02.07.2025 року м. Дніпро Справа № 904/6706/23
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Чус О.В. (доповідач)
судді: Дармін М.О., Кощеєв І.М.
секретар судового засідання: Солодова І.М.
представники учасників справи не з'явилися;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Об'єднання Новомиколаївський кар'єр" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 12.04.2024 (повне рішення складено 12.04.2024, суддя Фещенко Ю.В.) у справі № 904/6706/23
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Об'єднання Новомиколаївський кар'єр"
до Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі"
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача: Фізичної особи - підприємця Якимахи Сергія Миколайовича
про скасування рішення комісії щодо розгляду акта про порушення № Дн002448 від 16.03.2023, оформленого протоколом № 996 від 09.05.2023
Короткий зміст позовних вимог
Товариство з обмеженою відповідальністю "Об'єднання Новомиколаївський кар'єр" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, в якій просить скасувати повністю рішення Комісії Кам'янського розрахункового центру (Підгородненська дільниця) АТ "ДТЕК Дніпровські електромережі" щодо розгляду акту про порушення № Дн002448 від 16.03.2023, оформленого протоколом № 996 від 09.05.2023, відносно Товариства з обмеженою відповідальністю "Об'єднання Новомиколаївський кар'єр".
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що вказане рішення є незаконним та необґрунтованим, оскільки;
- по-перше, в рішенні Комісії зазначено, що Акт про порушення № Дн 002448 від 16.03.2023 направлений на розгляд ЦК для скасування. Якщо зазначений Акт скасовано, то на сьогодні відсутні належні та допустимі докази, на підставі яких Комісією відповідача прийнято спірне рішення;
- по-друге, згідно з пунктом 8.6.11 ККОЕЕ обчислення середньодобового обсягу споживання електричної енергії здійснюється для непрацюючих лічильників після відновлення їх роботи. Оскільки електролічильник LZQM 321.02.534, заводський №588444, який перевіряв відповідач, знаходився в працюючому стані, то пункт 8.6.11 ККОЕЕ не можна застосовувати;
- по-третє, відповідачем визнано, що тимчасова некоректна робота електролічильника LZQM 321.02.534, заводський № 588444 сталася не з вини позивача. Так, 16.03.2023 відповідачем виявлена некоректна робота електролічильника, але жодним документом не встановлено день початку такої некоректної роботи електролічильника. Днем відновлення роботи електролічильника вважається 16.03.2023, що підтверджується Актом №123670 від 16.03.2023 про усунення порушення та опломбування електролічильника. Відповідачем не встановлено та не доведено, що виявлена похибка вимірювання при технічній перевірці електричного лічильника LZQM 321.02.534, заводський № 588444 носила систематичний характер.
Окрім цього, позивач вважає, що, виходячи з приписів пунктів 8.6.18-8.6.21 ККОЕЕ, для проведення правильного розрахунку обсягу недооблікованої електричної енергії потрібно провести експертизу електролічильника та розглянути зафіксовані та передані показники обсягу споживання електричної енергії АСКОЕ позивача протягом 6-ти місяців, а саме: з 16.09.2022 по 16.03.2023. Але відповідачем при прийнятті оспорюваного рішення не враховано, що електролічильник LZQM 321.02.534, заводський № 588444 - це трифазний багатофункціональний лічильник, обладнаний засобами дистанційної передачі інформації через канали дистанційного зв'язку, покази якого зберігаються в базі даних ППКО відповідача. Крім того, під час прийняття Комісією рішення не враховано, що у позивача постійно працює автоматизована система комерційного обліку електричної енергії (АСКОЕ), яка не зафіксувала жодних відхилень в показаннях електролічильника LZQM 321.02.534 щодо спожитої позивачем електричної енергії протягом 6-ти місяців (з 16.09.2022 по 16.03.2023), за які відповідачем здійснено донарахування електричної енергії. Не зважаючи на те, що позивачем ще в 2019-му році (підтверджується листом № 47 від 19.06.2019) були надані відповідачу налаштування в АСКОЕ для доступу до первинної бази даних всіх своїх електричних лічильників, в тому числі і електролічильника LZQM 321.02.534, заводський №588444, комісія відповідача при прийняті оспорюваного рішення від 09.05.2023 та проведенні розрахунку, з невідомих причин, не врахувала інформацію з бази даних за період з 16.09.2022 по 16.03.2023, отриманих з АСКОЕ позивача.
Короткий зміст оскаржуваного судового рішення у справі
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 12.04.2024 у справі №904/6706/23 в задоволені позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Об'єднання Новомиколаївський кар'єр" до Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача: фізичної особи - підприємця Якимахи Сергія Миколайовича про скасування рішення комісії щодо розгляду акта про порушення № Дн002448 від 16.03.2023, оформленого протоколом № 996 від 09.05.2023 відмовлено в повному обсязі. Судові витрати покладені на позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Об'єднання Новомиколаївський кар'єр".
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що донарахування необлікованої електричної енергії здійснено у відповідності до вимог Правил роздрібного ринку електричної енергії та Кодексу комерційного обліку електричної енергії, а отже підстави для визнання недійсним рішення комісії від 09.05.2023 відсутні.
Короткий зміст вимог апеляційних скарг
Не погодившись з зазначеним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Об'єднання Новомиколаївський кар'єр" подало апеляційну скаргу на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 12.04.2024 у справі №904/6706/23, в якій просить оскаржуване рішення скасувати повністю та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.
Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач вказав, що приймаючи рішення про відмову у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ОБ'ЄДНАННЯ НОВОМИКОЛАЇВСЬКИЙ КАР'ЄР» суд першої інстанції допустив порушення норм права, яке полягає в неправильному застосуванні норм матеріального права, які викладені в п. п. 8.6.11., 8.6.18-8.6.21 ККОЕЕ, п.п.1.5.19, 3.4.8. ПУЕ, та судом порушені норми процесуального права, а саме: ст. 76-79 ГПК України щодо належності, допустимості, достовірності та вірогідності доказів у справі, ст. 86 ГПК України, якою встановлені правила оцінки доказів.
Скаржник в апеляційній скарзі стверджує, що висновки суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам справи, суд помилково вважає встановленими ті, обставини, які не доведені належними та допустимими доказами в установленому порядку під час судового розгляду.
Зокрема, незгода позивача із висновками суду першої інстанції полягає в наступному:
- не вірно встановлені обставини обраного відповідачем розрахункового періоду середньодобового споживання та дату початку порушення. Як вбачається із оскаржуваного протоколу відповідачем взято період згідно з абз. 3 п. 8.6.11 ККОЕЕ: для непрацюючих лічильників визначення середньодобового обсягу споживання електричної енергії проводиться після відновлення роботи вузла обліку (тобто 16.03.2023) на основі двох найближчих до періоду розрахунку зчитаних та переданих фактичних показів лічильника при умові, що між датами зняття цих показів не менше ніж 28 днів (без урахування днів, коли електроустановки споживача були відключені оператором системи). Тобто, після відновлення роботи 16.03.2023 по 16.04.2023. Жодним наданим доказом у справі не встановлено, що лічильник не працював, та жодним документами не встановлено що лічильник був не працюючий чи не справний. Навпаки, судом встановлено, що саме під час перевірки була занижена напруга по двом фазам. А у висновку Акту № 123670 перевірки розрахункових лічильників електроенергії від 16.03.2023 вказано: «Лічильник придатний для використання в якості розрахункового (порушення усунуто на місці)».
Судом не враховані пояснення третьої особи ФОП Якимаха С.М., а саме, що під час перевірки 16.03.2023, співробітниками відповідача був одразу підключений зразковий лічильник CHECK METER 2.3 заводський №50687, який зафіксував заниження напруги по фазі "В" 51,4В та по фазі "С" 50,8В, але ці показники немає з чим порівняти, оскільки поточні показники щодо напруги по фазі "В" та по фазі "С" не були зняті 16.03.2023 з лічильника, що перевірявся, та не були зафіксовані в Акті про порушення № Дн002448 від 16.03.2023. Наявність фактичних показників напруги по фазі "В" та по фазі "С" з лічильника, що перевірявся, та ті ж самі показники напруги із зразкового лічильника були би належними доказами некоректної роботи лічильника, що перевірявся. Неправильні технічні дії співробітників відповідача, які виразилися в розкручуванні контактів основного лічильника (які мали окислення) для приєднання зразкового лічильника, могли спровокували відображення невірних показників напруги по фазі "В" та по фазі "С".
Контрольний огляд включає в себе зняття показів, але п. 8.6.20 ККОЕЕ передбачає також визначення дати початку періоду порушення роботи вузла обліку - датою зняття показів лічильника отриманих за допомогою кодового сигналу вимірювальної інформації, окремо, без контрольного огляду. З огляду на що, відповідачем не було враховано наявність у позивача системи АСКОЕ, яка постійно передає покази лічильника;
- неправильно застосовані положення Правил улаштування електроустановок при з'єднанні кабелів з лічильником. Відповідачем під час встановлення лічильника було порушено правила з'єднання визначені нормами 1.5.19, 3.4.8 ПУЕ, а суд першої інстанції дійшов хибного висновку, що наявність алюмінієвого кабелю перерізом 2,5 мм2 не є порушенням положень Правил улаштування електроустановок, застосувавши невірно положення п. 3.4.8 ПУЕ, оскільки, із вказаного пункту чітко вбачається, що для струмових кіл кабелі мають відповідати таким вимогам: 2,5 мм2 для міді і 4 мм2 для алюмінію.
