17 липня 2025 року
м. Київ
cправа № 920/632/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Картере В.І. - головуючий, Огороднік К.М., Погребняк В.Я.,
за участю секретаря судового засідання Заріцької Т.В.,
представників учасників справи:
скаржника - Маміч Я.С.,
боржника - не з'явився,
Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" - Савон О.Ю.,
Акціонерного товариства "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" - не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Літон Оіл"
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 05.03.2025 (колегія суддів у складі: Отрюх Б.В. - головуючий, Пантелієнко В.О., Сотніков С.В.)
та ухвалу Господарського суду Сумської області від 07.10.2024 (суддя Соп'яненко О.Ю.) в частині кредиторських вимог Акціонерного товариства "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта"
у справі №920/632/24
за заявою Публічного акціонерного товариства "Укрнафта"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дектум-С"
про банкрутство,
Хід розгляду справи
1. Ухвалою Господарського суду Сумської області від 24.06.2024 відкрито провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Дектум-С" (далі - ТОВ "Дектум-С"), введено процедуру розпорядження майном строком 170 календарних днів; розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого Ткачука Олександра Вікторовича.
Стислий виклад вимог заяви кредитора
2. У липні 2024 року до Господарського суду Сумської області надійшла заява Акціонерного товариства "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" (далі - АТ "Укртатнафта") з грошовими вимогами до боржника у розмірі 280601964,62 грн.
3. В обґрунтування поданої заяви кредитор посилається на наявність у боржника заборгованості на суму 280601964,62 грн за укладеним 01.02.2022 між ПАТ "Укртатнафта" та боржником договором комісії №367/11/2118 (далі - Договір комісії).
Фактичні обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій
4. 01.02.2022 між ПАТ "Укртатнафта" (після 23.05.2024 АТ "Укртатнафта", комітент) та ТОВ "Дектум-С" (комісіонер) укладено Договір комісії, відповідно до п. 1.1 якого комісіонер зобов'язується за дорученням комітента за комісійну плату укласти від свого імені, але за рахунок комітента договори (договір) про продаж нафтопродуктів, асортимент, кількість, ціна, строк та умови передачі яких узгоджені сторонами у Специфікаціях до договору, які є його невід'ємною частиною. Нафтопродукти, передані на комісію для продажу, є власністю комітента.
5. Пунктом 2.1 Договору комісії передбачено, що для виконання цього договору комітент зобов'язаний передати комісіонеру нафтопродукти в асортименті, кількості, та за ціною відповідно до п. 1.1 Договору, з сертифікатом (паспортом) якості виробника та забезпечити комісіонера всім необхідним для укладення та виконання договору. Передача та приймання нафтопродуктів здійснюється на умовах, передбачених у Специфікаціях до договору.
6. Відповідно до п. 2.8 Договору комісії комісіонер зобов'язаний укладати та виконувати правочини на умовах найбільш вигідних комітенту та за його вказівками.
7. На виконання п. 2.1 Договору комісії сторонами були підписані такі Специфікації про передачу нафтопродуктів: №1/03 від 01.03.2022; №2/03 від 17.03.2022; №3/03 від 26.03.2022; №1/05 від 01.05.2022; №4/03 від 28.03.2022; №1/04 від 01.04.2022; №1/04-1 від 01.04.2022; №2/05 від 01.05.2022; №2/05-1 від 01.05.2022; №1/06 від 01.06.2022; №1/07 від 01.07.2022; №2/07 від 01.07.2022; №3/07 від 01.07.2022; №4/07 від 01.07.2022; №1/08 від 01.08.2022; №2/08 від 01.08.2022; №3/08 від 01.08.2022; №1/09 від 01.09.2022; №1/09г від 01.09.2022.
8. На виконання умов Договору комісії в період з 26.03.2022 по 30.09.2022 АТ "Укртатнафта" було передано ТОВ "Дектум-С" нафтопродукти для реалізації відповідно до актів приймання-передачі (перелічених заявником у заяві) на загальну суму 291070605,68 грн.
9. Також боржник склав звіти комісіонера про реалізацію нафтопродуктів згідно з Договором комісії, копії яких є у розпорядженні АТ "Укртатнафта" та надані до заяви.
