Справа №761/30128/23Головуючий у І інстанції: ОСОБА_1
Провадження №11-кп/824/3894/2025
14 липня 2025 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду в складі:
головуючого судді ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю секретаря ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
учасників судового провадження:
прокурора ОСОБА_7 ,
захисника ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Київського апеляційного суду матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22023000000000723, по обвинуваченню:
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований та проживає (за останньою відомою адресою): АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.7 ст.111-1 КК України, за апеляційноюскаргою захисника ОСОБА_8 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_9 на вирок Шевченківського районного суду м.Києва від 27 лютого 2025 року, -
Вироком Шевченківського районного суду м.Києва від 27 лютого 2025 року ОСОБА_9 , визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.7 ст.111-1 КК України, та призначено йому покарання у виді 14 (чотирнадцяти) років позбавлення волі, з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади, місцевого самоврядування та правоохоронних органах України на строк 12 (дванадцять) років з конфіскацією майна, належного йому на праві приватної власності.
Початок строку відбування покарання у виді позбавлення волі ОСОБА_9 постановлено рахувати з моменту його затримання.
За вироком суду ОСОБА_9 , будучи громадянином України, не погоджуючись з політикою чинної влади в Україні та підтримуючи входження тимчасово окупованих територій України до складу рф, у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 30 травня 2022 року, з метою увійти в коло довіри представників окупаційної адміністрації для подальшого незаконного працевлаштування в лавах так званих правоохоронних органів рф, перебуваючи у м. Херсон (більш точне місце досудовим розслідуванням не встановлено), прийняв рішення сприяти окупаційній адміністрації та виконувати їх злочинні накази.
З цією метою, ОСОБА_9 30 травня 2022 року (більш точний час досудовим розслідуванням не встановлено), будучи обізнаним про факт ведення рф агресивної війни проти України, невизнання вказаною державою поширення державного суверенітету України на тимчасово окупованій території України, у тому числі Херсонської області, з метою встановлення та утвердження тимчасової окупації частини території України, підтримки рішень та дій держави-агресора, збройних формувань, окупаційної адміністрації держави-агресора, співпраці з державою-агресором, збройними формуваннями та окупаційною адміністрацією, умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, які за результатом їх реалізації завдадуть шкоди суверенітету, територіальній цілісності та недоторканності України, перебуваючи у м. Херсон (більш точне місце досудовим розслідуванням не встановлено) погодився на пропозицію невстановлених осіб, які входили до складу так званої «Херсонської військово-цивільної адміністрації рф», зайняв посаду у незаконному правоохоронному органі так званому «главное управление министерства внутрених дел херсонской области».
У подальшому, 30 травня 2022 року ОСОБА_9 , перебуваючи на тимчасово окупованій території Херсонської області, зокрема, на території Херсонської міської територіальної громади, добровільно зайняв посаду «инспектор отдела службы вооружения управления матеріально-технического обеспеченія» в незаконному правоохоронному органі «главное управление министерства внутрених дел херсонской области».
За таких обставин, ОСОБА_9 , будучи громадянином України, 30 травня 2022 року добровільно займав посаду ««инспектор отдела службы вооружения управления матеріально-технического обеспеченія» у незаконному правоохоронному органі «главное управление министерства внутрених дел херсонской области», створеному окупаційною адміністрацією рф на тимчасово окупованій території Херсонської області, та перебуваючи на вказаній посаді, виконував рішення окупаційної адміністрації, спрямовані на встановлення та утвердження тимчасової окупації державою - агресором частини території України, а саме в Херсонській області.
В поданій апеляційній скарзі захисник ОСОБА_8 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_9 просить вирок суду скасувати, вважаючи його незаконним.
В обґрунтування поданої апеляційної скарги захисник зазначає, що судом першої інстанції визнано за можливе здійснювати судовий розгляд за відсутності ОСОБА_10 . Звертає увагу, що ОСОБА_10 в порядку ст.208 КПК України не затримувався, за його участю не проводилися слідчі або процесуальні дії, в матеріалах провадження відсутні докази, які б свідчили про те, що він знав або повинен був знати про розпочате щодо нього кримінальне провадження, а також те, що ОСОБА_10 переховується від органів слідства та суду на тимчасово окупованій території України з метою ухилення від кримінальної відповідальності.
Посилається на формальне виконання стороною обвинувачення вимог ч.3 ст.323 КПК України, що свідчить про порушенням права на захист ОСОБА_10 та є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону.