Наявність в Акті про порушення № Дн002448 від 16.03.2023 визначених у п. 9 заходів, які необхідно вжити для усунення порушення та Акт-вимога № 000067 від 16.03.2023 про усунення порушення, шляхом заміни алюмінієвого кабелю на мідний, дають чіткі підстави стверджувати, що з'єднання контакту алюмінієвим проводом - є порушенням, яке і є причиною заниження напруги, яке виявлене представниками відповідача під час перевірки, та яке спричинено самим же відповідачем під час встановлення лічильника, що повністю виключає вину споживача;
- відсутність підстав для нарахування необлікованого об'єму електроенергії. Оскільки причина порушення, полягала у порушенні відповідачем Правил улаштування електроустановок щодо з'єднання кабелів лічильника (замість мідного відповідачем було встановлено алюмінієвий), що і призвело до заниження напруги у зв'язку із слабким контактом, порушень зазначених відповідачем норм п. 2.3.4. піди. 9 п.5.5.5., 8.2.4 ПРРЕЕ - позивач не здійснював, відповідно підстави для покладення на позивача будь-якої відповідальності у відповідача відсутні.
У п. 8.2.7. ПРРЕЕ вказано, що кошти за необліковану електричну енергію та суми збитків перераховуються споживачем на поточний рахунок оператора системи. Споживач має оплатити розрахункові документи за необліковану електричну енергію протягом 30 календарних днів від дня отримання рахунка (у випадку неотримання споживачем рахунка у поштовому відділенні упродовж 5 робочих днів з дня надходження рахунка до поштового відділення споживача рахунок вважається отриманим споживачем на 5 робочий день).
У разі незгоди споживача з фактом безоблікового споживання електричної енергії та відмови від сплати вартості необлікованої електричної енергії оператор системи звертається з позовом до суду для підтвердження факту безоблікового споживання електричної енергії та стягнення вартості необлікованої електричної енергії.
Про незгоду позивача з фактом без облікового споживання електричної енергії відповідачу було відомо вже в день складення акту порушення, що підтверджується запереченнями зробленими позивачем у Акті та окремо наданими запереченнями в процесі розгляду Центральною комісією акту і прийняття оскаржуваного протоколу та зверненням позивача до суду із вимогами про скасування акту про порушення оформленого протоколом.
При цьому, за наявності вказаних обставин, відповідачем, з урахуванням п. 8.2.7 ПРРЕЕ не було заявлено зустрічного позову про підтвердження факту безоблікового споживання електричної енергії та стягнення вартості необлікованої електричної енергії, а отже, з урахуванням незгоди позивача та всіх обставин справи - факт безоблікового споживання електричної енергії є не підтвердженим.
Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
Від відповідача до Центрального апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, яким просить залишити без змін рішення господарського суду Дніпропетровської області від 12.04.2024 у справі № 904/6706/24, а апеляційну скаргу «ОБ'ЄДНАННЯ НОВОМИКОЛАЇВСЬКИЙ КАР'ЄР» без задоволення.
Відзив Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі" обґрунтований наступним:
- під час складання Акту про порушення представниками відповідача була здійснена фотозйомка для фіксації виявленого порушення роботи вузла обліку позивача, про що зазначено в самому Акті про порушення. Фото з місця складання Акту про порушення долучені відповідачем до матеріалів справи. На фото №2 зображено миттєві значення параметрів струму та напруги, виміряні за допомогою зразкового приладу CheсkMeter 2.3 №50687 до усунення порушення роботи вузла обліку позивача. Зафіксовані на вказаному фото показники повністю збігаються із тими, що відображені в Акті про порушення. Виміряні за допомогою зразкового приладу CheсkMeter 2.3 №50687 і відображені на фото №2 значення параметрів струму та напруги свідчать про те, що напруга на розрахунковий лічильник позивача з вторинних кіл не надходила в повному обсязі, що призвело до недообліку спожитої електричної енергії в обсязі 33,8% (фото № 3);
- враховуючи відсутність вини позивача у порушенні роботи вузла обліку, комісією відповідача було прийнято рішення, оформлене протоколом № 996 від 09.05.2023, про здійснення донарахування позивачу активної електричної енергії на підставі п. 2.3.16 ПРРЕЕ, п.8.6.11, п. 8.6.18, п. 8.6.20, п. 8.6.21 Кодексу комерційного обліку електричної енергії, затвердженого постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 311, (надалі - ККОЕЕ), при цьому для визначення обсягу середньодобового споживання взятий період після відновлення (з 16.03.2023 по 17.04.2023);
- факт несправності вузла обліку позивача, в тому числі розрахункового засобу обліку позивача № 588444, підтверджується даними, отриманими зі зразкового приладу CheсkMeter 2.3 №50687 (саме означений прилад зафіксував похибку у 33,8 % в момент здійснення замірів), що зафіксовані і в акті про порушення Дн № 002448 від 16.03.2023, і в акті перевірки розрахункових лічильників електроенергії вище 1000В № 123670 від 16.03.2023 та акті №123670 про пломбування розрахункових (технічних) лічильників електроенергії вище 1000В, а також на фото, зроблених на об'єкті позивача. Копії актів Дн№ 002448 від 16.03.2023, № 123670 від 16.03.2023 були долучені відповідачем до матеріалів даної справи;
- ані позивачем, ані третьою особою не доведено, що зразковий прилад обліку CheсkMeter 2.3 №50687, на момент здійснення вимірювань на об'єкті позивача 16.03.2023, працював несправно;
- факт несправності вузла обліку був підтверджений і представником позивача, який підписав Акт про порушення Дн № 002448 від 16.03.2023 та Акт перевірки розрахункових лічильників електроенергії вище 1000В № 123670 від 16.03.2023 разом з актом № 123670 про пломбування розрахункових (технічних) лічильників електроенергії вище 1000В без жодних зауважень щодо виявленого порушення роботи вузла обліку. Представником позивача було лише зазначено, що таке порушення виникло не з вини позивача;
- несправність вузла обліку позивача підтверджена і висновком експерта ТОВ «Незалежний інститут судових експертиз» від 30.05.2024. Надати висновок судового експерта Пампухи Г.Г. до суду першої інстанції відповідач не міг з об'єктивних причин, адже даний висновок був підготовлений 30.05.2024, вже після прийняття судом першої інстанції рішення по справі;
- надуманими та такими, що перекручують дійсні обставини справи, є твердження позивача про те, що відповідач, при проведенні перевірки, здійснив розкручування контактів основного лічильника, що нібито спровокувало відображення невірних показників напруги. Однак, при підключенні зразкового приладу CheckMeter 2.3 № 50687, лічильник позивача зав. № 588444 не розбирався, даний лічильник знаходився на місці, з усіма з'єднаннями і з лічильника була знята лише верхня клемна кришка для підключення зразкового приладу. Ніякого «розкручування контактів основного лічильника» на момент підключення зразкового приладу не проводилось, що також підтверджується фото, зробленими у момент складання Акта про порушення та долученими до матеріалів справи (фото № 1, 4, 5);
- як вірно встановлено судом першої інстанції у рішенні від 12.04.2024, аналіз положень п. 2.3.16 ПРРЕЕ, п.8.6.11, п. 8.6.18, п. 8.6.20, п. 8.6.21 ККОЕЕ, дає підстави для висновку про те, що вказаними нормами встановлено окремий порядок визначення обсягу електричної енергії, спожитої споживачем у разі тимчасового порушення роботи вузла обліку не з вини споживача. І в даному випадку відповідачем, при донарахуванні обсягів активної електричної енергії, було застосовано саме окремий порядок, встановлений даними нормами ПРРЕЕ та ККОЕЕ;
- на об'єкті позивача за адресою с. Новомиколаївка, вул. Кар'єрна, 1 наявний програмний комплекс АСКОЕ, який був встановлений ТОВ «РеалНет» (підтверджується актом вводу в промислову експлуатацію АСКОЕ ТОВ «ОНК» від 27.04.2011) та наразі обслуговується ФОП Якимаха С.М. (підтверджується самим позивачем). Внаслідок того, що обслуговування АСКОЕ позивача здійснюється не відповідачем, а іншим суб'єктом господарювання, на момент складання Акту про порушення у відповідача був відсутній прямий доступ до вичитки з АСКОЕ та були відсутні дані щодо параметрів якості мережі з показниками напруги на об'єкті позивача, щодо втручань в роботу засобу обліку позивачу, щодо неналежної роботи вузла обліку позивача. Відсутність вищезазначеної інформації не дає можливості визначити конкретний день та час, з якого відбулося порушення роботи вузла обліку позивача. При цьому, самим позивачем означеної інформації з АСКОЕ також не надавалося;
- за п 8.6.10 ККОЕЕ перевірка достовірності даних ЗКО безпосередньо на місці їх установлення забезпечується сторонами за необхідності, але не рідше ніж один раз на шість місяців. Дані про перевірку можуть фіксуватись як на паперових носіях, так і за допомогою електронних засобів (мобільний телефон, планшет тощо). З цієї норми і випливають вимоги п. 8.6.20 ККОЕЕ щодо максимальних строків визначення періоду порушення роботи вузла обліку - не більше шести місяців. В даному випадку зчитування показань та перевірка достовірності даних була проведена у період, що перевищує 6 місячний строк, тому відповідачем і здійснювався розрахунок з 16.09.2022 по 16.03.2023;
- інформація щодо обсягів споживання електричної енергії позивачем взагалі не є релевантною при доведенні факту наявності/відсутності порушень роботи вузла обліку позивача, адже не містить жодних даних щодо параметрів якості мережі позивача з показниками напруги за відповідні дні. Позивачем не доведений факт стабільного та сталого використання певного постійного обсягу електричної енергії, що є незмінним кожного дня, матеріали справи не містять даних щодо обсягів виробництва продукції, режимів роботи позивача за попередні періоди. Посилання позивача на обсяги споживання електричної енергії, при доведенні факту відсутності порушення роботи вузла обліку є недоречними;
- долучені позивачем роздруківки показань спожитої електричної енергії споживання, за відсутності інформації стосовно точки розподілу та номеру приладу обліку, за якими вони сформовані, взагалі не повинні братися до уваги. Споживання електричної енергії позивачем здійснюється не лише за точкою розподілу з ЕІС-кодом 62Z3551635075224;
- в даному випадку порушення роботи вузла обліку позивача було віднайдено на вторинних колах напруги, на яких і був поганий контакт, а не на струмових колах. Позивач не надає жодних належних та достатніх доказів на підтвердження того, що нібито саме алюмінієвий кабель спричинив заниження напруги;
- вузол обліку знаходиться в межах балансової належності та експлуатаційної відповідальності позивача, що підтверджується долученими до матеріалів справи однолінійною схемою електропостачання позивача, копією акту розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін. Отже, саме позивач зобов'язаний здійснювати належне утримання та експлуатацію вузла обліку за адресою: с.Новомиколаївка, вул. Кар'єрна, 1;
- донарахування обсягів активної електричної енергії відбулося не у зв'язку із притягненням до відповідальності позивача. Несправність вузла обліку позивача призвела до того, що позивач сплачував за електроенергію в менших об'ємах, ніж фактично споживав.
