22 липня 2025 року Справа № 915/686/25
м.Миколаїв
Суддя Господарського суду Миколаївської області Мавродієвої М.В.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін справу
за позовом: Акціонерного товариства “Миколаївобленерго»,
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Єдині комунальні системи»,
про: стягнення 115504,02 грн,-
Акціонерне товариство “Миколаївобленерго» звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Єдині комунальні системи» грошові кошти у загальному розмірі 115504,02 грн, з яких: 102493,82 грн пені, 8917,49 грн - 3% річних, 4092,71 грн інфляційних втрат; котрі нараховані та заявлені до стягнення у зв'язку з порушенням відповідачем строків оплати по договору №40/683 від 24.12.2007 про постачання електричної енергії у період з листопада 2017 року по грудень 2018 року.
Ухвалою суду від 05.05.2025 позовну заяву залишено без руху та позивачу встановлено строк для усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою суду від 19.05.2025 позовну заяву було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі; справу визначено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін; запропоновано відповідачу, у разі наявності заперечень проти розгляду даної справи за правилами спрощеного позовного провадження, в 5-денний строк від дня отримання даної ухвали, подати суду заяву у відповідності до ч.4 ст.176 ГПК України; запропоновано відповідачу, в 15-денний строк від дня отримання цієї ухвали, надати суду відзив на позов, оформлений згідно вимог ст.165 ГПК України разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем, а також документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.
Копія ухвали суду від 19.05.2025 була надіслана за адресою місцезнаходження відповідача та отримана ним 24.05.2025 (поштове відправлення зі штрихкодовим ідентифікатором 0610254753982).
Відповідач не скористався наданим йому ст.ст.161, 165 ГПК України правом на подання відзиву на позовну заяву, вимоги та доводи позивача не спростував.
Згідно ч.9 ст.165 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідачем не подавалось до суду заперечень проти розгляду даної справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Щодо тривалості судового провадження, суд, з урахуванням критеріїв розумності, які вироблені Європейським судом з прав людини вважає за необхідне зазначити наступне.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов'язків особи чи при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, що пред'являється особі. У частині 1 статті 6 Конвенції закріплено елементи права на судовий захист, серед яких є розумний строк розгляду справи, який вважається окремим елементом доступності правосуддя.
Європейський суд з прав людини (надалі - ЄСПЛ), правовою основою функціонування та діяльності якого є Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, опрацював критерії, які дозволяють зробити висновки про розумність розгляду конкретної справи. Зокрема, у п.47 рішення у справі “Бараона проти Португалії» 1987 року Суд відзначив: “Розумність тривалості розгляду повинна визначатися з огляду на конкретні обставини справи з урахуванням критеріїв, сформульованих у практиці Суду, зокрема, комплексності справи, поведінки заявника і відповідних державних органів». Критерій комплексності справи означає оцінювання складності справи з урахуванням обставин і фактів, що ґрунтуються на праві (законі) і тягнуть за собою певні юридичні наслідки. Вона може бути пов'язана як із питаннями факту, так і з правовими аспектами: характером фактів, які необхідно встановити; кількістю питань, які розглядаються в межах справи; віддаленістю, з точки зору простору та часу, між подіями та фактами, що розглядаються, та процесом судочинства; кількістю свідків та інших проблем, пов'язаних зі збором доказів; міжнародними факторами; приєднанням справи до інших, а також вступом у процес нових осіб. Крім того, складність справи, а відтак й строк її розгляду, залежать, від складності предмету доказування у справі, без чого неможливо правильно вирішити справу по суті та застосувати норми матеріального права; від обсягу фактів предмета доказування, який може змінюватися у зв'язку зі зміною підстав позову, збільшенням чи зменшенням позовних вимог; від кількості доказів, наданих сторонами».
