Справа №461/4084/25
Провадження №3/461/1552/25
22 липня 2025 року суддя Галицького районного суду м. Львова -Павлюк О. В., представника Львівської митниці Державної митної служби України - Сліпенка С. В., захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - адвоката Чорнія І. А., розглянувши адміністративну справу про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження: Львівська обл., місце роботи: тимчасово не працює, місце проживання: АДРЕСА_1 , закордонний паспорт НОМЕР_1 від 13.09.2024 виданий 4644,
за ч. 3 ст. 471 Митного Кодексу України, -
10.05.2025, близько 21:20 год, у зону митного контролю пункту пропуску «Краківець-Корчова» митного поста «Краковець» у напрямку в'їзд в Україну в'їхав транспортний засіб марки «MERCEDES-BENZ 319CDI», реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням гр. ОСОБА_1 , обравши для слідування смугу руху спрощеного митного контролю позначену символами «зелений коридор», чим заявив про відсутність в нього будь-яких товарів, які підлягають обов'язковому декларуванню та оподаткуванню або які належать до категорії товарів, на переміщення яких через митний кордон України встановлені заборони чи обмеження.
У ході проведення візуального огляду вищевказаного транспортного засобу виникла підозра, що у ньому наявні предмети або товари, в обсягах, що перевищують неоподатковувану норму переміщення через митний кордон України на підставі чого було прийнято рішення про проведення митного огляду.
Під час проведення митного огляду транспортного засобу, в багажному відділені транспортного засобу серед особистих речей (без ознак приховування) були виявлені незадекларовані за встановленою формою наступні товари: 1) Ветеринарний швидкий діагностичний тест для виявлення маститу у корів, в кількості 20 упаковок; 2) Ветеринарний діагностичний набір для визначення чутливості до антибіотиків, в кількості 80 упаковок.
Також, громадянин ОСОБА_1 після виявлення зазначених товарів надав інвойс № 125000525, зі загальною вартістю товарів 5 204 ЄВРО (що станом на 10.05.2025 становить 243'999,94 грн) та зазначив у письмових поясненнях, що виявлений товар взяв для перевезення в Україну на прохання знайомого.
Таким чином, громадянин України ОСОБА_1 переміщував через митний кордон України вищевказаний товар шляхом недекларування, тобто, не заявивши за встановленою формою точні відомості про нього, а саме - про його кількість та вартість.
Зазначені дії містять ознаки порушення митних правил, передбаченого ч. 3 ст. 471 Митного кодексу України.
У судовому засіданні захисник ОСОБА_1 - адвокат Чорній І. А. просив звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за порушення митних правил, обмежившись усним зауваженням, а провадження у справі закрити, оскільки останній раніше не притягався до адміністративної відповідальності, є інвалідом ІІ групи з дитинства, має на утриманні маленьку дитину. Також просив товар, що є предметом протоколу порушення митних правил, повернути ОСОБА_1 з метою вивезення за територію України для повернення власнику.
Представник митниці Сліпенко С. В. у судовому засіданні протокол підтримав, просив притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, передбаченого ч. 3 ст. 471 МК України.
Заслухавши представника митниці, перевіривши матеріали справи, вважаю, що у діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 471 МК України, виходячи з такого.
Згідно зі ч. 3 ст. 471 МК України, відповідальність настає за недекларування товарів (крім валютних цінностей), що підпадають під встановлені законодавством заборони та/або обмеження щодо ввезення на митну територію України або вивезення за межі цієї території та які переміщуються громадянами.
Згідно з пунктом 5 «Порядку пропуску вантажів, підконтрольних Службі державної ветеринарної медицини, через державний кордон України» затвердженого Наказом Головного державного інспектора ветеринарної медицини України від 27 грудня 1999 року N 49, оформлення вантажів, підконтрольних службі державної ветеринарної медицини, в пункті пропуску на державному кордоні при ввезенні можливе лише за умови наявності оригіналу ветеринарного сертифіката, санітарного сертифіката країни-виробника, при виконанні ветеринарних вимог щодо імпорту в Україну вантажів, підконтрольних службі державної ветеринарної медицини.
Відповідно до вимог п.2 ч.1 ст.196 Митного кодексу України не можуть бути пропущені через митний кордон України товари (крім товарів для власного споживання, що ввозяться громадянами в обсязі та порядку, встановлених статтями 376 і 378 цього Кодексу), на пропуск яких відповідно до закону потрібні документи державних органів, установ та організацій, уповноважених на їх видачу, - в разі відсутності таких документів. Виявлені препарати незареєстровані в Україні в Державному реєстрі лікарських засобів Міністерства охорони здоров'я України, який доступний за адресою http://www.drlz.com.ua.
Відповідно до частин 1, 2, 4 статті 266 Митного кодексу України, декларант зобов'язаний здійснити декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до порядку, встановленого цим Кодексом; надати митному органу передбачені законодавством документи і відомості, необхідні для виконання митних формальностей; у випадках, визначених цим Кодексом та Податковим кодексом України, сплатити митні платежі або забезпечити їх сплату відповідно до розділу X цього Кодексу. У разі самостійного декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення декларантом передбачену цим Кодексом відповідальність за вчинення порушення митних правил у повному обсязі несе декларант.
