ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
21.07.2025Справа № 910/15478/24
Господарський суд міста Києва у складі судді Грєхової О.А., розглянувши у спрощеному позовному провадженні матеріали господарської справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дітрейд Груп Ко"
про відшкодування штрафних санкцій в розмірі 167 161,91 грн.
Без повідомлення (виклику) сторін.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» звернулось до Господарського суду міста Києва із позовними вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дітрейд Груп Ко» про відшкодування штрафних санкцій в розмірі 167 161,91 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов'язань за Договором про закупівлю товарів (матеріально-технічних ресурсів) № 4600008496 від 13.10.2023, в частині поставки обумовленого Договором товару.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.12.2024 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, поставлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.
08.01.2025 представником відповідача подано клопотання про зупинення провадження у справі, в обґрунтування якого відповідач зазначив, що подана до Господарського суду міста Києва Товариством з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» позовна заява до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дітрейд Груп Ко» про відшкодування штрафних санкцій в розмірі 167 161,91 грн. є передчасною, оскільки не погоджуючись з доводами ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» щодо не відповідності поставлених наборів належної якості, постачальник 17 вересня 2024 року звернувся з позовною заявою до Господарського суду міста Києва в якій просив суд зобов'язати ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» прийняти з 29.02.2024 шістнадцять наборів інструментів 219 одиниць у ящику, артикул 911-000CR, торгової марки KING TONY TOOLS, виробника KING TONY TOOLS CO LTD, Тайвань та провести їх оплату. Відповідач зазначає, що у разі подальшого одночасного розгляду судами вказаних судових справ та прийняття за наслідками їх розгляду рішень на користь позивачів, рішення можуть бути такими, що суперечитимуть одне одному, адже у разі задоволення судом позовної заяви у справі № 910/11691/24, відповідач, ТОВ «Оператор газотранспортної системи України», зобов'язаний буде прийняти набори інструментів з 29 лютого 2024 р., а відповідач у справі № 910/15478/24, ТОВ «Дітрейд Груп Ко», не підпадатиме під вимоги відшкодувати зазначену позивачем у цій справі суму штрафних санкцій.
09.01.2025 представником відповідача подано додаткові пояснення у справі.
17.01.2025 представником позивача подано заперечення на клопотання відповідача про зупинення провадження у справі, у яких позивач зазначає, що ТОВ «Дітрейд Груп Ко» про зупинення провадження у справі не містить обґрунтованих підстав щодо зупинення місцевим господарським судом провадження у справі, відповідач не наводить жодних аргументів, які б могли були підставою для зупинення провадження у справі.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.02.2025 зупинено провадження у справі № 910/15478/24 до вирішення справи № 910/11691/24.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 14.05.2025 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 10.02.2025 у справі № 910/15478/24 - залишити без задоволення, ухвалу Господарського суду міста Києва від 10.02.2025 у справі № 910/15478/24 - залишено без змін.
26.06.2025 представником відповідача подано клопотання про долучення рішення Господарського суду міста Києва від 15.05.2025 у справі № 910/11691/24.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.07.2025 поновлено провадження у справі № 910/15478/24.
При цьому, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 23.12.2024 була направлена судом до електронного кабінету відповідача та отримана відповідачем, з урахуванням приписів ст. 242 ГПК України, 24.12.2024, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про доставку електронного листа.
Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно з ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Зважаючи на те, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданим йому процесуальним правом, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа з метою дотримання процесуальних строків вирішення спору може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України та частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва
13 жовтня 2023 року за результатами електронної закупівлі UA-2023-08-21-001855-a між Товариством з обмеженою відповідальністю «ДІТРЕЙД ГРУП КО» (далі - постачальник, відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» (далі - покупець, позивач) укладено Договір про закупівлю товарів (матеріально-технічних ресурсів) №4600008496 (далі - Договір), відповідно до умов якого постачальник зобов'язується у визначений цим Договором строк передати у власність покупця знаряддя (набори інструментів) (далі - товари), зазначені в Специфікації, яка наведене в Додатку 1 до цього Договору, а покупець зобов'язується прийняти і оплатити такі товари.
Найменування (номенклатура, асортимент), кількість товару, одиниця виміру, ціна за одиницю, строк поставки, місце поставки, інші умови зазначаються у Специфікації (п. 1.2 Договору)
Відповідно до пунктів 2.1 та 2.2 Договору якість та комплектність товарів повинні відповідати стандартам, технічним умовам, технічній та/або іншій документації, яка зазначається у додатках до цього Договору і містить вимоги до товарів згідно з Додатком 2 до цього Договору.
