Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
про передачу справи до іншого суду
22 липня 2025 року Справа № 520/19003/25
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Супрун Ю.О., розглянувши адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) про скасування постанови, -
Позивач - ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просить суд:
- скасувати Постанову № 718248 від 08.07.2025 року, складеною ІНФОРМАЦІЯ_2 Код НОМЕР_2 .
В обгрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 05.07.2025 працівники поліції Чугуївського РУП ГУНП в Харківський області, затримали Позивача у місті Чугуїв, та склали протокол затримання, відповідно до ч.3 ст. 210-1 та доставили Позивача до ІНФОРМАЦІЯ_3 . При затриманні, працівники поліції повідомили Позивачу, що він є у розшуку за порушення правил військового обліку, відповідно до звернення до органів національної поліції за № Е2475759 від 15.06.2025 року. У приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_3 , відносно Позивача, також був складений Протокол № 718122 від 05.07.2025 року, офіцером мобілізаційного відділення ІНФОРМАЦІЯ_3 . Внаслідок обставин, вказаних вище було складено постанову №7/8248 про адміністративне правопорушення передбачене частини третьої статті 210-1 КУпАП.
Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 20 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
Згідно з частиною другою статті 20 КАС України окружним адміністративним судам підсудні всі адміністративні справи, крім визначених частинами першою та третьою цієї статті.
Як слідує з позовної заяви вимоги позивача зводяться до незгоди з постановою №718248 від 08.07.2025 року, складеною ІНФОРМАЦІЯ_2 , якою на підставі частини третьої статті 210-1 КУпАП накладено штраф в розмірі 17000 грн, та передумовою винесення, якої було оформлення та направлення позивачу повістки №36037718.
Згідно із пунктом 21 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560 за викликом районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (Центрального управління або регіонального органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувальних органів) резервісти та військовозобов'язані зобов'язані з'являтися у строк та місце, зазначені в повістці, для взяття на військовий облік, уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки), проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби.
Відповідно до частини третьої статті 210-1 КУпАП вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Частиною першою статті 286 КАС України передбачено, що адміністративна справа з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності вирішується місцевими загальними судами як адміністративними судами протягом десяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Отже, спірні відносини, які виникли між сторонами справи, стосуються наявності або відсутності з боку позивача порушень приписів Кодексу України про адміністративні правопорушення та, відповідно, правомірності прийняття відповідачем рішення у справі щодо притягнення позивача до адміністративної відповідальності.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про те, що така справа відповідно до пункту 1 частини першої статті 20 Кодексу адміністративного судочинства України предметно підсудна місцевому загальному суду як адміністративному суду, а не Харківському окружному адміністративному суду.
Частиною першою статті 318 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю, якщо рішення прийнято судом з порушенням правил юрисдикції (підсудності), визначених статтями 20, 22, 25-28 цього Кодексу.
Отже, рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю, якщо рішення прийнято судом з порушенням правил юрисдикції (підсудності), визначених, зокрема, статтею 20 Кодексу адміністративного судочинства України.
Водночас варто зазначити, що Кодексом адміністративного судочинства України не врегульовано дії суду при вирішенні питання про відкриття провадження у справі у випадку встановлення недотримання позивачем правил предметної підсудності.
У зв'язку із цим суд зазначає, що частиною шостою статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права).
Відтак, суд вважає за необхідне у відповідності до частини шостої статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України за аналогією закону застосувати положення статті 29 Кодексу адміністративного судочинства України.
Так, відповідно до пункту 2 частини першої статті 29 Кодексу адміністративного судочинства України суд передає адміністративну справу на розгляд іншого адміністративного суду, якщо при відкритті провадження у справі суд встановить, що справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Вирішуючи питання про те, на розгляд якого саме місцевого загального суду як адміністративному суду належить передати матеріали даного позову, суд виходить з того, що згідно статті 25 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративні справи з приводу оскарження індивідуальних актів, а також дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об'єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, визначених цим Кодексом.
Отже, стаття 25 Кодексу адміністративного судочинства України пов'язує підсудність справи, зокрема, із зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем до суду надано паспорт громадянина України у формі ID картки на ім'я ОСОБА_1 без вкладишу про зареєстроване місце проживання позивача.
Однак, позивачем у вказаній позовній заяві самостійно зазначено адресу місця проживання - АДРЕСА_3 .
Судом встановлено, що у постанові ІНФОРМАЦІЯ_4 №718248 від 08.07.2025 року, копія якої наявна в матеріалах справи, зазначено задеклароване/зареєстроване місце проживання (перебування) позивача: АДРЕСА_4 .
Положеннями частини 6 статті 171 КАС України визначено, що суддя може також користуватися даними Єдиного державного демографічного реєстру.
Враховуючи положення статті 171 КАС України та з метою встановлення місця проживання / реєстрації позивача, судом отримано відповідь з Єдиного державного демографічного реєстру №1591904 від 22.07.2025, згідно якої адреса реєстрації позивача не зазначена.
Відтак, судом враховується адреса місця проживання, яка зазначена позивачем самостійно у позовній заяві та у постанові ІНФОРМАЦІЯ_4 №718248 від 08.07.2025, а саме - АДРЕСА_4 .
Тому суд приходить до висновку про наявність правових підстав для передачі матеріалів цієї справи на розгляд до Слобідського районного суд міста Харкова.
Відповідно до частини першої та частини другої статті 30 Кодексу адміністративного судочинства України спори між адміністративними судами щодо підсудності не допускаються. Адміністративна справа, передана з одного адміністративного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 29 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження адміністративним судом, до якого вона надіслана.
Частиною восьмою статті 29 КАС України встановлено, що передача адміністративної справи з одного суду до іншого на підставі відповідної ухвали, яка підлягає оскарженню, здійснюється не пізніше наступного дня після закінчення строку на оскарження такої ухвали, а в разі подання апеляційної скарги - після залишення її без задоволення.
Керуючись ст. 25, ст. 26, ст. 29, ст. 243, ст. 248, ст. 294, ст. 295, ст. 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя -
Адміністративну справу №520/19003/25 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови - передати за підсудністю до Слобідського районного суд міста Харкова (адреса: 61068, м. Харків, вул. Холодноярська, 5).
Передачу справи здійснити не пізніше наступного дня після закінчення строку на оскарження ухвали, а в разі подання апеляційної скарги - після залишення її без задоволення.
Копію ухвали суду надіслати (вручити, надати) учасникам справи (їх представникам), зокрема, шляхом направлення тексту ухвали електронною поштою, факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), телефонограмою, оголошення на офіційному веб-порталі Судової влади України.
Ухвала може бути оскаржена до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Суддя Ю.О. Супрун