Апеляційне провадження: Доповідач - Ратнікова В.М.
33/824/3494/2025
м. Київ Справа № 761/12424/25
09 липня 2025 року Київський апеляційний суд у складі судді Судової палати з розгляду цивільних справ - Ратнікової В.М.
при секретарі - Уляницькій М.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 адвоката Скакун Марії Володимирівни на постанову Шевченківського районного суду міста Києва від 22 травня 2025 року в справі про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , -
Постановою Шевченківського районного суду міста Києва від 22 травня 2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави в розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000, 00 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у сумі 605 грн. 60 коп.
Не погоджуючись із такою постановою суду першої інстанції, 30 травня 2025 року захисник ОСОБА_1 адвокат Скакун Марія Володимирівна подала апеляційну скаргу, в якій просила суд скасувати постанову Шевченківського районного суду міста Києва від 22 травня 2025 року та закрити провадження у справі.
Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, шо не погоджується із зазначеною постановою суду першої інстанції у зв?язку з невідповідністю висновків судді обставинам справи, а також через порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права. У зв?язку з цим вважає, що оскаржувана постанова підлягає скасуванню із закриттям справи за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
Зазначає, що судом першої інстанції не враховано доводи захисника про те, що протокол про адміністративне правопорушення від 15 березня 2025 року не може вважатися допустимим доказом і бути покладеним в основу доведеності вини особи, адже він складений з порушенням вимог законодавства.
Судом першої інстанції не враховані допущені працівниками поліції численні порушення Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп?яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом МВС України та МОЗ України від 09 листопада 2015 року.
Суд першої інстанції проігнорував той факт, що працівник поліції, підійшовши до автомобіля не представився, не вказав причину зупинки, а отже з перших же хвилин порушив процедуру оформлення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Вважає, що інспектор поліції, не розібравшись в обставинах справи, в порушення вимог ст. 62 Конституції України, поклавшись лише на свої припущення, з перших же хвилин почав звинувачувати ОСОБА_1 , також нерозбірливо вказав, що ОСОБА_1 перетнув суцільну подвійну лінію, чим порушив ПДР, однак на відеозаписі з нагрудної камери поліцейського чітко видно, що події відбуваються у дворі будинку, де немає дорожньої розмітки.
Звертає увагу суду, що інспектор поліції не врахував пояснення ОСОБА_1 про те, що в той день він не вживав алкогольні напої. Більше того ОСОБА_1 декілька місяців назад переніс складну операцію на попереку, а тому, відповідно до медичних призначень, він приймає лікарський засіб «Детралекс», який відповідно до інструкції викликає почервоніння обличчя та розлади з боку кишково-шлункового тракту (різкий запах з рота), але не впливає на швидкість реакції при керуванні автотранспортом.
Зазначає, що відповідно до вимог ст. ст. 265-2 та 266 КУпАПза наявності підстав вважати, що особа, яка керує транспортним засобом, перебуває у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп?яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, працівник уповноваженого підрозділу України, що забезпечує безпеку дорожнього руху, зобов?язаний тимчасово затримати транспортний засіб та відсторонити водія від керуванням транспортним засобом.
Однак, з матеріалів адміністративної справи вбачається, що працівники поліції, склавши відносно ОСОБА_1 протокол про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, в порушення вимог ст.ст. 265-2 та 266 КУпАП, не здійснили тимчасове затримання керованого ним транспортного засобу, не відсторонили його від керування цим транспортним засобом, а ОСОБА_1 прослідував додому, чим поставлено під сумнів обгрунтованість підозри щодо перебування останнього у стані алкогольного сп?яніння.
Суд першої інстанції не звернув увагу і на те, що згідно з вимогами «Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції», затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України за № 1375 від 06.11.2015 року, та ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення, поряд з іншим,повинно бути чітко зазначено місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення, якеповинна точно відповідати ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеним у статті КУпАП, за якою складено протокол, а до протоколу повинні бути додані докази вчиненого правопорушення. Протокол від 15 березня 2025 року не відповідає даним вимогам адже поліцейський не долучивдо матеріалів справи пояснення ОСОБА_1 про те, що він не вживав алкогольних напоїв, а також не порушував Правила дорожнього руху.
Численні прохання ОСОБА_1 показати відео, на якому видно порушення ним ПДР, поліцейський ігнорував, але врешті решт показав якесь відео, на якому не було взагалі нічого видно, але поліцейський почав переконувати ОСОБА_1 , що це його машина, хоча з показаного відео цього не вбачалось.
Зазначає, що лише у разі, якщо водій отримав письмове направлення та відмовляється від проходження медичного огляду і в закладі охорони здоров?я, тільки тоді поліцейський має право скласти протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП.
Вказує на те, що матеріали справи не містять доказів того, що ОСОБА_1 вручалося поліцейським письмове направлення на медичний огляд до закладу охорони здоров'я.