Рух справи в суді апеляційної інстанції.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.05.2024 у даній справі визначена колегія суддів у складі: головуючий, доповідач суддя Коваль Л.А., судді Чередко А.Є., Мороз В.Ф.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 04.06.2024 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Об'єднання Новомиколаївський кар'єр" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 12.04.2024 у справі №904/6706/23 залишено без руху, надано апелянту строк для усунення недоліків.
13.06.2024 апелянтом подано клопотання про усунення недоліків апеляційної скарги з доказами їх усунення.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 01.07.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою; розгляд апеляційної скарги призначено в судове засідання на 17.10.2024 о 14:30 год.
08.07.2024 від відповідача до Центрального апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційну скаргу.
15.07.2024 від позивача до Центрального апеляційного господарського суду надійшла відповідь на відзив на апеляційну скаргу, в якій зазначає, що твердження відповідача, наведені у відзиві на апеляційну скаргу, є необґрунтованими та такими, що не спростовують незаконність та необґрунтованість прийняття Господарським судом Дніпропетровської області оскаржуваного рішення; просить відмовити відповідачу у задоволенні вимог про долучення до матеріалів справи №904/6706/24 висновка судового експерта ТОВ «НІСЕ» від 30.05.2024; задовольнити апеляційну скаргу, рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 12.04.2024 у справі №904/6706/23 скасувати повністю та ухвалити у справі нове рішення, яким позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Об'єднання Новомиколаївський кар'єр» до Акціонерного товариства «ДТЕК Дніпровські електромережі», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача: фізичної особи - підприємця Якимахи Сергія Миколайовича, про скасування рішення комісії щодо розгляду акта про порушення № Дн002448 від 16.03.2023, оформленого протоколом № 996 від 09.05.2023 - задовольнити повністю.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.10.2024 у даній справі визначено колегію суддів у складі: головуючий, доповідач суддя Чус О.В, судді: Дармін М.О., Кощеєв І.М.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 17.10.2024 зазначеною колегією суддів прийнято до свого провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Об'єднання Новомиколаївський кар'єр" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 12.04.2024 у справі № 904/6706/23. Розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Об'єднання Новомиколаївський кар'єр" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 12.04.2024 у справі № 904/6706/23 призначено у судовому засіданні на 05.02.2025 о 10:00 год.
04.02.2025 до Центрального апеляційного господарського суду надійшло клопотання від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Об'єднання Новомиколаївський кар'єр", в якому просить відкласти судове засідання у справі №904/6706/23, призначене на 05.02.2025 об 10:00 год.
05.02.2025 судове засідання не відбулось через перебування судді-доповідача Чус О.В. у незапланованій відпустці.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 17.02.2025 розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Об'єднання Новомиколаївський кар'єр" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 12.04.2024 у справі № 904/6706/23 призначено у судовому засіданні на 02.07.2025 о 10:40 год.
У судове засідання 02.07.2025 учасники справи не з'явилися, про дату, час та місце судового розгляду повідомлені належним чином.
Частиною 12 ст. 270 ГПК України передбачено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
У судовому засіданні 02.07.2025 колегією суддів підписано вступну та резолютивну частини постанови Центрального апеляційного господарського суду.
Розгляд заяв/клопотань учасників справи.
08.07.2024 від відповідача до Центрального апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому просить долучити до матеріалів справи №904/6706/24 висновок судового експерта ТОВ «НІСЕ» від 30.05.2024 та здійснити розгляд справи з урахуванням даного висновку.
Колегія суддів, розглянувши вказане клопотання про долучення до матеріалів справи №904/6706/24 висновку судового експерта ТОВ «НІСЕ» від 30.05.2024, вирішила відмовити у його задоволенні, з огляду на таке.
У постанові Верховного Суду від 11.09.2019 по справі № 922/393/18 викладена правова позиція щодо подання доказів до суду апеляційної інстанції. Так, у тій справі касаційний суд підтвердив дотримання процесуальних процедур судом попередньої інстанції, який відхилив клопотання про приєднання до матеріалів справи додаткового доказу через те, що цей доказ датований вже після прийняття рішення судом першої інстанції.
Верховний Суд вказав, що така обставина, як відсутність існування доказів на момент прийняття рішення суду першої інстанції, взагалі виключає можливість прийняття судом апеляційної інстанції додаткових доказів у порядку статті 269 ГПК України незалежно від причин неподання позивачем таких доказів. Навпаки, саме допущення такої можливості судом апеляційної інстанції матиме наслідком порушення вищенаведених норм процесуального права, а також принципу правової визначеності, ключовим елементом якого є однозначність та передбачуваність правозастосування, а отже системність та послідовність у діяльності відповідних органів, насамперед судів.
Враховуючи те, що висновок судового експерта ТОВ «НІСЕ» датований (30.05.2024) вже після ухвалення рішення від 12.04.2024 судом першої інстанції, колегія суддів відмовляє у задоволенні клопотання про його долучення до матеріалів справи.
Встановлені судом обставини справи
23.11.2018 шляхом підписання заяви-приєднання Товариство з обмеженою відповідальністю "Об'єднання Новомиколаївський кар'єр" (далі - позивач) приєднався до договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії, який є публічним договором приєднання (далі - договір). Відповідно до вказаного договору приєднання, оператором системи розподілу є Акціонерне товариство "ДТЕК Дніпровські електромережі" (далі - відповідач). Оператор системи розподілу надає послуги з розподілу електричної енергії на підставі договорів про надання послуг з розподілу, які є публічними договорами приєднання та укладаються, на основі типових договорів, форма яких затверджується регулятором.
Пунктом 1.1 вказаного договору встановлено, що договір є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови розподілу електричної енергії споживачам як послуги оператора системи та укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України шляхом приєднання споживача до умов договору згідно з заявою приєднання, що є додатком до договору.
Згідно з частиною 1, 2 статті 633 Цивільного кодексу України публічним є договір, в якому одна сторона-підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).
Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги. Умови договору розроблені відповідно до закону України "Про ринок електричної енергії" та Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг, від 14.03.2018 № 312 (далі - ПРЕЕ) та є однаковими для всіх споживачів (пункт 1.2 договору).
Облік (у тому числі приладовий) електричної енергії, що передається оператором системи та споживається споживачем на межі балансової належності об'єкта споживача, здійснюється відповідно до вимог Кодексу комерційного обліку електричної енергії, затвердженого постановою КРЕКІ № 311 від 14.03.2018 (далі - Кодекс комерційного обліку) та з урахуванням договору. За розрахункову одиницю розподіленого та спожитого обсягу електричної енергії береться одна кіловат година (кВт/год) (пункт 3.1 договору).
Споживач, що не є побутовим, зобов'язаний протягом 3-х календарних днів після закінчення розрахункового місяця, надати постачальнику послуг комерційного обліку (оператору системи) звіт про покази засобів обліку за розрахунковий місяць (пункт 3.4 договору).
При обладнанні комерційних засобів обліку засобами дистанційної передачі даних, інформація про покази засобів обліку за розрахунковий місяць формується через канали дистанційного зв'язку.
За підсумками розрахункового місяця, постачальник послуг комерційного обліку (оператор системи) забезпечує визначення обсягу електричної енергії за точками комерційного обліку, та в використання суб'єктами ринку електричної енергії, у тому числі постачальником споживача. Данні комерційного обліку щодо обсягу електричної енергії за розрахунковий місяць зазначаються оператором системи в особистому кабінеті споживача (пункт 3.2 договору).
Разом із зазначеним договором, 11.02.2021 позивачем укладено договір № 11/02/21-1 про постачання електричної енергії споживачу з ТОВ "Криворізька енергетична компанія" (далі - договір про постачання електроенергії).
Згідно з пунктом 1.1 вказаного договору, договір про постачання електричної енергії встановлює порядок та умови постачання електричної енергії як товарної продукції споживачу постачальником.
Відповідно до положень пункту 2.1 договору про постачання електроенергії постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача. Споживач оплачує постачальнику вартість спожитої (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами договору.
