Справа №755/14540/24 Слідчий суддя в суді першої інстанції - ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/824/2780/2025 Суддя-доповідач у суді апеляційної інстанції - ОСОБА_2
Категорія: ст. ст. 170-173 КПК України
15 липня 2025 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі судового засідання - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали провадження за апеляційною скаргою представника власника майна ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 , на ухвалу слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 06 березня 2025 року, -
за участю:
прокурора ОСОБА_8 ,
власника майна ОСОБА_6 ,
представників власника майна ОСОБА_7 , ОСОБА_9 ,
Ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 06 березня 2025 року задоволено частково клопотання прокурора у кримінальному провадженні - начальником відділу нагляду за додержанням законів регіональним органом безпеки та процесуального керівництва і публічного обвинувачення у кримінальних провадженнях щодо злочинів вчинених в умовах збройного конфлікту прокуратури Автономної Республіки Крим та міста Севастополя ОСОБА_10 , про арешт майна та накладено арешт на:
- корпоративні права у вигляді 100 (сто) % статутного капіталу ФГ «САПФІР-АГРО» (ЄРДПОУ 37638711, Україна, 75023, Херсонська область, село Музиківка, вул.Смішка, будинок 9) вартістю 2 000 грн., які на праві власності належать громадянці ОСОБА_6 , та майно ФГ «САПФІР-АГРО», а саме:
- автомобіль марки TOYOTA LENDCRUISER PRADO 150, державний номерний знак НОМЕР_1 ;
- автомобіль марки TOYOTA HILUX 2393, державний номерний знак НОМЕР_2 ;
- автомобіль марки LEXUS RX 300, державний номерний знак НОМЕР_2 ;
- автомобіль марки «MERSEDES - BENZ G 63 AMG», державний номерний знак НОМЕР_3 ;
- автомобіль марки «MERSEDES - BENZ GLB 200», державний номерний знак НОМЕР_4 ;
- напівпричіп марки BODEX KIS 3WS, державний номерний знак НОМЕР_5 ;
- напівпричіп марки BODEX KIS 3WS, державний номерний знак НОМЕР_6 ;
Заборонено державним реєстраторам та органам державної реєстрації прав (в тому числі, але не виключно Міністерству юстиції України та його територіальним органам), виконавчим органам сільських, селищних та місцевих рад Київській міський, районним у місті Києві, державним адміністраціям, акредитованим суб'єктам, нотаріусам, іншим особам та органам, які виконують функції державного реєстратора, здійснювати державну реєстрацію змін (інші дії), пов'язаних зі зміною корпоративних прав (часток) у статутному капіталі зазначених юридичних (фізичних) осіб, а також реєстрацію змін (інші дії), щодо вищезазначеного нерухомого майна.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням слідчого судді, представник власника майна ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_7 , подав апеляційну скаргу в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 06 березня 2025 року та її скасувати. Постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання начальника відділу нагляду за додержанням законів регіональним органом безпеки та процесуального керівництва і публічного обвинувачення у кримінальних провадженнях щодо злочинів вчинених в умовах збройного конфлікту прокуратури Автономної республіки Крим та міста Севастополя - Єгора Реброва, про арешт майна яке належить ОСОБА_6 , у кримінальному провадженні ЄРДР № 22022230000000106 від 30.04.2022, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 111, ч. 1 ст. 111-2 КК України
На обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначає, що оскаржувана ухвала слідчого судді є необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню відповідно до ст. 409 КПК України з підстав істотного порушення вимог кримінального процесуального закону та невідповідності висновків суд, викладених у судовому рішенні фактичним обставинам кримінального провадження.
Апелянт вказує на те, що слідчим суддею не було допущено до участі в судовому засіданні представника власника майна, хоча останнім на адресу суду було спрямоване відповідне клопотання про відкладення судового засідання, яке було проігноровано.
Арешт накладено на майно ОСОБА_6 , яка є 100% власником статутного капіталу ФГ «САПФІР-АГРО», яка має у зазначеному кримінальному провадженні статус третьої особи, оскільки повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення ОСОБА_11 , який на час розгляду клопотання жодного відношення до майна господарства не мав, а є його звичайним працівником.
В матеріалах провадження містяться протоколи допитів свідків, які вказують на той факт, що після окупації села Музиківка, Херсонської області, військовими рф, ОСОБА_11 , почав приїздити до села лише на початку травня 2022 року, тобто він фізично не мав можливості у період з 01 по 23 березня 2022 року, надати допомогу представникам держави агресора, її збройним формуванням, шляхом передачі 1 порося та 20 баранів, військовослужбовцям зс рф.
