08 липня 2025 року
м. Київ
cправа № 909/857/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Чумака Ю. Я. - головуючого, Дроботової Т. Б., Багай Н. О.,
секретар судового засідання - Лелюх Є. П.,
за участю представників:
прокуратури - Кравчук О. А. (прокурор за посвідченням)
позивача - Голубчак Н. В. (у порядку самопредставництва),
відповідача - Бондара Р. В. (адвокат),
розглянув касаційну скаргу Комунального підприємства "Калуська енергетична компанія" Калуської міської ради
на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 23.01.2025 (суддя Стефанів Т. В.) та постанову Західного апеляційного господарського суду від 22.04.2025 (судді: Кравчук Н. М. - головуючий, Матущак О. І., Скрипчук О. С.) у справі
за позовом першого заступника керівника Івано-Франківської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Карпатського округу
до Комунального підприємства "Калуська енергетична компанія" Калуської міської ради
про стягнення шкоди заподіяної навколишньому природному середовищу в сумі 4 971 988,60 грн.
Короткий зміст і підстави позовних вимог
1. У вересні 2024 року перший заступник керівника Івано-Франківської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Карпатського округу звернувся до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Комунального підприємства "Калуська енергетична компанія" Калуської міської ради (далі - КП "Калуська енергетична компанія") про стягнення шкоди заподіяної навколишньому природному середовищу в сумі 4 971 988,60 грн.
2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що внаслідок дій відповідача в частині самовільного водокористування підземними водами державі заподіяно шкоду на суму 4 971 988,60 грн, що підтверджується матеріалами перевірки, проведеної Державною екологічною інспекцією Карпатського округу, а саме: відповідач у період з 01.11.2021 до 06.11.2022 самовільно, за відсутності спеціального дозволу на користування надрами, здійснював забір підземних вод із водозабору "Добрівляни", що є порушенням статті 23 Кодексу України про надра. Розрахунок розміру відшкодування збитків здійснено позивачем відповідно до вимог Методики і визначення фактичного об'єму води, що використана відповідачем самовільно без спеціального дозволу на користування надрами.
Короткий зміст судових рішень судів попередніх інстанцій
3. Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 23.01.2025, залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 22.04.2025, позовні вимоги задоволено повністю.
4. Судові рішення мотивовано тим, що під час перевірки Державною екологічною інспекцією Карпатського округу встановлено здійснення відповідачем забору підземних вод на водозаборах "Парк" та "Добрівляни" (65 свердловин), "Вістова" та "Боднарів" без спеціального дозволу на користування надрами з 01.11.2021 до 31.10.2022 на підставі цього винесено припис від 08.02.2022 № 72, який є чинним та обов'язковим до виконання.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
5. У касаційній скарзі КП "Калуська енергетична компанія" просить скасувати постанову Західного апеляційного господарського суду від 22.04.2025 та рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 23.01.2025 у справі №909/857/24 повністю, і передати справу на новий розгляд до Господарського суду Івано-Франківської області.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
6. На обґрунтовування наявності підстави для касаційного оскарження згідно з положеннями пункту 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) скаржник посилається на застосування апеляційним судом статті 1166 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) без врахування правових висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 12.06.2018 у справі № 908/999/17. Скаржник наголошує на тому, що у діях КП "Калуська енергетична компанія" відсутній склад правопорушення, оскільки підприємство завчасно вжило належних заходів для оформлення спеціального дозволу на користування надрами у порядку, встановленому чинним законодавством. Відсутність вини підприємства, яка є обов'язковим елементом для притягнення до відповідальності за шкоду, завдану навколишньому природному середовищу, виключає можливість застосування до КП "Калуська енергетична компанія" заходів цивільно-правової відповідальності. Це повністю відповідає принципу презумпції вини правопорушника, закріпленому у відповідному законодавстві, та вимагає наявності всіх складових правопорушення - зокрема, причинного зв'язку, вини, шкоди та протиправної поведінки.
На обґрунтовування наявності підстави для касаційного оскарження згідно з положеннями пункту 4 частини 2 статті 287 ГПК України з посиланням на пункт 3 частини 3 статті 310 ГПК України скаржник зазначає, що суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.