Обов'язковою умовою для постачання електричної енергії споживачу є наявність у нього укладеного в установленому порядку з оператором системи розподілу договору про надання послу з розподілу, на підставі якого споживач набуває право отримувати послугу з розподілу електричної енергії (пункт 2.2 договору про постачання електроенергії).
Відповідно до пункту 5.3 договору про постачання електроенергії розрахунковим періодом за договором є календарний місяць. Для здійснення розрахунків вартості спожитої електричної енергії споживачем за розрахунковий період (година, доба, місяць) використовуються дані, надані постачальником послуг комерційного обліку (надалі за текстом "ППКО") або ОСР/ОСП (при виконанні ними функцій ППКО передбачених законодавством України).
Споживач здійснює плату за послугу з розподілу (передачі) електричної енергії або через постачальника, або безпосередньо оператору системи розподілу (пункт 5.8 договору про постачання електроенергії).
Пунктом 13.1. договору передбачено, що договір вступає в силу з дати його укладення сторонами та діє до кінця розрахункового періоду (місяця поставки електричної енергії), але в будь якому разі здійснення розрахунків між сторонами у повному обсязі. Договір продовжується на кожний наступний аналогічний період, якщо жодна із сторін не повідомить іншу сторону про бажання припинити його дію, але при цьому загальний строк дії договору не може перевищувати 3-х років. Отже, даний договір про постачання електроенергії діє до 10.02.2024.
16.03.2023 спеціалістами Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі" (далі - відповідач), а саме: провідним інженером Майстренко А.В. (посвідчення № 6036) та провідним інженером Дудкою Б.О. (посвідчення № 948) на території Товариства з обмеженою відповідальністю "Об'єднання Новомиколаївський кар'єр" (далі - позивач) за адресою: Дніпропетровська область, с.Новомиколаївка, вул. Кар?єрна, буд. 1, проведено технічну перевірку електричного лічильника LZQM 321.02.53 заводський № 588444 (вище 1000B) та складено Акт № 123670 від 16.03.2023 про технічну перевірку електричного лічильника LZQM 321.02.534 заводський № 588444 та пломбування.
Крім того, за результатами зазначеної перевірки працівниками відповідача також був складений Акт про порушення № Дн002448 від 16.03.2023, в якому зазначено таке: "Порушено облік електричної енергії згідно з пунктом 5.5.5 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетик та комунальних послуг від 14.03.2018 № 312 (далі - ПРРЕЕ), що відповідає пункту 8.4.2 ПРРЕЕ. Виявлено порушення роботи розрахункового засобу обліку електричної енергії електричного лічильника LZQM 321.02.534 заводський № 588444, виявлена занижена напруга по фазі "В" 51,4 В та по фазі "С" 50,8 В, лінійна напруга в колах обліку електричної енергії, внаслідок чого спожита електрична енергія не довраховувалась. Похибка електричного лічильника LZQM 321.02.534 заводський № 588444 - 33,8%. Вимірювання виконувалось зразковим лічильником СНЕСК METER 2.3 заводський №50687".
В Акті про порушення № Дн002448 від 16.03.2023 не було зафіксовано механічних пошкоджень та не зафіксовано будь-якого втручання у роботу лічильника з боку позивача.
При проведенні перевірки був присутній представник позивача, який підписав вказаний Акт з наступним зауваженням: "Дане порушення нашим підприємством неможливо було виявити ні візуально, ні фізично, оскільки причина знаходилась на контакті лічильника під пломбою, а перевірка від вашої організації була більше трьох років назад".
Як вказує позивач, 05.05.2023 позивач на адресу Центральної комісії з розгляду актів про порушення надіслав письмові заперечення щодо складеного відповідачем Акту про порушення №Дн002448 від 16.03.2023, в яких зазначив, що позивачем не було допущено порушення жодних умов договорів, укладених з відповідачем, та вина позивача відсутня. Також позивачем вказано, що під час підключення електролічильника, від вихідних клем лічильника, відповідач з'єднав алюмінієвий провід (кабель), а не мідний кабель, чим грубо порушив вимоги "Правил улаштування електроустановок", затверджених наказом Міністерством енергетики та вугільної промисловості України № 476 від 21.07.2017.
У подальшому відповідач повідомив позивача про засідання комісії з розгляду актів про порушення, яке було призначено на 09.05.2023 о 10:00 год.
Позивачем були подані заперечення № 39 від 05.05.2023 на рішення адміністративної комісії, в яких він зазначив таке: по-перше: "В Акті № Дн002448 від 16.02.2023 споживач надав свої пояснення складеного акту: "Дане порушення нашим підприємством неможливо було виявити ні візуально, ні фізично, оскільки причина знаходилась на контакті лічильника під пломбою. Контроль та перевірка справності повинна здійснюватися вашою організацією. По-друге: згідно з договором про постачання електричної енергії № 960 від 30.06.2010 пункт 4.2.8. споживач не несе відповідальність перед постачальником відповідно до пунктів 4.2.1 - 4.2.6 договору, якщо доведе, що порушення виникли з вини постачальника внаслідок дії обставин непереборної сили. Відповідно до Наказу Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 21.07.2017 № 476 про затвердження Правил улаштування електроустановок: - пункт 1.5.19: вторинні обмотки вимірювальних трансформаторів і лічильників потрібно з'єднувати мідним ізольованим проводом (кабелем); - пункт 1.5.33: електропроводка до лічильників має відповідати вимогам Правил; - пункт 1.5.34: перерізи проводів та кабелів, які приєднують до лічильників, мають відповідати вимогам пункту 3.4.4 (див. також пункт 1.5.19), якщо інше не передбачене заводом-виробником експлуатаційній документації. Згідно з актом № Дн002448 від 16.02.2023 матеріал проводу (кабелю) від вихідних кабелів лічильника - алюміній, що є грубим порушенням постачальником його обов'язків. Матеріал проводу (кабелю) від вихідних клем лічильника - алюміній, що не є надійним матеріалом для проводу, та, оскільки даний кабель встановлювався постачальником, є усі підстави вважати, що пошкодження кабелю виникло з вини постачальника. По-третє: згідно з договором про постачання електричної енергії № 960 від 30.06.2023 пункт 4.2.3 передбачає, що споживач сплачує постачальнику вартість недоврахованої електроенергії, розрахованої від Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, необлікованої внаслідок порушення споживачем Правил користування електричною енергією, затвердженої постановою НКРЕ від 04.05.2006 № 562, у разі таких дій споживача: - самовільного внесення змін у схеми обліку електроенергії; - пошкодження засобів обліку електроенергії, втручання в їх роботу, пошкодження " зрив пломби; - споживання електроенергії поза засобами обліку; - інших умов, визначених Методикою. Споживач не порушив жодний пункт даного договору, а тому відсутні підстави для сплати постачальнику вартості недоврахованої електроенергії, розрахованої від Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії." (а.с.60 у томі 1).
На вказані заперечення відповідачем було надано відповідь - лист № 9109/1001 від 09.05.2023, в якому зазначено: "12.05.2023 Центральною комісією АТ "ДТЕК Дніпровські електромережі" було розглянуто та проаналізовано наданий пакет документів та прийнято рішення: Рішення комісії Кам?янського розрахункового центру (Підгородненська дільниця), оформлене протоколом № 996 від 09.05.2023, залишити без змін, оскільки нарахування обсягу недооблікованої електричної енергії проведено відповідно до вимог ПРРЕЕ, ККОЕЕ. A саме, враховуючи, що порушення роботи вузла обліку електричної енергії виникло не з вини ТОВ "Об?єднання Новомиколаївський кар?єр", розрахунок обсягу недооблікованої електричної енергії проведено за середньодобовим споживанням розрахункового періоду, наступного після відновлення комерційного обліку, з 16.03.2022 по 17.04.2023. Період нарахування прийнято з 16.09.2022 дo 16.03.2023, виходячи з того, що звернень від ТОВ "Об?єднання Новомиколаївський кар?єр" стосовно порушення роботи вузла обліку до АТ "ДТЕК Дніпровські електромережі" не надходило, відсутня інформація з лічильника чи АСКУЕ щодо дати початку некоректної роботи лічильника № 588444 та попередній огляд засобів обліку проведено біль ніж 6 місяців." (а.с.61 у томі 1).
09.05.2023 уповноважений представник позивача з'явився на засідання комісії та був присутнім під час розгляду комісією Акту про порушення № Дн002448 від 16.03.2023.
09.05.2023, за результатами засідання комісії Кам?янського розрахункового центру (Підгородненська дільниця) щодо розгляду Акту про порушення № Дн002448 від 16.03.2023, оформлений Протокол засідання Комісії № 996 від 09.05.2023 по розгляду Акта про порушення №Дн002448 від 16.03.2023, яким встановлено, що на об'єкті споживача: с. Новомиколаївка, вул. Кар'єрна, 1, лічильник № 588444 (62Z3551635075224) розрахунковий прилад обліку недовраховує електроенергію. Площа перерізу проводу (кабелю) (згідно з главою 1.3 ПУЕ). Допустимий тривалий струм проводу (кабелю) (згідно з главою 1.3. ПУЕ). Дата усунення порушення - 16.03.2023. Прийнято рішення: Акт про порушення № Дн002448 від 16.03.2023 направити на розгляд Центральної комісії щодо скасування. Виконати перерахунок згідно з пунктом 2.3.16 ПРЕЕ, пунктами 8.6.11, 8.6.18, 8.6.20, 8.6.21 ККОЕЕ. Для визначення обсягу середньодобового споживання прийнято розрахунковий період, наступний після відновлення комерційного обліку з 16.03.2023 по 17.04.2023. Період нарахування з 16.09.2022 по 16.03.2023. Всього підлягає донарахуванню: за активну електричну енергію - 203 164 кВт/год. Виконати нарахування активної електричної енергії в програмі SAP в поточному періоді (а.с.59 у томі 1).