В матеріалах міститься протокол допиту свідка ОСОБА_12 , який вказує, що приблизно 06.07.2022, 12.07.2022 та 15.07.2022, водії ОСОБА_13 та ОСОБА_14 на належних йому вантажних автомобілях, на прохання ОСОБА_11 , здійснили перевезення носіння соняшника з с. Музиківка, Херсонської області до м. Джанкой, АР Крим. Тобто транспортні засоби ФГ «САПФІР- АГРО» для перевезення, сільськогосподарської продукції до АР Крим, не використовувались.
При постановленні оскаржуваної ухвали слідчий суддя не зазначив рік виробництва, наявних номерів шасі транспортних засобів на які накладено арешт, що є грубим порушенням ідентифікації майна на яке накладено арешт.
В даній ухвалі слідчий суддя забороняє (скорочено) - а також реєстрацію змін (інші дії), щодо вищезазначеного нерухомого майна. Однак в ухвалі жодного об'єкту нерухомості, земельної ділянки, тощо не зазначено, що свідчить про формальний підхід суду до поставленого перед ним питання.
Слідчим суддею не взято до уваги той факт, що постанова слідчого від 05.03.2025, про визнання речовим доказом у кримінальному провадженні вище зазначеного майна є не обґрунтованою, такою що не відповідає матеріалам кримінального провадження та вимогам ст. 98 КПК України.
Крім того апелянт зазначає, що з матеріалів клопотання та ухвали слідчого судді вбачається, що накладення арешту на майно не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи власника майна потребам досудового розслідування і при вказаних обставинах явно порушує справедливий баланс між інтересами власника майна, гарантованими законом і завданням цього кримінального провадження, що у свою чергу нівелює необхідність накладення арешту на вилучене майно з метою забезпечення збереження речових доказів.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи власника майна та її представників, в підтримку поданої апеляційної скарги, яку останні просили задовольнити з наведених в ній підстав, пояснення прокурора, який заперечував щодо задоволення апеляційної скарги та вважав оскаржувану ухвалу слідчого судді законною та обґрунтованою, вивчивши матеріали провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги колегія суддів вважає, що апеляційна скарга представника власника майна ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 , не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до вимог пункту 3 ч. 2 ст. 395 КПК України апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді подається протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Згідно абзацу 2 ч. 3 ст. 395 КПК України, якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Строк апеляційного оскарження може бути поновлений, якщо причини його пропуску є поважними.
Згідно з ч. 1 ст. 117 КПК України пропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду.
З урахуванням обставин, щодо пропуску строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 06 березня 2025 року, які викладені в клопотанні представника власника майна ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 , колегія суддів вважає їх поважними, на підставі чого приходить до висновку щодо поновлення строку на апеляційне оскарження вказаної ухвали.
Як вбачається з наданих до суду апеляційної інстанції матеріалів справи та ухвали слідчого судді, що 05.03.2025 прокурор у кримінальному провадженні - начальник відділу нагляду за додержанням законів регіональним органом безпеки та процесуального керівництва і публічного обвинувачення у кримінальних провадженнях щодо злочинів вчинених в умовах збройного конфлікту прокуратури Автономної Республіки Крим та міста Севастополя ОСОБА_10 , звернувся до слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва з клопотанням про арешт майна у кримінальному провадженні № 22022230000000106, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 30.04.2022 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України та за підозрою ОСОБА_11 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України, в якому просив накласти арешт на майно та корпоративні права власниками яких є ОСОБА_15 та ОСОБА_6 , а саме на:
- корпоративні права у вигляді 100 (сто) % статутного капіталу ФГ «САПФІР-АГРО» (ЄРДПОУ 37638711) та майно підприємства, а саме:
- автомобіль марки TOYOTA LENDCRUISER PRADO 150, державний номерний знак НОМЕР_1 ;
- автомобіль марки TOYOTA HILUX 2393, державний номерний знак НОМЕР_2 ;
- автомобіль марки LEXUS RX 300, державний номерний знак НОМЕР_2 ;
- автомобіль марки «MERSEDES - BENZ G 63 AMG», державний номерний знак НОМЕР_3 ;
- автомобіль марки «MERSEDES - BENZ GLB 200», державний номерний знак НОМЕР_4 ;
- напівпричіп марки BODEX KIS 3WS, державний номерний знак НОМЕР_5 ;
- напівпричіп марки BODEX KIS 3WS, державний номерний знак НОМЕР_6 ;
- інше належне ТОВ «САПФІР-АГРО» (ЄРДПОУ 37638711) рухоме та не рухоме майно.
Заборонити державним реєстраторам та органам державної реєстрації прав (в тому числі, але не виключно Міністерству юстиції України та його територіальним органам), виконавчим органам сільських, селищних та місцевих рад Київській міський, районним у місті Києві, державним адміністраціям, акредитованим суб'єктам, нотаріусам, іншим особам та органам, які виконують функції державного реєстратора, здійснювати державну реєстрацію змін (інші дії), пов'язаних зі зміною корпоративних прав (часток) у статутному капіталі зазначених юридичних (фізичних) осіб, а також реєстрацію змін (інші дії), щодо вищезазначеного нерухомого майна.