Якість товарів не повинна бути нижче вимог щодо якості, встановлених чинним законодавством України для такого виду товару.
Постачальник зобов'язаний передати покупцю товари у тарі та(або) в упаковці, що відповідає якості, комплектності і вимога, встановленим стандартам, технічними умовами, кресленнями, рецептурами, зразкам (еталонами) виробника та (або) національним стандартам, якщо такі передбачені. (п.2.4. Договору)
Відповідно до п. 4.2. Договору покупець зобов'язаний оплатити вартість переданих товарів не раніше 20 та не пізніше 30 календарних днів з дати поставки.
У відповідності до п. 5.1 Договору постачальник зобов'язується передати покупцю товари в кількості, строки та в місці поставки відповідно до Специфікації, яка є Додатком № 1 до цього Договору.
Пунктом 5.6 Договору визначено. що право власності на товари переходить від постачальника до покупця в дату прийняття товарів покупцем за видатковою накладною.
Згідно з п. 5.9 Договору у разі виявлення недоліків в переданих товарах (будь-яка невідповідність товару вимогам нормативно-правових актів і нормативних документів, умовам Договору або вимогам, що пред'являються до товарів, а також інформації про товар, наданій виробником (постачальником), покупець має право, незалежно від можливості використання товарів за призначенням, вимагати від постачальника за своїм вибором: пропорційного зменшення вартості товарів; безоплатного усунення недоліків у визначений покупцем строк, але не пізніше 30 календарних днів з моменту отримання постачальником повідомлення покупця про виявлені недоліки товарів; відшкодування недоліків товарів.
Приймання товарів за кількістю та якістю здійснюється на підставі Акту приймання товарів за кількістю та якістю (п. 5.14 Договору).
Відповідно до п. 7.4 Договору за порушення строків поставки товарів або недопоставку товарів постачальник сплачує покупцю пеню в розмірі 0,1% вартості товарів, поставку яких прострочено та/або недопоставлено, за кожний день такого прострочення, а за прострочення поставки товарів понад 30 календарних днів постачальник додатково сплачує штраф у розмірі 7% вартості товарів, поставку яких прострочено та/або недопоставлено.
Цей Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.03.2024 (включно), а в частині розрахунків - до їх повного виконання (п.12.1 Договору).
Специфікацією до Договору (додаток 1) визначено, зокрема, товар за позицією №2: найменування товару - набір інструментів 219 одиниць в ящику (артикул 911-000CR); виробник - King Tony Tools CO., LTD; країна походження - Тайвань; технічні та якісні характеристики - згідно Додатку 2 до Договору; кількість - 16 комплектів; ціна за одиницю - 34412,45 грн без ПДВ; загальна вартість - 550599,20 грн без ПДВ; строк поставки - 120 календарних днів з дати укладення Договору.
Додатком 2 до Договору в редакції Додаткової угоди №1 від 15.01.2024 до Договору передбачено технічні та якісні характеристик товарів, зокрема, щодо товару за позицією №2 (набір інструментів 219 одиниць в ящику, арт.911-000CR).
Звертаючись з позовом до суду, позивач зазначає, що граничним строком здійснення поставки товару за Договором вартістю 660 719,04 грн. (набір інструментів 219 одиниць в ящику, арт.911-000CR в кількості 16 шт.) є 12.02.2024, натомість відповідачем порушено означений строк та не поставлено товар належної якості, в зв'язку з чим, позивачем нараховано та заявлено до стягнення пеню у розмірі 120 911,58 грн. та штраф у розмірі 46 250,33 грн.
Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.
Укладений сторонами договір є договором поставки, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 54 Цивільного кодексу України та Глави 30 Господарського кодексу України.
Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.
Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Частиною 1 ст. 265 Господарського кодексу України визначено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно із ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Статтею 655 Цивільного кодексу України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до статті 663 Цивільного кодексу України, продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
Специфікацією до Договору (додаток 1) визначено, зокрема, товар за позицією №2: найменування товару - набір інструментів 219 одиниць в ящику (артикул 911-000CR); виробник - King Tony Tools CO., LTD; країна походження - Тайвань; технічні та якісні характеристики - згідно Додатку 2 до Договору; кількість - 16 комплектів; ціна за одиницю - 34412,45 грн без ПДВ; загальна вартість - 550599,20 грн без ПДВ; строк поставки - 120 календарних днів з дати укладення Договору.
