Рішення від 21.07.2025 по справі 927/515/25

РІШЕННЯ

Іменем України

21 липня 2025 року м. Чернігівсправа № 927/515/25

Господарський суд Чернігівської області у складі Шморгуна В. В., розглянувши матеріали справи у порядку спрощеного позовного провадження

За позовом: Фізичної особи-підприємця Оганесяна Романа Гагиковича,

РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Іст Агро Сервіс»,

код ЄДРПОУ 38402284, вул. Зарічна, буд. 3А, смт Варва, Прилуцький район, Чернігівська область, 17600

Предмет спору: про стягнення 460 029,83 грн,

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН:

не викликались,

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець Оганесян Роман Гагикович звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Іст Агро Сервіс», у якому позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість зі сплати орендної плати у розмірі 460 029,83 грн.

Процесуальні дії у справі.

У позовній заяві позивач просив розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Ухвалою суду від 26.05.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін; встановлено відповідачу п'ятиденний строк з дня отримання ухвали для подання до суду та позивачу у разі наявності заперечень проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, заяви із обґрунтуванням своїх заперечень щодо такого розгляду.

Також ухвалою від 26.05.2025 встановлено сторонам строки для подання заяв по суті, а саме:

- відповідачу - п'ятнадцятиденний строк з дня отримання ухвали для подання до суду та позивачу відзиву на позов з доданими до нього документами;

- позивачу - п'ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання до суду та відповідачу відповіді на відзив з доданими до неї документами;

- відповідачу - п'ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання до суду та позивачу заперечень з доданими до них документами.

Ухвала суду від 26.05.2025 була доставлена відповідачу в його Електронний кабінет у підсистемі «Електронний суд» ЄСІТС 26.05.2025 о 20:59, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.

Отже, останнім днем строку для подання відповідачем заперечень проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження є 02.06.2025, а відзиву на позов - 11.06.2025.

Заперечень проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та відзиву на позов у встановлений строк до суду не надходило.

Згідно з ч. 5, 7 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.

Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін до суду не надходило.

Згідно з ч. 2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Відповідно до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення.

Короткий зміст позовних вимог та узагальнені доводи учасників справи.

Позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором оренди техніки з екіпажем №01-09/23-01 від 01.09.2023 в частині сплати коштів за оренду рухомого майна, внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 460 029,83 грн.

Відзиву на позов, відповіді на відзив та заперечень у встановлений строк до суду не надходило.

Згідно з ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. 4 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті, крім випадків, якщо незгода з такою обставиною вбачається з наданих разом із відзивом доказів, що обґрунтовують його заперечення по суті позовних вимог, або відповідач доведе, що не заперечив проти будь-якої із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, з підстав, що не залежали від нього.

Оскільки відповідач не подав відзив у встановлений судом строк, справа вирішується за наявними у ній матеріалами.

Обставини, які є предметом доказування у справі. Докази, якими сторони підтверджують або спростовують наявність кожної обставини, яка є предметом доказування у справі.

01.09.2023 Фізична особа-підприємець Оганесян Роман Гагикович (далі - Орендодавець) та Товариство з обмеженою відповідальністю «Іст Агро Сервіс» (далі - Орендар) уклали договір оренди техніки з екіпажем №01-09/23-01 (далі - Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору Орендодавець зобов'язується передати за плату Орендареві у строкове користування, а Орендар зобов'язується прийняти у строкове користування сільськогосподарську техніку та самохідні машини, автомобілі чи механізми (далі - Техніка) з екіпажем та зобов'язується сплачувати Орендодавцеві орендну плату.

Кількість, ознаки, технічні характеристики техніки тощо, в розрізі кожної одиниці відображаються в Додатках до цього Договору (п. 1.2 Договору).

Згідно з п. 3.1 Договору строк суборенди: Техніка вважається переданою в суборенду з дати прибуття техніки разом з екіпажем до Орендаря та початку її використання в діяльності Орендаря і до 31 грудня 2024 року, якщо сторони додатково не домовляться про скорочення цього строку. За згодою сторін також можуть бути підписані акти приймання-передачі Техніки та її повернення.

Орендна плата за Договором становить загальну вартість наданих послуг з оренди Техніки з екіпажем, сплачених Орендарем Орендодавцеві протягом дії договору на підставі актів приймання-передачі наданих послуг (п. 4.1 Договору).

