Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
з питання прийняття позову до розгляду і відкриття провадження
в адміністративній справі та з питання повернення позову
22 липня 2025 р. справа №520/10956/25
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Сліденко А.В., розглянувши питання прийняття до розгляду позову
ОСОБА_1 (далі за текстом - позивач, заявник)
до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (далі за текстом - відповідач, адміністративний орган, владний суб"єкт, орган публічної адміністрації)
про1) визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо припинення нарахування та виплати ОСОБА_1 щомісячної доплати в розмірі 2 000,00 грн. (дві тисячі гривень 00 коп.) згідно з Постановою Кабінету Міністрів України №713 від 14.07.2021 року «Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб»; 2) зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області провести нарахування та виплату ОСОБА_1 щомісячної доплати у розмірі 2 000,00 грн. (дві тисячі гривень 00 коп.), згідно із з Постановою Кабінету Міністрів України №713 від 14.07.2021 року «Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб», починаючи з дати припинення доплати, із врахуванням раніше виплачених сум,
встановив:
Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з даним позовом -29.04.2025р.
Ухвалою суду від 05.05.2025р. позов було залишено без руху та надано позивачу строк у 5 днів для подання до суду уточненої позовної заяви із зазначенням в позовних вимогах календарної дати, з якої відповідач повинен здійснити перерахунок пенсії із збереженням доплати до пенсії, що передбачена постановою КМУ від 14.07.2021 №713.
Копія ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслана позивачу на адресу реєстрації, зазначену у позовній заяві та у копії паспорта позивача, що долучений до матеріалів справи, однак на адресу суду 27.05.2025р. повернувся конверт з відміткою про неможливість вручення у зв'язку із відсутністю адресата за вказаною адресою (штрихкодовий ідентифікатор ПАТ "Укрпошта" 0610251482392).
Судом 28.05.2025р. повторно направлено заявнику копію ухвали про залишення позовної заяви без руху, яка була отримана 04.06.2025р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.
Від позивача 10.06.2025р. до суду надійшла уточнена позовна заява, у якій було заявлено вимоги: 1) визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо припинення нарахування та виплати ОСОБА_1 щомісячної доплати в розмірі 2000,00 грн. (дві тисячі гривень 00 коп.), згідно з постановою Кабінету Міністрів України № 713 від 14.07.2021 року «Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб»; 2) зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області з 01 травня 2023 року провести нарахування та виплату ОСОБА_1 щомісячної доплати у розмірі 2000,00 грн. (дві тисячі гривень 00 коп.), згідно із постановою Кабінету Міністрів України №713 від 14.07.2021 року «Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб», починаючи з дати припинення доплати, із врахуванням раніше виплачених сум.
Суд, розглядаючи питання про наявність підстав для відкриття провадження у даній справі, встановив, що у спірних правовідносинах наявні ознаки звернення до суду із пропущенням 6-місячного строку.
Ухвалою суду від 30.06.2025р. позов було залишено без руху у зв'язку із відсутністю юридично умотивованої та документально доведеної заяви про поновлення пропущеного строку на звернення до суду із долученням належних, допустимих, достатніх та достовірних доказів настання цього наслідку через дію поважної причини.
16.07.2025р. до суду надійшло клопотання про поновлення строку звернення до суду, в якій заявник просив суд визнати причину пропуску строку поважною та поновити строк, оскільки 15.01.2025 заявник звернувся до відповідача із заявою стосовно виплати щомісячної доплати. Відповідь від ГУПФУ заявник отримав 06.02.2025 року. До моменту отримання цієї відповіді жодних офіційних повідомлень про припинення виплати позивачу не надходило ані письмово, ані через електронні сервіси Пенсійного фонду.
Вирішуючи питання про усунення недоліків в оформленні позову та наявності підстав для прийняття позову до розгляду, суд виходить із таких підстав та мотивів.
За змістом п.9 ч.3 ст.2, ч.2 ст.44, ч.1 ст.45 КАС України учасники справи повинні діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до власних прав і здійснювати реалізацію цих прав таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання обов'язків, встановлених законом або судом, зокрема, і стосовно дотримання строку звернення до адміністративного суду.
Такий висновок цілком корелюється із правовою позицією постанови Верховного Суду від 21.05.2020 у справі №826/22361/15 та постанови Верховного Суду від 20.04.2022р. у справі №807/627/16.
За правилами ч.1 ст.122 і ч.2 ст.122 КАС України позов може бути подано у межах строку звернення до суду, встановленого законом, а перебіг згаданого строку розпочинається з дня коли особа дізналась або повинна була дізнатися про порушення власних прав (інтересів).
