ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
18.07.2025Справа № 910/16914/20
За заявою Приватного акціонерного товариства "ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ"
про звернення стягнення на грошові кошти, які належать особі, яка має заборгованість перед боржником
у справі № 910/16914/20
за позовом Приватного акціонерного товариства "ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ"
до Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "УКРІНТЕРЕНЕРГО"
про стягнення 1 141 583,57 грн
Суддя Гумега О.В.
секретар судового засідання
Піскунова О.Ю.
Представники:
від позивача (стягувача): Гуменюк Т.М.
від відповідача (боржника): не з'явився;
від Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ): не з'явився;
від Державної податкової служби України: Бонка Р.М.
У провадженні Господарського суду міста Києва перебувала справа № 910/16914/20 за позовом Приватного акціонерного товариства "ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ" (далі - ПРАТ "ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ", позивач, стягувач) до Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "УКРІНТЕРЕНЕРГО" (далі - ДПЗД "УКРІНТЕРЕНЕРГО", відповідач, боржник) про стягнення 1 141 583,57 грн на підставі Договору електропостачальника про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії, до якого приєднався відповідач 19.12.2018.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 10.03.2021 у справі № 910/16914/20 позов ПРАТ "ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ" задоволено частково, стягнуто з ДПЗД "УКРІНТЕРЕНЕРГО" на користь ПРАТ "ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ" 1 047 828,16 грн основного боргу, 36 645,56 пені, 16 896,90 грн штрафу, 10 555,06 грн 3% річних, 16 678,89 грн судового збору. В іншій частині позову відмовлено.
15.04.2021 Господарським судом міста Києва на виконання рішення у справі № 910/16914/20, яке набрало законної сили 31.03.2021, було видано наказ, за яким загальна сума до стягнення з відповідача на користь боржника склала 1 128 604,57 грн.
02.07.2025 до суду надійшла заява Приватного акціонерного товариства "ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ" про звернення стягнення на майно, яке належить особі, яка має заборгованість перед боржником №б/н від 02.07.2025, подана на підставі ст. 336 Господарського процесуального кодексу України.
В обґрунтування заяви заявник зазначив, що наказ Господарського суду міста Києва № 910/16914/20 від 15.04.2021 був пред'явлений до Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), з виконання якого відкрито виконавче провадження № 65362005.
В ході виконавчого провадження № 65362005 із ДПЗД "УКРІНТЕРЕНЕРГО" частково стягнуто заборгованість в розмірі 39 498,21 грн, у зв'язку з чим залишок заборгованості за рішенням Господарського суду міста Києва від 10.03.2021 у справі № 910/16914/20 складає 1 089 106,36 грн.
Заявником встановлено, що рішенням Господарського суду міста Києва від 23.12.2024 у справі 910/11973/24, яке залишено без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 21.05.2025 та набрало законної сили, ухвалено стягнути з Державної податкової служби України (Львівська площа, 8, м. Київ, 04053; ідентифікаційний код 43005393) на користь Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "УКРІНТЕРЕНЕРГО" (04080, м. Київ, вул. Кирилівська, буд. 85, ідентифікаційний код 19480600) заборгованість в розмірі 855 746,98 грн, з якої: 553 247,19 грн - основний борг за поставлену електричну енергію; 225 157,55 грн - 15% річних, 64 695,73 грн - інфляційних втрат та 12 646,51 грн судового збору, а всього 855 746,98 грн.
Відтак ПРАТ "ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ" просить суд звернути стягнення на грошові кошти Державної податкової служби України, яка має заборгованість перед ДПЗД "УКРІНТЕРЕНЕРГО", у розмірі 855 746,98 грн згідно рішення Господарського суду міста Києва від 23.12.2024 у справі 910/11973/24, яке залишено без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 21.05.2025 на користь Приватного акціонерного товариства "ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ" в рахунок погашення заборгованості згідно рішення Господарського суду міста Києва від 10.03.2021 у справі № 910/16914/20
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.07.2025 призначено розгляд заяви Приватного акціонерного товариства "ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ" про звернення стягнення на грошові кошти, які належать особі, яка має заборгованість перед боржником на 18.07.2025 о 11:00 год.
17.07.2025 до суду від Державної податкової служби України надійшов лист, відповідно до якого Державна податкова служба України повідомила суд, що станом на 16.07.2025 операції на рахунках ДПС України за Бюджетною програмою "Виконання судових рішень на користь фізичних та юридичних осіб" зупинено Державною казначейською службою України, відтак виконати рішення № 910/11973/24 в частині погашення коштів у сумі 855 746,98 грн у 2025 році не вбачається можливим.