10. Між сторонами було підписано акти виконаних робіт (наданих послуг) до Договору комісії: акт №1/03 від 31.03.2022; акт №2/03 від 31.03.2022; акт №1/04 від 30.04.2022; акт №1/05 від 31.05.2022; акт №1/06 від 30.06.2022; акт №1/07 від 31.07.2022; акт №1/08 від 31.08.2022.
11. Відповідно до п. 2.12 Договору комісії комісіонер зобов'язаний надавати комітенту щомісячно, не пізніше 7-го дня місяця, наступного за звітним, звіт про здійснення продажу нафтопродуктів та перерахувати останньому протягом 7 банківських днів з дня підписання сторонами звіту, грошові кошти, отримані від продажу комісійних нафтопродуктів.
12. Боржник 25.10.2022 частково оплатив АТ "Укртатнафта" продані ним нафтопродукти у розмірі 10474697,07 грн з призначенням платежу - "за нафтопродукти згідно Договору комісії №367/11/2118 від 01.12.2022" (платіжне доручення №623 від 25.10.2022), що підтверджується випискою з особового рахунку товариства за 25.10.2022.
13. Станом на дату подання заяви заборгованість ТОВ "Дектум-С" перед АТ "Укртатнафта" за Договором комісії складає 280595908,62 грн.
14. 29.07.2024 розпорядником майна ТОВ "Дектум-С" арбітражним керуючим Ткачуком О.В. подано до суду клопотання від 26.07.2024, в якому просив долучити до матеріалів справи відомості про результати розгляду кредиторських вимог та реєстр вимог кредиторів. Відповідно до відомостей, розпорядником майна боржника вимоги АТ "Укртатнафта" визнаються у повному обсязі.
15. ТОВ "Дектум-С" за підписом керівника подало до суду заяву про розгляд вимог АТ "Укртатнафта" та витребування доказів від 08.08.2024 у справі №920/632/24. У клопотанні зазначено, що ТОВ "Дектум-С" грошові вимоги АТ "Укртатнафта" не визнає у повному обсязі, оскільки останнє сформувало свої вимоги на суму 280601964,62 грн, які не ґрунтуються на оригіналах первинних документів та на рішеннях судів. Зокрема, в обґрунтування кредиторських вимог АТ "Укртатнафта" за Договором комісії додано лише фотокопії чорно-білих копій документів (тобто при формуванні додатків кредитором повторно відскановано копії, а не оригінали). У зв'язку з тим, що ТОВ "Дектум-С" жодного разу не бачило оригіналу Договору комісії та інших супутніх документів, у боржника виникають сумніви щодо належності та обґрунтованості заявлених вимог. Враховуючи відсутність оригіналів документів, необхідних для розгляду вимог кредитора, ТОВ "Дектум-С" просило витребувати у АТ "Укртатнафта" оригінали первинних документів, наданих в обґрунтування заяви про визнання грошових вимог, а саме Договору комісії та всі Специфікації до нього за 2022 рік; докази реєстрації податкових накладних АТ "Укртатнафта" по Договору комісії та їх відображення у податковій звітності АТ "Укртатнафта".
16. Представник АТ "Укртатнафта" в судовому засіданні суду першої інстанції зазначив, що оригінали документів, копії яких надано на підтвердження кредиторських вимог, у товариства відсутні у зв'язку з воєнним станом в Україні, податкові накладні ним не складалися.
17. У той же час, представник боржника у судовому засіданні також зазначив про відсутність у ТОВ "Дектум-С" оригіналів вказаних документів, зокрема підписаного між АТ "Укртатнафта" та ТОВ "Дектум-С" примірника Договору комісії та всіх Специфікацій до нього за 2022 рік.
18. Розпорядник майна в судовому засіданні повідомив, що незважаючи на відсутність оригіналів документів, боржник фактично не заперечує правовідносини з кредитором за Договором комісії, наявність та підписання актів приймання-передачі нафтопродуктів не спростовує.
Стислий виклад ухвали суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
19. Ухвалою Господарського суду Сумської області від 07.10.2024, зокрема, заяву керівника ТОВ "Дектум-С" про витребування доказів залишено без розгляду; заяву АТ "Укртатнафта" про визнання грошових вимог до боржника задоволено; вимоги АТ "Укртатнафта" до боржника визнано у загальному розмірі 280601964,62 грн та включено їх до реєстру вимог кредиторів у такій черговості: 6056,00 грн судового збору - перша черга, 280595908,62 грн заборгованості - четверта черга.
20. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 05.03.2025 ухвалу Господарського суду Сумської області від 07.10.2024 в частині визнання грошових вимог АТ "Укртатнафта" до боржника у розмірі 280601964,62 грн залишено без змін.
21. Визнаючи грошові вимоги АТ "Укртатнафта", господарські суди попередніх інстанцій виходили з того, що докази подані кредитором, як кожен окремо, так і в сукупності, щодо існування кредиторської заборгованості за Договором комісії, є більш переконливими, ніж припущення ТОВ "Дектум-С" щодо причин недоведеності розміру кредиторської заборгованості за цим договором.
Стислий виклад вимог касаційної скарги та узагальнення доводів скаржника
22. ТОВ "Літон Оіл" (далі - скаржник) звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, з урахуванням заяви про усунення недоліків касаційної скарги, просить скасувати ухвалу Господарського суду Сумської області від 07.10.2024, постанову Північного апеляційного господарського суду від 05.03.2025, а справу передати на новий розгляд до Господарського суду Сумської області.
23. Підставою касаційного оскарження судових рішень скаржник зазначає п. 1, п. 4 ч. 2 ст. 287, ч. 3 ст. 310 ГПК Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
24. Скаржник вважає, що господарські суди порушили норми ст.ст. 13, 14 ГПК України (принципи змагальності та диспозитивності), ст. 86 ГПК України (щодо всебічного, повного, об'єктивного та безпосереднього дослідження наявних у справі доказів), ч. 1 ст. 77 ГПК України, ч.ч. 5, 6 ст. 91 ГПК України (подання доказів у справі).
25. Так, скаржник вказує, що суди першої та апеляційної інстанцій не врахували: висновки Верховного Суду, які викладені у постановах від 23.09.2021 у справі №910/866/20, від 09.04.2025 у справі №911/1845/23, від 08.04.2025 у справі №915/615/24 щодо застосування ст. 91 ГПК України; висновки Верховного Суду, які викладені у постановах від 05.03.2019 у справі №910/3353/16, від 18.04.2919 у справі №914/1126/14, від 20.06.2019 у справі №915/535/17, від 25.06.2019 у справі №922/116/18, від 15.10.2019 у справі №908/2189/17, від 24.10.2019 у справі №910/10542/18, від 07.11.2019 у справі №904/9024/16, від 12.06.2024 у справі №910/15023/21 про те, що завданням господарського суду у попередньому засіданні є перевірка заявлених до боржника грошових вимог конкурсних кредиторів, які мають підтверджуватися первинними документами, що свідчать про цивільно-правові відносини сторін та підтверджують заборгованість боржника перед кредитором.
26. Скаржник зазначає, що при розгляді справи суди попередніх інстанцій розглянули та визнали кредиторські вимоги АТ "Укртатнафта" без оригіналів документів, що підтверджують такі вимоги, та необґрунтовано відмовили у задоволенні клопотання боржника щодо їх витребування.
27. На думку скаржника, відсутність оригіналів документів, зокрема, договору, актів приймання-передачі та податкового обліку операцій АТ "Укртатнафта" унеможливлює встановлення обсягу господарських операцій, а тому розмір грошових вимог АТ "Укртатнафта" є недоведеним.
28. Скаржник зауважує, що він не ставить на розгляд касаційної інстанції питання щодо достовірності наданого кредитором доказу, зібраного у справі, а ставить питання про необґрунтованість (для встановлення фактичних обставин справи) відхилення клопотання про витребування доказів, що відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 310 ГПК України є підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд.
Узагальнений виклад позицій інших учасників справи
29. Ліквідатор ТОВ "Дектум-С" арбітражний керуючий Ткачук О.В. подав відзив на касаційну скаргу, в якому просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
30. На думку ліквідатора боржника, з урахуванням всіх обставин, враховуючи поведінку боржника, господарські суди попередніх інстанцій дійшли правильних висновків про те, що між боржником та кредитором дійсно мали місце господарські відносини на підставі яких у ТОВ "Дектум-С" виникли грошові зобов'язання до відкриття провадження у справі про банкрутство, які не були виконані та які стали підставою для звернення АТ "Укртатнафта" з заявою з грошовими вимогами у справі про банкрутство.
