Справа № 157/1452/24
Провадження №2/157/82/25
17 липня 2025 рокумісто Камінь-Каширський
Камінь-Каширський районний суд Волинської області
в складі головуючого - судді Гамули Б.С.,
з участю: секретаря судового засідання Плакоша Д.В.,
представника позивача ОСОБА_1 ,
відповідача ОСОБА_2 ,
представника відповідача ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди, заподіяної внаслідок вчинення кримінального правопорушення,
встановив:
ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , в якому просить стягнути з відповідача майнову шкоду, заподіяну внаслідок пошкодження належного йому транспортного засобу, моральну шкоду, яку позивач зазнав внаслідок отриманих тілесних ушкоджень, та судові витрати по справі.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що вироком Камінь-Каширського районного суду від 06 жовтня 2022 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, та призначено йому покарання у виді штрафу в розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51000 гривень з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк один рік.
ОСОБА_2 визнано винним у тому, що він 06 вересня 2021 року близько 10 год 30 хв, керуючи технічно справним автомобілем марки «ВАЗ» моделі «2101», реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухаючись автодорогою Т-03-08, сполученням м. Камінь-Каширський - сел. Любешів, в напрямку с. Велика Глуша Камінь-Каширського району Волинської області, навпроти приміщення магазину «Корона», що по вул. Ковельська, 163 в с. Видерта Камінь-Каширського району Волинської області, здійснюючи маневр розвороту ліворуч на вказаній ділянці дороги, передбачаючи можливість настання суспільно небезпечних наслідків своїх дій і легковажно розраховуючи на їх запобігання, проявив безпечність та неуважність, неправильно оцінив дорожню обстановку, не переконавшись, що це буде безпечним і не створить перешкод та небезпеки іншим учасникам руху, виїхав на зустрічну смугу руху, не надавши переваги в русі мотоциклу марки «Shineray» моделі «XY250GY-6В», реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_4 , який рухався в зустрічному напрямку по своїй смузі руху, де допустив зіткнення з мотоциклом.
Зазначений вирок Камінь-Каширського районного суду Волинської області від 06 жовтня 2022 року залишено в силі ухвалою Волинського апеляційного суду від 15 лютого 2023 року та постановою Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 10 жовтня 2023 року. В результаті дорожньо-транспортної пригоди позивач, як водій мотоцикла, отримав тілесні ушкодження середньої тяжкості. Внаслідок зіткнення транспортних засобів також було пошкоджено належний ОСОБА_4 мотоцикл марки «Shineray», реєстраційний номер НОМЕР_2 .
Цивільно-правова відповідальність винуватця ДТП - ОСОБА_2 була застрахована в ПрАТ «УПСК» за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №AP/8992011 від 07.12.2020. У зв'язку з цим та на підставі Закону України від 01 липня 2004 року №1961-IV «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» позивач двічі - 14.04.2023 та 08.11.2023 звертався до страховика ПрАТ «Українська пожежно-страхова компанія» з вимогою про відшкодування шкоди, заподіяної під час ДТП, особою, чия цивільно-правова відповідальність була застрахована.
Страховик 01 грудня 2023 року виплатив ОСОБА_4 страхове відшкодування за шкоду, заподіяну здоров'ю в розмірі 23 520 гривень, однак відмовив у виплаті страхового відшкодування за заподіяну майнову шкоду внаслідок пошкодження транспортного засобу - мотоцикла марки «Shineray» на підставі пункту 1.4 статті 37 Закону України від 01 липня 2004 року №1961-IV «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв'язку зі спливом одного року з моменту ДТП. Попри це, згідно з ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом.
Розмір матеріальної шкоди, завданої внаслідок ДТП належному позивачу транспортному засобу, визначена суб'єктом оціночної діяльності - фізичною особою підприємцем ОСОБА_5 та складає 15 217 гривень 29 копійок.