18.07.2025 до суду від Державної податкової служби України надійшли додаткові пояснення у справі, в яких Державна податкова служба України заперечувала проти задоволення заяви ПРАТ "ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ" про звернення стягнення на грошові кошти, які належать особі, яка має заборгованість перед боржником.
18.07.2025 до суду від відповідача (боржника) надійшли заперечення на заяву про звернення стягнення на грошові кошти, в яких ДПЗД "УКРІНТЕРЕНЕРГО" заперечує проти задоволення вказаної заяви, в тому числі в зв'язку з не доведенням позивачем суми наявної заборгованості у даній справі. Просив розгляд заяви здійснювати без його участі.
18.07.2025 до суду від позивача (стягувача) надійшли додаткові пояснення у справі, в яких він спростовує заперечення відповідача.
У судове засідання, призначене на 18.07.2023, представники позивача (стягувача) та Державної податкової служби України з'явились, представники відповідача (боржника) та Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) не з'явились, про дату, час і місце розгляду справи були належним чином повідомлені, що підтверджується матеріалами справи.
Відповідно до частини 4 статті 336 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд розглядає заяву про звернення стягнення на грошові кошти, що належать особі, яка має заборгованість перед боржником, в судовому засіданні з викликом такої особи та учасників справи, проте їх неявка не перешкоджає розгляду справи за умови належного їх повідомлення про дату, час і місце розгляду справи.
Враховуючи, що неявка у судове засідання представників відповідача (боржника) та Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) не є перешкодою для розгляду справи, а також з огляду на встановлений частиною 3 статті 336 Господарського процесуального кодексу України десятиденний строк для розгляду даної заяви, суд дійшов висновку про розгляд заяви за наявними у матеріалах справи доказами.
Розглянувши заяву позивача (стягувача) про звернення стягнення на грошові кошти, що належать особі, яка має заборгованість перед боржником, заперечення відповідача (боржника) на заяву, а також пояснення Державної податкової служби України, суд
Порядок звернення стягнення на грошові кошти, що належать іншим особам, визначено статтею 336 ГПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 336 ГПК України суд, що розглядав справу як суд першої інстанції, може за заявою стягувача або державного чи приватного виконавця звернути стягнення на грошові кошти, які належать особі, яка має заборгованість перед боржником, яка не оспорюється зазначеною особою або підтверджена судовим рішенням, яке набрало законної сили.
З аналізу зазначеної норми процесуального права вбачається, що предметом дослідження суду, у даному випадку, має бути факт наявності заборгованості, що підтверджується належними доказами, зокрема, це може бути відповідне рішення суду та факт беззаперечності заборгованості особи, якій належать кошти на які заявник просить звернути стягнення.
Вирішуючи питання про звернення стягнення на кошти, які належать особі, яка має заборгованість перед боржником, суд повинен з'ясувати факт беззаперечності такої заборгованості станом на дату звернення із відповідною заявою в порядку ст. 336 ГПК України, а саме чи не виконано відповідне судове рішення в порядку Закону України "Про виконавче провадження", з метою недопущення подвійного стягнення суми боргу.
Аналогічна правова позиція щодо предмета дослідження у даній категорії справ висловлена у постановах Верховного Суду у справі №925/1048/17 від 23.07.2018, у справі №912/2199/17 від 10.07.2019, у справі №927/313/18 від 01.08.2019, №904/11045/15 від 03.11.2022.
Таким чином, досліджуючи заяву ПРАТ "ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ" про звернення стягнення на грошові кошти Державної податкової служби України, яка має заборгованість перед Державним підприємством зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" в сумі 855 746,98 грн згідно рішення Господарського суду міста Києва від 23.12.2024 у справі 910/11973/24, яке залишено без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 21.05.2025, на користь Приватного акціонерного товариства "ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ", в рахунок виконання рішення Господарського суду міста Києва від 10.03.2021 у справі № 910/16914/20, суд має встановити чи не виконано відповідне судове рішення в порядку Закону України "Про виконавче провадження", оскільки у разі, якщо Державна податкова служба України сплатила (повністю або частково) відповідачу грошові кошти, які присуджено до стягнення згідно з рішенням Господарського суду міста Києва від 23.12.2024 у справі 910/11973/24, яке залишено без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 21.05.2025, то задоволення судом даної заяви може призвести до подвійного стягнення суми боргу.
