Справа № 583/420/25
3/583/288/25
Іменем України
22 липня 2025 року суддя Охтирського міськрайонного суду Сумської області Яценко Н.Г., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , її захисника - адвоката Єфіменко Л.І., розглянувши матеріали, що надійшли від Охтирського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Сумській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, що проживає за адресою: АДРЕСА_1 , приватного підприємця
за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
встановив:
ОСОБА_1 25.01.2025 о 19.45 год. по вул. Заводській, 3 в с. Чернеччина Охтирського району Сумської області, керувала автомобілем «Renault Kangoo», державний номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей). Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою приладу газоаналізатора «Alcotest 6820» та в медичному закладі ОСОБА_1 відмовилася, чим порушила п. 2.5 Правил дорожнього руху. Такі дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
ОСОБА_1 у судовому засіданні вину не визнала, пояснила, що не перебувала того дня у стані алкогольного сп'яніння, взагалі рідко вживає спиртні напої, але у обідню перерву у її магазині у продавчині було свято та вона випила 40-50 гр коньяку, а близько 20 години їхала додому. Вона дуже поспішала, оскільки її чоловік має тяжке захворювання та потребує її догляду. Ніяких правил дорожнього руху вона не порушувала та проїжджаючи через місток побачила світлові сигнали поліцейського автомобіля, а потім і звуковий сигнал почула. Переїхавши місток вона зупинилася, до неї підійшов працівник поліції та запитав чому вона не зупинилася одразу, попросив надати документи і сказав, що відчуває від неї запах алкоголю. Вона повідомила поліцейського, що алкоголь не вживала і попрохала відпустити її додому до хворого чоловіка. На пропозицію працівника поліції пройти огляд на стан сп'яніння на місці зупинки вона відмовилася, оскільки мала сумніви у герметичності пакування та стерильності трубки, у яку передбачено дихати. На пропозицію проїхати до медичного закладу також вона відповіла відмовою, так як дуже поспішала додому, де її чекав чоловік, який не може самостійно обходитися і потребує сторонньої допомоги. Наслідки відмови від проходження огляду на стан сп'яніння їй не були роз'яснені Та о 21:50 вона все ж таки приїхала до лікарні, щоб пройти огляд. Вона продула Драгер і результат показав, що вона не була у стані алкогольного сп'яніння, але відповідний висновок їй не надали. Тоді вона виявила бажання здати необхідні аналізи, але їй було роз'яснено, що зі спливом 2 годин від часу її зупинки працівниками поліції, такий висновок не матиме доказового значення. Вважає, що не допускала порушення правил дорожнього руху та просила закрити відносно неї адміністративну справу.
Захисник ОСОБА_1 - адвокат Єфіменко Л.І. у судовому засіданні просила закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, з тих підстав, що матеріали справи не містять документального підтвердження правомірності зупинки автомобіля під керуванням ОСОБА_1 , яка жодних порушень Правил дорожнього руху не допускала, тому вимога про пред'явлення нею документів є неправомірною, всі наступні вимоги поліцейських водійка не повинна була виконувати, а всі складені процесуальні документи стосовно неї не можуть бути належними та допустимими доказами її вини. Крім того, о 19.45 год., як вказано у протоколі про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 транспортним засобом не керувала, її автомобіль було зупинено о 19.56 год. Розбіжності у даних щодо часу скоєння адміністративного правопорушення не надають змоги встановити факт перебування особи у стані сп'яніння, якщо таке дійсно мало місце. Також вважає, що матеріалами справи не доведено факту наявності у ОСОБА_1 ознак сп'яніння, що виключає її обов'язок проходити огляд на стан сп'яніння та виключає відповідальність за відмову від проходження такого огляду. Поліцейським було порушено порядок направлення водійки для проходження огляду з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння, направлення, що міститься в матеріалах справи, містить ознаки підробки, ОСОБА_1 це направлення не отримувала і не була повідомлена про те, що воно складалося. Також, поліцейським не було роз'яснено ОСОБА_1 про те, що відмова від проходження огляду на стан сп'яніння утворює самостійних склад правопорушення і тягне за собою відповідальність таку ж, як за керування у стані сп'яніння. Окрім того, протокол про притягнення до адміністративної відповідальності не містить посилань на технічний запис, за допомогою якого здійснено відеозапис правопорушення, тому цей доказ є неналежним, а також цей відеозапис не відповідає критерію «електронного доказу». Просила врахувати, що ОСОБА_1 має вік - 57 років, є особою з інвалідністю 3 групи внаслідок онкологічного захворювання, являється опікуном та здійснює догляд з чоловіком, який є особою з інвалідністю 1 групи, має лише 1 рік водійського стажу і ніколи не керувала у стані алкогольного сп'яніння.