Також ЄСПЛ зазначає, що тривалість строку розгляду справи може бути пов'язана з перевантаженням судової системи, що, в свою чергу, може бути викликано певними надзвичайними ситуаціями. Приймаючи до уваги, що з початку військової агресії Російської Федерації проти України бойові дії ведуться, у тому числі, на території Миколаївської області, Господарський суд Миколаївської області, через оголошення повітряних тривог, перебої з постачанням електричної енергії тощо, працював з певними обмеженнями у здійсненні правосуддя та не мав об'єктивної можливості для повноцінного розгляду справи в межах строку, передбаченого ГПК України.
Відповідно, розгляд даної справи відбувся у розумний строк, тривалість якого обумовлюється введенням в Україні Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ, та продовженого відповідними указами Президента України воєнного стану через військову агресію російської федерації проти України.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов наступних висновків.
За приписами ст.11 ЦК України, однією з підстав для виникнення зобов'язання між сторонами є договір.
Згідно ст.509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно ст.629 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Судом встановлено, що 24.12.2007 між позивачем, як Постачальником, та відповідачем, як Споживачем, був укладений договір про постачання електричної енергії №40/683 (далі - Договір).
Позивач з 01.01.2019 є оператором системи розподілу, що провадить господарську діяльність з розподілу електричної енергії на території Миколаївської області на підставі ліцензії, виданої відповідно до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №1334 від 02.11.2018.
Укладення договорів між споживачами та іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії здійснюються відповідно до вимог Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №312 від 14.03.2018 (далі - Постанова №312).
Згідно п.6 Постанови №312, укладення договору про надання послуг з розподілу електричної енергії, який укладається зі споживачем, договірні відносини між споживачем та суб'єктом господарювання, що провадить діяльність з розподілу електричної енергії на підставі ліцензії з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами (або ОСР як правонаступником за договорами про користування електричною енергією та договорами про постачання електричної енергії), урегульовуються окремими положеннями діючих договорів про користування електричною енергією або договорів про постачання електричної енергії (в частині взаємовідносин споживача і електророзподільної організації), які не суперечать вимогам чинного законодавства в сфері електроенергетики. Зокрема, сторони керуються вимогами діючих договорів про користування електричною енергією (про постачання електричної енергії) з питань потужності, якості електроенергії, окремих процедурних питань тощо.
Після укладення договору про надання послуг з розподілу електричної енергії договори про користування електричною енергією та договори про постачання електричної енергії продовжують свою дію в частині регулювання відносин щодо заборгованості/переплати за цими договорами з відповідними правами та обов'язками, пов'язаними з такою заборгованістю/переплатою, а також щодо нарахування пені, неустойки, обмеження та припинення постачання електричної енергії тощо.
Згідно розділу 1 Договору, в редакції додаткової угоди від 30.10.2018, Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача з дозволеною потужністю 394,3 кВт, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.
Відповідно до п.п.2.3.1, 2.3.3, 2.3.4 Договору, Споживач зобов'язався виконувати умови цього Договору; оплачувати Постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами цього Договору та додатків №10 «Порядок розрахунків» та №4 «Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії»; здійснювати оплату за перетікання реактивної електричної енергії між електромережею Постачальника та електроустановками Споживача згідно з додатком №5 «Порядок розрахунків за перетікання реактивної електричної енергії.
Згідно п.1 Додатку №10 до Договору розрахунковим вважається період з 01 числа місяця до такого ж числа наступного місяця. Назва розрахункового періоду співпадає з назвою місяця, у якому цей період закінчується.
Відповідно до п.1 Додатку №4 до Договору, Споживач знімає показання розрахункових засобів обліку щомісячно 01 числа місяця, і в цей же день повідомляє про них Постачальнику у формі «Акта про використану електричну енергію» (в оригіналі), що складений згідно зразку, який є невід'ємною частиною цього Додатку (крім споживачів, які впровадили ЛУЗОД або АКСОЕ).
Згідно п.5 Додатку №4 до Договору, Споживач зобов'язується 01 числа отримати підписаний та скріплений печаткою «Акт про прийняття-передавання товарної продукції» за спожиту у календарному місяці електроенергію разом з рахунками на оплату у філії ПАТ «Миколаївобленерго».