З положень наведених норм процесуального закону витікає, що законодавець виходить не тільки з факту безпосередньої обізнаності особи про факти порушення власних прав (інтересів), а й об'єктивної можливості особи знати про існування таких фактів, а тому застосовану законодавцем конструкцію «повинна була дізнатись» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов'язок особи дізнатися про порушення власних прав (інтересів).
Такий висновок цілком корелюється із правовою позицією постанови Верховного Суду від 31.03.2021р. по справі №520/3047/2020 та постанови Верховного Суду від 20.04.2022р. у справі №807/627/16.
Відносно спірних правовідносин в частині призначення, нарахування, виплати щомісячної доплати до пенсії у порядку постанови КМУ від 14.07.2021р. №713 строк звернення особи до адміністративного суду встановлений ч.2 ст.122 КАС України і складає шість місяців.
Підстав для поширення на спірні правовідносини дії ч.3 ст.51 Закону України від 09.04.1992р. №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» судом з матеріалів справи не виявлено, позаяк управлінське волевиявлення суб"єкта владних повноважень з приводу призначення, обчислення, нарахування та виплати щомісячної доплати до пенсії у порядку постанови КМУ від 14.07.2021р. №713 не є перерахунком пенсії у розумінні ст.63 Закону України від 09.04.1992р. №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб", адже здійснюється не у зв"язку із зміною розмірів видів грошового забезпечення та не у зв"язку із введенням нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, а через іншу підставу - у зв'язку із виконанням окремого рішення Уряду України нормативного характеру - постанови КМУ від 14.07.2021р. №713.
З доводів позову та матеріалів позову судом за власною ініціативою наразі не виявлено інших норм права, котрі можуть бути застосовані до спірних правовідносин в аспекті строку звернення до суду, окрім ч.2 ст.122 КАС України.
Згідно з ч.1 ст.118 КАС України процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.
Відповідно до ч.1 ст.121 та ч.1 ст.123 КАС України умовою для поновлення пропущеного процесуального строку є поважність причини, котра зумовила такий стан практичної реалізації процесуального права чи обов'язку.
Тому до кола поважних причин пропуску процесуального строку можуть бути віднесені реально існуючі обставини фактичної дійсності, які не залежать від внутрішньої волі заінтересованої особи, мали місце протягом перебігу пропущеного строку і створюють істотні та об»єктивно непереборні чи нездоланні перешкоди або труднощі у виконанні конкретної процесуальної дії у межах встановленого законом проміжку часу, у тому числі і дії з подання позову.
Такий висновок цілком корелюється із правовою позицією постанови Верховного Суду від 21.04.2021р. у справі №640/25046/19 та постанови Верховного Суду від 06.04.2023р. у справі №320/7204/21.
Докази існування цих обставин відповідно до ч.1 ст.77, ч.2 ст.79, ч.1 ст.123, ч.2 ст.123, ч.4 ст.161, ч.6 ст.161 КАС України повинні бути подані до суду разом із позовом, бо на етапі відкриття провадження у справі у суду відсутні повноваження витребовувати будь-які докази.
Такий висновок цілком корелюється із правовою позицією постанови Верховного Суду від 31.03.2021р. по справі №520/3047/2020 та постанови Верховного Суду від 19.12.2022р. у справі №420/13281/20, де указано, зокрема, що суд вивчає лише ті докази, що надійшли разом з позовною заявою.
Отже, на стадії вирішення питання про прийняття позову до розгляду суд досліджує та оцінює саме надані позивачем докази виключно у контексті подання позову із дотриманням вимог ч.2 ст.122, ч.1 ст.123, ч.6 ст.161, ч.1 ст.169, ч.2 ст.171 КАС України.
Умотивовуючи поважність причини пропуску строку на звернення до суду позивач зазначає, що не був обізнаний з припиненням виплати доплати до пенсії після перерахунку пенсії на виконання рішення суду, а дізнався про це лише після звернення із заявою від 15.01.2025р.
Між тим, у силу правового висновку п.20 постанови Верховного Суду від 07.12.2022р. у справі №420/4995/21 під час вирішення питання про дотримання особою, яка звернулася до суду з адміністративним позовом, встановленого строку звернення з'ясуванню підлягають наступні обставини, а саме: - за захистом якого порушеного права особа звернулася до суду; - коли особа дізналася про порушення своїх прав (чи дотримано строк з дати обізнаності); - коли вона повинна була дізнатися про їх порушення; - чи мала вона можливість дізнатися про порушення своїх прав; - наявність поважних причин, які об'єктивно заважали дізнатись про порушення своїх прав чи звернутися з позовом до суду.