Скаржник наголошує на тому, що матеріали справи не містять достовірного розрахунку та правомірного висновку експерта, на підставі яких було б можливо визначити фактичний об'єм води, яку було видобуто комунальним підприємством у спірний період, тому очевидним є те, що наведений позивачем розрахунок збитків є необґрунтованим, а взяття до уваги судом таких розрахунків та відхилення клопотання КП "Калуська енергетична компанія" про призначення інженерно-екологічної експертизи всупереч нормам законодавства є протиправним.
Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
7. Івано-Франківська обласна прокуратура та Державна екологічна інспекція Карпатського округу у відзивах на касаційну скаргу просять залишити її без задоволення з мотивів, викладених в оскаржуваних судових рішеннях.
Розгляд справи Верховним Судом
8. Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.05.2025 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою КП "Калуська енергетична компанія" на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 23.01.2025 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 22.04.2025 у справі № 909/857/24 та призначено розгляд справи у судовому засіданні на 08.07.2025.
Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій
9. Державна екологічна інспекція України, розглянувши звернення Державної екологічної інспекції Карпатського округу від 10.01.2022 № 02.6-11/93, надала погодження на проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю). Підставою стало звернення ОСОБА_1 від 20.12.2021 щодо порушень, які завдали шкоди її правам, законним інтересам, життю, здоров'ю, довкіллю або безпеці держави, вчинених Комунальним підприємством "Калуська енергетична компанія" Калуської міської ради.
10. В подальшому Державна екологічна інспекція Карпатського округу видала наказ від 01.02.2022 про проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) та направлення для перевірки дотримання КП "Калуська енергетична Компанія" вимог законодавства у сфері охорони довкілля, раціонального використання, відтворення та охорони природних ресурсів.
11. КП "Калуська енергетична компанія" здійснює надання послуг з водопостачання та водовідведення з 01.11.2021 на підставі рішення Калуської міської ради від 13.09.2021 № 801 "Про визначення виконавця, виробника та надавача комунальних послуг КП "Калуська енергетична Компанія" Калуської міської ради з початком опалювального сезону 2021 - 2022 року. У підприємства наявний дозвіл на спеціальне водокористування № 121/1/49д-18 з терміном дії з 20.09.2021 до 20.09.2024.
12. 07.11.2022 КП "Калуська енергетична Компанія" отримала спеціальний дозвіл на користування надрами № 5440.
13. За даними статистичної звітності форми 7-гр (підземні води) (річна) за 2022 рік комунальне підприємство прозвітувалося про забір вод із підземних горизонтів із таких водозаборів: ділянка "Добровляни" - 494,5 тис. м3 підземних вод або 1355 м3/добу; ділянка "Парк" - 86,6 тис. м3 підземних вод або 237 м3/добу; водозабір "Боднарів" - 7,9 тис. м3 підземних вод або 21,6 м3/добу; водозабір "Вістова" - 12,6 тис. м3 підземних вод або 34,5 м3/добу; ділянка "Пійло" - 0,8 тис. м3 підземних вод, або 2,2 м3/добу.
14. За результатами проведеної перевірки Державною екологічною інспекцією Карпатського округу складено акт проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів від 08.02.2022 № 36.
15. За результатами проведеного позапланового заходу встановлено порушення КП "Калуська енергетична компанія" норм:
- статті 20-2 Закону України від 25.06.1991 № 1264-XII "Про охорону навколишнього природного середовища", а саме не представлено: журнали обліку водоспоживання та обліку води; план відбору води (перспективний план розробки родовища) на 2022 рік, погоджений Управлінням Держпраці в Івано-Франківській області; паспорти свердловин, які повинні бути внесені відповідно до Порядку державного обліку артезіанських свердловин, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.2012 № 963, до електронного Держреєстру чи зареєстровані в Держгеонадра; фінансові документи, що підтверджують сплату рентної плати за надрокористування та обов'язкові платежі в повному обсязі; наявності на балансі підприємства випусків дощової каналізації на території міста Калуш та очисних споруд у селі Боднарів Калуського району; обсягів відведення стічних вод у водні об'єкти та якісного стану відведених стічних вод; проектів зон санітарної охорони водозаборів та дотримання проектних вимог;
- статей 19, 23 Кодексу України про надра, а саме: у період з 01.11.2021 КП "Калуська енергетична компанія" здійснює забір води із водозаборів підземних вод за відсутності спеціального дозволу на користування надрами;
- статей 125, 126 Земельного кодексу України, а саме: не представлення правоустановчих документів на земельні ділянки.
