Справа № 461/4339/25
Провадження № 2-н/461/530/25
21.07.2025 року. м. Львів.
Суддя Галицького районного суду м. Львова Радченко В.Є., розглянувши матеріали заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» в особі Львівської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за послуги з розподілу природного газу, -
До суду надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» в особі Львівської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» про видачу судового наказу, в якій просить стягнути із боржника заборгованість за послуги з розподілу природного газу за період з липня 2024 року по квітень 2025 в розмірі 4428,11 грн., а також витрати по сплаті судового збору в розмірі 242,24 грн.
Дослідивши матеріали заяви, суддя дійшов наступного висновку.
Статтею 160 ЦПК України передбачено, що судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу.
Згідно з п.3 ч.1 ст.161 ЦПК України, судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, телекомунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та 3 відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості.
Із матеріалів заяви вбачається, що заявник просить видати судовий наказ про стягнення з боржника на його користь заборгованості за послуги з розподілу природного газу за період з липня 2024 року по квітень 2025 року в розмірі 4428,11 грн. Однак, із наданого розрахунку заборгованості за послуги з розподілу природного газу за період з липня 2024 року по квітень 2025 року не вбачається розмір заборгованості - 4428,11 грн.
Таким чином, суду не надано належних доказів утвореної заборгованості у розмірі 4428,11 грн. за період з липня 2024 року по квітень 2025 року.
Окрім того, стягувачем заявлено вимогу про стягнення заборгованості за послуги з розподілу природного газу, яка утворилась за адресою: АДРЕСА_1 . Проте, згідно з наданими суду відомостями боржник зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .
При цьому, у матеріалах справи відсутні відомості, що боржник в період утворення заборгованості був власником квартири за адресою: АДРЕСА_1 .
Також стягувачем не надано суду належних доказів, які б підтверджували, що боржник користується об'єктом нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 .
Таким чином, суду не доведено, що боржник є споживачем комунальних послуг відповідно до вимог Закону України «Про житлово-комунальні послуги».
З урахуванням наведеного, не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу.
За результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу (ч. 2ст. 167 ЦПК України).
Пунктом 8 ч.1 ст.165 ЦПК України передбачено, що суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для видачі судового наказу.
Згідно з ч.1 ст. 166 ЦПК України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини першої статті 165 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.
Згідно з ч.2 ст.164 ЦПК України, у разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред'явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.
Тому, відповідно до ч.2 ст.164 ЦПК України, внесена сума судового збору стягувачу не повертається.
Керуючись ст.ст. 162, 163, 165, 166, 260, 353 ЦПК України, суд -
Відмовити з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» в особі Львівської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України у видачі судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості за послуги з розподілу природного газу.
Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя В.Є. Радченко