Окрім матеріальної шкоди ОСОБА_4 заподіяна й моральна шкода, яка проявилася у формі моральних страждань, а саме: в гострому болі безпосередньо при ударі під час зіткнення автомобіля з мотоциклом, дискомфортних та болісних відчуттях під час та після проведеного оперативного втручання, у стресах, які раз за разом переживав позивач, згадуючи обставини автопригоди. Через травмування ОСОБА_4 був змушений стаціонарно лікуватися, вживати медичні препарати, проходити медичні огляди та обстеження, пересуватись більше трьох місяців на милицях, вимушено коригувати особисті плани, на тривалий час через травму був позбавлений можливості заробляти собі та своїй новоствореній сім'ї на життя.
Більше двох років ОСОБА_4 не мав змоги використовувати належний йому мотоцикл та був змушений шукати кошти для його відновлення, що потягло тривалу зміну усталеного способу й ритму його життя та призвело до душевних страждань у зв'язку із пошкодженням транспортного засобу, який робив пересування позивача зручним та достатньо мобільним.
Додаткових моральних страждань завдає повне ігнорування обов'язку з відшкодування заподіяної шкоди винуватцем аварії. Дорожньо-транспортна пригода негативно позначилася на психічному здоров'ї позивача та його психологічному стані. Спомини про цю подію до цих пір є болісними.
Враховуючи характер та обсяг моральних страждань, яких зазнав ОСОБА_4 , їх тривалість, розмір моральної шкоди для стягнення з відповідача він оцінює в розмірі 10 000 гривень.
Посилаючись на викладені вище обставини, позивач просить суд стягнути з відповідача 15 217 гривень 29 копійок у відшкодування майнової шкоди внаслідок пошкодження транспортного засобу, 10 000 гривень у відшкодування моральної шкоди та судові витрати по справі, які складаються з витрат на проведення оцінки транспортного засобу та виготовлення позовної зави в суді, в сумі 6000 гривень, та витрат на професійну правничу допомогу, зокрема представництво адвокатом інтересів позивача в суді, орієнтовний розмір яких станом на час пред'явлення позову становить 5000 гривень.
Ухвалою судді від 04 вересня 2024 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та постановлено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження.
Ухвалою суду від 13 лютого 2025 року за клопотанням представника позивача здійснено перехід від розгляду цивільної справи в порядку спрощеного позовного провадження до розгляду справи за правилами загального позовного провадження.
За клопотанням представника позивача в підготовчому засіданні ухвалою суду від 13 лютого 2025 року до участі у справі як співвідповідача залучено Приватне акціонерне товариство «Українська пожежно-страхова компанія». У зв'язку із залученням співвідповідача позивач змінив позовні вимоги та просив стягнути з відповідача ПрАТ «Українська пожежно-страхова компанія» на свою користь 15 217 гривень 29 копійок у відшкодування майнової шкоди внаслідок пошкодження транспортного засобу та 3000 гривень витрат на проведення оцінки транспортного засобу. Водночас, із відповідача ОСОБА_2 позивач просив стягнути 10 000 гривень у відшкодування моральної шкоди. Також позивач просив стягнути на свою користь з обох відповідачів витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8000 гривень.
До завершення підготовчого провадження у справі представник позивача відмовилася від позовних вимог до відповідача ПрАТ «Українська пожежно-страхова компанія» про стягнення майнової шкоди в сумі 15 217 гривень 29 копійок та витрат на проведення оцінки транспортного засобу в сумі 3000 гривень у зв'язку з добровільним задоволенням цих вимог відповідачем та підтримала позовні вимоги до ОСОБА_2 про стягнення на користь позивача 10 000 гривень у відшкодування моральної шкоди, заподіяної внаслідок вчинення кримінального правопорушення, та витрат на професійну правничу допомогу.
Ухвалою суду від 01 липня 2025 року провадження у справі в частині позовних вимог ОСОБА_4 до ПрАТ «Українська пожежно-страхова компанія» про стягнення майнової шкоди та витрат на проведення оцінки транспортного засобу закрито в зв'язку з відомою позивача від позову в цій частині.
Представник позивача Дмитрук Л.І. у судовому засіданні позовні вимоги підтримала повністю з підстав викладених у заяві.