До Протоколу № 996 від 09.05.2023 долучений розрахунок кількості необлікованої електроенергії за період з 16.09.2022 по 16.03.2023 у кількості 203 164 кВт/годин.
Як зазначає позивач, у подальшому він отримав рахунок № 975 від 31.05.2023 на суму 1 015 807 грн. 73 коп. щодо оплати за 203 164 кВт/годин донарахованої електричної енергії.
Позивач категорично не погоджується з рішенням комісії Кам?янського розрахункового цент (Підгородненська дільниця) щодо розгляду Акту про порушення №Дн002448 від 16.03.2023, оформленого протоколом № 996 від 09.05.2023, відповідно до якого позивачу донараховано 203164 кВт/годин активної електричної енергії за період з 16.09.2022 по 16.03.2023 з наступних причин: по-перше, в рішенні Комісії зазначено, що Акт про порушення № Дн 002448 від 16.03.2023 направлений на розгляд ЦК для скасування. Якщо зазначений Акт скасовано, то на сьогодні відсутні належні та допустимі докази, на підставі яких Комісією відповідача прийнято спірне рішення; по-друге, згідно з пунктом 8.6.11 ККОЕЕ обчислення середньодобового обсягу споживання електричної енергії здійснюється для непрацюючих лічильників після відновлення їх роботи. Оскільки електролічильник LZQM 321.02.534, заводський № 588444, який перевіряв відповідач, знаходився в працюючому стані, то пункт 8.6.11 ККОЕЕ не можна застосовувати; по-третє, відповідачем визнано, що тимчасова некоректна робота електролічильника LZQM 321.02.534, заводський № 588444 сталася не з вини позивача. Так, 16.03.2023 відповідачем виявлена некоректна робота електролічильника, але жодним документом не встановлено день початку такої некоректної роботи електролічильника. Днем відновлення роботи електролічильника вважається 16.03.2023, що підтверджується Актом №123670 від 16.03.2023 про усунення порушення та опломбування електролічильника. Відповідачем не встановлено та не доведено, що виявлена похибка вимірювання при технічній перевірці електричного лічильника LZQM 321.02.534, заводський № 588444 носила систематичний характер. З урахуванням наведених умов та в порушення вимог пункту 8.6.18 ККОЕЕ, відповідачем невірно застосований період (з 16.03.2023 по 17.04.2023) для розрахунку середньодобового обсягу споживання електричної енергії позивачем та, відповідно, розрахунок відповідача щодо обсягу недооблікованої електричної енергії також є неправильним. Виходячи з приписів пунктів 8.6.18-8.6.21 ККОЕЕ, для проведення правильного розрахунку обсягу недооблікованої електричної енергії потрібно провести експертизу електролічильника та розглянути зафіксовані та передані показники обсягу споживання електричної енергії АСКОЕ позивача протягом 6-ти місяців, а саме: з 16.09.2022 по 16.03.2023. Але відповідачем при прийнятті оспорюваного рішення не враховано, що електролічильник LZQM 321.02.534, заводський № 588444 - це трифазний багатофункціональний лічильник, обладнаний засобами дистанційної передачі інформації через канали дистанційного зв'язку, покази якого зберігаються в базі даних ППКО відповідача. Крім того, під час прийняття Комісією рішення не враховано, що у позивача постійно працює автоматизована система комерційного обліку електричної енергії (АСКОЕ), яка не зафіксувала жодних відхилень в показаннях електролічильника LZQM 321.02.534 щодо спожитої позивачем електричної енергії протягом 6-ти місяців (з 16.09.2022 по 16.03.2023), за які відповідачем здійснено донарахування електричної енергії. Не зважаючи на те, що позивачем ще в 2019-му році (підтверджується листом № 47 від 19.06.2019) були надані відповідачу налаштування в АСКОЕ для доступу до первинної бази даних всіх своїх електричних лічильників, в тому числі і електролічильника LZQM 321.02.534, заводський №588444, комісія відповідача при прийняті оспорюваного рішення від 09.05.2023 та проведенні розрахунку, зневідомих причин, не врахувала інформацію з бази даних за період з 16.09.2022 по 16.03.2023, отриманих з АСКОЕ позивача. Відповідно до договору № 3012-39/2016 від 30.12.2016, укладеного між позивачем та фізичною особою - підприємцем Якимахою С.М., автоматизованою системою комерційного обліку електричної енергії (АСКОЕ) позивача постійно забезпечується збір, обробка, збереження, відображення та передача інформації відповідачу засобами зв'язку для забезпечення комерційного обліку електричної енергії. Крім того, згідно з договором, укладеним з позивачем, ФОП Якимахою С.М. постійно виконуються роботи з технічного обслуговування та позагарантійного ремонту автоматизованої системи комерційного обліку електричної енергії (АСКОЕ). Згідно з додатком № 1 до договору № 3012-39/2016 від 30.12.2016 до складу АСКОЕ позивача входять: лічильники електроенергії Кл. 0,5S LZQM, перетворювач RS 232/ СL, Мікро ПК-В, Ваsk UPS 500 МІ VА (270 W), Siemens МС-35i Тerminal. Щодо твердження відповідача, що у нього відсутня інформація з АСКОЕ щодо дати початку некоректної роботи електролічильника LZQM 321.02.534, слід зазначити, що цей факт лише вказує на отримання ним коректних показів спожитої позивачем електричної енергії та відсутність недоврахованої електричної енергії. Ці обставини фактично підтверджують відсутність недооблікованої електричної енергії та відсутність обґрунтованих підстав для донарахування грошових коштів за таку електричну енергію. Таким чином, якщо АСКОЕ позивача та ППКО відповідача не зафіксували дату початку некоректної роботи електричного лічильника LZQM 321.02.534, то стверджувати про наявність порушення його роботи з обліку спожитої електричної енергії є неправомірним та необґрунтованим.
Вказане і є причиною виникнення спору у даній справі.
Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції.
Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1). Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 2). Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього (ч. 3). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 4).
Апеляційний господарський суд, переглядаючи в апеляційному порядку оскаржуване судове рішення, в межах доводів та вимог апеляційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом попередньої інстанції норм матеріального і процесуального права, дійшов висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.
Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд попередньої інстанції виходив з того, що обсяг електричної енергії в рішенні комісії від 09.05.2023 нараховано у відповідності до пункту 2.3.16 Правил роздрібного ринку електричної енергії та пунктів 8.6.11, 8.6.18, 8.6.20 та 8.6.21 Кодексу комерційного обліку електричної енергії - тимчасове порушення роботи вузла обліку не з вини споживача, тобто застосовано окремий порядок визначення обсягу електричної енергії, спожитої споживачем у разі тимчасового порушення роботи вузла обліку, якщо вина споживача відсутня.
Колегія суддів з таким висновком суду першої інстанції погоджується та зазначає наступне.
За приписами статей 15, 16 Цивільного кодексу України, статті 20 Господарського кодексу України способи захисту цивільного права чи інтересу - це закріплені законом матеріально-правові заходи охоронного характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав, інтересів і вплив на правопорушника (пункт 5.5 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.08.2018 у справі №925/1265/16). Іншими словами, це дії, спрямовані на запобігання порушенню або на відновлення порушеного, невизнаного, оспорюваного цивільного права чи інтересу. Такі способи мають бути доступними й ефективними (пункт 14 постанови Великої Палати Верховного Суду від 29.05.2019 у справі № 310/11024/15-ц).
Як правило, суб'єкт порушеного права може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права (пункт 5.6 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.08.2018 у справі № 925/1265/16).
Верховний Суд по справі № 911/1010/19 зазначив, що вимога про скасування рішення комісії електропередавальної організації про визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та її вартості є способом захисту прав та інтересів, установлених законом, оскільки таке рішення комісії, оформлене протоколом з розгляду акта про порушення ПРРЕЕ, безпосередньо впливає на права та обов'язки відповідного суб'єкта господарювання в контексті його відносин з електропередавальною організацією, встановлює обсяг і вартість недоврахованої електроенергії та створює загрозу припинення електропостачання відповідного споживача.
При цьому вимога про оскарження рішення комісії електропередавальної організації про визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та її вартості, оформленого протоколом з розгляду акта про порушення ПРРЕЕ, має розглядатися як вимога про визнання повністю або частково недійсним акта постачальника електричної енергії відповідно до частини 2 статті 20 Господарського кодексу України.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2020 зі справи № 910/17955/17.
Частиною 6 статті 56 Закону України "Про ринок електричної енергії" встановлено, що постачання електричної енергії електропостачальниками здійснюється з дотриманням правил роздрібного ринку».
Згідно з частиною 3 статті 58 Закону України "Про ринок електричної енергії" споживач зобов'язаний, зокрема, сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів; дотримуватися правил технічної експлуатації, правил безпеки під час експлуатації власних електроустановок, нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та умов укладених договорів.
Взаємовідносини, що виникають між учасниками роздрібного ринку електричної енергії, регулюються Законом України "Про ринок електричної енергії", Правилами роздрібного ринку електричної енергії, що затверджені Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 за № 312 (далі - НКРЕКП) та іншими нормативно-правовими актами у сфері електроенергетики, які є обов'язковими для виконання усіма учасниками роздрібного ринку.
Згідно з частиною 1 статті 4 Закону України "Про ринок електричної енергії" учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах.