31. Окрім цього, ліквідатор зауважив, що залишаючи без розгляду в попередньому засіданні заяву ТОВ "Дектум-С" про витребування доказів, Господарський суд Сумської області встановив, що оскільки кредитор та боржник не заперечують наявність господарських відносин за Договором комісії, представник кредитора підтверджує втрату оригіналів документів (Договору комісії та Специфікацій до нього), проте боржник на виконання вказаного договору комісії склав та підписав звіти комісіонера про реалізацію нафтопродуктів та акти виконаних робіт (наданих послуг), перерахував кошти за продані ним нафтопродукти.
32. ПАТ "Укрнафта" та АТ "Укртатнафта" подали відзиви на касаційну скаргу, в яких просять залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
33. Кредитори вважають, що з моменту виникнення правовідносин за Договором комісії, ТОВ "Дектум-С" вчинялись дії направлені на виконання правочину, жодних зауважень або претензій щодо первинної документації у ТОВ "Дектум-С" не виникало.
34. ПАТ "Укрнафта" посилається на те, що саме на етапі розгляду Господарським судом Сумської області заяви АТ "Укртатнафта" щодо визнання кредиторських вимог до боржника, останній фактично почав заявляти про те, що "жодного разу не бачив оригіналу Договору комісії та інших супутніх документів".
35. На думку ПАТ "Укрнафта", така поведінка боржника є суперечливою та такою, що не відповідає попередній поведінці, яка мала місце в процесі виконання Договору комісії, оскільки за наявності підписаних актів приймання-передачі до Договору комісії на загальну суму 291070605,68 грн, Специфікацій до Договору комісії на загальну суму 291070605,68 грн, звітів комісіонера з реалізації нафтопродуктів на 175187866,90 грн та актів виконаних робіт (наданих послуг), до яких не виникло жодних зауважень у боржника, та які були прийняті та підписані боржником, поведінка останнього є очевидно недобросовісною.
36. АТ "Укртатнафта" вказує, що воно не приховувало та не заперечувало відсутність оригіналів документів. При цьому, АТ "Укртатнафта" зазначає, що воно обґрунтувало відсутність частини оригіналів первинних документів у АТ "Укртатнафта" та подало на підтвердження цієї обставини відповідні докази.
Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій
37. Предметом касаційного перегляду у цій справі є питання дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права під час розгляду грошових вимог АТ "Укртатнафта" до боржника на суму 280601964,62 грн.
38. Положення ст. 1 КУзПБ (тут і далі в редакції, чинній на час ухвалення оскаржуваних судових рішень) визначає грошове зобов'язання (борг) як зобов'язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України.
39. Порядок звернення кредиторів із вимогами до боржника у справі про банкрутство (після відкриття провадження) та порядок розгляду судом відповідних заяв визначені, зокрема ст.ст. 45, 46, 47 КУзПБ, за змістом яких під час розгляду заявлених до боржника кредиторських вимог, суд має з'ясовувати правову природу таких вимог, надати правову оцінку доказам, поданим заявником на підтвердження його вимог до боржника, аргументам та запереченням боржника чи інших кредиторів щодо задоволення таких вимог, перевірити дійсність заявлених вимог, з урахуванням чого встановити наявність підстав для їх визнання чи відхилення (повністю або частково).
40. Законодавцем у справах про банкрутство обов'язок доказування обґрунтованості вимог кредитора певними доказами покладено на заявника грошових вимог, а предметом спору в цьому випадку є вирішення питання про належне документальне підтвердження цих вимог кредитором-заявником; надані кредитором докази мають відповідати засадам належності (ст. 76 ГПК України), допустимості (ст. 77 ГПК України), достовірності (ст. 78 ГПК України) та вірогідності (ст. 79 ГПК України).
41. Верховний Суд зазначає, що покладення обов'язку доказування обґрунтованості відповідними доказами своїх вимог до боржника саме на кредитора не позбавляє його права на власний розсуд подавати суду ті чи інші докази, що дозволяє суду застосовувати принцип диспозитивності господарського судочинства та приймати рішення про визнання чи відмову у визнанні вимог кредитора, виходячи з тієї сукупності доказів, яка надана кредитором-заявником грошових вимог (подібний висновок наведено у постановах Верховного Суду від 27.08.2020 у справі №911/2498/18 та від 13.09.2022 у справі №904/6251/20).