Пунктом 4.2 Договору передбачено, що орендна плата з урахуванням індексації встановлюється в розмірі 15 715,00 грн з ПДВ за один день використання Техніки.

Відповідно до п. 4.3 Договору виплата орендної плати проводиться протягом 14 банківських днів після підписання сторонами акта приймання-передачі наданих послуг згідно з даними системи GPS-моніторингу.

Договір набирає сили з моменту підписання та закріплення печатками сторонами і діє до 31 січня 2024 року, а якщо на цю дату залишиться невиконаним повністю - діє до моменту його повного виконання (п. 10.1 Договору).

Сторонами підписано Додаток № 1 до Договору, згідно з яким Орендодавець передає за плату Орендареві техніку - вантажний автомобіль MAN, реєстраційний номер НОМЕР_2 , у кількості 1 шт. та вантажний автомобіль Iveco, реєстраційний номер НОМЕР_3 , у кількості 1 шт., для управління та обслуговування якої також надано працівників (водіїв) ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

На виконання умов Договору позивач передав відповідачу вказану вище техніку в платне користування, про що сторонами 01.09.2023 підписано акт приймання - передачі до Договору.

Акт приймання-передачі (повернення) до Договору підписано сторонами 30.12.2023, згідно з яким Орендар повернув з суборенди Орендодавцеві перелічену вище техніку.

Відповідно до підписаних сторонами актів здачі-приймання робіт (надання послуг) №8 від 31.10.2023 на суму 110 004,97 грн, №9 від 31.10.2023 на суму 157 149,96 грн, №12 від 31.12.2023 на суму 110 004,97 грн, №13 від 31.12.2023 на суму 282 869,93 грн вартість оренди техніки з екіпажем за 42 дні становить 660 029,83 грн.

Згідно з платіжною інструкцією №37190 від 23.12.2024 відповідач сплатив позивачу кошти у розмірі 200 000,00 грн.

Отже, заборгованість відповідача перед позивачем становить 460 029,83 грн.

Сторони підписали акт звірки взаємних розрахунків за період з 01.01.2023 по 14.05.2025, в якому зазначено, що заборгованість відповідача за Договором станом на 14.05.2025 становить 460 029,83 грн.

Доказів сплати заборгованості у розмірі 460 029,83 грн відповідач суду не надав.

Оцінка суду.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Частиною 1 ст. 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частина 1 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлює, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди) (ст. 759 Цивільного кодексу України).

Згідно ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за найм (оренду) майна з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Статтею 798 Цивільного кодексу України визначено, що предметом договору найму транспортного засобу можуть бути повітряні, морські, річкові судна, а також наземні самохідні транспортні засоби тощо.

Договором найму транспортного засобу може бути встановлено, що він передається у найм з екіпажем, який його обслуговує.

Сторони можуть домовитися про надання наймодавцем наймачеві комплексу послуг для забезпечення нормального використання транспортного засобу.

За приписами ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться у ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України.

Статтею 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України визначено, що одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як встановив суд, позивач на виконання умов Договору передав відповідачу в оренду техніку у кількості 2 штуки з екіпажем, за користування якої останній зобов'язався сплатити позивачу орендну плату у розмірі 15 715,00 грн за 1 один використання.

Відповідно до підписаних сторонами актів здачі-приймання робіт (надання послуг) загальний розмір орендної плати склав 660 029,83 грн.

З урахуванням встановленого у Договорі строку оплати, відповідач повинен був сплатити позивачу орендну плату за актами №8 та №19 від 31.10.2023 у термін до 14.11.2023, а за актами №12 та №13 від 31.12.2023 - до 15.01.2024.

Проте відповідач свої зобов'язання за Договором виконав частково, сплативши позивачу кошти у розмірі 200 000,00 грн.

Відтак заборгованість відповідача перед позивачем становить 460 029,83 грн.

Крім того, як вбачається з акту звірки, підписаного та скріпленого печатками сторін, заборгованість відповідача за Договором станом на 14.05.2025 становить 460 029,83 грн.

Відповідно до вимог чинного законодавства акт звірки розрахунків у сфері бухгалтерського обліку та фінансової звітності не є зведеним обліковим документом, а є лише технічним (фіксуючим) документом, за яким бухгалтерії підприємств звіряють бухгалтерський облік операцій. Акт відображає стан заборгованості та в окремих випадках - рух коштів у бухгалтерському обліку підприємств та має інформаційний характер, тобто має статус документа, який підтверджує тотожність ведення бухгалтерського обліку спірних господарських операцій обома сторонами спірних правовідносин. Сам по собі акт звірки розрахунків не є належним доказом факту здійснення будь-яких господарських операцій: поставки, надання послуг тощо, оскільки не є первинним бухгалтерським обліковим документом.

