Іменем України
21 липня 2025 року м. Чернігів справа № 927/490/25
Господарський суд Чернігівської області у складі Шморгуна В. В., розглянувши матеріали справи у порядку спрощеного позовного провадження
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Лан-2015»,
код ЄДРПОУ 30800863, вул. Миру, 11-А, смт Варва, Прилуцький район, Чернігівська область, 17600
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Іст Агро»,
код ЄДРПОУ 38402326, вул. Зарічна, 3-А, смт Варва, Прилуцький район, Чернігівська область, 17600
Предмет спору: про стягнення 1 385 482,36 грн,
не викликались,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Лан-2015» звернулось до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Іст Агро», у якому позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість за надані послуги у розмірі 1 385 482,36 грн.
Процесуальні дії у справі.
19.05.2025 позивач через підсистему «Електронний суд» подав до суду клопотання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Ухвалою суду від 20.05.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін; встановлено відповідачу п'ятиденний строк з дня отримання ухвали для подання до суду та позивачу у разі наявності заперечень проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, заяви із обґрунтуванням своїх заперечень щодо такого розгляду.
Також ухвалою від 20.05.2025 встановлено сторонам строки для подання заяв по суті, а саме:
- відповідачу - п'ятнадцятиденний строк з дня отримання ухвали для подання до суду та позивачу відзиву на позов з доданими до нього документами;
- позивачу - п'ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання до суду та відповідачу відповіді на відзив з доданими до неї документами;
- відповідачу - п'ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання до суду та позивачу заперечень з доданими до них документами.
Ухвала суду від 20.05.2025 була доставлена відповідачу в його Електронний кабінет у підсистемі «Електронний суд» ЄСІТС 20.05.2025 о 20:14, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.
Отже, останнім днем строку для подання відповідачем заперечень проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження є 26.05.2025, а відзиву на позов - 05.06.2025.
Заперечень проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та відзиву на позов у встановлений строк до суду не надходило.
Згідно з ч. 5, 7 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.
Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін до суду не надходило.
Згідно з ч. 2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.
Відповідно до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення.
Короткий зміст позовних вимог та узагальнені доводи учасників справи.
Позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором про надання послуг №18/11-2021/ЗСК-5 від 18.11.2021, внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 1 385 482,36 грн.
Відзиву на позов, відповіді на відзив та заперечень у встановлений строк до суду не надходило.
Згідно з ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до ч. 4 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті, крім випадків, якщо незгода з такою обставиною вбачається з наданих разом із відзивом доказів, що обґрунтовують його заперечення по суті позовних вимог, або відповідач доведе, що не заперечив проти будь-якої із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, з підстав, що не залежали від нього.
Оскільки відповідач не подав відзив у встановлений судом строк, справа вирішується за наявними у ній матеріалами.
Обставини, які є предметом доказування у справі. Докази, якими сторони підтверджують або спростовують наявність кожної обставини, яка є предметом доказування у справі.
18.11.2021 Товариство з обмеженою відповідальністю «Лан-2015» (далі - Виконавець) та Товариство з обмеженою відповідальністю «Іст Агро» (далі - Замовник) уклали договір про надання послуг №18/11-2021/ЗСК-5 (далі - Договір).
Відповідно до п. 1.1 Договору Виконавець зобов'язується за встановлену плату (винагороду) надати Замовникові визначений у додатках до цього Договору комплекс сільськогосподарських послуг (далі - Послуги), а Замовник зобов'язується прийняти ці Послуги та оплатити їх в повному обсязі.
Детальна інформація про Послуги, які надаються за цим Договором, зокрема, найменування, вид Послуг, їх обсяг (кількість), ціна (вартість) та інші характеристики, зазначається в додатках до цього Договору, які є невід'ємною частиною цього Договору (п. 1.2 Договору).
Замовник зобов'язується прийняти надані Виконавцем Послуги та оплатити їх за ціною, що погоджена Сторонами у відповідних Додатках до цього Договору (п. 2.1 Договору).
Згідно з п. 2.2, 2.3 Договору Замовник здійснює оплату ціни (вартості ) Послуг у національній валюті України - гривні, у безготівковій формі шляхом перерахування відповідної суми грошових коштів на розрахунковий рахунок Виконавця.
Зобов'язання Замовника по оплаті Послуг вважаються виконаними в момент зарахування відповідної суми грошових коштів на банківський рахунок Виконавця.
