Справа № 583/1515/25
2/583/758/25
18 липня 2025 року Охтирський міськрайонний суд Сумської області в складі:
головуючого судді Яценко Н.Г.,
за участю секретаря судового засідання Артеменко О.С.
позивачки ОСОБА_1
представниці відповідача ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Охтирка Сумської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа: ОСОБА_4 про стягнення аліментів на утримання сина, який продовжує навчання,
15.04.2025 позивачка звернулася до суду із зазначеним позовом, відповідно до якого просить стягнути з ОСОБА_3 на її користь аліменти на утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку (доходів) платника аліментів, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з дня подання позову до закінчення навчання або до досягнення сином 23 років.
Вимоги вмотивовані тим, що сторони з 2006 року по 2011 рік перебували в зареєстрованому шлюбі, мають спільного сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який досяг повноліття. На даний час син навчається у Національній академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного на денній формі навчання, у зв'язку з чим не має можливості забезпечувати себе самостійно, а тому потребує матеріальної допомоги. Відповідач працює, а тому має змогу сплачувати аліменти на утримання свого повнолітнього сина, який продовжує навчання, що і стало підставою для звернення до суду із даним позовом.
09.05.2024 ухвалою судді Охтирського міськрайонного суду Сумської області відкрито провадження справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи.
02.06.2025 від представниці відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що відповідач позовні вимоги визнає частково, останній не відмовляється матеріально допомагати синові, але вважає необґрунтованим заявлений позивачкою розмір аліментів, оскільки ОСОБА_4 перебуває на повному державному забезпеченні та має власну стипендію, яка дорівнює приблизно 8000,00 грн, розмір частини його заробітку, що дорівнює 5750,00 грн, істотно перевищує реальні додаткові витрати сина, які ним частково компенсуються, а також такий розмір не підйомний для відповідача з огляду на інші його зобов'язання (власне проживання, службові витрати, утримання літніх батьків). Просить визначити розмір аліментів як 1/9 частину усіх видів заробітку (доходів) платника аліментів, але не менше між 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з дня набрання рішенням суду законної сили до закінчення навчання або до досягнення сином 23 років.
Позивачка у судовому засіданні позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити.
Представниця відповідача підтримала позицію відповідача, викладену у відзиві на позовну заяву, просила позов задовольнити частково.
Третя особа у судове засідання не з'явився, надав заяву, за якою позовні вимоги підтримав.
Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази, врахувавши думку учасників справи, дійшов наступного висновку.
Встановлено, що відповідач ОСОБА_3 є батьком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданим повторно 11.09.2008 відділом реєстрації актів цивільного стану Старосинявського районного управління юстиції Хмельницької області (а.с. 6).
ОСОБА_4 з 2024 року проходиться військову службу (навчання) у Національній академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного, що підтверджується контрактом про проходження військової служба (навчання) у ЗСУ курсантами вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу закладу вищої освіти від 25.07.2024 та витягом з наказу (по особовому складу) від 25.07.2024 №26-КС (а.с. 9-10, 11).
Правовідносини щодо утримання батьками повнолітніх дочки, сина регулюються главою 16 СК України, яка, зокрема, передбачає обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, у спосіб сплати аліментів.
Відповідно до ст. 198 СК України батьки зобов'язані утримувати своїх повнолітніх непрацездатних дочку, сина, які потребують матеріальної допомоги, якщо вони можуть таку матеріальну допомогу надавати.
За приписами ч. 1, ч. 3 ст. 199 СК України якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів мають самі дочка, син, які продовжують навчатися, а також той із батьків, з яким вони проживають.
В п. 20 Постанови Пленум Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15.05.2006 за № 3 роз'яснено, що обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.
Таким чином, стягнення аліментів на утримання доньки або сина, які продовжують навчання є одним із способів захисту їх інтересів, забезпечення одержання ними коштів, необхідних для життєдіяльності, оскільки на період навчання вони не мають самостійного заробітку та потребують матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов'язані утримувати своїх повнолітніх дітей, що продовжують навчатися, до досягнення ними двадцяти трьох років.
Відповідно до ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.
