65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"10" липня 2025 р.м. Одеса Справа № 916/507/25
Господарський суд Одеської області у складі судді Сулімовської М.Б., за участю секретаря судового засідання Толкунової М.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 )
до відповідача: Садівничого масиву "Магістраль" (код ЄДРПОУ 20995350, 67540, Одеська обл., Лиманський р-н, с. Кремидівка, просп. 40-річчя Перемоги, буд.1)
про визнання недійсним рішення
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_2
від відповідача: не з'явився
Позивач ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Одеської області із позовом до Садівничого масиву "Магістраль" про визнання недійсним рішення позачергових загальних зборів Садівничого масиву "Магістраль", яке оформлене протоколом №5 від 05 листопада 2023 року, в частині виключення ОСОБА_1 з членів Садівничого масиву "Магістраль".
Ухвалою суду від 17.02.2025 позовну заяву залишено без руху, встановлено позивачу строк на усунення недоліків.
У встановлений господарським судом строк позивачем усунуто недоліки позовної заяви, про що подано відповідні докази.
Ухвалою суду від 03.03.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 02.04.2025.
17.03.2025 від Садівничого масиву "Магістраль" надійшов відзив на позовну заяву, у якому, крім іншого, заявлено клопотання про закриття провадження у справі.
18.03.2025 позивачем подано відповідь на відзив.
25.03.2025 від позивача надійшли заперечення на клопотання відповідача про закриття провадження у справі.
У підготовчому засіданні 02.04.2025 судом заслухано позицію представників сторін щодо клопотання відповідача про закриття провадження у справі та оголошено перерву до 17.04.2025.
14.04.2025 відповідачем подано клопотання про зупинення провадження у справі.
Ухвалою від 17.04.2025 відмовлено у задоволенні клопотань Садівничого масиву "Магістраль" про закриття провадження у справі та зупинення провадження у справі; закрито підготовче провадження у справі і призначено розгляд справи по суті у судовому засіданні на 01.05.2025.
Ухвалою від 01.05.2025 розгляд справи відкладено на 14.05.2025.
Ухвалою від 14.05.2025 розгляд справи відкладено на 29.05.2025.
В судовому засіданні 29.05.2025 з урахуванням положень Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод ухвалено про розгляд справи у розумні строки та оголошено перерву до 25.06.2025.
В судовому засіданні 25.06.20255 оголошено перерву до 10.07.2029.
В судове засідання 10.07.2029 з'явилася представник позивача, яка підтримала позов у повному обсязі.
Відповідач явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Відповідно до ст.233 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі ухвалено за результатами оцінки доказів, наявних в матеріалах справи.
В судовому засіданні 10.07.2025 на підставі ст.240 Господарського процесуального кодексу України постановлено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -
Як слідує з матеріалів справи та встановлено судом, ОСОБА_1 є членом СМ "Магістраль", що підтверджується членською книжкою садовода.
05.11.2023 відбулись позачергові загальні збори членів СМ "Магістраль", рішенням яких, оформленим протоколом №5 від 05.11.2023, було, в тому числі, вирішено питання щодо виключення тих, хто, як вказано у протоколі, не сплачує членські внески та інші платежі на розрахунковий рахунок масиву. Зокрема, у п.3 порядку денного (підпункт 52) вирішено питання щодо виключення користувача земельної ділянки № НОМЕР_2 - ОСОБА_1 .
Як зазначає позивач, про проведення позачергових загальних зборів членів Садівничого масиву "Магістраль" від 05.11.2023 він не був повідомлений взагалі.
Про наявність протоколу №5, яким оформлені вищезазначені збори, позивачеві стало відомо від ОСОБА_3 , який оскаржував зазначене рішення.
Так, 02.12.2024 було ухвалене рішення Господарського суду Одеської області у справі №916/1986/24 за позовом ОСОБА_3 до Садівничого масиву "Магістраль", яким позов задоволено частково і визнано недійсним рішення позачергових загальних зборів Садівничого масиву "Магістраль", яке оформлено протоколом №5 від 05.11.2023 року, в частині виключення ОСОБА_3 з членів Садівничого масиву "Магістраль".
Позивач вважає, що рішення, яке оформлене протоколом № 5 позачергових загальних зборів членів СМ "Магістраль" від 05.11.2023 року, є незаконним та таким, що підлягає визнанню недійсним в частині виключення ОСОБА_1 з членів садівничого масиву, оскільки останній не був повідомлений про проведення позачергових загальних зборів, рішення прийнято за відсутності кворуму, має місце безпідставне виключення з членів у зв'язку з несплатою членських внесків, оскаржуване рішення прийнято на підставі незаконного рішення Ради СМ "Магістраль" №2 від 21.01.2022 в частині виключення членів садівничого масиву у зв'язку з несплатою членських внесків.
За наведеного, позивач просить визнати недійсним рішення позачергових загальних зборів Садівничого масиву "Магістраль", яке оформлене протоколом №5 від 05.11.2023, в частині виключення ОСОБА_1 з членів СМ "Магістраль".
Не погоджуючись з позовними вимогами відповідач у відзиві на позовну заяву зазначив, що ГО СМ "Магістраль" на день прийняття оскаржуваного рішення позачерговими загальними зборами діяло на підставі Статуту в редакції від 29.11.2016 року.
Відповідно до пункту 4.2. Статуту, вищим органом управління ГО СМ "Магістраль" були загальні збори або конференція уповноважених членів.
Згідно з п.п.4.2.1. Статуту, загальні збори можуть бути як чергові, так і позачергові. Чергові загальні збори (конференція уповноважених) скликаються Головою СМ "Магістраль" не рідше одного разу на рік.
Підпунктом 4.2.2 Статуту визначений порядок повідомлення членів ГО СМ "Магістраль" лише про чергові загальні збори. Підпунктом 4.3.1. Статуту визначений порядок скликання позачергових зборів, який не містить порядку повідомлення та не встановлює такого повідомлення.
Згідно з підпунктом 4.3.3.Статуту, загальні збори вважаються повноважними, якщо на них більше половини зареєстрованого складу членів ГО СМ "Магістраль", незалежно від повідомлення чи неповідомлення інших членів.
Пунктом 4.5 Статуту визначені повноваження Ради ГО СМ "Магістраль". Зокрема, згідно з підпунктом 4.5.5. Рада приймає членські внески від членів ГО СМ "Магістраль", реєструє їх. Відповідно до підпункту 4.5.1. Статуту, Рада розроблює та затверджує на загальних зборах положення про внески, встановлює порядок визначення розміру вступних, членських та цільових внесків, терміни та порядок їх оплати.