Обов'язком сторін у господарському процесі є доведення суду тих обставин, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень.
Так, за змістом положень статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.
Одним з основних принципів господарського судочинства є принцип змагальності.
Названий принцип полягає в тому, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається на підтвердження чи заперечення вимог.
Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.
Вимоги, як і заперечення на них, за загальним правилом обґрунтовуються певними обставинами та відповідними доказами, які підлягають дослідженню, зокрема, перевірці та аналізу. Все це має бути проаналізовано судом як у сукупності (в цілому), так і кожен доказ окремо, та відображено у судовому рішенні.
Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
До заяви про звернення стягнення на грошові кошти, які належать особі, яка має заборгованість перед боржником у справі № 910/16914/20 позивачем було долучено рішення Господарського суду міста Києва від 23.12.2024 у справі 910/11973/24 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.05.2025 у справі 910/11973/24, згідно яких стягнуто з Державної податкової служби України (Львівська площа, 8, м. Київ, 04053; ідентифікаційний код 43005393) на користь Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» (вул. Кирилівська, 85, м. Київ, 04080; ідентифікаційний код 19480600) заборгованість за поставлену електричну енергію - 553 247 (п'ятсот п'ятдесят три тисячі двісті сорок сім) грн 19 коп, 15 % річних - 225 157 (двісті двадцять п'ять тисяч сто п'ятдесят сім) грн 55 коп, інфляційні втрати - 64 695 (шістдесят чотири тисячі шістсот дев'яносто п'ять) грн 73 коп. та судовий збір - 12 646 (дванадцять тисяч шістсот сорок шість) грн 51 коп. Рішення суду набрало законної сили 21.05.2025 та підлягає обов'язковому виконанню.
Доказів, які б підтверджували наявність чи відсутність факту виконання рішення Господарського суду міста Києва від 23.12.2024 у справі 910/11973/24, яке залишено без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 21.05.2025, позивачем не було долучено до заяви про звернення стягнення на грошові кошти, які належать особі, яка має заборгованість перед боржником.
Відповідно до ст.129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Статтею 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.
Судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України (ст.19 Господарського процесуального кодексу України).
Конституційний Суд України неодноразово зазначав, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13 грудня 2012 року N18-рп/2012; невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25 квітня 2012 року N11-рп/2012.
Згідно з мотивувальною частиною рішення №16-рп/2009 від 30.06.2009р. Конституційного Суду України виконання всіма суб'єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової держави.
Виходячи з того, що згідно зі ст.1 Конституції України Україна є правовою державою, обов'язковість виконання судових рішень є обов'язковою гарантією, дотримання якої є визначальним для утвердження авторитету України.
Отже, з системного аналізу наведеного вище полягає, що виконання судового рішення є однією з основоположних засад здійснення державою правозахисної функції.
Виконавче провадження це завершальна стадія судового провадження, що полягає у примусовому виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) та являє собою сукупність дій визначених у Законі України "Про виконавче провадження" органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до означеного Закону підлягають примусовому виконанню. (ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження").
Статтею 2 Закону України "Про виконавче провадження" визначено що виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: 1) верховенства права; 2) обов'язковості виконання рішень; 3) законності; 4) диспозитивності; 5) справедливості, неупередженості та об'єктивності; 6) гласності та відкритості виконавчого провадження; 7) розумності строків виконавчого провадження; 8) співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; 9) забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.
Згідно ч. 1 ст. 3 ГПК України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
За приписами ст. 9 Конституції України, статті 19 Закону України "Про міжнародні договори України" і статті 4 Господарського процесуального кодексу України господарські суди у процесі здійснення правосуддя мають за відповідними правилами керуватися нормами документів, ратифікованих законами України.
Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950р., Першого протоколу та протоколів №2, 4, 7 та 11 до Конвенції" Україна повністю визнає на своїй території дію приписів Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо визнання обов'язковою і без укладення спеціальної угоди юрисдикцію Суду в усіх питаннях, що стосуються її тлумачення і застосування.
Водночас ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
За приписами пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий розгляд його справи.
Відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини право на суд, захищене статтею 6 Конвенції, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін. Було б незрозуміло, якби стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо тлумачити статтю 6 як таку, що стосується виключно доступу до судового органу та судового провадження, то це могло б призводити до ситуацій, що суперечать принципу верховенства права, який договірні держави зобов'язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина "судового розгляду" (див. рішення від 19.03.1997 зі справи "Горнсбі проти Греції" (Hornsby v. Greece); рішення від 20.07.2004 зі справи "Шмалько проти України").