Дане клопотання прокурором обґрунтоване тим, що прокуратурою Автономної Республіки Крим та м. Севастополя здійснюється процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 22022230000000106, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 30.04.2022 року, за підозрою ОСОБА_11 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України, та за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України.
Досудовим розслідуванням кримінального провадження встановлено, що після початку часткової окупації та захоплення території Херсонської області державою-агресором, у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 01.04.2022, представники Збройних Сил РФ створили на тимчасово окупованій території Херсонської області (далі - ТОТ Херсонської області) власну окупаційну військово-цивільну адміністрацію із центром у місті Херсон, керівником якої призначили ОСОБА_16 (досудове розслідування відносно якого здійснюється в іншому кримінальному провадженні), який в подальшому сформував керівний склад окупаційної адміністрації.
У невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 20.04.2022, представниками так званої військово-цивільної адміністрації Херсонської області було розроблено «схему введення зовнішнього управління над активами підприємств», власники яких виїхали з ТОТ Херсонської області та відмовились співпрацювати з окупаційною владою країни-агресора, сплачувати податки в дохід окупаційних адміністрацій та перереєстровувати підприємства на умовах, визначених окупаційними адміністраціями (далі - алгоритм).
Зокрема, з метою організації реалізації зазначеного протиправного алгоритму, а також документального оформлення та легалізації протиправного привласнення активів підприємств, які залишились на тимчасово окупованій території України (далі - ТОТ України), представниками уряду РФ проведено зустрічі з так званими керівниками окупаційних адміністрацій, сформованих на ТОТ України, зокрема з так званим головою військово-цивільної адміністрації Херсонської області ОСОБА_16 , під час якої представники країни-агресора наголосили на необхідності реалізації алгоритму та терміновій організації процесу з метою встановлення активів суб'єктів господарської діяльності на ТОТ Херсонської області, зокрема сфери агропромислового комплексу, власники яких добровільно вирішили співпрацювати з окупаційною владою країни-агресора, сплачувати податки в дохід окупаційних адміністрацій та перереєстровувати підприємства на умовах, визначених окупаційними адміністраціями, їх документального оформлення та легалізації протиправного привласнення активів підприємств шляхом укладання зовнішньоекономічних договорів та протиправного вивезення сільськогосподарської продукції українського походження з TOT України до РФ, тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим (далі - TOT АР Крим) та, у подальшому, до іноземних держав.
Так, депутат Херсонської обласної ради VIII скликання від політичної партії «Блок Володимира Сальдо» ОСОБА_11 будучи кінцевим бенефіціарним власником та фактичним керівником Фермерського господарства «Сапфір- Агро», ТОВ «Сапфір ЛТД», ТОВ «Самсонові Лани», основними видами діяльності яких є вирощування та оптова торгівля сільгосппродукцією, розведення великої рогатої худоби, надання послуг із здійснення вантажних перевезень, у невстановлений досудовим розслідуванням період часу, але не пізніше березня-квітня 2022 року, перебуваючи на TOT Херсонської області, вирішив вчинити умисні дії, спрямовані на допомогу державі-агресору (пособництво), збройним формуванням та окупаційній адміністрації держави- агресора, з метою завдання шкоди Україні шляхом реалізації та підтримки рішень та дій держави-агресора та окупаційної адміністрації держави-агресора щодо незаконного привласнення та вивезення сільськогосподарської продукції українського походження з TOT України до РФ, TOT АР Крим та, у подальшому, до іноземних держав відповідно до алгоритму, а також передачі матеріальних ресурсів збройним формуванням держави-агресора.
На виконання своїх злочинних дій, спрямованих на допомогу державі-агресору, з метою завдання шкоди Україні, шляхом передачі матеріальних ресурсів збройним формуванням держави-агресора, ОСОБА_11 у невстановлений досудовими розслідуванням час, але не раніше березня 2022 року, використовуючи сили та засоби своєї господарської діяльності, потужності якої розташовувались на TOT Херсонської області, а саме за адресою: с. Музиківка, вул. Смішка, 9, добровільно організував безоплатну передачу худоби, яка належить підконтрольному йому Фермерському господарству «Сапфір-Агро», збройним формуванням держави-агресора за наступних обставин.
Керуючись своїм злочинним умислом, у період з 01 по 23 березня 2022 року, ОСОБА_11 , діючи умисно, перебуваючи на TOT Херсонської області, а саме у селі Музиківка, надав допомогу представникам держави-агресора, її збройним формуванням, шляхом передачі одного порося та 20 баранів військовослужбовцям Збройних Сил РФ, які беруть участь в збройній агресії проти України.