Рішенням Ради СМ "Магістраль" №2 від 21.01.2022 року було введено єдиний порядок внесення членських внесків і обов'язкових платежів, а саме: для посилення контролю за надходженнями платежів та прозорістю щодо подальшого використання коштів садівничого масиву членів СМ "Магістраль" зобов'язали сплачувати членські внески та інші платежі лише на поточний рахунок СМ "Магістраль" в банку.
Згідно вимог п.п.3.4.4. та п.п.3.4.6. діючого Статуту, за несплату членських внесків більше одного року члени масиву вважаються автоматично вибулими з СМ "Магістраль", що не потребує прийняття окремого рішення загальними зборами..
У зв'язку з невиконанням обов'язку, передбаченого підпунктом 3.7.5 Статуту, рішенням від 05.11.2023 року позачергових загальних зборів членів ГО СМ "Магістраль", оформлених протоколом № 5, ОСОБА_1 був виключений з членів ГО СМ "Магістраль".
Таким чином, спір між позивачем та відповідачам виник з підстав виключення позивача з членів громадської організації.
Отже, на переконання відповідача, цей позов подано на захист втрати позивачем членства в ГО СМ "Магістраль", що належить до внутрішньої статутної діяльності, а тому не може бути розглянутий в порядку господарського судочинства.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, керуючись принципом верховенства права та права на судовий захист, суд дійшов наступних висновків.
Стаття 15 Цивільного кодексу України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Відповідно до статті 16 Цивільного кодексу України, особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового права або майнового права та інтересу у визначені цією статтею способи. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
За змістом статті 4 Господарського процесуального кодексу України, право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Згідно із статтею 5 Господарського процесуального кодексу України, здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
Реалізуючи визначене право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб'єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.
Вирішуючи спір, суд повинен надати об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача. Спосіб захисту, насамперед, повинен слугувати поновленню порушених прав позивача або захисту його охоронюваного законом інтересу.
Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові.
Правові та організаційні засади реалізації права на свободу об'єднання, гарантованого Конституцією України та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, порядок утворення, реєстрації, діяльності та припинення громадських об'єднань регламентовані Законом України "Про громадські об'єднання".
Відповідно до частин першої, другої, п'ятої статті 1 Закону України "Про громадські об'єднання", громадське об'єднання це добровільне об'єднання фізичних осіб та/або юридичних осіб приватного права для здійснення та захисту прав і свобод, задоволення суспільних, зокрема економічних, соціальних, культурних, екологічних, та інших інтересів. Громадське об'єднання за організаційно-правовою формою утворюється як громадська організація або громадська спілка. Громадське об'єднання може здійснювати діяльність зі статусом юридичної особи або без такого статусу. Громадське об'єднання зі статусом юридичної особи є непідприємницьким товариством, основною метою якого не є одержання прибутку.
Громадська організація це громадське об'єднання, засновниками та членами (учасниками) якого є фізичні особи (частина третя статті 1 Закону України "Про громадські об'єднання").
Згідно із частиною першою статті 2 Закону України "Про громадські об'єднання", дія цього Закону поширюється на суспільні відносини у сфері утворення, реєстрації, діяльності та припинення громадських об'єднань в Україні.
У статті 3 Закону України "Про громадські об'єднання" передбачені принципи утворення і діяльності громадського об'єднання.
Одним із таких принципів є відсутність майнового інтересу, який передбачає, що члени (учасники) громадського об'єднання не мають права на частку майна громадського об'єднання та не відповідають за його зобов'язаннями. Доходи або майно (активи) громадського об'єднання не підлягають розподілу між його членами (учасниками) і не можуть використовуватися для вигоди будь-якого окремого члена (учасника) громадського об'єднання, його посадових осіб (крім оплати їх праці та відрахувань на соціальні заходи) (частина шоста статті 3 Закону України "Про громадські об'єднання").
За умовами частини першої статті 3 Закону України "Про громадські об'єднання", громадські об'єднання утворюються і діють на принципах: 1) добровільності; 2) самоврядності; 3) вільного вибору території діяльності; 4) рівності перед законом; 5) відсутності майнового інтересу їх членів (учасників); 6) прозорості, відкритості та публічності.
Частиною третьою статті 3 Закону України "Про громадські об'єднання" визначено, що самоврядність передбачає право членів (учасників) громадського об'єднання самостійно здійснювати управління діяльністю громадського об'єднання відповідно до його мети (цілей), визначати напрями діяльності, а також невтручання органів державної влади, інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування в діяльність громадського об'єднання, крім випадків, визначених законом.
Громадське об'єднання, яке має намір здійснювати діяльність зі статусом юридичної особи, діє на підставі статуту громадського об'єднання.
Статут громадського об'єднання - це установчий документ, що використовується для створення та провадження діяльності, містить правила, що регулюють права та обов'язки членів, визначає порядок управління та здійснення діяльності громадського об'єднання.
Згідно з частиною першою статті 92 Цивільного кодексу України, юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Порядок створення органів юридичної особи встановлюється установчими документами та законом.
Статут громадського об'єднання має містити відомості про: 1) найменування громадського об'єднання та за наявності - скорочене найменування; 2) мету (цілі) та напрями його діяльності; 3) порядок набуття і припинення членства (участі) у громадському об'єднанні, права та обов'язки його членів (учасників); 4) повноваження керівника, вищого органу управління, інших органів управління (далі - керівні органи) громадського об'єднання, порядок їх формування та зміни складу, термін повноважень, а також порядок визначення особи, уповноваженої представляти громадське об'єднання, та її заміни (для громадських об'єднань, що не мають статусу юридичної особи); 5) періодичність засідань і процедуру прийняття рішень керівними органами громадського об'єднання, у тому числі шляхом використання засобів зв'язку; 6) порядок звітування керівних органів громадського об'єднання перед його членами (учасниками); 7) порядок оскарження рішень, дій, бездіяльності керівних органів громадського об'єднання та розгляду скарг; 8) джерела надходження і порядок використання коштів та іншого майна громадського об'єднання; 9) порядок створення, діяльності та припинення діяльності відокремлених підрозділів громадського об'єднання (у разі їх створення громадським об'єднанням, яке має намір здійснювати діяльність зі статусом юридичної особи); 10) порядок внесення змін до статуту; 11) порядок прийняття рішення щодо саморозпуску або реорганізації громадського об'єднання, а також щодо використання його коштів та іншого майна, що залишилися після саморозпуску, - для громадського об'єднання, яке має намір здійснювати діяльність зі статусом юридичної особи (частина перша статті 11 Закону України "Про громадські об'єднання").
Відповідно до пункту 1.1. розділу 1 Статуту Садівничого масиву "Магістраль", затвердженого у новій редакції конференцією уповноважених 29.11.2016 (протокол №8), діючого станом на момент прийняття оспорюваного рішення, Садівничий масив "Магістраль" є громадським об'єднанням, яке об'єднує членів-садівників для здійснення заходів щодо задоволення та захисту законних, соціальних, економічних та інших спільних інтересів членів Садівничого масиву "Магістраль" для спільної реалізації цілей та задач, які проголошені у даному статуті. Не відноситься до господарчих госпрозрахункових організацій і від своєї діяльності прибутку не має та утримується за рахунок членських внесків Садівничого масиву "Магістраль".