Вважає хибними висновки суду про визнання належними та допустимими доказів винуватості ОСОБА_9 , зокрема: протоколу огляду від 22.08.2022, від 20.06.2022, від 24.01.2023, відповідно до яких суд дійшов висновку про те, що оглянуті інтернет-ресурси містять інформацію про створення у Херсонській області у 2022 році поліції за російським зразком, створенні управлінь МВС тощо; протоколу огляду речей та документів від 05.04.2023, вилучених під час обшуку 25.11.2022, в ході якого на вилученому флеш-носії виявлено текстові файли, які на думку суду першої інстанції містять відомості про зайняття ОСОБА_9 посади у правоохоронному органі окупаційної влади; протоколу огляду від 17.11.2022, відповідно до якого під час огляду приміщення Херсонського районного управління поліції виявлено документи, які на думку суду підписані ОСОБА_9 , як особою, що займала посаду у правоохоронному органі окупаційної влади.
Звертає увагу на те, що дані документи викладені не державною мовою, перекладач у цьому кримінальному провадженні не здійснювався, що позбавило суд можливості всебічно, повно та неупереджено їх дослідити та надати їм правильну оцінку.
Крім цього, за доводами апелянта, джерела інформації, які стали предметом дослідження під час огляду інтернет - ресурсів, не містять електронного цифрового підпису, що унеможливлює ідентифікацію їх автора та перевірки викладеного змісту на предмет їх достовірності.
Також просить врахувати, що викладені в оскаржуваному вироку показання свідка ОСОБА_11 не повні, так як під час його допиту у суді свідок ОСОБА_12 пояснив, що після окупації міста Херсон особисто з ОСОБА_9 не спілкувався та його службового посвідчення не бачив, чи займав він посаду в органах, створених окупаційною владою, та яку саме, йому достовірно не відомо.
Підсумовуючи викладене, вважає, що під час судового провадження не встановлені достатні, належні та допустимі докази на доведення поза розумним сумнівом винуватості ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.7 ст.111 КК України.
За наслідками апеляційного розгляду просить вирок суду скасувати та закрити кримінальне провадження на підставі п. 3 ч. 1 ст. 284 КПК України, так як не встановлені достатні докази для доведення винуватості особи в суді і вичерпані можливості їх отримати.
Також просить повторно дослідити наступні докази:
- протоколи огляду інтернет-ресурсів від 22.08.2022, від 20.06.2022, від 24.01.2023;
- протокол огляду речей та документів від 05.04.2023, вилучених під час обшуку 25.11.2022 за місцем проживання ОСОБА_13 ;
- протокол огляду від 17.11.2022 приміщення Херсонського районного управління поліції;
- технічний запис судового засідання від 21.01.2025 в частині допиту свідка ОСОБА_14 .
Заслухавши суддю - доповідача, пояснення захисника на підтримку поданої апеляційної скарги, прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги та вважав рішення суду законним та обґрунтованим, перевіривши матеріали кримінального провадження, дослідивши за клопотанням сторони захисту матеріали кримінального провадження, проаналізувавши апеляційні доводи, провівши судові дебати, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга захисника не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст.370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу.
Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Вирок у даному кримінальному провадженні ухвалений за наслідками здійснення спеціального досудового розслідування та спеціального судового провадження (in absentia), у ході яких були здійснені всі можливі передбачені законом заходи щодо дотримання прав ОСОБА_9 на захист та доступ до правосуддя з урахуванням встановлених законом особливостей такого провадження.