Як вказано у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Глоба проти України" № 15729/07 від 05.07.2012, пункт 1 статті 6 Конвенції, inter alia (серед іншого), захищає виконання остаточних судових рішень, які у державах, що визнали верховенство права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній зі сторін. Відповідно виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати. Держава зобов'язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці. Також Суд зазначає, що саме на державу покладається обов'язок вжиття у межах її компетенції усіх необхідних кроків для того, щоб виконати остаточне рішення суду та, діючи таким чином, забезпечити ефективне залучення усього її апарату. Не зробивши цього, вона не виконає вимоги, що містяться у пункті 1 статті 6 Конвенції. Насамкінець, Суд повторює, що сама природа виконавчого провадження вимагає оперативності.
З урахуванням викладеного, відповідно до вимог Конституції України, рішення суду у справі №910/16914/20, яке набрало законної сили, є обов'язковим до виконання та має бути виконане.
Як вбачається з наданих суду документів, рішення Господарського суду міста Києва № 910/16914/20 від 15.04.2021 перебуває на виконанні в Подільському районному відділі державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (постанова про відкриття виконавчих проваджень від 12.05.2021 (ВП № 65362005)).
В ході виконавчого провадження № 65362005 із ДПЗД "УКРІНТЕРЕНЕРГО" частково стягнуто заборгованість в розмірі 39 498,21 грн, у зв'язку з чим залишок заборгованості за рішенням Господарського суду міста Києва від 10.03.2021 у справі № 910/16914/20 складає 1 089 106,36 грн.
Суд зауважує, що жодних доказів погашення такої заборгованості Державним підприємством зовнішньоекономічної діяльності "УКРІНТЕРЕНЕРГО", як боржником у межах вищенаведого виконавчого провадження з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 15.04.2021 у справі № 910/16914/20 не надано.
До того ж, докази закриття зазначеного виконавчого провадження у зв'язку із фактичною сплатою боргу також не надано суду.
Відповідно до ч. 1 та ч. 4 ст. 53 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець має право звернути стягнення на майно боржника, що перебуває в інших осіб, а також на майно та кошти, що належать боржнику від інших осіб. На належні боржникові у разі передачі від інших осіб кошти, що перебувають на рахунках у банках та інших фінансових установах, стягнення звертається виконавцем на підставі ухвали суду в порядку, встановленому цим Законом.
Порядок звернення стягнення на грошові кошти, що належать іншим особам, визначено ст. 336 Господарського процесуального кодексу України.
Частиною 1 ст. 336 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що суд, що розглядав справу як суд першої інстанції, може за заявою стягувача або державного чи приватного виконавця звернути стягнення на грошові кошти, які належать особі, яка має заборгованість перед боржником, яка не оспорюється зазначеною особою або підтверджена судовим рішенням, яке набрало законної сили.
Системний аналіз приписів статті 53 Закону України "При виконавче провадження" та статті 336 Господарського процесуального кодексу України свідчить про те, що такий спеціальний порядок звернення стягнення на майно (грошові кошти) передбачений законодавцем задля неупередженого, ефективного, своєчасного та в повному обсязі вчинення виконавчих дій, виключно, з метою фактичного виконання рішення суду.
Суд зазначає, що особа, яка має заборгованість перед боржником, що не оспорюється нею або підтверджена судовим рішенням, яке набрало законної сили, набуває статусу боржника саме у виконавчому провадженні, розпочатому виконавцем на виконання судового рішення, в силу ухвали суду про задоволення заяви стягувача, а не в межах окремих майнових відносин між стягувачем та такою особою (такий висновок викладено у підпункті 6.11 постанови Великої Палати Верховного Суду від 08.11.2019 у справі №910/7023/19).
Стосовно обставин беззаперечності заборгованості судом при розгляді заяв враховується, що згідно з ч.ч.1-3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Аналогічна норма міститься у ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України.