Тлумачення змісту абз.1 ч.2 ст.122 КАС України викладено також і в постанові Верховного Суду від 20.04.2022р. у справі №807/627/16, відповідно до якої неможливість точного встановлення дня обізнаності особи з порушенням власних прав зумовлює обчислення строку з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів). При цьому "повинна" слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов'язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо вона знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
Згідно з правовою позицією постанови Великої Палати Верховного Суду від 27.07.2023р. у справі №990/14/22: 1) порівняльний аналіз словоформ «дізналася» та «повинна була дізнатися» дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов'язку особи знати про стан своїх прав. Незнання про порушення через неналежну реалізацію своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду; 2) Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними. Тривалість строку звернення до суду не змінюється залежно від того, коли було реалізоване право на позов.
Стосовно випадку звернення громадянина до суду у спорі про пенсійне забезпечення застосовними (релевантними) є правові висновки постанови Верховного Суду від 31.03.2021р. у справі № 240/12017/19, де указано, що: пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує; така особа має реальну, об'єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про рішення, на підставі якого було здійснено призначення пенсії чи був здійснений її перерахунок, з яких складових вона складається, як обрахована та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий її розрахунок чи розрахунок її складових; з дня отримання пенсійної виплати особою, якій призначена пенсія вона вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів.
Отже, у межах спору про пенсійне забезпечення саме позивач - громадянин у порядку ч.1 ст.77 КАС України повинен довести факт звернення до суду у межах визначеного процесуальним законом строку або факт звернення до суду з пропуском визначеного строку з поважних причин, долучивши до матеріалів позову на виконання вимог ч.2 ст.79, ч.4 ст.161, ч.6 ст.161 КАС України докази, які б поза розумним сумнівом неспростовно та беззаперечно доказували обставини об'єктивної нездатності через дію непереборних та нездоланних факторів довідатись про дату призначення чи перерахунку пенсії, видів або розмірів складових призначеної чи перерахованої пенсії, суму пенсії до нарахування та суму пенсії до виплати.
Матеріали позову не містять ані доводів, ані доказів про фізичну нездатність заявника провести арифметичні обчислення належної суми пенсії після виконання суб'єктом владних повноважень рішення Харківського окружного адміністративного суду у спосіб проведення перерахунку пенсії та порівняти отримане арифметичне значення із сумою реально одержаної пенсії як щомісячного платежу.
Суд вважає, що з огляду на приписи ч.2 ст.122 КАС України та ч.3 ст.51 Закону України від 09.04.1992р. №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" захист права на отримання щомісячної доплати до пенсії у порядку постанови КМУ від 14.07.2021р. №713 заявник повинен здійснювати або з дати, коли мала настати подія призначення відповідного платежу за постановою КМУ від 14.07.2021р. №713 (тобто з - 01.07.2021р.) або з дати, коли настала подія вчинення суб"єктом владних повноважень управлінського волевиявлення з приводу припинення виплат за постановою КМУ від 14.07.2021р. №713 у зв"язку із виконанням конкретного рішення суду про збільшення розміру пенсії.
При цьому, у першому із означених випадків стосовно календарної дати - 01.07.2021р. предметом оскарження є або бездіяльність суб'єкта владних повноважень з приводу непризначення щомісячної доплати до пенсії у порядку постанови КМУ від 14.07.2021р. №713, або відмова у призначенні щомісячної доплати до пенсії у порядку постанови КМУ від 14.07.2021р. №713.
У другому із означених випадків предметом оскарження є дія суб'єкта владних повноважень з приводу припинення виплати доплати до пенсії у порядку постанови КМУ від 14.07.2021р. №713.
Відносно обох окреслених випадків підлягає застосуванню строк звернення до суду згідно з ч.2 ст.122 КАС України - шість місяців від події, коли громадянин як отримувач грошових коштів за пенсією повинен був дізнатись (не міг не довідатись) про непризначення щомісячної доплати до пенсії у порядку постанови КМУ від 14.07.2021р. №713 або про припинення щомісячної виплати доплати до пенсії у порядку постанови КМУ від 14.07.2021р. №713.
Відносно самостійно сформульованої представником заявника вимоги про ненарахування з 01.05.2023р. щомісячної доплати до пенсії згідно постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року №713 станом на дату звернення заявника до суду у цій справі визначений ч.2 ст.122 КАС України строк звернення до суду збіг.
З огляду на викладене наведена позивачем причина не може бути кваліфікована судом у якості достатньої підстави для визнання причин пропуску строку на звернення до суду відносно вимоги з 01.05.2023р. поважними.