16. На підставі виявлених порушень Державна екологічна інспекція Карпатського округу винесла припис від 08.02.2022 № 72, яким зобов'язано відповідача: надати завірені копії журнального та інструментального обліку водоспоживання та водовідведення з 01.11.2021 до 01.02.2022 (пункт 1); представити правоустановчі документи на земельні ділянки під технологічними об'єктами, водозаборами та очисними спорудами підприємства (пункт 2); надати інформацію про об'єми забору підземних вод з усіх водозаборів у період з 01 листопада 2021 року до 01 лютого 2022 року (пункт 3); надати інформацію щодо: наявності інструментального та журнального обліку водоспоживання, повірку приладів обліку водоспоживання на водозаборах; наявності на балансі підприємства дозвільної документації щодо випусків дощової (ливневої) каналізації на території міста Калуш та стоків після очисних споруд у селі Боднарів; обсягів скидів стічних вод у водні об'єкти та якісного стану відведених стічних вод; проектів зон санітарної охорони водозаборів, технологічних регламентів скидів в річку Луква після очисних споруд та інформацію про їх дотримання (пункт 4); отримати спеціальний дозвіл на користування надрами (пункт 5).
17. Зазначений припис відповідачем не був виконаний.
18. У 2022 році КП "Калуська енергетична компанія" подало адміністративний позов до Державної екологічної інспекції Карпатського округу, вимагаючи визнати акт перевірки від 08.02.2022 протиправним та скасувати припис від 08.02.2022 № 72. У позові підприємство стверджувало, що Інспекція здійснила перевірку з порушенням положень Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 № 877-V, а також вийшла за межі предмету перевірки.
19. Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 20.10.2022 у справі № 300/3232/22 позов було частково задоволено, припис інспекції від 08.02.2022 № 72 визнано протиправним і скасовано.
20. Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 31.03.2023 рішення суду першої інстанції було скасовано, а в задоволенні позову КП "Калуська енергетична компанія" відмовлено.
21. Верховний Суд погодився з висновками апеляційного суду, підтвердивши правомірність оскаржуваного припису. Постановою Верховного Суду від 08.11.2023 у справі № 300/3232/22 встановлено, що порушень процедури проведення перевірки з боку контролюючого органу не було. Акт № 36 та припис № 72 від 08.02.2022 залишено чинними та обов'язковими для виконання.
22. Державною екологічною інспекцією Карпатського округу було направлено до КП "Калуська енергетична Компанія" лист від 13.06.2022 № 02.3-13/1565 про надання інформації щодо виконання пунктів 1-4 припису від 08.02.2022 № 72, на який відповіді не надано.
23. Крім того, за матеріалами проведеної перевірки Івано-Франківською обласною прокуратурою 26.05.2022 внесено відомості до Єдиного реєстру досудового розслідування № 42022090000000034 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 240 Кримінального кодексу України, за фактом незаконного забору води після закінчення терміну дії спеціального дозволу на користування надрами. На теперішній час СВ ГУНП в Івано-Франківській області здійснюється досудове розслідування.
24. В ході досудового розслідування прокуратурою отримано з Держгеонадра звіти про використання води за формою № 2ТП-водогосп (річна) та за формую № 7-гр (підземні води) (річна). За даними статистичної звітності форми 7-гр (підземні води) (річна) за 2021 рік у листопаді-грудні 2021 року КП "Калуська енергетична Компанія" забрало із підземних горизонтів 91,4 тис. м3 підземних вод. За даними статистичної звітності форми № 2ТП-водогосп (річна) за 2022 рік забрано 505,8 тис. м3 підземних вод у період з 01.11.2021 по 31.10.2022. Таким чином, протягом періоду з 01.11.2021 по 31.10.2022, за відсутності спеціального дозволу на користування надрами, здійснено забір підземних вод в кількості 597,2 тис. м3 .
25. 18.07.2024 Державною екологічною інспекцією Карпатського округу здійснено розрахунок збитків завданих внаслідок самовільного водокористування КП "Калуська енергетична компанія" за відсутності спеціального дозволу на користування надрами, який становить 4 971 988,60 грн.