Пункт 4 статті 46 Закону України "Про ринок електричної енергії" визначає, що оператор системи розподілу надає послуги з розподілу електричної енергії на підставі договорів про надання послуг з розподілу. Договори про надання послуг з розподілу є публічними договорами приєднання та укладаються на основі типових договорів, форма яких затверджується Регулятором.
Згідно з положеннями пункту 10 Постанови НКРЕКП від 14.03.2013 № 312, до запуску електронної платформи Датахаб адміністратора комерційного обліку функції адміністратора комерційного обліку на роздрібному ринку електричної енергії, у тому числі адміністрування процедури зміни постачальника електричної енергії у межах території ліцензованої діяльності, виконує відповідний оператор системи розподілу.
Враховуючи наведені норми права, на АТ "ДТЕК Дніпровські електромережі" (відповідача у справі), як оператора системи розподілу, покладений обов'язок здійснювати комерційний облік електроенергії, спожитої відповідачем та щомісячний розрахунок обсягів спожитої відповідачем електричної енергії.
Як встановлено матеріалами справи, між позивачем та відповідачем існують договірні відносини, які регулюються умовами договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії.
За приписами пункту 1 частини 1 статті 58 Закону України "Про ринок електричної енергії" споживач має право купувати електричну енергію для власного споживання за двосторонніми договорами та на організованих сегментах ринку, за умови укладення ним договору про врегулювання небалансів та договору про надання послуг з передачі електричної енергії з оператором системи передачі, а у разі приєднання до системи розподілу - договору про надання послуг з розподілу електричної енергії з оператором системи розподілу; або купувати електричну енергію на роздрібному ринку у електропостачальників або у виробників, що здійснюють виробництво електричної енергії на об'єктах розподіленої генерації, за правилами роздрібного ринку.
Відповідно до частин 1, 2 статті 77 Закону учасники ринку, які порушили нормативно-правові акти, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, несуть відповідальність згідно із законом. Правопорушеннями на ринку електричної енергії є недотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії.
Згідно з пунктом 2.3.4 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України № 312 від 14.03.2018, відповідальність за збереження і цілісність засобів комерційного обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування покладається на власника (користувача) електроустановки або організацію, на території (у приміщенні) якої вони встановлені.
Також підпунктом 8 пункту 5.5.5 Правил роздрібного ринку електричної енергії визначено, що споживач електричної енергії зобов'язаний забезпечувати збереження і цілісність установлених на його території та/або об'єкті (у його приміщенні) розрахункових засобів комерційного обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування.
Постановою НКРЕКП № 310 від 14.03.2018 затверджено Кодекс систем розподілу.
Цей Кодекс визначає вимоги та правила, які регулюють взаємовідносини операторів систем розподілу, оператора системи передачі, користувачів системи розподілу та замовників послуг з приєднання щодо оперативного та технологічного управління системою розподілу, її розвитку та експлуатації, забезпечення доступу та приєднання електроустановок (пункт 1.1 Кодексу систем розподілу).
Відповідно до пунктів 11.9.1, 11.9.2 Кодексу систем розподілу безобліковий відбір електричної енергії з системи розподілу, а також від технологічних мереж основного споживача не допускається. Користувач повинен оперативно повідомляти ОСР про виявлення несанкціонованого відбору електричної енергії від мереж системи розподілу, у тому числі від технологічних електричних мереж основного споживача.
Пунктом 5.1.1. Правил роздрібного ринку електричної енергії передбачено, що оператор системи має право, зокрема, проводити (за пред'явленням представником службового посвідчення) обстеження електроустановок споживачів щодо виявлення споживання електричної енергії поза засобами вимірювання та інших порушень, що викликають неправильне вимірювання обсягів споживання електричної енергії; складати акти про невідповідність дій (бездіяльності) споживача умовам договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії та порушення вимог законодавства України у сфері енергетики.
Положеннями підпункту 9 пункту 5.5.5 Правил роздрібного ринку електричної енергії визначено, що споживач електричної енергії зобов'язаний: невідкладно повідомляти оператора системи та постачальника послуг комерційного обліку про недоліки в роботі засобу вимірювання.
Згідно з пунктом 5.5.5 Правил роздрібного ринку електричної енергії споживач електричної енергії зобов'язаний, зокрема, користуватися електричною енергією виключно на підставі договору (договорів); сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів; забезпечувати доступ представникам оператора системи (після пред'явлення ними службових посвідчень) до об'єкта споживача для проведення технічної перевірки засобу комерційного обліку (засобів вимірювальної техніки), електроустановок та електропроводки, вимірювання показників якості електричної енергії, контролю за рівнем споживання електричної енергії, а також для виконання відключення та обмеження споживання електричної енергії споживачу (субспоживачу) відповідно до встановленого цими Правилами порядку та виконувати їх обґрунтовані письмові вимоги щодо усунення виявлених порушень, якщо це обумовлено умовами договору; не допускати безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача, а також відшкодовувати збитки, завдані оператору системи та/або споживачу (основному споживачу), у разі виявлення безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача.
За змістом пункту 8.2.5. Правил роздрібного ринку електричної енергії у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником оператора системи, від якого споживач одержує електричну енергію, порушень цих Правил, у тому числі фактів безоблікового споживання електричної енергії, на місці виявлення порушення у присутності споживача (представника споживача) або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об'єкт (територію) споживача для проведення перевірки (за умови посвідчення цієї особи), оформлюється акт про порушення згідно з формою, наведеною в додатку 9 до цих Правил.
Акт про порушення складається представниками оператора системи, які мають таке право згідно з посадовою інструкцією, пройшли відповідне навчання та інструктаж, після пред'явлення ними службових посвідчень.
В акті про порушення мають бути зазначені зміст виявленого порушення з посиланням на відповідні пункти цих Правил та всі необхідні для визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії параметри, що характеризують електроустановку споживача, схему підключення електроустановки споживача та її графічне зображення із зазначенням: меж балансової належності; перерізів та матеріалу всіх проводів (кабелів), наявних у схемі підключення; номінальної сили струму спрацювання комутаційних апаратів, задіяних у схемі підключення; фазування лічильника на дату оформлення акта про порушення.
Акт про порушення складається у двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві.
Акт про порушення підписується представником (представниками) оператора системи, який (які) брали участь у перевірці, та споживачем (представником споживача) або іншою особою, яка допустила представників оператора системи на об'єкт (територію) споживача для проведення перевірки (за умови посвідчення цієї особи).
У разі відмови споживача (представника споживача або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об'єкт (територію) споживача для проведення перевірки) підписати акт про порушення в ньому робиться запис про відмову. У цьому разі акт про порушення вважається дійсним, якщо його підписали більше одного уповноваженого представника оператора системи та незаінтересована особа (представник житлово-експлуатаційної організації, балансоутримувача або управителя будинку, виборна особа будинкового, вуличного, квартального чи іншого органу самоорганізації населення або представник органу місцевого самоврядування, інший споживач тощо) за умови посвідчення цієї особи або більше одного уповноваженого представника оператора системи, а відмова споживача (представника споживача або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об'єкт (територію) споживача для проведення перевірки) підписувати акт про порушення підтверджується відеозйомкою.
До акта про порушення сторонами можуть бути додані пояснення, зауваження та докази, перелік яких (за наявності) зазначається в цьому акті.
Як визначено в пункті 1.1.2. Правил роздрібного ринку електричної енергії необлікована електрична енергія - це обсяг електричної енергії, використаний споживачем або переданий транзитом в електромережі, що належать іншим власникам електричних мереж, але не врахований розрахунковими засобами комерційного обліку або врахований неправильно.
Господарським судом встановлено, що 16.03.2023 спеціалістами Акціонерного товариства "ДТЕК Дніпровські електромережі" (далі - відповідач) на території Товариства з обмеженою відповідальністю "Об'єднання Новомиколаївський кар'єр" (далі - позивач) за адресою: Дніпропетровська область, с. Новомиколаївка, вул. Кар?єрна, буд. 1, проведено технічну перевірку електричного лічильника LZQM 321.02.53 заводський № 588444 (вище 1000B) та складено Акт № 123670 від 16.03.2023 про технічну перевірку електричного лічильника LZQM 321.02.534 заводський № 588444 та пломбування. Крім того, за результатами зазначеної перевірки працівниками відповідача також був складений Акт про порушення №Дн002448 від 16.03.2023, в якому зазначено таке: "Порушено облік електричної енергії згідно з пунктом 5.5.5 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетик та комунальних послуг від 14.03.2018 № 312 (далі - ПРРЕЕ), що відповідає пункту 8.4.2 ПРРЕЕ. Виявлено порушення роботи розрахункового засобу обліку електричної енергії електричного лічильника LZQM 321.02.534 заводський № 588444, виявлена занижена напруга по фазі "В" 51,4 В та по фазі "С" 50,8 В, лінійна напруга в колах обліку електричної енергії, внаслідок чого спожита електрична енергія не довраховувалась. Похибка електричного лічильника LZQM 321.02.534 заводський № 588444 - 33,8%. Вимірювання виконувалось зразковим лічильником СНЕСК METER 2.3 заводський № 50687".
Водночас, як правильно встановив суд першої інстанції, в Акті про порушення № Дн002448 від 16.03.2023 не було зафіксовано механічних пошкоджень та не зафіксовано будь-якого втручання у роботу лічильника з боку позивача.