Виконуючи свій злочинний намір, направлений на реалізацію та підтримку рішень та дій держави-агресора та її окупаційної адміністрації, ОСОБА_11 , у невстановлений досудовим розслідуванням день квітня 2022 року, достовірно знаючи про наміри окупаційної адміністрації спрямовані на незаконне вивезення сільськогосподарської продукції українського походження з ТОТ України до РФ, ТОТ АР Крим та, у подальшому, до іноземних держав, знаходячись у невстановленому місці ТОТ Херсонської області, в усній формі надав вказівку агроному підконтрольного йому ФГ «Сапфір-Агро» ОСОБА_17 , на здійснення підготовки до посівної кампанії на належних та орендованих землях підконтрольних йому підприємствах.
Продовжуючи свою протиправну діяльність, спрямовану на реалізацію рішень держави-агресора та її окупаційної адміністрації щодо незаконного привласнення та вивезення сільськогосподарської продукції українського походження з ТОТ України до РФ, ТОТ АР Крим та, у подальшому, до іноземних держав відповідно до алгоритму, у невстановлений досудовим розслідуванням день червня 2022 року ОСОБА_11 , перебуваючи на ТОТ Херсонської області, надав вказівку ОСОБА_18 , яка є фіктивним директором підконтрольного йому ТОВ «Самсонові Лани» здійснити перереєстрацію вказаного підприємства за законодавством РФ.
Після чого, ОСОБА_11 , маючи стійкі договірні відносини, налагоджені зв'язки з окупаційною адміністрацією держави-агресора, використовуючи автомобільні перепустки т.зв. «федерального радника» виданими на ім'я ОСОБА_11 т.зв. «Військово-цивільною адміністрацією Херсонської області» для безперешкодного проїзду по ТОТ Херсонської області, за сприянням Збройних Сил РФ, яке виразилось в супроводженні та охороні сільськогосподарської техніки під час здійснення посівної кампанії, у період часу з квітня по травень 2022 року, здійснив посів культури на земельних ділянках, які орендовані та належать підконтрольним ОСОБА_11 підприємствам та знаходяться на ТОТ Херсонської області.
В подальшому, на початку липня 2022 року, точної дати органом досудового розслідуванням не встановлено, ОСОБА_11 , знаходячись на ТОТ Херсонської області, керуючись єдиним умислом на реалізацію алгоритму, шляхом надання вказівки ОСОБА_17 , забезпечив збір врожаю та його подальше вивезення до зернотоку, що знаходиться в селі Музиківка Херсонської області.
Крім того, у невстановлений досудовим розслідуванням день липня 2022 року, ОСОБА_11 , перебуваючи на ТОТ Херсонської області, реалізовуючи рішення держави-агресора та її окупаційної адміністрації щодо незаконного привласнення та вивезення сільськогосподарської продукції українського походження, надав вказівку ОСОБА_17 вирушити спільно із невстановленим досудовим розслідуванням представником окупаційної адміністрації у однострої військовослужбовця ЗС РФ із автоматичної зброєю до села Східне Херсонської області та змусити фермера ОСОБА_19 надати їм комбайни для збору врожаю зернових культур з полів, які не належали та не оброблялись підконтрольними ОСОБА_11 підприємствами. Виконуючи наказ ОСОБА_11 і розуміючи настання для себе негативних наслідків у разі відмови його виконання, ОСОБА_17 вирушив із вищевказаною особою до ОСОБА_19 де шляхом погроз автоматичною зброєю, що виразилось в її демонстрації, змусили останнього надати комбайни для збору зернових культур.
Реалізуючи свій злочинний намір направлений на реалізацію рішень держави-агресора та її окупаційної адміністрації щодо незаконного привласнення та вивезення сільськогосподарської продукції українського походження ОСОБА_11 , перебуваючи на ТОТ Херсонської області, організував та забезпечив вивіз 06.07.2022, 12.07.2022 та 15.07.2022 насіння соняшника до Сільськогосподарського споживчого кооперативу «ДЖАНКОЙ- АГРО», що знаходиться за адресою: ТОТ АР Крим, м. Джанкой, вул. Леніна, 8, приміщення 36А.
Крім того, ОСОБА_11 , достовірно знаючи про наміри окупаційної адміністрації держави-агресора щодо незаконного привласнення та вивезення сільськогосподарської продукції українського походження, у період часу з 12.07.2022 по 15.07.2022 та 22.08.2022, перебуваючи на ТОТ Херсонської області, організував відвантаження озимої пшениці до утвореного окупаційною адміністрацією держави-агресора т.зв. «Державного унітарного підприємства «ХЕРСОНСЬКА ЗЕРНОВА КОМПАНІЯ» (ОГРН рф 231227865020) філіалу - Братолюбівський елеватор.
