопотання і матеріали, які його обґрунтовують та відповідно до ст. 178 КПК України врахував вагомість наявних доказів про причетність ОСОБА_6 до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 384 КК України, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, в якому він підозрюється, часткову доведеність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а також, що слідчим та прокурором доведено необхідність визначення розміру застави, встановленого для категорії нетяжких злочинів у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, а з урахуванням особи підозрюваного, такий розмір застави не буде завідомо непомірним для нього та відповідатиме конкретній меті застосування запобіжного заходу, визначеній у КПК України, і не суперечитиме загальним засадам кримінального провадження, визначеним ч. 1 ст. 7 КПК України.
Слідчий суддя встановив, що обґрунтованість підозри ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення підтверджується зібраними в ході досудового розслідування доказами, зокрема:
- рапортом прокурора третього відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_9 від 16.05.2023 про внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей за фактами повідомленими ОСОБА_6 у заяві від 10.05.2023;
- протоколами огляду від 27.09.2024, 30.09.2024, 03.10.2024, 07.10.2024, 10.10.2024, в ході яких було здійснено огляд аудіозаписів судових засідань у справі № 991/1007/22 за обвинуваченням ОСОБА_13 від 20.12.2023, 10.05.2024, 28.07.2022, 11.09.2023, 21.08.2023, 07.06.2023, 21.09.2022, що підтверджують зміну показань наданих ОСОБА_6 20.12.2023 та 10.05.2024 у порівнянні з відомостями наданими в ході допитів під час судового розгляду 28.07.2022 та 21.09.2022.
- протоколами від 28.01.2021, 05.03.2021, 15.04.2021, 24.05.2021, 25.05.2021, 08.06.2021 за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - аудіо-, відеоконтроль особи відносно ОСОБА_13 якими встановлено, що суддя Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області ОСОБА_13 висловила ОСОБА_6 прохання надати їй неправомірну вигоду, пізніше підвищивши її розмір за скасування забезпечення позову, давала поради як ОСОБА_6 поводити себе під час судових засідань, що казати після закінчення судового розгляду справи, пояснювала як скласти дебати;
- матеріалами дисциплінарної справи відносно ОСОБА_6 кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області, зокрема рішенням № 4/ДПР-22 від 06.10.2022, яким адвоката ОСОБА_6 притягнуто до дисциплінарної відповідальності та застосовано до нього дисциплінарне стягнення у вигляді позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю;
- протоколом від 27.10.2023 за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - аудіо-, відеоконтроль особи відносно ОСОБА_6 , яким зафіксовано, що через знайомого на ім'я ОСОБА_19 невстановлені особи, які діяли в інтересах обвинуваченої ОСОБА_13 , звернулись до ОСОБА_6 щодо підписання ним заяви від 10.05.2023 та зміни наданих раніше показань, у обмін на гроші та сприяння у відновленні доступу до професії адвоката. Окрім того, встановлено, що заяву від 10.05.2023 ОСОБА_6 самостійно не складав та не направляв до Вищого антикорупційного суду, а лише підписав у нотаріуса;
- протоколом від 27.10.2023 за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - аудіо-, відеоконтроль особи відносно ОСОБА_6 , яким зафіксовано, що особа на ім'я « ОСОБА_17 » пропонував отримання ОСОБА_6 свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю у раді адвокатів іншого регіону України за неправомірну вигоду, а також кошти;
- протоколом огляду аудіозапису від 24.02.2025, зі змісту якого встановлено, що у разі погодження на пропозицію змінити показання ОСОБА_6 міг отримати 50 тисяч доларів та використати їх на власний розсуд, а також йому сприяли б у працевлаштуванні, у т.ч. відновленні доступу до професії адвоката. Поряд з цим, з метою зробити ОСОБА_6 недосяжним для детективів НАБУ та інших осіб, він мав покинути місце свого проживання та переїхати у інше місто - Київ, Харків або ж Трускавець, де до судового засідання, у якому мав відбутись його повторний допит, та певний час після того, він би утримувався за кошти зацікавлених в цьому осіб;
- протоколом огляду від 03.02.2025, якими встановлено, що абонент «НОМЕР_1» протягом 10.05.2023 з 11:30:00 по 23:00:00 не перебував в зоні дії БС, які знаходяться на відстані менше 3 000 метрів до адреси м. Дніпро, вул. Архітектора Олега Петрова 21 (адреса відділення АТ «Укрпошта» № 49044 з якого 10.05.2023 здійснювалася відправка заяви за підписом ОСОБА_6 ) та знаходився на відстані менше 400 метрів від адреси АДРЕСА_4 (адреса проживання ОСОБА_6 );
- вироком Вищого антикорупційного суду від 09.10.2024 у справі № 991/1007/22, яким надано оцінку показанням ОСОБА_6 за критерієм достовірності. Так судом встановлено, що наявно достатньо даних, які у своїй сукупності та взаємозв'язку вказують на нечесність свідка ОСОБА_6 , за таких обставин, жодні із наданих ним показань суд не приймає як достовірні.