Окрім того, ОСОБА_1 не було роз'яснено норм ст. 63 Конституції України, про що свідчить відсутність відмітки у протоколі.
Зазначає, що ОСОБА_1 неодноразово просив скористатися своїм правом на правову допомогу, проте поліцейський грубо відповів, що це не має значення для справи.
Апелянт вважає, що суд першої інстанції зробив хибні висновки про визнання ОСОБА_1 певних обставин вказаних у протоколі, адже ОСОБА_1 не визнавав і не визнає даних обставин.
Зазначає, що суд першої інстанції не звернув увагу або проігнорував факт того, що на відео було троє чоловіків, і дійсно хтось казав подібні речі, але не ОСОБА_1 на відеозаписі це чітко видно, Приймук стоїть осторонь, поліцейський в машині, голос за кадром щось подібне говорить.
Звертає увагу на те, що ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження огляду на стан сп?яніння у медичному закладі, більше того, він його пройшов у спеціальному медичному закладі, що підтвержується наявним в матеріалах справи висновком про проходження огляду.
В судовому засіданні апеляційного суду особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 та його захисник адвокат Скакун Марія Володимирівна повністю підтримали доводи апеляційної скарги та просили скаргу задовольнити.
Представник Київської міської прокуратури в судове засідання не з'явився, про день та час розгляду справи судом апеляційної інстанції прокуратура повідомлена 4у встановленому порядку, участь свого представника не забезпечила, а тому суд вважає можливим розгляд справи у його відсутності.
Заслухавши доповідь судді Ратнікової В.М., пояснення учасників справи, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права, свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно ст. 245, 280 КУпАП, завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, всебічне, повне й об'єктивне з'ясування обставин кожної справи. При розгляді справи про адміністративне правопорушення, суд, окрім іншого, зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно вимог ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.
Визнаючи ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та, накладаючи на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, суд першої інстанції посилався на те, що наявні у справі докази у своїй сукупності свідчать про порушення водієм ОСОБА_1 п.2.5 ПДР України, тобто, вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, а саме: відмови від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку.
Суд апеляційної інстанції погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Згідно зі ст. 68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.
Відповідно до п.1.3 Правил дорожнього руху учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
Згідно з п.1.9 Правил дорожнього руху особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Згідно з положеннями ст. 16 Закону України «Про дорожній рух» (із змінами та доповненнями) водій, серед іншого, зобов'язаний:
- виконувати розпорядження поліцейського, а водії військових транспортних засобів - посадових осіб військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, що даються в межах їх компетенції, передбаченої чинним законодавством, Правилами дорожнього руху та іншими нормативними актами;
- не допускати випадків керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також не передавати керування транспортним засобом особі, яка перебуває в такому стані або під впливом таких препаратів.
Положеннями ч.1 ст.130 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також за передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п. 2.5 ПДР України водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин, а диспозицією ч. 1 ст. 130 КУпАП визначена адміністративна відповідальність також і за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження у встановленому порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Порядок проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, визначений ст. 266 КУпАП, а також затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 1103 від 17.12.2008 року «Порядок направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду», та регулюється Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України 09.11.2015 року № 1452/735.
Згідно п.6 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України та МОЗ України 09.11.2015 року № 1452/735, огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
Відповідно до п. 7 розділу І Інструкції у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Згідно ст. 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами, огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров'я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров'я.
Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Тобто, встановлений порядок проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння, за наявності ознак, передбачає певний алгоритм дій, який визначений ст.266 КУпАП та Інструкцією, при цьому медичний огляд проводиться лікарем закладу охорони здоров'я, а огляд на місці - поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів.
Отже, відмова водія від проходження огляду на стан, зокрема, алкогольного сп'яніння є підставою для притягнення його до відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до п. 2 розділу ІІ Інструкції, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання, які долучаються до протоколу.
Згідно з положеннями ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
У відповідності до вимог ст. 278 КУпАП, суддя районного суду при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення має вирішити питання, передбачені вказаною статтею, у тому числі і питання про те, чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення.
Також стаття 62 Конституції України зазначає, що вина особа, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належним чином, а не ґрунтуватися на припущеннях.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 272477, складеного інспектором взводу №2, роти №1, батальйону №4, полку №1 УПП у м.Києві старшим лейтенантом поліції Кюрджиєвим К.А., 15 березня 2025 року о 19 год. 58 хв. в м.Київ, вул. Січових Стрільців ( Артема) 70, водій ОСОБА_1 керував «Skoda Superb», номерний знак НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння пальців рук та поведінка, що не відповідає обстановці, чим порушив вимоги п.2.5 ПДР відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння за що відповідальність передбачена ч.1 ст. 130 КУпАП.