26. Державна екологічна інспекція Карпатського округу 30.08.2024 направила лист претензію № 19/24 КП "Калуська енергетична Компанія" про зобов'язання відшкодувати заподіяну шкоду державі в сумі 4 971 988,60 грн, однак зазначену суму в добровільному порядку не сплачено.
27. В межах кримінального провадження № 42022090000000034 проведено інженерно-екологічну експертизу, яку проведено Івано-Франківським науково-дослідним експертно-криміналістичним центром Міністерства внутрішніх справ України.
Відповідно до висновку експерта від 06.08.2024 № СЕ-19/109-24/10839-ФХЕД сума збитків завданих КП "Калуська енергетична компанія" внаслідок забору води із водозаборів підземних вод за відсутності спеціального дозволу на користування надрами складає 4 971 988,60 грн.
28. З врахуванням наведеного, прокуратура звернулась з позовом в інтересах Державної екологічної інспекції Карпатського округу до КП "Калуська енергетична компанія" про стягнення шкоди заподіяної навколишньому природному середовищу в сумі 4 971 988,60 грн.
Позиція Верховного Суду
29. Згідно з положеннями частини 1 статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
30. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд вважає, що підстав для задоволення касаційної скарги не вбачається, з огляду на таке.
31. Предметом спору в даній справі є стягнення шкоди заподіяної навколишньому середовищу в сумі 4 971 988,60 грн., яка встановлена приписом державної екологічної інспекції Карпатського округу від 08.02.2022 № 72 за користування водними ресурсами без відповідного дозволу.
32. Відповідно до положень статті 38 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" використання природних ресурсів в Україні здійснюється в порядку загального і спеціального використання природних ресурсів. В порядку спеціального використання природних ресурсів громадянам, підприємствам, установам і організаціям надаються у володіння, користування або оренду природні ресурси на підставі спеціальних дозволів, зареєстрованих у встановленому порядку, за плату для здійснення виробничої та іншої діяльності, а у випадках, передбачених законодавством України, - на пільгових умовах.
33. Положеннями частини 1 статті 149, статті 151 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання використовують у господарській діяльності природні ресурси в порядку спеціального або загального природокористування відповідно до цього Кодексу та інших законів. Суб'єктам господарювання для здійснення господарської діяльності надаються в користування на підставі спеціальних дозволів (рішень) уповноважених державою органів земля та інші природні ресурси (в тому числі за плату або на інших умовах). Порядок надання у користування природних ресурсів громадянам і юридичним особам для здійснення господарської діяльності встановлюється земельним, водним, лісовим та іншим спеціальним законодавством.
34. Статтею 1 Водного кодексу України визначено, що забір води - це вилучення води з водного об'єкта для використання за допомогою технічних пристроїв або без них.
Згідно зі статтею 6 Водного кодексу України води (водні об'єкти) є виключно власністю Українського народу і надаються тільки у користування.
Статтею 46 Водного кодексу України визначено, що водокористування може бути двох видів - загальне та спеціальне.
Згідно зі статтею 49 Водного кодексу України спеціальне водокористування є платним та здійснюється на підставі дозволу на спеціальне водокористування, який видається територіальними органами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства.
Відповідно до статті 50 Водного кодексу України строки спеціального водокористування встановлюються органами, які видали дозвіл на спеціальне водокористування. Спеціальне водокористування може бути короткостроковим (до трьох років) або довгостроковим (від трьох до двадцяти п'яти років). У разі необхідності строк спеціального водокористування може бути продовжено на період, що не перевищує відповідно короткострокового або довгострокового водокористування. Продовження строків спеціального водокористування за клопотанням заінтересованих водокористувачів здійснюється державними органами, що видали дозвіл на спеціальне водокористування.
35. Згідно з статтею 40 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов'язкових екологічних вимог, серед яких є й здійснення заходів щодо запобігання псуванню, забрудненню, виснаженню природних ресурсів, негативному впливу на стан навколишнього природного середовища тощо.
При цьому водокористувачі зобов'язані здійснювати спеціальне водокористування лише за наявності дозволу (частина 9 статті 44 Водного кодексу України).