Висновки суду першої інстанції про доведеність винуватості ОСОБА_9 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджуються зібраними у справі доказами, а саме:
- протоколом огляду від 22.08.2022, предметом якого був інтернет-ресурс «Интерфакс» на якому містилася публікація «В Херсонской области начали создавать полицию по российскому образцу», опублікована ІНФОРМАЦІЯ_2 зі слів заступника керівника військово-цивільної адміністрації регіону ОСОБА_15 ;
- протоколом огляду від 20.06.2022 інтернет сторінка сайту «ria.ru» на якій зафіксовано статтю з назвою « ІНФОРМАЦІЯ_3 »;
- протоколом огляду від 24.01.2023 сайту «За рулем», на якому зафіксовано публікацію від 04.10.2022 з назвою «Что происходит в Херсонской области- отчет ГИБДД» з текстом, зокрема про те що «наряды ГИБДД за месяц проверили 2162 автомобиля, из которых 48 пришлось задерживать и отправить на охраняемые стоянки";
- протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімком від 17.07.2023, в ході якого ОСОБА_16 впізнав за фотознімками ОСОБА_9 , як на фото особи, про якого він давав свідчення;
- протоколом обшуку від 25.11.2022 за місцем проживання ОСОБА_17 , в ході якого виявлено та вилучено ноутбук «Самсунг», флеш-носій жовтого кольору марки «Кінгстон 8 Гб» та мобільний телефон Самсунг»;
- протоколом огляду речей та документів від 05.04.2023 року, в ході якого на флеш носії марки «Кінгстон» 8 Гб, вилученому у ОСОБА_17 , виявлено у папці з назвою «МАЙ 2022» текстовий файл з назвою «Приказ 30.05.22)))))», який являє собою документ на бланку з гербом у вигляді двоголового орла та написом «ГЛАВНОЕ УПРАВЛНИЕ МВД ХЕРСОНСКОЙ ОБЛАСТИ», «Приказ» датований 30.05.2022 м.Херсон №4л/с «по личному стоставу», відповідно до якого ОСОБА_9 призначено на посаду «временно исполняющего обязаности инспектора отдела дорожно-постовой службы управление ГИБДД Главного управления МВД в Херсонской области с 30.05.2022, присвоив ему специальное звание лейтенант милиции. Основание: заявление ОСОБА_9 от 26.05.2022» за підписом «начальника генерала-майора полиции» ОСОБА_18 . Також на вказаному носії виявлено файли з наступними назвами: «Сотрудники СОСТОЯНИЕМ НА 22.07.2022 последняя рдакция!!!!», «сотрудники 10.08 нов.», сотрудники 10.08», «Сотрудники ГУ МВД СОСТОЯНИЕМ НА 22.07.2022 последняя редакция», «Сотрудники ГУ МВД состоянием на 19.07.2022», «сотрудники на 5.09», «сотрудники на 23.08», в яких зафіксовані анкетні дані осіб та посади, які вони займають, зокрема ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_4 , і посада «инспектор отделслужбы вооружения УМТО ГУ МВД», «лейтенант полиции», а у графі «дата приема» - 30.05.2022;
- висновком службового розслідування з метою повної, всебічної та об'єктивної перевірки причин та обставин можливого порушення службової дисципліни окремими працівниками управління патрульної поліції в Херсонській області Департаменту патрульної поліції, що виразились у невиході на службу без поважних причин з 23.04.2022 до03.05.2022 в умовах воєнного стану, зокрема інспектором взводу №1 роти №4 батальйону УПП в Херсонській області ОСОБА_9 . За результатами проведеної перевірки, за вчинення дисциплінарного проступку, що виразився в порушенні вимог ст. 1 Дисциплінарного статуту, Присяги працівника поліції, Закону України «Про національну поліцію», а саме невиконання усного наказу УПП в Херсонській області про евакуацію працівників з міста Херсон та залишення місця несення служби без поважних причин, до ОСОБА_9 застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції.
- протоколом огляду приміщення Херсонського районного управління поліції за адресою: м. Херсон, вул. Маяковського 10, від 17.11.2022, в ході якого виявлено, зокрема:
1) документ з назвою «Ведомость временного учета принятого вооружения ГУМВД Херсонской области», підписаний «Врио инспектор ОВ ОСОБА_19 »;
2) документом з назвою «Накладная №0000-000016 від 22.07.2022 Главного управления министерства внутренних дел Херсонской области», підписаний «ВРИО Инспектор СВ ГУМВД Херсонской области ОСОБА_19 »;
3) документом з назвою «Накладная №0000-000077 від 22.07.2022 Главного управления министерства внутренних дел Херсонской области», підписаний «ВРИО Инспектор СВ ГУМВД Херсонской области ОСОБА_19 ».