Звертаючись з позовом до суду, позивач зазначає, що граничним строком здійснення поставки товару за Договором вартістю 660 719,04 грн. (набір інструментів 219 одиниць в ящику, арт.911-000CR в кількості 16 шт.) є 12.02.2024, натомість відповідачем порушено означений строк та не поставлено товар належної якості.
Натомість, Товариство з обмеженою відповідальністю «Дітрейд Груп Ко» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" про зобов'язання вчинити дії та стягнення 660719,04 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем порушено умови укладеного між сторонами Договору №4600008496 про закупівлю товарів (матеріально-технічних ресурсів) від 13.10.2023 в частині прийняття та оплати поставленого позивачем товару по п.2 Специфікації на суму 660719,04 грн. На підставі викладеного, позивач просить суд зобов'язати відповідача прийняти шістнадцять наборів інструментів 219 одиниць в ящику артикул 911-000CR виробництва KING TONY TOOLS CO LTD фактичною датою поставки, а саме 29 лютого 2024 року, а також стягнути з відповідача їх вартість у розмірі 660719,04 грн.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 15.05.2025 у справі № 910/11691/24, яке набрало законної сили 18.06.2025, позов задоволено частково, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІТРЕЙД ГРУП КО» заборгованість у розмірі 660 719,04 грн., а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 7 928,63 грн.
Вказаним судовими рішенням встановлено, що 28.02.2024 (29.02.2024 дата прибуття ТМЦ до розвантаження) позивачем було поставлено відповідачу товари за видатковою накладною №421 від 28.02.2024 на суму 1846982,40 грн з ПДВ, серед яких товар - набір інструментів 219 одиниць в ящику (артикул 911-000CR) виробництва King Tony Tools CO., LTD, країна походження - Тайвань у кількості 16 шт. на суму 550599,20 грн без ПДВ.
Згідно з ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Згідно з ч. 2 ст. 13 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.
Преюдиціальність - обов'язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки вони вже встановлені у рішенні чи вироку і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами.
Правила про преюдицію спрямовані не лише на заборону перегляду фактів і правовідносин, які встановлені в судовому акті, що вступив в законну силу. Вони також сприяють додержанню процесуальної економії в новому процесі. У випадку преюдиціального установлення певних обставин особам, які беруть участь у справі (за умови, що вони брали участь у справі при винесенні преюдиціального рішення), не доводиться витрачати час на збирання, витребування і подання доказів, а суду - на їх дослідження і оцінку. Усі ці дії вже здійснювалися у попередньому процесі, і їхнє повторення було б не лише недоцільним, але й неприпустимим з точки зору процесуальної економії.
Вказана правова позиція є сталою в судовій практиці і викладена, зокрема, в постановах Верховного Суду від 11.12.2018 у справі № 910/3055/18, від 13.08.2019 у справі №910/11164/16.
Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Брумареску проти Румунії" №28342/95, пункт 61, ECHR 1999-VII).
У зв'язку з викладеним, суд зазначає, що відповідно до п.41 Доповіді, схваленої Венеційською Комісією на 86-му пленарному засіданні (Венеція, 25- 26 березня 2011 року), "Верховенство права" одним з обов'язкових елементів поняття "верховенство права" є юридична визначеність.
Згідно з п.п.44, 46 даної Доповіді:
« 44. Принцип юридичної визначеності є істотно важливим для питання довіри до судової системи та верховенства права. Він є істотно важливим також і для плідності бізнесової діяльності, з тим щоб генерувати розвиток та економічний поступ. Аби досягти цієї довіри, держава повинна зробити текст закону (the law) легко доступним. Вона також зобов'язана дотримуватись законів (the laws), які запровадила, і застосовувати їх у передбачуваний спосіб та з логічною послідовністю. Передбачуваність означає, що закон має бути, за можливості, проголошений наперед - до його застосування, та має бути передбачуваним щодо його наслідків: він має бути сформульований з достатньою мірою чіткості, аби особа мала можливість скерувати свою поведінку.