36. Статтею 19 Закону України "Про надра" визначено, що надра надаються у користування підприємствам, установам, організаціям і громадянам лише за наявності у них спеціального дозволу на користування ділянкою надр. Право на користування надрами засвідчується актом про надання гірничого відводу. При укладенні угод про розподіл продукції надра надаються в користування на підставі угоди про розподіл продукції з оформленням спеціального дозволу на користування надрами та акта про надання гірничого відводу. Користування надрами здійснюється без надання гірничого відводу чи спеціального дозволу у випадках, передбачених цим Кодексом.
37. Відповідно до статті 23 Закону України "Про надра" землевласники і землекористувачі в межах наданих їм земельних ділянок мають право без спеціальних дозволів та гірничого відводу видобувати корисні копалини місцевого значення і торф загальною глибиною розробки до двох метрів, а також підземні води (крім мінеральних) для всіх потреб, крім виробництва фасованої питної води, за умови, що обсяг видобування підземних вод із кожного з водозаборів не перевищує 300 кубічних метрів на добу.
38. Обставинами та матеріалами справи встановлено, що під час проведення Держекоінспекцією позапланового заходу державного нагляду (контролю) встановлено, що з 01.11.2021 КП "Калуська енергетична компанія" надає послуги з централізованого водопостачання, водовідведення та теплопостачання населенню, промисловим підприємствам та організаціям Калуської територіальної громади, з водозаборів поверхневих та підземних питних вод (ділянки "Парк", "Добрівляни" - 65 свердловин, "Вістова" та "Боднарів") для господарсько-питного водопостачання м. Калуш та сіл Калуської ТГ. На момент проведення перевірки у відповідача був наявний дозвіл на спеціальне водокористування від 20.09.2021 № 121/ІФ/49д-21, виданий Державним агентством водних ресурсів України, однак спеціального дозволу на користування надрами на час перевірки у відповідача не було, КП "Калуська енергетична компанія" отримало його лише 07.11.2022.
Щодо підстав касаційного оскарження, передбачених пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України
39. Скаржник наголошує на тому, що апеляційний суд застосував статтю 1166 ЦК України без врахування правових висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 12.06.2018 у справі № 908/999/17.
40. Статтею 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Наведена стаття унормовує загальні підстави для відшкодування шкоди в рамках позадоговірних (деліктних) зобов'язань. Деліктна відповідальність за загальним правилом настає за наявності вини заподіювача шкоди. Фактичною підставою для застосування такого виду відповідальності є вчинення особою правопорушення. Юридичною підставою позадоговірної відповідальності є склад цивільного правопорушення. При цьому для застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки; збитків; причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками; вини.
За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільна відповідальність не настає.
Для застосування такого заходу відповідальності як відшкодування шкоди, слід встановити як наявність у діях винної особи усіх чотирьох елементів складу цивільного правопорушення (протиправної поведінки), так і ступінь вини у розумінні статті 1193 ЦК України.
Саме із такого розуміння положень наведеного законодавства виходили суди попередніх інстанцій, ухвалюючи оскаржувані судові рішення.
41. Відповідно до положень частини 3 статті 110 Водного кодексу України недотримання умов дозволу або порушення правил спеціального водокористування є самостійними порушеннями водного законодавства, відповідальність за які несуть винні особи.
42. З врахуванням наведеного, суд апеляційної інстанції погодився з висновком місцевого господарського суду про те, що здійснення водокористувачем (відповідачем) водокористування без дозволу є порушенням його обов'язку, яке має наслідком застосування до винної особи відповідальності. Дії винної особи щодо водокористування без дозволу є самостійним складом правопорушення.
43. Посилання КП "Калуська енергетична компанія" на правові висновки, викладені в постанові Верховного Суду від 12.06.2018 у справі № 908/999/17, не приймаються Судом, оскільки суди попередніх інстанцій ухвалили оскаржувані судові рішення, враховуючи встановлені судами фактичні обставини справи.