Систематичний характер, тривалість та послідовність протиправних дій громадянина України ОСОБА_11 свідчать про їх добровільність та наявність прямого умислу на завдання шкоди Україні. В силу наявного життєвого досвіду ОСОБА_11 достеменно розумів протиправність своїх дій та мав на меті завдання шкоди державі Україна шляхом передачі матеріальних ресурсів військовослужбовцям Збройних Сил РФ, які беруть участь в збройній агресії проти України.
05.03.2025 ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України.
Відповідно до витягу з державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань Фермерське господарство «Сапфір-Агро» (код ЄДРПОУ 37638711), юридична адреса Херсонська область, Херсонський р-н, с. Музиківка, вул. Смішка, 9, засновниками якого являються ОСОБА_6 та ОСОБА_15 . Керівником являється ОСОБА_20 .
У зв'язку з тим, що кримінальне правопорушення було вчинено ОСОБА_11 за допомогою підконтрольного йому ФГ «Сапфір - Агро» (код ЄДРПОУ 37638711), 05.03.2025 винесено постанову про визнання речовим доказом корпоративних прав ФГ «Сапфір - Агро» та автомобілей марки TOYOTA LAND CRUISER PRADO 150, державний номерний знак НОМЕР_1 ; автомобіль марки TOYOTA HILUX 2393, державний номерний знак НОМЕР_2 ; автомобіль марки LEXUS RX 300, державний номерний знак НОМЕР_7 ; автомобіль марки MERCEDES-BENZ G 63 AMG, державний номерний знак НОМЕР_3 ; автомобіль марки MERCEDES-BENZ GLB 200, державний номерний знак НОМЕР_8 ; напівпричіп марки BODEX KIS 3WS державний номерний знак НОМЕР_5 ; напівпричіп марки BODEX KIS 3WS державний номерний знак НОМЕР_6 .
Прокурор зазначив, що застосування зазначених обмежень надасть змогу зберегти майно, унеможливить його подальше приховання, відчуження та збереження речових доказів.
Крім того, арешт майна є важливим елементом здійснення завдань кримінального провадження, своєчасне застосування якого може запобігти непоправним негативним наслідкам при розслідуванні кримінального правопорушення. Для ефективного розслідування орган досудового розслідування має потребу у збережені цього майна до встановлення фактичних обставин вчинення злочинів.
Таким чином, з метою запобігання можливості приховування та відчуження цього майна, просив накласти арешт та заборонити державним реєстраторам та органам державної реєстрації прав (в тому числі, але не виключно Міністерству юстиції України та його територіальним органам), виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київській міській, районним у місті Києві державним адміністраціям, акредитованим суб'єктам, нотаріусам, іншим особам та органам, які виконують функції державного реєстратора, здійснювати державну реєстрацію змін (інші дії), пов'язаних зі зміною корпоративних прав (часток) у статутному капіталі зазначених юридичних (фізичних) осіб, а також реєстрацію змін (інші дії), щодо вищевказаного нерухомого майна.
06.03.2025 ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва задоволено частково вказане клопотання про арешт майна та накладено арешт на:
- корпоративні права у вигляді 100 (сто) % статутного капіталу ФГ «САПФІР-АГРО» (ЄРДПОУ 37638711, Україна, 75023, Херсонська область, село Музиківка, вул.Смішка, будинок 9) вартістю 2 000 грн., які на праві власності належать громадянці ОСОБА_6 , та майно ФГ «САПФІР-АГРО», а саме:
- автомобіль марки TOYOTA LENDCRUISER PRADO 150, державний номерний знак НОМЕР_1 ;
- автомобіль марки TOYOTA HILUX 2393, державний номерний знак НОМЕР_2 ;
- автомобіль марки LEXUS RX 300, державний номерний знак НОМЕР_2 ;
- автомобіль марки «MERSEDES - BENZ G 63 AMG», державний номерний знак НОМЕР_3 ;
- автомобіль марки «MERSEDES - BENZ GLB 200», державний номерний знак НОМЕР_4 ;
- напівпричіп марки BODEX KIS 3WS, державний номерний знак НОМЕР_5 ;
- напівпричіп марки BODEX KIS 3WS, державний номерний знак НОМЕР_6 ;
Заборонено державним реєстраторам та органам державної реєстрації прав (в тому числі, але не виключно Міністерству юстиції України та його територіальним органам), виконавчим органам сільських, селищних та місцевих рад Київській міський, районним у місті Києві, державним адміністраціям, акредитованим суб'єктам, нотаріусам, іншим особам та органам, які виконують функції державного реєстратора, здійснювати державну реєстрацію змін (інші дії), пов'язаних зі зміною корпоративних прав (часток) у статутному капіталі зазначених юридичних (фізичних) осіб, а також реєстрацію змін (інші дії), щодо вищезазначеного нерухомого майна.