Суд приймає до уваги доводи позивачки щодо неможливості самостійно забезпечити потреби сина, який навчається у вищому учбовому закладі на денній формі навчання, а також те, що відповідач є особою працездатного віку, працює, отримує постійний дохід та має можливість надавати допомогу повнолітньому сину, про що сам відповідач зазначив у відзиві на позовну заяву.
З урахуванням встановлених обставин справи суд приходить до висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача аліментів на утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання, у зв'язку з цим потребує матеріальної допомоги.
При визначенні розміру аліментів суд також враховує стан здоров'я і матеріальне становище сторін, те, що відповідач інших утриманців не має. Разом з тим заслуговують на увагу доводи сторони відповідача про те, що ОСОБА_4 знаходиться на матеріальному державному забезпеченні та отримує стипендію.
Згідно зі ст. 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.
Таким чином, доводи позивачки щодо присудження аліментів в розмірі 1/4 частини є необґрунтованими та не знайшли свого підтвердження належними та допустимими доказами щодо можливості відповідача сплачувати аліменти у визначеному нею розмірі.
При цьому, як зазначив Верховний Суд у постанові від 21.02.2018 у справі №208/3075/16, СК України ґрунтується на принципі рівності прав та обов'язків батьків: брати участь у матеріальних витратах зобов'язані обоє з батьків, незалежно від того, з ким із них проживає дитина.
З огляду на викладене, беручи до уваги, що розмір призначених аліментів має бути обґрунтованим, справедливим, необхідним та не більш як достатнім для розумного задоволення потреб повнолітнього сина сторін і не повинен призводити до її збагачення, а також зважаючи на позицію самого відповідача, суд вважає за необхідне визначити до стягнення з відповідача на утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання, аліменти у розмірі 1/9 частини заробітку (доходу) платника аліментів щомісячно від всіх видів заробітку та доходів відповідача, до закінчення навчання, але не більш ніж до досягнення ним 23 років, такий розмір буде необхідним і достатнім для утримання сина та не порушуватиме балансу інтересів обох сторін.
Щодо вимоги позивачки про стягнення аліментів у розмірі не меншому 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно суд зазначає наступне.
Згідно з ч. 2 ст. 182 СК України мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
За приписами ч. 1 ст. 6 СК України правовий статус дитини має особа до досягнення нею повноліття.
З аналізу приведених правових норм вбачається, що чинним законодавством України передбачено мінімальний гарантований розмір аліментів для дітей відповідного віку і не передбачено мінімального гарантованого розміру аліментів для інших соціальних і демографічних груп, які мають право на одержання аліментів.
Таким чином, враховуючи, що ОСОБА_4 є повнолітньою особою, який продовжує навчання і має право на одержання аліментів до його закінчення, але не більше ніж до досягнення ним двадцятитрирічного віку, позовні вимоги в частині встановлення для нього мінімального гарантованого розміру аліментів задоволенню не підлягають.
Згідно зі ст. 12 ЦК України особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд. Нездійснення особою своїх цивільних прав не є підставою для їх припинення, крім випадків, встановлених законом. Особа може відмовитися від свого майнового права.
За приписами ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.
Враховуючи викладене, дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, вирішуючи позов у межах заявлених вимог, з урахуванням принципів розумності, справедливості та виваженості, суд дійшов до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд вважає за необхідне допустити негайне виконання судового рішення в частині стягнення аліментів за один місяць.
Керуючись ст.ст. 182, 199, 200 Сімейного кодексу України, ст.ст. 2, 5, 10-13, 76-81, 89, 258, 264, 265, 354, 355, 430 Цивільного процесуального кодексу України, суд
Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Стягувати з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання повнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/9 частини заробітку (доходу) платника аліментів, щомісячно, до закінчення навчання, але не більше як до досягнення ним 23 років, починаючи стягнення з 15 квітня 2025 року.
Рішення суду підлягає негайному виконанню в межах суми платежу за один місяць.
Рішення може бути оскаржене до Сумського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення складено 22 липня 2025 року.
Позивачка - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Відповідач - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрований за адресою:АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 .
Третя особа - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Суддя Охтирського міськрайонного суду
Сумської області Н.Г. Яценко