Згідно із пунктом 1.2. розділу 1 Статуту, діяльність Садівничого масиву "Магістраль" здійснюється на засадах законності, гласності, добровільності, самоврядування, гуманності, вільного вибору території діяльності, рівності перед законом, відсутності майнового інтересу його членів (учасників), прозорості, відкритості та публічності.
Садівничий масив "Магістраль" створений і діє на основі Закону України "Про громадські об'єднання" і у своїй діяльності керується Конституцією України, Законом України "Про громадські об'єднання", іншими законодавчими актами України, міжнародними договорами України та цим статутом (пункт 1.3. розділу 1 Статуту).
Садівничий масив "Магістраль" є непідприємницьким масивом, основною метою якого не є одержання прибутку (п. 1.4. розділу 1 Статуту).
Згідно пункту 1.5. розділу 1 Статуту, Садівничий масив "Магістраль" є юридичною особою з дня її державної реєстрації, здійсненої у порядку, встановленому чинним законодавством України.
Розділ 2 Статуту визначає мету (цілі) та напрямки діяльності організації, згідно із пунктом 2.1. якого головною метою є задоволення та захист законних, соціальних, економічних, творчих та інших спільних інтересів своїх членів, для покращення умов життя, підвищення добробуту, вирішення проблем.
У пункті 2.2. розділу 2 Статуту серед основних завдань (напрямів) діяльності Садівничого масиву "Магістраль", визначено такі: з'єднання та координація зусиль садівників для організації та проведення загальномасивних заходів та забезпечення благоустрою території, екологічної чистоти, охорони природи, додержання громадського порядку, утворення сприятливих умов для розвитку садівництва, життя, побуту, відпочинку садівників та їх родин; представництво та захист прав і законних інтересів членів громадської організації; вжиття заходів із захисту інтересів своїх членів і створення умов для їх нормального проживання і відпочинку; інша діяльність, яка відповідає основній меті та завданням Садівничого масиву "Магістраль" та не має на меті отримання прибутку.
Садівничий масив "Магістраль" для виконання своєї статутної мети має право володіти, користуватися і розпоряджатися коштами та іншим майном, яке передане його членами або державою, передане як пожертвування, а також майном, придбаним за рахунок власних коштів, тимчасово наданим у користування чи на інших підставах, не заборонених законом (п. 7.3. Статуту). Садівничий масив "Магістраль" здійснює господарську діяльність, спрямовану на виконання його статутних цілей та завдань (п. 7.4. Статуту).
Доходи або майно Садівничого масиву "Магістраль", як неприбуткової організації, не підлягають розподілу між її членами та не можуть використовуватися для вигоди будь-якого окремого члена масиву (п. 10.2. Статуту).
Розділ 3 Статуту регулює порядок набуття і припинення членства у Садівничому масиві "Магістраль", права та обов'язки його членів, порядок вступу та виходу/виключення із членів садівничого масиву.
Так, членами Садівничого масиву "Магістраль" можуть бути громадяни України, які досягли 18 років, які визнають Статут Садівничого масиву "Магістраль" та сприяють реалізації його цілей (п. 3.1. розділу 3 Статуту).
Згідно п.3.4.6. розділу 3 Статуту, члени масиву можуть бути виключені із членів масиву: за систематичне порушення Статуту; не виконання рішень Загальних зборів (конференції уповноважених) та Ради масиву; самовільне захоплення земель без оформлення належним чином загальновстановлених документів; не сплачування членських та інших внесків, установлених загальними зборами (конференції уповноважених), більше одного року і вважаються автоматично вибулими із членів масиву.
Рішення про виключення розглядається Радою СМ "Магістраль" і приймається простою більшістю голосів членів СМ "Магістраль" (п.3.5).
Відповідно до пункту 3.7. розділу 3 Статуту, члени організації мають право: брати участь в управлінні справами Садівничого масиву "Магістраль" згідно зі Статутом; обирати та бути обраними до керівних органів Садівничого масиву "Магістраль"; одержувати інформацію про діяльність Садівничого масиву "Магістраль"; виносити на обговорення Загальними зборами (конференції уповноважених) і Радою Садівничого масиву "Магістраль" свої пропозиції, зауваження з питань діяльності Садівничого масиву "Магістраль"; користуватися земельною ділянкою для вирощування багаторічних насаджень.
До обов'язків членів Садівничого масиву "Магістраль" належить, зокрема, виконання положень статуту, рішень Загальних зборів (конференції уповноважених), Ради масиву; сплата членських та цільових внесків (пункти 3.7.2., 3.7.5. Статуту).
Згідно із пунктом 4.1. розділу 4 Статуту, для забезпечення діяльності Садівничого масиву "Магістраль" створюються такі органи управління: Загальні збори або конференція уповноважених Садівничого масиву "Магістраль"; Рада Садівничого масиву "Магістраль"; Ревізійна комісія Садівничого масиву "Магістраль"; Контрольно-наглядова рада Садівничого масиву "Магістраль".
Пункт 4.2. розділу 4 Статуту регулює діяльність вищого органу управління Садівничого масиву "Магістраль", яким є Загальні збори або конференція уповноважених членів Садівничого масиву "Магістраль", відповідно до якого:
- Загальні збори можуть бути як чергові, так і позачергові (п. 4.2.1.);
- чергові Загальні збори (конференція уповноважених) скликаються Головою Садівничого масиву "Магістраль" не рідше одного разу на рік (п. 4.2.2).
Згідно з підпунктом 4.2.2 пункту 4.2, пунктом 4.3 Статуту Садівничого масиву "Магістраль", про місце і час проведення, порядок денний чергових загальних зборів (конференції уповноважених) всі члени садівничого масиву мають бути повідомлені не пізніше ніж за 30 днів до дня проведення загальних зборів (конференції уповноважених). Члени Садівничого масиву "Магістраль" мають право не пізніше ніж за 10 днів до проведення чергових зборів (конференції уповноважених) внести пропозиції до порядку денного загальних зборів, повідомивши про це голову ради садівничого масиву у письмовому вигляді.