Відповідно до п.2 Додатку №10 до Договору, Споживач здійснює 2 планові платежі на поточних рахунок із спеціальним режимом використання у таких співвідношеннях: 05 числа поточного місяця 70 заявленого обсягу споживання електроенергії; 20 числа поточного місяця 30 заявленого обсягу споживання електроенергії.
У випадку, якщо дата оплати припадає на вихідний чи святковий день, споживач здійснює оплату у найближчий робочий день, що передує вихідному чи святковому дню.
В день надання «Акта про використану електричну енергію» постачальник надає споживачу рахунки за фактично спожиту активну електроенергію і фактичне перетікання реактивної електроенергії за розрахунковий період та рахунок на здійснення попередньої оплати.
Якщо фактичне споживання електричної енергії виявиться більшим ніж очікуване, різницю між сумою попередньої оплати та вартістю фактично спожитої електроенергії має бути сплачена протягом 5 операційних днів з дня отримання рахунків за фактично використану у розрахунковому періоді електричну енергію.
Відповідно до ч.3 ст.58 Закону України «Про ринок електричної енергії», споживач зобов'язаний сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів, дотримуватися правил технічної експлуатації, правил безпеки під час експлуатації власних електроустановок, нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та умов укладених договорів.
Приписами ч.1 ст.530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Позивачем у період з листопада 2017 року по грудень 2018 року включно відповідачу фактично було надано послуги з постачання електричної енергії, що підтверджується виставленими актами про прийняття-передавання товарної продукції та рахунками:
- акт про прийняття-передавання товарної продукції (листопад 2017 року) від 30.11.2017 на суму 108319,83 грн з ПДВ, рахунок №40/683/11/1 від 04.12.2017 на суму 108319,83 грн з ПДВ;
- акт про прийняття-передавання товарної продукції (грудень 2017 року) від 31.12.2017 на суму 91462,08 грн з ПДВ, рахунок №40/683/12/1 від 02.01.2018 на суму 91462,08 грн з ПДВ;
- акт про прийняття-передавання товарної продукції (січень 2018) від 31.01.2018 на суму 108027,08 грн з ПДВ, рахунок №40/683/1/1 від 01.02.2018 на суму 108027,08 грн з ПДВ;
- акт про прийняття-передавання товарної продукції (лютий 2018 року) від 28.02.2018 на суму 105994,60 грн з ПДВ, рахунок №40/683/2/1 від 02.03.2018 на суму 105994,60 грн з ПДВ;
- акт про прийняття-передавання товарної продукції (березень 2018 року) від 31.03.2018 на суму 109233,59 грн з ПДВ, рахунок №40/683/3/1 від 03.04.2018 на суму 109233,59 грн з ПДВ (часткова оплата на суму 10569,12 грн). Залишок до сплати по рахунку 98664,47 грн;
- акт про прийняття-передавання товарної продукції (квітень 2018 року) від 30.04.2018 на суму 144903,97 грн з ПДВ, рахунок №40/683/4/1 від 03.05.2018 на суму 144903,97 грн з ПДВ;
- акт про прийняття-передавання товарної продукції (травень 2018 року) від 31.05.2018 на суму 186812,96 грн з ПДВ, рахунок №40/683/5/1 від 04.06.2018 на суму 186812,96 грн з ПДВ;
- акт про прийняття-передавання товарної продукції (червень 2018 року) від 30.06.2018 на суму 194211,12 грн з ПДВ, рахунок №40/683/6/1 від 02.07.2018 на суму 194211,12 грн з ПДВ;