Дослідивши матеріали справи та наявні у ній докази, врахувавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, та її захисника,доходжу наступного висновку.
Відповідальність за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення настає у разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин, що передбачено п.2.5 Правил дорожнього руху.
Аналіз диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП вказує на те, що до відповідальності може бути притягнуто водія транспортного засобу у якого виявлено ознаки алкогольного сп'яніння, і який відмовився від проходження огляду на стан такого сп'яніння у встановленому законом порядку.
Таким чином, доказуванню підлягають всі обставини, які є підставою для притягнення до адміністративної відповідальності.
Порядок проходження огляду осіб з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції закріплено у ст. 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України, Міністерства охорони здоров'я України 09.11.2015 № 1452/735 (далі - Інструкція №1452/735).
Відповідно до ст. 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення, огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків.
У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до ст. 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Із аналізу наведених доказів та норм законодавства можна зробити висновок, що водій транспортного засобу має право відмовитись від проходження огляду на стан сп'яніння, про що складається відповідний протокол про адміністративне правопорушення.
Незважаючи на невизнання своєї винуватості ОСОБА_1 , її вина у вчиненні інкримінованого їй правопорушення підтверджується сукупністю досліджених судом належних та допустимих доказів: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №230181 від 25.01.2025, в якому зафіксовані обставини правопорушення; направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, відповідно до якого у результаті огляду, проведеного поліцейським, у ОСОБА_1 виявлено наступні ознаки алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння зіниць очей, огляд не проводився.
Крім того обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення, підтверджуються переглянутим у судовому засіданні відеозаписом з нагрудної бодікамери працівників поліції, з якого вбачається, що 25.01.2025 о 19.55 год. працівниками поліції було зупинено автомобіль марки «Renault Kangoo», державний номерний знак НОМЕР_1 , особу водія якого було встановлено згідно з наданими нею документами як ОСОБА_1 . Після зупинки, при спілкуванні з ОСОБА_1 поліцейським було виявлено ознаки алкогольного сп'яніння у останньої, а саме відчутно запах алкоголю, про що її повідомлено та запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки або проїхати до медичного закладу, на що ОСОБА_1 відмовилася. Останній були роз'ясненні її права, а також те, що за відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, стосовно неї буде складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Окрім того, з відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 не заперечувала вживання нею алкогольних напоїв до зупинення поліцейськими транспортного засобу під її керуванням, а саме пояснила, що вона була у друзів на річниці весілля, де випила 50 гр коньяку.
Оскільки відеозаписом, що міститься у матеріалах справи, підтверджені обставини, які підлягають доказуванню, він є належним доказом. Крім того, відеозапис є допустимим доказом, оскільки здійснений на підставі п. 1 ст. 40 Закону України «Про національну поліцію» з метою фіксування правопорушення, та виходячи із положень ст. 251 КУпАП, є джерелом доказів у справі про адміністративне правопорушення.
Досліджені судом у справі докази є належними та допустимими, взаємоузгодженими між собою та відповідають дійсним фактичним обставинам справи, встановленим у судовому засіданні та повністю підтверджують вину ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого їй адміністративного правопорушення. Сумніви у їх належності та достовірності у суду не виникає.
Доводи захисника щодо факту безпідставної зупинки працівниками поліції транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 не можуть бути прийняті до уваги, оскільки в Україні як на час зупинки транспортного засобу, так і на даний час діє режим воєнного стану у зв'язку із військовою агресією РФ, через що працівникам патрульної поліції надано право зупинки будь-яких транспортних засобів (на блокпостах чи під час патрулювання), що хоча і може призвести до звуження певних прав особи, проте таке звуження прав особи є виправданим під час дії режиму воєнного стану.