46. Юридична визначеність вимагає, щоб юридичні норми були чіткими і точними та спрямованими на забезпечення того, щоб ситуації та правовідносини залишались передбачуваними. Зворотна дія [юридичних норм] також суперечить принципові юридичної визначеності, принаймні у кримінальному праві (ст. 7 ЄКПЛ), позаяк суб'єкти права повинні знати наслідки своєї поведінки; але це також стосується і цивільного та адміністративного права - тієї мірою, що негативно впливає на права та законні інтереси [особи]. На додаток, юридична визначеність вимагає дотримання принципу res judicata. Остаточні рішення судів національної системи не повинні бути предметом оскарження. Юридична визначеність також вимагає, щоб остаточні рішення судів були виконані. У приватних спорах виконання остаточних судових рішень може потребувати допомоги з боку державних органів, аби уникнути будь-якого ризику «приватного правосуддя», що є несумісним з верховенством права. Системи, де існує можливість скасовувати остаточні рішення, не базуючись при цьому на безспірних підставах публічного інтересу, та які допускають невизначеність у часі, несумісні з принципом юридичної визначеності.»
Відповідно до п.72 рішення Європейського Суду з прав людини від 25.07.2002 у справі "Совтрансавто-Холдинг" проти України" (заява N 48553/99) зазначено:
"Суд повторює, що відповідно до його прецедентної практики право на справедливий судовий розгляд, гарантований статтею 6 параграфа 1, повинно тлумачитися в світлі преамбули Конвенції ( 995_004 ), яка проголошує верховенство права як елемент спільної спадщини держав-учасниць. Одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів."
Посилання, що одним із основних аспектів принципу верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає, що коли рішення суду стало остаточним, воно не може бути піддано сумніву будь-яким іншим рішенням суду, міститься і у справах Європейського суду з прав людини "Брумареску проти Румунії", "Салов проти України" та інші.
Суд зазначає, що відповідно до приписів статті 6 Конституції України органи судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.
Таким чином, у справі № 910/11691/24 встановлено, що товар (набір інструментів 219 одиниць в ящику, арт.911-000CR в кількості 16 шт.), спір щодо якості якого було вирішено у справі № 910/11691/24, був поставлений відповідачем 29.02.2024.
Рішення Господарського суду міста Києва від 15.05.2025 у справі № 910/11691/24 набрало законної сили 18.06.2025, а відтак, у відповідності до частини 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України, встановлені ним обставини повторного доведення не потребують.
Таким чином, як вбачається з матеріалів справи, відповідачем порушено взяті на себе зобов'язання в частині поставки товару на суму 660 719,04 грн. на менший строк аніж зазначено позивачем, що разом з тим, відповідачем не заперечено.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 627 ЦК України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв діловою обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ч. 1 п. 4 ст. 179 ГК України при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.
Відповідно до ч. 7 ст. 179 ГК України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).
Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 598 ЦК України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом та припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених законом або договором, а згідно ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Пунктом 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Згідно з приписами ст. ст. 216 - 218 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
Штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України).
Згідно з ч. 2 ст. 549 Цивільного кодексу України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Розмір штрафних санкцій відповідно до частини четвертої статті 231 ГК України встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Відповідно до п. 7.4 Договору за порушення строків поставки товарів або недопоставку товарів постачальник сплачує покупцю пеню в розмірі 0,1% вартості товарів, поставку яких прострочено та/або недопоставлено, за кожний день такого прострочення, а за прострочення поставки товарів понад 30 календарних днів постачальник додатково сплачує штраф у розмірі 7% вартості товарів, поставку яких прострочено та/або недопоставлено.
Здійснивши перерахунок заявленого до стягнення розміру пені та штрафу, судом встановлено, що стягненню з відповідача підлягає пеня у розмірі 10 571,50 грн., натомість вимоги про стягнення штрафу у розмірі 46 250,33 грн. задоволенню не підлягають, оскільки період прострочення складає менше 30 днів.
Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідач під час розгляду справи не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги та свідчили про відсутність у нього обов'язку сплатити заявлену до стягнення суму пені.
За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, з покладенням судового збору в цій частині на відповідача в порядку ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 236 - 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Дітрейд Груп Ко» (01001, м. Київ, вул. Мала Житомирська, будинок 15; ідентифікаційний код: 22045670) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» (03065, м. Київ, проспект Любомира Гузара, 44; ідентифікаційний код: 42795490) пеню у розмірі 10 571 (десять тисяч п'ятсот сімдесят одна) грн. 50 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 191 (сто дев'яносто одна) грн. 49 коп.
3. В іншій частині позову відмовити.
4. Після набрання рішенням Господарського суду міста Києва законної сили видати відповідний наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Повне рішення складено: 21.07.2025
Суддя О.А. Грєхова