- іншими матеріалами кримінального провадження в сукупності.
Враховуючи, що слідчий суддя на цьому етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наявні в матеріалах провадження дані у слідчого судді були всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 384 КК України.
Відповідно до практики ЄСПЛ обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватися арешт, складає суттєву частину закріпленої у статті 5 § 1(с) Конвенції гарантії від безпідставного арешту.
Враховуючи, що відповідно до ч. 5 ст. 9 КПКкримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, суд приймає до уваги, що у рішенні ЄСПЛ у справі "Соловей і Зозуля проти України" зазначено, що суд має перевірити не лише дотримання процесуальних норм національного законодавства, а й обґрунтованість підозри, на підставі якої особу взято під варту.
Згідно з рішеннями ЄСПЛ у справах "IlgarMammadov v. Azerbaijanп. 88", "Erdagoz v. Turkeyп. 51", "Cebotari v. Moldova п. 48" "обґрунтована підозра" передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.
Крім того, Європейський Суд у своїй практиці неодноразово зазначав, що факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення, зокрема у рішенні "Murray v. the United Kingdom".
На початковій стадії розслідування суд, оцінюючи обґрунтованість підозри, не повинен пред'являти до наданих доказів таких же високих вимог, як при формулюванні остаточного обвинувачення при направленні справи до суду.
Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Перевіряючи доводи клопотання слідчого на предмет наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, колегія суддів вважає, що слідчий суддя, всупереч доводам апеляційних скарг, дійшов правильного висновку наявність, ризику, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином свідчать такі обставини, як вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним інкримінованого йому кримінального правопорушення та фактичні обставини вчинення даного кримінального правопорушення, встановлені під час досудового розслідування, зокрема, в ході розмови 26.11.2023 між ОСОБА_6 та особою на ім'я ОСОБА_11 зафіксовано домовленість про можливу подальшу зміну показань. Не можна залишити поза увагою характер та зухвалість інкримінованого злочину, що полягає у штучному створені перешкоди нормальній діяльності суду, істотно ускладнено одержання ним достовірних доказів та істинних висновків при виконанні діяльності, пов'язаної із здійсненням правосуддя.
Разом з тим, слідчий суддя врахував, що стороною обвинувачення не доведеним існування ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливості переховуватись від органів досудового розслідування чи суду, оскільки вказаний ризик не обґрунтований у клопотанні, не віднайшов об'єктивного підтвердження у судовому засіданні та ґрунтуються на припущеннях детектива та прокурора.
Таким чином, слідчим суддею при розгляді клопотання були повно та об'єктивно досліджені всі обставини, з якими закон пов'язує можливість застосування запобіжного заходу у вигляді застави.
Щодо доводів апелянта, про те, що в оскаржуваній ухвалі відсутнє належне обґрунтування існування вказаних слідчим ризиків, натомість останні зводяться виключно до припущень, колегія суддів зазначає, що ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. При визначенні ризиків закон не вимагає неспростовних доказів того, що підозрюваний однозначно, поза всяким сумнівом, здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає обґрунтування, що він має реальну можливість їх здійснити під час вирішення питання про застосування запобіжного заходу або в майбутньому.
Отже ризики, які дають достатні підстави суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формі або формах, передбачених ч. 1 ст. 177 КПКУкраїни, слід вважати наявними за умови встановлення вірогідності їх здійснення.
Як обов'язковий критерій застосування запобіжного заходу ризик кримінального провадження має прогностичний характер, його визначення у конкретний проміжок часу спрямоване на усунення негативного впливу на кримінальне провадження в майбутньому. Безумовно, наявність заявлених ризиків має обґрунтовуватися. Однак, в переважній більшості випадків, враховуючи їх вірогідний характер, класичні категорії доказування, притаманні судовому процесу, при їх обґрунтуванні не застосовуються. При встановленні ризиків кримінального провадження суд застосовує стандарт достатності підстав вважати, що підозрюваний може вдатися до дій на шкоду кримінальному провадженню. Оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, суд має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності вчинення ним дій, передбачених у ч. 1 ст. 177 КПКУкраїни.