При цьому, суд вважає, що подію настання обізнаності учасника суспільних відносин з порушенням власних прав (інтересів) (рівно як і подію неможливості бути необізнаним) слід відмежовувати від події початку реального захисту того права (інтересу), який особа вважає порушеним у тому числі і у спосіб звернення за професійною правничою допомогою адвоката та направлення цим суб"єком права адвокатських запитів до відповідних суб"єктів владних повноважень. Тому отримання відповіді на запит у такому випадку об"єктивно не може бути кваліфіковано у якості початку перебігу строку на звернення до суду.
Відтак, вимоги ухвали Харківського окружного адміністративного суду від 30.06.2025р. у справі №520/10956/25 слід визнати невиконаними.
У зв'язку із викладеним згідно з ч.1 ст.169 КАС України заявникові позовна заява підлягає поверненню.
Разом із тим, зважаючи на наявність у заявника спеціального правового статусу, суд у даному конкретному випадку знаходить за справедливе прийняти позов до провадження в частині тих вимог, відносно яких наразі не виявлено факту звернення до суду поза межами процесуального строку, згідно з ч.2 ст.122 КАС України.
Керуючись ст.ст.8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст.4-12, 118, 121-123, 160, 161, 169, 171, 173, 175, 241-243, 248, 256, 257, 295 КАС України, суддя
ухвалив:
1.Викладені в заяві від 14.07.2025р. доводи визнати недостатніми підставами для визнання поважними причин пропуску строку звернення до суду. Заяву про поновлення строку звернення до суду від 14.07.2025р. - залишити без задоволення. Вимоги ухвали Харківського окружного адміністративного суду від 30.06.2025р. у справі №520/10956/25 - визнати невиконаними.
Позов в частині вимоги перерахувати та виплатити доплату до пенсії у порядку постанови КМУ від 14.07.2021р. №713 з 01.05.2023р. - повернути.
Прийняти позов до розгляду та відкрити провадження в адміністративній справі в частині про: 1) визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо припинення нарахування та виплати ОСОБА_1 щомісячної доплати в розмірі 2000,00 грн. (дві тисячі гривень 00 коп.), згідно з постановою Кабінету Міністрів України № 713 від 14.07.2021 року «Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб»; 2) зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області з 29.10.2024 року провести нарахування та виплату ОСОБА_1 щомісячної доплати у розмірі 2000,00 грн. (дві тисячі гривень 00 коп.), згідно із постановою Кабінету Міністрів України №713 від 14.07.2021 року «Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб», починаючи з дати припинення доплати, із врахуванням раніше виплачених сум.
Копії даної ухвали направити учасникам справи з урахуванням належності до кола суб'єктів владних повноважень та відомостей про офіційні адреси в ЄСІТС. Роз'яснити, що надсилання процесуальних документів буде здійснюватись за указаними у позові адресами сторін. Сповістити, що інформація відносно справи може бути отримана за посиланням: http://court.gov.ua/fair/sud2070.
2.Здійснювати розгляд та вирішення справи одноособовим складом суду у порядку ст.263 КАС України.
3.Зобов'язати відповідача подати до суду: 1) відзив на позов, де чітко та однозначно зазначити про те, які з викладених у позові обставин визнаються, а які заперечуються; 2) усі докази на підтвердження висловлених аргументів та на висвітлення обставин спору, зокрема, але не виключно документи про знаходження заявника на обліку в установі відповідача та в інших установах ПФУ із зазначенням календарних дат взяття на обік та зняття з обліку; копії матеріалів пенсійної справи в частині, необхідній для з'ясування обставин спору; документи про перерахунок пенсії заявника з 01.07.2021 р., 01.02.2022р., 01.03.2022р., 01.02.2023р., 01.03.2023р., 01.02.2024р., 01.03.2024р., 01.03.2025р.; документи про алгоритм обчислення пенсії та проведені на користь заявника виплати за період з 01.07.2021 р. у розрізі кожного окремого перерахунку; документи стосовно виплати доплати до пенсії згідно постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року №713 «Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб» - у строк не пізніше 15 днів з дати одержання цієї ухвали.
4.Роз'яснити наявність процесуальних прав і обов'язків, передбачених ст.44, 45, 47, 60, 131 КАС України та неприпустимість як зловживання процесуальними правами, так і недобросовісного виконання процесуальних обов'язків.
5.Роз'яснити, що ухвала набирає законної сили з моменту підписання, підлягає оскарженню в частині повернення позову, в іншій частині оскарженню не підлягає.
Суддя А.В. Сліденко