Підпунктом 4.3.1 пункту 4.3 Статуту Садівничого масиву "Магістраль" передбачено, що позачергові загальні збори (конференція уповноважених) можуть бути скликані на вимогу голови ради садівничого масиву, ради садівничого масиву, ревізійної комісії або членів Садівничого масиву " Магістраль ", що в сукупності володіють не менш ніж 1/3 голосів
У підпунктах 4.3.4-4.3.10 пункту 4.3 Статуту Садівничого масиву "Магістраль" зазначено, що засідання загальних зборів (конференції уповноважених) вважаються повноважними за умови присутності більше половини зареєстрованого складу членів масиву або уповноважених. Норма представництва уповноважених 1:8. Рішення на загальних зборах (конференції уповноважених) приймаються простою більшістю від числа присутніх членів садівничого масиву. Рішення щодо внесення змін до статуту, реорганізацію або ліквідацію ухвалюються відкритим голосуванням не менше як 3/4 голосів присутніх на загальних зборах. Кожний член садівничого масиву має один голос на загальних зборах. Рішення загальних зборів (конференції уповноважених) обов'язкові до виконання усіма членами. Рішення набувають чинності з моменту їх схвалення. Рішення загальних зборів (конференції уповноважених) оформлюються протоколом, який підписується головою та секретарем загальних зборів (конференції уповноважених). До виключної компетенції загальних зборів (конференції уповноважених) належать, зокрема, доведення розміру членських внесків та інших внесків з їх обґрунтуванням; вирішення будь-яких інших питань діяльності садівничого масиву.
Згідно підпунктів 4.5.1, 4.5.2, 4.5.3, 4.5.5, 4.5.11 пункту 4.5 Статуту Садівничого масиву "Магістраль", рада цього садівничого масиву виконує рішення загальних зборів (конференції уповноважених) і контролює дотримання членами масиву його статуту; веде поточну роботу масиву; розглядає та приймає рішення щодо прийому і виключення членів садівничого масиву; приймає членські внески від членів садівничого масиву, реєструє їх; розроблює та затверджує на загальних зборах положення про внески, установлює порядок визначення розмірів вступних, членських та цільових внесків, термін та порядок їх оплати.
Так, 05.11.2023 відбулись позачергові загальні збори членів СМ "Магістраль" з наступним порядком денним:
1. Обрання Головуючого та секретаря на позачергових зборах.
2. Звіт щодо результатів роботи робочої групи, і як навести лад в обліку надходження коштів.
3. Процедура виключення з числа садоводів членів масиву.
4. Обрання та призначення виконуючого обов'язки голови СМ "Магістраль".
5. Підготовка до проведення позачергових загальних зборів з виборів Голови Ради, підготовка змін до Статуту та Статуту в цілому в новій редакції.
6. Обговорення та пропозиція щодо відновлення свердловини, щодо розділення масиву на дві юридичні особи заради мирного співіснування, прийняти рішення щодо сумісного користування спільним майном та землею загального користування.
Рішенням позачергових загальних зборів членів Садівничого масиву "Магістраль", оформленим протоколом №5 від 05.11.2023, одноголосно вирішено:
1. Обрати головою зборів ОСОБА_4 , секретарем зборів ОСОБА_5 ;
2. Прибрати з членів масиву осіб, які більше року не сплачують членські внески та інші платежі на банківський рахунок масиву і подати відповідні зміни щодо кількості членів масиву до державного реєстру;
3. Для проведення легітимних загальних зборів, прийняття на них законних рішень на підставі вимог статуту, законодавства та витягу з банківського рахунку про рух коштів за минулі два роки привести кількість членів масиву у відповідність до фактичної, в першу чергу виключивши тих, хто не сплачує членські внески та інші платежі на розрахунковий рахунок масиву згідно зі списком, який включає користувачів 55 земельних ділянок масиву, у тому числі і ОСОБА_1 ;
4. До проведення загальних зборів щодо обрання голови ради призначити в.о. голови ради ОСОБА_4 ;
5. Провести підготовку до проведення позачергових загальних зборів з виборів голови ради, підготувати зміни до Статуту та прийняти їх на загальних зборах у новій редакції;
6. Для об'єднання та мирного співіснування садоводів на масиві зареєструвати нову неприбуткову організацію; відокремити від Садівничого масиву "Магістраль" системи водо- та електропостачання; надати новій зареєстрованій неприбутковій організації рівних прав щодо користування та використання разом із Садівничим масивом "Магістраль" спільного майна та земель загального користування для систем подачі води та електроенергії; підготувати до наступних зборів інформацію та пропозиції щодо початку відновлення свердловини; представити бюджет витрат.
Позивач вважає, що рішення, яке оформлене протоколом № 5 позачергових загальних зборів членів СМ "Магістраль" від 05.11.2023 року, є незаконним та таким, що підлягає визнанню недійсним в частині виключення ОСОБА_1 з членів садівничого масиву, оскільки останній не був повідомлений про проведення позачергових загальних зборів, рішення прийнято за відсутності кворуму, має місце безпідставне виключення з членів у зв'язку з несплатою членських внесків, оскаржуване рішення прийнято на підставі незаконного рішення Ради СМ "Магістраль" №2 від 21.01.2022 в частині виключення членів садівничого масиву у зв'язку з несплатою членських внесків.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.
Так, за умовами пункту 4.2, підпункту 4.3.10 пункту 4.3 Статуту Садівничого масиву "Магістраль", вищим органом управління садівничого масиву є загальні збори або конференція уповноважених членів Садівничого масиву "Магістраль". До компетенції загальних зборів (конференції уповноважених) належить вирішення будь-яких інших питань діяльності садівничого масиву.
Рішення загальних зборів учасників (акціонерів, членів) та інших органів юридичної особи є актами ненормативного характеру (індивідуальними актами), тобто офіційними письмовими документами, що породжують певні правові наслідки, які спрямовані на регулювання господарських відносин і мають обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.
Порядок скликання та проведення загальних зборів учасників юридичної особи визначений законодавством України, за положеннями якого учасники (акціонери, члени) юридичної особи мають бути до початку загальних зборів повідомлені про дату, місце, час проведення та порядок денний таких зборів. Такий порядок скликання загальних зборів вищого органу управління юридичної особи не залежить від її організаційно-правової форми, є загальноприйнятим та таким, що гарантує забезпечення права учасника (акціонера, члена) юридичної особи на участь в управлінні нею.
Права члена юридичної особи можуть бути визнані порушеними внаслідок недотримання вимог закону про скликання і проведення загальних зборів, якщо він не зміг взяти участь у загальних зборах, належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, зареєструватися для участі у загальних зборах тощо. При цьому позивачеві не може бути відмовлено у задоволенні вимог про визнання недійсними рішень загальних зборів тільки з мотивів недостатності його голосів для зміни результатів голосування з прийнятих загальними зборами членів рішень, оскільки вплив члена на прийняття загальними зборами рішень не вичерпується лише голосуванням.
Голосуванню передує обговорення усіма присутніми учасниками питань поряду денного, внесення певних пропозицій та виступи учасників, що за певних обставин може істотно вплинути на загальний хід голосування та змінити його результати в порівнянні з тими, які мали місце. З огляду на це, права учасника товариства можуть бути порушені внаслідок безпідставного позбавлення останнього можливості взяти участь у зборах (зокрема, у зв'язку з не повідомленням про них) та належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного.
Підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників (акціонерів, членів) юридичної особи можуть бути: невідповідність рішень загальних зборів нормам законодавства; порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів; позбавлення учасника (акціонера, члена) юридичної особи можливості взяти участь у загальних зборах. Зокрема, рішення загальних зборів юридичної особи можуть бути визнані недійсними в судовому порядку в разі недотримання процедури їх скликання.
Аналогічні висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28.01.2020 у справі №924/641/17.
Обов'язковою умовою повідомлення про скликання загальних зборів юридичної особи є одночасна наявність у такому повідомленні інформації про дату, час, місце проведення зборів та інформації про питання, що будуть винесені на розгляд зборів (порядок денний).
Відсутність у повідомленні про проведення загальних зборів будь-якої з названих складових, як і відсутність самого повідомлення, може бути підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів.
У підпункті 4.2.2 пункту 4.2 статуту Садівничого масиву "Магістраль" вказано, що про місце і час проведення, порядок денний чергових загальних зборів (конференції уповноважених) всі члени садівничого масиву мають бути повідомлені не пізніше ніж за 30 днів до дня проведення загальних зборів (конференції уповноважених).
У постанові від 10.05.2018 у справі №906/592/17 Верховний Суд дійшов висновку, що особа, яка скликає загальні збори учасників товариства, повинна вжити всіх розумних заходів для повідомлення учасників про проведення цих зборів. Обраний особою, що скликає загальні збори учасників товариства, спосіб повідомлення про їх проведення повинен забезпечити реальне персональне повідомлення учасника і не бути лише формальним направленням такого повідомлення.
Права учасника (акціонера, члена) юридичної особи можуть бути визнані порушеними внаслідок недотримання вимог закону про скликання і проведення загальних зборів, якщо він не зміг взяти участь у загальних зборах, належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, зареєструватися для участі у загальних зборах тощо. Неповідомлення учасника товариства про проведення загальних зборів в установленому законом та статутом порядку також порушує його права, зокрема право на участь у загальних зборах товариства та, відповідно, на участь в управлінні товариством, що може бути підставою для визнання рішень загальних зборів господарського товариства недійсними.
Отже, у справах з позовною вимогою про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників товариства, заявленою з підстав неповідомлення позивача як учасника товариства про проведення зборів, на яких прийняті спірні рішення, судам при вирішенні питання щодо порушення прав учасника товариства спірним рішенням необхідно з'ясовувати дотримання порядку скликання загальних зборів, зокрема щодо належного повідомлення позивача про такі збори, яке є складовою скликання зборів, а також щодо відповідності змісту повідомлення вимогам закону та статуту товариства, оскільки своєчасне і належне повідомлення учасника товариства про скликання загальних зборів, що містить вичерпну інформацію щодо проведення зборів, є важливим для формування волі при прийнятті рішень загальними зборами, аби кожен з учасників міг належним чином підготуватися і сформувати своє бачення щодо питань, які розглядаються на зборах, та повноцінно взяти участь у їх обговоренні. Якщо учасник (або його представник) узяв участь у загальних зборах і голосував на них, то ця обставина сама собою не обов'язково свідчить про те, що учасник був належним чином повідомлений про збори і мав змогу підготуватися до розгляду питань порядку денного.
Аналогічні висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду у постанові від 22.10.2019 у справі № 923/876/16.
Як зазначено у постанові Верховного Суду від 05.05.2020 у справі №916/1996/19, обраний особою, що скликає загальні збори учасників товариства, спосіб повідомлення про їх проведення повинен забезпечити реальне персональне повідомлення учасника і не бути лише формальним направленням такого повідомлення. У випадку заперечення учасником факту повідомлення його про проведення загальних зборів, обов'язок доказування обставин повідомлення позивача про проведення загальних зборів покладається на відповідача, як особу, рішення органу управління якої оспорюється.
Така ж позиція викладена у постановах Верховного Суду від 06.02.2020 у справі №906/307/19, від 13.09.2023 у справі № 910/1255/22, від 20.03.2024 у справі № 916/3902/21, від 20.06.2024 у справі № 910/15128/23 та інших.
Суд зауважує, що станом на день розгляду даної справи по суті відповідачем не надані належні та допустимі докази, які підтверджують факт повідомлення позивача про скликання та проведення 05.11.2023 позачергових загальних зборів СМ "Магістраль", не пізніше ніж за 30 днів до дня їх проведення, із зазначенням ініціатора проведення загальних зборів, місця і часу проведення, проєкту порядку денного.
За викладених обставин, враховуючи відсутність доказів повідомлення позивача про скликання позачергових загальних зборів Садівничого товариства "Магістраль", господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість тверджень позивача щодо позбавлення його можливості реалізувати своє право на участь у загальних зборах, за результатом проведення яких 05.11.2023 ухвалено рішення, зокрема, про виключення його з членів масиву.
Щодо тверджень позивача про відсутність кворуму на загальних зборах 05.11.2023, суд зауважує наступне.
Так, підпунктом 4.3.4 пункту 4.3 Статуту Садівничого масиву "Магістраль" передбачено, що засідання загальних зборів вважаються повноважними за умови присутності більше половини зареєстрованого складу членів масиву.
Відповідно до протоколу №5 від 05.11.2023, яким оформлено оскаржуване рішення загальних зборів, у даних загальних зборах брали участь 82 члени Садівничого масиву "Магістраль", у той час як загальна кількість зареєстрованих членів організації становить 160 осіб.
В свою чергу, суд зауважує, що в провадженні Господарського суду Одеської області перебувала справа №916/1986/24 за позовом ОСОБА_3 до Садівничого масиву "Магістраль" про визнання недійсним рішення позачергових загальних зборів СМ "Магістраль", оформленого протоколом №5 від 05.11.2023.
Рішенням суду від 02.12.2024 у справі №916/1986/24, залишеним в силі постановами Південно-західного апеляційного господарського суду від 09.04.2025 та Верховного Суду від 01.07.2025, позов задоволено частково, визнано недійсним означене рішення.
Під час розгляду справи судом встановлено, що згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань №34709835 від 11.03.2025, сформованим на запит суду станом на 05.11.2023, тобто на день проведення загальних зборів, на яких прийнято оскаржуване позивачем рішення, зареєстрованими членами Садівничого масиву "Магістраль" виступали 399 фізичних осіб.
За приписами ч.4 ст.75 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Таким чином, при розгляді справи №916/1986/24 було встановлено, що станом на 05.11.2023 в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань містились відомості про те, що зареєстрованими членами Садівничого масиву "Магістраль" виступали 399 фізичних осіб.