У подальшому, 09.05.2023, за результатами засідання комісії Кам?янського розрахункового центру (Підгородненська дільниця) щодо розгляду Акту про порушення №Дн002448 від 16.03.2023, оформлений Протокол засідання Комісії № 996 від 09.05.2023 по розгляду Акта про порушення №Дн002448 від 16.03.2023, яким встановлено, що на об'єкті споживача: с. Новомиколаївка, вул. Кар'єрна, 1, лічильник № 588444 (62Z3551635075224) розрахунковий прилад обліку недовраховує електроенергію. Площа перерізу проводу (кабелю) (згідно з главою 1.3 ПУЕ). Допустимий тривалий струм проводу (кабелю) (згідно з главою 1.3. ПУЕ). Дата усунення порушення - 16.03.2023. Прийнято рішення: Акт про порушення № Дн002448 від 16.03.2023 направити на розгляд Центральної комісії щодо скасування. Виконати перерахунок згідно з пунктом 2.3.16 ПРЕЕ, пунктами 8.6.11, 8.6.18, 8.6.20, 8.6.21 ККОЕЕ. Для визначення обсягу середньодобового споживання прийнято розрахунковий період, наступний після відновлення комерційного обліку з 16.03.2023 по 17.04.2023. Період нарахування з 16.09.2022 по 16.03.2023. Всього підлягає донарахуванню: за активну електричну енергію - 203 164 кВт/год. Виконати нарахування активної електричної енергії в програмі SAP в поточному періоді (а.с.59 у томі 1).
До Протоколу № 996 від 09.05.2023 долучений розрахунок кількості необлікованої електроенергії за період з 16.09.2022 по 16.03.2023 у кількості 203 164 кВт/годин.
Регулювання питання відповідальності за технічний стан засобів вимірювання електричної енергії міститься у Кодексі комерційного обліку електричної енергії, затвердженому Постановою НКРЕКП № 311 від 18.03.2018 (далі - Кодекс комерційного обліку).
У Кодексі комерційного обліку визначено, що:
засоби комерційного обліку електричної енергії (ЗКО) - узагальнена назва засобів, що використовуються для здійснення комерційного обліку електричної енергії (ЗВТ, допоміжне обладнання, засоби та системи збору та обробки результатів вимірювання, формування, збереження та передачі даних комерційного обліку та керування даними тощо) відповідно до цього Кодексу;
вузол обліку електричної енергії (вузол обліку) - сукупність обладнання та засобів вимірювальної техніки, змонтованих та з'єднаних між собою за встановленою схемою для забезпечення вимірювання та обліку електричної енергії в заданій точці вимірювання. До складу вузла обліку можуть входити лічильники електричної енергії, трансформатори струму, трансформатори напруги, устаткування автоматичного відключення чи обмеження потужності, засоби захисту (автоматичні вимикачі або запобіжники), вторинні кола струму і напруги та інші допоміжні засоби (тестові блоки, перетворювачі імпульсів, блоки живлення, обладнання дистанційної передачі даних тощо). Характеристики складових вузла обліку мають бути достатніми для вимірювання електричної енергії із заданою періодичністю та похибкою;
лічильник електричної енергії (лічильник) - ЗВТ, що здійснює вимірювання та реєстрацію кількості електричної енергії та, опціонально, величини електричної потужності, параметрів якості електричної енергії та безперервності її розподілу, інших фізичних параметрів електричної енергії в точці вимірювання;
сторона, відповідальна за точку комерційного обліку (ВТКО) - юридична або фізична особа (зокрема фізична особа-підприємець), яка відповідає за організацію комерційного обліку електричної енергії в конкретній точці комерційного обліку відповідно до цього Кодексу;
точка комерційного обліку (ТКО) - фізична або умовна (віртуальна) точка (як елемент інформаційної моделі ринку), ідентифікована відповідним ЕІС-кодом, якої стосуються дані комерційного обліку електричної енергії, які використовуються для розрахунків між учасниками ринку електричної енергії та/або для формування звітності.
Згідно з пунктом 5.5.6. Кодексу комерційного обліку, відповідальність за експлуатацію та технічний стан ЗКО (засобів комерційного обліку) та іншого обладнання ВОЕ (вузла обліку електроенергії) покладається на їх власників, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до умов пункту 2.7.1. Кодексу комерційного обліку, ВТКО (стороною відповідальною за точку комерційного обліку) для ТКО (точок комерційного обліку), які забезпечені вузлами обліку, є оператор мережі або сторона, приєднана до мережі, що на законних підставах володіє чи користується лічильником у складі вузла обліку для цієї ТКО, якщо інше не встановлено цим Кодексом або договором.
Згідно з пунктом 2.7.3. Кодексу комерційного обліку, ОСР (оператор систем розподілу) є ВТКО (стороною відповідальною за точку комерційного обліку) для всіх ТКО (точок комерційного обліку): де встановлені належні йому лічильники; де облік електричної енергії здійснюється без улаштування вузла обліку; в індивідуальних побутових споживачів для вузлів обліку, результати вимірювань яких використовуються для здійснення розрахунків за спожиту для побутових потреб електричну енергію (незалежно від того хто є власником лічильника електричної енергії).
Згідно з пунктом 2.7.4. Кодексу комерційного обліку ВТКО (сторона відповідальна за точку комерційного обліку) відповідальна за експлуатацію та технічний стан належних їй ЗКО (засоби комерційного обліку електричної енергії) та вузлів обліку в ТКО (точка комерційного обліку).
Відповідно до пункту 2.7.5. Кодексу комерційного обліку, ВТКО (сторона відповідальна за точку комерційного обліку) відповідальна за безперервність процесів вимірювання, формування та передачі даних комерційного обліку для відповідних ТКО згідно з регламентами та протоколами інформаційної взаємодії учасників ринку щодо обміну даними комерційного обліку, що забезпечується за власний кошт та власними силами або шляхом укладення договору з ППКО відповідно до вимог цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.
Згідно з пунктом 2.7.8. Кодексу комерційного обліку, ВТКО (сторона відповідальна за точку комерційного обліку) для кожної ТКО (точки комерційного обліку) в межах відповідальності зобов'язана, зокрема, забезпечити експлуатацію та технічний стан належних їй ЗКО (засобів комерційного обліку) та вузлів обліку, а також безперервність процесів вимірювання, формування та передачі даних комерційного обліку згідно з регламентами та протоколами інформаційної взаємодії учасників ринку щодо обміну даними комерційного обліку та дотримуватись вимог цього Кодексу, Правил ринку, Правил роздрібного ринку та вимог законодавства щодо забезпечення комерційного обліку електричної енергії.
Відповідно до пункту 2.3.16 Правил роздрібного ринку електричної енергії у разі тимчасового порушення роботи вузла обліку (у частині вимірювання обсягу електричної енергії та/або параметрів) не з вини споживача обсяг електричної енергії, використаної споживачем від дня порушення вимірювань до дня відновлення вимірювань, визначається відповідно до Кодексу комерційного обліку.
Згідно з умовами пункту 8.6.11. Кодексу комерційного обліку електричної енергії середньодобовий обсяг споживання електричної енергії електроустановками споживача для цілей розрахунків визначається у кВт·год з округленням до чотирьох цифр після коми на основі фактичного споживання в аналогічному періоді попереднього року, розрахованого з урахуванням знятих фактичних або (у разі їх відсутності) оціночних показів лічильника та коефіцієнта приросту/зниження споживання (для індивідуальних побутових споживачів).
У разі відсутності відповідних історичних даних середньодобовий обсяг споживання розраховується на основі зафіксованих двох останніх послідовно зчитаних показів, кількості днів між цими зчитуваннями при умові, що між датами зчитування цих показів не менше ніж 28 днів (без урахування днів, коли електроустановки споживача були відключені оператором системи).
Для непрацюючих лічильників визначення середньодобового обсягу споживання електричної енергії проводиться після відновлення роботи вузла обліку на основі двох найближчих до періоду розрахунку зчитаних та переданих фактичних показів лічильника при умові, що між датами зняття цих показів не менше ніж 28 днів (без урахування днів, коли електроустановки споживача були відключені оператором системи).
Коефіцієнт приросту/зниження споживання розраховується у відносних одиницях з точністю до чотирьох цифр після коми як співвідношення приросту/зниження величини усередненого середньодобового обсягу споживання всіх індивідуальних побутових споживачів, для яких в ОСР наявні фактичні (отримані з лічильників) дані на перше число календарного місяця, наступного за розрахунковим, щодо їх споживання у розрахунковому місяці, у порівнянні з аналогічним періодом минулого року.
У разі сумніву споживача у правильності розрахунку величини середньодобового обсягу споживання електричної енергії він може звернутися до оператора системи або відповідного ППКО для здійснення контрольного зчитування та звірки показів або надання детальних пояснень щодо здійсненого розрахунку та/або ініціювати розгляд та вирішення суперечки згідно з цим Кодексом.
Відповідно до пункту 8.6.18. Кодексу комерційного обліку електричної енергії у разі тимчасового порушення роботи вузла обліку не з вини споживача обсяг спожитої електричної енергії від дня порушення вимірювань до дня відновлення вимірювань, визначається на підставі показів верифікаційних лічильників, а у разі їх відсутності розраховується відповідним оператором системи/ППКО за середньодобовим обсягом споживання електричної енергії таким споживачем.
У разі виявлення систематичної похибки вимірювання та/або отриманих із ЗКО даних обсяг електричної енергії, використаної споживачем від дня порушення вимірювань до дня відновлення вимірювань (але не більше шести місяців), визначається за показами цього ЗКО скоригованими на величину систематичної похибки, встановленої експертизою.
Розрахований обсяг спожитої електричної енергії в період порушення обліку електричної енергії надається оператору системи, електропостачальнику та споживачу.