- акт про прийняття-передавання товарної продукції (липень 2018 року) від 31.07.2018 на суму 219172,30 грн з ПДВ, рахунок №40/683/7/1 від 02.08.2018 на суму 219172,30 грн з ПДВ;
- акт про прийняття-передавання товарної продукції (серпень 2018 року) від 31.08.2018 на суму 353895,89 грн з ПДВ, рахунок №40/683/8/1 від 06.09.2018 на суму 353895,89 грн з ПДВ (часткова оплата на суму 42000,00 грн). Залишок до сплати по рахунку 311895,89 грн;
- акт про прийняття-передавання товарної продукції (вересень 2018 року) від 30.09.2018 на суму 84067,42 грн з ПДВ, рахунок №40/683/9/1 від 03.10.2018 на суму 84067,42 грн (часткова оплата на суму 6320,94 грн). Залишок до сплати по рахунку 77746,48 грн;
- акт про прийняття-передавання товарної продукції (жовтень 2018 року) від 31.10.2018 на суму 58428,29 грн з ПДВ, рахунок №40/683/10/1 від 06.11.2018 на суму 58428,29 грн з ПДВ (часткова оплата на суму 1341,40 грн). Залишок до сплати по рахунку 57086,89 грн;
- акт про прийняття-передавання товарної продукції (листопад 2018 року) від 30.11.2018 на суму 41798,08 грн з ПДВ, рахунок №40/683/11/1 від 04.12.2018 на суму 41798,08 грн з ПДВ (часткова оплата на суму 2500,00 грн). Залишок до сплати по рахунку 39298,08 грн;
- акт про прийняття-передавання товарної продукції (грудень 2018 року) від 31.12.2018 на суму 50392,99 грн з ПДВ, рахунок №40/683/12/1 від 03.01.2019 на суму 50392,99 грн з ПДВ (часткова оплата на суму 41220,34 грн). Залишок до сплати по рахунку 9172,65 грн;
Відповідно до п.2 Додатку №10 до Договору позивач виставляв Споживачу рахунки для здійснення планових платежів за період з листопада 2017 по грудень 2018, а саме:
- рахунок №40/683/11/1/П1 від 02.11.2017 на суму 125496,36 грн;
- рахунок №40/683/11/1/П2 від 02.11.2017 на суму 53784,14 грн;
- рахунок №40/683/12/1/П1 від 04.12.2017 на суму 108957,00 грн;
- рахунок №40/683/1/1/П1 від 02.01.2018 на суму 113670,64 грн;
- рахунок №40/683/1/1/П2 від 09.01.2018 на суму 48716,00 грн;
- рахунок №40/683/2/1/П1 від 01.02.2018 на суму 115131,76 грн;
- рахунок №40/683/2/1/П2 від 01.02.2018 на суму 49342,13 грн;
- рахунок №40/683/3/1/П1 від 02.03.2018 на суму 124553,69 грн;
- рахунок №40/683/3/1/П2 від 02.03.2018 на суму 53380,15 грн;
- рахунок №40/683/4/1/П1 від 03.04.2018 на суму 127240,85 грн;
- рахунок №40/683/4/1/П2 від 03.04.2018 на суму 54531,79 грн;
- рахунок №40/683/5/1/П1 від 03.05.2018 на суму 136329,48 грн;
- рахунок №40/683/5/1/П2 від 03.05.2018 на суму 58426,94 грн;
- рахунок №40/683/6/1/П1 від 04.06.2018 на суму 145418,06 грн;
- рахунок №40/683/6/1/П2 від 04.06.2018 на суму 62322,05 грн;
- рахунок №40/683/7/1/П1 від 02.07.2018 на суму 154321,12 грн;
- рахунок №40/683/7/1/П2 від 02.07.2018 на суму 66137,59 грн;
- рахунок №40/683/8/1/П1 від 02.08.2018 на суму 163398,80 грн;
- рахунок №40/683/8/1/П2 від 02.08.2018 на суму 70028,04 грн;
- рахунок №40/683/9/1/П1 від 06.09.2018 на суму 163398,79 грн;
- рахунок №40/683/9/1/П2 від 06.09.2018 на суму 70028,04 грн;
- рахунок №40/683/10/1/П1 від 22.10.2018 на суму 63772,12 грн;
- рахунок №40/683/10/1/П2 від 22.10.2018 на суму 27330,90 грн;
- рахунок №40/683/11/1/П2 від 06.11.2018 на суму 63772,13 грн;
- рахунок №40/683/11/1/П2 від 06.11.2018 на суму 27330,91 грн;
- рахунок №40/683/12/1/П1 від 27.12.2018 на суму 36441,22 грн;
- рахунок №40/683/12/1/П2 від 27.12.2018 на суму 15617,66 грн.