Також судом першої інстанції досліджено:
- ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду від 25.07.2023 про надання дозволу на здійснення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні за підозрою ОСОБА_9 у вчинені злочину, передбаченого ч.7 ст. 111-1 КК України;
- витяг з ЄРДР у кримінальному провадженні №22022000000000211 від 12.05.2022, в якому містяться відомості про реєстрацію відомостей про вчинене кримінальне правопорушення, передбачене ч.7 ст. 111-1 КК України та повідомлення про підозру, зокрема, ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , за вказаною статтею КК України;
- постанову від 14.04.2023 про виділення з кримінального провадження №22022000000000211 матеріалів досудового розслідування щодо вчинення, зокрема ОСОБА_9 кримінального правопорушення, передбаченого ч.7 ст. 111-1 КК України;
- витяг з ЄРДР у кримінальному провадженні №22023000000000373 від 14.04.2023 що містить відомості про реєстрацію виділених матеріалів досудового розслідування за підозрою, зокрема ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.7 ст. 111-1 КК України;
- постанову від 17.07.2023 про виділення з кримінального провадження №22023000000000373 матеріалів досудового розслідування щодо вчинення ОСОБА_9 кримінального правопорушення, передбаченого ч.7 ст. 111-1 КК України;
- витяг з ЄРДР у кримінальному провадженні №22022000000000723 від 17.07.2023, що містить відомості про реєстрацію виділених матеріалів досудового розслідування за підозрою ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.7 ст. 111-1 КК України.
Дослідивши вказані докази та надавши їм оцінку на предмет належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про доведеність винуватості ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.7 ст. 111-1 КК України.
Вищевказані докази доводять, що ОСОБА_9 , будучи громадянином України, не погоджуючись з політикою чинної влади в Україні та підтримуючи входження тимчасово окупованих територій України до складу рф, у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 30 травня 2022 року, з метою увійти в коло довіри представників окупаційної адміністрації для подальшого незаконного працевлаштування в лавах так званих правоохоронних органів рф, перебуваючи у м. Херсон (більш точне місце досудовим розслідуванням не встановлено) прийняв рішення сприяти окупаційній адміністрації та виконувати їх злочинні накази.
З цією метою, ОСОБА_9 30 травня 2022 року (більш точний час досудовим розслідуванням не встановлено) будучи обізнаним про факт ведення рф агресивної війни проти України, невизнання вказаною державою поширення державного суверенітету України на тимчасово окупованій території України, у тому числі Херсонської області, з метою встановлення та утвердження тимчасової окупації частини території України, підтримки рішень та дій держави-агресора, збройних формувань, окупаційної адміністрації держави-агресора, співпраці з державою-агресором, збройними формуваннями та окупаційною адміністрацією, умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, які за результатом їх реалізації завдадуть шкоди суверенітету, територіальній цілісності та недоторканності України, перебуваючи у м. Херсон (більш точне місце досудовим розслідуванням не встановлено) погодився на пропозицію невстановлених осіб, які входили до складу так званої «Херсонської військово-цивільної адміністрації рф», зайняв посаду у незаконному правоохоронному органі так званому «главное управление министерства внутрених дел херсонской области».
У подальшому, 30 травня 2022 року ОСОБА_9 , перебуваючи на тимчасово окупованій території Херсонської області, зокрема, на території Херсонської міської територіальної громади, добровільно зайняв посаду «инспектор отдела службы вооружения управления матеріально-технического обеспеченія» в незаконному правоохоронному органі «главное управление министерства внутрених дел херсонской области».
За таких обставин, ОСОБА_9 , будучи громадянином України, 30 травня 2022 року добровільно займав посаду ««инспектор отдела службы вооружения управления матеріально-технического обеспеченія» у незаконному правоохоронному органі «главное управление министерства внутрених дел херсонской области», створеному окупаційною адміністрацією рф на тимчасово окупованій території Херсонської області, та перебуваючи на вказаній посаді, виконував рішення окупаційної адміністрації, спрямовані на встановлення та утвердження тимчасової окупації державою - агресором частини території України, а саме в Херсонській області.
На думку колегії суддів, суд першої інстанції, оцінивши докази у їх сукупності, правильно встановив фактичні обставини кримінального правопорушення та дійшов обґрунтованого висновку про доведеність винуватості ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.7 ст.111-1 КК України за висунутим обвинуваченням, а саме у добровільному зайнятті громадянином України посади в незаконних судових або правоохоронних органах, створених на тимчасово окупованій території.
Перевіряючи апеляційні доводи захисника про те, що викладені в оскаржуваному вироку показання свідка ОСОБА_11 є неповними, судом апеляційної інстанції за клопотанням сторони захисту досліджено його показання, які він надавав в судовому засіданні 21 січня 2025 року, з якого вбачається, що свідок разом з ОСОБА_9 з 2017 по 2022 роки працювали у патрульній поліції Херсонської області. Приблизно у вересні 2022 року під час окупації він бачив ОСОБА_9 у місті Херсоні, у форменому одязі з розпізнавальними знаками поліції російської федерації. Також бачив, що ОСОБА_9 на одному з перехресть міста Херсон зі зброєю зупиняв автомобілі та перевіряв документи водіїв.