Задовольняючи частково вказане клопотання прокурора про арешт майна, внесене в межах кримінального провадження за № 22022230000000106, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 30.04.2022 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України та за підозрою ОСОБА_11 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України, слідчий суддя встановив, що ОСОБА_11 будучи кінцевим бенефіціарним власником та фактичним керівником Фермерського господарства «Сапфір-Агро», ТОВ «Сапфір ЛТД», ТОВ «Самсонові Лани», основними видами діяльності яких є вирощування та оптова торгівля сільгосппродукцією, розведення великої рогатої худоби, надання послуг із здійснення вантажних перевезень, у невстановлений досудовим розслідуванням період часу, але не пізніше березня-квітня 2022 року, перебуваючи на ТОТ Херсонської області, вчинив умисні дії, спрямовані на допомогу державі-агресору (пособництво), збройним формуванням та окупаційній адміністрації держави-агресора шляхом реалізації та підтримки рішень та дій держави-агресора та окупаційної адміністрації держави-агресора щодо незаконного привласнення та вивезення сільськогосподарської продукції українського походження з ТОТ України до РФ, ТОТ АР Крим та, у подальшому, до іноземних держав відповідно до алгоритму, а також передачі матеріальних ресурсів збройним формуванням держави-агресора.
Крім того, у невстановлений досудовим розслідуванням день червня 2022 року ОСОБА_11 , перебуваючи на ТОТ Херсонської області, надав вказівку ОСОБА_18 , яка є фіктивним директором підконтрольного йому ТОВ «Самсонові Лани», здійснити перереєстрацію вказаного підприємства за законодавством РФ.
В процесі допиту свідок ОСОБА_18 повідомила про те, що юридичним директором Фермерського господарства «Сапфір-Агро» являється ОСОБА_20 , тоді як фактично обов'язки директора виконував ОСОБА_11 . В середині 2022 року за вказівкою ОСОБА_11 підприємство ТОВ «Самсонові лани» було зареєстровано в РФ як «ООО «Самсоновы ланы». Крім того, зазначила про те, що вона за юридичними документами являється директором як ТОВ «Самсонові лани», так і ООО «Самсоновы ланы». Також, підтвердила співпрацю ОСОБА_11 з представниками держави-агресора, її збройними формуваннями та представниками окупаційної адміністрації.
Перереєстрацію ТОВ «Самсонові лани» в РФ як «ООО «Самсоновы ланы» підтвердив і свідок ОСОБА_17 , який також підтвердив те, що ОСОБА_11 співпрацював з представниками держави-агресора, її збройними формуваннями.
Відповідно до витягів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань ОСОБА_11 , РНОКПП НОМЕР_9 , станом на 24.02.2022, 10.11.2022, 28.02.2025 являвся кінцевим бенефіціарним власником юридичної особи - Фермерського господарства «Сапфір-Агро» (код 37638711), а також її представником.
Крім того, станом на 24.02.2022 року ОСОБА_11 , РНОКПП НОМЕР_9 , являвся засновником юридичної особи - Фермерського господарства «Сапфір- Агро» (код 37638711).
05.03.2025 ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було затримано та повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України.
Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань від 05.03.2025 керівником ФГ «Сапфір-Арго» являється ОСОБА_20 , засновниками - ОСОБА_15 та ОСОБА_6 , яка також є представником та кінцевим бенефіціарним власником юридичної особи.
ФГ «Сапфір-Арго» займається вирощуванням зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (основний), овочів і баштанних культур, корнеплодів і бульбоплодів, розведенням великої рогатої худоби молочних порід, овець, кіз та свиней; також, займається оптовою торгівлею зерном, необробленим тютюном, насінням і комами для тварин, живими тваринами, фруктами і овочами, молочними продуктами, яйцями, харчовими оліями і жирами. Крім того, займається вантажоперевезеннями.
Згідно відповіді Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Одеській, Миколаївській та Херсонській областях (Філія ГСЦ МВС) (РСЦ ГСЦ МВС в Одеській, Миколаївській та Херсонській областях) Головного сервісного центру МВС за № 31/30/13-2946-2025 від 19.02.2025 (65054) за ФГ «Сапфір-Арго» (адреса: Херсонська область, Білозерський район, с. Музиківка, вул. Смішко, 9) зареєстровано право власності на наступне майно: автомобіль марки TOYOTA LAND CRUISER PRADO 150, державний номерний знак НОМЕР_1 ; автомобіль марки TOYOTA HILUX 2393, державний номерний знак НОМЕР_2 ; автомобіль марки LEXUS RX 300, державний номерний знак НОМЕР_7 ; автомобіль марки MERCEDES-BENZ G 63 AMG, державний номерний знак НОМЕР_3 ; автомобіль марки MERCEDES-BENZ GLB 200, державний номерний знак НОМЕР_10 ; напівпричіп марки BODEX KIS 3WS державний номерний знак НОМЕР_5 ; напівпричіп марки BODEX KIS 3WS державний номерний знак НОМЕР_6 .