42. Заявник сам визначає докази, які на його думку підтверджують заявлені вимоги. Проте, обов'язок надання правового аналізу поданих грошових вимог, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог, покладений на господарський суд, який здійснює розгляд справи про банкрутство (відповідний висновок викладений Верховним Судом у постановах від 26.02.2019 у справі №908/710/18, від 25.06.2019 у справі №922/116/18, від 15.10.2019 у справі №908/2189/17).
43. Так, господарський суд зобов'язаний перевірити та надати правову оцінку усім вимогам кредиторів до боржника незалежно від факту їх визнання чи відхилення боржником.
44. Комплексне дослідження доказів на предмет їх відповідності законодавчо встановленим вимогам є сутністю суддівського розсуду на стадії встановлення обсягу кредиторських вимог у справі про банкрутство. У випадку ненадання заявником-кредитором сукупності необхідних документів на обґрунтування своїх вимог, суд у справі про банкрутство відмовляє у визнанні таких вимог та включенні їх до реєстру вимог кредиторів (постанова від 27.08.2020 у справі №911/2498/18, від 01.03.2023 у справі №902/221/22).
45. Господарські суди встановили, що вимоги АТ "Укртатнафта" ґрунтуються на зобов'язаннях ТОВ "Дектум-С" за Договором комісії, оригінал якого відсутній як у кредитора так і у боржника.
46. Відповідно до ст. 1011 ЦК України за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов'язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента.
47. Комісіонер зобов'язаний вчиняти правочини на умовах, найбільш вигідних для комітента, і відповідно до його вказівок. Якщо у договорі комісії таких вказівок немає, комісіонер зобов'язаний вчиняти правочини відповідно до звичаїв ділового обороту або вимог, що звичайно ставляться (ч. 1 ст. 1014 ЦК України).
48. Після вчинення правочину за дорученням комітента комісіонер повинен надати комітентові звіт і передати йому все одержане за договором комісії (ч. 1 ст. 1022 ЦК України).
49. Відповідно до ч. 1 ст. 1021 ЦК України комісіонер відповідає перед комітентом за втрату, недостачу або пошкодження майна комітента.
50. Звертаючись з грошовими вимогами до боржника, АТ "Укртатнафта" обґрунтовувало свої вимоги тим, що станом на дату подання заяви заборгованість боржника перед АТ "Укртатнафта" за Договором комісії складає 280595908,62 грн. При цьому, керівник боржника заперечив ці вимоги в повному обсязі з огляду на те, що вони документально не підтверджені.
51. Верховний Суд вважає за необхідне зазначити, що обставини визнання чи заперечення грошових вимог боржником не є вирішальним фактором під час розгляду заявлених вимог.
52. Як передбачено ст.ст. 73, 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
53. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 20.06.2021 у справі №814/803/17 зазначила, що визначальним принципом господарського судочинства є змагальність сторін.
54. Необхідність доводити обставини, на які учасник справи посилається як на підставу своїх вимог і заперечень в господарському процесі, є складовою обов'язку сприяти всебічному, повному та об'єктивному встановленню усіх обставин справи, що передбачає, зокрема, подання належних доказів, тобто таких, що підтверджують обставини, які входять у предмет доказування у справі, з відповідним посиланням на те, які обставини цей доказ підтверджує (правова позиція Верховного Суду, викладена у постановах від 05.02.2019 у справі №914/1131/18, від 26.02.2019 у справі №914/385/18, від 10.04.2019 у справі №904/6455/17, від 05.11.2019 у справі №915/641/18).
55. У постановах Верховного Суду від 23.04.2019 у справі №910/21939/15 та від 11.07.2019 у справі №904/2394/18 наведено правовий висновок, що на стадії звернення кредитора з вимогами до боржника та розгляду зазначених вимог судом принципи змагальності та диспозитивності у справі про банкрутство проявляються у наданні заявником відповідних документів на підтвердження своїх грошових вимог та заперечень боржника та інших кредиторів проти них.