Разом з цим, акт звірки може вважатися доказом у справі в підтвердження певних обставин, зокрема в підтвердження наявності заборгованості суб'єкта господарювання, її розміру, визнання боржником такої заборгованості тощо. Однак, за умови, що інформація, відображена в акті підтверджена первинними документами та акт містить підписи уповноважених на його підписання сторонами осіб. Як правило, акти звірок розрахунків (чи заборгованості) складаються та підписуються бухгалтерами контрагентів і підтверджують остаточні розрахунки сторін на певну дату. Відсутність в акті звірки підписів перших керівників сторін або інших уповноважених осіб, які мають право представляти інтереси сторін, у тому числі здійснювати дії, направлені на визнання заборгованості підприємства перед іншими суб'єктами господарювання, означає відсутність в акті звірки юридичної сили документа, яким суб'єкт господарської діяльності визнає суму заборгованості. Слід також зазначити, що чинне законодавство не містить вимоги про те, що у акті звірки розрахунків повинно зазначатись формулювання про визнання боргу відповідачем. Підписання акту звірки, у якому зазначено розмір заборгованості, уповноваженою особою боржника, та підтвердження наявності такого боргу первинними документами свідчить про визнання боржником такого боргу.

Такі правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 05.03.2019 у справі №910/1389/18.

Таким чином, суд дійшов висновку, що акт звірки взаємних розрахунків, підписаний та скріплений печаткою боржника, є доказом, що свідчить про фактичне визнання відповідачем наявності у нього перед позивачем боргу зі сплати орендної плати у розмірі 460 029,83 грн.

Оскільки відповідач у порушення ст. 525, 526, 527, 762 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України взятих на себе зобов'язань не виконав та не сплатив позивачу орендну плату за Договором в обумовлений строк, господарський суд вважає, що позовні вимоги у частині стягнення заборгованості у розмірі 460 029,83 грн є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Висновки суду.

Доказами у справі, відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами:

1) письмовими, речовими і електронними доказами;

2) висновками експертів;

3) показаннями свідків (ч. 2 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно зі ст. 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Інші докази та пояснення учасників справи судом до уваги не приймаються, оскільки не спростовують вищевикладені висновки суду.

За змістом п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень та висновків Європейського суду з прав людини, викладених у рішеннях у справах «Трофимчук проти України», «Серявін та інші проти України» обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Судом було вжито усіх заходів для забезпечення реалізації сторонами своїх процесуальних прав та з'ясовано усі питання, винесені на його розгляд.

За наведених у їх сукупності обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Щодо судових витрат.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру встановлена ставка судового збору - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Отже, з урахуванням зазначених положень, а також з огляду на обставини подання позивачем позовної заяви через підсистему «Електронний суд», розмір судового збору, який підлягав сплаті за подання цього позову, становить 5520,36 грн (460 029,83 *1,5%*0,8).

Таким чином, стягненню з відповідача підлягає судовий збір у розмірі 5520,36 грн.

Керуючись ст. 13, 14, 42, 73-80, 86, 129, 165, 233, 236-238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Іст Агро Сервіс» (код ЄДРПОУ 38402284, вул. Зарічна, 3А, смт Варва, Прилуцький район, Чернігівська область, 17600) на користь Фізичної особи-підприємця Оганесяна Романа Гагиковича (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) 460 029,83 грн заборгованості зі сплати орендної плати та 5520,36 грн витрат зі сплати судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду у строки, визначені ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.

Суддя В. В. Шморгун

Попередній документ
128965543
Наступний документ
128965545
Інформація про рішення:
№ рішення: 128965544
№ справи: 927/515/25
Дата рішення: 21.07.2025
Дата публікації: 22.07.2025
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Чернігівської області
Категорія справи: Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах щодо оскарження актів (рішень) суб'єктів господарювання та їхніх органів, посадових та службових осіб у сфері організації та здійснення; оренди
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (21.07.2025)
Дата надходження: 21.05.2025
Предмет позову: про стягнення
Учасники справи:
суддя-доповідач:
ШМОРГУН В В
відповідач (боржник):
ТОВ "Іст Агро Сервіс"
позивач (заявник):
ФОП Оганесян Роман Гагикович