Відповідно до пункту 8.6.19 Кодексу комерційного обліку електричної енергії Розрахований оператором системи/ППКО обсяг електричної енергії включається до корисного відпуску електричної енергії споживачу та враховується сторонами шляхом перерахунку відповідного фізичного балансу електричної енергії за період порушення роботи вузла обліку.
Згідно з пунктом 8.6.20. Кодексу комерційного обліку електричної енергії датою початку періоду порушення роботи вузла обліку, за відсутності звернення споживача, вважається дата попереднього контрольного огляду або зняття показів, але не більше шести місяців, або час та день, зафіксовані ЗКО чи АСКОЕ (зокрема за результатами проведеної експертизи ЗКО).
У випадку звернення споживача датою початку періоду порушення роботи вузла обліку вважається перший день поточного розрахункового місяця, у якому звернувся споживач (у разі відсутності даних, зафіксованих ЗКО чи АСКОЕ).
Відповідно до умов пункту 8.6.21. Кодексу комерційного обліку електричної енергії за день відновлення роботи вузла обліку приймається день підписання оператором системи, ППКО та споживачем акта технічної перевірки та пломбування вузла обліку після завершення ремонтних та налагоджувальних робіт, підключення ЗКО та їх налаштування (за необхідності).
З аналізу вищенаведених положень можна дійти висновку про те, що вказаними вище нормами встановлено окремий порядок визначення обсягу електричної енергії, спожитої споживачем у разі тимчасового порушення роботи вузла обліку не з вини споживача.
У зв'язку з виявленням на об'єкті позивача факту несправності вузла обліку, АТ "ДТЕК Дніпровські електромережі" було визначено обсяг електричної енергії за допомогою визначеного середньодобового обсягу споживання електричної енергії після відновлення роботи вузла обліку на основі двох найближчих до періоду розрахунку зчитаних та переданих фактичних показів лічильника, враховуючи, що між датами зняття цих показів не менше ніж 28 днів; період нарахування - з урахуванням вимог пункту 8.6.20. Кодексу комерційного обліку електричної енергії - 6 місяців.
Згідно з рішенням комісії щодо розгляду Акта про порушення №Дн002448 від 16.03.2023, оформленого протоколом № 996 від 09.05.2023, комісія визначила обсяги недоврахованої електричної енергії відповідно до пункту 2.3.16 Правил роздрібного ринку електричної енергії та пунктів 8.6.11, 8.6.18, 8.6.20 та 8.6.21 Кодексу комерційного обліку електричної енергії.
Суд першої інстанції вірно зазначив, що донарахування фактично спожитої електричної енергії виконано за період з 16.09.2022 по 16.03.2023, що узгоджується з вимогами пункту 8.6.20. Кодексу комерційного обліку електричної енергії. Для визначення обсягу середньодобового споживання взятий період після відновлення роботи вузла обліку на основі двох найближчих до періоду розрахунку зчитаних та переданих фактичних показів лічильника, що відповідає вимогам пункту 8.6.11 Кодексу комерційного обліку електричної енергії.
Таким чином, колегія суддів апеляційного суду вважає, що донарахування необлікованої електричної енергії здійснено у відповідності до вимог Правил роздрібного ринку електричної енергії та Кодексу комерційного обліку електричної енергії, а отже підстави для визнання недійсним рішення комісії від 09.05.2023 відсутні.
Доводи скаржника, що порушень зазначених відповідачем норм п. 2.3.4. піди. 9 п.5.5.5., 8.2.4 ПРРЕЕ - позивач не здійснював, відповідно підстави для покладення на позивача будь-якої відповідальності у відповідача відсутні, суд апеляційної інстанції оцінює критично.
Згідно з частинами 1, 2 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором (стаття 216 Господарського кодексу України).
Приписами частини 2 статті 217 Господарського кодексу України встановлено, що у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.
Частиною 1 статті 218 Господарського кодексу України визначено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
Нарахування вартості недоврахованої електричної енергії та рішення комісії електропередавальної організації про визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та її вартості, оформлене протоколом з розгляду акта про порушення, не є оперативно-господарською санкцією.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2020 у справі № 910/17955/17.
Апеляційний суд підтримує висновок суду першої інстанції про те, що обсяг електричної енергії в рішенні комісії від 09.05.2023 нараховано у відповідності до пункту 2.3.16 Правил роздрібного ринку електричної енергії та пунктів 8.6.11, 8.6.18, 8.6.20 та 8.6.21 Кодексу комерційного обліку електричної енергії - тимчасове порушення роботи вузла обліку не з вини споживача, тобто застосовано окремий порядок визначення обсягу електричної енергії, спожитої споживачем у разі тимчасового порушення роботи вузла обліку, якщо вина споживача відсутня.
Отже, нарахування вартості недоврахованої електричної енергії за результатами рішення комісії оператора системи розподілу не вимагає доведення вини споживача як обов'язкової умови.
Посилання позивача на скасування Акта про порушення № Дн002448 від 16.03.2023 не підтверджується жодним доказом, отже не приймай маються до уваги колегією суддів.
Також посилання позивача на порушення технічних норм (застосування алюмінієвого кабелю перерізом 2,5 ммІ) є безпідставними, оскільки згідно з пунктом 3.4.8 Правил улаштування електроустановок за умовою механічної міцності проводи і кабелі вторинних кіл мають відповідати таким вимогам: - жили контрольних кабелів для приєднання під гвинт до затискачів панелей і апаратів повинні мати перерізи, не менші ніж 1,5 мм2 (а в разі застосування спеціальних затискачів - не менші ніж 1 мм2) для міді і 2.5 мм2 - для алюмінію; для струмових кіл - 2,5 мм2 для міді і 4 мм2 для алюмінію; - для невідповідальних вторинних кіл, для кіл контролю і сигналізації допускається приєднання під гвинт кабелів з мідними жилами перерізом 1 мм2; - у колах з робочою напругою 100В і вище переріз мідних жил кабелів, які приєднують паянням, має бути не менше ніж 0,5 мм2; - у колах з робочою напругою 60 В і нижче діаметр мідних жил кабелів, які приєднують паянням, має бути не менше ніж 0,5 мм; переріз жил кабелів зовнішніх зв'язків КТЗАЗ, в основному, має бути 0,35 мм2 або 0,5 мм2.
Таким чином використання алюмінієвого кабелю перерізом 2,5 мм2 у вторинних колах не є порушенням положень Правил улаштування електроустановок.
Окрім цього, апеляційний суд не приймає доводи апелянта про те, що відповідач - оператор системи розподілу - не скористався передбаченим пунктом 8.2.7 ПРРЕЕ правом та не подав зустрічного позову для підтвердження факту безоблікового споживання електричної енергії та стягнення її вартості.
У п. 8.2.7. ПРРЕЕ вказано, що кошти за необліковану електричну енергію та суми збитків перераховуються споживачем на поточний рахунок оператора системи.
Споживач має оплатити розрахункові документи за необліковану електричну енергію протягом 30 календарних днів від дня отримання рахунка (у випадку неотримання споживачем рахунка у поштовому відділенні упродовж 5 робочих днів з дня надходження рахунка до поштового відділення споживача рахунок вважається отриманим споживачем на 5 робочий день).
У разі незгоди споживача з фактом безоблікового споживання електричної енергії та відмови від сплати вартості необлікованої електричної енергії оператор системи звертається з позовом до суду для підтвердження факту безоблікового споживання електричної енергії та стягнення вартості необлікованої електричної енергії.
У положенні пункту 8.2.7. ПРРЕЕ надано право оператору системи звернутися до суду у разі виникнення спору.
Колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що оператор системи належним чином реалізував своє право на захист (надав обґрунтований відзив на позов та відзив на апеляційну скаргу) та довів факт безоблікового споживання електричної енергії. Відсутність подання ним зустрічного позову не може бути підставою для заперечення самого факту порушення або визнання такого факту непідтвердженим.
Інші аргументи скаржника не знайшли підтвердження під час апеляційного перегляду справи.
Підсумовуючи вищевикладене, апеляційний суд вважає, що доводи апеляційної скарги не впливають на юридичну оцінку обставин справи, здійснену господарським судом у відповідності до норм чинного законодавства та не спростовують вказаних вище висновків суду, які напряму випливають із матеріалів даної справи, що у сукупності виключає можливість задоволення апеляційної скарги.
Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.
У справі "Руїз Торіха проти Іспанії", ЄСПЛ вказав, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Межі такого обов'язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися у світлі обставин кожної справи.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006).
Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Враховуючи спірний характер правовідносин сторін, колегія суддів вважає, що наведена міра обґрунтування даного судового рішення є достатньою у світлі конкретних обставин справи, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті.
Доводи апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Об'єднання Новомиколаївський кар'єр" у даній справі не спростовують правильних висновків суду першої інстанції та не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного рішення в розумінні ст. 277 ГПК України.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Згідно зі ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Апелянт, звертаючись з апеляційною скаргою, не довів неправильного застосування судом норм матеріального і процесуального права як необхідної передумови для скасування прийнятого у справі рішення.
За таких обставин та з урахуванням меж розгляду апеляційної скарги в порядку ст. 269 ГПК України, апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а оскаржуване рішення слід залишити без змін.
Судові витрати.
У зв'язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, згідно з вимогами ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на скаржника.
Керуючись статтями 269, 270, 273, 275-285, 287 ГПК України, Центральний апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Об'єднання Новомиколаївський кар'єр" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 12.04.2024 у справі № 904/6706/23- залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 12.04.2024 у справі № 904/6706/23 - залишити без змін.
Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на скаржника.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.
Повна постанова складена 21.07.2025
Головуючий суддя О.В. Чус
Суддя І.М. Кощеєв
Суддя М.О. Дармін