Відтак, з урахуванням даних про особу підозрюваного, в їх сукупності, характеру вчиненого злочину, колегія суддів приходить до висновку про доведеність слідчим та прокурором у клопотанні та встановлення її слідчим суддею в ухвалі.
Отже, під час розгляду клопотання органу досудового розслідування, як того вимагає закон, слідчий суддя встановив наявність достатніх підстав вважати, що обставини визначені п. п. 1-3, ч. 1 ст. 194 КПК України, які свідчать про наявність встановлених стороною обвинувачення ризиків у даному кримінальному провадженні, достовірність підозри, недостатність застосування менш суворого запобіжного заходу для запобігання наявним ризикам є обґрунтованими, оскільки вони належним чином вмотивовані та доведені прокурором, при цьому підтверджуються матеріалами справи.
Згідно ч. 4 ст. 182 КПК Українирозмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Відповідно до вимог ч. 5 ст. 182 КПК Українирозмір застави визначається у таких межах:
1) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні нетяжкого злочину, - від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
2) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
3) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
Виходячи з практики Європейського суду з прав людини, уповноважені органи влади повинні приділити визначенню суми застави стільки ж уваги, скільки і вирішенню питання про необхідність тримання обвинуваченого під вартою. Визначаючи суму застави, суди повинні брати до уваги ризик того, що підозрюваний може ухилитися від покарання, обставини особистого життя та тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється особа. Розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.
Отже, беручи до уваги обставини кримінального провадження, сімейний та майновий стан підозрюваного, інші дані про його особу, а також, його вік та стан здоров'я, міцність соціальних зв'язків підозрюваного, у контексті доведених ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, слідчий суддя дійшов вірного висновку, що розмір застави у межах 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 60 560 грн., достатньою мірою гарантуватиме виконання підозрюваним, покладених на нього обов'язків.
Заставав розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 60 560,00 грн., на думку колегії суддів, є справедливою, здатною забезпечити високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів в даному кримінальному провадженні, не порушує права підозрюваного та підстав вважати її завідомо непомірною для ОСОБА_6 , колегія суддів не вбачає.
Колегія суддів також бере до уваги, що підозрюваний ОСОБА_6 , має позитивну репутацію, офіційно працевлаштований, не судимий, утримує неповнолітню дитину, проживає у Дніпрі як ВПО, хворіє на хронічні недуги. Однак дані доводи захисника не невілюють наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які були зазначені слідчим у клопотанні та доведені прокурором у судовому засіданні.
Проте є слушними доводи апелянта про те, що відбулося порушення строків розгляду клопотання, оскільки клопотання було подано 13.03.2025, а розглянуто лише 04.04.2025, оскільки відповідно до положень ч. 1 ст. 186 КПК України клопотання про застосування або зміну запобіжного заходу розглядається слідчим суддею, судом невідкладно, але не пізніше сімдесяти двох годин з моменту фактичного затримання підозрюваного, обвинуваченого або з моменту надходження до суду клопотання, якщо підозрюваний, обвинувачений перебуває на свободі, чи з моменту подання підозрюваним, обвинуваченим, його захисником до суду відповідного клопотання.
Однак дана обставина не є підставою для скасування оскаржуваної ухвали слідчого судді, виходячи з того, що такий тривалий розгляд клопотання про застосування запоібжного заходу у вигляді тримання під вартою, був зумовлений тим, що розглядалися 14.03.2025 заява про самовідвід слідчого судді ОСОБА_26 , 18.03.2025 заява прокурора про відвід слідчого судді ОСОБА_26 , 21.03.2025 заява про самовідвід слідчого судді ОСОБА_26 .
За таких обставин, ухвала слідчого судді суду першої інстанції відповідно до вимог статті 370 КПК України є законною, обґрунтованою і вмотивованою, а тому підстав для її скасування колегія суддів не знаходить.
Істотних порушень кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді постановити законне та обґрунтоване рішення, колегією суддів не встанолвлено.
Зважаючи на викладене, колегія суддів апеляційної інстанції остаточно дійшла висновку, що апеляційні скарги з викладеними в них доводами, задоволенню не підлягають.
Керуючись ст.ст. 177, 178, 182, 194, 196, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду,
Ухвалу слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 04 квітня 2025 року, - залишити без змін, а апеляційні скарги підозрюваного ОСОБА_6 та його захисника ОСОБА_7 , - залишити без задоволення.
Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
______________ ________________ __________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4