44. Так, у постанові від 12.06.2018 у справі № 908/999/17, на яку посилається скаржник, Верховний Суд зазначив: "Дослідивши усі обставини справи та надавши оцінку зібраним у справі доказам, апеляційний господарський суд визнав недоведеною наявність усіх складових цивільного правопорушення у діях відповідача. Суд установив, що відповідач завчасно, у порядку, передбаченому законодавством, звертався до уповноважених органів для погодження документів, необхідних для отримання спеціального дозволу на користування надрами; затримка в оформленні спеціального дозволу на користування надрами сталася не з вини відповідача, що є обов'язковою умовою для покладення на останнього відповідальності у виді відшкодування збитків. При цьому як було установлено судом апеляційної інстанції, спеціальний дозвіл на користування надрами було отримано відповідачем 10.07.2014, хоча відповідач розпочав його оформлення ще у серпні 2013 року. Апеляційний господарський суд також зважив і на те, що відповідач є комунальним підприємством, одним з основних видів діяльності якого є забір, очищення та постачання води, основна кількість якої розподіляється між населенням, школами, дитсадками, лікарнею, іншими бюджетними організаціями, відповідно, є необхідною для забезпечення діяльності зазначених установ та населення".
45. Водночас у справі, яка розглядається (№ 909/857/24), дослідивши усі обставини справи та надавши оцінку зібраним у справі доказам, суди попередніх інстанцій визнали доведеною наявність усіх складових цивільного правопорушення у діях відповідача. Суд апеляційної інстанції наголосив, що обставини щодо отримання дозволу на користування надрами аж 07.11.2022 не підлягають дослідженню в цій справі, з огляду на те, що факт порушення використання надр встановлено Державною екологічною інспекцією Карпатського округу при перевірці у акті № 36 та приписі № 72 від 08.02.2022, які є чинними та обов'язковими для виконання.
46. Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала, що подібність правовідносин необхідно визначати відповідно до їх елементів. Із загальної теорії права відомо, що цими елементами є суб'єкти, об'єкти та юридичний зміст (взаємні права й обов'язки суб'єктів). Отже, для цілей застосування приписів процесуального закону, в яких вжитий термін "подібні правовідносини", таку подібність необхідно оцінювати за змістовим, суб'єктним та об'єктним критеріями. З-поміж цих критеріїв змістовий (оцінювання спірних правовідносин за характером урегульованих нормами права та договорами прав і обов'язків учасників) є основним, а два інші - додатковими.
У кожному випадку порівняння правовідносин та їх оцінювання на предмет подібності слід насамперед визначити, які правовідносини є спірними, й надалі порівнювати права та обов'язки сторін саме цих відносин згідно з відповідним правовим регулюванням (змістовий критерій) та за потреби, зумовленої цим регулюванням, - визначити суб'єктний склад спірних правовідносин (види суб'єктів, які є сторонами спору) й об'єкти спорів.
47. З огляду на характер спірних правовідносин та встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи, зокрема, підтвердження належними та допустимими доказами у справі факту самовільного використання відповідачем водних ресурсів без отримання відповідного дозволу, завдання збитків державі, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди, причинний зв'язок такої поведінки із заподіяною шкодою, наявність вини відповідача суд визнав доведеним, тому посилання скаржника в касаційній скарзі на правові висновки, викладені в постанові Верховного Суду від 12.06.2018 у справі № 908/999/17, є безпідставними, оскільки висновки судів попередніх інстанцій не суперечать висновкам, викладеним у зазначених постановах, а фактично зводяться до незгоди із встановленими обставинами справи.
48. Верховний Суд зазначає, що неврахування висновку Верховного Суду щодо застосування норми права, зокрема, має місце тоді, коли суд апеляційної інстанції, посилаючись на норму права, застосував її інакше (не так, в іншій спосіб витлумачив тощо), ніж це зробив Верховний Суд в іншій справі.
49. З огляду на викладене, Верховний Суд вважає необґрунтованими доводи скаржника про неправильне застосування судом апеляційної інстанції положень статті 1166 ЦК України без врахування правових висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 12.06.2018 у справі № 908/999/17, оскільки установлені обставини у справах, на які посилається скаржник у касаційній скарзі (№ 908/999/17), є неподібними зі справою, що розглядається (№ 909/857/24), з огляду на відмінність установлених фактичних обставин у цих справах, що впливають на зміст відповідних правовідносин, зокрема судові рішення в адміністративній справі № 300/3232/22.
50. Отже, Верховний Суд констатує, що наведена КП "Калуська енергетична компанія" підстава касаційного оскарження, передбачена пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України, не підтвердилася під час касаційного провадження, що виключає скасування оскаржуваних судових рішень з цієї підстави.