На противагу доводам апелянта, такі показання свідка ОСОБА_11 повністю узгоджується із показаннями, які викладені у вироку суду.
Як судом першої інстанції, так і судом апеляційної інстанції не встановлено, що обвинувачений діяв під примусом, що є «a priori» неможливим при добровільному зайнятті громадянином України посади в незаконних судових або правоохоронних органах, створених на тимчасово окупованій території.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що висунуте ОСОБА_9 обвинувачення є конкретним і зрозумілим, в повній мірі відповідає вимогам ст.291 КПК України та не має недоліків, які б могли перешкодити суду ухвалити законне і обґрунтоване рішення.
Судом апеляційної інстанції не встановлено також істотних порушень норм процесуального права і щодо здійснення досудового розслідування та судового розгляду за відсутності обвинуваченого, на що посилається сторона захисту.
За висновками колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду, викладених у постанові від 25.04.2024 року у справі № 296/8416/21, інститут спеціального кримінального провадження повністю узгоджується з нормами міжнародного права та практикою Європейського суду з прав людини.
Зокрема, питанню виконання вироків, винесених у відсутність обвинуваченого, присвячений окремий розділ Європейської конвенції про міжнародну дійсність кримінальних вироків, ратифіковану Україною 26 вересня 2002 року, відповідно до положень якої, якщо Конвенція не передбачає іншого, виконання вироків, постановлених у відсутність обвинуваченого, та постанов у кримінальних справах, здійснюється за тими самими правилами, що й інших вироків.
Резолюцією Комітету Міністрів Ради Європи № (75) 11 від 19.01.1973 встановлено, що процедура заочного розгляду (trial in absentia) не порушує права обвинуваченого як на справедливий розгляд, так і на присутність i при розгляді його справи. У ній сформульовані умови та мінімальний перелік правил заочного розгляду, якими повинні користуватися держави-члени Ради Європи при розгляді справи за відсутності підсудного.
Зважаючи на специфіку судового провадження (in absentia), з моменту опублікування повістки про виклик у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження обвинувачений вважається належним чином ознайомленим з її змістом.
Колегія суддів визнає безпідставними доводи апеляційної скарги про відсутність доказів того, що ОСОБА_9 був у визначений КПК України спосіб повідомлений про те, що відносно нього здійснюється досудове розслідування та судовий розгляд, з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, стороною обвинувачення під час досудового розслідування вжито заходів для повідомлення ОСОБА_9 про здійснення щодо нього кримінального провадження, зокрема шляхом публікування повідомлень про початок спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні та повісток про виклик підозрюваного ОСОБА_9 до слідчого СБУ на 22.03.2023, 23.03.2023, 24.03.2023 у газеті «Урядовий кур'єр» 18.03.2023, а також до суду на визначені дати судових засідань у газеті «Урядовий кур'єр» від 30.11.2023, 23.12.2023, 03.01.2024, 13.03.2024, 05.04.2024, 16.05.2024, 06.06.2024, 09.07.2024, 18.10.2024, 06.12.2024, 20.12.2024, на сайті Шевченківського районного суду м. Києва та сайті Офісу Генерального прокурора.
Таким чином, як органом досудового розслідування, так і судом першої інстанції були виконані вимоги КПК України щодо повідомлення ОСОБА_9 про здійснення щодо нього спеціального досудового розслідування та спеціального судового провадження.
Крім цього, матеріали досудового розслідування були відкриті стороні захисту, а саме захиснику ОСОБА_8 , що був призначений у цьому провадженні для захисту ОСОБА_9 та який користувався усіма правами обвинуваченого відповідно до ч.4 ст.46 КПК України.
Колегія суддів враховує і те, що стосовно ОСОБА_9 здійснювалось спеціальне досудове розслідування, тому відповідно до п.8 ч.2 ст.52 КПК України участь захисника у цьому кримінальному провадженню є обов'язковою з моменту прийняття відповідного процесуального рішення.