15 березня 2025 року було виписане направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного, чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції до КНП «КМНКЛ» «Соціотерапія» з якого вбачається, що у результаті огляду поліцейським у водія виявленні ознаки сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці.
Із постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі, серії ЕНА № 4278500 вбачається, що ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «Skoda Superb», номерний знак НОМЕР_1 , 15 березня 2025 року о 19 год.59 хв. в м.Києві, по вул. Січових Стрільців (Артема) 70 перетнув подвійну суцільну лінію дорожньої розмітки 1.3 яка поділяє транспортні потоки протилежних напрямків, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП. До ОСОБА_1 застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 грн.
Із відеозапису з нагрудної камери працівника поліції вбачається що, підійшовши до водія автомобіля «Skoda Superb», номерний знак НОМЕР_1 працівник поліції перевірив реєстраційне посвідчення та посвідчення водія на ім'я ОСОБА_1 (час на відео 20:00:31).
На запитання працівника поліції, чи вживав водій алкоголь, останній відповів, що ні ( час на відео 20:01:02).
На запитання працівника поліції, чого подвійну суцільну перетинаєте, водій ОСОБА_1 відповів «так карта показала »( час на відео 20:01:09)
Працівник поліції запропонував водію пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку, на що водій повідомив, що його взагалі за кермом не було ( час на відео 20:02:02).
Працівник поліції повторно запропонував водію пройти огляд у встановленому законом порядку на місці зупинки транспортного засобу, за допомогою газоаналізатора Драгер, на що водій знову ж таки відповів, що покажіть відео, де зафіксовано, що він повернув у двір (час на відео 20:02:20).
На що працівник поліції повідомив, що розцінює вказану поведінку як відмову. (зафіксований час на відео 20:02:41).
На запитання працівника поліції, чи поїде водій ОСОБА_1 до лікаря нарколога, водій повідомив, що нікуди не поїде ( зафіксований час на відео 20:02:49).
В подальшому працівник поліції повідомив ОСОБА_1 , що відносно нього буде складено протокол за ч.1 ст. 130 КУпАП за відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку.( час на відео 20:02:54).
Окрім того, працівник поліції повідомив, що відносно водія буде винесена постанова за ч.1 ст. 122 КУпАП ( час на відео 20:03:08).
Поліцейський показав водію ОСОБА_1 відео, яке підтверджує порушення ним ПДР та факт того, що ОСОБА_1 перебував за кермом автомобіля «Skoda Superb», номерний знак НОМЕР_1 .
Після складання матеріалів, працівник поліції оголосив ОСОБА_1 зміст протоколу про адміністративне порушення та постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 122 КУпАП ( час на відео 20:28:20).
На відеозаписі із реєстратора, що розміщений на службовому автомобілі поліції зафіксовано, як працівники поліції, патрулюючи вулиці міста, побачили, як машина, що їхала попереду, перетнула подвійну суцільну лінію, повернувши наліво, та заїхала у двір будинків, поліцейські поїхали за вказаним автомобілем та після його зупинки із вказаного автомобіля вийшов- ОСОБА_1 .
Аналізуючи вищевикладене, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про порушення ОСОБА_1 п. 2.5 ПДР України та про наявність підстав для притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП, що знайшло своє підтвердження і під час апеляційного розгляду справи.
Доводи апеляційної скарги захисника ОСОБА_1 про те, що працівник поліції не представився, не вказав причину зупинки автомобіля, а отже з перших же хвилин порушив процедуру оформлення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, суд апеляційної інстанції відхиляє оскільки вказане спростовується матеріалами справи, а саме дослідженим відеозаписом із нагрудної камери працівника поліції.
Із переглянутих в судовому засіданні відеозаписів події вбачається, що автомобіль «Skoda Superb», номерний знак НОМЕР_1 , який їхав попереду автомобіля поліції, повернув наліво через подвійну суцільну лінію та заїхав через арку у двір, де зупинився, двері автомобіля відчинились і з переднього водійського сидіння встав і вийшов водій. Підійшовши до вказаного автомобіля, працівник поліції перевірив реєстраційне посвідчення та посвідчення водія, яким виявився ОСОБА_1 (час на відео 20:00:31).На запитання працівника поліції чи вживав водій алкоголь, останній відповів, що ні (час на відео 20:01:02).На запитання працівника поліції, чого подвійну суцільну смугу перетинаєте, водій відповів «так карта показала » (час на відео 20:01:09).
Проаналізувавши відеозапис, суд апеляційної інстанції вважає, що дії працівників поліції були послідовними, причина зупинки була повідомлена. Подальші дії поліцейських також відповідали Інструкції Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, оскільки, виявивши у водія ознаки алкогольного сп'яніння, поліцейські запропонували йому пройти огляд на стан сп'яніння за допомогою газоаналізатора Драгер на місці або проїхати до лікаря нарколога, на що водій відмовився.