Також є безпідставними доводи захисника про те, що ОСОБА_1 не було вручено направлення на огляд на стан алкогольного сп'яніння, оскільки матеріали справи про адміністративне правопорушення містять відповідне направлення водія на огляд для встановлення стану алкогольного сп'яніння, крім того, відповідно до відеозапису ОСОБА_1 пропонувалося пройти огляд на стан сп'яніння на місці зупинки за допомогою газоаналізатора, в той час як направлення на огляд з метою виявлення стану сп'яніння передбачає відвідування медичної установи, але від цієї процедури ОСОБА_1 також відмовилася.
Щодо доводів захисника, що зазначений у протоколі про адміністративне правопорушення час керування не відповідає дійсності, то дані обставини не спростовують факт вчинення правопорушення ОСОБА_1 , адже різниця між зазначеним у протоколі часом із часом, зафіксованим на відеозаписі, є незначною, відеозапис є безперервним, хоча й розбитий на декілька відеофайлів, й на ньому у достатній мірі об'єктивно зафіксовано факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Незазначення поліцейськими у протоколі про адміністративне правопорушення відомостей про технічний засіб, за допомогою якого здійснено відеозапис, відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, згідно з якими вказаний засіб не повинен відображатись у протоколі.
Всі інші доводи сторони захисту мають формальний характер та спрямовані на ухилення ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за вчинене нею адміністративне правопорушення. Такі доводи не спростовують встановлених обставин, а саме вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Таким чином, під час судового розгляду достовірно встановлено, що поліцейські виконали всі вимоги чинного законодавства і вжили всі можливі дії в межах закону, порушень з їх боку встановлено не було, у свою чергу водійка ОСОБА_1 не виконала свій обов'язок, передбачений п. 2.5 ПДР, не пройшла на вимогу поліцейського в установленому порядку огляд з метою встановлення стану алкогольного сп'яніння.
Враховуючи вищенаведені докази у їх сукупності, суд вважає їх такими, що у повній мірі підтверджують факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, і безсумнівно доводять порушення нею п. 2.5 ПДР, за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Доводи ОСОБА_1 та її захисника такі висновки суду не спростовують.
При призначенні стягнення суд, враховуючи характер правопорушення, особу порушника, її вік, стан здоров'я, ступінь вини, вважає за необхідне накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення в межах санкції статті за вказане правопорушення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами. В даному випадку така міра покарання буде відповідати тяжкості та наслідкам скоєного правопорушення, забезпечить недопущення скоєння правопорушень на подальше.
Крім того, з ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір в доход держави в розмірі, який складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме (3028,00 грн. х 0,2)=605,60 грн.
Керуючись ст. 40-1, ч. 1 ст. 130, ст. 283 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд
постановив:
Визнати винуватою ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок в прибуток держави, що підлягає сплаті на рахунок населений пункт: СУМСЬКА ОБЛАСТЬ/М.СУМИ, отримувач: ГУК Сум.обл./Сумська обл/21081300, код отримувача: 37970404, банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.), номер рахунку: UA628999980313090149000018001, код класифікації доходів бюджету: 21081300, найменування податку: Адміністративні штрафи у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху (крім адміністративних штрафів за адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі), з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
Строк позбавлення права керування транспортними засобами рахувати з дня набрання чинності постановою суду про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь держави в розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок, що підлягає сплаті на рахунок: отримувач коштів: ГУК у м. Києві /м. Київ/22030106, код отримувача 37993783, банк отримувач: Казначейство України (ЕАП), рахунок UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106, призначення платежу: судовий збір п. 5.
У відповідності із ст. 307 та ч. 2 ст. 308 Кодексу України про адміністративні правопорушення штраф має бути сплачений правопорушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня отримання копії постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати правопорушником штрафу у вказаний строк, постанова про накладення штрафу надсилається в порядку примусового виконання та з правопорушника підлягає стягненню подвійний розмір штрафу, зазначеного у постанові про стягнення штрафу.
Постанова може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду протягом 10 днів з дня її винесення.
Суддя Охтирського міськрайонного суду
Сумської області Н.Г. Яценко