Вказані рахунки та акти були отримані Споживачем, що підтверджується підписом уповноваженої особи Споживача на рахунках та актах.
Відповідно до ст.525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст.599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно ст.629 ЦК України, договір є обов'язковий для виконання сторонами.
За приписами ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
В силу приписів ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно п.7 Додатку № 10 до Договору, у разі несвоєчасної оплати обумовлених даним Додатком платежів, Постачальник електричної енергії проводить Споживачу нарахування за весь час прострочення: пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу, що діяла в період, за який здійснюються нарахування; 3% річних з простроченої суми.
При цьому сума боргу повинна бути сплачена Споживачем з урахуванням встановленого індексу інфляції.
Пеня, 3% річних та інфляційні нарахування сплачуються на поточний рахунок Постачальника електричної енергії, який вказується в рахунках, протягом 5 операційних днів з дня їх отримання.
Згідно до п.9.8. Договору, тривалість позовної давності по даному договору становить 5 (п'ять) років.
Позивач стверджує, а відповідач не спростовує та не заперечує, що незважаючи на отримані рахунки Споживач не виконав свої зобов'язання по Договору щодо своєчасної оплати вартості використаної активної електричної енергії.
У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язань по Договору щодо своєчасної оплати вартості використаної активної електричної енергії позивачем нараховані та заявлені до стягнення з відповідача 98722,67 грн пені, 8600,05 грн - 3% річних та 2712,85 грн інфляційних витрат.
Судом перевірено виконані позивачем розрахунки пені, 3% річних, інфляційних втрат, та встановлено, що такі розрахунки є арифметично вірними та правильними, відповідачем не заперечені та не спростовані.
Відповідно до абз.3 п.6 Постанови №312, до укладення договору про надання послуг із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії відповідно до Правил відносини між ОСР/ОСП та споживачем щодо розрахунків за перетікання реактивної електричної енергії регулюються договорами про постачання електричної енергії та договорами про технічне забезпечення електропостачання споживача між основним споживачем та субспоживачем.
Позивачем у період з листопада 2017 року по листопад 2018 року включно відповідачу було надано послуги з перетікань реактивної електричної енергії, про що було складено акти про прийняття-передавання послуг з перетікань реактивної електроенергії та виставлені відповідні рахунки:
- акт про прийняття-передавання послуг (листопад 2017 року) від 30.11.2017 на суму 5025,83 грн з ПДВ, рахунок №40/683/11/1 від 04.12.201 на суму 5025,83 грн з ПДВ;
- акт про прийняття-передавання послуг (січень 2018 року) від 31.01.2018 на суму 3853,40 грн з ПДВ, рахунок №40/683/1/1 від 01.02.2018 на суму 3853,40 грн з ПДВ;
- акт про прийняття-передавання послуг (лютий 2018) від 28.02.2018 на суму 3845,36 грн з ПДВ, рахунок №40/683/2/1 від 02.03.2018 на суму 3845,36 грн з ПДВ;
- акт про прийняття-передавання послуг (березень 2018) від 31.03.2018 на суму 4237,98 грн з ПДВ, рахунок №40/683/3/1 від 03.04.2018 на суму 4237,98 грн з ПДВ;
- акт про прийняття-передавання послуг (квітень 2018) від 30.04.2018 на суму 4422,91 грн з ПДВ, рахунок №40/683/4/1 від 03.05.2018 на суму 4422,91 грн з ПДВ;
- акт про прийняття-передавання послуг (травень 2018) від 31.05.2018 на суму 3551,81 грн з ПДВ, рахунок №40/683/5/1 від 04.06.2018 на суму 3551,81 грн з ПДВ;
- акт про прийняття-передавання послуг (червень 2018) від 30.06.2018 на суму 3931,43 грн з ПДВ, рахунок №40/683/6/1 від 02.07.2018 на суму 3931,43 грн з ПДВ;
- акт про прийняття-передавання послуг (липень 2018) від 31.07.2018 на суму 7071,66 грн з ПДВ, рахунок №40/683/7/1 від 02.08.2018 на суму 7071,66 грн з ПДВ;
- акт про прийняття-передавання послуг (серпень 2018) від 31.08.2018 на суму 5878,88 грн з ПДВ, рахунок №40/683/8/1 від 06.09.2018 на суму 5878,88 грн з ПДВ;
- акт про прийняття-передавання послуг (вересень 2018) від 30.09.2018 на суму 5763,14 грн з ПДВ, рахунок №40/683/9/1 від 03.10.2018 на суму 5763,14 грн з ПДВ;
- акт про прийняття-передавання послуг (жовтень 2018) від 31.10.2018 на суму 7149,26 грн з ПДВ, рахунок №40/683/10/1 від 06.11.2018 на суму 7149,26 грн з ПДВ;
- акт про прийняття-передавання послуг (листопад 2018) від 30.11.2018 на суму 5694,00 грн з ПДВ, рахунок №40/683/11/1 від 04.12.2018 на суму 5694,00 грн з ПДВ.