Доводи апеляційної скарги сторони захисту про безпідставне визнання належними та допустимими доказів, зокрема: протоколу огляду від 22.08.2022, від 20.06.2022, від 24.01.2023, відповідно до яких суд першої інстанції дійшов висновку про те, що оглянуті інтернет-ресурси містять інформацію про створення у Херсонській області у 2022 році поліції за російським зразком, створенні управлінь МВС тощо; протоколу огляду речей та документів від 05.04.2023, вилучених під час обшуку 25.11.2022, в ході якого на вилученому флеш-носії виявлено текстові файли, які на думку суду першої інстанції містять відомості про зайняття ОСОБА_9 посади у правоохоронному органі окупаційної влади; протоколу огляду від 17.11.2022, відповідно до якого під час огляду приміщення Херсонського районного управління поліції виявлено зокрема три документи, які на думку суду першої інстанції підписані ОСОБА_9 , як особою, що займала посаду у правоохоронному органі окупаційної влади, колегія суддів також вважає необґрунтованими.
Як вбачається із матеріалів провадження, доводи про недопустимість зазначених доказів були предметом належної перевірки в суді першої інстанції.
Усі перераховані вище джерела інформації, які містять докази на підтвердження того, що громадянин УкраїниОСОБА_9 , добровільно займав посаду ««инспектор отдела службы вооружения управления матеріально-технического обеспеченія» у незаконному правоохоронному органі «главное управление министерства внутрених дел херсонской области», створеному окупаційною адміністрацією рф на тимчасово окупованій території Херсонської області, та перебуваючи на вказаній посаді, виконував рішення окупаційної адміністрації, спрямовані на встановлення та утвердження тимчасової окупації державою - агресором частини території України, а саме в Херсонській області, суд першої інстанції оцінив за стандартами, які встановлюються для документів (ст. 99 КПК України), а відомості, що вони містять, визнав належними та допустимими доказами. Враховуючи цілковиту узгодженість між собою вказаних доказів за змістом, єдністю та взаємозв'язку за часом та характером подій, суд визнав наведені та проаналізовані вище документовані дані достовірними доказами обвинувачення.
Надаючи оцінку даним огляду інтернет - ресурсів, що на думку захисту унеможливлює ідентифікацію їх автора та перевірки викладеного змісту на предмет їх достовірності, так як не містять електронного цифрового підпису, колегія суддів враховує, що огляди згаданих інтернет-сайтів здійснено слідчим та прокурором з дотриманням вимог ст. 237 КПК України, оформлено згідно правилами ст.ст.104, 105 КПК України та є процесуальними джерелами доказів відповідно до ч.2 ст.84, п.3 ч.2 ст.99 КПК України. Зміст відображеної у протоколах оглядів з додатками інформації підтверджує існування обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні.
З урахуванням зазначеного, законних підстав вважати вказані дані неналежними доказами, як про це вказує сторона захисту, колегія суддів не вбачає.
Ухвалюючи вирок, суд першої інстанції дотримався вимог ст.ст.50, 65 КК України, та призначив ОСОБА_9 покарання, що відповідає особі обвинуваченого та ступеню тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, є необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та запобігання вчинення нових кримінальних правопорушень як обвинуваченим, так і іншими особами.
Обставин, що пом'якшують покарання ОСОБА_9 судом не встановлено.
Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого, судом встановлено - вчинення злочину з використанням умов воєнного стану.
Колегія суддів погоджується з призначенимОСОБА_9 покаранням за вчинений злочин у виді позбавлення волі строком на строк 14 років, яке відповідає загальним засадам призначення покарання та санкції ч.7 ст.111-1 КК України, та яке за своїм видом і розміром відповідає тяжкості вчиненого ОСОБА_9 кримінального правопорушення та особі обвинуваченого, є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає вирок Шевченківського районного суду м.Києва від 27 лютого 2025 року, ухвалений щодо ОСОБА_9 законним, обґрунтованим та вмотивований.
Підстав для його скасування та закриття кримінального провадження, як про це просить захисник у поданій апеляційній скарзі, суд апеляційної інстанції не вбачає, у зв'язку із чим вирок суду залишає без змін, а подану апеляційну скаргу - без задоволення.
Керуючись ч. 2 ст.376 КПК України, колегія суддів,
Вирок Шевченківського районного суду м.Києва від 27 лютого 2025 року,ухвалений щодо ОСОБА_9 , залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_8 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_9 - без задоволення.
Ухвала суду може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення судом апеляційної інстанції.
Судді:
________________ ________________ ________________ ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4