Так, з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб-підприємців створено Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (частина перша статті 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань").
В силу пунктів 7, 9 частини першої статті 4 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань", державна реєстрація базується, зокрема, на принципах об'єктивності, достовірності та повноти відомостей у Єдиному державному реєстрі, а також відкритості та доступності відомостей Єдиного державного реєстру.
Згідно з частиною першою статті 11 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань", відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі, є відкритими і загальнодоступними (крім реєстраційних номерів облікових карток платників податків та паспортних даних) та у випадках, передбачених цим Законом, за їх надання стягується плата.
Якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою. Якщо відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними. Якщо відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не внесені до нього, вони не можуть бути використані у спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості (частини перша-третя статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань").
В матеріалах справи відсутні докази, які б спростовували відомості щодо кількості членів СМ "Магістраль", що містились в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на час проведення спірних зборів.
До відзиву на позовну заяву відповідачем було додано лист Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) №24171/06.5-08 від 15.04.2024, наданий у відповідь на запит представника відповідача, яким також підтверджено внесення до реєстру відомостей про кількість членів Садівничого масиву "Магістраль" - 399 членів садівничого масиву.
Таким чином, оскільки відповідно до підпункту 4.3.4 пункту 4.3 Статуту Садівничого масиву "Магістраль" загальні збори членів організації правомочні вирішувати питання, якщо на них присутні 50% її членів, то для проведення 05.11.2023 загальних зборів потрібна була участь щонайменше 200 осіб (50% від 399 членів садівничого масиву).
Отже, доводи позивача про проведення 05.11.2023 позачергових загальних зборів садівничого масиву за відсутності кворуму є обґрунтованими та доведені вищевикладеним.
В свою чергу, прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення є безумовною та самостійною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв'язку з прямою вказівкою закону.
Також, під час вирішення спорів, пов'язаних з виключенням учасників, членів з юридичної особи, господарським судам слід враховувати, що у рішенні загальних зборів про виключення такого члена кооперативу повинні міститися обґрунтовані причини такого виключення і зазначено, які саме факти невиконання статутних обов'язків стали підставою для його виключення, в чому полягає систематичність невиконання членом кооперативу його обов'язків, якими саме діями (бездіяльністю) він перешкоджає досягненню цілей кооперативу. Відсутність відповідних відомостей у рішенні про виключення члена кооперативу може бути підставою для визнання зазначеного рішення недійсним за позовом такого члена кооперативу.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постанові від 09.04.2019 у справі №923/650/17.
Як слідує з протоколу №5 від 05.11.2023, підставою для виключення ОСОБА_1 зі складу членів Садівничого масиву "Магістраль" визначено несплату членських внесків та інших платежів на поточний банківський рахунок масиву, тобто недотримання єдиного порядку сплати внесків та обов'язкових платежів, встановленого рішенням Ради Садівничого масиву "Магістраль", оформленим протоколом №2 від 27.01.2022.
Так, відповідно до протоколу №2 засідання Ради масиву СМ "Магістраль" від 27.01.2022 (т.1 а.с.161-162), Радою для забезпечення суворого контролю та надходженнями, організації публічної звітності витрачання коштів СМ "Магістраль", які надходять у вигляді оплати членських внесків та обов'язкових платежів, встановлено, що членські внески та обов'язкові платежі оплачуються членами СМ "Магістраль" тільки на банківський рахунок; копії квитанцій про оплату надаються відповідальній особі СМ "Магістраль" особисто або на її електронну адресу (месенджер) не пізніше ніж через двадцять календарних днів після оплати; оригінал квитанції зберігається особою, що здійснила оплату, не менше трьох років.
Відповідно до п.4.5.11 Статуту СМ "Магістраль", Рада розробляє та затверджує на загальних зборах положення про внески, установлює порядок визначення розмірів вступних, членських та цільових внесків, термін та порядок їх оплати.
Отже, Рада може розробити порядок оплати членських внесків, проте останній має бути затверджений виключно загальними зборами.
В матеріалах справи відсутні докази затвердження вказаного рішення Ради загальними зборами СМ "Магістраль". Так само відсутні докази доведення цього рішення до членів садівничого масиву.
Таким чином, зазначене рішення Ради від 27.01.2022, оформлене протоколом №2, не несе будь-яких юридичних наслідків для членів СМ "Магістраль", оскільки прийняте всупереч вимог Статуту.
В свою чергу, з наявного в матеріалах справи Журналу обліку надходження грошових коштів, який містить перелік членів СМ "Магістраль", вбачається сплата з жовтня 2018 року по грудень 2023 року членських та інших внесків членами СМ "Магістраль", в тому числі і позивачем ОСОБА_1 .
Також, сплату членських внесків та інших платежів позивачем протягом 2000-2024 років зафіксовано у членській книжці садовода № НОМЕР_3 ОСОБА_1 .
Відповідачем наведені обставини не спростовані, доказів на підтвердження несвоєчасної чи неповної оплати членських внесків позивачем до суду не подано.
Таким чином суд констатує, що наведені у протоколі від 05.11.2023 загальних зборів членів СМ "Магістраль" підстави для виключення ОСОБА_1 з членів садівничого масиву є необґрунтованими.
Що стосується тверджень відповідача відносно того, що даний спір не підлягає розгляду в порядку господарського судочинства, суд зазначає наступне.
Згідно зі статтею 125 Конституції України, судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.
Відповідно до частини першої статті 18 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", суди спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 (далі - Конвенція) гарантує право кожного на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
За усталеною практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) суд, "встановлений законом", має бути утворений безпосередньо на підставі закону, діяти в законному складі в межах своєї предметної, функціональної та територіальної юрисдикції.
У рішенні від 20.07.2006 у справі "Сокуренко і Стригун проти України" (заяви №29458/04 та №29465/04) ЄСПЛ вказав, що фраза "встановлений законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Термін "судом, встановленим законом" у пункті 1 статті 6 Конвенції передбачає усю організаційну структуру судів включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів.
Спори за участю громадського об'єднання зі статусом юридичної особи як учасника цивільних правовідносин підлягають розгляду у судах за правилами як Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), так і ГПК України, залежно від змісту позовних вимог і сторін спору.
Аналогічні висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 06.04.2021 у справі №910/4998/20, постанові Верховного Суду від 07.09.2021 у справі №906/248/20, постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 23.06.2022 у справі №809/56/18, від 11.08.2021 у справі №813/19/17, постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 19.05.2022 у справі №295/7653/20, від 09.02.2022 у справі №295/1503/20.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.01.2021 у справі №127/21764/17, на яку посилається відповідач у відзиві на позовну заяву, досліджувалося питання можливості розгляду спорів щодо дострокового звільнення від виборної платної посади членів громадських та інших об'єднань громадян за рішенням органів, які їх обрали, у судовому порядку.