56. Верховний Суд у постанові від 26.07.2022 у справі №904/4608/21 зауважив, що заяви з кредиторськими вимогами судам слід розглядати із застосуванням засад змагальності сторін у справі про банкрутство у поєднанні з детальною перевіркою підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, розміру та моменту виникнення.
57. У разі виникнення мотивованих сумнівів сторін у справі про банкрутство щодо обґрунтованості кредиторських вимог на заявника таких кредиторських вимог покладається обов'язок підвищеного стандарту доказування задля забезпечення перевірки господарським судом підстав виникнення таких грошових вимог, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог. Зазначена правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 07.10.2020 у справі №914/2404/19, від 11.02.2020 у справі №904/8484/16, від 07.08.2019 у справі №922/1014/18.
58. Обов'язковою умовою підтвердження реальності здійснення господарських операцій є фактична наявність у сторін договору первинних документів, фізичних, технічних та технологічних можливостей для здійснення відповідних операцій та зв'язок між фактом придбання послуги і подальшою господарською діяльністю (аналогічна правова позиція викладена у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду в складі Верховного Суду від 05.07.2019 у справі №910/4994/18).
59. Надані кредитором докази мають відповідати засадам належності (ст. 76 ГПК України), допустимості (ст. 77 ГПК України), достовірності (ст. 78 ГПК України) та вірогідності (ст. 79 ГПК України).
60. Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
61. Верховний Суд неодноразово наголошував щодо необхідності застосування категорій стандартів доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони.
62. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі №910/18036/17, від 23.10.2019 у справі №917/1307/18, від 18.11.2019 у справі №902/761/18, від 04.12.2019 у справі №917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі №129/1033/13-ц.
63. На підтвердження розміру заявлених грошових вимог до боржника кредитором були надані копії таких документів: Договір комісії, акти приймання-передачі до Договору комісії на загальну суму 291070605,68 грн, Специфікації до Договору комісії на загальну суму 291070605,68 грн, звіти комісіонера з реалізації нафтопродуктів на 175187866,90 грн та акти виконаних робіт (наданих послуг).
64. При цьому господарські суди встановили, що:
- боржник в своїй заяві від 08.08.2024 не зазначав, що Договір комісії не укладався і не ставив під сумнів відповідність наданого кредитором копії Договору комісії оригіналу Договору комісії;
- боржник та скаржник (ТОВ "Літон Оіл") не заперечують та не спростовують факт наявності Договору комісії та факт, що правовідносини в рамках цього договору існували між сторонами, а лише зазначають, що заборгованість, і відповідно її розмір (правильність), не може бути підтверджена, оскільки вона не підтверджується первинними документами;
- кредитор (АТ "Укртатнафта") у своїх поясненнях обґрунтувало відсутність у нього оригіналу Договору комісії та частини інших документів, на які є посилання в його заяві з кредиторськими вимогами тим, що на початку запровадження воєнного стану АТ "Укртатнафта" втратило дані бухгалтерського обліку внаслідок пошкодження серверу, відповідального за систему управління підприємства. З огляду на ракетні обстріли АТ "Укртатнафта", персонал підприємства був переведений на дистанційний режим роботи, отже первинні документи могли оформлюватись шляхом обміну факсимільним зв'язком;
- як на доказ вказаних обставин кредитор подав сертифікат Полтавської ТПП №5301-22-1224 від 24.10.2022, яким засвідчено наявність форс-мажорних обставин, що унеможливили складання та подання АТ "Укртатнафта" у встановлені строки фінансової та податкової звітності;
- форс-мажорними обставинами були визнані ракетні атаки (обстріли) по технологічних об'єктах на території АТ "Укртатнафта", руйнування і пошкодження об'єктів інфраструктури, вихід з ладу серверу з програмним забезпеченням SAP у вигляді корпоративної системи управління підприємством mySAP.com (R/3), що обумовило відсутність частини оригіналів первинних документів у АТ "Укртатнафта";
- до матеріалів справи було залучено сканкопії актів виконаних робіт (наданих послуг) до Договору комісії, що містять підписи уповноважених осіб АТ "Укртатнафта" та ТОВ "Дектум-С", які зроблені з оригіналів, а самі оригінали є в наявності у АТ "Укртатнафта";
- 25.10.2022 ТОВ "Дектум-С" частково сплатило АТ "Укртатнафта" продані ним нафтопродукти у розмірі 10474697,07 грн з призначенням платежу - "за нафтопродукти згідно Договору" (платіжне доручення №623 від 25.10.2022), що підтверджується випискою з особового рахунку товариства за 25.10.2022.