Постановою слідчого від 05.03.2025 100 % статутного (складеного) капіталу (пайового фонду) ФГ «Сапфір - Агро» (код ЄДРПОУ 37638711) та майно підприємства, а саме: автомобіль марки TOYOTA LAND CRUISER PRADO 150, державний номерний знак НОМЕР_1 ; автомобіль марки TOYOTA HILUX 2393, державний номерний знак НОМЕР_2 ; автомобіль марки LEXUS RX 300, державний номерний знак НОМЕР_7 ; автомобіль марки MERCEDES-BENZ G 63 AMG, державний номерний знак НОМЕР_3 ; автомобіль марки MERCEDES-BENZ GLB 200, державний номерний знак НОМЕР_10 ; напівпричіп марки BODEX KIS 3WS державний номерний знак НОМЕР_5 ; напівпричіп марки BODEX KIS 3WS державний номерний знак НОМЕР_6 ; інше належне ФГ «Сапфір - Агро» (код ЄДРПОУ 37638711) рухоме та нерухоме майно, визнано речовими доказами у кримінальному провадженні № 22022230000000106, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 30.04.2022 року.
Підставою для висновку про відповідність вказаного майна ознакам речового доказу послугувало те, що за висновками слідчого воно являлося засобом вчинення кримінального правопорушення, а також на ньому містяться відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а також могло використовуватися як знаряддя вчинення злочину.
Так, слідчий суддя прийшов до висновку, що майно, на яке прокурор просив накласти арешт, відповідає вимогам ч. 1 ст. 98 КПК України і у встановленому закону порядку, визнано речовим доказом згідно постанови слідчого від 05.03.2025, а накладення арешту на нього є необхідним з метою забезпечення збереження речових доказів.
Слідчий суддею також враховано, що в даному випадку обмеження права власності є розумним і співмірним завданням кримінального провадження та обставини кримінального провадження станом на час прийняття рішення вимагають вжиття такого методу державного регулювання як накладення арешту. При цьому, доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження слідчим суддею не встановлено.
Крім того, слідчим суддею враховано і те, що на момент вчинення кримінальних правопорушень ОСОБА_11 був кінцевим бенефіціарним власником ФГ «Сапфір-Арго», її засновником та представником, а також безпосереднім її керівником.
На підставі наведеного, з метою запобігання можливості приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення чи відчуження майна, збереження їх як речових доказів, слідчий суддя вважав вірним застосувати арешт майна, з метою забезпечення можливості органу досудового розслідування провести необхідний комплекс розшукових, слідчих та процесуальних дій з метою виконання завдань кримінального провадження, передбачених ст. 2 КПК України.
Втім, з огляду на те, що ОСОБА_6 , за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 05.03.2025 являється кінцевим бенефіціарним власником ФГ «Сапфір-Арго», зі 100 % часткою статутного капіталу, клопотання підлягає задоволенню частково, а саме в частині щодо ОСОБА_6 .
З такими висновками слідчого судді колегія суддів погоджується, з огляду на наступне.
Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядку статей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.
З ухвали слідчого судді та журналу судового засідання вбачається, що наведені в клопотанні прокурора доводи про накладення арешту на майно перевірялись судом першої інстанції. При цьому були досліджені матеріали судового провадження, вислухано доводи прокурора в підтримку поданого клопотання, а також з'ясовані інші обставини, які мають значення при вирішенні питання щодо арешту майна.
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.
Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення:
1) збереження речових доказів;
2) спеціальної конфіскації;
3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;
4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати:
1) правову підставу для арешту майна;
2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу);
3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);
3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу);
4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);
5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження;
6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
При винесенні ухвали слідчим суддею, у відповідності до вимог ст. 173 КПК України, були враховані наведені в клопотанні прокурора правові підстави для арешту майна, можливість використання майна, як доказу у кримінальному провадженні, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а тому слідчий суддя обґрунтовано задовольнив частково вказане клопотання прокурора про арешт майна, з урахуванням наявних для цього підстав, передбачених ст. 170 КПК України.
Як встановлено під час апеляційного розгляду, слідчий суддя, всупереч твердженням апелянта обґрунтовано, у відповідності до вимог ст. ст. 131-132, 170-173 КПК України, наклав арешт на вище зазначене майно, з тих підстав, що воно відповідає критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України.
Крім того, ст. 100 КПК України визначено, що на речові докази може бути накладено арешт в порядку ст.ст. 170-174 КПК України та згідно ч.ч. 2, 3 ст. 170 КПК України слідчий суддя накладає арешт на майно, якщо є достатні підстави вважати, що воно відповідає критеріям, визначеним в ч. 1 ст. 98 КПК України.