Касаційна скарга обґрунтовувалася перебуванням позивача на виборній посаді голови правління громадської організації на платній основі. Скаржник вважав, що спір належить до виключної компетенції внутрішньоорганізаційної діяльності громадської організації, при цьому за частиною третьою статті 221 Кодексу законів про працю України установлений порядок розгляду трудових спорів не поширюється на спори про дострокове звільнення від виборної платної посади членів громадських та інших об'єднань за рішенням органів, що їх обрали.
Велика Палата Верховного Суду сформувала правову позицію з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 23.05.2001 у справі №6-рп/2001, який у пункті 4.3 вказаного рішення зауважив:
"Відповідно до пункту 11 частини першої статті 92 Конституції України, законами України визначаються, зокрема, засади утворення і діяльності політичних партій, інших об'єднань громадян.
Частиною другою статті 8 Закону України "Про об'єднання громадян" визначено, що втручання державних органів та службових осіб у діяльність об'єднань громадян не допускається, крім випадків, передбачених цим Законом. Заборона втручання органів державної влади та органів місцевого самоврядування або їх посадових осіб у створення і внутрішню діяльність політичних партій та їх місцевих осередків, крім випадків, передбачених зазначеним Законом, міститься також в нормативних приписах частини третьої статті 4 Закону України "Про політичні партії в Україні". Об'єднання громадян діє на основі закону, статуту, положення (стаття 13 Закону України "Про об'єднання громадян"). Тобто внутрішня організація, взаємовідносини членів об'єднань громадян, їх підрозділів, статутна відповідальність членів цих об'єднань регулюються корпоративними нормами, встановленими самими об'єднаннями громадян, які базуються на законі; визначаються питання, які належать до їх внутрішньої діяльності або виключної компетенції і підлягають самостійному вирішенню. Отже, втручання органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб у здійснювану в рамках закону діяльність об'єднань громадян не допускається.
У разі виникнення спору щодо порушення об'єднаннями громадян, їх посадовими і службовими особами прав і свобод громадянина останній має право на підставі статті 55 Конституції України звернутись за їх захистом до суду. Визначення належності питань до внутріорганізаційної діяльності або виключної компетенції об'єднання громадян у кожному конкретному випадку вирішує суд в разі оскарження громадянином актів і дій таких об'єднань".
Відтак, зважаючи на вимоги Закону України "Про об'єднання громадян", у справі №127/21764/17 Велика Палата Верховного Суду зробила висновок, що юрисдикція суду не поширюється на правовідносини щодо створення громадського об'єднання чи громадської організації, визначення напряму її діяльності, здійснення управління діяльністю (окрім звільнення керівника), порядку та підстав набуття та припинення членства у громадській організації (громадському об'єднанні), участі у роботі громадської організації; делегування своїх представників на загальні збори громадської організації, у керівні органи, участі у розробці рішень та їх реалізації, можливості вносити пропозиції, рекомендації та проекти документів на розгляд органів громадської організації; користування послугами громадської організації, а також усіма видами методичної, консультативної та іншої допомоги, яку може надати громадська організація, на умовах, затверджених правлінням; обговорення питання роботи громадської організації та виборних органів, внесення пропозиції про вдосконалення їх діяльності; вимоги розгляду на засіданнях правління будь-яких питань, що стосуються діяльності громадської організації; отримання інформації про роботу органів громадської організації, участі у заходах, які проводяться громадською організацією або організовані за її участю; користування підтримкою громадської організації для вдосконалення, розширення та підвищення ефективності своєї роботи, вільно обговорювати питання роботи громадської організації та виборних органів, внесення пропозиції про вдосконалення їх діяльності; установлення і розвитку через громадську організацію двосторонніх та багатосторонніх зв'язків з іншими членами громадської організації; отримання інформаційних, методичних та інших матеріалів, практичної допомоги у створенні професійних творчих центрів, майстерень, лабораторій та інше.
Внутрішньостатутною діяльністю громадського об'єднання (громадської організації) є питання її створення, визначення напряму діяльності, реалізація прав її членів на участь у такій діяльності у правовідносинах, що не є за своїм змістом цивільно-правовими та не впливають на повноваження громадської організації як учасника цивільних чи трудових правовідносин, які урегульовані нормами цивільного, господарського чи трудового права та стосуються цивільних прав та інтересів третіх осіб.
Разом із тим Велика Палата Верховного Суду наголосила (та додатково підтвердила у своїй ухвалі від 28.08.2024 у справі №301/1637/16-ц), що в разі виникнення спору щодо порушення об'єднаннями громадян, їх посадовими і службовими особами прав і свобод громадянина, останній має право на підставі статті 55 Конституції України звернутись за їх захистом до суду. Визначення належності питань до внутрішньоорганізаційної діяльності або виключної компетенції об'єднання громадян у кожному конкретному випадку вирішує суд у разі оскарження громадянином актів і дій таких об'єднань.
При цьому Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що за обставинами справи №127/21764/17 позов поданий з метою захисту права позивача на участь у діяльності органу управління Громадської організації товариства садоводів "Малинівка", порядку скликання загальних зборів та правомочності їх рішення. Вказане рішення зборів зачіпає як права позивача щодо здійснення діяльності з управління юридичною особою як членом та керівником такої юридичної особи, так і процедуру прийняття такого рішення, що не можна вважати внутрішньостатутною діяльністю товариства.
Більш того, у справі №127/21764/17 Велика Палата Верховного Суду окремо не висловлювалася щодо юрисдикції спорів у справах про визнання недійсними рішень загальних зборів громадської організації в частині виключення її членів; вказала, що у значній кількості постанов Велика Палата Верховного Суду послідовно випрацювала критерії розмежування справ між цивільною та господарською юрисдикцією, визнавши юрисдикцію господарського суду у справах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи, пов'язаних зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи. При цьому трудові спори зазначених осіб підлягають вирішенню у порядку цивільного судочинства.
Разом з тим, у цій справі №916/507/25 спір не пов'язаний із призначенням / перебуванням позивача на певній посаді в складі громадської організації та / або звільненням з неї.
Так, принцип самоврядності громадської організації, передбачений статтею 3 Закону №4572-VI, не має абсолютного характеру та передбачає можливість втручання у її організаційну діяльність, якщо це відповідає чинному законодавству і переслідує легітимну мету.
Закон №4572-VI передбачає право громадської організації визначати порядок набуття та припинення членства у громадській організації, але це не означає, що вирішення порушення прав конкретної особи при реалізації цих повноважень громадською організацією має бути віднесене до виключної компетенції цієї ж організації. Зокрема, наприклад, якщо всупереч статті 24 Конституції України громадська організація передбачить обмеження прийняття її членів за кольором шкіри, це не може бути підставою для виключення дії Конституції України через відповідне бачення цією громадською організацією своєї внутрішньостатутної діяльності. Подібне порушення не може бути віднесене на розсуд виключно самої організації через гарантії Закону №4572-VI щодо невтручання держави у діяльність громадських організацій, оскільки це зачіпає питання відповідності статутних документів та їх реалізації законодавству України.