Відповідач ОСОБА_2 , представник відповідача ОСОБА_3 позовні вимоги не визнали. Вважають, що позивачу не було заподіяно моральну шкоду в розмірі, що вказаний у позовній заяві. Також вважають необґрунтованими вимоги про стягнення витрат на правничу допомогу, оскільки їх розмір не підтверджений належними доказами.
Вислухавши пояснення сторін, проаналізувавши матеріали справи, суд вважає, що позов підставний і підлягає до задоволення частково.
Відповідно до частини 2 статті 11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.
Згідно зі статтею 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
У відповідності до частин 1 та 2 статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, а також відшкодування моральної (немайнової) шкоди.
Суд встановив, що вироком Камінь-Каширського районного суду Волинської області від 06 жовтня 2022 року, який набрав законної сили 15 лютого 2023 року, ОСОБА_2 визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, а саме у скоєнні 06 вересня 2021 року дорожньо-транспортної пригоди під час керування автомобілем марки «ВАЗ», реєстраційний номер НОМЕР_1 , у наслідок якої водій мотоцикла ОСОБА_4 отримав середньої тяжкості тілесні ушкодження.
Зокрема, в наслідок дорожньо-транспортної пригоди позивач отримав тілесні ушкодження у вигляді роздавлення лівої ступні у вигляді відкритого багатоосколкового перелому основної фаланги І пальця лівої ступні зі зміщенням і дефектом кістки, відкритий вивих проміжної фаланги II пальця лівої ступні, закритий перелом внутрішньої кісточки лівої великогомілкової кістки без зміщення відломків, рвані рани тильної поверхні лівої ступні, садна лівої гомілки, закритий перелом І-ІІ ребер зліва зі зміщенням відломків, забій і підшкірна гематома поперекової ділянки зліва.
Цивільно-правова відповідальність винуватця ДТП ОСОБА_2 була застрахована в ПрАТ «УПСК» за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №AP/8992011 від 07.12.2020.
На виконання умов договору страхування ПрАТ «Українська пожежно-страхова компанія» 01.12.2023 виплатила ОСОБА_4 23 520 гривень страхового відшкодування за шкоду, заподіяну здоров'ю потерпілого внаслідок ДТП, що підтверджується випискою з банківського рахунку та вказується самим позивачем у позовній заяві.
Крім того, на стадії підготовчого провадження у справі ПрАТ «Українська пожежно-страхова компанія» виплатила ОСОБА_4 узгоджену ними в розмірі 10 000 гривень суму страхового відшкодування за заподіяну внаслідок ДТП майнову шкоду, яка включає в себе вартість відновлювального ремонту транспортного засобу.
Також позивач вважає, що внаслідок вчинення кримінального правопорушення йому заподіяна й моральна шкода, яка виразилася у фізичному болю та стражданнях, яких він зазнав у зв'язку з ушкодженням здоров'я. А оскільки така шкода винною особою йому добровільно не відшкодована, тому він звернувся до суду з цим позовом.
Право особи на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав, закріплене у статті 23 ЦК України, де вказано, що моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Згідно з частинами 1 та 2 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала, якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.
У пунктах 3, 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» зазначено, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин.
Відповідно до положень частин 1 та 2 ст. 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Матеріалами справи, зокрема вироком Камінь-Каширського районного суду Волинської області від 06 жовтня 2022 року, який набрав законної сили, доведено, що внаслідок протиправних дій відповідача під час керування ним транспортним засобом позивачу заподіяні тілесні ушкодження, які за ступенем тяжкості відносяться до тілесних ушкоджень середньої тяжкості. В судовому засіданні сторона позивача довела, що внаслідок отриманих ушкоджень здоров'я ОСОБА_4 пережив фізичний біль та душевні страждання.