Пунктом 2.4 Договору передбачено, що розрахунки за Послуги здійснюються Замовником протягом 3 (трьох) днів з дня підписання Акта надання Послуг за цим Договором, але в будь-якому разі до моменту одержання Замовником переданої для надання Послуг за цим Договором сільськогосподарської продукції Замовника. За погодженням Сторін Замовник може здійснювати попередню оплату за Послуги, розмір якої погоджується Сторонами у кожному випадку окремо.
Загальна ціна цього Договору дорівнює загальній вартості Послуг, наданих Виконавцем за цим Договором відповідно до укладених між Сторонами Додатків до цього Договором (пункт 2.5 Договору).
Відповідно до п. 4.2, 4.4 Договору на підтвердження надання Послуг за цим Договором відповідно до пункту 4.2 Договору складається Акт надання Послуг, який містить інформацію про види, обсяг і вартість наданих Виконавцем Послуг за цим Договором.
Замовник зобов'язаний підписати Акт надання Послуг та повернути один підписаний ним екземпляр Акту надання Послуг Виконавцеві протягом 3 (трьох) робочих днів з моменту його одержання.
Згідно з п. 7.1 Договору (у редакції додаткової угоди №1 до Договору) цей Договір набуває чинності з моменту його підписання Сторонами та діє до 31 грудня 2023 року, а в частині виконання зобов'язань Сторін за цим Договором - до повного виконання Сторонами всіх своїх зобов'язань за цим Договором.
21.11.2022 Виконавець та Замовник підписали додаток №2 до Договору (далі - Додаток № 2), до якого додатковою угодою № 2 від 21.11.2022 до Договору було внесено зміни шляхом викладення в новій редакції пунктів 1, 2, 3, 4 та 7.
Пунктом 1 Додатку № 2 (зі змінами) визначено, що Замовник зобов'язується надати Виконавцеві комплекс сільськогосподарських послуг по післяурожайній підготовці сільськогосподарської продукції до первинної реалізації (далі - Послуги), що включає в себе: сушіння зерна кукурудзи врожаю 2022 року та сушіння соняшника врожаю 2022 року.
Згідно з п. 2 Додатку № 2 (зі змінами) послуги за цим Додатком до Договору надаються Виконавцем за таким тарифом: сушіння зерна кукурудзи - 130,00 грн з ПДВ за 1 т/%; сушіння насіння соняшника - 150,00 грн з ПДВ за 1 т/%.
За умовами п. 3 Додатку № 2 (зі змінами) по мірі надходження від Замовника вказаної у пункті 1 цього Додатку до Договору сільськогосподарської продукції Виконавець забезпечує її своєчасне приймання і проводить після урожайну підготовку сільськогосподарської продукції до первинної реалізації, а саме: сушіння сільськогосподарської продукції не вище базисних кондицій з метою забезпечення оптимальних умов зберігання або реалізації. Допустиме відхилення від базисних кондицій: по вологості +/- 0,5 %. Для сільськогосподарської продукції встановлюються наступні базисні кондиції: кукурудза - базисна вологість складає 14,0 %; соняшник - базисна вологість складає 8,0 %.
На виконання умов Договору Виконавець надав Замовнику послуги на загальну суму 5 459 592,36 грн, на підтвердження чого надано акти надання послуг: № 44 від 16.12.2022 на суму 598 241,59 грн, № 45 від 19.12.2022 на суму 20 669,36 грн, № 46 від 20.12.2022 на суму 69 287,87 грн, № 47 від 22.12.2022 на суму 10 009,69 грн, № 48 від 23.12.2022 на суму 19 499,40 грн, № 49 від 24.12.2022 на суму 41 728,72 грн, № 50 від 28.12.2022 на суму 19 629,40 грн, № 51 від 29.12.2022 на суму 66 037,97 грн, №52 від 30.12.2022 на суму 77 867,60 грн, № 53 від 31.12.2022 на суму 38 218,82 грн, № 6 від 31.01.2023 на суму 1 007 842,61 грн, № 3 від 01.03.2023 на суму 488 620,45 грн, №7 від 01.03.2023 на суму 3 001 838,88 грн.
Як зазначає позивач, відповідач частково виконав взяті на себе зобов'язання, сплативши позивачу кошти у загальному розмірі 4 074 010,10 грн, що відображено в підписаному сторонами акті звірки взаємних розрахунків за період з 21.11.2022 по 09.05.2025.
Отже, заборгованість відповідача перед позивачем за надані послуги становить 1 385 482,36 грн, доказів сплати якої відповідач суду не надав.
Оцінка суду.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Частиною 1 ст. 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Частина 1 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлює, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
За приписами ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 903 ЦК України).
Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Аналогічні положення містяться у ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України.
Статтею 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України визначено, що одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.
Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Як встановив суд, позивач на виконання умов Договору надав відповідачу послуги на загальну суму 5 459 592,36 грн, вартість яких останній оплатив частково у загальному розмірі 4 074 010,10 грн, а відтак його заборгованість перед позивачем станом становить 1 385 482,36 грн.
Доказів сплати коштів у розмірі 1 385 482,36 грн відповідач суду не надав.
Крім того, суд враховує, що відповідно до вимог чинного законодавства акт звірки розрахунків у сфері бухгалтерського обліку та фінансової звітності не є зведеним обліковим документом, а є лише технічним (фіксуючим) документом, за яким бухгалтерії підприємств звіряють бухгалтерський облік операцій. Акт відображає стан заборгованості та в окремих випадках - рух коштів у бухгалтерському обліку підприємств та має інформаційний характер, тобто має статус документа, який підтверджує тотожність ведення бухгалтерського обліку спірних господарських операцій обома сторонами спірних правовідносин. Сам по собі акт звірки розрахунків не є належним доказом факту здійснення будь-яких господарських операцій: поставки, надання послуг тощо, оскільки не є первинним бухгалтерським обліковим документом.
Разом з цим, акт звірки може вважатися доказом у справі в підтвердження певних обставин, зокрема в підтвердження наявності заборгованості суб'єкта господарювання, її розміру, визнання боржником такої заборгованості тощо. Однак, за умови, що інформація, відображена в акті підтверджена первинними документами та акт містить підписи уповноважених на його підписання сторонами осіб. Як правило, акти звірок розрахунків (чи заборгованості) складаються та підписуються бухгалтерами контрагентів і підтверджують остаточні розрахунки сторін на певну дату. Відсутність в акті звірки підписів перших керівників сторін або інших уповноважених осіб, які мають право представляти інтереси сторін, у тому числі здійснювати дії, направлені на визнання заборгованості підприємства перед іншими суб'єктами господарювання, означає відсутність в акті звірки юридичної сили документа, яким суб'єкт господарської діяльності визнає суму заборгованості. Слід також зазначити, що чинне законодавство не містить вимоги про те, що у акті звірки розрахунків повинно зазначатись формулювання про визнання боргу відповідачем. Підписання акту звірки, у якому зазначено розмір заборгованості, уповноваженою особою боржника, та підтвердження наявності такого боргу первинними документами свідчить про визнання боржником такого боргу.
Такі правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 05.03.2019 у справі №910/1389/18.
Таким чином, акт звірки взаємних розрахунків, підписаний та скріплений печаткою боржника, є доказом, що свідчить про фактичне визнання відповідачем наявності у нього перед позивачем боргу за надані послуги у розмірі 1 385 482,36 грн.
Оскільки відповідач у порушення ст. 525, 526, 527, 530 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України взятих на себе зобов'язань не виконав та не сплатив у повному обсязі кошти за надані послуги, суд доходить висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 1 385 482,36 грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Висновки суду.
Доказами у справі, відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами:
1) письмовими, речовими і електронними доказами;
2) висновками експертів;
3) показаннями свідків (ч. 2 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Згідно зі ст. 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Інші докази та пояснення учасників справи судом до уваги не приймаються, оскільки не спростовують вищевикладені висновки суду.
За змістом п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень та висновків Європейського суду з прав людини, викладених у рішеннях у справах «Трофимчук проти України», «Серявін та інші проти України» обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Судом було вжито усіх заходів для забезпечення реалізації сторонами своїх процесуальних прав та з'ясовано усі питання, винесені на його розгляд.
За наведених у їх сукупності обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Щодо судових витрат.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру встановлена ставка судового збору - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Отже, з урахуванням зазначених положень, а також з огляду на обставини подання позивачем позовної заяви через підсистему «Електронний суд», розмір судового збору, який підлягав сплаті за подання цього позову, становить 16 625,79 грн (1 385 482,36*1,5%*0,8).
Таким чином, стягненню з відповідача підлягає судовий збір у розмірі 16 625,79 грн.
Керуючись ст. 13, 14, 42, 73-80, 86, 129, 165, 233, 236-238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Іст Агро» (код ЄДРПОУ 38402326, вул. Зарічна, 3-А, смт Варва, Прилуцький район, Чернігівська область, 17600) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Лан-2015» (код ЄДРПОУ 30800863, вул. Миру, 11-А, смт Варва, Прилуцький район, Чернігівська область, 17600) 1 385 482,36 грн заборгованості за поставлений товар та 16 625,79 грн витрат зі сплати судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду у строки, визначені ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.
Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.
Суддя В. В. Шморгун