Саме тому Конституційний Суд України уникнув узагальненого визначення того, до чиєї компетенції (суду чи самої громадської організації) можуть бути віднесені спори щодо порушення об'єднаннями громадян, їх посадовими і службовими особами прав і свобод громадянина, вказавши, що саме суд має встановити характер порушення та відповідно до цього вирішити питання своєї компетенції при розгляді відповідного спору.
Під час розгляду даної справи судом встановлено, що при прийнятті спірного рішення №5 від 05.11.2023 був відсутній кворум; докази належного повідомлення позивача щодо проведення загальних зборів відсутні; підставою виключення позивача зі складу членів садівничого масиву стала несплата членських внесків та інших платежів на розрахунковий рахунок масиву, що спростовано матеріалами справи, що у сукупності є підставою для визнання цього рішення недійсним.
В свою чергу, визнання рішення №5 недійсним у частині виключення позивача зі складу членів садівничого масиву не є втручанням у внутрішньостатутну діяльність громадського об'єднання, натомість спрямоване на відновлення порушеного права позивача, захист якого гарантується Конституцією та законами України.
Згідно з частинами першою-другою статті 96-1 ЦК України, права учасників юридичних осіб (корпоративні права) - це сукупність правомочностей, що належать особі як учаснику (засновнику, акціонеру, пайовику) юридичної особи відповідно до закону та статуту товариства. Корпоративні права набуваються особою з моменту набуття права власності на частку (акцію, пай або інший об'єкт цивільних прав, що засвідчує участь особи в юридичній особі) у статутному капіталі юридичної особи.
Відповідно до частини шостої статті 96-1 ЦК України, корпоративними відносинами є відносини між учасниками (засновниками, акціонерами, пайовиками) юридичних осіб, у тому числі які виникають між ними до державної реєстрації юридичної особи, а також відносини між юридичною особою та її учасниками (засновниками, акціонерами, пайовиками) щодо виникнення, здійснення, зміни і припинення корпоративних прав.
У корпоративних відносинах об'єктом захисту є корпоративні права учасника товариства.
Учасники (засновники, акціонери, пайовики) юридичної особи мають право у порядку, встановленому установчим документом та законом: брати участь в управлінні юридичною особою у порядку, визначеному установчим документом, крім випадків, встановлених законом.
У порядку цивільного судочинства за загальним правилом можна розглядати будь-які справи, в яких хоча б одна зі сторін, зазвичай, є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства. Втім, з 28 березня 2014 року процесуальний закон передбачив юрисдикцію господарського суду щодо розгляду справ, які виникають з корпоративних відносин у спорах між юридичною особою, яка не є господарським товариством, та її учасниками (засновниками, членами), у тому числі учасником, який вибув, пов'язаними із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності такої особи (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12.09.2018 у справі №478/2192/13-ц).
За обставинами справи №916/507/25, рішенням №5 позивача виключено зі складу членів садівничого масиву. При цьому, виключення позивача здійснене з порушенням законодавства та вимог Статуту, порушує його право на участь в управлінні справами громадської організації.
З урахуванням викладеного, розгляд справи №916/507/25 у порядку господарського судочинства не суперечить висновкам, викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.01.2021 у справі №127/21764/17.
Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 01.07.2025 у справі №916/1986/24 у подібних правовідносинах.
Відповідно до ст.15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. За приписами ст.16 цього Кодексу, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Отже, кожна особа має право на захист свого порушеного, невизнаного або оспорюваного права чи законного інтересу, який не суперечить загальним засадам чинного законодавства. Порушення, невизнання або оспорення суб'єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.
Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу ст.2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", є, зокрема, захист гарантованих Конституцією України та законами прав і законних інтересів осіб.
Реалізуючи передбачене ст.64 Конституції України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб'єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.
Вирішуючи спір, суд повинен надати об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.
Надаючи правову оцінку належності обраного зацікавленою особою способу захисту, суду належить зважати на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
У п. 145 рішення від 15.11.1996 у справі "Чахал проти Об'єднаного Королівства" (Chahal v. theUnitedKingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Таким чином, суть цієї статті зводиться до вимоги надати людині такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави - учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов'язань. Крім того, Суд вказав на те, що за деяких обставин вимоги статті 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом.
Стаття 13 вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності "небезпідставної заяви" за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов'язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею, повинен бути "ефективним" як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Афанасьєв проти України" від 05.04.2005 (заява №38722/02)).
Ефективний засіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, а в разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування. Права особи в суді повинні бути захищені таким способом, який реально відновить її порушені інтереси.
Вимога позивача про визнання недійсним рішення позачергових загальних зборів садівничого масиву є законною, обґрунтованою та документально доведеною, такою, що забезпечить ефективний спосіб захисту порушеного права в розумінні Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та фактично призведе до його повновлення.
Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Згідно з усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v) від 9 грудня 1994 року, серія А, №303А, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" (Hirvisaari v Finland), №49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року) (рішення Європейського суду з прав людини "Серявін та інші проти України").
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа "Серявін та інші проти України", рішення від 10.02.2010).
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 26.06.2018 у справі № 127/3429/16-ц.
За приписами ст.ст. 73, 74 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Відповідно до ст.ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, господарський суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню.
У зв'язку із задоволенням позову витрати по сплаті судового збору за розгляд позову, відповідно до вимог ст.129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 13, 73-79, 86, 129, 232, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Позовні вимоги задовольнити.
2. Визнати недійсним рішення позачергових загальних зборів Садівничого масиву "Магістраль" (код ЄДРПОУ 20995350, 67540, Одеська обл., Лиманський р-н, с. Кремидівка, просп. 40-річчя Перемоги, буд.1), яке оформлено протоколом № 5 від 05 листопада 2023 року, в частині виключення ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) з членів Садівничого масиву "Магістраль" (код ЄДРПОУ 20995350, 67540, Одеська обл., Лиманський р-н, с. Кремидівка, просп. 40-річчя Перемоги, буд.1).
3. Стягнути з Садівничого масиву "Магістраль" (код ЄДРПОУ 20995350, 67540, Одеська обл., Лиманський р-н, с. Кремидівка, просп. 40-річчя Перемоги, буд.1) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) - 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп.судового збору.
4. Наказ видати після набрання рішенням суду законної сили.
Суддя М.Б. Сулімовська
Згідно з ч. ч.1, 2 ст.241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення у порядку, передбаченому ст. 257 ГПК України.
Повне рішення складено і підписано 21 липня 2025 р.