Тому, з огляду на положення ч. ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, майно, яке відповідає критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України повинно арештовуватися незалежно від того, хто являється його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.
З огляду на наведене та враховуючи, що в засіданні суду першої інстанції ретельно перевірено майно і його відношення до матеріалів кримінального провадження, а також встановлено мету арешту майна відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України, а саме збереження речових доказів, колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для задоволення клопотання прокурора та накладення арешту на майно, з підстав того, що воно відповідає критеріям речових доказів, визначених ст. 98 КПК України. При цьому постановою слідчого від 05.03.2025 вказане майно було визнано речовими доказами у кримінальному провадженні № 22022230000000106, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 30.04.2022 року /т.1 а.с. 195-197/.
Матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення запобігання можливості приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження, що може перешкодити кримінальному провадженню, а слідчий суддя, в свою чергу, не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.
Таким чином, колегія суддів вважає, що слідчий суддя обґрунтовано, у відповідності до вимог ст. ст. 132, 170 - 173 КПК України, наклав арешт на майно.
Підстав сумніватися в співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження колегія суддів не вбачає. Обставини кримінального провадження на час прийняття рішення вимагали вжиття такого методу державного регулювання як накладення арешту.
Доводи апелянта про необґрунтованість накладення арешту на майно є такими, що не відповідають матеріалам провадження. Крім того, слідчим суддею суду першої інстанції накладено арешт на майно, відповідно до вимог ст. ст. 132, 170, 173 КПК України, на підставі належно досліджених доводів органу досудового розслідування.
Відповідно до ч. 4 ст. 173 КПК України у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя, суд зобов'язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.
Як встановлено під час апеляційного розгляду, оскаржуваною ухвалою слідчого судді не заборонено користуватися вказаним майном, а заборонено лише державним реєстраторам та органам державної реєстрації прав (в тому числі, але не виключно Міністерству юстиції України та його територіальним органам), виконавчим органам сільських, селищних та місцевих рад Київській міський, районним у місті Києві, державним адміністраціям, акредитованим суб'єктам, нотаріусам, іншим особам та органам, які виконують функції державного реєстратора, здійснювати державну реєстрацію змін (інші дії), пов'язаних зі зміною корпоративних прав (часток) у статутному капіталі зазначених юридичних (фізичних) осіб, а також реєстрацію змін (інші дії), щодо вищезазначеного нерухомого майна, що не перешкоджає господарській діяльності ФГ «САПФІР-АГРО».
Зважаючи на викладене, в сукупності з обставинами провадження, колегія суддів об'єктивно переконана, що слідчий суддя, накладаючи арешт, діяв у спосіб та у межах діючого законодавства, арешт застосував правомірно, а тому доводи апелянта стосовно незаконності ухвали слідчого судді слід визнати непереконливими.
Також не є підставою для скасування оскаржуваної ухвали слідчого судді, твердження апелянт про те, що слідчим суддею не було допущено до участі в судовому засіданні представника власника майна, хоча останнім на адресу суду було спрямоване відповідне клопотання про відкладення судового засідання, виходячи з наступного.
Як вбачається з оскаржуваної ухвали, слідчим суддею встановлено, що власники майна - ОСОБА_6 та ОСОБА_15 в судове засідання не з'явилися, про день та час розгляду справи сповіщались засобами поштового зв'язку. Від захисника ОСОБА_11 - адвоката ОСОБА_7 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з необхідністю ознайомлення з матеріалами справи. Проте, з огляду на те, що адвокат ОСОБА_7 являється захисником підозрюваного ОСОБА_11 , слідчий суддя не вбачав підстав для відкладення розгляду справи.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 172 КПК України клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
Таким чином, згідно з положеннями ч. 1 ст. 172 КПК України неприбуття учасників у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
Всі інші зазначені в апеляційній скарзі обставини не є безумовними підставами для скасування ухвали суду.
Істотних порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, колегією суддів не вбачається.
Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що арешт майна є тимчасовим заходом забезпечення кримінального провадження, який застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження, який в подальшому може бути скасований у визначеному законом порядку. У відповідності до вимог ст. 174 КПК України арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду прийнято у відповідності до вимог закону, слідчий суддя при розгляді клопотання з'ясував всі обставини, з якими закон пов'язує можливість накладення арешту на майно, а тому ухвалу слідчого судді необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Керуючись ст.ст. 170-173, 307, 309, 376, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду,
Поновити представнику власника майна ОСОБА_6 - адвокату ОСОБА_7 , строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 06 березня 2025 року.
Ухвалу слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 06 березня 2025 року - залишити без змін, а апеляційну скаргу представника власника майна ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 , - залишити без задоволення.
Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
______________ ________________ __________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4