65. Господарські суди попередніх інстанцій врахували, що АТ "Укртатнафта" не надало оригіналу Договору комісії, а тому копію Договору комісії суди попередніх інстанцій не взяли до уваги.
66. Дійсно, якщо оригінал письмового доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги (ч. 6 ст. 91 ГПК України).
67. Водночас, як правильно зазначили господарські суди, АТ "Укртатнафта" підтвердило наявність господарських відносин за Договором комісії рядом інших доказів. Так, ТОВ "Дектум-С", заперечуючи проти грошових вимог кредитора, вказувало про те, що вони не ґрунтуються на оригіналах первинних документів, однак боржник не вказував про те, що Договір комісії між ними не укладався.
68. Крім того, Верховний Суд враховує, що відповідно до встановлених господарськими судами обставин справи, ТОВ "Дектум-С" частково сплатило АТ "Укртатнафта" продані ним нафтопродукти у розмірі 10474697,07 грн з призначенням платежу - "за нафтопродукти згідно Договору комісії №367/11/2118 від 01.12.2022" (платіжне доручення №623 від 25.10.2022), що підтверджується випискою з особового рахунку товариства за 25.10.2022. Водночас, боржник наведених обставин не спростував, зокрема, не довів, що між ним та кредитором існували інші правовідносини на виконання яких ним було перераховано грошові кошти.
69. З огляду на це, ненадання для огляду оригіналу Договору комісії не може слугувати підставою для відмови у задоволенні заяви кредитора з грошовими вимогами до боржника, оскільки наявність такої заборгованості підтверджена іншими документами, укладеними сторонами на виконання Договору комісії.
70. Відповідно до ст. 79 ГПК наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
71. Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.
72. Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.
73. Верховний Суд погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про те, що з огляду на вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності свідчить про обґрунтованість заявлених грошових вимог та ці вимоги є документально підтвердженими.
74. Так, скаржник вказує, що суди першої та апеляційної інстанцій порушили ст.ст. 13, 14 ГПК України (принципи змагальності та диспозитивності), ст. 86 ГПК України (щодо всебічного, повного, об'єктивного та безпосереднього дослідження наявних у справі доказів), ч. 1 ст. 77 ГПК України, ч.ч. 5, 6 ст. 91 ГПК України (подання доказів у справі) та не врахували правові висновки, які викладені у постановах Верховного Суду щодо застосування вказаних норм процесуального права.
75. Посилання скаржника на неврахування господарськими судами висновків, викладених у низці постанов Верховного Суду щодо застосування ст.ст. 13, 14, ч. 1 ст. 77, ст. 86, ч.ч. 5, 6 ст. 91 ГПК України, Верховний Суд відхиляє, оскільки скаржник наводить висновки Верховного Суду щодо порядку розгляду кредиторських вимог у справі про банкрутство, ролі та обов'язків суду на цій стадії провадження у справі про банкрутство, які мають загальний характер. Водночас, у кожній із наведених справ, судами досліджувались різні за змістом докази та на підставі встановлених судами обставин кожної конкретної справи приймалися відповідні судові рішення, що не може свідчити про порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права у цій справі під час розгляду грошових вимог.
76. При цьому, Верховний Суд враховує, що у справі №915/615/24, яка є найбільш подібною до правовідносин зі справою, яка переглядається, суд касаційної інстанції погодився з висновком суду апеляційної інстанції про відхилення грошових вимог АТ "Укртатнафта" у зв'язку ненаданням АТ "Укртатнафта" необхідних документів на підтвердження заявлених вимог.