Посилання апелянта на те, що інспектор поліції, не розібравшись в обставинах справи, в порушення вимог ст. 62 Конституції України, поклавшись лише на свої припущення, з перших же хвилин почав звинувачувати ОСОБА_1 , також нерозбірливо вказав, що ОСОБА_1 перетнув суцільну подвійну лінію, чим порушив ПДР, однак на відеозаписі з нагрудної камери поліцейського чітко видно, що події відбуваються у дворі будинку, де немає дорожньої розмітки, суд вважає безпідставними оскільки вони повністю спростовуються наявними у справі доказами, а саме: відеозаписами з нагрудної камери працівника поліції та камери встановленої в автомобілі працівників поліції.
На відеозаписі із машини працівників поліції зафіксовано, як працівники поліції, які патрулювали вулицю, побачили як машина, що їхала попереду, перетнула подвійну суцільну лінію дорожньої розмітки, повернувши наліво, та заїхала у двір будинків, працівники поліції поїхали за вказаним автомобілем та після його зупинки із вказаного автомобіля вийшов- ОСОБА_1 .
В подальшому все спілкування із водієм, від встановлення особи до складання адміністративних матеріалів, відбувалися у дворі будинку.
Доводи апеляційної скарги захисника про те, що ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження огляду на стан сп?яніння у медичному закладі, більше того, він його пройшов у спеціальному медичному закладі, що підтвержується наявним в матеріалах справи висновком про проходження огляду, суд апеляційної інстанції відхиляє оскільки вказане спростовується відеозаписом із нагрудної камери працівника поліції.
Як вбачається із дослідженого судом відеозапису із нагрудної камери, працівник поліції запропонував водію пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку, на що водій повідомив, що його взагалі за кермом не було ( час на відео 20:02:02).
Працівник поліції повторно запропонував водію пройти огляд у встановленому законом порядку на місці зупинки транспортного засобу, за допомогою газоаналізатора Драгер, на що водій знову ж таки відповів, що покажіть мені відео що він там повертав (час на відео 20:02:20).
На що працівник поліції повідомив, що розцінює вказану поведінку як відмову (зафіксований час на відео 20:02:41).
На запитання працівника поліції чи проїде водій до лікаря нарколога, останній повідомив, що нікуди не поїде ( зафіксований час на відео 20:02:49).
Відмова від проходження огляду у медичному закладі була чіткою та зафіксованою на відеокамеру.
Наявний у матеріалах справи висновок лікаря нарколога КНП « Київська міська клінічна лікарня « Соціотерапія» ОСОБА_4 від 23.03.2025 року за результатами огляду ОСОБА_1 по самозверненню 15.03.2025 року, 0 22-00 год, правильності висновків суду першої інстанції не спростовує, так як ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП - за відмову від проходження огляду в установленому законом порядку на стан алкогольного сп?яніння.
Окрім того, відповідно до ч. 4, ч. 5 ст. 266 КУпАП огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення.
Огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров'я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров'я.
Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Посилання в апеляційній скарзі на те, що з матеріалів адміністративної справи вбачається, що працівники поліції, склавши відносно ОСОБА_1 протокол про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, в порушення вимог ст.ст. 265-2 та 266 КУпАП, не здійснили тимчасове затримання керованого ним транспортного засобу, не відсторонили його від керування цим транспортним засобом, а ОСОБА_1 прослідував додому, чим поставлено під сумнів обгрунтованість підозри щодо перебування останнього у стані алкогольного сп?яніння, в даному випадку не спростовує правильності висновків суду першої інстанції та не є підставою для скасування правильного по суті рішення.
Всі інші доводи апелянта мають формальний характер та спрямовані на його ухилення від адміністративної відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення. Такі доводи апелянта не спростовують встановлених обставин, а також того, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
Переконливих доводів, які б безумовно спростовували висновки суду і були підставами для її скасування та закриття провадження в справі у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, апелянтом не наведено і при розгляді апеляційної скарги не встановлено. Як і не встановлено істотних порушень норм КУпАП, які могли б стати підставою для скасування постанови, як про це просить в апеляційній скарзі апелянт.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» («O'Halloran and Francis v. the United Kingdom») від 2 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Суд першої інстанції згідно з вимогами ст.ст.245, 252, 280 КУпАП всебічно, повно і об'єктивно з'ясував обставини вчиненого правопорушення і виніс постанову, зміст якої відповідає вимогам ст.283 КУпАП, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому відсутні правові підстави для задоволення апеляційної скарги захисника ОСОБА_1 адвоката Скакун Марії Володимирівни
Керуючись, ст. 294 КУпАП, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 адвоката Скакун Марії Володимирівни залишити без задоволення.
Постанову Шевченківського районного суду міста Києва від 22 травня 2025 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя: