Справа № 761/46318/24
Провадження № 2/761/4193/2025
04 червня 2025 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:
головуючого: судді - Притули Н.Г.
при секретарях: Габунії М.Г., Герасько Д.М., Тихій П.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп», ОСОБА_2 про стягнення недоплаченого страхового відшкодування та відшкодування шкоди, спричиненої дорожньо-транспортною пригодою, -
11.12.2024 року до Шевченківського районного суду м.Києва надійшла зазначена позовна заява.
В позовних вимогах позивач просить:
стягнути з Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» на користь позивача невиплачену частину страхового відшкодування в сумі 11 229,31 грн.;
стягнути з ОСОБА_2 на користь позивача матеріальну шкоду в розмірі 64 588,00 грн., моральну шкоду в розмірі 10 000,00 грн.
Вимоги позову обґрунтовані тим, що 04.07.2024 року відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобілів «Volkswagen JETTA», державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_2 , «Volkswagen Touareg», державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_1 та «Mazda CX-3», державний номер НОМЕР_3 під керуванням водія ОСОБА_3 .
В результаті ДТП транспортні засоби зазнали механічних пошкоджень.
Цивільна відповідальність власника автомобіля «Volkswagen JETTA», державний номерний знак НОМЕР_1 була застрахована Приватним акціонерним товариством «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №218423313.
Як зазначає позивач, він звернувся до Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» та надав всі необхідні документи для здійснення страхової виплати. 30.08.2024 року на рахунок позивача без узгодження було зараховано часткове страхове відшкодування в розмірі 148 770,69 грн.
Однак, згідно з актом виконаних робіт від 10.09.2024 року та чеків про оплату, він сплатив за проведений відновлювальний ремонт 224 588,00 грн.
А тому, на думку позивача, з Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» підлягає стягненню недоплачене страхове відшкодування в сумі 11 229,31 грн. враховуючи максимальний ліміт відповідальності страховика становить 160 000,00 грн., а з ОСОБА_2 матеріальна шкода у розмірі 64 558,00 грн., оскільки виплаченої страховиком суми не достатньо для повного відшкодування спричиненої шкоди (224 588,00 грн. - 160 000,00 грн.) та моральна шкода у розмірі 10 000,00 грн. так як внаслідок пошкодження майна позивач зазнав сильних душевних хвилювань, порушено звичайний порядок життя та він був обмежений у переміщенні.
27.01.2025 року до суду надійшов відзив Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» в якому уповноважений представник просить відмовити в задоволенні заявлених вимог. Як зазначено у відзиві, страхова компанія здійснила виплату страхового відшкодування відповідно до статей 22, 28, 29, 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». Згідно із звітом про визначення вартості матеріального збитку №40199 складеного ФОП ОСОБА_4 , вартість матеріального збитку, заподіяного власнику пошкодженого транспортного засобу «Volkswagen Touareg», державний номерний знак НОМЕР_2 складає 151 970,69 грн. без урахування ПДВ на запасні частини.
Сума страхового відшкодування у розмірі 148 770,69 грн. (за вирахуванням франшизи - 3 200,00 грн.) була виплачена на користь позивача, що останнім не заперечується згідно поданої позовної заяви. У страховика відсутній обов'язок приймати до уваги висновок наданий позивачем, оскільки Законом визначений вичерпний перелік випадків, коли потерпілий має право самостійно обирати експерта для визначення розміру збитку. У позовній заяві позивач не обгрунтовує чому суд має надати перевагу звіту позивача, та не брати до уваги звіт відповідача. Представник вважає, що страховик здійснив виплату страхового відшкодування, у відповідача відсутні будь-які зобов'язання перед позивачем, оскільки зобов'язання були виконані у повному обсязі та належним чином. А тому різницю між фактичним розміром шкоди і сумою страхового відшкодування має сплатити винна у пошкодженні транспортного засобу позивача особа - винуватець ДТП.
Також представник зазначає, що враховуючи передбачену полісом франшизу в розмірі 3 200,00 грн., яка не відшкодовується страховиком, ліміт відповідальності страховика становить 156 800,00 грн., а не 160 000,00 грн.
23.04.2025 року до суду надійшла відповідь на відзив в якій представник позивача наполягає на задоволенні заявлених вимог з підстав, викладених в позовній заяві. Також представник зазначає, що в порушення вимог діючого законодавства огляд пошкодженого транспортного засобу не проводився оцінювачем який склав звіт. Відповідачем при виплаті страхового відшкодування було взято за основу звіт, який складено із порушенням п.5.1 Методики, а тому вказаний Звіт не є належним та допустимим доказом розміру завданої шкоди в розумінні статей 77, 78 ЦПК України. В той же час Звіт наданий позивачем відповідає всім вимогам діючого законодавства та не спростований відповідачем.
Заперечення на відповідь на відзив до суду не надходили.
Представник позивач а в судове засідання не з'явилась, звернулась із заявою про слухання справи за відсутності позивача та її представника, просить задовольнити позовні вимоги.
Відповідач - Приватне акціонерне товариство «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» в судове засідання уповноваженого представника не направив, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки суду не повідомив.
Відповідач ОСОБА_2 та його уповноважений представник в судове засідання не з'явилися, хоча належним чином були повідомлені про час та місце слухання справи, про поважні причини неявки в судове засідання суд не повідомили.
А тому, враховуючи положення статті 223 ЦПК України суд продовжив слухання справи у відсутність сторін, які не з'явились в судове засідання.
Дослідивши та оцінивши письмові докази по справі у їх сукупності, врахувавши процесуальні заяви сторін, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником автомобіля «Volkswagen Touareg», державний номерний знак НОМЕР_2 , що підтверджується копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу.
04.07.2024 року у м.Києві на бульварі Тараса Шевченка відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобілів «Volkswagen JETTA», державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_2 , «Volkswagen Touareg», державний номерний знак НОМЕР_2 під керування водія ОСОБА_1 та «Mazda», д.н.з НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_3 .
Постановою Шевченківського районного суду м.Києва від 20.08.2024 року (справа №761/25757/24) ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу.
Як зазначено в постанові, водій ОСОБА_2 04.07.2024 о 12 год. 20 хв. по бул. Шевченка у м. Києві (напроти метро Університет), керуючи транспортним засобом «Volkswagen Jetta», д.н.з НОМЕР_1 не обрав безпечної швидкості руху, не дотримався безпечної дистанції та скоїв зіткнення з транспортним засобом «Volkswagen Тouareg», д.н.з НОМЕР_2 , який зупинився попереду та який скоїв зіткнення з транспортним засобом «Mazda», д.н.з НОМЕР_3 , який рухався попереду. При дорожньо - транспортній пригоді транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. Своїми діями водій ОСОБА_2 порушив п. 12.1, 13.1 ПДР України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, тобто вчинив правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.
Постанова набрала законної сили.
Відповідно до положень ч. 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Отже, постановою суду встановлено, що дорожньо-транспортна пригода, яка сталася 04.07.2024 року, відбулася з вини ОСОБА_2 .
На момент ДТП цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу «Volkswagen JETTA», державний номерний знак НОМЕР_1 , була застрахована у Приватному акціонерному товаристві «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» згідно з полісом №ЕР-218423313 із визначеною страховою сумою за шкоду, спричинену пошкодженням майна - 160 000,00 грн., франшиза - 3 200,00 грн.
Позивач повідомив страхову компанію про настання події, що має ознаки страхового випадку.
Приватне акціонерне товариство «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» протягом 10 робочих днів на виконання вимог статті 34.2 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» направила власного представника для огляду пошкодженого автомобіля та 16.07.2024 року був складений протокол технічного огляду.
Приватне акціонерне товариство «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» визнало випадок страховим та 30.08.2024 року на рахунок позивача було перераховане страхове відшкодування в сумі 148 770,69 грн.
Як вбачається з матеріалів справи, Приватне акціонерне товариство «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» визначило розмір страхового відшкодування на підставі Звіту №40199 про оцінку вартості (розміру) збитків, заподіяних пошкодженням транспортного засобу складеного 17.08.2024 року ФОП ОСОБА_4 за яким вартість відновлювального ремонту автомобіля «Volkswagen Touareg», державний номерний знак НОМЕР_2 становить 454 461,46 грн. (включаючи ПДВ на запасні частини та матеріали фарбування), матеріальний збиток з урахуванням ПДВ становить 178 012,83 грн. та відповідно 151 970,69 грн. без урахування ПДВ.
Як зазначила представник відповідача, із суми матеріального збитку було відраховано 3 200,00 франшизи, було сплачено на рахунок позивача 148 770,69 грн. (151 670,69 - 3 200,00).
В той же час з матеріалів справи вбачається, що позивач здійснив відновлення власного автомобіля та згідно з актом на виконані роботи від 10.09.2024 року та копіями квитанцій, він сплатив 224 588,00 грн. ФОП ОСОБА_5 , який виконував ремонтні роботи не є платником ПДВ.
Обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників (ст. 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» в редакції чинній на день ДТП).
У разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи (п. 22.1. ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).
Відповідно до ст. 28 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, - це шкода, пов'язана з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу.
Згідно з ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.
Стаття 12.1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачає, що розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від страхової суми, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих.
Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.
При зверненні до суду з позовом позивач просив стягнути з відповідача - Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» на свою користь 11 229,31 грн., як різницю між розміром відповідальності страховика 160 000,00 грн. та виплаченою сумою страхового відшкодування в сумі 148 770,69 грн. (160 000,00 грн. - 148 770,69 грн.).
Однак суд не може в повній мірі погодитись із зазначеним позивачем, оскільки відповідальність страховика зменшується на суму франшизи (в даному випадку 3 200,00 грн.). А тому, оскільки ФОП ОСОБА_5 не є платником ПДВ, виходячи з розміру відповідальності страховика, з Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» на користь позивача підлягає стягненню 8 029,31 грн. (160 000,00 грн. - 3 200,00 грн. - 148 770,69 грн.).
Щодо заявлених вимог про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 матеріальної шкоди у розмірі 64 588,50 грн., що становить різницю між вартістю фактично понесених витрат позивача на відновлення автомобіля та лімітом відповідальності страховика, моральної шкоди у розмірі 10 000,00 грн. варто зазначити наступне.
За змістом ч.1 ст.1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до ч.1 ст.1188 ЦК України, шкода, завдана одній особі з вини іншої особи внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується винною особою.
За приписами ст.1194 ЦК України, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Відповідно ст.1192 ЦК України, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Власник пошкодженого внаслідок ДТП транспортного засобу має право на відшкодування у повному обсязі завданої йому майнової шкоди. При цьому, якщо цивільна відповідальність заподіювача шкоди була застрахована, але розміру страхового відшкодування не вистачає для повного відшкодування завданої майнової шкоди, у тому числі й у разі встановлення законодавчих обмежень щодо відшкодування шкоди страховиком, то в такому разі майнова шкода у вигляді втрати товарної вартості транспортного засобу повинна бути відшкодована особою, яка завдала шкоду, в загальному порядку.
Відповідно до чч.1, 2 ст.22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є:
1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);
2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
У постанові від 02 грудня 2015 року у справі № 6-691цс15 Верховний Суд України дійшов висновку, що правильним є стягнення з винного водія різниці між фактичною вартістю ремонту з урахуванням заміни зношених деталей на нові (без урахування коефіцієнта фізичного зносу) та страховим відшкодуванням, виплаченим страховиком у розмірі вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля з урахуванням зносу деталей, що підлягають заміні, оскільки в цьому випадку у страховика не виник обов'язок з відшкодування такої різниці незважаючи на те, що вказані збитки є меншими від страхового відшкодування (страхової виплати).
Вказаний висновок підтверджений Верховним Судом, зокрема і в постанові від 22 квітня 2021 року у справі № 759/7787/18 (провадження № 61-10773св20), яка підлягає врахуванню судом при вирішення заявлених вимог.
Отже, з врахуванням зазначеного та встановленої вини ОСОБА_2 в спричиненні шкоди позивачу, сторона відповідача не заперечувала розмір спричиненої шкоди, враховуючи законодавчо визначене право позивача отримати відшкодування збитків відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі, суд вважає за можливе стягнути з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача 64 588,00 грн. (в межах заявлених вимог позивача) (224 588,00 грн. - (160 000,00 грн. - 3 200,00 грн.)).
Щодо вимог позивача про відшкодування моральної шкоди варто зазначити наступне.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Моральна шкода полягає:
1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я;
2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів;
3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна;
4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Згідно з частиною третьою статті 23 ЦК України розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті (ч.1 ст.1167 ЦК України).
Отже, враховуючи що судом встановлена вина відповідача - ОСОБА_2 у пошкодженні автомобіля, який належить на праві власності позивачу, суд приходить до висновку про можливість стягнення з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача моральної шкоди. При визначенні розміру завданої позивачу моральної шкоди суд враховує, що внаслідок ДТП було пошкоджено автомобіль, що позбавляло позивача можливості вести нормальний спосіб життя та користуватися власністю, тривалість душевних страждань, враховуючи час, протягом якого позивач не міг користуватись власним автомобілем для власних потреб, а також виходячи із вимог розумності та справедливості, суд приходить до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача моральної шкоди в розмірі 10 000,00 грн.
Крім того, у відповідності до положень ст. 141 ЦПК України з відповідачів на користь позивача підлягають стягненню судові витрати по сплаті судового збору пропорційно задоволеним вимогам.
Враховуючи викладене, керуючись Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст.ст. 3-5, 7-13, 17, 43, 49, 76-81, 141, 258, 262, 264, 265, 268, 352-353 ЦПК України, суд
вирішив:
Позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_1 ) до Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» (ЄДРПОУ 24175269, адреса: м.Київ, вул.Глибочицька, буд.44), ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , адреса проживання: АДРЕСА_2 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_3 ) про стягнення недоплаченого страхового відшкодування та відшкодування шкоди, спричиненої дорожньо-транспортною пригодою - задовольнити частково.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» на користь ОСОБА_1 страхове відшкодування в сумі 8 029 (вісім тисяч двадцять дев'ять) гривень 31 копійку та 113,36 грн. судового збору.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 матеріальний збиток в сумі 64 588 (шістдесят чотири тисячі п'ятсот вісімдесят вісім) гривень 00 копійок, 10 000,00 грн. моральної шкоди та 1 052,65 грн. судового збору.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту рішення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя: Н.Г. Притула