77. Водночас, на відміну наведеної справи, у цій справі, господарські суди встановили, що крім відсутності оригіналу Договору комісії, кредитор підтвердив наявність заборгованості боржника іншими документами, які підтверджують господарські відносини між обома сторонами. Крім того, додатково суди врахували поведінку кредитора, який не заперечував відсутність у нього оригіналів документів та боржника, який по суті не заперечує та не спростовує факт існування правовідносин за Договором комісії, а лише зазначає, що заборгованість та її розмір (правильність), не може бути підтверджена, оскільки вона не підтверджується первинними документами. При цьому, АТ "Укртатнафта" обґрунтувало відсутність частини оригіналів документів та подало на підтвердження цієї обставини відповідні докази. Крім того, у справі, що переглядається становлено факт часткової сплати ТОВ "Дектум-С" на користь АТ "Укртатнафта" за продані нафтопродукти.
78. У зв'язку з викладеним, Верховний Суд вважає, що у справі №915/615/24 та у справі №920/632/24 господарські суди встановили різні обставини справи. Так у справі, що переглядається, господарські суди дійшли висновку про те, що докази, надані на підтвердження існування правовідносин за Договором комісії, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
79. Крім того, скаржник у касаційній скарзі зауважує про те, що він не ставить на розгляд касаційної інстанції питання щодо достовірності наданого кредитором доказу, зібраного у справі, а ставить питання про необґрунтованість (для встановлення фактичних обставин справи) відхилення клопотання про витребування доказів, що відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 310 ГПК України є підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд.
80. Так, керівник боржника просив витребувати у АТ "Укртатнафта" оригінали первинних документів, наданих в обґрунтування заяви про визнання грошових вимог, а саме Договору комісії та всі Специфікації до нього за 2022 рік; докази реєстрації податкових накладних АТ "Укртатнафта" до Договору комісії та їх відображення у податковій звітності АТ "Укртатнафта".
81. Водночас, залишаючи вказане клопотання без розгляду, господарський суд виходив з того, що АТ "Укртатнафта" повідомило суд про те, що у товариства відсутні оригінали відповідних документів у зв'язку з воєнним станом в Україні, а податкові накладні ним не складалися.
82. Оскільки кредитор та боржник не заперечували наявність господарських відносин за Договором комісії, представник кредитора підтвердив втрату оригіналів документів (договору комісії та Специфікацій до нього), а боржник на виконання вказаного договору комісії склав та підписав звіти комісіонера про реалізацію нафтопродуктів та акти виконаних робіт (наданих послуг), перерахував частково кошти за продані ним нафтопродукти, господарський суд обґрунтовано залишив без розгляду заяву керівника ТОВ "Дектум-С" в частині витребування доказів у зв'язку з його безпідставністю, оскільки кредитор вже зазначив у своїй заяві про відсутність оригіналів документів, які боржник просив витребувати.
83. Як вказала Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.01.2019 у справі №373/2054/16-ц встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Якщо порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційним судом не встановлено, а оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанцій, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів.
84. Враховуючи викладене, Верховний Суд дійшов висновку, що доводи касаційної скарги про порушення господарськими судами норм процесуального права не знайшли свого підтвердження, а Верховний Суд не вбачає підстав для скасування законних та обґрунтованих судів попередніх інстанцій.
85. Відхиляючи доводи скаржника, Верховний Суд враховує висновки в рішенні ЄСПЛ у справі "Проніна проти України" в якому зазначено, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Лише той факт, що суд окремо та детально не відповів на кожний аргумент, представлений сторонами, не є свідченням несправедливості процесу (рішення ЄСПЛ у справі "Шевельов проти України").
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
86. Верховний Суд вважає висновок господарських судів попередніх інстанцій про задоволення грошових вимог АТ "Укртатнафта" обґрунтованим. Суди правильно застосували норми процесуального і матеріального права до цих правовідносин сторін.
87. Відповідно до ст. 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.
88. Зважаючи на викладене, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а постанови суду апеляційної інстанції та ухвали господарської суду першої інстанції в частині розгляду грошових вимог АТ "Укртатнафта", - без змін.
Судові витрати
89. У зв'язку з тим, що Верховний Суд залишає касаційну скаргу без задоволення, судові витрати, пов'язані з розглядом справи у суді касаційної інстанції, покладаються на скаржника.
Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Літон Оіл" залишити без задоволення.
2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 05.03.2025 та ухвалу Господарського суду Сумської області від 07.10.2024 в частині розгляду кредиторських вимог Акціонерного товариства "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" у справі №920/632/24 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя В. Картере
Судді К. Огороднік
В. Погребняк