У частині 6 статті 264 Митного кодексу України визначено, що митна декларація приймається для митного оформлення, якщо вона подана за встановленою формою, підписана особою, яка її подала, і перевіркою цієї декларації встановлено, що вона містить всі необхідні відомості і до неї додано всі документи, визначені цим Кодексом. Факт прийняття митної декларації засвідчується посадовою особою митного органу, яка її прийняла, шляхом проставлення на ній відбитка відповідного митного забезпечення. Згідно з частиною 8 статті 264 Митного кодексу України з моменту прийняття митним органом митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення, а декларант або уповноважена ним особа несе відповідальність за подання недостовірних відомостей, наведених у цій декларації.
Факт вчинення адміністративного правопорушення стверджується такими даними: протоколом про адміністративне правопорушення № 0723/UA209000/25 від 10.05.2025, до якого ОСОБА_1 зауважень не висловив; копіями паспорта ОСОБА_1 , свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу та контрольного талону; актом проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу № UA209030/2025/007468 від 10.05.2025; письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 10.05.2025, у яких останній підтверджує факт перевезення ним товарів, які є предметом порушення митних правил; інвойсом № 125000525, зі загальною вартістю товарів 5 204 ЄВРО (що станом на 10.05.2025 становить 243'999,94 грн); описом предметів правопорушення від 10.05.2025; доповідною запискою та службовою запискою; довідкою про орієнтовану вартість предметів порушення митних правил, та іншими матеріалами справи, які знаходяться у об'єктивному взаємозв'язку між собою, нічим не спростовані, доповнюються та узгоджуються з іншими доказами.
З наведених доказів вбачається, що вони доводять факт вчинення порушення митних правил, зокрема спосіб та порядок проходження митного контролю вказаною особою, обставини виявлення незадекларованого товару, його характеристики, перелік, найменування, вартість та кількість.
Аналізуючи наведені докази по даній справі з точки зору їх допустимості, об'єктивності та достатності, за відсутності будь-яких істотних суперечностей, приходжу до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 471 МК України доведена належним чином.
З урахуванням характеру вчиненого, особи порушника, який раніше до адміністративної відповідальності не притягувався, є інвалідом ІІ групи, з урахуванням даних про її сімейне та матеріальне становище, зокрема, що на його утриманні перебуває малолітня дитина, приходжу до висновку, що на ОСОБА_1 слід накласти стягнення у виді штрафу, у межах, встановлених санкцією ч. 3 ст. 471 МК України, без конфіскації товарів.
Згідно зі ст. 519 МКУ, витрати у справі про порушення митних правил складаються з видатків на інвентаризацію, зберігання, перевезення (пересилання) товарів, транспортних засобів, зазначених у пункті 3 статті 461 цього Кодексу, а також з інших понесених митними органами витрат на провадження або розгляд справи. До витрат у справі про порушення митних правил належать також кошти, що виплачуються експерту за виконання його обов'язків та за роботу, виконану за дорученням митного органу, виплати добових, компенсації на проїзд до митного органу і назад та наймання приміщення, а також кошти, одержані свідком на відшкодування витрат, пов'язаних з викликом для дачі пояснень.
Відповідно до ст. 520 МКУ, витрати у справі про порушення митних правил відшкодовуються особою, щодо якої винесено постанову про накладення адміністративного стягнення.
Таким чином, з особи, яка притягається до відповідальності, підлягають стягненню витрати, понесені митним органом за зберігання товарів, які стали предметом порушення митних правил.
Оскільки ОСОБА_1 є інвалідом ІІ групи, що підтверджується копією посвідчення серії № НОМЕР_3 , то останній, на підставі п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», звільняється від сплати судового збору.
Керуючись ст.ст.458, 459, 461, 471, 486, 527, 528 МК України, суд -
1. ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 471 Митного кодексу України, та накласти на нього стягнення у виді штрафу в розмірі трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 5'100,00 гривень.
2. Товар, вилучений згідно з протоколом про порушення митних правил № 0723/UA209000/2025 від 10.05.2025, - повернути ОСОБА_1 .
3. Стягнути зі ОСОБА_1 витрати за зберігання на складі митниці товарів, які є предметом порушення митних правил, у розмірі 819,68 гривень.
Постанова може бути оскаржена упродовж десяти днів з дня її винесення.
Відповідно до ст. 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення, штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі відсутності самостійного заробітку в осіб віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років, які вчинили адміністративне правопорушення, штраф стягується з батьків або осіб, які їх замінюють. Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України, за винятком штрафу, що стягується на місці вчинення правопорушення, якщо інше не встановлено законодавством України. У разі несплати штрафу на місці вчинення адміністративного правопорушення документ, що підтверджує його сплату, або його копія не пізніше трьох робочих днів після закінчення строку, передбаченого частиною першою цієї статті, надсилається правопорушником до органу (посадовій особі), який виніс постанову про накладення цього штрафу.
Згідно зі ст. 308 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується:
- подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу;
- витрати на облік зазначених правопорушень.
Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Суддя Ольга ПАВЛЮК