Заявлений у позові розмір моральної шкоди в сумі 10 000 гривень позивач обґрунтовує тим, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди він переніс гострий біль безпосередньо при ударі під час зіткнення автомобіля з мотоциклом, дискомфортні та болісні відчуття під час та після проведеного оперативного втручання, стреси, які переживав, згадуючи обставини автопригоди. Через травмування він був змушений стаціонарно лікуватися, вживати медичні препарати, проходити медичні огляди та обстеження, пересуватися більше трьох місяців на милицях, вимушено коригувати особисті плани, на тривалий час через травму був позбавлений можливості заробляти кошти собі та своїй новоствореній сім'ї на життя. Більше двох років ОСОБА_4 не мав змоги використовувати належний йому мотоцикл та був змушений шукати кошти для його відновлення, що потягло тривалу зміну усталеного способу й ритму його життя та призвело до душевних страждань у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу, який робив пересування позивача зручним та достатньо мобільним. Додаткових моральних страждань завдало повне ігнорування обов'язку з відшкодування заподіяної шкоди винуватцем аварії. Дорожньо-транспортна пригода негативно позначилася на психічному здоров'ї позивача та його психологічному стані.
Зазначене, на переконання суду, не могло не відобразитися на психологічному стані, звичному способі та ритмі життя позивача, що є достатньою підставою для відшкодування заподіяної йому моральної шкоди.
Враховуючи глибину та тривалість фізичних і душевних страждань позивача, тяжкість отриманих ним тілесних ушкоджень, істотність вимушених змін у його житті, беручи до уваги ступінь вини відповідача ОСОБА_2 у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди, його майновий стан, наявність у відповідача лише одного джерела доходу, а саме пенсійних виплат, розмір яких складає 4500 грн щомісяця, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, суд приходить до висновку, що достатньою сумою коштів, яка підлягає стягненню на користь позивача у відшкодування моральної шкоди, є 8000 гривень.
У відповідності до ст. 26-1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховиком відшкодовується потерпілому - фізичній особі, який зазнав ушкодження здоров'я під час дорожньо-транспортної пригоди, моральна шкода у розмірі 5 відсотків страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров'ю.
За цією нормою закону обов'язок по відшкодуванню потерпілому моральної (немайнової) шкоди частково лежить і на страховику, однак таких вимог позивачем не заявлено. Крім того, закриваючи провадження у справі в частині позовних вимог до ПрАТ «Українська пожежно-страхова компанія» в зв'язку з відмовою позивача від позову, суд з'ясовував думку сторони відповідача, яка не висловила будь-яких заперечень з цього приводу.
Таким чином, з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача ОСОБА_4 підлягають стягненню кошти в сумі 8000 гривень у відшкодування моральної шкоди.
Згідно з положеннями частин 1 та 3 статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних із розглядом справи, зокрема витрат на професійну правничу допомогу.
У відповідності до частин 1 та 2 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Таким чином, дотримуючись наведених вище норм закону, беручи до уваги відсоток задоволених позовних вимог, з відповідача в дохід держави підлягає стягненню 968 грн 96 к. судового збору (1211,20 х 0,8).
Водночас позивача належить звільнити від сплати судового збору на підставі п. 2 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».
Крім того, в зв'язку з розглядом справи позивач поніс витрати на оплату професійної правничої допомоги в розмірі 6500 гривень. Обсяг та вартість наданих послуг підтверджується договором про надання правничої допомоги та представництво інтересів особи від 19.08.2024, розрахунком вартості послуг адвоката та квитанцією до прибуткового касового ордеру №9 від 04.07.2025. Таким чином, беручи до уваги відсоток задоволених позовних вимог, суд стягує з відповідача на користь позивача 5200 гривень витрат на професійну правничу допомогу.
Керуючись статтями 12, 81, 89, 141, 263-265 Цивільного процесуального кодексу України, статтями 1167, 1168, 1187 Цивільного кодексу України, статтею 26-1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», суд
ухвалив:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 8000 (вісім тисяч) гривень у відшкодування моральної шкоди, заподіяної внаслідок вчинення кримінального правопорушення, та 5200 (п'ять тисяч двісті) гривень витрат на професійну правничу допомогу.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави 968 (дев'ятсот шістдесят вісім) гривень 96 копійок судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів із дня складення повного судового рішення.
Повне ім'я, місце проживання, реєстраційний номер облікової картки платника податків сторін: позивач ОСОБА_4 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ; відповідач ОСОБА_2 , АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 .
Повне рішення суду складено 22 липня 2025 року.
Головуючий: Б.С. Гамула