Справа №757/10943/25 Слідчий суддя в суді першої інстанції - ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/824/3036/2025 Суддя-доповідач у суді апеляційної інстанції - ОСОБА_2
Категорія: ст. ст. 170-173 КПК України
15 липня 2025 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі судового засідання - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали провадження за апеляційною скаргою прокурора у кримінальному провадженні № 42024102060000076 - прокурора Печерської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_6 , на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 27 березня 2025 року, -
за участю:
захисника ОСОБА_7 ,
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 27 березня 2025 року задоволено частково клопотання старшого слідчого слідчого відділу Печерського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві ОСОБА_8 про арешт майна в межах кримінального провадження № 42024102060000076 від 28.05.2024 та накладено арешт на перелік вилученого майна, що належить підозрюваному ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме:
- мобільний телефон марки Iphone 16 бежевого кольору із сім карткою НОМЕР_1 ;
- мобільний телефон марки Iphone 7 чорного кольору із сім карткою номер якої невідомий.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням слідчого судді, прокурор Печерської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_6 , подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою накласти арешт на перелік наступного вилученого майна, що належить підозрюваному ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме:
- грошові кошти на загальну суму 51310 грн, а саме: номіналом 1000 грн - 50 купюр, номіналом 500 грн - 2 купюри, номіналом 50 грн - 1 купюра, номіналом 20 грн - 3 купюри, номіналом 200 грн - 1 купюра;
- грошові кошти на загальну суму 600 доларів США, а саме: номіналом 100 доларів США - 6 купюр;
- мобільний телефон марки Iphone 16 бежевого кольору із сім карткою НОМЕР_1 ;
- мобільний телефон марки Iphone 7 чорного кольору із сім карткою номер якої невідомий.
На обґрунтування вимог апеляційної скарги, апелянт зазначає, що сторона обвинувачення, дослідивши всі обставини кримінального провадження з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку, прийшла до висновку, що для забезпечення ефективності досудового розслідування, зокрема, з метою збереження речових доказів, задля запобігання можливості їх приховання, відчуження, у кримінальному провадженні необхідно застосувати захід забезпечення кримінального провадження, передбачений ст. 170 КПК України.
Аналізуючи всі дані про особу підозрюваного, той факт, що стороною обвинувачення перевіряється причетність даної особи до вчинення аналогічних кримінальних правопорушень, виникла необхідність у задоволенні клопотання у повному обсязі.
В судове засідання прокурор не з'явився, про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги був повідомлений завчасно та належним чином. Однак, 15.07.2025 прокурор Печерської окружної прокуратури ОСОБА_6 ,на електронну пошту Київського апеляційного суду надіслав заяву про відкладення судового засідання, зазначивши, що він перебуває в Шевченківському районному суді м. Києва, проте колегія суддів не приймає дане клопотання до уваги, оскільки доказів на обґрунтування викладених у заяві обставин щодо неможливості забезпечення участі прокурора у судовому засіданні, до клопотання не долучено.
Положення ч. 1 ст. 172 КПК України, передбачено, що клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання. А також, ч. 4 ст. 405 КПК України, якою передбачено, що неприбуття сторін або інших учасників кримінального провадження не перешкоджає проведенню розгляду, якщо такі особи були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду та не повідомили про поважні причини свого неприбуття. Якщо для участі в розгляді в судове засідання не прибули учасники кримінального провадження, участь яких згідно з вимогами цього Кодексу або рішенням суду апеляційної інстанції є обов'язковою, апеляційний розгляд відкладається.
Відтак, колегія суддів з урахуванням зазначеного, думки захисника, який вважав за можливе проводити апеляційний розгляд у відсутності прокурора, колегія суддів прийшла до висновку про можливість проведення судового розгляду без участі прокурора, що не суперечить положенням ч. 1 ст. 172 та ч. 4 ст. 405 КПК України.
Заслухавши доповідь судді, доводи захисника ОСОБА_7 , який діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_9 , який заперечував щодо задоволення апеляційної скарги прокурора та зазначив, що досудове розслідування в даному кримінальному провадженні закінчено, обвинувальний акт щодо ОСОБА_9 ,направлено для розгляду до Печерського районного суду м. Києва, вивчивши матеріали судового провадження, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Як убачається з матеріалів, наданих судом першої інстанції, що відділенням розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності слідчого відділу Печерського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві здійснювалося досудове розслідування у кримінальному провадженні внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42024102060000076 від 28.05.2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , одержав неправомірну вигоду у розмірі 20 000 (двадцять тисяч) гривень для третьої особи за вплив на прийняття рішення службовою особою ТСЦ № 8049 РСЦ ГСЦ МВС у м. Києві, уповноваженою на виконання функцій держави за отримання посвідчення водія на право керування транспортним засобом категорії «С», «С1» ОСОБА_10
22.01.2025 року о 14 год. 40 хв. за адресою: м. Київ, вул. Воскресенська, 2, в 50 метрах на північ від магазину Фора було затримано ОСОБА_9 , в порядку ст. 208 КПК України.
Під час затримання ОСОБА_9 в порядку ч. 3 ст. 208 КПК України, із дотриманням правил, передбачених ч. 7 ст. 223 КПК України і ст. 236 КПК України, в присутності понятих, слідчим було проведено обшук затриманого ОСОБА_9 , в ході якого було виявлено та вилучено:
- грошові кошти на загальну суму 51310 грн, а саме: номіналом 1000 грн - 50 купюр, номіналом 500 грн - 2 купюри, номіналом 50 грн - 1 купюра, номіналом 20 грн - 3 купюри, номіналом 200 грн - 1 купюра;
- грошові кошти на загальну суму 600 доларів США, а саме: номіналом 100 доларів США - 6 купюр;
- мобільний телефон марки Iphone 16 бежевого кольору із сім карткою НОМЕР_1 ;
- мобільний телефон марки Iphone 7 чорного кольору із сім карткою номер якої невідомий.
Наступного дня, 23.01.2025 року вилучені речі та документи були визнані речовим доказом у кримінальному провадженні № 42024102060000076 від 28.05.2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України.
10.02.2025 року ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва ОСОБА_11 у справі № 757/4631/25-к, клопотання слідчого відділення розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності слідчого відділу Печерського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві старшого лейтенанта поліції ОСОБА_12 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 42024102060000076 від 28.05.2024 - повернуто слідчому, встановивши строк що не перевищує 72 години для усунення недоліків з моменту отримання копії ухвали.
05.03.2025 отримано копію зазначеної вище ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва ОСОБА_11 у справі № 757/4631/25-к від 10.02.2025.
07.03.2025 старший слідчий слідчого відділу Печерського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві ОСОБА_8 , звернувся до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва з клопотанням про арешт майна в межах кримінального провадження № 42024102060000076 від 28.05.2024, а саме:
- грошові кошти на загальну суму 51310 грн, а саме: номіналом 1000 грн - 50 купюр, номіналом 500 грн - 2 купюри, номіналом 50 грн - 1 купюра, номіналом 20 грн - 3 купюри, номіналом 200 грн - 1 купюра;
- грошові кошти на загальну суму 600 доларів США, а саме: номіналом 100 доларів США - 6 купюр;
- мобільний телефон марки Iphone 16 бежевого кольору із сім карткою НОМЕР_1 ;
- мобільний телефон марки Iphone 7 чорного кольору із сім карткою номер якої невідомий.
27.03.2025 ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва задоволено частково клопотання старшого слідчого про арешт майна в межах кримінального провадження № 42024102060000076 від 28.05.2024 та накладено арешт на перелік вилученого майна, що належить підозрюваному ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме:
- мобільний телефон марки Iphone 16 бежевого кольору із сім карткою НОМЕР_1 ;
- мобільний телефон марки Iphone 7 чорного кольору із сім карткою номер якої невідомий.
Задовольняючи частково дане клопотання, внесене в межах кримінального провадження №42024102060000076 від 28.05.2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України, слідчий суддя, як вбачається зі змісту оскаржуваної ухвали виходив з того, що за встановлених обставин арешт зазначеного майна відповідатиме меті кримінального провадження та виконуватиме завдання такого заходу забезпечення, як арешт майна, що, зокрема, полягає у збереженні речових доказів.
Разом з тим, накладення арешту на вилучені під час обшуку грошові кошти слідчий суддя вважав необґрунтованим, оскільки слідчим в клопотанні та прокурором у судовому засіданні не доведено наявність підстав вважати, що грошові кошти є причетними до вчиненого кримінального правопорушення.
Таким чином, слідчим суддею встановлені підстави для накладення арешту на частину майна з метою забезпечення збереження речових доказів, оскільки на даній стадії кримінального провадження для встановлення всіх обставин у справі виправдано втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження.
Враховуючи викладене, у зв'язку з метою забезпечення збереження вказаного майна як речових доказів, слідчий суддя дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення клопотання, оскільки застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна є співрозмірним завданням кримінального провадження та сприятиме меті кримінального провадження, а не накладення може призвести до незворотніх наслідків.
Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядку статей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.
Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення, слідчий суддя повинен з'ясувати правову підставу для арешту майна, що має бути викладена у клопотанні та відповідати вимогам закону.
Вказана норма також узгоджується зі ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідно до якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу в контексті норм закону.
Колегія суддів вважає, що слідчий суддя, встановлюючи наявність правових підстав для арешту майна, виходячи з наданих органом досудового розслідування матеріалів, дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для накладення арешту на мобільний телефон марки Iphone 16 бежевого кольору із сім карткою НОМЕР_1 та мобільний телефон марки Iphone 7 чорного кольору із сім карткою номер якої невідомий, з метою збереження речових доказів, а також відсутності підстав для накладення арешту на грошові кошти, оскільки органом досудового розслідування не доведено, що вони мають відношення до вчиненого кримінального правопорушення.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Як правильно зазначив в ухвалі слідчий суддя, у даномупровадженні слідчим у клопотанні та прокурором у судовому засіданні, не наведено достатніх підстав вважати, що майно в частині якого відмовлено у накладенні арешту, відповідає критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України, а тому підстав, передбачених ч. 2 ст. 170 КПК України, для накладення арешту на майно не вбачається.
З огляду на викладене, зазначені в апеляційній скарзі доводи, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи і не є визначеними законом підставами для скасування оскаржуваного рішення.
При цьому під час апеляційного розгляду встановлено, що досудове розслідування у кримінальному провадженні №42024102060000076 від 28.05.2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України, закінчено, обвинувальний акт направлено до Печерського районного суду м. Києва, для його розглядупо суті пред'явленого обвинувачення.
Згідно ч. 1 ст. 5 КПК України процесуальна дія проводиться, а процесуальне рішення приймається згідно з положеннями цього Кодексу, чинними на момент початку виконання такої дії або прийняття такого рішення.
При цьому у разі направлення обвинувального акту до суду вже не слідчий суддя, а саме суд першої інстанції під час судового провадження вирішує всі питання за даним провадженням, в тому числі щодо судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у ньому. За таких обставин судовий контроль, що здійснюється на стадії досудового розслідування слідчим суддею, переходить до повноважень суду першої інстанції під час судового провадження, саме з моменту закінчення досудового розслідування - направлення обвинувального акту до суду.
Отже, всі питання, що виникають під час кримінального провадження, вирішуються стадійно і лише тим судом, який має на це компетенцію на відповідній стадії.
Протилежне може призвести до одночасного вирішення одних й тих самих питань в різних судових провадженнях в одному кримінальному провадженні, в тому числі різними судами, що неминуче створить як неприпустиму конкуренцію повноважень всередині судової влади, так і поставить під загрозу прогнозованість та стабільність кримінального провадження як чітко визначеної стадійної процедури.
Згідно п. 5 ч. 1 ст. 3 КПК України досудове розслідування це стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності.
Згідно з положеннями ч. 3 ст. 26 КПК України слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
Підстав для скасування ухвали слідчого судді, передбачених ст. 409 КПК України, колегія суддів не вбачає.
Таким чином, ухвала слідчого судді є законною, обґрунтованою та вмотивованою, яка відповідає вимогам ст.ст. 172,173 КПК України.
За таких обставин, ухвала слідчого судді суду першої інстанції відповідно до вимог статті 370 КПК України є законною, обґрунтованою і вмотивованою, а тому підстав для її скасування, колегія суддів - не знаходить.
Істотних порушень кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді постановити законне та обґрунтоване рішення, колегією суддів - не виявлено.
З урахуванням вищевикладеного колегія суддів приходить до висновку, що оскаржувана ухвала слідчого судді є законною і обґрунтованою, у зв'язку з чим її необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу прокурора Печерської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_6 , - без задоволення.
Керуючись ст.ст. 170-173, 307, 309, 376, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду,
Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 27 березня 2025 року, - залишити без змін, а апеляційну скаргу прокурора Печерської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_6 , - залишити без задоволення.
Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
______________ ________________ __________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4