Щодо підстав касаційного оскарження, передбачених пунктом 4 частини 2 статті 287 ГПК України
51. У касаційній скарзі скаржник посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права, з посиланням на пункт 3 частини 3 статті 310 ГПК України, скаржник зазначає, що суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.
52. Перевіривши такі доводи КП "Калуська енергетична компанія", Верховний Суд визнає їх необґрунтованими з огляду на таке.
53. 22.11.2024 від КП "Калуська енергетична Компанія" до суду першої інстанції надійшло клопотання про проведення судової інженерно-екологічної експертизи, в задоволенні якого ухвалою суду від 02.12.2024 було відмовлено.
54. 26.02.2025 до суду апеляційної інстанції також надійшло клопотання КП "Калуська енергетична Компанія" про проведення судової інженерно-екологічної експертизи. Вивчивши клопотання представника відповідача про призначення у справі інженерно-екологічної експертизи в сукупності з матеріалами, обставинами справи та пояснення учасників процесу, апеляційний суд відмовив у його задоволенні, оскільки відповідно до вимог частини 1 статті 99 ГПК України судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмету доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування, водночас у матеріалах справи наявний висновок інженерно-екологічної експертизи, яка проведена в рамках кримінального провадження. Суд апеляційної інстанції також зазначив, що зі змісту поставлених заявником питань вбачається, що заявник просить експерта роз'яснити питання права, які суд має самостійно визначити, які не можуть бути предметом дослідження експертизи.
55. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи. Питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення.
56. Призначення експертизи є правом, а не обов'язком господарського суду, при цьому, питання призначення експертизи вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням предмета, підстав позову та обставин справи. Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 08.12.2021 у справі № 910/18570/17, від 14.12.2021 у справі № 910/9564/20, від 24.11.2021 у справі №914/1396/20.
57. Призначення судової експертизи віднесено до компетенції суду за наявності умов, передбачених частиною 1 статті 99 ГПК України і таке призначення не може розцінюватися як порушення норм процесуального права (подібний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 14.12.2021 у справі № 910/9564/20).
58. Верховний Суд зауважує, що сама по собі незгода скаржника з відмовою у призначенні експертизи не може бути підставою для висновку про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права. Подібні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 20.12.2023 у справі №910/3600/22, від 10.01.2024 у справі №921/39/23, від 06.02.2024 у справі №910/12661/22.
59. За таких обставин, відсутні підстави вважати такими, що порушують норми процесуального права дії судів попередніх інстанцій, які не задовольнили клопотання скаржника про проведення експертизи.
60. Отже, доводи, наведені у касаційній скарзі, щодо необґрунтованого відхилення судами попередніх інстанцій клопотання скаржника про призначення експертизи не знайшли свого підтвердження під час касаційного розгляду справи.
61. Наведені у касаційній скарзі доводи фактично зводяться до незгоди скаржника з висновком судів попередніх інстанцій стосовно оцінки доказів і встановлених на їх підставі обставин, та спрямовані на доведення необхідності переоцінки доказів і встановленні інших обставин, у тому контексті, який, на думку скаржника, свідчить про наявність підстав для скасування оскаржуваних судових рішень про задоволення позову.
62. Однак Верховний Суд зауважує, що відповідно до приписів частини 2 статті 300 ГПК України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
63. Отже, наведені скаржником підстави касаційного оскарження, передбачені пунктом 4 частини 2 статті 287 ГПК України, не підтвердилися під час касаційного провадження, що виключає скасування судових рішень господарських судів попередніх інстанцій з цих підстав.
Висновки за результатами розгляду касаційних скарг
64. Відповідно до частин 1, 2, 4, 5 статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
65. За змістом пункту 1 частини 1 статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
66. Відповідно до частини 1 статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
67. Оскільки наведені скаржником підстави касаційного оскарження не підтвердилися під час касаційного провадження, касаційна скарга підлягають залишенню без задоволення, а оскаржувані судові рішення - залишенню без змін.
Розподіл судових витрат
68. Судовий збір за подання касаційної скарги в порядку статті 129 ГПК України покладається на скаржника.
Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
Касаційну скаргу Комунального підприємства "Калуська енергетична компанія" Калуської міської ради залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 23.01.2025 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 22.04.2025 у справі № 909/857/24 залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Ю. Я. Чумак
Судді Т. Б. Дроботова
Н. О. Багай