Як вбачається з доданих до заяви документів та даних Єдиного державного реєстру судових рішень, Державне підприємство зовнішньоекономічної діяльності "УКРІНТЕРЕНЕРГО" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Державної податкової служби України про стягнення заборгованості за поставлену електричну енергію - 553 247, 19 грн, 15 % річних - 225 157, 55 грн та інфляційні втрати - 85 128, 76 грн, нарахованих за порушення виконання Державною податковою службою України грошового зобов'язання за договором постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" № 80 від 16.11.2022.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 23.12.2024 у справі 910/11973/24, яке залишене без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 21.05.2025, стягнуто з Державної податкової служби України (Львівська площа, 8, м. Київ, 04053; ідентифікаційний код 43005393) на користь Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" (вул. Кирилівська, 85, м. Київ, 04080; ідентифікаційний код 19480600) заборгованість за поставлену електричну енергію - 553 247 (п'ятсот п'ятдесят три тисячі двісті сорок сім) грн 19 коп, 15 % річних - 225 157 (двісті двадцять п'ять тисяч сто п'ятдесят сім) грн 55 коп, інфляційні втрати - 64 695 (шістдесят чотири тисячі шістсот дев'яносто п'ять) грн 73 коп. та судовий збір - 12 646 (дванадцять тисяч шістсот сорок шість) грн 51 коп.
Наразі, доказів виконання Державною податковою службою України рішення Господарського суду міста Києва від 23.12.2024 у справі 910/11973/24, яке залишене без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 21.05.2025 суду не надано.
За таких обставин, враховуючи вищенаведене, керуючись приписами ст. 336 ГПК України, суд дійшов висновку про задоволення заяви Приватного акціонерного товариства "ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ" про звернення стягнення на грошові кошти Державної податкової служби України, яка має заборгованість перед Державним підприємством зовнішньоекономічної діяльності "УКРІНТЕРЕНЕРГО" в сумі 855 746,98 грн, що підтверджена рішенням Господарського суду міста Києва від 23.12.2024 у справі 910/11973/24, яке залишене без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 21.05.2025, на користь Приватного акціонерного товариства "ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ", в рахунок виконання рішення Господарського суду міста Києва від 10.03.2021 у справі № 910/16914/20.
Щодо вимог заяви Приватного акціонерного товариства "ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ" про зупинення виконання рішення суду у справі №910/11973/24 та заборону Державній податковій службі України вчиняти дії щодо погашення заборгованості перед боржником, то згідно ухвали Господарського суду міста Києва від 10.07.2025, суд дійшов висновку про відсутність підстав для їх вирішення відповідно до ч. 5, 6 ст. 336 Господарського процесуального кодексу України. Суд також звертає увагу, що такі дії як зупинення виконання рішення та заборону вчинення дій, заявник просив суд вирішити до закінчення розгляду питання про звернення стягнення на грошові кошти, тоді як це питання розглянуте судом в ухвалі від 10.07.2025.
Керуючись ст. 234, 235, 336 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Заяву Приватного акціонерного товариства "ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ" про звернення стягнення на грошові кошти Державної податкової служби України, яка має заборгованість перед Державним підприємством зовнішньоекономічної діяльності "УКРІНТЕРЕНЕРГО" в сумі 855 746,98 грн, що підтверджена рішенням Господарського суду міста Києва від 23.12.2024 у справі 910/11973/24, яке залишене без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 21.05.2025, на користь Приватного акціонерного товариства "ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ", в рахунок виконання рішення Господарського суду міста Києва від 10.03.2021 у справі № 910/16914/20, - задовольнити.
2. Звернути стягнення на грошові кошти Державної податкової служби України (Україна, 04053, місто Київ, ЛЬВІВСЬКА ПЛОЩА, будинок 8; ідентифікаційний код: 43005393), яка має заборгованість перед Державним підприємством зовнішньоекономічної діяльності "УКРІНТЕРЕНЕРГО" (Україна, 04080, місто Київ, ВУЛИЦЯ КИРИЛІВСЬКА, будинок 85; ідентифікаційний код: 19480600) в сумі 855 746,98 грн (вісімсот п'ятдесят п'ять тисяч сімсот сорок шість гривень 98 коп.), що підтверджена рішенням Господарського суду міста Києва від 23.12.2024 у справі 910/11973/24, яке залишене без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 21.05.2025, на користь Приватного акціонерного товариства "ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ" (Україна, 04080, місто Київ, ВУЛИЦЯ НОВОКОСТЯНТИНІВСЬКА, будинок 20; ідентифікаційний код: 41946011), в рахунок виконання рішення Господарського суду міста Києва від 10.03.2021 у справі № 910/16914/20.
Повну ухвалу складено 21.07.2025.
Ухвала набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 235 ГПК України.
Ухвала може бути оскаржена в порядку, передбаченому ст.ст. 253-259 ГПК України, з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 розділу XI "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Гумега Оксана Валеріївна