Вказані рахунки та акти були отримані Споживачем, що підтверджується підписом уповноваженої особи Споживача на рахунках та актах.
Позивач стверджує, а відповідач не спростовує та не заперечує, що незважаючи на отримані рахунки Споживач не виконав свої зобов'язання по Договору щодо своєчасної оплати вартості наданих послуг за перетікання реактивної енергії.
У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язань по Договору щодо своєчасної оплати вартості наданих послуг за перетікання реактивної енергії позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача 3771,15 грн пені, 317,44 грн - 3% річних та 1379,86 грн інфляційних витрат.
Судом перевірено виконані позивачем розрахунки пені, 3% річних, інфляційних втрат, та встановлено, що такі розрахунки є арифметично вірними та правильними, відповідачем не заперечені та не спростовані.
Відповідно до ч.ч.1,2 ст.2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
В силу приписів п.4 ч.3 наведеної норми змагальність сторін є однією з засад (принципів) господарського судочинства.
Відповідно до ч.ч.2-4 ст.13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно ч.3 ст.74 ГПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
В силу приписів ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до положень ст.79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Необхідність доводити обставини, на які учасник справи посилається як на підставу своїх вимог і заперечень в господарському процесі є складовою обов'язку сприяти всебічному, повному та об'єктивному встановленню усіх обставин справи, що передбачає, зокрема, подання належних доказів, тобто таких, що підтверджують обставини, які входять у предмет доказування у справі, з відповідним посиланням на те, які обставини цей доказ підтверджує.
Аналогічна правова позиція викладена і в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.02.2019 по справі №914/1131/18.
Відповідач не спростував та не заперечив належними засобами доказування вимоги та доводи позивача, та не надав суду відповідних доказів, які б свідчили про сплату ним заявлених позивачем до стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі, а саме з відповідача на користь позивача загалом підлягає стягненню 102493,82 грн пені, 8917,49 грн - 3% річних та 4092,71 грн інфляційних втрат.
Відповідно до ст.129 ГПК України, у разі задоволення позову, судовий збір підлягає покладенню на відповідача.
Керуючись ст.ст.73, 74, 76-79, 91, 123, 129, 233, 238, 240, 241, 247, 248, 252 ГПК України, суд, -
1. Позовні вимоги задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Єдині комунальні системи» (57284, Миколаївська обл., Миколаївський р-н, Галицинівська СТГ, с.Лимани, вул.Центральна, буд.130; ідент.код 34010619) на користь Акціонерного товариства “Миколаївобленерго» (54017, Миколаївська обл., м.Миколаїв, вул.Громадянська, буд.40; ідент.код 23399393) 102493,82 грн пені, 8917,49 грн - 3% річних, 4092,71 грн інфляційних втрат та 2422,40 грн судового збору.
Рішення суду, у відповідності до ст.241 ГПК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно ч.1 ст.254 ГПК України, учасники справи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.
Згідно ч.ч.1, 2 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя М.В.Мавродієва